Застосування в практиці ветеринарної медицини лікарських рослин-полівітамінів для лікування захворювань обміну речовин

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж»

Застосування в практиці ветеринарної медицини лікарських рослин-полівітамінів для лікування захворювань обміну речовин

М.П. Гуленко

викладач ветеринарних дисциплін

спеціаліст вищої категорії

І.В. Гуленко

викладач ветеринарних дисциплін

спеціаліст вищої категорії

Анотація

У статті представлені відомості про використання у ветеринарній практиці лікарських рослин-полівітамінів, які впливають на обмін речовин. Вітаміни виконують роль каталізаторів біохімічних процесів, оскільки впливають на обмін речовин організму. Будучи необхідними компонентами для підтримання нормальної життєдіяльності організму, вони можуть як поступати ззовні з кормом, так і синтезуватися в самому організмі. Основним джерелом, яке забезпечує тваринний організм вітамінами, є рослинний світ, і лише незначна кількість потреби задовольняється окремими продуктами тваринного походження. Саме в рослинах синтезується більша частина таких речовин.

Вітаміни - це біологічно активні речовини, що виконують роль каталізаторів біохімічних процесів, оскільки впливають на обмін речовин організму. Будучи необхідними компонентами для підтримки нормальної життєдіяльності організму, вони можуть як поступати ззовні (з кормом), так і синтезуватися в самому організмі. Вітаміни не можуть бути енергетичним та будівельним матеріалом для організму через їх мізерну кількість(щодо маси), зате вони є каталізаторами ферментів. При їх достатній кількості процеси хімічних реакцій у клітинах організму прискорюються в сотні тисяч і навіть у мільйони разів. За відсутності вітамінів такі реакції досить уповільнюються або й зовсім не відбуваються.

Деякі вітаміни необхідні для підтримання нормального імунітету або допомагають організму боротися з хворобами, в тому числі з інфекційними. Таким є вітамін С.

Основним джерелом, яке забезпечує тваринний організм вітамінами, є рослинний світ, і лише незначна кількість потреби задовольняється окремими продуктами тваринного походження. Саме в рослинах синтезується більша частина таких речовин.

При нестачі вітамінів у тварин розвивається патологічний стан, який називають гіповітамінозом.

Рослини-полівітаміни

Кропива дводомна - Urtica dioica (крапива двудомная)

Використання: листя (Folia Urticae dioica), коріння (Radix Urticae dioica), насіння (Semen Urticae dioica)

Хімічний склад. Листя кропиви дводомної містить глікозид уртицин, дубильні речовини (понад 2 %), каротиноїди (каротин, ксантофіл, ксантофілепоксид, віолаксантин), хлорофіл (до 5 %), вітаміни С, В2, В3, органічні кислоти, мікро- і макроелементи (кремній, залізо - 41 мг%, мідь - 1,3 мг%, марганець - 8,2 мг%, бор - 4,3 мг%, титан - 2,7 мг%, нікель - 0,03 мг%). У свіжому листі, крім того, є значна кількість вітаміну К1, який при сушінні сировини руйнується. В корінні кропиви є таніни, алкалоїд нікотин і вітамін С; в насінні - жирна олія (16-33 %), головною складовою частиною якої є лінолева кислота (73,6 %).

Фармакологічні властивості

Гемостатична дія пов'язана з наявністю значної кількості філохінону, який впливає на синтез протромбіну.

Діуретичний ефект залежить від флавоноїдів та органічних кислот.

Загальнозміцнюючі властивості посилюються наявністю хлорофілу, який виявляє стимулюючу й тонізуючу дію, активізує основний обмін речовин, посилює діяльність серцево-судинної системи і дихального центру, стимулює грануляцію та епітелізацію уражених тканин.

Збільшується кількість еритроцитів.

Зменшується кількість цукру в крові.

Судинно-звужувальна дія.

Застосування при:

легеневих, кишкових та маткових кровотечах;

залізодефіцитній анемії, гастритах;

гіповітамінозі та гіпогалактії;

асциті, набряках і ревматизмі.

Лікарські форми: настій, екстракти.

Дози внутрішньо (г): коням, ВРХ - 25-50, ДРХ - 10-15, свиням - 10-20.

Шипшина травнева - Rosa majalis (шиповник майский)

Використання: плоди (Fructus Rosae) олія (Olium Rosae)

Хімічний склад: Vit C (17 %), каротин (8 мг%), Vit B1, B2, PP, K, пантотенова кислота, флавоноїди (гіперозид), пептидні речовини (3,7 %), солі заліза, марганцю, фосфору, магнію, кальцію.

Фармакологічні властивості

Препарати шипшини активізують ферментні системи і окиснювально-відновлювальні процеси в організмі, впливають на вуглеводний обмін, посилюють синтез гормонів і регенерацію тканин.

Стимулюють опірність організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, посилюють секрецію жовчі та сечі.

Виявляють антисклеротичну і протизапальну дію., запобігають цинзі.

Застосування при:

гіпо- й авітамінозах С і Р;

гострих і хронічних інфекціях, малокрів'ї;

нефритах, захворюваннях печінки, кишечника та дихальних шляхів;

кровотечах (легеневих, маткових);

передозуванні антикоагулянтів;

недостатності надниркових залоз, травматичному шоку.

Лікарські форми: настій, холосас (сироп із згущеного водного екстракту плодів шипшини з цукром).

Дози внутрішньо: настій 1:20 - ВРХ - 'А - 1 склянку 2-3 рази на день.

Смородина чорна - Ribes niqrum (Смородина чёрная)

Використання: листя, ягоди, рідше - бруньки.

Хімічний склад. У листі є дубильні речовини, майже 0.75 % ефірної олії (містить тимол, сабінен), флавоноїди (кверцетин, ізонверцетин, кемферал, рутин) фітостерал, пентозанин, органічні кислоти, мінеральні солі, вітамін С та ферменти. Бруньки мають хімічний склад, близький до хімічного складу листя.

Ягоди містять майже 16 % інвертних цукрів і сахарози, жирну олію, пігменти ціанідин і дельфінідин, близько 4 % органічних кислот (яблучна, винна, лимонна) пектину (0,2-0,8 %) емульсин, вітамін С (120-400 мг %), каротин, вітаміни групи В та мінеральні солі (бор, йод). .Крім цього, в ягодах містяться вітаміни А і Р.

Фармакологічні властивості

Має сечогінні, потогінні властивості.

Застосування - для покращання обміну речовин, як полівітамінний засіб, при гіповітамінозах.

Лікарські форми: настій, вітамінні збори.

Капуста городня - Brassica oleracea (Капуста огородная)

Використання: листя

Хімічний склад. Листя містить від 1,2 до 2,4 % білків, від 2 до 5 % цукру, лимонну, яблучну, кавову, янтарну, глюкуронову, мурашину, хлорогенову, тартронову і феролову органічні кислоти, вітаміни С, H, E, В1, В2, В6, фолієву, пантотенову та нікотинову кислоти, каротин, близько 1 % клітковини, жири та амінокислоти (лізин, триптофан, гістидин, метіонін, тирозин). Крім цього, капуста дуже багата на мікро- і макроелементи. Рослина містить від 180 до 380 мг% калію, близько 50 мг% фосфору, а також магній, калій, натрій, сірку, залізо, свинець, олово, срібло нікель, молібден, ванадій і титан. Слід зазначити, що в капусті значна кількість вітаміну С перебуває у вигляді так званого аскорбігену. Ця форма аскорбінової кислоти майже не руйнується при подрібненні й переробці капусти.

Фармакологічні властивості

Комплекс хімічних речовин, що містяться в капусті, забезпечують її терапевтичні властивості. Експериментальні й клінічні випробування свідчать про високу ефективність свіжого соку капусти при лікуванні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. При цьому найважливішою речовиною, що забезпечує лікувальний ефект, вважається вітамін U, якому властиві антисеротонінові та антигістамінні властивості. Ця речовина покращує ліпідний обмін, метаболізм слизової шлунку, обмін холіну і тіаміну, посилює стійкість слизової до уражень та прискорює загоєння виразок.

Застосування. Сік із капусти показаний при захворюваннях серця і нирок (діуретична здатність завдяки підвищеному вмісту солей калію). Дуже ефективний засіб, що покращує імунітет організму і стійкість до багатьох захворювань.

Лікарська форма - болюси, листя.

Морква посівна - Daucus sativus (Морковь посевная)

Використання: коренеплоди, і зрідка листя рослини.

Хімічний склад. Морква містить вітаміни: до 1,8 мг - В1, до 14,7 мг - РР, 1,4 мг - В2, 1,4 мг - В6, до 100 мг - вітаміну С, 0,02-0,03 мг - біотину, 1,3 мг - фолієвої кислоти. В ній присутній каротин - речовина, яка в організмі перетворюється на вітамін А. Морква містить 1,3 % білків, 7 % вуглеводів. Немало в моркві мінеральних речовин, необхідних для організму: калію, заліза, фосфору, магнію, кобальту, міді, йоду, цинку, хрому, нікелю, фтору тощо. У моркві містяться ефірні олії, які обумовлюють її своєрідний запах.

Фармакологічні властивості

Як джерело каротину сиру моркву або свіжий морквяний сік призначають хворим на гіпо- й авітаміноз А (при хворій печінці та зниженій функції щитоподібної залози. Як легкий проносний засіб морква використовується при хронічних запорах, як сечогінний при хворобах нирках. При захворюваннях пов'язаних із порушенням мінерального обміну (хронічні обмінні поліартрити, остеохондроз, жовчокам'яна і ниркокам'яна хвороби). Коренеплоди моркви - засіб вітамінний, молокогінний, ледь проносний, сечогінний, що розчиняє камені, поліпшує травлення і статеву функцію, глистогінний (особливо проти гостриків).

Застосування. Тваринам та птиці застосовують як кормову, дієтичну, загальнотонізуючу та полівітамінну речовину, а також при рахіті. Варену і сиру терту моркву, сік вживають при хворобах нирок, печінки, дихальних шляхів, при задишці, кашлі, туберкульозі, запорах, геморої, як болезаспокійливий, антисептичний, протизапальний засіб.

Лікарська форма - відвар 1:15.

Обліпиха крушиноподібна - Hippophae rhamnoides (Облепиха крушиновидная)

Використання: плоди і листя рослини.

Хімічний склад. У свіжих достиглих плодах обліпихи міститься до 3,5 % цукрів, 2,6 % органічних кислот, 83,6-86,4 % води, 2,8-7,8 % жирної олії, 8,6-272,5 мг% аскорбінової кислоти (вітаміну C), 0,9-10,9 мг% каротину, 0,016-0,035 вітаміну Ві, 0,1016-0,035 мг% тіаміну (вітаміну Ві) і 0,038-0,056 мг% рибофлавіну (вітаміну В2). В олії з плодів - до 300 мг% каротиноїдів, до 60 мг% - каротину, до 160 мг% токоферолів, а в олії з насіння - 3,2 мг% каротину і до 120 мг% - токоферолів. У м'якуші плодів обліпихи знайдено ароматичну олію (8-12-30 %), цукри (до 2,5 %), яблучну та цитринову кислоти (до 4 %), дубильні, пектинові речовини, аскорбінову кислоту (200480 мг/100 г), каротин (до 8 мг/100 г), альфа-токоферол (28 мг/100 г), тіамін, рибофлавін (0,12 мг/100 г), ніацин, фолієву кислоту Листя обліпихи містить 10 % дубильних речовин. З кори виділений серотонін - речовина, що має протипухлинну дію.

Фармакологічні властивості

Обліпихова олія (Oleum hippopheae) має протизапальні, бактерицидні, епітелізуючі, гранулюючі та знеболювальні властивості, у зв'язку з цим її успішно використовують для лікування променевих уражень шкіри, опіків, відморожень, пролежнів, грибкових уражень, трофічних виразок, хвороб очей. Ефективна при нестачі вітамінів (гіпо- й авітамінози), використовується як загальнозмінюючий засіб та для покращення обміну речовин.

Застосування. Всередину обліпихову олію дають при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки. Плоди обліпихи (свіжі при переробці) широко використовують при лікуванні хвороб шлунка, при хворобах, викликаних нестачею вітамінів (гіпо- й авітамінози), як загальнозмінюючий засіб. Соком із свіжих плодів обліпихи змащують ділянки шкіри з ураженням ерозивного і виразкового характеру (в тому числі й з ураженнями, спричинене рентгенівськими променями). У ветеринарній практиці гілки обліпихи застосовують для прискорення росту шерсті у овечок і надання їй блиску. Здавна обліпиха була відома як лікувальний засіб для коней. Використовували листя, від яких коні швидко набирали масу, а шерсть їх ставала коротшою і блискучою.

Лікарські форми: олія, настоянка.

вітамін рослинний тваринний хвороба

Размещено на Allbest.ru