Рівень ефективності економічної діяльності малих форм аграрного виробництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

РІВЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЛИХ ФОРМ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА

Кібенко К.А.

Таврійський державний агротехнологічний університет

Анотація

Статтю присвячено аналізу рівня ефективності функціонування представників малих форм аграрного виробництва. Доведено важливість цього сегменту аграрного сектору як суб'єкта конкурентних відносин, а також чинника, що значною мірою нівелює негативні соціальні процеси на селі. Здійснено кластерний аналіз діяльності малих форм аграрного виробництва на загальнонаціональному рівні.

Ключові слова: селянське господарство, аграрний бізнес, кластерний аналіз, аграрне виробництво, конкурентоспроможність.

Резюме

Кибенко Е. А.

Таврический государственный агротехнологический университет

УРОВЕНЬ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ МАЛЫХ ФОРМ АЕРАРНОЕО ПРОИЗВОДСТВА

Статья посвящена анализу уровня эффективности функционирования представителей малых форм аграрного производства. Доказана важность данного сегмента аграрного сектора как субъекта конкурентных отношений, а также фактора, который в значительной мере нивелирует негативные социальные процессы на селе. Осуществлен кластерный анализ деятельности малых форм аграрного производства на общенациональном уровне.

Ключевые слова: крестьянское хозяйство, аграрный бизнес, кластерный анализ, аграрное производство, конкурентоспособность.

Annotation

Kibenko K. A.

Tavriya State Agrotechnological University

LEVEL OF EFFICIENCY OF ECONOMIC ACTIVITY OF SMALL FORMS OF AGRICULTURAL PRODUCTION

Summary

The article is devoted to the analysis of the level of efficiency of the functioning of representatives of small forms of agrarian production. The author proved the importance of this segment of the agrarian sector as a subject of competitive relations, as well as a factor that greatly offsets the negative social processes in the countryside. Cluster analysis of small forms of agrarian production at the national level was carried out.

Keywords: peasant economy, agrarian business, cluster analysis, agrarian production, competitiveness.

Постановка проблеми. Сучасний стан функціонування вітчизняного аграрного сектору характеризується зростанням ролі малих форм господарювання як в економічному, так і в соціальному аспектах. Питома вага окремих видів сільськогосподарської продукції (зокрема, плодів, ягід та картоплі) в загальній структурі перевищує 90%. Окрім того, певний прошарок становлять господарства, які, не маючи формального статусу юридичної особи, фактично досить успішно здійснюють підприємницьку діяльність, функціонуючи на тих сегментах вітчизняного продовольчого ринку, які не змогли освоїти сільськогосподарські підприємства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема ефективного функціонування малих форм аграрного виробництва, а також особливості сучасного стану та перспектив їхнього подальшого функціонування досліджувалися в роботах В.К. збарського [1], С.В. Кальченко [3], Б.Й. Пасхавера [5], Ю.О. Лупенко [4] та ін. Специфіка теоретичних та методичних аспектів функціонування сімейних форм аграрного виробництва розглядалися в дослідженнях О.В. Чаянова [13], А.М. Челінцева [14] та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Водночас, на нашу думку, потребують подальшого вивчення особливості оцінки результативності малих форм аграрного виробництва як повноцінного складника в масштабі всієї галузі. Також доцільним є дослідження регіональної специфіки функціонування цього сегменту аграрного сектору з оцінкою їхнього впливу на розвиток регіональної економіки.

Мета статті полягає в оцінці ролі малих форм аграрного виробництва порівняно з результатами діяльності макро- та мезоформ аграрного підприємництва, а також у висвітленні регіональних особливостей впливу їх функціонування на загальний характер економічного розвитку.

Виклад основного матеріалу дослідження. Розвиток суб'єктів малих форм господарювання в сільському господарстві є дуже важливою умовою ефективного розвитку всього аграрного сектору, який сьогодні є важелем зростання усієї національної економіки. Значним мотиватором зростання сільськогосподарського виробництва є малий аграрний бізнес.

Збільшення значимості малих форм господарювання для економіки України пояснюється зростанням їх кількості, збільшенням чисельності зайнятого населення, нарощуванням основного капіталу та збільшенням товарообігу (табл. 1). Із приведених даних бачимо, що малі форми господарювання є однією з найбільш стійких форм господарської діяльності. Ці форми господарювання традиційно мають більш високу організаційну і функціональну гнучкість порівняно зі структурами великого та середнього агробізнесу, мають ефективні внутрішні механізми адаптації до змін зовнішнього середовища, здатні ефективно використовувати ресурси, які непривабливі для представників сектору великотоварного виробництва.

Саме малі форми господарювання стають основним елементом формування економічного базису розвитку значної частини сільських територій, забезпечують збереження сільського укладу як форми суспільних взаємовідносин, впливають на збереження мотивації праці сільського населення. Нині в Україні спостерігаються нестабільні тенденції функціонування представників великого та середнього аграрного бізнесу - сільськогосподарських підприємств. З'явився факт конкуренції з малими формами господарювання, нестабільного підвищення рівня виробництва сільськогосподарської продукції та зниження ефективності діяльності сільськогосподарських підприємств.

Ринкова трансформація створила значне вивільнення працездатного сільського населення. У зв'язку із цим виникла проблема само- зайнятості на селі, яка вирішується за рахунок функціонування малих форм аграрного виробництва - особистих селянських (за статистичною звітністю - домогосподарства у сільській місцевості) та фермерських господарств. Сьогодні малий сектор аграрного виробництва є основним джерелом доходів селян. Нині у цьому секторі господарювання в користуванні знаходиться 9 494,3 тис. га (36,8%) сільськогосподарських угідь, виробляється 51,7% усієї валової продукції країни.

Приведені дані демонструють, що малі форми господарювання у структурі аграрного сектору домінують. Вони за умов значно гіршого забезпечення земельними ресурсами забезпечили в 2016 р. майже вдвічі вищу продуктивність гектару землі - 13 863,4 грн. проти 7 542,9 грн. у сільськогосподарських підприємствах. Якщо порівняно з 1990 р. обсяги виробництва у сільськогосподарських підприємствах скоротилися на 23,7%, то в малих формах господарювання вони зросли на 34,9% [15, с. 225]. Спостерігається зростання частки малих форм господарювання у виробництві тих продуктів, які вважалися виключно компетенцією великого та середнього аграрного бізнесу. Малі форми господарювання у 2016 р. виробили 34,7% зернових, 33,3% соняшнику, 47,2% яєць, а по основних продуктах тваринництва, овочівництва та садівництва вони взагалі є лідерами. Так, у 2016 р. вони виробили 75,7% молока, 98,7% меду, 98,4% картоплі, 89,1% овочів, 86,3% плодових та ягідних культур [15, с. 89-171].

Також слід звернути увагу на те, що за аналізований період продуктивність гектару сільськогосподарських угідь у малих формах господарювання за абсолютним рівнем стабільно залишається значно вищою порівняно з продуктивністю представників великого та середнього агробізнесу і має тенденцію до збільшення на 7,9%.

Здатність до самовідтворення у представників великого та середнього агробізнесу залишається набагато нижчою, ніж у малих формах господарювання - у 1,9 рази. А це говорить про те, що малі суб'єкти підприємництва забезпечують набагато кращий результат віддачі землі.

Для виявлення основних тенденцій подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва у різних суб'єктах господарювання проведено трен- дові моделювання валової сільськогосподарської продукції в постійних цінах, що дало можливість отримати прогнози її величини в майбутньому окремо для малого та великого секторів агровиробництва (рис. 1).

Із наведених даних бачимо, що вже протягом наступних двох прогнозних років обидва сектори аграрного виробництва матимуть майже рівнозначні частки у виробництві сільськогосподарської продукції, що доводять як лінійний, так і поліноміальний тренди. Інакше кажучи, у найближчому майбутньому і малий, і великий аграрний бізнес продовжуватимуть стабільно функціонувати, розподіляючи власні ринкові ніші майже по 50%.

Ситуація доводить, що така структура аграрного сектору України -справедлива вимога продовольчої безпеки країни. І це має логічні доводи. Кон'юнктурна вимога досить широкого асортименту галузевих сільськогосподарських продуктів за сучасних умов не може бути забезпечена лише великими та середніми суб'єктами аграрного бізнесу. У цьому разі малі форми господарювання виступають у ролі рятівника продовольчої безпеки країни, беручи на себе забезпечення пропозиції продукції, яку не постачає на ринок узагалі або у достатній кількості сектор великого підприємництва (рис. 2).

Незважаючи на загальну ситуацію у структурі виробництва в аграрному секторі економіки, надзвичайно важливим є дослідження регіональних особливостей розподілу сільськогосподарського господарювання. Всі адміністративно-територіальні області України мають абсолютно різні структурно-виробничі параметри, а тому елементарна аналітика офіційних статистичних даних є малоефективною. Для зменшення концентрації наявних виробничих параметрів та встановлення структурного взаємозв'язку між ними використаємо метод ієрархічної кластеризації, побудований на засадах узагальнення характеристик множини ознак із множини об'єктів.

Кластерний аналіз призначений для розбивки вибірки об'єктів на підмножину (кластери) шляхом групування схожих об'єктів. Показник схожості об'єктів розраховується за алгоритмом методу оцінки відстані між об'єктами та прорахунку вимірних масштабів відстані. За допомогою програми ВІаМвілка 10,0 було оброблено регіональні статистичні дані. Відповідний кластерний аналіз продемонстрував такі результати (рис. 3).

Графік дендограми являє собою сформовані об'єднання (тісний дотик один з одним), які, рухаючись донизу, формують кластери. Сформований вузол - це об'єднання двох та більше кластерів, а розташування вузлів уздовж вісі «ордината» - це відстань, на якій були об'єднані кластери.

Для детальної результативності використаного методу застосуємо метод Уорда з метою точного вибору кількості кластерів. За допомогою інструментів програми Віа^^ка 10,0 був сформований графік об'єднання об'єктів у класи (рис. 4).

За допомогою графіка встановлено точку «перегину» та номер кроку, за якого відбувся «перегин». У цьому разі точкою перегину є крок під номером 17. Кількість кластерів (К) дорівнює:

К = п - т,(1)

Де п - кількість об'єктів у вибірці;

т - номер кроку.

Звідси отримуємо: К = 24-17. Іншими словами, найточніша кількість кластерів структурно-виробничих параметрів аграрного сектору України дорівнює семи. Як результат, констатуємо сім кластерів, кожен з яких включає ті параметри аграрного виробництва, значення яких є однорідними.

Значний імпульс для розвитку сільськогосподарського виробництва малий сектор агробізнесу забезпечує у кластерах № 3, № 5, № 6 та № 7. В інших кластерах провідна роль належить представникам великого та середнього сектору аграрного виробництва. Проте навіть у регіонах останніх перелічених кластерів малі форми господарювання підтверджують власну важливу виробничу функцію - сприяння розвитку галузі сільського господарства шляхом створення більше третини регіонального продукту агробізнесу.

Отже, у більшості кластерів малі форми господарювання є міцними фундаментом регіональної продовольчої безпеки, який, своєю чергою, створює джерела доходів та робочі місця у найбільш трудомісткому секторі економіки - сільському господарстві. Малий аграрний бізнес є необхідним елементом повноцінного сільськогосподарського ринку і механізму його розвитку.

За результатами дослідження доведено домінуючу роль малих форм аграрного виробництва в загальній структурі. Також відзначається зростання частки малих форм господарювання у виробництві тих продуктів, які вважалися виключно компетенцією великого та середнього аграрного бізнесу. За результатами кластерного аналізу зазначається, що в більшості кластерів малі форми господарювання є міцним фундаментом регіональної продовольчої безпеки, створюючи джерела доходів та робочі місця у найбільш трудомісткому секторі економіки - сільському господарстві.

аграрний економічний сільський тваринництво

Список використаних джерел

1. Збарський В.К., Талавиря М.П., Резнік Н.П., Єременко Д.В. Формування конкурентоспроможного фермерського укладу України: монографія; за ред. професора В.К. Збарського. К.: ННЦ ІАЕ, 2016. 530 с.

2. Інвестиційний паспорт Запорізької області 2017 / Запорізька обласна державна адміністрація. Запоріжжя, 2017. 59 с.

3. Кальченко С.В. Особливості розвитку тваринництва в особистих селянських господарствах. Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету (економічні науки). 2017. № 3(35).

4. Методичні рекомендації з організації сімейних ферм в Україні (на прикладі виробництва молока) / Ю.О. Лупенко, М.Й. Малік, М.І. Кісіль та ін. К.: ННЦ «ІАЕ», 2014. 60 с.

5. Пасхавер Б.Й. Малі форми аграрного виробництва. Економіка АПК. 2013. № 11. С. 18

6. Статистичний бюлетень «Основні сільськогосподарські характеристики домогосподарств у сільській місцевості в 2016 році» / за ред. О.М. Прокопенко. Київ, 2016. 80 с.

7. Статистичний збірник «Діяльність суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва» 2016 / Державна служба статистики України. Київ, 2017. 623 с.

8. Статистичний збірник «Регіони України» 2017 / за ред. І.М. Жук. Київ, 2017. 692 с.

9. Статистичний збірник «Сільське господарство Житомирської області» 2016 / за ред. Г.А. Пашинської. Житомир, 2017. 213 с.

10. Статистичний збірник «Сільське господарство Запорізької області» 2016 / за ред. М.З. Шейко. Запоріжжя, 2017. 199 с.

11. Статистичний збірник «Сільське господарство Миколаївської області» 2016 / за ред. І.В. Компанієць. Миколаїв, 2017. 204 с.

12. Статистичний збірник «Сільське господарство України» за 2016 рік / Державна служба статистики України. Київ, 2017. 246 с.

13. Чаянов А.В. Крестьянское хозяйство: Избранные труды; редкол. сер.: Л.И. Абалкин (пред.) и др. М.: Экономика, 1989. 492 с.

14. Челинцев А.Н. Теоретические основания организации крестьянского хозяйства. Харьков, 1919. 178 с.

Размещено на Allbest.ru