Імунологічна реактивність організму індиків в умовах технологічного стресу та його корекція

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Імунологічна реактивність організму індиків в умовах технологічного стресу та його корекція

В.М. Петренко

На сучасному етапі розвитку птахівництва єдиним вектором, що інтенсивно розвивається, є технологічний процес і нові стратегії фізіологічності утримання, забезпечення поживності кормів, які збільшують продуктивність птиці та зменшують собівартість її виробництва. Проте, такі зміни в процесі виробництва продукції індиківництва, несуть за собою ряд проблем, які пов'язані з виникненням невідповідності між фізіологічними можливостями організму з їх фактичними параметрами. Пусковим механізмом у цьому є пришвидшений обмін речовин, поява метаболічних порушень у печінці, зниження неспецифічної резистентності організму в цілому, що призводить до значних змін у параметрах гомеостазу організму індиків та виникнення захворювань різноманітної етіології [10].

Сучасні кроси індиків володіють генетично обумовленою високою швидкістю росту, саме тому є достатньо чутливими навіть до незначних коливань щодо умов забезпечення поживними речовинами, використання різноманітних препаратів для їх лікування [7]. Для покращення обмінних процесів, росту та розвитку тварин, підвищення резистентності організму широко застосовуються імуномодулюючі засоби, пробіотичні, пребіотичні, комбіновані ензимно-пробіотичні кормові добавки, а також гепатопротектори [4, 8]. Вони нормалізують обмінні процеси в організмі птиці, беруть участь у біохімічних реакціях, тим самим забезпечуючи нормальну життєдіяльність організму та високу продуктивність птиці.

Згідно з літературними даними, в структурі захворюваності птиці значну частину займають процеси, основною патогенетичною ланкою яких є порушення з боку імунної системи організму [13, 14].

Саме тому, актуальною сьогодні є розробка нових та безпечних технологій вирощування птиці з мінімізацією використання профілактичних та лікувальних препаратів, контроль імунного статусу птиці, за умов застосування імунокоректорів та препаратів, які б забезпечували нормальне функціонування організму при інтенсифікації процесів вирощування птиці.

У зв'язку з цим, метою нашої роботи є вивчення імуномодулюючої дії препарату «Біовір» на фізіологічні, імунологічні показники та гістологічні зміни в органах імуногенезу індиків, а також його комплексне застосування з гепатопротектором «Гепафорте» для забезпечення фізіологічного функціонування печінки при інтенсивних процесах вирощування птиці.

Матеріали і методи. Експериментальні дослідження проводили на базі ТзОВ «Індичка» (Сумська обл.), показники гомеостазу, імунологічні показники крові індиків за інтенсивного виробництва вивчали на кафедрі анатомії, нормальної та патологічної фізіології Сумського національного аграрного університету. Гістологічні дослідження проводили на кафедрі нормальної та патологічної морфології і судової ветеринарії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького.

Для вивчення ефективності імуномодулятора «Біовір» (виробник НВП «Аріадна») та гепатопротектора «Гепафорте», виробник ПП «Кронос Агро» (Україна), було використано три пташники, де утримувались індики кросу Hybrid Converter, одного віку, клінічно здорові, забезпечені стандартним раціоном з дотриманням усіх схем вакцинацій та введення антибіотиків. На 25 добу життя індиків проводили планові вакцинації проти інфекційного ринотрахеїту (ТРТ (Rhino CV) INTERVET) та на 35 добу - ревакцинацію проти хвороби Ньюкасла (ВОЛЬВАК® ND LaSota MLV). З 40 доби - була проведена вакцинація проти геморагічного ентериту індиків та колібактеріозу (Poulvac® E. Coli).

В одному пташнику, з 35 доби життя індиків застосовувати перорально препарат «Біовір» (5 мл/1000 голів) упродовж 7 днів (ІІ група), в іншому - «Біовір» у комплексі з препаратом «Гепафорте», який задавали у дозі 1,5 кг/т корму упродовж 20 днів підряд (ІІІ дослідна група) з метою профілактики захворювань печінки, викликане сильним навантаженням високобілковими кормами, а також з метою зниження токсичної дії антибіотиків та інших хіміотерапевтичних препаратів. У третьому пташнику птиця утримувалась із звичним раціоном без застосування імуномодулятора та гепатопротектора (І група). Після завершення експерименту, з метою оцінки загального стану організму, неспецифічної резистентності, відбирали кров від 25 індиків з контрольної та дослідних груп з підкрильцевої вени. З метою вивчення динаміки показників гомеостазу індиків в умовах інтенсивного вирощування визначали у крові: кількість еритроцитів, лейкоцитів,

вираховували лейкограму, концентрацію гемоглобіну та гематокрит. Вміст гемоглобіну у крові визначали нефелометрично гемоглобінціанідним методом. Кількість лейкоцитів та еритроцитів у крові досліджували у камері Горяєва, лейкограму виводили на основі мікроскопії мазків крові із диференціальним підрахунком різних форм лейкоцитів [1-3].

Для серологічного дослідження відбирали кров від 24 індиків із кожного пташника. Відібрану цільну кров центрифугували для отримання сироватки. Отримані зразки сироватки крові використовували для визначення наявності антитіл до хвороби Ньюкасла (NDV) та інфекційного ринотрахеїту (TRT) за допомогою ферментного імуносорбентного аналізу (enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA). Тест ELISA проводили з використанням комерційного набору (BioChek ELISA Antibody Test Kit. NDV, ART Inc., Нідерланди). Оптичну щільність (ОП) вимірювали на ELISA-зчитувачі при 450 нм.

Для гістологічного та гістохімічних досліджень відбирали клоакальну сумку, яку фіксували у 10 % розчині нейтрального формаліну та рідині Карнуа [6, 9]. Зафіксовані у розчині формаліну та рідині Карнуа, шматочки відібраної тканини заключали в парафін та виготовляли із неї зрізи, товщиною 4-7 мкм на мікротомі МС-2. Для світлооптичної мікроскопії парафінові зрізи, зафіксовані у розчині формаліну, фарбували гематоксиліном та еозином. Для виявлення рибонуклеїнової кислоти гістологічні зрізи фарбували за методом Браше.

Вивчення і мікрофотографування гістологічних зрізів проводили методом світлооптичної мікроскопії з використанням мікроскопа Leica DM-2500 (Germany) та фотокамери Leica DFC450C і програмного забезпечення Leica Application Suite Version 4.4.

Отримані результати обробляли статистично, оцінюючи вірогідність різниці показників за критерієм Стьюдента [5]. В усіх досліджуваних показниках визначали середньоарифметичну величину (М), середню помилку середньоарифметичної величини (m) константним методом, і критерій достовірності (р).

Усі маніпуляції з індиками проводили відповідно до вимог «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах (Україна, 2001), що узгоджується з Положеннями «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1985).

Результати й обговорення. У господарстві, з урахуванням епізоотичної ситуації в регіоні, строго дотримуються усіх принципів біобезпеки та проводяться абіотичні заходи, спрямовані на недопущення занесення таких вірусних захворювань, як інфекційний ринотрахеїт індиків, хвороба Ньюкасла та геморагічний ентерит індиків.

Проте, незважаючи на достатньо стабільну епізоотичну ситуацію щодо вірусних захворювань, трапляються випадки виникнення таких захворювань, як: колібактеріоз, стрептококоз, особливо в періоди після проведених профілактичних вакцинацій, що, ймовірно, пов'язано із пригніченням імунної системи індиків та послабленням загальної резистентності організму.

У період після вакцинацій та ревакцинацій, на тлі зниження імунітету відзначають незначний падіж птиці. При проведенні патологоанатомічного розтину встановлено такі зміни: незначне збільшення селезінки, гіперемію тимуса, гіперемію та набряк слизової оболонки кишківника, фібринозні перикардити та перигепатити (рис. 1-4).

Рис. 1. Гіперемія та крапкові крововиливи у тимусі

Рис. 2. Фібринозний перигепатит

Рис. 3. Фібринозний перикардит Рис. 4. Гіперемія та набряк слизової оболонки клоакальної сумки

Характер таких змін свідчить про розвиток бактеріальних інфекцій на тлі імунодефіцитного стану організму індиків.

Аналізуючи гістограми титрів антитіл після імунізації нами була відмічена тенденція зниження кількості резистентної птиці, що може свідчити про підвищений ризик виникнення певних інфекцій в господарстві. Саме тому, аналізуючи результати серологічних досліджень і враховуючи досвід науковців у своїх подальших дослідженнях нами було застосовано препарати для підтримки та стимуляції імунної системи птиці.

При оцінці поствакцинального імунітету на введення живої вакцини проти хвороби Ньюкасла у ІІ групі, де застосовували імуномодулятор «Біовір», та ІІІ групі, де застосовували комплекс препаратів - «Біовір» і «Гепафорте» встановлено, що на 10 добу після ревакцинації (45 доба життя індиків) середній титр антитіл був вищим у ІІ та ІІІ дослідній групі у порівнянні з контрольною. При цьому кількість імунізованої птиці була більшою, відповідно, на 17 % у ІІ групі, на 13 % у ІІІ групі. Так, середній титр антитіл до хвороби Ньюкасла у контрольній групі становив іо§2 3,96, тоді як у ІІ групі іо§2 5,32 і ІІІ--4,94 що, відповідно, на 1,36 та 0,98 іо§2 вище як у контролі. Таким чином, ефективність ревакцинації була вища на 13 % у ІІІ групі та 17 % у ІІ дослідній групі у порівнянні з контролем. Застосування препарату «Біовір» стимулював вироблення антитіл до вакцинного вірусу хвороби Ньюкасла, при цьому достовірно збільшуючи однорідність вироблення антитіл у вакцинованих індиків (табл. 1).

Таблиця 1 Показники специфічної резистентності індиків до хвороби Ньюкасла та за умов застосування імуномодулятора «Біовір»

Аналіз поствакцинального імунітету на введення вакцини проти інфекційного ринотрахеїту (TRT) індиків поряд із застосуванням імуномодулятора «Біовір» показало, що у всіх дослідних і контрольній групі титри антитіл не перевищували тих показників, які рекомендовані виробником вакцини. Проте, у ІІ та ІІІ дослідних групах коефіцієнт варіації був дещо нижчим, ніж у контрольній групі, відповідно, на 6,8 % (54,3 %CV) та 3,4% (57,7 %CV) проти 61,1 % CV. Коефіцієнт варіації свідчить про однорідність титрів антитіл і чим він нижчий, тим вища ефективність вакцинації. Середні титри антитіл на 50 добу життя індиків після вакцинації та ревакцинації у дослідних групах були дещо вищими, відповідно на 2347 та 1766 відносно контролю (рис. 5).

Рис. 5. Середній титр антитіл до вакцинного вірусу інфекційного ринотрахеїту індиків (TRT) за застосування імуностимулятора «Біовір»

Таким чином, застосування імуномодулятора «Біовір» у період після вакцинації сприяє зниженню коефіцієнта варіації, незначному підвищенню середніх титрів антитіл як до хвороби Ньюкасла, так і до інфекційного ринотрахеїту індиків, збільшуючи однорідність вироблення антитіл у вакцинованих індиків.

Результати проведених досліджень свідчать, що в перший тиждень життя індиків досліджувані показники крові птиці як контрольної, так і дослідних груп не мали достовірних відмінностей (табл. 2).

Таблиця 2 Морфологічні показники крові індиків за застосування імуномодулятора «Біовір» та гепатопротектора «Гепафорте» (М±т, n=25)

У період з 25 по 35 добу життя індиків проводились заходи імунопрофілактики, а також саме в ці періоди змінюється і раціон індиків, що є сприяючим стресовим фактором, який послаблює загальну резистентність організму. При вивченні гематологічних показників нами було встановлено підвищення кількості еритроцитів у індиків контрольної групи, тоді, як у птиці ІІ та ІІІ дослідних груп, яким з 35 доби застосовували імуномодулятор «Біовір» та комплекс «Біовір» і гепатопротектор «Гепафорте», кількість еритроцитів знаходилась на верхній межі фізіологічної норми для даного віку птиці, але була достовірно нижчою, відповідно, на 33,7 % та 33,2 % відносно контрольної групи. Упродовж дослідного періоду кількість еритроцитів у індиків контрольної групи знаходилась в межах від 1,54 до 3,69 Т/л, що перевищувало фізіологічні норми для досліджуваного віку птиці. На 70 та 90 добу експерименту у індиків ІІ дослідної групи відзначали незначне підвищення рівня еритроцитів у крові, в порівнянні з 50 добою досліду та достовірне його зниження, відповідно, на 26,7 % на 70 добу та 23,8 % на 90 добу досліду, в порівнянні з І контрольною групою індиків. Достовірні зміни щодо кількості еритроцитів відзначали і у птиці ІІІ дослідної групи. На 70 та 90 добу експерименту кількість еритроцитів у порівнянні з контролем була меншою, відповідно, на 27,5 % та 23,0 %, але знаходилась у межах фізіологічних норм для даного віку птиці (табл. 3).

Таблиця 3 Гематологічні показники крові індиків за застосування імуномодулятора «Біовір» та гепатопротектора «Гепафорте» (М±т, п=25)

Дослідження вмісту гемоглобіну в крові індиків контрольної та дослідних груп дозволили встановити наступне: у індиків першої групи, разом із зростанням кількості еритроцитів в крові достовірно підвищувався вміст гемоглобіну. Тоді, як у індиків ІІ та ІІІ дослідних груп на 50 добу відзначали зниження вмісту гемоглобіну, відповідно, на 22,4 % та 22,9 %. На 70 добу експерименту у індиків контрольної групи на фоні збільшеної кількості еритроцитів спостерігали значне зниження рівня гемоглобіну. У птиці ІІ та ІІІ дослідної групи вміст гемоглобіну підвищувався, відповідно, на 18,1 % та 11,3 %, у порівнянні до показників контрольної групи індиків. Достовірно вищою була величина гематокриту та кількість лейкоцитів у індиків І групи на 50 добу життя, тоді, як у індиків ІІ та ІІІ дослідної групи ці показники, як на 70, так і на 90 добу досліду були значно нижчими, проте знаходились в межах фізіологічних норм для даного віку птиці. Змін у швидкості осідання еритроцитів крові індиків дослідних та контрольної групи в період дослідів достовірних відмінностей не встановлено.

При аналізі лейкограми крові індиків, вже на 50 добу досліду відмічали достовірне підвищення кількості лімфоцитів у птиці ІІ групи на 27,7% та ІІІ групі на 24,5 % (табл. 3). Така тенденція зберігалась і на 70 та 90-у добу експерименту. Застосування індикам дослідних груп імуномодулятора та гепатопротектора викликала підвищення кількості лімфоцитів на 70 добу у птиці ІІ групи на 11,5%, а у ІІІ групи - на 8,4 %, на 90 добу, відповідно, на 9,7 % та 9,3 %. Тенденційним було і зниження кількості еозинофілів у крові дослідної птиці на 50 добу у ІІ групі на 8,7 % та ІІІ групі на 4,3 %, відповідно на 70 добу на 9,3% та 6,9 %. Таким чином, у індиків дослідних груп, які отримували імуномодулятор збільшувалась кількість лімфоцитів на фоні зниження кількості базофілів, еозинофілів, при чому достовірними ці зміни відбувались у крові індиків ІІ дослідної групи.

Таким чином, застосування індикам імуностимулятора «Біовір» та гепатопротектора «Гепафорте» зумовило стійку тенденцію до зниження, але в межах фізіологічної норми, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів і рівня гематокриту, у період після дії абіотичних чинників, а також стабільного стимулюючого впливу досліджуваних препаратів на процес гемопоезу, що відбувався в організмі птиці в досліджувані періоди життя.

Під час гістологічного дослідження клоакальної сумки індиків контрольної групи на 50 добу досліду нами було встановлено незначне скупчення лімфоцитів у епітеліальній тканині мозкової речовини між яким проглядались ділянки з пустотами. Межі між кірковою та мозковою речовинами погано проглядались (рис. 6). Кіркова речовина була витонченою, сполучнотканинні прошарки - розширені. При гістологічному дослідженні клоакальної сумки індиків ІІ та ІІІ дослідної групи, які отримували імуномодулятор «Біовір» та гепатопротектор «Гепафорте», відзначали сформовані лімфоепітеліальні фолікули, полігональної форми з щільно заселеною лімфоцитами кірковою речовиною, вираженою кортико-медулярною зоною та малі лімфоцити, які розташовуються у мозковій речовині (рис. 7).

Рис. 6. Клоакальна сумка індиків контрольної групи. Рис. 7. Клоакальна сумка індиків ІІІ дослідної групи. Незначні ділянки спустошення фолікула. Лімфоепітеліальні фолікули із зрілими клітинами Гематоксилін та еозин. Ок. 10, об. 20 лімфоїдного ряду. Гематоксилін та еозин.

На 70 та 90 добу експерименту клоакальна сумка індиків контрольної групи, які вирощувались в умовах господарств із застосуванням усіх необхідних схем лікувально- профілактичних заходів зазнавала помітних морфологічних змін. Лімфоепітеліальні фолікули клоакальної сумки деформувались, дещо видовжувались, в епітелії проглядались ділянки з дрібноміхурцевими утвореннями. Характерним було явище збіднення лімфоїдних вузликів лімфоцитами. Зміни у клоакальній сумці характеризувались порушенням утворення нових клітин, що, у свою чергу, призводило до виснаження органу, особливо під час формування імунної відповіді. Виявлені структурні зміни вказують на розвиток прогресуючої делімфатизації, що спричиняла згладжування меж між кірковою та мозковою зонами в структурі лімфоїдних вузликів і суттєве зменшення кількості клітин лімфоїдного ряду. Вище згадані зміни свідчать про наявність істотної біологічної дії абіотичних факторів, імуносупресію з виснаженням органу імуногенезу, порушення клітинної проліферації та дискординацію імунорегуляторних процесів і взаємодій у рамках імунної системи.

За гістологічного дослідження клоакальної сумки індиків ІІ та ІІІ дослідних груп після застосування імуномодулятора «Біовір» та гепатопротектора «Гепафорте» відзначали компактне розміщення одних біля одних лімфоепітеліальних фолікулів із добре структурованою периферичною кірковою та центральною мозковою речовинами (рис. 8). При фарбуванні за Браше, чітко виділялась гермінативна зона мозкової речовини, бластні форми клітин збагачені РНК (рис. 9). У кірковій зоні переважали малі та середні лімфоцити, незрілі клітини та поодинокі плазмоцити. У мозковій зоні розміщувались великі та середні лімфоцити, плазмоцити та макрофаги.

Рис. 8. Клоакальна сумка індиків ІІ дослідної групи на 50 добу досліду. Компактне розміщення лімфоепітеліальних вузликів. Чітка диференціація кіркової і мозкової речовин. Гематоксилін та еозин. Ок. 10, об. 20

Поділ більшості лімфоїдних вузликів на кіркову та мозкову речовину як на 70, так і на 90 добу досліду збережений, проте відзначається незначне збіднення мозкової речовини більшості лімфоїдних вузликів клітинними елементами. Окрім цього у деяких лімфоїдних вузликах розвиваються зміни структурних елементів мозкової речовини. Унаслідок цього, центральна частина деяких лімфатичних вузликів заповнюється некротичними масами, формуються залозистоподібні структури, що може вказувати на пригнічення лімфопоезу.

Рис. 9. Клоакальна сумка індиків ІІ дослідної групи на 50 добу досліду. Виражена реакція плазматизації. Збільшення кількості плазмобластів (показано стрілкю). Фарбування за Браше. Ок. 10, об. 40

Отже, аналізуючи зміни в клоакальній сумці індиків, як центрального органу імуногенезу, за застосування імуностимулятора «Біовір» нами було встановлено, що у індиків ІІ та ІІІ груп, яким застосовували даний препарат виявляли помірну імунологічну реактивність організму, регуляцію кількості Т- і В-лімфоцитів, підвищення резистентності організму за рахунок стимуляції імуногенезу. Проте, на 90-у добу життя індиків за умов короткотривалого одноразового застосування імуномодулятора нами було відмічено формування залозистих та некротичних мас у мозковій речовині лімфоепітеліальних фолікулів, а також незначне збіднення мозкової речовини лімфоцитами, що може вказувати на пригнічення лімфопоезу, а також розвиток інволютивних процесів у органі.

У індиків, яким не застосовували імуномодулятор «Біовір», відзначали зміни, характерні для розвитку імуносупресії із швидким виснаженням органу, порушення клітинної проліферації та дискординації імунорегуляторних процесів і взаємодій у рамках імунної системи.

Висновки

На основі проведених досліджень встановлено, що застосування препарату «Біовір» у період після вакцинацій сприяє зниженню коефіцієнта варіації, незначному підвищенню середніх титрів антитіл як до хвороби Ньюкасла, так і до інфекційного ринотрахеїту індиків, збільшуючи однорідність вироблення антитіл у вакцинованих індиків.

Застосування індикам імуностимулятора «Біовір» та гепатопротектора «Гепафорте» зумовило стійку тенденцію до зниження, але в межах фізіологічної норми, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів і рівня гематокриту, у період після дії абіотичних чинників, а також стабільного стимулюючого впливу досліджуваних препаратів на процес гемопоезу, що відбувався в організмі птиці в досліджувані періоди життя.

Аналізуючи зміни в клоакальній сумці індиків, як центрального органу імуногенезу за застосування імуностимулятора «Біовір» нами було встановлено, що у індиків ІІ та ІІІ груп, виявляли помірну імунологічну реактивність організму, регуляцію кількості Т- і В- лімфоцитів, підвищення резистентності організму за рахунок стимуляції імуногенезу.

Перспективи досліджень. Вивчення біохімічних змін в організмі індиків за комплексного застосування імуномодулятора «Біовір» та гепатопротектора «Гепафорте».

антибактеріальний поствакцинальний імунітет організм

Література

1. Биохимические методы исследования в клинике / под ред. А. А. Покровского. - 1969. - М.: Медицина. - 651 с.

2. Імунотоксикологічний контроль ветеринарних препаратів та кормових добавок: Методичні рекомендації / І. Я. Коцюмбас, М. І. Жила, О. М. П'ятничко та ін. За ред. І. Я. Коцюмбаса. - Львів, 2014. - 116 с.

3. Клінічні дослідження ветеринарних препаратів та кормових добавок / І. Я. Коцюмбас, І. Ю. Бісюк, В. М. Горжеєв, О. Г. Малик [та ін.]; за ред. І. Я. Коцюмбаса. - Л.: ТОВ Видавничий дім «САМ», 2013. - 252 с.

4. Коцюмбас Г. І. Дослідження ефективності застосування пробіотичних препаратів у птахівництві / Г. І. Коцюмбас, О. М. Щебентовська, А. К. Костинюк // Науково-технічний бюлетень нституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. - 2011. - Вип. 12, № 3, 4. - С. 205-208.

5. Мазур Т. Константні методи математичної обробки кількісних показників / Т. Мазур // Ветеринарна медицина України. - 1998. - № 11. - С. 35-37.

6. Меркулов Г. А. Курс патогистологической техники / Г. А. Меркулов. - Ленинград: Медицина, 1969. - 422 с.

7. Ноздрин Г.А. Механизм антимикробного действия пробиотических препаратов / Г. А. Ноздрин, А. Б. Иванова, А. Г. Ноздрин // Новые пробиотические и иммунотропные препараты в ветеринарии: материалы рос. науч.-практ. конф. Новосиб. гос. аграр. ун-т.- Новосибирск, 2003. - С. 56-58.

8. Ноздрин Г.А. Применение пробиотиков для ускорения роста и развития цыплят / Г. А. Ноздрин, В. А. Карачковская, О. А. Каракулова // Актуальные вопросы ветеринарии. - Новосибирск, 2001. - С. 97-98.

9. Потоцький М. К. Основи гістопатологічної техніки / М. К. Потоцький // Методичні вказівки. - Київ, 2001. - 66 с.

10. Фисинин В. И. Современные подходы к кормлению птицы / В. И. Фисинин, И. А. Егоров // Птицеводство. - 2011. - № 3. - С. 7-9.

11. Campbell T. W. Avian Hematology / T. W. Campbell // Iowa State University Press. Ames, IA -1988.

12. Nestor K. E. The stability of two randombred control populations of turkeys / K. E. Nestor // Poultry Sci. - № 56. - Р. 54-57.

13. Genetic analysis of antibody response of turkeys to Newcastle disease virus and Pasteurella multocida vaccines / R. E. Sacco, K. E. Nestor, Y. M. Saif, H. J. Tsai // Poultry Sci. - 1994. - № 73. - Р. 1169-1174.

14. Tsai H. J. Genetic variation in resistance of turkeys to experimental infection with Newcastle disease virus / H. J. Tsai, Y. M. Saif, K. E. Nestor // Avian Dis. - 1992. - № 36. - Р. 561565.

Анотація

У структурі захворюваності птиці значну частину займають процеси, основною патогенетичною ланкою яких є порушення з боку імунної системи організму. Особливо гостро це відчувається у період після вакцинацій та ревакцинацій, коли на фоні послаблення загальної резистентності виникають бактеріальні інфекції. З метою мінімізації використання антибактеріальних препаратів та контролю імунного статусу птиці, для нормального функціонування організму при інтенсифікації технологій вирощування, рекомендують застосовувати імунокоректори. У статті представлені результати досліджень вікової динаміки змін гематологічних та імунологічних показників організму індиків за умов застосування імуномодулятора «Біовір» та гепатопротектора «Гепафорте» за впливу абіотичних факторів. Показано аналіз поствакцинального імунітету індиків на введення вакцини проти хвороби Ньюкасла та інфекційного ринотрахеїту. Встановлено, що застосування імуномодулятора «Біовір» сприяє зниженню коефіцієнта варіації та збільшенню однорідності вироблення антитіл у вакцинованих індиків. Виявлено, що комплексне застосування імуномодулятора та гепатопротектора сприяє підвищенню специфічного клітинного і гуморального імунітету. Патогістологічні зміни у клоакальній сумці за застосування імуномодулятора «Біовір» свідчать про помірну імунологічну реактивність із стимуляцією вироблення плазматичних клітин в органі та регуляцію кількості Т і В-лімфоцитів.

Ключові слова: ІНДИКИ, ТИТРИ АНТИТІЛ, ПОКАЗНИКИ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ, ІМУННА СИСТЕМА, БІОВІР, ГЕПАФОРТЕ, ОБМІННІ ПРОЦЕСИ, КЛОАКАЛЬНА СУМКА.

Processes, the main pathogenetic link of which are the violations of the body's immune system, occupy a significant part in the structure of bird's disease. This is especially acute in the period after vaccinations and revaccinations, when bacterial infections occur on the background of weakening of the general resistance.

For the purpose of minimization he using of antibacterial drugs and control the immune status of bird and for the normal functioning of the organism with the intensification of cultivation technologies is recommended to use immune-correctors. The article presents the results of research the age dynamics of changes in hematological, biochemical and immunological indicators of the turkey organism in the conditions of using the immune-modulator "Biovir" and hepatoprotector "Gepaforte" for the influence of the abiotic factors. It was presented the analysis of artificial active immunity of turkeys for the administration of Newcastle disease vaccine and infectious rhinotracheitis vaccine. It was established that the using of the immune-modulator "Biovir" helps to decrease the coefficient of variation and increase the homogeneity of antibody production in vaccinated turkeys. It was revealed that the complex application of the immune-modulator and hepatoprotector contributes to the increase of bactericidal and lysozyme activity of the serum, while regulating the specific cell and humoral immunity.

Pathogistological changes in the cloacal sac for the using of the immune-modulator "Biovir" indicate about moderate immunologic responsiveness with the stimulation of the plasma cells' production in the organ and the regulation of the number of T- and B-lymphocytes.

Keywords: TURKEYS, ANTYBODI TITRES, INDICATORS OF NONSPECIFIC RESISTANCE, IMMUNE SYSTEM, BIOVIR, HEPAFORTE, METABOLIC PROCESS, CLOAK SAC.

В структуре заболеваемости птицы значительную часть занимают процессы, патогенетическим звеном которых являются нарушения со стороны иммунной системы. Особенно остро это ощущается в период после вакцинации и ревакцинаций, когда на фоне ослабления общей резистентности возникают бактериальные инфекции. С целью минимизации использования антибактериальных препаратов и контроля иммунного статуса птицы, для нормального функционирования организма при интенсификации технологий выращивания, рекомендуют применять иммунокорректоры. В статье представлены результаты исследований возрастной динамики изменений гематологических и иммунологических показателей организма индюков в условиях применения иммуномодулятора «Биовир» и гепатопротектора «Гепафорте» при действии абиотических факторов. Показано анализ поствакцинального иммунитета индюков на введение вакцины против болезни Ньюкасла и инфекционного ринотрахеита. Установлено, что применение иммуномодулятора «Биовир» способствует снижению коэффициента вариации и увеличение однородности выработки антител у вакцинированных индюков. Выявлено, что комплексное применение иммуномодулятора и гепатопротектора, регулирует специфический клеточный и гуморальный иммунитет. Патогистологические изменения в клоакальной сумке при применении иммуномодулятора «Биовир» свидетельствуют об умеренной иммунологической реактивность со стимуляцией выработки плазматических клеток в органе с регуляцией количества Т и В-лимфоцитов.

Ключевые слова: ИНДЮКИ, ТИТРЫ АНТИТЕЛ, ПОКАЗАТЕЛИ НЕСПЕЦИФИЧЕСКОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ, ИММУННАЯ СИСТЕМА, БИОВИР, ГЕПАФОРТЕ, ОБМЕННЫЕ ПРОЦЕССЫ, КЛОАКАЛЬНАЯ СУМКА.

Размещено на Allbest.ru