Продуктивність і якість зерна пшениці озимої залежно від попередників, строків сівби та сортової належності в умовах Лісостепу правобережного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

Продуктивність і якість зерна пшениці озимої залежно від попередників, строків сівби та сортової належності в умовах Лісостепу правобережного

І.Г. Протопіш, перший заступник ТОВ "Агро - Еталон"

Г.П. Квітко, доктор с.-г. наук, професор

І.С. Поліщук, кандидат с.-г. наук, доцент

Викладено результати трирічних досліджень впливу попередників та строків сівби на продуктивність та якість зерна пшениці озимої сортів Царівна та Білоцерківська напівкарликова в умовах Лісостепу правобережного.

Ключові слова: пшениця озима, попередники, строки сівби, урожай, якість зерна.

Summary

The productivity and quality of winter wheat crops depend on the primary crops, periods of seeding and their sorts in the conditions of right-bank Ukraine

The influence of the primary crops and periods of seeding have been (investigated) viewed according to the quantity of the wheat harvest and its quality has been analysed. The high quality of the legumes winter wheat crops and the period of seeding in the first decade, and the possibility of gaining more wheat high quality have been defined.

Вступ

Пшениця озима була, є і буде провідною продовольчою культурою України. Тому розробка ефективних екологічно-безпечних заходів підвищення продуктивності пшениці озимої є важливим державним завданням перед науковцями і спеціалістами АПК.

Особливо значущим, для розробки ефективних заходів підвищення продуктивності пшениці озимої, є достовірний факт "глобального" потепління клімату [1,2].

На формування урожаю зерна пшениці озимої в першу чергу впливають агротехнологічні заходи вирощування, які залежать від агрокліматичних умов. За дослідженнями Миронівського інституту пшениці частка агротехнічних заходів на формування урожаю озимих зернових складає (%): заходи захисту від хвороб і шкідників - 27; удобрення - 17; попередники - 14; строки обробітку ґрунту - 12; строки сівби - 12; погодні умови - 10% [3].

Тенденція зміни клімату в бік потепління потребує визначення оптимальних строків сівби пшениці озимої, одного з важливих заходів агротехнології та шляхів сталого виробництва продовольчого зерна [4].

Дослідженнями останніх років доведено, що оптимальні та допустимі строки сівби сучасних сортів пшениці озимої в умовах Лісостепу слід зміщувати в бік пізніших строків на 15 - 20 днів і проводити до 5 - 10 жовтня, що сприяє підвищенню врожайності на 10 - 15 ц/га, в порівнянні із строками сівби в період 15 - 20 вересня [5,6].

Багаторічні дослідження Харківського національного аграрного університету, свідчать про доцільність заміни пару чорного, як кращого попередника під пшеницю озиму, на однорічні бобові на зерно, які за теплих умов вегетації пшениці не в значній мірі поступаються пару чорному [7].

Мета і завдання досліджень. Основною метою досліджень було встановлення ефективності використання різних видів багаторічних бобових трав, як попередника для пшениці озимої, при двоукісному використанні травостою, в порівнянні з найкращим попередником паром чорним. Завдання полягало у визначенні ефективності пізніх строків сівби нових інтенсивних сортів пшениці озимої без застосування мінеральних добрив, особливо азотних.

Умови та методика досліджень

Польові досліди проводились впродовж 2008 - 2011 рр. на спільному дослідному полі ВНАУ та ВДСГДС Інституту кормів НААН. Ґрунт дослідних ділянках типовий - сірий лісовий, середньо - суглинковий з рН сол. 5,3 та вмістом в орному шарі гумусу 2,3%, легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом) 71г., рухомого фосфору (Р₂О₅) і обмінного калію (К₂0) (за Чиріковим) відповідно 155 та 42 г/кг ґрунту.

Погодні умови за гідротермічними показниками були різними. За осінній період (вересень - жовтень) 2008 р. - сума опадів становила 147 мм. при ГТК 2,05; в 2009 р. ці показники складали відповідно 50 мм. при ГТК 0,67; а в умовах 2010 р. сума опадів становила 88 мм. при ГТК 1,43.

Після відновлення весняної вегетації до фази повної стиглості зерна пшениці (березень - перша декада липня) в 2009 р. випало 226 мм. опадів при сумі позитивних температур 1573°С, в умовах 2010 р. кількість опадів становила 320 мм., сума температур 1618°С при ГТК 1,97; в 2011 р. вказані показники становили відповідно 243 мм., 1571°С, ГТК 1,60.

Погодні умови в цілому за період осінньої і весняно - літньої вегетації пшениці озимої були сприятливими для формування оптимальних урожаїв зерна для вивчаємих строків сівби та попередників.

Попередниками в дослідах були пар чорний та багаторічні бобові трави: люцерна посівна, еспарцет піщаний, лядвенець рогатий трирічного використання травостою та буркун білий однорічного використання.

Облік урожаю листостебельної маси багаторічних бобових трав першого і другого укосів проводили у фазі початку цвітіння.

Після збирання другого укосу багаторічних бобових трав в липні проводили обробіток ґрунту дисковою бороною БДТ-7 в два сліди та агрегатом АГ-2,4; глибину 8 - 10 см. Передпосівний обробіток ґрунту проводили агрегатом Європак. Сівбу пшениці озимої сортів Царівна та Білоцерківська напівкарликова з нормою висіву 5млн/шт/га схожих насінин проводили в два строки; враховуючи наявність вологи: 1 - й - друга декада вересня; 2 - й - перша декада жовтня. Мінеральних добрив не застосовували.

Схема досліду

Сівбу проводили сівалкою СН-16 в агрегаті з трактором Т-25. Посівна площа ділянки 36 м², облікова 25 м². Повторність досліду чотири разова. Для сівби використовували насіння оригінатора сортів: в 2008 р. супереліту, в 2009р. - еліту, в 2010р. - першу репродукцію.

Догляд за посівами заключався в боротьбі з бур'янами шляхом внесення гербіциду Гранстар 25 г/га в другій декаді квітня. Проти кореневих гнилей та фузаріозу застосовували фунгіцид тілт 0,5 л/га у фазу виходу в трубку, а проти шкідників інсектициди кароте, деціс.

Облік урожаю зерна пшениці проводили шляхом прямого обмолоту облікових площ комбайном "Sаmро 130", а також методом пробного снопа.

Якість зерна пшениці визначали за показниками вмісту азоту та клейковини за загальноприйнятими методиками.

якість зерно пшениця озима

Результати досліджень

Пар чорний в умовах не стійкого зволоження Лісостепу вважається найкращим попередником пшениці озимої, який гарантує високі сталі врожаї зерна високої якості. Нашими трирічними дослідженнями доведено, що сівба пшениці по пару чорному без внесення як органічних, так і мінеральних добрив, забезпечує різний урожай зерна пшениці залежно від строків сівби та сортової належності.

За сівби пшениці по чорному пару в другій декаді вересня урожайність зерна сорту Царівна становила 4,27 т/га, а сорту Білоцерківська напівкарликова 4,66 т/га (табл. І)

Суттєво вищий урожай зерна формується за сівби в першій декаді жовтня. За сівби 4 жовтня урожайність зерна пшениці сорту Царівна за три роки становила в середньому 4,75 т/га, а сорту Білоцерківська напівкарликова 5,76 т/га. При сівбі 10 жовтня урожайність зерна сорту Царівна незначно зменшувалась і становила 4,44 т/га, а сорту Білоцерківська напівкарликова 4,69 т/га.

Багаторічні бобові трави люцерна посівна, еспарцет піщаний, лядвенець рогатий за двоукісного використання травостою у фазу початку цвітіння забезпечують урожай листостеблової маси у середньому 32 ± 2,5 т/га і після другого укосу звільняють поле у другій половині липня.

Сівба пшениці після двохукісного використання травостою багаторічних трав забезпечила менший урожай зерна порівняно із сівбою по пару чорному і теж залежала від строків сівби.

За сівби пшениці після двохукісного використання травостою багаторічних бобових трав 4 жовтня урожай зерна за три роки у сорту Царівна становив 4,54 т/га, а у сорту Білоцерківська напівкарликова 4,76 т/га, тобто порівняно із сівбою по пару чорному урожайність зерна сорту Царівна була меншою на 0,21 т/га, а у сорту Білоцерківська напівкарликова на 1,0 т/га.

Таблиця І

Урожайність зерна пшениці озимої залежно від попередників, строків сівби та сортової належності (у середньому 2009 - 2011рр.)

За сівби 10 жовтня урожайність зерна пшениці у сорту Царівна становила 4,38 т/га, а у сорту Білоцерківська напівкарликова 4,53 т/га, що несуттєво відрізнялись від показників урожаю за сівби по пару чорному.

Дані наведенні в таблиці І свідчать про суттєву перевагу сорту Білоцерківська напівкарликова перед сортом Царівна, де урожайність зерна істотно вища, як за попередниками, так і за строками сівби.

Строки сівби пшениці в більшій мірі впливали на формування урожаю зерна ніж вивчаємі попередники. Сівба в першій декаді жовтня по пару чорному сприяла підвищенню урожаю зерна сорту Царівна на 11,2%, а сорту Білоцерківська напівкарликова на 23,6%.

При сівбі по багаторічним бобовим травам в першій декаді жовтня урожайність пшениці сорту Царівна підвищилась на 0,52 т/га, або на 12,9%, а сорту Білоцерківська напівкарликова на 5,0%, порівняно із сівбою в другій декаді вересня.

Незважаючи на зменшення урожайності зерна пшениці озимої при сівбі по попереднику багаторічних бобових трав на 0,48 - 1,10 т/га, порівняно із сівбою по пару чорному, використання багаторічних бобових трав, як попередника пшениці, більш ефективніше ніж попередника пару чорного, враховуючи урожай листостебельної маси багаторічних трав за два укоси в рік сівби в межах 32±2,5 т/га, які забезпечують вихід 6 т/га кормових одиниць та 0,9т/га протеїну.

При визначенні якості зерна за показниками вмісту протеїну і клейковини встановлено, що у сорту Білоцерківська напівкарликова показники порівняно із сортом Царівна вищі відповідно на 0,6 і 4,8% при сівбі по пару чорному та на 0,8 і 2,1% при сівбі по бобовим багаторічним травам (табл. ІІ)

Таблиця ІІ

Вміст протеїну і клейковини залежно від попередників і сортів, % в абс. сух. речовині

За показниками вмісту протеїну та клейковини у зерні пшениці вивчаємих сортів кращим попередником є багаторічні бобові трави, де ці показники були більшими порівняно із попередником паром чорним у сорту Царівна на 0,6 та 4,2%, а у сорту Білоцерківська напівкарликова відповідно на 0,8 та 1,5% (табл.ІІ).

Встановлено суттєву різницю вмісту протеїну і клейковини у зерні пшениці за роками досліджень. Суттєво нижчим вміст клейковини в зерні пшениці був в 2009 р. (25,8-30,0%), де практично не встановлена різниця між попередниками та сортовою належністю. На вміст клейковини в зерні вплинули погодні умови в період достигання зерна, коли в третій декаді червня та першій декаді липня, майже щоденно йшли дощі і загальна кількість опадів за дві декади становила 129 мм., при відносній вологості повітря 88 - 90%, що призвело до "вимивання" клейковини.

Висновки

Багаторічні бобові трави люцерна посівна, еспарцет піщаний, лядвенець рогатий за двохукісного використання травостою забезпечують урожай зерна 4,5 - 4,8 т/га і являються більш ефективним попередником порівняно з паром чорним. Сівба пшениці озимої в першій декаді жовтня сприяє підвищенню урожайності зерна пшениці на 0,48 - т/га за сівби по чорному пару та на 0,23 - 0,52 т/га за сівби по багаторічних травах, порівняно із сівбою в другій декаді вересня.

Якість зерна пшениці за показниками вмісту протеїну і клейковини істотно вища за сівби по багаторічних бобових травах порівняно з сівбою по пару чорному.

Література

1.Дудник А. В. Природна циклика та проблема "глобального" потепління клімату. /А. В. Дудник//Наукові основи землеробства у зв'язку з потеплінням клімату: Матеріали Міжнар. Наук.-практ. Конф. Миколаїв 2010. - с. 33-35.

2.Адаменко Т. Зміна агрокліматичних умов та їх вплив на зернове господарство/Т. Адаменко//Агроном.-2006.-№3-с. 12-15.

З.Шевченко А.И. Озимые зерновые: технологические перспективы/А. И. Шевченко//Агровісник України.-2008.-№8.-с.28-32.

4.3амліна Н. П. Адаптивний потенціал нових сортів озимої м'якої пшениці та строки їх сівби/Н. П. Замліна, Г. П. Вологдіна//Проблеми адаптивного потенціалу рослинництва у зв'язку зі змінами клімату: матеріали Міжнар. Наук.-практ. Конф.-Біла-Церква.2008-с.32.

5.Кононюк Л. М. Продуктивність пшениці озимої залежно від елементів вирощування в північному Лісостепу /Л. М. Кононюк, Я. В. Кимак, Л. А. Починок, Н. М. Гаврилюк/Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і прирокористування (електоне фахове видання).-2009-№1(13).

6.Шуль Д. Оптимізація строків посіву озимої пшениці в умовах Холодного Поділля/Д. Шуль, О. Савчук, Ю. Грицевич, О. Орловська//Вісник Львівського національного університету. Агрономія №14(1).-2010.-с.117-121.

7.Кудря СІ. Урожайність пшениці озимої залежно від погодних умов і попередників/С. І. Кудря//Наукові основи землеробства у зв'язку з потеплінням клімату: матеріали Міжнар. Наук.-прак. Конф.-Миколаїв.-2010.-с. 168-171.

Размещено на Allbest.ru