Вплив інокуляції та мінеральних добрив на продуктивність детермінантних сортів гороху в умовах правобережного Лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

Вплив інокуляції та мінеральних добрив на продуктивність детермінантних сортів гороху в умовах правобережного лісостепу

О.Ю. Білик

Постановка проблеми. Серед сільськогосподарських культур найбільшу кількість білка в зерні формують бобові рослини. Вміст білка в насінні бобових у 2-2,5 рази більше, ніж у зерні злаків, а за складом незамінних амінокислот він більш повноцінний, тому розв'язання проблеми рослинного білка неможливе без постійного нарощування виробництва зерна бобових культур [2]. Вирішальна роль гороху у виробництві високобілкової продукції серед зернобобових культур зумовлена його пластичністю і порівняно більш високим збором білка з одиниці площі майже у всіх зонах та регіонах. Розширенню виробництва даної культури повинна приділятися значна увага, особливо в умовах сучасного кризового стану в агропромисловому комплексі України [1].

Зернобобові культури займають особливе місце у природному кругообігу азоту, в результаті якого відбувається синтез сполук з елементарного азоту, засвоєння їх рослинами та тваринами. Завдяки симбіотичній фіксації атмосферного азоту, який є елементом дефіциту на початкових етапах росту рослин, а також здатності мобілізувати і засвоювати важкодоступні форми поживних речовин, горох має потужний фітомеліоративний потенціал .

Бобово-ризобіальний симбіоз - це феноменальне явище, завдяки якому в кругообіг включається величезна кількість азоту повітря, причому з найбільшою активністю він проходить у рослин сімейства бобових [3].

Науковими працями із застосуванням новітніх методик дослідження підтверджено, що завдяки спільній діяльності бульбочкових бактерій і бобових рослин у біологічний кругообіг включається величезна кількість атмосферного азоту. Бобові культури у симбіозі з бульбочковими бактеріями Rhizobium здатні фіксувати значну кількість азоту із повітря: конюшина - 180-670 кг/га, люцерна - 200-460, боби - 100-550, соя - 90-240, горох - 70-160, люпин - 150-450 кг/га. Крім того, у ґрунті азотфіксатори зв'язують 15-20 кг/га молекулярного азоту протягом року [2].

Але для того, щоб зернобобові культури засвоювали азот повітря, в ґрунті повинні бути специфічні, вірулентні та активні штами бульбочкових бактерій .

Тому, для підвищення симбіотичної та асоціативної азотфіксації в екосистемах ефективним технологічним засобом є інокуляція насіння перед сівбою активними штамами азотфіксаторів. Інокуляція насіння може значно компенсувати існуючий дефіцит азоту й одночасно підвищити продуктивність культурних рослин. Також встановлено, що бульбочкові бактерії у процесі життєдіяльності виділяють у навколишнє середовище фізіологічно активні органічні й мінеральні сполуки, поліпшують кореневе живлення рослин не лише азотом, а й фосфором, навіть із важкодоступних для рослин мінеральних і органічних сполук. Крім того, обробка насіння інокулянтом підвищує стійкість рослин до бактеріальних хвороб [6].

Зважаючи на те, що горох має відносно невеликий вегетаційний період, слабо розвинену кореневу систему, застосування мінеральних добрив, в тому числі азотних, сприяє збільшенню продуктивності гороху [7].

Значно збільшують урожай гороху фосфорні та калійні добрива. Фосфор стимулює ріст кореневої системи, особливо кореневих волосків, через які проникають бульбочкові бактерії. Нестача цього елементу в ґрунті порушує формування репродуктивних органів, затягується період достигання зерна. Калій підвищує посухостійкість, покращує обмін і пересування вуглеводів, стимулює інші функції рослинного організму [5].

Сучасні інтенсивні технології вирощування гороху передбачають застосування позакореневого підживлення мікродобривами. Застосування мікродобрив підвищує урожайність гороху на 8-10%, при цьому поліпшується якість зерна [4].

Мета та методи досліджень. З метою вивчення впливу інокуляції насіння та застосування мінеральних добрив на формування зернової продуктивності детермінантних сортів гороху в умовах правобережного Лісостепу протягом 2010 - 2011 років проводились дослідження на полях ДП ДГ «Бохоницьке» Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Ґрунтовий покрив дослідних ділянок - сірі опідзолені середньосуглинкові ґрунти. Вміст гумусу в орному шарі - 2,1 %; доступного для споживання азоту - 3,4-4,5 мг на 100 г ґрунту; обмінного калію - 10-13 мг на 100 г грунту; рухомого фосфору - 10-13 мг на 100г ґрунту; реакція ґрунтового розчину - слабо кисла - рН 5,1-5,3; гідролітична кислотність в межах 3,6-3,8 мг екв. на 100 г ґрунту; сума вбирних основ складає в середньому 18,6 мг екв. на 100 г ґрунту при ступені насиченості основами 86%. Бонітет ґрунту 74 бали.

Метеорологічні показники у роки досліджень були різними, а розподіл опадів за місяцями був досить нерівномірний.

Так у 2010 році, за період квітень - серпень, опадів випало на 98 мм більше середньобагаторічної норми. У квітні випало на 12мм менше від середньобагаторічної норми. У травні сума опадів відповідала нормі. Червень місяць відзначався найбільшим зволоженням та перевищував багаторічні середні показники на 95мм. В липні місяці сума опадів була на 12 % більшою від норми.

У 2011 році за вегетаційний період випало на 10мм більше середньої багаторічної норми. У квітні опадів випало в 2 рази менше від норми. Показники травня були близькі до норми. У червні опадів випало на 45% більше ніж середньобагаторічні показники. Липень характеризувався незначним відхилення в бік зменшення від норми.

Температура повітря в цілому за вегетаційний період 2010 року була вищою на 2,3?С від норми. Температурні показники усіх місяців вегетаційного періоду перевищували середні багаторічні показники. Найбільше відхилення від норми спостерігалось у липні та складало 3,9?С. У квітні, травні та червні перевищення відповідно складало 1,4?С, 1,9?С та 2,3?С. інокуляція мінеральний добриво підживлення

Середня температура за вегетаційний період 2011 року перевищувала середні багаторічні показники на 1,3?С. Температура у червні становила 19,2?С та перевищувала норму на 2?С, що було найсуттєвішим відхиленням за весь вегетаційний період. Гідротермічні показники вегетаційного періоду 2010 та 2011 років були оптимальними для одержання дружних і рівномірних сходів, утворення вегетативних та генеративних органів рослин .

При підготовці ґрунту до сівби гороху застосовували загальноприйнятий для Лісостепової зони України обробіток ґрунту.

Внесення мінеральних добрив було проведене згідно схеми досліду. Під основний обробіток ґрунту вносили суперфосфат простий та калімагнезію з розрахунку Р60К60 кг на 1 га діючої речовини.

Азотні добрива вносили під передпосівний обробіток ґрунту у вигляді аміачної селітри у дозі N30 діючої речовини.

На окремих варіантах у фазі бутонізації та зелених бобів вносили комплекс мінеральних добрив шляхом позакореневого підживлення.

Насіння для варіантів, у яких передбачалось застосування інокуляції, у день сівби обробляли бактеріальним препаратом Ризоторфін з розрахунку 200 г на гектарну норму насіння. Також для запобігання розвитку хвороб рослин усе насіння було протруєне препаратом Вітавакс 200 ФФ.

Сівбу здійснювали звичайним рядковим способом сівалкою СН-16 на глибину 4-5см. Норма висіву - 1,4 млн. схожих насінин на 1га. Повторність у досліді чотириразова. Площа облікової ділянки - 25м2.

У період квітень - липень проводились польові дослідження, які включали: фенологічні спостереження згідно Методики по державному сортовипробуванню (2001 р.); облік густоти посівів; визначення динаміки росту рослин; визначення площі листкового апарату та визначення кількості і маси азотфіксуючих бульбочок.

Результати досліджень. За результатами досліджень встановлено, що фактори, поставлені на вивчення, мали істотний вплив на формування зернової продуктивності гороху.

Таблиця І Урожайність сортів гороху залежно від інокуляції та мінеральних добрив, ц/га (2010 - 2011 рр.)

НІР0,05 (2010), ц/га А - 0,28 В - 0,44 С - 0,09 АВ - 0,62 АС - 0,48 ВС - 0,76 АВС - 1,08

НІР0,05 (2011), ц/га А - 0,17 В - 0,26 С - 0,05 АВ - 0,37 АС - 0,29 ВС - 0,46 АВС - 0,65

Найменша урожайність гороху спостерігалась на ділянках, де не застосовувалась інокуляція насіння та не вносились мінеральні добрива та становила: у сорту Царевич - 26,9 ц/га та у сорту Камертон - 28,0 ц/га. Приріст урожаю за рахунок обробки насіння Ризоторфіном у сорту Царевич становив 1,5 - 3,4 ц/га. Урожайність гороху сорту Царевич на варіанті, де приріст від інокуляції був максимальний, складала 32,2 ц/га. У сорту Камертон приріст урожайності завдяки інокуляції коливався в межах від 1,2 до 2,2 ц/га. Урожайність сорту Камертон на варіантах, де застосовувалась інокуляція насіння, відповідно становила від 29,2 ц/га до 33,4 ц/га.

Максимальний приріст урожаю за рахунок внесення фосфорно-калійних добрив спостерігався у сорту Царевич та становив 3,8 ц/га, у сорту Камертон - 3,6 ц/га. Як видно, застосування повного мінерального добрива N30P60К60 порівняно із застосуванням фосфорно-калійного добрива P60К60 мало не набагато більшу ефективність, що пояснюється природною здатністю рослин гороху до засвоєння атмосферного азоту за рахунок симбіозу з бульбочковими бактеріями. Збільшення урожаю за рахунок повного мінерального добрива порівняно з контролем коливалось в межах 3,3 - 4,2 ц/га. Не менш ефективною ланкою технології вирощування гороху різних сортів поряд з внесенням мінеральних добрив має позакореневе підживлення. Збільшення урожаю за рахунок одного позакореневого підживлення у фазі бутонізації становило 2,3 - 2,5 ц/га, двох позакореневих підживлень - у сорту Царевич від 3,5 до 3,8 ц/га, у сорту Камертон 3,5 - 3,9 ц/га відповідно.

Слід зазначити, що найбільший приріст урожаю спостерігався при одночасному використані препарату Ризоторфін, мінеральних добрив та двох позакореневих підживлень і становив 8,0 ц/га у обох сортів. Урожайність на цих варіантах відповідно складала 36,4 ц/га у сорту Царевич та 37,2 ц/га у сорту Камертон.

Висновок

Отже, аналізуючи отримані дані, можна стверджувати, що такі елементи технології вирощування гороху детермінантних сортів в умовах правобережного Лісостепу, як інокуляція насіння препаратом Ризоторфін, застосування мінеральних добрив у дозі N30P60К60 та позакореневі підживлення у фазі бутонізації та зелених бобів мають значний вплив на урожайність зерна гороху. Для отримання високої урожайності доцільно поєднувати дані елементи в технології вирощування культури.

Література

1. Бабич А.О., Побережна А.А. Народонаселення та продовольство на рубежі другого й третього тисячоліть. - К.: Аграрна наука, 2000. - 158с.

2. Бабич А.О. Проблема білка і вирощування зернобобових на корм. - 3-є вид., перероб. і доп. - К : Урожай, 1993. - с. 64, 68.

3. Влияние свободноживущих азотфиксирующих бактерий на формирование и функционирование бобово-ризобиального симбиоза у некоторых сельскохозяйственных культур / Е.В. Надкерничная, Т.М. Ковалевская//Физиология и биохимия культурных растений. - 2001. 362с.

4. Гамаюнова В.В., Алмашова В. С. Вплив мікроелементів та бактеріальних препаратів на технологічні показники гороху овочевого. // Таврійський науковий вісник. - 2006. - № 54. - С. 33-36.

5. Лихочвор В.В., Петриченко В.Ф., Іващук П.В., Корнійчук О.В. Рослинництво. Технології вирощування сільськогосподарських культур/ За ред. В.В.Лихочвора, В.Ф. Петриченко. - 3-є вид., виправ., допов. - Львів: НВФ «Українські технології», 2010. - 1088с.

6. Рекомендації з ефективного застосування мікробних препаратів у технологіях вирощування сільськогосподарських культур [С.І. Мельник, В.А. Жилкін, М.М. Гаврилюк, В.С. Сніговий, М.М. Лісовий та інші]. - Міністерство аграрної політики України, Українська академія аграрних наук - К., 2007. - 55 с.

Анотація

Викладено результати досліджень з вивчення впливу окремих елементів технології вирощування гороху на його продуктивність, а саме інокуляції насіння, внесення мінеральних добрив та позакореневого підживлення.

Ключові слова: горох, інокуляція, бульбочкові бактерії, бобово-ризобіальний симбіоз, азотфіксація, мінеральні добрива, мікродобрива, елементи живлення, урожайність.

Effect of inoculation and mineral fertilization on productivity of determinant peas varieties in Right-Bank Forest-Steppe Zone conditions of Ukraine.

The article presents the results of investigations of certain elements of peas growing technology, namely inoculation, introduction of mineral fertilizers, foliar nutrition in Right-Bank Forest-Steppe Zone conditions of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru