Формування урожайності сортів ячменю озимого в Південному Степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський інститут АПВ НААНУ

Формування урожайності сортів ячменю озимого в південному степу України

В.В. Дикий

За даними вчених [1], у 2007 р. енергетичний потенціал соломи зернових культур в Україні становив: теоретичний - 10,39 млн. т у.п. (умовного палива), технічний - 5,21, а економічно обґрунтований - 1,34 млн. т у.п. Учені розрахували, що економічний потенціал біомаси може задовольнити приблизно 13% загальної необхідності України в енергії, а 30% від загального збору соломи можна використовувати у вигляді палива.

В останні роки проблема енергоносіїв загострюється, особливо для аграріїв, які відчувають недолік матеріальних засобів, тому використання рослинних залишків, у т. ч. і малоцінної соломи зернових, у якості палива надто важливо. Очікується збільшення використання соломи в целюлозно-паперовій промисловості, а також як енергоносія й органічного добрива при виробництві продукції рослинництва, щоб не допустити спалювання її надлишків на полях [1, 2]. З кожного гектара зернових можна використовувати близько 2-3 тонн соломи, що є еквівалентом 1 тонни кам'яного вугілля.

В умовах сучасного господарювання необхідно вдосконалити існуючу систему адаптивного рослинництва, яка створена А. А. Жученко (1990). Вона повинна базуватися на сортах нового типу, тобто адаптивних, які вважаються біологічними засобами виробництва й здатні підвищувати ефективність насінництва на десятки відсотків [3, 4].

На полях Миколаївського інституту агропромислового виробництва НААНУ щорічно закладаються демонстраційні досліди по визначенню продуктивності сортів зернових колосових, у т.ч. ячменя озимого. В окремі роки вихід соломи становить до 4-5 т/га. Валовий збір зерна й побічної продукції залежить як від погодних умов року, агротехнічних заходів, так і від сортових особливостей рослин.

Мета роботи. Випробування й додаткова оцінка нових і зареєстрованих сортів ячменя озимого в ґрунтово-кліматичних умовах півдня України з наступним розмноженням і впровадженням кращих із них у виробництво.

Об'єкт дослідження. Процеси формування продуктивності сортів ячменя озимого різних науково-дослідних установ - оригінаторів сортів.

Методика й умови проведення досліджень. Випробовували сорти в дослідно-виробничих умовах методом сортовивчення на ділянках демонстраційного полігона в ґрунтово-кліматичних умовах Миколаївської області.

Дослідження проводили на полях Миколаївського інституту АПВ. Рельєф під дослідами рівнинний. Ґрунт - чорнозем південний малогумусний залишковослабкосолонцюватий важкосуглинковий на лесах. Середньорічна кількість опадів 422 мм. НВ - 23,5%. Зміст в 100 г ґрунту: мінерального азоту - 3,63; рухливого фосфору - 2,59; обмінного калію - 42,3 мг.

Попередник - чорний пар. Висівали ячмінь озимий в оптимальний термін. Площа облікової ділянки 80 м2. Повторення трьохразове. Догляд за посівами був загальноприйнятий для зони, у якій проводили дослідження. Навесні рослини підживлювали азотними добривами (N34). У фазі кущіння посіви обробляли гербіцидами, а при необхідності й фунгіцидами.

У дослідах протягом вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження й обліки наростання біомаси, виставляли оцінку перезимівлі рослин, визначали стійкість їх до полягання, опадання й проростання на корені. Ураховували врожайність методом суцільного обмолоту й зважування зерна з ділянки способом прямого комбайнування комбайном «Sampo - 130».

Результати досліджень. Установлено, що найбільш скоростиглими виявилися сорти Зимовий і Достойний, виведені селекціонерами Селекційно-генетичного інституту, Восход і Огоньковський (оригінатор - Кримський інститут АПП).

Скоростиглі сорти забезпечують більш високі врожаї зерна кращої якості в посушливі й дуже посушливі роки в період наливу та ще й на тлі високих температур повітря. У таких сортів, як Достойний, Восход і Огоньковський, Схід фаза колосіння настала в 2009 році на 4-6 днів раніше, чим у сорту Основа, а в 2010 році - на 7-8 днів. Ідентична закономірність відзначена й при повному дозріванні зерна.

Важливим показником є стійкість рослин ячменя до полягання. Необхідно відзначити, що сорту нового покоління Достойний, Метелиця, Зимовий, Труженик, Абориген більш стійкі до полягання в порівнянні із сортами Основа й Росава.

За врожайності зерна, у середньому за 2009-2011 рр., кращими були сорти Зимовий - 3,49, Достойний - 3,44, Восход - 3,26, Онега - 3,25 т/га, які перевищували стандарт (Росава) на 16,1; 14,4; 8,2; 8,0% (НІР05 - 0,13 т/га) відповідно (табл. І).

Установлено, що при вирощуванні ячменя до менш продуктивних за здатністю формувати зерно в посушливій зоні, у середньому за три роки їх дослідження, можна вважати сорт Росава (3,01 т/га), Основа (3,05 т/га), Труженик (3,07 т/га), Буран (3,09 т/га). Але потрібно відзначити, що вищезгадані сорти Труженик, Основа, Буран у сприятливому за погодними умовами 2009 р. забезпечили врожайність зерна відповідно на 0,28; 0,53; 0,55 т/га вище порівняно з сортом Росава (3,1 т/га). Побічною продукцією зернових культур звичайно вважають солому й полову. При збиранні полова розсіюється по полю, а солома укладається комбайном у валки, а потім підбирається прес-підбирачами в тюки, які можуть бути використані у тваринництві в якості підстилки, а іноді й на корм.

Таблиця І Урожайність зерна ячменя озимого залежно від сорту, т/га

Із соломи виготовляють пілети й брикети. Теплотворна здатність такого палива становить близько 18,1 Мдж/кг [1].

За нашими даними, сорти різнилися за висотою рослин. Самими високорослими були рослини сортів Основа (106 см), Росава (105 см), Огоньковський (103 см), вони ж сформували й трохи більшу масу соломи.

Установлено, що вміст валової енергії у врожаї зерна коливався від 49,5 Гдж/га (сорт Росава) до 57,4 Гдж/га (сорт Зимовий), у соломі - від 31,5 до 35,8, а в загальному врожаї - від 82 (сорт Труженик, Кее (коефіцієнт економічної ефективності - 2,28) до 91,9 Гдж/га (сорт Достойний, Кее - 2,59).

Висновки

При вирощуванні ячменю озимого перевагу в зоні південного Степу України мають сорти Зимовий, Достойний, Восход, Онега, які в середньому за три роки досліджень перевищили за врожайністю зерна стандарт (сорт Росава) на 16,1; 14,4; 8,2; 8,0% відповідно й забезпечили більш високі показники енергозбереження технологій.

ячмінь розмноження врожайність енергетичний

Література

1. Ришард Титко. Відновлювані джерела енергії (Досвід Польщі для України). // Ришард Титко, Володимир Калініченко. - Варшава, 2010. - 533 с.

2. Ефективні техніко-технологічні рішення використання соломи (рекомендації МАП України, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, УААН та ін.). -Київ, 2008. - 64 с.

3. Орлюк А.П. Теоретичні основи селекції рослин. / А.П. Орлюк. - Херсон: Айлант, 2008. - 572 с.

4. Кореневский А.И. Ускоренное внедрение в производство новых сортов - важное условие повышения урожайности зерновых культур / А.И. Коре-невский, Н.М. Колосюк // матер. науч.-произв. конф. «Интеграция науки с производством - путь к увеличению производства и повышению качества продукции. - Николаев, 1982. - С. 43-44.

Анотація

Проведені дослідження продуктивності ячменя озимого різних сортів. Визначена врожайність і розрахована енергетична ефективність їх вирощування.

Ключові слова: ячмінь озимий, урожайність, зерно, солома, енергетична оцінка.

The Organized studies to productivity of barley of the winter miscellaneous sort.

The Certain productivity and is calculated energy efficiency their production

Размещено на Allbest.ru