Морфогенез козлятнику східного та розвиток шкідників і хвороб у його посівах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морфогенез козлятнику східного та розвиток шкідників і хвороб у його посівах

О.П. Ткачук, асистент

Вінницький національний аграрний університет

Представлено морфологічні особливості росту і розвитку рослин козлятнику східного в рік сівби. Встановлено їх залежність від безпокривної та підпокривної сівби. Визначено інтенсивність пошкодження рослин шкідниками і ураження хворобами. козлятник сівба шкідник

Ключові слова: козлятник східний, морфогенез, шкідники, хвороби.

Огляд літератури. Проблема виробництва високопротеїнових та збалансованих за амінокислотним складом кормів залишається невирішеною до цього часу [1]. В одній кормовій одиниці має бути 110 - 115 г перетравного протеїну, а фактична забезпеченість ним на 20% менша, що призводить до перевитрати кормів, зростання їх собівартості та подорожчання тваринницької продукції [4]. Основними причинами незбалансованості кормових одиниць перетравним протеїном є досить широке використання в кормовиробництві злакових рослин, що мають порівняно низький вміст протеїну [3]. Це пояснюється їх невибагливістю до умов вирощування та до ґрунтово-кліматичних особливостей. Вирішити дану проблему можна збільшенням площ багаторічних бобових трав, які відзначаються високим вмістом в сухій речовині протеїну, збалансованістю його за амінокислотним складом та низькою собівартістю. Проте, традиційні бобові багаторічні трави конюшина лучна і люцерна посівна нездатні в повному обсязі забезпечити потреби у кормовому білку через обмежене надходження протягом всього пасовищного періоду їх кормів. Використовуючи інші бобові багаторічні трави, що мають різну скоростиглість, урожайність, призначення, довговічність та формують різну кількість укосів: еспарцет піщаний, лядвенець рогатий, буркун білий і козлятник східний, можна суттєво подовжити період надходження кормів збалансованих за протеїном і амінокислотним складом [6].

Серед вказаних культур важливе значення має козлятник східний. Його перевагами, порівняно з конюшиною лучною та люцерною посівною, є висока кормова продуктивність - до 70 т/га зеленої маси за два укоси, довговічність використання травостою - понад 10 років, раннє досягнення укісної стиглості - в другій-третій декаді травня. Внаслідок цих особливостей козлятник східний є цінним в системі зеленого і сировинного конвеєру [5]. Проте, незважаючи на ряд переваг, козлятник східний так і не набув поширення в Україні. Це зумовлено морфологічними та біологічними особливостями, що ускладнюють технологію його вирощування: твердонасінність, дуже повільний ріст і розвиток в рік сівби і світлолюбність [2]. Визначені проблеми можна подолати, добре вивчивши морфологічні особливості росту і розвитку козлятнику східного в рік сівби, адже саме в цей час він є досить вибагливим до умов вирощування, що визначає кормову продуктивність в наступні роки вегетації. Враховуючи повільний ріст козлятнику в рік сівби, важливо чітко описати морфологічні особливості та прийняти певне технологічне рішення щодо прискорення росту і розвитку. Внаслідок недостатнього вивчення даної культури в Україні, потрібно визначити рівень пошкодження посівів козлятнику східного шкідниками та ураження хворобами.

Методика досліджень. Метою наших досліджень було встановлення закономірностей морфогенезу козлятнику східного в рік сівби та визначення пошкодження його шкідниками і ураження хворобами.

Польові дослідження проводились протягом 2008 - 2010 років на спільному дослідному полі Вінницького національного аграрного університету та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААНУ. Грунт на дослідній ділянці - сірий лісовий. Вміст гумусу в орному шарі низький - 2,3%. Вміст легкогідролізованого азоту низький - 7,0 - 8,0, рухомого фосфору високий - 16,0 - 19,4, обмінного калію підвищений - 9,5 мг/100г ґрунту. Гідролітична кислотність висока 4,32 мг-екв./100г ґрунту. За обмінною кислотністю рНКСl 5,0 - 5,4 грунт середньокислий. Повторність дослідів чотириразова. Посівна площа ділянки - 30 мІ, облікова - 25 мІ.

Погодні умови були задовільними для росту і розвитку козлятнику східного. За період вегетації 2008 року середня температура становила - 13,5°С, що відповідає багаторічним даним. За вегетаційний період випало 378 мм опадів, що склало 90% від багаторічних показників, але опади відзначались великою нерівномірністю за місяцями. Це призвело до перезволоження ґрунту в період посівних робіт, а в період вегетації сприяло інтенсивному проростанню і росту бур'янів, зараженню хворобами листя козлятнику. Середня температура вегетаційного періоду 2009 року склала 14,1°С, що на 0,5°С вище норми. За вегетаційний період випало 259 мм опадів. Це майже в 2 рази менше, ніж за багаторічними даними, що не сприяло формуванню високого урожаю листостеблової маси. Середня температура вегетаційного періоду 2010 року становила 14,5єС, що на 0,9єС вище норми. За цей час випало 564 мм опадів, на 113 мм більше багаторічних даних.

Дослідженнями передбачались спостереження і фіксація морфологічних змін у козлятнику східного та розвиток шкідників і хвороб. У досліді проводили такі обліки та спостереження. Візуальна оцінка стану посіву козлятнику східного проводилась окомірним спостереженням в основні фази розвитку. Визначення поширення коренів козлятнику східного в ґрунті визначали методом сухого розкопування.

Фенологічні спостереження здійснювались відповідно до «Методики проведення досліджень в кормовиробництві» (1994). Ентомологічні обліки проводились шляхом огляду 10-ти рівновіддалених рослин, фітопатологічні спостереження - на площадках 0,25 мІ у 5-ти разовій повторності.

Агротехніка досліджень була загальноприйнятою. За рік до сівби козлятнику вносили вапно повною нормою за гідролітичною кислотністю. Сівбу проводили безпокривну в кінці квітня з внесенням гербіциду та під покрив вико-вівса на зелений корм. Для досліджень використовували сорт Кавказький бранець.

Результати досліджень. Початок сходів козлятнику східного наступає на 11-й день після сівби. В процесі проростання насіння козлятнику, спочатку на поверхні ґрунту з'являються білі ключечки, наступного дня відособлюються і стають зеленими сім'ядольні листочки. Ще за 2 дні сім'ядолі розгортаються і стають темно-зеленими. Стебельце сім'ядоль дуже коротке і малопомітне.

Перший простий листочок з'явився на 18-й день після сівби. Він на довгому черешку, спочатку зігнутий, потім розгортається, округлий, світло-зеленого кольору. За кілька днів розмір листкової пластинки суттєво збільшується і формується другий складний листок. Черешок другого листка інтенсивно збільшується і стає вищим за перший листок. Другий листок двійчастий. В цю фазу спостерігається закономірність: рослини, які ослаблені і пригнічені - мають прискорений ріст і розвиток - а чим більші і міцніші - тим повільніше розвиваються послідуючі листки. Черешок наступного листка спочатку має форму ключечки, потім інтенсивно росте і розгортається листочок. Кожний послідуючий листок більший за попередні (рис. 1).

Рис.1. Онтогенез козлятнику східного першого року життя безпокривної сівби з внесенням гербіциду і вапна

У фазу 4-5-ти листків починають відмирати сім'ядолі. Фаза стеблування, коли довжина міжвузлів перевищить 1 см, починається при наявності трьох-чотирьох листків. Розміщення листків на стеблі супротивне. Довжина міжвузлів збільшується до верху рослини.

Починаючи з фази 4-х листків козлятнику, через 32 дні після сівби, у пазухах розвиваються пасинкові стебельця - починається фаза гілкування. Більш інтенсивно розвиваються пазушні листки при появі п'ятого листка. Гілки формуються в основі сім'ядольних, а також 1 - 4-го справжнього листка.

На деяких рослинах поряд з двійчастими, утворюються трійчасті листки, в яких середній листочок на довшому черешку. Двійчасті листки яйцеподібні, світло-зелені, на деяких рослинах гофровані. Окремі листочки мають білий малопомітний малюнок. Восьмий і послідуючі листки складаються з чотирьох - п'яти простих листочків. В цю фазу на кожній рослині є по 1 - 4 гілки, які несуть переважно по два двійчастих листка. В цей же час починає відмирати перший простий листочок.

Для рослин козлятнику характерна різноякісність, що проявляється наявністю різної кількості листків за однакових умов. На нашу думку, це зумовлено різною інтенсивністю пошкодження насіннєвої оболонки при скарифікації, а відтак - з різною швидкістю поглинання вологи насіниною. Також на це впливає нерівномірна глибина загортання насіння.

Рослини козлятнику, що вийшли з-під покриву вико-вівса на зелений корм мали блідо-зелене забарвлення і несли меншу кількість гілок, ніж на безпокривних посівах. Через 85 днів нових листків вони не утворили, лише спостерігалось відростання листочків з пазух попередньо сформованих листків.

На 90 - 95-й день після сівби, коли рослини козлятнику набрали суму активних температур 1465 - 1664°С, на безпокривних ділянках з внесенням гербіциду на поверхні ґрунту з'являються поодинокі пагони, що відросли з підземного стебла. На підпокривних ділянках цей процес почався на 32 - 35 днів пізніше з сумою температур 2101 - 2133°С та проходив повільніше.

Через 104 - 115 днів, при сумі активних температур 1748 - 1794°С, на безпокривних ділянках з внесенням гербіциду починають ефективно працювати бульбочкові бактерії. На рослинах це проявляється у вигляді зміни забарвлення з світло - на темно-зелене. На підпокривних ділянках діяльність бульбочкових бактерій почалась на 7 - 10 днів пізніше та проходила менш ефективно і нерівномірно. Фази бутонізації рослини козлятнику в перший рік вегетації не досягнули на жодному з варіантів, що вивчали.

Значної шкоди посівам сільськогосподарських культур завдають шкідники і хвороби. Враховуючи те, що в кормовиробництві хімічних засобів захисту не застосовують, а козлятник східний - це нова і малопоширена для наших умов культура, яка дуже повільно росте і розвивається в перший рік, а тому дуже вразлива до несприятливих та негативних факторів, ми досліджували розвиток шкодочинних об'єктів у його посівах.

У фазі першого простого листка козлятнику спостерігались поодинокі пошкодження жука бульбочкового довгоносика (Sitona lineatus L.) у вигляді фігурного об'їдання листя, в той час як на покривній виці було пошкоджено 50% рослин. У фазі 5-ти листків козлятнику відмічались поодинокі рослини пошкоджені люцерновою попелицею (Aphis craccivora Koch.), в той час як 90% рослин вики були заселені колоніями попелиць. При появі 7 - 8-го листка у козлятнику відбулось вторинне заселення посівів бульбочковими довгоносиками з пошкодженням 10% рослин. В цей же час відбувалось початкове ураження листя козлятнику бурою плямистістю (Pseudopeziza medicaginis Sacc.). У фазі 10-ти листків 2 - 3% площі листя на рослинах були уражені. Пік розвитку бурої плямистості спостерігається при інтенсивних опадах, перезволоженні ґрунту і в наших спостереженнях це відбулось в середині серпня. Це зумовило ураження 40 - 50% рослин з пошкодженням 20 - 30% поверхні листя. На початку вересня, коли почалась активна азотфіксація бульбочкових бактерій, повністю припинився розвиток бурої плямистості.

На другий рік вегетації, у фазі відростання козлятнику, в середині квітня на ділянках підпокривної сівби без вапнування 15% рослин були заселені бульбочковими довгоносиками. В той час на безпокривних ділянках та підпокривних з вапнуванням пошкодження рослин не спостерігалось.

У кінці квітня спостерігались заморозки на поверхні ґрунту до мінус 8єС, що зумовило на підпокривних ділянках підмерзання верхівок рослин козлятнику з пошкодженням до 8% поверхні листя. В кінці липня - на початку серпня спостерігалась суха жарка погода, що зумовило підсихання листків, особливо за підпокривної сівби.

Після проведення останнього укосу надземна нескошена частина рослин козлятнику східного повністю засихає, подібно до стерні однорічних культур. Така «суха стерня» не приваблює мишей, тому вони не заселяють травостій козлятнику, порівняно з іншими бобовими травами - люцерною посівною, еспарцетом піщаним та іншими. На посівах козлятнику східного зустрічаються поодинокі нори мишей, що не вимагає інтенсивного захисту травостою.

Висновок. Проведені морфологічні спостереження за ростом і розвитком козлятнику східного являються цінними для встановлення закономірностей морфологічних змін вегетативних органів, процесів пагоноутворення і можуть бути біологічним підґрунтям для вдосконалення технології його вирощування, селекції, насінництва, ботанічного опису. Спостереження за розвитком шкідників і хвороб показали, що у посівах козлятнику східного зустрічаються бульбочкові довгоносики та бура плямистість листя, проте вони не мають значного поширення та не завдають суттєвої шкоди його посівам. Травостій козлятнику східного мало пошкоджується гризунами, на відміну від інших бобових та не потребує хімічного захисту від них.

Література

1. Ковбасюк П. Високоцінну кормову культуру в кожне господарство / П. Ковбасюк // Пропозиція. - 2000. - № 2. - С. 46 - 48.

2. Надёжкин С. Н. Продуктивность козлятника восточного в смесях / С. Н. Надёжкин, Н. В. Казанцева // Земледелие. - 2008. - № 6. - С. 42.

3. Наукові основи інтенсифікації польового кормовиробництва в Україні / Петриченко В. Ф., Квітко Г. П., Царенко М. К. та ін. За ред. В. Ф. Петриченка, М. К. Царенка. - Вінниця: ФОП Данилюк В. Г., 2008. - 240 с.

4. Хазиахметов Ф. Использование козлятника восточного в рационах сельскохозяйственных животных и птицы / Ф. Хазиахметов, Б. Шарифянов, А. Терегулов, Р. Латыпов, Д. Опарин // Главный зоотехник. - 2007. - № 4. - С. 28 - 32.

5. Чекель Е. И. Галега восточная (козлятник восточный) / Е. И. Чекель, И. А. Довнар // Современные ресурсосберегающие технологии производства растениеводческой продукции в Беларуси: сборник научных материалов. - Минск: ИВЦ Минфина. - 2007. - С. 243 - 252.

6. Creakshake G. Slight progress in new sources of protein / G. Creakshake // Poult. Industry. - 1975. - 28, N 10. - P. 15.

Размещено на Allbest.ru