Вплив гідротермічних умов на кормову продуктивність конюшини лучної в умовах Правобережного Лісостепу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив гідротермічних умов на кормову продуктивність конюшини лучної в умовах Правобережного Лісостепу

Т.А. Забарна, молодший науковий співробітник

Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН України

Визначено рівні формування кормової продуктивності сортів конюшини лучної залежно від досліджуваних факторів. Проведено аналіз гідротермічних умов в роки досліджень і виявлено взаємозв'язки між виходом кількості сухої речовини та кількістю опадів і сумою активних температур. конюшина кормовий сорт

Ключові слова: конюшина лучна, гідротермічні умови, суха речовина, кормові одиниці, кормопротеїнові одиниці.

Одним із основних завдань агропромислового комплексу України є формування сталої і високоякісної кормової бази для галузі тваринництва, що безпосередньо пов'язано зі збільшенням продуктивності інтенсивних сортів конюшини лучної та підвищенням якості корму за рахунок раціонального використання факторів інтенсифікації.

Відомо, що листостеблова маса конюшини лучної характеризується високою перетравністю, значним вмістом вітамінів, особливо каротину і мінеральних речовин. Охоче поїдається тваринами і добре відростає після скошування та випасання [1].

Вирощування конюшини лучної поліпшує фізико-хімічні властивості ґрунту, збагачує його азотом і створює сприятливі умови для вирощування озимих культур. Навіть без належної системи удобрення вона може забезпечити врожайність зерна озимої пшениці на рівні 30-40 ц/га [2,3].

Конюшина лучна дуже вибаглива до наявності елементів живлення на всіх етапах росту і розвитку рослин. За даними Інституту кормів НААН на утворення 1 ц сіна, конюшина лучна засвоює 2,46-2,80 кг азоту, 0,56-0,79 кг фосфору, 2,17-2,70 кг калію та 1,15-1,36 кг кальцію, у зв'язку з чим, для отримання високого врожаю листостеблової маси необхідно вносити достатню кількість мінеральних та органічних добрив [4].

Біологічні особливості конюшини лучної та сприятливі ґрунтово-кліматичні умови регіону зумовлюють подальше розширення її посівних площ в зоні Правобережного Лісостепу. Проте існуюча технологія вирощування конюшини лучної на кормові цілі не дає можливості в повній мірі використати генетичний потенціал сортів цієї культури. На жаль, ще не достатньо вивчено реакцію сортів конюшини лучної інтенсивного типу Спарта і Анітра на способи вирощування та норми мінеральних добрив із врахуванням гідротермічних ресурсів регіону.

Тому розробка нових та удосконалення існуючих моделей технологій вирощування конюшини лучної Спарта і Анітра на кормові цілі на основі оптимізації умов їх мінерального живлення в підпокривних та безпокривних посівах, має важливе народногосподарське значення та потребує відповідного наукового обґрунтування для умов регіону.

Матеріал і методика досліджень. Польові дослідження проводили у лабораторії польового кормовиробництва Інституту кормів НААН впродовж 2006-2009 рр. Ґрунти дослідного поля - сірі лісові середньосуглинкові, орний шар яких характеризувався наступними показниками: рН (сол.) - 5,3; вміст гумусу - 2,0 %; легкогідролізованого азоту - 65; рухомого фосфору - 108; обмінного калію - 120 мг на 1 кг ґрунту. В дослідженнях вивчали дію та взаємодія трьох факторів: А - сортів; В - норм мінеральних добрив; С - способу вирощування. Співвідношення цих факторів 2:4:2. Повторність у досліді - чотирьохразова. Для проведення досліджень було взято сорти інтенсивного типу конюшини лучної - Спарта та Анітра з нормами висіву - 9 млн. схожих насінин на гектар.

Спосіб сівби - підпокривний та безпокривний. Покривною культурою був ячмінь ярий, що вирощувався на зерно, з нормою висіву 2 млн. сх. н. на га.

За контроль було взято варіант без застосування мінеральних добрив та використання інокулянту. Дослідні варіанти передбачали передпосівну обробку насіння конюшини лучної штамом азотфіксуючих бактерій у поєднанні із нормами мінеральних добрив. Статистична обробка отриманих експериментальних даних проводилась методом дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізів на персональному комп'ютері із застосуванням програм Sigma, Exel та Statistika [5].

Результати досліджень та їх обговорення. Вже відомо, що конюшина лучна спроможна формувати високі врожаї листостеблової маси лише за умови чіткого дотримання технологічних прийомів вирощування та сприятливих гідротермічних умов [6].

Фенологічні спостереження показують, що вегетаційний період у 2007 році був жарким та посушливим. За період квітень - серпень середньодобова температура складала 17,5 °С, що перевищувало середні багаторічні показники на 16 %. Тоді як сума опадів складала 285,1 мм, і була на 21 % була нижчою від середніх багаторічних показників.

Тоді як вегетаційний період 2008 року виявився більш сприятливим більш сприятливим для росту й розвитку рослин конюшини лучної. Середньодобова температура повітря за період квітень - серпень лише на 1,1°С перевищувала норму. Сума опадів за цей період складала 316,6 мм, що на 42,4 мм менше від середніх багаторічних показників.

За вирощування конюшини лучної сорту Спарта на варіанті без внесення мінеральних добрив вихід сухої речовини, в другому році життя, становив 4,53-4,59 т/га, кормових одиниць - 4,10-4,21 т/га, кормопротеїнових одиниць - 4,56-4,82 т/га. Тоді як вирощування конюшини лучної сорту Анітра за аналогічних умов сприяло формуванню 4,79-4,88 т/га сухої речовини та виходу кормових і кормопротеїнових одиниць, відповідно, 4,33-4,45 т/га та 4,80-5,09 т/га (табл. І.).

Нами встановлено, що оптимізація умов мінерального живлення конюшини лучної за рахунок внесення Р60К90 та проведення інокуляції насіння бактеріальним препаратом сприяла формуванню найвищої кормової продуктивності. Так у конюшини лучної сорту Спарта вихід сухої речовини складав 6,24-6,29 т/га, а в сорту Анітра - 6,59-6,61 т/га. Вихід кормових одиниць для цих сортів конюшини лучної, відповідно, становив 5,83-5,98 т/га та 6,14-6,25 т/га, а вихід кормопротеїнових одиниць - 6,99-7,36 т/га та 7,35-7,71 т/га.

Поряд із цим встановлено, що на формування показників виходу сухої речовини у конюшини лучної суттєвий вплив мали метеорологічні умови, що складалися в роки проведення досліджень. Тому виявлені залежності подано графічно. Зокрема подано взаємозв'язок між виходом кількості сухої речовини та кількістю опадів і сумою активних температур окремо для кожного сорту.

Таблиця І. Кормова продуктивність сортів конюшини лучної другого року життя, т/га (середнє за 2007-2008 рр.)

В ході проведених розрахунків було встановлено, що взаємозв'язки між сумою активних температур, кількістю опадів та виходом сухої речовини конюшини лучної сорту Спарта можна подати рівнянням лінійної регресії, що має вигляд:

у = 13,8105-0,019*x1+0,1347*х2;

для конюшини лучної сорту Анітра рівняння лінійної регресії буде мати такий вигляд:

у = 14,2726-0,0207*x1+ 0,1512*х2;

де, у - вихід сухої речовини, т/га;

х1 - сума активних температур за укісний період, °С;

х2 - кількість опадів за укісний період, мм.

Висновки. Отже, встановлено, що застосування мінеральних добрив у нормі Р60К90 з проведенням передпосівної інокуляції насіння забезпечувало оптимальні умови для росту, розвитку та формування кормової продуктивності конюшини лучної, що в поєднанні з сприятливими гідротермічними умовами дозволило отримати 6,29-6,61 т/га сухої речовини із високими показниками кормової якості.

Література

1. Грислис С.Б. Многолетние травы в екосистемах. / С.Б. Грислис, Г.Э. Андреев // Кормопроизводство. - 1995. -№3. -С. 36-37.

2. Бомба М. Розширимо площі бобових. / М. Бомба // Тваринництво України. -1998. -№2. -С.22-23.

3. Кургак В., Бобові трави для сіяних лучних травостоїв. / В. Кургак, // Тваринництво України. -1995 -№10. -С.27-29.

4. Антонив С.Ф. Влияние доз и строков внесения удобрений на урожайность клевера лугового. / С.Ф. Антонив // Агрохимия. -1985. -№11. -С.58-63.

5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. / Б.А. Доспехов -М.: Агропромиздат, 1985. -347с.

6. Козяр О.М. Інтенсифікація виробництва багаторічних бобових трав в зоні Лісостепу і Полісся України. / О.М. Козяр //Вчимося господарювати. Матеріали науково - практичного семінару молодих вчених та спеціалістів (частина 2) 22-23 листопада 1999р. К.: Чабани - Нора-прінт -1999. -118с. -С. 11-13.

Размещено на Allbest.ru