Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення зв'язку тривалості вегетаційного періоду з урожайністю сортів рослин сої

Мазур О.В., канд. с.-г. наук, доцент

Вінницький національний аграрний університет

З подовженням тривалості вегетаційного періоду буде підвищуватися урожайність сортів сої. Проте, необхідно відмітити, що такі сорти як: Устя, Горлиця, Вінничанка за коротший вегетаційний період здатні забезпечити вищий рівень урожайності ніж сорти-аналоги однієї групи стиглості.

Ключові слова: соя, сорт, ознака, продуктивність, тривалість вегетаційного періоду, кореляційний зв'язок.

Створення скоростиглих сортів сої один із важливих напрямків селекції. Поєднання в одному сорті короткого вегетаційного періоду з високою продуктивністю дозволить значно розширити ареал цієї культури, отримати сухе товарне зерно без досушування, вирощувати її на півдні в умовах зрошення в проміжних і повторних посівах [1].

Мета роботи полягала у вивченні міжсортових відмінностей рослин сої за урожайністю та тривалістю вегетаційного періоду, рекомендування кращих сортів з високою урожайністю і ранньостиглістю до запровадження у виробництво та у якості донорів цих ознак для подальшої селекційної роботи. соя сорт урожайність

Матеріал та методи досліджень. Вивчення сортів сої проводилось на дослідному полі кафедри селекції та насінництва сільськогосподарських культур Вінницького національного аграрного університету протягом 2009 - 2010 рр. За цей період вивчалися різні сорти сої, що були неоднозначними за довжиною вегетаційного періоду рослин: ранньостиглі - Устя, Фея, Юг 30; середньоранні - Стратегія, Горлиця, Особлива, Подільська 416, Васильківська; середньостиглі - Аркадія одеська, Подолянка, Вінничанка, Подільська 1.

Сівбу здійснювали на фоні термічного режиму ґрунту 10-12°С на глибині загортання насіння і стійкому підвищенні середньодобових температур повітря. Площа облікової ділянки 1,8 м2. Ширина міжряддя 45 см, відстань між насінинами в рядку 5 см, глибина загортання насіння 4 см. Стандарт розміщували через 10 номерів робочої колекції. За стандарти використовувались сорти вітчизняної селекції відповідних груп стиглості, рекомендовані інспектурою Державної служби України з охорони прав на сорти рослин, а саме: Юг-30, Васильківська та Подільська 1.

Фенологічні спостереження проводились згідно "Методики Держсортовипробовування сільськогосподарських культур" [2]. Оцінку варіювання морфологічних ознак та властивостей проводили згідно стандартних методичних підходів.

Дослідні дані оброблялись дисперсійним та кореляційним аналізом [3] на персональному комп'ютері за використання спеціальних прикладних програм для Windows 95/98: Excel 7.0, Mathcad 2000.

Результати досліджень. На сучасному етапі селекції сільськогосподарських культур, в тому числі і сої важливим є залучення до селекційного процесу різних методів статистично кореляційного аналізу, що значно покращить і підвищить ефективність ведення селекції за комплексом цінних господарських ознак.

Нами було проведено кореляційний аналіз між цінними господарськими ознаками у сортів рослин сої (Таблиця І).

В результаті наших досліджень було встановлено середньої сили кореляційні зв'язки між тривалістю вегетаційного періоду і компонентами структури врожаю, а саме: кількістю бобів на рослині - (r=0,61-0,67); масою насіння із однієї рослини - (r=0,67-0,71); кількістю насінин на рослині - (r=0,49-0,62); кількістю продуктивних вузлів - (r=0,42-0,49).

Між висотою рослин та тривалістю вегетаційного періоду спостерігається прямий кореляційний зв'язок (r=0,37-0,46). Дещо нижчими за абсолютними рівнями значення встановлені кореляційні зв'язки між висотою прикріплення нижніх бобів та тривалістю вегетаційного періоду (r=0,3-0,34), адже висота прикріплення нижніх бобів є похідною ознакою від висоти рослин. Враховуючи отримані нами середньої сили коефіцієнти кореляції між масою зерна із рослини та тривалістю вегетаційного періоду (r=0,67-0,71) можна вказувати на наявність середньої сили зв'язку між цими ознаками.

Таблиця І. Коефіцієнти кореляції між цінними господарськими ознаками рослин сортів сої

Примітка: 1)*-позначено істотні коефіцієнти кореляції;

В послідуючому нами було проведено порівняльну оцінку сортів рослин сої за урожайністю і тривалістю вегетаційного періоду (Таблиця ІІ).

У ранньостиглій групі сортів виділився сорт Устя, який у 2009 та 2010 роках забезпечив урожайність 23,2 та 24,8 ц/га, що вище порівняно із стандартом на 1,4 і 1,8 ц/га, (Таблиця ІІ).

Середня урожайність сорту Устя за роки досліджень становила 24,0 ц/га. Також він виявився кращим за урожайністю в ранньостиглій групі. Тривалість вегетаційного періоду у цього сорту виявилася меншою на 2 дні порівняно із стандартом.

Таблиця ІІ. Порівняльна оцінка сортів сої за урожайністю і тривалістю вегетаційного періоду

В середньоранній групі стиглості кращими за урожайністю були сорти: Горлиця - 28,8 та 29,6 ц/га, який на істотному рівні за обидва роки досліджень перевищив стандарт і забезпечив середній рівень урожайності на рівні 29,2 ц/га. Сорти, Стратегія - 26,8 і 28,0 ц/га, Подільська 416 - 26,4 та 27,6 ц/га, Особлива - 26,0 і 27,6 ц/га забезпечили урожайність на рівні зі стандартом. Не дивлячись на те, що ці сорти належать до однієї групи стиглості необхідно відмітити, що вегетаційний період найбільш урожайного сорту в даній групі стиглості Горлиця виявився 113 днів, що на 4 дні менше ніж в стандарту. Найкоротшим вегетаційним періодом характеризувався сорт Особлива, в якого тривалість вегетаційного періоду склала 112 днів, а урожайність цього сорту була на рівні із стандартом.

В середньостиглій групі сортів найбільш урожайними виявився сорт Вінничанка - 32,4 та 33,6 ц/га, що на 5,2 ц/га перевищив стандарт за обидва роки досліджень, в той же час тривалість вегетаційного періоду його була найнижчою і склала всього 123 дні. Також вищою врожайністю порівняно зі стандартом характеризувався сорт Подолянка - 29,6 та 30,4 ц/га.

Отже, за результатами наших досліджень кращими в ранньостиглій групі стиглості виявилися сорти Устя із середньою урожайністю 24,0 ц/га. У середньоранній групі стиглості сорти Горлиця - 29,2 ц/га, Стратегія - 27,4, Подільська 416 - 27,0 ц/га. В середньостиглій групі кращими були Вінничанка - 33,0 ц/га і Подолянка - 30,0 ц/га.

Нами було встановлено залежність між урожайністю та тривалістю вегетаційного періоду у сортів сої - (r=0,7). При коефіцієнті детермінації RІ = 0,49 (Рис. 1). Таким чином урожайність сортів сої, що вивчалися на 49% залежить від тривалості вегетаційного періоду, а при збільшенні тривалості вегетаційного періоду на 1 день буде підвищуватися урожайність на 0,23 ц/га. Проте, у межах кожної групи стиглості можна виділити сорти, які перевищують за урожайністю своїх сортів-аналогів однієї групи стиглості, це зокрема, у ранньостиглій - Устя, в середньоранній - Горлиця, в середньостиглій - Вінничанка.

Виділені нами високоврожайні сорти сої, а саме ранньостиглий - Устя, середньоранній - Горлиця, середньостиглий - Вінничанка за один і той же самий вегетаційний період, а подекуди і менший ніж у аналогів однієї групи стиглості забезпечують вищий рівень урожайності. Це підкреслює і вказує на можливість ведення селекції за обома напрямами - на ранньостиглість і урожайність. Тобто на ведення селекції інтенсивного накопичення органічної речовини за один і той же проміжок вегетаційного періоду. Виділені сорти рекомендуються для використання їх в селекційній практиці в якості донорів за скоростиглістю і урожайністю. Можливе використання цих сортів безпосередньо в гібридизацію між собою або із іншими високопродуктивними сортами відповідних груп стиглості, з метою отримання трансгресій і новоутворень за тривалістю вегетаційного періоду і урожайністю для проведення доборів при створенні нових сортів сої.

Література

1. Коротич П. Соя виходить на мільйон // Пропозиція. - 2006. - №9. - С. 44-46.

2. Волкодав В.В. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Вип. перший. - К., 2000 -100 с.

3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. - М. : Агропромиздат, 1985. - 356 с.

Размещено на Allbest.ru