Ріст і розвиток рослин буряка столового залежно від позакореневого внесення мікроелементів в умовах Південно-Західного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Подільський державний аграрно-технічний університет

Ріст і розвиток рослин буряка столового залежно від позакореневого внесення мікроелементів в умовах південно-західного Лісостепу України

П.В. БЕЗВІКОННИЙ, асистент

Анотація

У статті відображено результати впливу позакореневого підживлення буряка столового мікроелементами на ріст і розвиток рослин. За результатами досліджень встановлено, що застосування мікродобрив сприяли прискоренню на 2-6 діб настання відмічених фенологічних фаз, зокрема це можна помітити у фазу змикання рослин у міжряддях. При цьому найбільш активним чином на проходження фенофаз у рослин буряка столового вплинуло застосування борних та молібденових мікродобрив.

Ключові слова: столові буряки, урожайність, мікродобрива, сорт, продуктивність.

Summary

буряк столовий підживлення мікроелемент

Growth and development of plants of red beets is depending on the foliar feeding elements in south-western forest-steppe of Ukraine.

In the article the results of influence on the foliar feeding elements of red beets are represented by oligoelementss on growth and development of plants. It is set as a result of researches, that applications of microfertilizers were instrumental in an acceleration on 2-6 days of offensive of the noted phenological phases, in particular it can be noticed in the phase of closing of plants in spaces between rows. Thus on passing of phenophases at the plants of red beets application of boric and molybdenum microfertilizers influenced the most active rank.

Key words: red beets, productivity, micro fertilizers, sort, productivity.

Виклад основного матеріалу

Буряк столовий - одна з найбільш поширених овочевих культур. Широкого розповсюдження ця рослина набула не тільки за рахунок високого вмісту в коренеплодах мікро- та макроелементів, а і завдяки високої врожайності і простоті вирощування. Споживачів завжди приваблювали коренеплоди правильної форми, без концентрованих кілець і з гладенькою поверхнею, з темно-фіолетовим забарвленням м'якуша, з високим вмістом цукрів і корисних речовин для організму людини [7].

Для отримання високих урожаїв овочевих рослин потрібно створити оптимальні умови їх росту та розвитку, забезпечити їх у потрібній кількості всіма елементами живлення. Оптимізація живлення рослин, підвищення ефективності використання добрив пов'язані з забезпеченням оптимального співвідношення в ґрунті макро- та мікроелементів. При вирощуванні овочевих рослин за інтенсивними технологіями їх потреба в мікроелементах збільшується. У той самий час внесення органічних добрив, які є основним джерелом поповнення ґрунту мікроелементами, дуже скоротилося. Крім того, внесення підвищених доз азоту, фосфору і калію змінює іонну рівновагу ґрунтового розчину часто в бік, несприятливий для поглинання рослинами мікроелементів[1, 6].

Життєвий цикл рослин характеризується ростом і розвитком, поняттями, що не можна відокремити одне від одного. Створюючи сприятливі умови для росту і розвитку або затримуючи ріст і розвиток, можна впливати на швидкість органоутворювальних процесів, тобто на формування і величину врожаю овочевих рослин. Утворення добре розвиненої розетки листків у коренеплодів не свідчить про закінчення процесів розвитку. Для коренеплодів, продуктивні органи яких не є результатом розвитку, важливо створити умови, що сприяють доброму росту, але затриманню процесів розвитку, тобто формуванню репродуктивних органів і плодоношенню [2, 4].

Мета і завдання досліджень. метою дослідження було вивчення ефективності дії позакореневого підживлення мікродобривами на ріст і розвиток рослин буряка столового в умовах південно-західного Лісостепу України.

Для досягнення цієї мети були поставленні наступні завдання:

1. оптимізація умов росту та розвитку рослин буряків столових за рахунок використання різних мікродобрив у поєднанні з макродобривами.

2. Вивчити вплив мікродобрив на тривалість фаз росту й розвитку рослин буряка столового.

Методика досліджень. Дослідження проводились на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету протягом 2005-2007 років.

Агротехніка вирощування буряка столового - загальноприйнята для південно-західного Лісостепу України. При розміщені ділянок в дослідах використовували систематичний метод, повторність досліду - чотирикратна.

Висівали столові буряки двох сортів: Болівар та Бона. Сорт Болівар середньостиглий, період від сівби до збирання - 85-105 днів. Придатний для отримання як літнього (раннього) врожаю, так і для тривалого зберігання. Бона - середньопізній сорт столового буряку, період від сівби до збирання - 110-120 днів. Сорт універсального напрямку.

При виборі норм добрив використовували рекомендовані для розкидного внесення дози мінеральних добрив під буряк столовий - N₉₀P₉₀K₉₀ в умовах Лісостепу. добрива вносили у формі нітроамофоски марки “А” (17% - N, 17% - Р₂О₅ та 17% - К₂О), під глибоку весняну культивацію. Мікродобрива вносили позакореневим підживленням (обприскуванням) у фазі 2 пари справжнього листя. Бор вносили у вигляді борної кислоти в нормі 5 кг/га, молібден у вигляді молібденово-кислого амонію 200 г/га, мідь у вигляді мідного купоросу 2 кг/га. Норма витрати робочого розчину складала 200 л/га.

фенологічні спостереження, біометричні і фізіолого-біохімічні дослідження проводили за методиками Г.Л. Бондаренка, К.І. Яковенка., В.Ф. Мойсейченка [3, 5].

Результати досліджень. Аналіз динаміки росту і розвитку рослин показав (табл. І, ІІ), що найшвидше сходи з'явились в сорту Бона - на 9-10 добу у варіантах де вносили рекомендовану норму мінеральних добрив (N₉₀P₉₀K₉₀), і сорту Болівар - на 11-12 добу, відповідно. Найпізніше сходи з'явились у сорту Болівар у варіантах без внесення мінеральних добрив - на 13-15 добу та сорту Бона - на 13-14 добу.

Таблиця І

Вплив позакореневого підживлення мікроелементами на дата вступу рослин буряка столового у фазу та період росту й розвитку (2005-2007 рр.)

Аналіз динаміки росту за роками досліджень свідчить, що фаза з'явлення масових сходів найшвидше наступала в 2006 та 2007 роках в порівнянні з 2005 роком. Так в 2005 році сходи з'явились на 14-15 добу у варіантах без внесення добрив і - на 10-12 добу, де вносили рекомендовану норму внесення. В 2006 і 2007 роках на сходи з'явились на 12-14 добу та 8-12 добу відповідно.

Це в першу чергу пов'язано з сумарною температурою повітря та кількістю опадів в даний період. Оскільки коренеплоди буряка столового містять від 74,5 до 94,3% води, це обумовлює високі вимоги до вологи ґрунту.

Найбільше потребують вологи рослини при проростанні на початкових етапах онтогенезу, а також при інтенсивному наростанні асиміляційної поверхні у червні-липні та в період формування врожаю. Недостатня кількість вологи в цей період призводить до зниження польової схожості, зменшує приріст коренеплодів і в окремі періоди призводить до загибелі рослин.

Подальший ріст і розвиток буряка столового характеризувався такою залежністю: у рослин сортів, що мали раніші масові сходи швидше проходили процеси росту і розвитку. Так фаза утворення 2 пари справжніх листків в обох досліджуваних сортів настала в середньому за роки досліджень через 22-23 доби після сівби у варіантах на фоні макродобрив, у варіантах де добрива не вносили дана фаза настала в середньому - на 26-29 добу після сівби відповідно.

Таблиця ІІ

Вплив позакореневого підживлення мікроелементами на тривалість фаз росту й розвитку рослин буряка столового (середнє за 2005-2007 рр.)

Позакореневе підживлення мікродобривами прискорює на 2-6 діб настання фенологічних фаз, зокрема це можна помітити у фазу змикання рослин у міжряддях. При цьому найбільш активним чином на проходження фенофаз у рослин буряка столового вплинуло застосування борних та молібденових мікродобрив. У сорту Болівар застосування борних мікродобрив прискорювало настання відміченої фаза на 6 діб, а у сорту Бона - на 3 доби, молібденові мікродобрива - на 4 і 2 доби, відповідно. застосування мікродобрив на фоні N₉₀P₉₀K₉₀ в середньому на 1-2 доби прискорювало настання відмічених фенологічних фаз у рослин буряка столового.

Отже, як видно з результатів досліджень на настання фенофаз у рослин буряка столового мали різні чинники. Найшвидше проходили процеси росту та розвитку рослин і варіантах при застосуванні мінеральних добрив в обох досліджуваних сортів. Дещо менше на проходження фенофаз вплинули мікродобрива. хоча слід виділити ті варіанти де вносили борні та молібденові мікродобрива. Також на настання фенофаз у рослин буряка столового мали погодно-кліматичні умови, які склалися в роки проведення досліджень та генетичні особливості досліджуваних сортів.

За результатами досліджено рослини буряка столового, що вивчалися, відрізняються не лише періодом вступу в ту чи іншу фазу росту та розвитку, а й біометричними показниками (густота рослин, довжина рослин, кількість листків, діаметр коренеплоду та ін.).

Висновки

застосування мікродобрив та рекомендованої норми мінеральних добрив у сортів Болівар та Бона сприяли прискоренню на 2-6 діб настання відмічених фенологічних фаз у рослин буряка столового, особливо у тих варіантах де вносили у позакореневе підживлення борні та молібденові мікродобрива. У сорту Болівар застосування борних мікродобрив прискорювало настання відміченої фаза на 6 діб, а у сорту Бона - на 3 доби, молібденові мікродобрива - на 4 і 2 доби, відповідно. застосування мікродобрив на фоні N₉₀P₉₀K₉₀ в середньому на 1-2 доби прискорювало настання відмічених фенологічних фаз у рослин буряка столового.

Література

1. Анспок П. И. Микроудобрения. / П. И. Анспок. Л.:Агропромиздат, 1990. 280 с.

2. Болотских А. С. Энциклопедия овощевода. / А. С. Болотских. Харьков: Фолио, 2005. 800 с.

3. Бондаренко Г. Л. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / Бондаренко Г. Л. Яковенко К. І. Харків: Основа, 2001. 370 с.

4. Лихацький В. І. Овочівництво. / В. І. Лихацький. К.: Урожай, 1996. 302 с.

5. Моисейченко В. Ф. Основы научных исследований в агрономии. / В. Ф. Моисейченко, М. Ф. Трифонова, А. Х. Заверюха, В. А. Ещенко. М.: Колосс, 1996. 336 с.

6. Петриченко В. Н. Влияние микроудобрений на качество овощей. / В. Н. Петриченко // Химизация сельского хозяйства. 1990, №4. С. 19.

7. Слепцов Л. Столовая свекла: выбираем сорт / Л. Слепцов // Овощеводство: Селекция и семеноводство. 2009. Вып. №3. С. 48.

Размещено на Allbest.ru