Золотиста картопляна нематода та заходи обмеження її чисельності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Золотиста картопляна нематода та заходи обмеження її чисельності

Л.В. Наконечна

В роботі представлені результати досліджень по визначенню ефективності використання інсектициду Престиж та біологічного препарату ЕМ-А активований в боротьбі із золотистою картопляною нематодою.

Ключові слова: картопля, нематода, поширення, шкодочинність, сорти, цисти.

Картопля належить до культур, які сильно уражуються нематодами. В Україні особливо небезпечним шкідником картоплі є цистоутворююча золотиста картопляна нематода - збудник захворювання глободерозу. Свою назву нематода отримала від здатності самок перетворюватись у жорстку та стійку до зовнішнього впливу коричневу оболонку, у середені якої зберігаються яйця і личинки протягом кількох років.

Аналіз проблеми. Картоплі шкодять два види цистоутворюючих нематод - золотиста і бліда. У Вінницькій області та в Україні найбільшого поширення набула нематода золотиста (Globodera rostochiensis Woll). Самці золотистої нематоди червоподібні, тіло прозоре, довжиною 1 мм; самки кулясті з вузьким головним кінцем, золотисто-коричневі, до кінця життя стають більш темними, довжина їх 1-1,2 мм. Личинки червоподібні з гострим кінцем, довжиною - до 0,52 мм. Нематода паразитує на коренях і бульбах картоплі; уражені рослини відстають у рості, листки в'януть, врожай бульб різко знижується. Шкідник поширюється вогнищами. При огляді картоплі під час цвітіння можна знайти на коренях хворих рослин коричневі кульки, схожі на насіння маку. Це цисти (відмерлі самки), заповнені яйцями і личинками. Вони зимують у ґрунті. Навесні з цист виходять личинки, проникають у корені картоплі або помідорі, де і проходить весь розвиток.

Розповсюджується картопляна нематода в основному в стадії цист, які прилипають до предметів, що стикаються із зараженим ґрунтом і переносяться на будь-які відстані. Зазвичай цисти переносяться із садивним матеріалом, перед усім бульбами картоплі, із ґрунтом, що є на бульбах, коренеплодах, цибулинах, а також сільгоспінвентарем, ногами людей та тварин, транспортними засобами, дощовими водами та вітром.

Картопляна нематода найбільш інтенсивно розвивається на присадибних ділянках і на полях де відсутня сівозміна. Картопля, що вирощується на одному і тому ж місці протягом багатьох років, особливо в районах з підвищеною вологістю у літній період та пізніми строками садіння картоплі, використання нестандартних бульб, низький рівень агротехніки та засміченість ділянок бур'янами сприяє поширенню нематоди.

Втрати врожаю від ураження нематодою можуть складати 30-80 %. Крім прямих втрат врожаю, є втрати, що зумовлені забороною або обмеженням перевезення продукції із зон зараження, оскільки картопляна цистоутворююча нематода є об'єктом зовнішнього та внутрішнього карантину. У разі виявлення вогнища золотистої картопляної нематоди необхідно терміново доповісти в найближчу карантину інспекцію і виконувати її рекомендації та вказівки.

Об'єкти та умови проведення досліджень. Об'єктами у наших дослідженнях були нематодостійкі сорти картоплі вітчизняної та зарубіжної селекцій. Дослідження по виявленню реакції рослин картоплі до нематоди проводили на зараженому фоні. Розповсюдження золотистої картопляної нематоди на теренах Вінницької області проводили на присадибних ділянках у шести районах впродовж 2006-2011 роках, Керівником проблеми був к. с.-г. наук зав. відділом випробування та впровадження завершених розробок Неїлик Микола Миколайович. Погодні умови 2006-2011 років, в порівнянні із попередніми, характеризувались слідуючими показниками.

Відмічено, що температурний режим та сума опадів у 2006 році в період вегетації картоплі були близькими до середньобагаторічних. Проте 2007 рік за кількістю опадів дещо відрізнявся від попереднього. Цей період відзначався підвищеною температурою повітря та відсутністю опадів. Таке явище спостерігалося до серпня місяця. Рік 2008 характеризувався значним зволоженням, особливо в червні місяці. Рік 2009 значно відрізнявся за температурними показниками і особливо за кількістю опадів від середньобагаторічної кількості. В цілому рік 2009 можна вважати засушливим, проте це не значно позначилось на рівні урожайності картоплі.

Вегетаційний період картоплі (квітень-серпень) 2011р. відрізнявся підвищеними температурами на 2,7 ° С та значним зволоженням, особливо у червні та липні. В цілому опадів за вегетацію картоплі в 2011 р. випало на 44мм більше середньобагаторічної норми.

Посадку картоплі впродовж 2006-2011 рр. проводили у третій декаді квітня місяця. Проаналізувавши кліматичні умови за роки досліджень, можна зробити висновки, що показники температурного режиму та кількість опадів за вегетаційний період були сприятливими для росту та розвитку рослин картоплі. Проте більш спекотна та суха весна та літо 2007 та 2009 років вплинули на формування меншої врожайності бульб картоплі порівняно з 2006 та 2008 роком.

Погодні умови, що склалися у період вегетації картоплі, значно впливали на розвиток фітонематод. Найвище зростання чисельності їх популяцій спостерігалось за оптимальних температур та достатку опадів (ГТК 1,6-2,1). Основним фактором чисельності фітогельмінтів є зволоження.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводили згідно робочої програми на присадибних ділянках села Агрономічного та сіл Вінницького, Оратівського, Тиврівського, Літинського, Іллінецького та Жмеринського районів шляхом закладки дрібноділянкових польових дослідів та проведення обліків і спостережень. Матеріалом досліджень були ґрунтові і рослинні зразки. Відбір та аналіз зразків грунту на наявність цист, личинок та яєць золотистої картопляної нематоди проводили за загальноприйнятими методиками (Е.С. Кирьянова, Є.Л. Краль, Метлицький, 1978,Д. Д, Сигарьова, 1986).

Ґрунтові зразки відбирали з кожної ділянки за рівномірною сіткою -50виїмок по 5 смі і об'єднували в один середній зразок об'ємом 250 смі. Зразки ґрунту відбирали з глибини 20-30 см. Один зразок відбирали з присадибної ділянки площею до 0,25 га. Із середнього зразка виділяли наважку в 100 смі, яку промивали на ситах з діаметром отворів 0,1 і 0,2 мм для виділення цист. Потім підраховували середню кількість личинок і яєць нематоди в цистах.

Визначення живих, мертвих личинок і яєць проводили візуальним розпізнаванням по формі тіла. Живі личинки золотистої картопляної нематоди червоподібної форми, мертві-зламаної форми, внутрішні органи - вакуолізовані. Такий же стан і у личинок, які знаходяться в яйцях.

Метою обстежень присадибних ділянок було виявлення поширеності та нових місць заселеності золотистої картопляної нематоди, уточнення її видового складу.

У вогнищі ділянки із середньою щільністю шкідника в умовах Вінницької ДСГДС НААНУ провели оцінку сучасних сортів, стійких до картопляної нематоди: Фантазія, Слав'янка, Вінета, Санте та Забава в порівнянні із нестійким до нематоди сортом картоплі Луговська та визначення їх урожайності. нематода видовий біологічний

Кількість рослин, уражених глободерозом, та бульб обліковували в процентному відношенні до загальної їх кількості.

Динаміку чисельності золотистої картопляної нематоди у різні періоди вегетації картоплі визначали на стаціонарному майданчику 10 м2 на присадибній ділянці, заселеній патогеном. Вплив чергування культур на чисельність нематоди та ефективність пожнивних посівів капустяних культур визначили на присадибних ділянках с. Агрономічне із використанням різних попередників картоплі. Ефективність дії систем захисту на чисельність та шкодочинність нематоди в посадках картоплі визначали в дрібноділянковому досліді за схемою:

Схема досліду:

Контроль, обробка насіння перед посадкою водою.

Престиж, 29% к.с. - 1,0 л/т (обробка насіння перед посадкою);

Біологічний захист (обробка насіння перед посадкою препаратом ЕМ- активований);

Витрата робочої рідини - 20 л/т. Розмір облікової ділянки -4м2. Повторність - 4-х разова.

З метою визначення порівняльної ефективності інсектицидів Престиж та біологічного препарату ЕМ-А активований при передпосадковій обробці ними посадкового матеріалу бульб був проведений дрібноділянковий дослід на присадибній ділянці, заселеній золотистою картопляною нематодою. Внесення біологічного препарату також здійснювали впродовж вегетації. Його вносили 1 раз на 10 днів у вечірній час поливаючи поверхню ґрунту робочою рідиною у розрахунку 1 л робочого розчину на 1 м2.А

Висаджували стійкі сорти картоплі: Фантазія, Слав'янка, Забава, Вінета, Санте.

Математична обробка отриманих даних проводили за допомогою дисперсійного аналізу (В.Ф. Мойсеєнко, В.О. Єщенко, 1986 р.)

Результати досліджень: Внаслідок високої шкодочинності, картопляна нематода набула статусу карантинного шкідника у більшості країн світу, в тому числі і в Україні (A.M.Боровков, 1963, 1970; Н.Деккер, 1963; Е.С.Кирьянова, Є.Л.Краль, 1969, 1971 і Л.А.Пилипенко, 1998, 1999 та ін.).

Це зумовлює необхідність постійного вивчення географічної межі їх ареалів, динаміки та шляхів розповсюдження по різних регіонах (Д.Д.Сігарьова, Т.Г.Мірошник, 1994).

З поміж двох видів картопляних нематод до 2002 року в Україні була виявлена лише золотиста картопляна нематода. За літературним повідомленням О.М.Мовчана, І.Д.Устінова, Д.Д.Сігарьової, Л.А.Пилипенко і інших (2003) за результатами досліджень вперше на території України в с.Ужок і с.Жорнава Закарпатської області було ідентифіковано бліду картопляну цистоутворюючу нематоду G.pallida.

Науковцями Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції та карантинною службою Вінницької області на 01.10.2011 року золотисту картопляну нематоду було зафіксовано в 6-х районах на 27 присадибних ділянках. Результати проведених обстежень наведені у таблиці І.

Таблиця І

Розповсюдженість золотистої картопляної нематоди у Вінницькій області за 2006-2011 роки.

З даних таблиці І видно, що обстеження проводили у Вінницькому, Оратівському, Тиврівському, Літинському, Іллінецькому та Жмеринському районах і виявлено зараженість нематодою у 3-8 населених пунктах і з 2006 року кількість обстежених і заражених населених пунктів зростала від 1 до 5. У Літинському районі зараженість картопляною нематодою виявлено у 2 населених пунктах, на 7 присадибних ділянках, у Іллінецькому та Жмеринському в одному населеному пункті на 42 - 47 присадибних ділянках. У Вінницькому районі прослідковується тенденція до зростання, так в 2006 році кількість заражених ділянок в 5 населених пунктах склало 67, а в 2011 році в 8 населених пунктах-185 ділянок. Така ж тенденція є в Оратівському і Тиврівському районах. Така ступінь зараженості картопляною нематодою викликає тривогу і необхідність широкомасштабного обстеження населених пунктів інших районів та прийняття заходів по зменшенню шкодочинності картопляної нематоди шляхом сортозамін на нематодостійкі сорти та поліпшення сортового складу загалом.

В останні роки в Україні поряд із створенням стійких до нематоди сортів картоплі проводилось удосконалення агротехнічних заходів контролю з цим патогеном. Досліджувались також ефективність екологічно-безпечних хімічних та біологічних препаратів, удосконалювались технології їх застосування.

З метою визначення порівняльної ефективності препарату Престиж, та біологічного препарату ЕМ-А активований при передпосадковій обробці ними посадкового матеріалу бульб був проведений дрібноділянковий дослід на присадибній ділянці картоплі, заселеній золотистою картопляною нематодою. Внесення біологічного препарату здійснювали впродовж вегетації. Його вносили 1 раз на 10 днів у вечірній час, поливаючи поверхню ґрунту робочою рідиною, у розрахунку 1 л робочого розчину на 1 мІ.

Нами впродовж 2011 року отримано попередні однорічні результати по ефективності досліджуваних препаратів при обробці посадкових бульб на зараженому нематодою фоні. Результати досліджень наведені в таблиці ІІ.

Таблиця ІІ

Ефективність досліджуваних препаратів проти G. rotochiensis при обробці бульб картоплі на зараженому фоні у 2011 році.

НІР 0,5 1,2

Як видно з таблиці ІІ, застосування різних препаратів мало значний вплив на формування урожайності картоплі. Так застосування біологічного препарату ЕМ-А активованого для обробки посівного матеріалу та внесення впродовж вегетації картоплі сприяло зростанню урожайності на 6,1 т/га та зменшенні чисельності патогена в ґрунті на 56,0 %, тоді як застосування препарату Престиж для обробки посівного матеріалу знижувало їх чисельність на 19,6%, а кількість рослин хворих глободерозом, на 60- 70%. Чисельність патогена на необроблених ділянках склала 10560 личинок і яєць/100 смі ґрунту.

Проведені дослідження показали, що рослини картоплі по різному реагують на застосування як біологічних так і хімічних препаратів. В наших дослідженнях отримано найвищий урожай картоплі при застосуванні біологічного препарату ЕМ-активований -15,1т/га. Застосування даного препарату зменшило ураженість рослин глободерозом на 17,9 % проти контролю. Чисельність личинок + яєць зменшилась на 5913 і отримано урожайність 15,1т/га проти 9,0т/га на контролі. Проте слід відмітити, що різниця в урожайності при обробці цими препаратами була в межах найменшої істотної різниці різниці. Застосування препарату Престиж.29 % к.е. привело до значного зниження ураженості рослин глободерозом та кількості личинок + яєць і отримано урожайність 14,8 т/га.

Ефективним методом боротьби з паразитом є виведення стійких сортів картоплі, вирощування їх та використання як очищувачів грунту,що відкриває перспективу застосування екологічно безпечного засобу стримування нематоди.

Висновки

1.Потрібно розширити обстеження присадибних ділянок та полів вирощування картоплі у всіх районах області та їх населених пунктах.

2. Вивчити ефективність препарату Престиж та ЕМ-А активований впродовж послідуючих років із залученням нематодостійких та сприятливих до нематоди сортів картоплі.

Література

1. Бабич А.Г. Вдосконалення бальної оцінки ураженості основних сільськогосподарських культур цистоутворюючими нематодами // Науковий вісник національного аграрного університету -К., 2006. -Вип. 102.-361 с.

2. Григор'єв В.М. Інсектициди проти фітонематод // Карантин і захист рослин.-2005. - №9.-с 13.

3. Золотиста картопляна нематода. Карантинний стан території України на 1 січня 2006 року. - Карантин і захист рослин. - 2006. - №4. - с. 3.

4. Инструкция по выявлению золотистой и бледной картофельной нематод и мерах борьбы с ними. - М.: Агропромздат, 1988.- 46 с.

5. Коржук Р.Д., Мельник П.О. Як позбутися глободерозу. Екологічно безпечні методи зниження чисельності картопляної цистоутворюючої нематоди //Карантин і захист рослин. - 2005. - №9. - с 29.

6. Корнійчук О.В., Неїлик М.М., Наконечна Л.В., Беценко А.П. Золотиста картопляна нематода та заходи боротьби з нею// Міжвід. Тем. Наук.зб. Корми і кормо виробництво. - Вінниця.-2010.

7. Мовчан О.М, Устінов І.Д., Сігарьова Д.Д. та ін. Картопляні цистоутворюючі нематоди (Globodera spp.) в Україні // Захист рослин. - 2003.- №12. - с 25-26.

Размещено на Allbest.ru