Порівняльне вирощувания бройлерів за клітковою та підлоговою технологіями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльне вирощувания бройлерів за клітковою та підлоговою технологіями

В умовах сучасного бройлерного виробництва порівнювали ефективність вирощування 118,6 тис. курчат кросу Кобб-500 за підлоговою технологією (2 пташника, обладнання фірми Big Dutchmen, Німеччина) та в кліткових батареях (1 пташник), що виготовляються ВО “ТЕХНА” (Україна). Маса курчат, вирощених за підлоговим способом, становила в 34-добовому віці 2033-2189 г, 36-добовому - 2158-2355 г, 45-добовому - 2825-2847 г за їх збереженістю95,9-97,0%, 95,8-96,8% и 95,4-96,2%, відповідно. За клітковим способом вирощування маса курчат у 34-добовому віці становила 2335 г, у 36-добовому - 2477 г, у 42-добовому - 2808 г за збереженістю 96,2%, 96,0% і 95,4%, відповідно. При вирощуванні курчат в кліткових батареях витрачено менше кормів, газу та електроенергії на виробництво 1 кг м'яса.

Кліткова технологія вирощування бройлерів має ряд переваг над підлоговою. Ці переваги полягають у більш раціональному використанні виробничої площі пташників (збільшення в 2,5-3,0 раз виходу продукції з одиниці площі), високому рівні механізації і автоматизації виробничих процесів, зниженні витрат на інженерні комунікації, забезпечення нормативних параметрів мікроклімату (температура, освітлення, повітрообмін, тощо) та кращих санітарно-ветеринарних умов утримання курчат [4,7]. У разі вирощування в клітках не потрібна підстилка, забезпечується кращий рівень контролювання загального стану курчат. Вони не контактують з послідом і тому рідше хворіють на кокцидіоз. При утриманні в клітках курчата стають менш рухомі і тому менше витрачають корму на зростання маси тіла, швидше досягають забійних кондицій. Тому в колишньому СРСР до 60% м'яса бройлерів вироблялось при їх вирощуванні в клітках, а решта - на підстилці. У Росії в останні роки це співвідношення вирівнялося (50 на 50%) через нестачу коштів на заміну застарілого, морально і фізично зношеного обладнання на нове, дорого вартісне, а також через безпідставне копіювання західних технологій [10].

У країнах ЄС на вимогу чисельних громадських організацій з захисту тварин та зовнішнього середовища бройлерів вирощують переважно за підлогових технологій, які вважаються дещо гуманнішими за кліткові. Так, за кліткових технологій вирощування на тушках деяких бройлерів виявляються грудні або ножні намули. Трапляються також бройлері з ушкодженнями крил та ніг, які вони отримують під час вилучення із кліток при відвантаженні на забій [7,9,10]. Зазначені намули та ушкодження знижують товарний вигляд тушок. При дослідженні причин, характеру та різновидів намулів виявлено, що вони з'являються у курчат у разі досягнення ними понад 43-45-добового віку. У разі вирощування бройлерів у клітках до 60-70-добового віку за підвищеною щільністю посадки число особин з намулами суттєво зростає [7]. Тому в клітках бройлерів вирощують, як правило, до досягнення не більше ніж 42-добового віку, за щільністю посадки 500 смІ/гол. (20 гол./мІ). Кліткові батареїсучасних конструкцій обладнані автоматизованою системою відвантаження курчат на забій [5,7,8]. Саме для визначення ефективності вирощування бройлерів у таких кліткових батареях в порівнянні з сучасною підлоговою технологією проведені наші дослідження.

Матеріал і методика досліджень. Дослідження виконані в січні-лютому 2012 року в умовах однієї з бройлерних птахофабрик України. Курчат вирощували в трьох пташниках. Два з них, №1 (21х72 м) и №2 (18х72 м), були обладнані сучасним устаткуванням (Big Dutchmen, Німеччина), призначеним для вирощування бройлерів за підлоговим способом, а ще один, №3 (21х72 м) - клітковими батареями ТББ-АВ [5], що виробляються ВО “ТЕХНА” (Україна). Всього у пташнику було установлено сім зазначених кліткових батарей (3-ярусна модифікація) з технічними параметрами: ширина клітки - 1200 мм, глибина - 1608 мм, площа - 1,93 мІ, у т.ч. 350,8 смІ з розрахунку на одне курча; рекомендоване число курчат в клітці - не більше ніж 55 гол.; відстань між ярусами - 654 мм, висота прорізу для відвантаження курчат - 190 мм, висота фасаду - 409 мм, висота дверці - 340 мм.

Першу партію курчат кросу Кобб-500 (33400 гол.) посадили 9 січня на вирощування в пташник №1. Водночас (9 січня) другу партію курчат цього ж кросу (виведені із яєць, одержаних від курей іншого батьківського стада) поділили на дві і посадили в пташник №2 (25600 гол.) и №3 (59625 гол.). Таким чином, загальна кількість курчат, посаджених на вирощування за підлоговою технологією, становила 59000 голів. Щільність їх посадки не перевищувала 22,1 гол./мІ (460 смІ/гол.). При досягненні 34-36-добового віку частку курчат відвантажували на забій, а решту розосереджували (до 18 гол./мІ) і вирощували до 45-добового віку.

Курчат шості кліткових батареях пташнику №3 вирощували з пересадками, а сьомий- без пересадок. У шість зазначених батарей посадили 52470 курчат, зокрема по 83-84 голів (229-231 смІ/гол.) у клітки другого і третього ярусів. На 3-5 добу вирощування частку з них відсадили в клітки першого ярусу із розрахунку подальшого утримання в кожній з них по 55 курчат (349 смІ/гол.). При досягненні 32-добового віку і маси тіла не менше ніж 1960 г, курчат із деяких кліток відвантажили на забій, а решту розосередили на звільнені місця. Розосередження проводили із розрахунку подальшого вирощування в кожній клітці не більше ніж 48 бройлерів (400 смІ/гол.) до досягнення 39-42-добового віку. Курчат сьомої батареї поділили на 3 групи, кожну з яких вирощували без пересадок, але за різної щільністю посадки. Так, у 53 клітки першого ярусу (1 група) посадили 2650 курчат (по 50 гол., 384 смІ/гол.), другого (2 група) - 2385 (по 45 гол., 426 смІ/гол.), третього (3 група) - 2120 (по 40 гол., 480 смІ/гол.). На забій їх відвантажували при досягненні 39, 41 і 42-добового віку рівними партіями, із 17-18 кліток кожного ярусу (групи).

У досліді враховували масу тіла і збереженість курчат, а також витрати корму, газу і електроенергії.

Мікроклімат та інші параметри технологічного процесу вирощування курчат на м'ясо відповідали нормативним вимогам [1,2]. Для годівлі курчат використовували повнораціонній комбікорм згідно з вимогами ДСТУ 4120 [6]. Вода відповідала вимогам ГОСТ 2874 [3].

Результати досліджень. Результати вирощування бройлерів наведені в таблиці 1. Як видно з наведених даних, за підлоговою технологією результативність вирощування курчат у пташнику №1 виявилася вищою ніж у №2. Так, курчата першої партії (пташник №1) перевищували своїх аналогів за способом утримання (друга партія, пташник №2) за масою тіла у 34-добовому віці на 156 г, у 36-добовому - на 197 г, а у 45-добовому - на 22 г. Вищою на 0,8% була і їх збереженість. Різниця за зазначеними ознаками між курчатами, вирощеними в пташниках №1 і №2може бути пов'язана з двома чинниками: з їх походження від курей різного батьківського стада кросу та з габаритами пташників.

За вирощування у клітках курчата перевищували своїх аналогів з підлогового утримання за масою тіла на 146-302 г у 34-добовому віці і на 122-319 г - у 36-добовому. Проте, вони не мали переваг за збереженістю у будь якому віці.

Середньодобовий приріст маси тіла у курчат до досягнення 36-добового віку при клітковому утриманні становив 67,8 г, а при підлоговому - 58,9-64,4 г. Від 36 до 45-добового віку маса тіла у курчат при утриманні за підлоговим способом зростала на 54,7-74,1 г на добу, а при клітковому (від 36 до 42-добового віку) - у середньому на 55,2 г. Враховуючи це слід зазначити, що маса тіла курчат за клітковим способом утримання у разі їх вирощування до 45-добовому віку становила б 2973,6 г (2808 + 165,6), тобто була б на 126,6-148,6 г більше, ніж за підлоговим.

Витрати корму за 42 доби вирощування бройлерів у клітках (у середньому по пташнику №3) становили 1,62 кг на 1 кг приросту маси тіла або 4,42 кг/гол., а за підлогового утримання до досягнення за 45-добового віку -1,73 кг на 1 кг приросту або 4,93 кг/гол. Витрати газу становили 0,161 мі на 1 кг приросту або 0,389 мі/гол. і, відповідно, 0,250 мі на 1 кг приросту або 0,643 мі/гол. При клітковому утриманні бройлерів виявилися меншими і витрати електроенергії в розрахунку на одиницю продукції. Зокрема, вони становили 0,077 кВт на 1 кг приросту або 0,185 кВт/гол.при вирощуванні бройлерів у клітках і, відповідно, 0,105 кВт на 1 кг приросту або 0,270 кВт/гол. -за підлогового утримання. Це свідчить про суттєві переваги кліткових технологій вирощування бройлерів над підлоговими, особливо в умовах зростання вартості кормів, газу, електроенергії та інших ресурсів.

Результати вирощування бройлерів у клітках з пересадками та без них наведені в таблиці 2. Як видно з наведених даних, при вирощуванні бройлерівбез пересадок маса їх тіла у 39-42-добовому віці залежить від щільності посадки або кількості особин у клітці.

Таблиця 1. Результати вирощування бройлерів за підлоговою та клітковою технологіями

Зменшення кількості курчат у клітці від 50 до 40 голів при їх посадці на вирощування, тобто збільшення наданої площі клітки від 384 до 480 смІ/гол., сприяє зростанню їх маси в 39-42-добовому віці на 62-111 г. У разі утримання за підвищеної щільністю з наступним розосереджуванням (контроль) курчата, як правило, поступаються за параметрами маси тіла своїм аналогам, вирощеним без пересадок. Але, цей технологічний прийом забезпечує одержання з однієї клітки продукції (сумарна маса бройлерів) на 5,5-30,8 кг більше, ніж у разі вирощування без пересадок.

Таким чином, вирощування бройлерів у клітках з пересадками (поетапне зменшення щільності утримання) дає змогу збільшити обсяги виробництва продукції з одиниці площі. Так, у разі посадки в кожну клітку 6-ти кліткових батарей пташника №3по 48 курчат та їх вирощуванні до 38-40-добового віку і маси 2700 кг (при збереженості 95,8%), сумарна маса бройлерів становила б 118463 кг. Фактично ж, завдяки посадці у клітки по 83-84 курчат з наступними пересадками, сумарна маса забитих у 32-добовому віці бройлерів становила 9652 кг. Тобто, цей технологічний прийом дає змогу одержати додатково не менше ніж 9,7 тон м'яса бройлерів (живою масою) з одного пташника за кожний оборот без витрат газу і електроенергії, що свідчить про доцільність подальших досліджень за цим напрямком.

Таблиця 2. Ефективність вирощування бройлерів у клітках з пересадками та без них

Висновки

Вирощування бройлерів у вітчизняних кліткових батареях ТББ-АВ (виробник ВО “ТЕХНА”, Київ) забезпечує збільшення обсягів виробництва продукції з одиниці площі пташників при суттєвому заощадженні кормів, електроенергії, газу, трудових та інших ресурсів. Зокрема, забезпечується зменшення витрат труда на догляд за курчатами та їх відвантаження на забій, на проведення ветеринарно-санітарних заходів. Крім цього, відсутні проблеми, пов'язані з підлоговим утриманням курчат: придбання якісного підстилкового матеріалу та його утилізація. Тому кліткова технологія виробництва м'яса бройлерів є перспективною для застосування в сучасної бройлерноїіндустрії, особливо враховуючи щорічне зростання вартості кормів, енергетичних та інших ресурсів, витрат на оплату праці, посилення вимог природоохоронного законодавства.

Література

клітковий пташник м'ясо

1. Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств і вимоги до їх проектування: затверджені наказом Головного державного інспектора ветмедицини України від 03.07.2004 року, №53. Зареєстровані Міністерством юстиції України 05.07.01 за № 565/5756. ? К., 2004.

2. ВНТП-АПК-04.05 Відомчі норми технологічного проектування. Підприємства птахівництва: затверджені Міністерством аграрної політики України, наказ від 15 вересня 2005 року, №473, - 90 с. Введені в дію з 01 січня 2006 року на заміну ВНТП-СГіП-46-4.94. - К., 2005.

3. Вода питьевая.Гигиенические требования и контроль за качеством (Вода питна. Гігієнічні вимоги та контроль якості) : ГОСТ 2874?82.

4. Воронцов А.Н. Интенсификация технологий выращивания бройлеров / А. Н. Воронцов // Достижения в современном птицеводстве: исследования и инновации : мат. XVI конф. РО ВНАП. - Сергиев Посад, 2009. - С. 183-184.

5. Клеточное оборудование для выращивания цыплят-бройлеров ТББ - решения для эффективного птицеводства. Каталог. - Киев: ООО “Производственное объединение ТЕХНА”, 2011. - 4 с.

6. Комбікорми повнораціонні для сільськогосподарської птиці. Технічні умови: ДСТУ 4120?2002.

7. Мельник В.О. Способи вирощування бройлерів: вплив на продуктивні показники і фізіологічний стан / В. О. Мельник // Птахівництво: Міжвід. темат. наук. зб. / Інститут птахівництва УААН. -Харків, 2005. - Вип. 57. - С. 337-347.

8. Салеева И.П. Технологические параметры стартового этапа выращивания бройлеров / И. П. Салеева, В. А. Гусев, В. А. Офицеров, Ю. В. Зернова // Достижения в современном птицеводстве: исследования и инновации : мат. XVI конф. РО ВНАП. - Сергиев Посад, 2009. - С. 242-243.

9. Технологія виробництва продукції птахівництва: підручник для студентів вищ. навч. закл. / [ В. П. Бородай, М. І. Сахацький, А. І. Вертійчук та ін.]. - Вінниця: Нова Книга, 2006. - 360 с.

10. Фисинин В.И. Эффективность клеточной технологии производства мяса бройлеров доказала наука и практика /В. И. Фисинин В.И. А. Ш. Кавтарашвили // Достижения в современном птицеводстве: исследования и инновации : мат. XVI конф. РО ВНАП. - Сергиев Посад, 2009. - С. 259-262.

Размещено на Allbest.ru