Накопичення сухої маси коренів і сирої маси активних бульбочок та урожайність сої при інокуляції в лісостепу західному

Размещено на http://www.allbest.ru/

накопичення сухої маси коренів і сирої маси активних бульбочок та урожайність сої при інокуляції в лісостепу західному

О.М. Бахмат, кандидат сільськогосподарських наук

Подільський державний аграрно-технічний університет

Анотація

Представлено результати досліджень з накопичення сухої маси коренів і сирої маси активних бульбочок та урожайності сої при інокуляції насіння в Лісостепу західному.

Ключові слова: соя, сорт, інокуляція, ризоторфін, вермистим-Д, бор, молібден, урожайність, коренева система, бульбочкові бактерії.

Summary

The results of researches are presented from the study of accumulation of dry weight of roots, the maximum number, active nodules and yield of soybean on inoculation of seed Forest-steppe to western.

Key words: soy, sort, inoculation, rizotorfin, vermistim-D, molybdenum, bor, yield, root system, nodules bacteria.

Вступ

соя врожайність інокуляція

Соя (Glycine hispida (L.) - найдавніша і найпоширеніша зернобобова, високобілкова, олійна культура у світі. Значне поширення сої у світі обумовлено, перш за все, унікальним поєднанням в насінні цієї культури високого вмісту білка (38-45 %), який за своїм амінокислотним складом прирівнюється до „ідеального”, жиру (18-25 %), вуглеводів (25-30 %) [1].

Огляд літератури

Соя посідає важливе місце в структурі посівів, ресурсах білка, олії та є важливим джерелом поповнення азоту в ґрунті. Досягнути високих врожаїв сої, як і інших культур, неможливо без апробації нових сортів, інокуляції насіння, внесення органічних і мінеральних добрив, вапнування ґрунту, застосування біостимуляторів і мікродобрив [2]. Баланс доступного рослинам азоту підтримується завдяки його ґрунтовому вмісту і діяльності особливої групи організмів - азотфіксаторів. Природний процес біологічної фіксації азоту має важливе значення і, за твердженням науковців, не поступається процесу фотосинтезу [3].

Застосування бактеріальних добрив є важливим додатковим резервом підвищення урожайності насіння сої. Для збільшення кількості азотфіксуючих мікроорганізмів у ґрунті і відповідно підвищення продуктивності рослин сої, широко використовувалася передпосівна обробка насіння активними культурами бульбочкових бактерій - ризоторфіном [4]. Величезну роль у мобілізації біологічного азоту в ґрунті відіграють бобові культури. Вони здатні частково забезпечувати себе азотом завдяки фіксації його за допомогою бульбочкових бактерій з повітря. Ця позитивна генетична роль бобових культур тісно пов'язана з життєдіяльністю бульбочкових бактерій, з якими рослини перебувають у тісному симбіотичному взаємозв'язку [5].

Формулювання цілей статті. У завдання досліджень входило: вивчити вплив інокуляції насіння на формування кореневої системи, кількість активних бульбочок та урожайність сої.

Матеріали і методика проведення досліджень. Польові дослідження проводили на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету.

Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений середньоглибокий важкосуглинковий на лесі. Дослідна ділянка характеризувалася наступними агрофізичними та агрохімічними показниками ґрунту: щільність твердої фази шару ґрунту 0-30 см становила 2,58 г/см³, щільність зложення - 1,17-1,25 г/м³, загальна пористість - 51,6-54,7 %, вміст азоту за Корнфільдом - 13,6-14,2, фосфору та калію за Чириковим - 15,7-16,4 і 22,4-26,3 мг на 100 г ґрунту, ємність поглинання і сума поглинутих основ відповідно 33-36 і 30-33 мг/екв., на 100 г ґрунту.

Клімат зони помірний, сума активних температур, в середньому, складає 2600-2750 °С. Кількість опадів коливається в межах 550-750 мм. Посівна площа елементарної ділянки складала 65,4 м², площа облікової частини - 50 м² при чотириразовому повторенні.

Для досліду використовували такі сорти сої як Золотиста (контроль), Агат, Артеміда та Анжеліка. Вносили вапнякове борошно в дозі 4 т/га та органічне біоферментоване добриво Біопроферм 5 т/га

Результати досліджень

З огляду на дослідження, соя формувала добре розвинену стержневу систему з боковими галуженнями додаткових корінців, основна маса яких розміщувалася у верхньому (0-30 см) шарі ґрунту. У досліді з обробкою насіння ризоторфіном, вермистимом_Д, бором і молібденом, накопичення сухої маси коренів сортів сої було різним і залежало від сорту, варіантів інокуляції і способу сівби (табл. 1).

Наприклад, у варіанті з інокуляцією насіння ризоторфіном, без вапнування ґрунту, суха маса коренів в шарі ґрунту 0-100 см, залежно від сорту сої, становила: Золотиста 2,78 т/га, Агат - 2,97, Анжеліка - 2,67 і Артеміда - 3,06 т/га, тоді як у варіанті з обробкою насіння вермистимом_Д, відповідно 2,74; 2,87; 2,65 і 3,00 т/га.

Маса корінців в наших дослідженнях, відповідно до загальної їх маси і залежно від варіантів інокуляції насіння сої, в шарі ґрунту 0-30 см становила 65-70 %, тобто у варіанті з ризоторфіном вона дорівнювала у сортів відповідно 1,94; 2,08; 1,87 і 2,14 т/га. Значне накопичення сухої маси коренів сої відбувалося на ділянках з обробкою насіння перед сівбою бором і молібденом, дещо більше при їх сумісній обробці.

Накопиченню сухої маси кореневої системи сприяла також інокуляція насіння ризоторфіном з бором і молібденом: сорт Золотиста 3,02 т/га, Агат - 3,20, Анжеліка - 2,93 і сорт Артеміда - 3,22 т/га в шарі ґрунту 0-100 см і у шарі ґрунту 0-30 см, суха маса коренів цих сортів становила відповідно 2,11; 2,24; 2,05 і 2,65 т/га.

Вапнування ґрунту сприяло накопиченню сухої маси коренів сої. Наприклад, при інокуляції насіння ризоторфіном і вермистимом_Д, в шарі ґрунту 0-100 см суха маса коренів, залежно від сортів, була: Золотиста - 2,92 т/га, Агат - 3,06, Анжеліка - 2,75 і Артеміда - 3,13 т/га, у шарі ґрунту 0-30 см відповідно 2,04; 2,14; 1,92 і 2,19 т/га.

Таблиця 1Накопичення сухої маси коренів (т/га) сортів сої залежно від інокуляції насіння та вапнування ґрунту при рядковому (15 см) способі сівби (середнє за 20052011 рр.)

Максимальна кількість активних бульбочкових бактерій, з розрахунку на 1 рослину, залежала в досліді, від обробки насіння ризоторфіном, вермистимом_Д та мікродобривами, такими як бор і молібден, окремо або в суміші. Наприклад, на контролі, при інокуляції насіння ризоторфіном, без вапнування ґрунту, кількість активних бульбочок, залежно від сортів, була: Золотиста - 34,5 шт./рослину, Агат - 35,4, Анжеліка - 32,8, Артеміда - 37,7 шт./рослину, з обробкою насіння вермистимом_Д, їх кількість зменшувалася відповідно до 31,0; 32,8; 29,4 і 34,2 шт./рослину (рис. 1).

Рис. 1. Максимальна кількість (шт./ рослину) і сира маса активних бульбочок (г/рослину) сортів сої в шарі ґрунту 0_30 см залежно від інокуляції насіння та вапнування ґрунту при рядковому (15 см) способі сівби (середнє за 20052011 рр.)

Значне їх збільшення відбувалося у фазі наливання насіння сої, у варіанті обробки посівного матеріалу ризоторфіном разом з бором і молібденом: сорт Золотиста 42,1 шт./рослину, Агат - 43,3, Анжеліка - 40,4, сорт Артеміда - 44,6 шт./рослину. Сира маса активних бульбочок зростала у варіантах досліду відносно до контролю (ризоторфін), проте у варіанті з обробкою насіння вермистимом_Д їх маса була меншою у сорту Золотиста з 0,40 до 0,45 г на 1 рослину, Агат - 0,430,46, Анжеліка - 0,380,43 і сорту Артеміда з 0,45 до 0,49 г на 1 рослину, значно більша маса бульбочок була на коренях рослин сої після обробки насіння бором і молібденом, а також його інокуляції ризоторфіном разом з бором і молібденом.

Найбільша кількість бульбочок відмічена на вапнованих ділянках у варіанті з інокуляцією насіння ризоторфіном разом з бором і молібденом.

В середньому за 2005-2011 рр., урожайність насіння сої в досліді була різною і зростала з обробкою посівного матеріалу різними інокулянтами на фоні органічного добрива „Біопроферм” (5 т/га), отриманого шляхом прискореної біологічної ферментації.

Наприклад, на контролі (з інокуляцією ризоторфіном), без вапнування, урожайність насіння становила у сорту Золотиста 2,04 т/га, Агат - 2,19, Анжеліка - 1,90 і сорту Артеміда - 2,34 т/га (табл. 2).

Обробка насіння бором з молібденом покращувала урожайність усіх дослідних сортів сої. Проте, найвищу урожайність ми отримали при інокуляції ризоторфіном разом з бором і молібденом: у сорту Золотиста - 2,17 т/га, Агат - 2,32, Анжеліка - 2,03 і сорту Артеміда - 2,47 т/га.

Внесення вапнякового борошна (4 т/га) збільшувало урожайність усіх сортів сої. Наприклад, після інокуляції насіння ризоторфіном, урожайність сорту Золотиста становила 2,11 т/га, Агат - 2,26, Анжеліка - 1,97 і сорту Артеміда - 2,41 т/га, що відповідно на 0,07 т/га більше, ніж на ділянках без вапнування.

Обробка насіння перед сівбою ризоторфіном з вермистимом_Д збільшувала урожайність порівняно з контролем.

Після обробки насіння бором і молібденом, урожайність усіх сортів сої, в середньому за сім років досліджень, була меншою від контролю: сорт Золотиста 1,83 і 1,90 т/га, Агат - 1,98 і 2,05, Анжеліка - 1,69 і 1,76 та сорт Артеміда - 2,13 і 2,20 т/га.

Висновки

Дослідження довели, що для збільшення максимальної кількості активних бульбочкових бактерій та зростання урожайності необхідно практикувати вапнування кислих ґрунтів та застосовувати інокуляцію (обробку) насіння ризоторфіном з бором та молібденом.

Таблиця 2.Урожайність насіння (т/га) сортів сої залежно від інокуляції та вапнування ґрунту при рядковому (15 см) способі сівби (середнє за 20052011 рр.)

Література

1. Бабич А. О. Селекція, виробництво, торгівля і використання сої у світі / А. О. Бабич, А. А. Бабич-Побережна. - К. : Аграрна наука, 2011. - 548 с.

2. Агробиологические особенности возделывания сои в Украине / Ф. Ф. Адамень, В. А. Вергунов, П. Н. Лазер, И. Н. Вергунова. - К. : Аграрна наука, 2006. - 455 с.

3. Нестерчук Н. Н. Нові елементи технології - джерело поживних речовин / Н. Н. Нестерчук, О. В. Ремесло // Матеріали ІІІ Всеукр. конференції “Виробництво, переробка і використання сої на кормові та харчові цілі”. - Вінниця, 2000. - С. 43-44.

4. Адамень Ф. Ф. Взаємодія сортів сої зі штамами бульбочкових бактерій / Ф. Ф. Адамень, Є. М. Турін // Бюлетень Інституту зернового господарства. - 2005. - № 23-24. - С. 103-l06.

5. Камінський В. Ф. Вплив елементів технології вирощування на урожайність сої в умовах північного Лісостепу України / В. Ф. Камінський, Н. П. Мосьондз // Корми і кормовиробництво: міжвід. темат. наук. зб. - Вінниця, 2010. - Вип. 66. - С. 91-95.

Размещено на Allbest.ru