Аналіз стану вирощування сої в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз стану вирощування сої в Україні

Г.М. Заболотний, кандидат сільськогосподарських наук

О.І. Циганська, аспірант

Вінницький національний аграрний університет

Анотація

Розкрито роль сої в рослинництві. Розглянуто окремі елементи технології її вирощування. Визначено особливості мінерального живлення рослин сої. Розглянуто вплив мікроелементів на ріст, розвиток рослин сої та формування зернової продуктивності посівів.

Ключові слова: соя, сорт, мінеральні добрива, мікроелементи, технологія вирощування.

Summary

Analysis of soybean cultivation in Ukraine. Zabolotnui G. M., Tsuganska O. I. The role of soya is exposed in a plant-grower. The separate elements of technology of its growing are considered. The features of mineral feed of plants of soy are certain. Influence of oligoelementss is considered on growth, development of soybean plants and forming the corn productivity of sowing.

На сучасному етапі розвитку агропромислового комплексу України соя, як цінна білково-олійна культура, яка має широкий спектр використання в харчовій та технічній промисловості, набуває виключного значення [14].

У світовій піраміді рослинного білка соя займає основне місце. В її насінні міститься 38-42% білка, високої якості, який за біологічною повноцінністю займає провідне місце серед білків основних сільськогосподарських культур. Крім того насіння сої містить18-23% жиру, 25-30% вуглеводів, ферменти, вітаміни, мінеральні речовини, що дозволяє використовувати її при виробництві продуктів харчування, промислових товарів, медицині[3].

Соя є складовою частиною кругообігу речовин, завдяки біологічній фіксації азоту і фотосинтезу вона виробляє екологічно чисту продукцію. Вирощування її в сівозміні дає змогу швидко підвищувати культуру землеробства, поліпшувати азотний баланс і родючість ґрунту, вміст в ньому гумусу, збільшувати обсяги доступних поживних речовин для культурних рослин, одержувати більше харчових продуктів і кормів вищої якості [7].

Соя характеризується високою адаптацією до умов регіонів, універсальністю використання, збалансованістю білка, його функціональною активністю В ній сконцентровано найцінніші властивості всього рослинного світу [10]. Завдяки цьому і високій продуктивності соя займає перше місце в світі як за площами посіву, так і за валовим збором зерна серед однорічних зернобобових і олійних культур [4].

Ситуація на світовому ринку сої сприяє збільшенню її виробництва і в нашій країні. Упродовж останніх років в Україні спостерігалася тенденція до розширення посівних площ даної культури (рис. 1).

Природно-кліматичні умови є визначальними щодо регіональних особливостей технології виробництва сої, стан сформованої ринкової інфраструктури впливає на рівень і динаміку реалізаційних цін на сою та продукти її переробки.

На мотиваційний механізм розвитку галузі впливають: високий рівень економічної ефективності виробництва сої, гарантований та поки що необмежений ринок її збуту, відносна стабільність цін на сою, швидка окупність коштів вкладених у виробництво, наявність районованих сортів, можливість її переробки в господарствах та використання на корм тваринам, її висока кормова поживність та ін.

Рис 1. Динаміка виробництва сої в Україні за 2005 - 2011 рр.

(За даними Держкомстат України)

Природно-кліматичні умови лісостепу України, до якого відноситься територія Вінницької області є сприятливими для вирощування сої [12] .

Важливою особливістю бобових рослин, зокрема сої є здатність фіксувати азот з повітря за допомогою бульбочкових бактерій. За оптимальних умов азотфіксації рослини сої можуть засвоювати до 70 - 280 кг/га азоту, причому 20 - 35 % із цієї кількості залишається в ґрунті з пожнивними рештками [6].

За даними А. О. Бабича, В. Ф. Петриченко, в США за рахунок введення сої в сівозміну і зміни структури посівів взагалі одержують до 40% приросту продуктивності наступних культур - кукурудзи, ячменю, пшениці [2].

При вирощуванні сої важливу увагу необхідно приділити удобренню. Рослини сої досить вимогливі до умов живлення. Надходження елементів живлення впродовж вегетації сої відбувається нерівномірно. Від сходів до початку цвітіння рослини засвоюють лише 18% азоту, 15% фосфору і 25% калію. Основна частина макроелементів поступає в рослину в період від бутонізації до формування бобів і наливу зерна - 80% азоту, 80% фосфору, 50% калію. За результатами досліджень встановлено, що добрива збільшують асиміляційну поверхню сої, сприяють формуванню високої продуктивності [1].

Дослідженнями встановлено, що внесення мінеральних добрив у нормі N₃₀P₆₀K₆₀ за широкорядного способу сівби (45 см) та нормі висіву 600 тис. нас/га, забезпечило оптимальні умови для формування листової поверхні рослин сої, значно підсилило інтенсивність азотфіксації. При цьому спостерігалось підвищення урожаю зерна на 15,8%, в середньому за три роки досліджень на удобреному фоні отримано врожай зерна сої 2,67 т/га, а на неудобреному 2,39 т/га [11].

Поряд з цим, для оптимального розвитку рослин необхідні не тільки азот, фосфор і калій, але і мікро- та мезоелементи: залізо (Fе), мідь (Си), молібден (Мо), марганець (Мn), кобальт (Со), цинк (Zn), бор (В), сірка (S), що беруть участь у всіх фізіологічних процесах розвитку рослин, підвищують ефективність багатьох ферментів у рослинному організмі та покращують засвоєння рослинами елементів живлення із ґрунту. Більшість мікроелементів є активними каталізаторами, що прискорюють біохімічні реакції та впливають на їх спрямованість. Саме тому мікроелементи не можна замінити ніякими іншими речовинами і їх нестача може негативно вплинути на ріст та розвиток рослин [13].

Дослідження показали, що урожайність зерна сої під впливом мікроелементів підвищується на 15-24%. Найбільш оптимальним строком їх внесення являється період бутонізації-цвітіння, а також період утворення бобів [9].

Вивчення впливу мікроелементів на урожай і якість насіння показало, що їх ефективність залежить від взаємодії з іншими елементами живлення рослин, від особливостей ґрунту, строків і способів внесення та особливо від сорту [5].

За несприятливих гідротермічних умов, навіть, за оптимальної кількості в ґрунті доступних сполук макро- та мікроелементів засвоєння їх кореневою системою є недостатнім, що сповільнює темпи росту і розвитку рослин. Особливо знижується здатність засвоєння кореневою системою азоту. Тому, в системі мінерального живлення сої застосовують допоміжний спосіб застосування макро- та мікроелементів на хелатній основі, що обумовлюється позакореневим (листковим) підживленням. Ступінь засвоєння елементів живлення з цих добрив через листки є досить високим, на рівні 80-95 % [8].

Таким чином, соя, є надзвичайно цінною культурою рослинництва не тільки в Україні, а й світі. Високий вміст в її насінні олії та збалансованого за амінокислотним складом білка відносять сою до найцінніших культур.

Зростаючий інтерес до вирощування сої та щорічна динаміка збільшення посівних площ потребує вирішення проблеми розробки та впровадження сучасних сортових технологій вирощування сої.

В зв'язку з цим виникає необхідність розробки нових та удосконалення існуючих прийомів технології вирощування, зокрема за рахунок оптимізації системи удобрення та застосування мікроелементів, направлених на максимальне використання генетико-біологічного потенціалу сортів. Саме такі завдання поставлені в нашому дисертаційному дослідженні, вирішення якого сприятиме підвищенню зернової продуктивності сої в умовах Лісостепу правобережного.

ЛІТЕРАТУРА

соя врожайність інокуляція

1. Бабич А.А. Фотосинтетическая деятельность и продуктивность сои при известковании, внесении удобрений и инокуляции в условиях Лесостепи Украины / А.А. Бабич, В.Ф. Петриченко // Вестн. с.-х. науки. - 1992. - № 5-6. - С. 110-117.

2. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Підвищення ефективності симбіотичної діяльності посівів сої в умовах Лісостепу України // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - К., 1992. - Вип. 34.

3. Бабич А.О. Сучасне виробництво і використання сої. - К.: Урожай, 1993. - 432 с.

4. Бабич А.О. Кормові і лікарські рослини в ХХ-ХХІ століттях. Київ: Аграрна наука. - 1996. - С. 822 с.

5. Бабич А.О., Петриченко В.Ф. Теоретичне обґрунтування і розробка сучасних енергозберігаючих технологій вирощування зернобобових культур в Лісостепу України // Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - К., 1996. - Вип. 45. - С.18-20.

6. Бабич А. О. Проблема фотосинтезу і біологічної фіксації азоту бобовими культурами / Бабич А. О., Петриченко В. Ф., Адамень Ф. Ф. // Вісник аграрної науки. - 1996. - №2. - С. 34--39.

7. Бабич А.О. Соя для здоров'я і життя на планеті Земля. - К., Аграрна наука, 1998. - 272 с.

8. Бабич А. О. Теоретичне обґрунтування та шляхи оптимізації сортової технології вирощування сої в умовах Лісостепу України. / А. О. Бабич, С. І. Колісник, С.Я . Кобак та ін. Корми і кормовиробництво: Міжвід. темат. наук. зб. - К., 2011. - Вип. 69.

9. Дерев'янський В. П., Щербина Р. М. Чутливість сортів сої до позакореневого підживлення комплексонатами (Fe, Zn, Md, Cu) // Науково-технічний бюлетень Хмельницького НВО «Еліта». - Київ, 1995. - № 3. - С. 38-42.

10. Еколого-біологічні та технологічні принципи вирощування польових культур: Навч. посібник/ В.Д. Паламарчук, О.В. Климчук, І.С.Поліщук, О.М. Колісник, А.Ф. Борівський. - Вінниця: ФОП Данилюк, . - 636 с.

11. Заболотний Г. М. Вдосконалення елементів технології вирощування сої в південному Лісостепу України та підвищення ефективності використання її переробки: Автореф. дис. канд. с.- г. наук: 06.01.09. -К., 1998.-24 с.

12. Заболотний О.Г. Проблеми підвищення ефективності виробництва сої і технології її переробки. Монографія. - Вінниця: Книга - Вега, 2006. - 168 с.

13. Колісник С.І. Основні технологічні прийоми вирощування сої на насіння /С.І. Колісник // Корми і кормовиробництво. - Вип. 71., 2012. - С. 41-48.

14. Матушкін В.О., Магомедов Р.Д., Мошкова О.М. Сорти сої і їх агробіологічні особливості вирощування./ Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Х., 2006. - 60 с.

Размещено на Allbest.ru