Формування кормової та насіннєвої продуктивності гірчиці білої залежно від агротехнологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу правобережного

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький національний аграрний університет

Формування кормової та насіннєвої продуктивності гірчиці білої залежно від агротехнологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу правобережного

Г.П. Квітко, доктор сільськогосподарських наук

І.С. Поліщук., кандидат сільськогосподарських наук

М.В. Саміляк, аспірант

Викладені результати досліджень впливу способів сівби, норм висіву та доз добрив на формування кормової та насіннєвої продуктивності гірчиці білої.

Ключові слова: гірчиця біла, сорти, дози удобрення, способи сівби, норми висіву, урожайність насіння, кормова продуктивність.

Summary

The results of research feed and seed production of white mustard and forage productivity formation depending on fertilizer doses and sowing terms and rate in a right-bank forest-steppe.

Key words: mustard white seed yield,varieties, mineral fertilizers, method of sowing,sowing rate,, crop seeds, food production.

Вступ

Гірчиця біла (Sinapus alba) походить із Середземномор'я, як олійна та кормова культура та інтродукована в країни Європи і України у ХVIII ст..

Гірчиця біла рослина довгого світлового дня з вегетаційним періодом 70 - 80 днів. Характеризується високою посухостійкістю. Найкраще росте на ґрунтах середнього механічного складу з нейтральною реакцією, засвоює фосфор та калій з важкорозчинних сполук. Фаза цвітіння настає на 40 - 45 день і продовжується до 20 днів, тому є добрим медоносом, і забезпечує збір меду до 100 кг/га. Насіннєва продуктивність - 1,2 - 1,5 т/га, а за сприятливих умов - більше 2,0 т/га. У 100 кг зеленої маси гірчиці білої міститься 12 - 14 кормових одиниць із забезпеченістю 170-180 г перетравного протеїну [1].

Нетрадиційне застосування гірчиці, як природного консерванту при заготівлі кормів. Консервуючий ефект досягається шляхом використання фітонцидів типу тіоглікозидів, які містяться в капустяних культурах. Найвища активність фітонцидів гірчиці спостерігається на час утворення стручків. Ефективним при заготівлі силосу виявилося застосування тонкоподрібненого насіння гірчиці білої у кількості 1 - 5% від силосованої маси, що забезпечує скорочення тривалості бродіння в процесі дозрівання силосу на 6 днів [2].

На зелений корм рослинну масу гірчиці білої збирають від фази бутонізації до початку цвітіння. Пізніше, при утворенні стручків і насіння, використовувати рослини на корм не доцільно, оскільки в них накопичується алкалоїд - синігрін (корм набуває різкого смаку і подразнює кишечник тварин). До ґрунтів гірчиця маловимоглива, проте не переносить вирощування на одному і тому ж місці. Щоб уникнути ураження хворобами і пошкодження рослин шкідниками, її не рекомендовано сіяти після рослин родини хрестоцвітих. Гірчиця інтенсивно пригнічує бур'яни за різних термінах строків сівби [3].

Ринок олійної сировини в Україні займає великий сегмент загального ринку сільськогосподарської продукції. Основними олійними культурами, які здатні відновити оптимальне співвідношення культур сівозміні та не знизити показники господарської діяльності, є хрестоцвіті культури, в тому числі і гірчиця [4].

Гірчиця є культурою потрійного промислового значення завдяки різноманітному використанню. Її вирощують для отримання високоякісної харчової олії, гірчичного порошку та зеленого корму для тварин. Крім того гірчицю широко використовують як сидеральну культуру, бо вона має унікальну властивість засвоювати важкодоступні форми поживних речовин із ґрунту та переводити їх у легкозасвоювані форми [4].

Олійні культури за останнє десятиріччя зміцнили свої конкурентні позиції на світовому ринку: суттєво збільшились валові збори насіння та розширились ринки збуту, ринкові ціни на насіння і продукти їхньої переробки досягли значного рівня. Насіння олійних культур - важливе джерело дешевої рослинної олії, високоякісної макухи, поживного шроту, екологічно чистого біодизельного палива, мастил тощо. Поряд із традиційними і добре відомими олійними культурами, які використовуються для виробництва біопалива, особливої уваги заслуговують менш вивчені і поширені види, такі як: суріпиця, рижій посівний, гірчиця сиза, зокрема гірчиця біла [5].

В агрономічному сенсі гірчиця належить до хороших попередників, завдяки кореневим виділенням поліпшує фіто санітарний стан поля, залишає багато пожнивних решток, не справляє негативного впливу на врожай наступної культури, є достатньо конкуренто спроможною щодо багатьох бур'янів [6].

Дози внесення мінеральних добрив оптимізують за допомогою балансового методу, виходячи з родючості ґрунту, стану посівів і запланованого урожаю. Оптимізоване застосування добрив важливе як з економічних, так і екологічних міркувань [6].

Наукові дослідження останніх років дають підставу стверджувати, що гірчиця біла в сучасних умовах є господарською цінною кормовою, олійною та фітосанітарною культурою, яка в умовах Лісостепу правобережного потребує подальшої розробки ефективних прийомів вирощування, направлених на підвищення кормової та насіннєвої продуктивності з максимальним використанням генетико-біологічного потенціалу нових сортів та агроекологічних умов конкретного агроландшафту [7].

Методика та умови проведення досліджень

Польові досліди проводили впродовж 2011-2012 років на дослідному полі ВНАУ. В дослідах вивчались питання кормової та насіннєвої продуктивності гірчиці білої сортів Ослава селекції Інституту кормів НААН та Талісман, Інституту олійних культур НААН залежно від способів сівби, норм висіву, удобрення, та строків сівби.

Ґрунти дослідного поля сірі лісові, середньо-суглинкові з вмістом в орному шарі гумусу 1,9-2,1 %, рухомого фосфору і обмінного калію (за Чиріковим) відповідно 105 і 83 мг/кг, легкогідролізованого азоту (за Корнфільдом) 71 мг/ кг ґрунту при pH сол. 5,2.

Погодні умови за роки досліджень були різними. За вегетаційний період (квітень - липень) показники гідротермічного коефіцієнта (ГТК): були наступними: 2011р. - 1,42; 2012р. - 1,03. У середньому погодні умови були сприятливими для одержання оптимальних урожаїв насіння та листостеблової маси гірчиці білої. Попередник кукурудза на силос.

Повторність досліду чотириразова. Посівна площа ділянки - 25 м^2, облікова - 20 м^2. Сівбу проводили сівалкою NUDETT в агрегаті з трактором Т-25 на глибину 3 см способом посіву і нормою висіву відповідно схеми досліду.

кормовий насіннєвий гірчиця біла

Схема досліду

За період вегетації проводили фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин. Індивідуальну насіннєву продуктивність гірчиці білої сортів Ослава і Талісман визначали при аналізі пробного снопа з 1 м^2, де відмічали в кожній рослині кількість гілок, кількість стручків, кількість насінин в стручку та на рослині.

Результати досліджень

Найбільшу висоту рослини гірчиці формували у фазу повного цвітіння. Найвищими (138см - Талісман і 150 см - Ослава) виявились посіви за внесення NPK₍₆₀₎ при широкорядному способі сівби і нормі висіву 1,5 млн. шт./га. Порівняно з контролем - вище на 20 і 27 см (в середньому за два роки). Азотні добрива істотно впливали на динаміку лінійного росту рослин гірчиці білої, які до фази цвітіння досягають найбільшої висоти. При цьому темпи росту були найнижчими в міжфазний - період розетка листків - бутонізація, а найвищими у міжфазні періоди - бутонізація - цвітіння.

Таблиця 1

Урожайність зеленої маси та вихід сухої речовини гірчиці білої у фазу цвітіння залежно від сортів, способів сівби та норм висіву, т/га (середнє за 2011-2012 рр.)

Найбільша урожайність вегетативної маси забезпечується у фазу повного цвітіння при внесенні NPK₍₆₀₎ і рядковому способі сівби за нормою висіву 3 млн. шт./га: 41,7 т/га сорт Талісман і 40,5 т/га сорт Ослава- рядковий 2 млн. шт./га), що - більше порівняно з контролем на 17,8 і 17,3 т/га, або відповідно на 42% та 43% (табл. 1). Накопичення зеленої маси до фази бутонізації проходило невисокими темпами, а найінтенсивніше - у міжфазовий період бутонізація - повне цвітіння, особливо за внесенням NРК₍₆₀₎.

Динаміка накопичення сухої речовини залежала від норм удобрення і була однаковою для обох сортів. У фазу повного цвітіння найбільший збір сухої речовини для сорту Талісман становив 7,8 т/га при рядковому способі сівби і нормі висіву 3млн. шт. /га у варіанті NPK₍₆₀₎, для сорту Ослава 8,1т/га на фоні NPK₍₆₀₎ з нормою висіву 2млн. шт. /га та рядковому способі сівби, що більше порівняно з контролем на 3,4 і 3,3 т/га, або на 42%. Гірчиця біла позитивно реагує на внесення повного мінерального добрива в дозі NРК₍₆₀₎ (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність насіння гірчиці білої залежно від сортів, способів сівби та норм висіву, т/га (середнє за 2011-2012 рр.)

Найвищу урожайність насіння вивчаємих сортів в середньому за два роки досліджень забезпечив широкорядний спосіб посіву з нормою висіву 1 млн. шт./га при внесенні NPK₍₆₀₎, що порівняно з контролем - більше на 0,41 і 0,29 т/га, або на 25 % та 19 % відповідно. Визначальним структурним елементом урожаю є кількість стручків на рослину. Найбільше їх було за внесенням NPK₍₆₀₎ за широкорядного способу сівби з нормою висіву 1 млн. шт./га при внесенні NPK₍₆₀₎ для сорту Талісман - 195, що на 42 шт. більше, ніж на контролі; 1,5 млн. шт./га при NPK₍₆₀₎ для сорту Ослава- 187, що на 40 шт. більше, ніж на контролі, в середньому за роки досліджень.

Висновки

1. Для вирощування на кормові цілі доцільно висівати її рядковим способом сівби з нормою висіву 2 і 3млн. шт./га, застосовуючи мінеральні добрива у дозі NPK₍₆₀₎.

2. Більша насіннєва продуктивність гірчиці білої формується при широкорядному способі сівби з нормою висіву 1 млн. шт./га при внесенні NPK₍₆₀₎.

Література

1. Утеуш Ю. А., Лобас М. Г. Рід гірчиця // Кормові ресурси флори України. К:. Наукова думка.-1996.-с.166 - 167.

2.Архипенко Ф. М. Гірчиця біла - культура широкого діапазону використання / Ф. М. Архипенко, С. М. Слюсар, О. П. Оксимець // Агроном.-2006.- №3. - С.26-28.

3. Марков І. Стійкість олійних культур до хвороб і шкідників в умовах.Правобережного Лісостепу / І.Марков // Пропозиція. - 2012. - №8. - С. 80-82.

4. Поляков О. Перспективи вирощування гірчиці / О. Поляков, В. Журавель // Пропозиція. - 2009 - №2 - С. 54-56.

5. Гіска В. Хрестоцвіті під осінь / В. Гіска // Farmer. - 2011. - № 6. - С. 46-47.

6. Мазур В. О. Аспекти системи удобрення та захисту посівів гірчиці / В. О. Мазур, П. Б. Процвів, Ю. В. Попович // Хімія. Агрономія. Сервіс. - 2010. - №4. - с.14 - 17.

7. Квітко Г. П. Перспективи вирощування гірчиці білої в умовах Лісостепу Правобережного // Г. П. Квітко, І. С. Поліщук, М. В. Саміляк, Н. Я. Гетман // Зб. наук. пр. ВНАУ Серія: Сільськогосподарські науки. - Вип. 10(50). - 2012. - с.3-8.

Размещено на Allbest.ru