Перспективи переформування складних одновікових штучних дубово-ялинових насаджень поділля у природні різновікові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи переформування складних одновікових штучних дубово-ялинових насаджень поділля у природні різновікові

О.Г. Василевський, кандидат сільськогосподарських наук

О.П. Зленко, інженер

О.О. Назаренко, технік

ДП "Вінницька лісова науково-дослідна станція" УкрНДІЛГА

Вінницький національний аграрний університет

Анотація

Досліджено особливості природного поновлення дуба та інших цінних супутніх порід після проведення рубок, спрямованих на вилучення ялини із складу дубово-ялинових деревостанів Поділля. Встановлено найбільш перспективні заходи щодо формування різновікових природних лісових насаджень на основі природного поновлення аборигенних деревних порід регіону.

Ключові слова: складні насадження, природне поновлення, лісові культури.

annotation

Summary

It is investigated features of natural renewal of an oak after improvement cuts in oak-fur-tree forest stands in Podillya region. It is determined the most perspective actions on renewal of an oak in such stands.

Keywords: oak-fur-tree forests, timberlands, natural renewal.

Вступ

рубка поновлення дубовий ялиновий деревостан

Лісокультурна справа на Поділлі має багату історію, яка найбільшою мірою пов'язана з особливостями ведення лісового господарства в регіоні та існуючим досвідом створення штучних насаджень згідно нормативних положень, що застосовувалися в різні часи. Подільські лісівники почали вводити ялину європейську у лісові культури губернських урочищ наприкінці ХІХ ст. з метою підвищення загальної продуктивності деревостанів, зважаючи на здатність цієї породи до інтенсивного росту та гострої потреби регіону у хвойній деревині. Насадження створювали як монокультури так і у поєднані з головними породами корінних деревостанів, зокрема дубом звичайним. Однак, необхідно відмітити, що останнім часом спостерігається зниження продуктивності штучних насаджень за участі дуба звичайного і ялини європейської в результаті їх міжвидової взаємодії.

На сьогодні, враховуючи великі площі зайняті такими насадженнями в регіоні, (понад 30 тис. га) виникла необхідність пошуку можливостей подальшого вирощування вказаних деревостанів шляхом переформування у різновікові природні насадження шляхом природного поновлення дуба звичайного та супутніх цінних порід після вилучення ялини європейської із складу культур.

Об'єкти та методика досліджень. Об'єктом дослідження є особливості росту й розвитку природного поновлення за участі дуба звичайного та інших цінних порід після проведення рубки, направленої на вилучення рядів ялини європейської із складу деревостану. Детальні дослідження щодо застосування рубок переформування лісів у дубово-ялинових насадженнях були проведені науковцями ВЛНДС у кв. 108 вид. 2 Шендерівського лісництва (раніше Шендерівська лісова дача Вороновицького лісництва) ДП "Вінницьке ЛГ", де було закладено стаціонарну пробну площу (СПП 1) в умовах свіжої грабової діброви. Досліджувані культури було створено у 1948 р. за схемою змішування два ряди дуба - один ряд ялини із шириною міжрядь 4 м та розташуванням садивних місць у ряду - через 0,7 м і початковим складом 7Дз3Ялє. У насаджені було проведено повну вибірку ялини у два етапи (20 %, 80 %) у 1994 та 2008 рр. Стан насадження після видалення ялини приведений на рис. 1.

Авторами в 2012 році було здійснено оцінювання стану природного поновлення дуба звичайного та супутніх порід в коридорах, що утворилися після рубки на десяти облікових площадках площею 4 м² кожна. Під час обліку природного поновлення визначили висоту, стан, густоту та склад підросту.

Результати досліджень

У 2008 році, коли здійснювалася рубка на об'єкті досліджень, урожайність жолудів дуба була дуже високою, а при проведенні трелювання деревини в утворених коридорах здійснювалася мінералізація грунту, що у поєднанні із сприятливими погодними умовами забезпечило появу природного поновлення дуба звичайного та інших супутніх порід.

Рис. 1. Загальний вигляд насадження на СПП 1 в рік проведення рубки направленої на вилучення ялини із складу деревостану.

У 2012 р. було здійснено чергові щорічні дослідження на СПП 1, на якій виявлено успішне природне поновлення дуба звичайного та інших супутніх порід (рис. 2). Відмічено високу збереженість підросту дуба, що має куртинний характер і зосереджений нерівномірно.

Рис. 2. Стан чотирирічного підросту дуба звичайного та супутніх лісотвірних порід в освітлених коридорах на СПП 1.

Крім того виявлено велику кількість життєздатного підросту цінних супутніх порід: клена гостролистого, клена явора, береста, граба звичайного та липи дрібнолистої, що зростають природно в цьому типі лісу. Результати обліку та досліджень приведено у табл. 1.

Таблиця 1 Характеристика чотирирічного підросту дуба звичайного та супутніх порід на окремих облікових площадках станом на 2012 р. (СПП 1)

За результатами обрахунків були визначені середні таксаційні показники підросту у восьмиметрових коридорах, що утворилися в насадженні в результаті вилучення рядів ялини (табл. 2).

Таблиця 2Зведена відомість обліку природного поновлення на окремих ділянках та середній склад підросту на СПП 1

Аналізуючи дані проведених досліджень необхідно відзначити добрий ріст природного поновлення дуба звичайного і супутніх порід в умовах, що склалися на СПП 1 завдяки достатній освітленості у центральній частині утворених коридорів. Це зумовлено відсутністю деревних порід під наметом ялини яка панувала на цій території. Завдяки інтенсивному росту у чотирирічному віці середня висота сіянців дуба становить 77 см, а окремі екземпляри досягають 140 см. Також добре себе почуває поновлення й інших супутніх порід. На пробних площах не виявлено поновлення цінної породи - ясена звичайного, оскільки в результаті вирощування лісових культур із вузькими міжряддями, імовірно він був вилучений із складу насаджень в результаті проведення рубок догляду. За тієї ж причини відмічається невелика кількість граба звичайного (1 одиниця). Проте важливе місце у складі (2 одиниці) підросту займає не менш цінна деревна порода - клен явір, що досяг максимальної висоти 251 см при середньому значені 139 см.

Природне поновлення деревних порід відзначається високою життєздатністю, але у результаті міжвидової конкуренції відбувається процес витіснення дуба звичайного швидкорослими супутніми породами і трав'яним покривом в перші роки життя із складу насадження. У зв'язку із цим його кількість зменшилася із 50 тис. ш т/га в перший рік після проведення рубки [3] до 13 тис. шт/га на четвертий рік. Куртини підросту різняться за середньою висотою через нерівномірну освітленість від центру коридору до стін лісу що зумовлює амплітуду максимальних і мінімальних значень висот. Поряд із цим частина підросту була пошкоджена та характеризувалася формуванням відгалужень та відростків. Окремі екземпляри були пошкоджені борошнистою росою.

Успішний підріст на дослідній ділянці сформувався під впливом сприятливих факторів, а саме: відповідності умовам місцезростання цінних деревних порід що відновились природнім шляхом; сприятливих кліматичних умов у перші роки вирощування. Ялина європейська, як порода - попередник, займаючи панівне положення у світловому просторі, не дала змоги зростати іншим породам, притінюючи їх на займаній території. У результаті утворених світлових коридорів збереглося бокове притінення рядами дуба, що не допустило вигорання молодих рослин.

При наявному складу підросту 3Дз2Яв2Клг1Брс1Гз1Лпд деревця, що його утворили характеризуються інтенсивним ростом та розвитком. Участь деревних порід у складі підросту, а саме наявність 3 одиниць дуба звичайного, 2 одиниць клена-явора та 2 одиниць клена гостролистого та при загальній кількості 40тис.шт/га на даному етапі дає можливість сформувати в утворених коридорах цінне природне насадження, що відповідає основній лісівничій меті регіону - вирощування високопродуктивних дібров. Можна стверджувати що при своєчасному проведенні лісогосподарських заходів збережений підріст здатний сформувати повноцінний корінний деревостан. Причому, на момент проведення досліджень, з метою збереження природного поновлення дуба звичайного, уже виникає гостра необхідність проведення лісогосподарських заходів, спрямованих як на збереження головної породи так і на формування цінного за складом насадження.

З урахуванням досвіду вирощування високопродуктивних дібров, після вилучення ялини, найбільш доцільним та ефективним, на наш погляд, є запровадження таких лісогосподарських заходів у аналогічних із дослідною ділянках, які надалі забезпечать формування складного різновікового природного високопродуктивного корінного деревостану за участю супутніх порід із наявного природного поновлення основних лісотвірних порід, насамперед дуба звичайного.

Висновки

Смугове видалення ялини із складу лісових культур у насіннєвий рік дуба дає змогу забезпечити у наступні роки успішне природне поновлення, а в подальшому зберегти життєздатний підріст дуба звичайного та супутніх цінних деревних порід.

Зменшення кількості самосіву дуба звичайного від 50 тис. шт/га у перший рік після проведення рубки до 13 тис. шт/га на четвертий рік зумовлене міжвидовою конкуренцією деревних порід між головною породою та швидкорослими супутніми і потребує проведення лісогосподарських заходів, направлених на забезпечення оптимального росту і розвитку складного цінного насадження у коридорах, що утворилися.

Після проведення вирубування ялини у складних штучних насадженнях за участю дуба та ялини, поряд із можливістю забезпечення природного поновлення дуба звичайного та цінних супутніх порід, що зростають в регіоні, виникає можливість формування природних різновікових високопродуктивних дубових лісостанів.

Література

рубка поновлення дубовий ялиновий деревостан

1. Басун П.А. О повышении продуктивности насаждений путем ввода в культуры ели обыкновенной / П.А. Басун // Лесоводство и агролесомелиорация - К. : Вид-во "Урожай". -1965. - Вып. 2. - С. 113-117.

2. Василевський О.Г. Регулювання породного складу та ефективність проведення доглядових рубань у дубово-ялинових культурах Поділля / О.Г Василевський // Лісівництво і агролісомеліорація - Харків, 2008. - Вип. 113. - С. 121-129.

3. Василевський О.Г. Оцінювання стану природного поновлення дубово-ялинових деревостанів після проведення рубань формування та оздоровлення лісів / О.Г Василевський // Науковий вісник НЛТУ України. - 2011. ? Вип. 21.1 - С. 81-86.

4. Гордієнко М.І. Лісові насадження Вінниччини / М.І. Гордієнко, А.О. Бондар, Г.Т. Криницький, П.І. Лакида, В.П. Ткач. - К. : Вид-во "Урожай", 2006. - 248 с.

5. Мойко М.Д. Опыт создания дубово-еловых насаждений в свежих грабовых дубравах / М.Д. Мойко // Лесоэксплуатация и лесное хозяйство. - М. : Изд-во ЦИТИЭИЛБиДП, 1963. - Вып. 2. - С. 5-7.

6. Наконечный В.С. Взаимодействие дуба и его спутников в дубравах Подолии. Многоцелевое использование и расширение производствам лесных ресурсов в Украинской ССР / В.С. Наконечный // Тезисы докладов Республиканской конференции. - Винницы, 1985. - С. 88-93.

7. Пастернак П.С. Взаимодействие и жизнеспособность ели и дуба в условиях свежих дубрав Лесосепи Украины / Пастернак П.С., Чернявский Н.В., Богомолов А.П., Игнатенко В А. // Лесоводство и агролесомелиорация. - Х., 1982. - Вып. 6. - С. 20-24.

Размещено на Allbest.ru