Особливості розвитку бронзівки волохатої в агробіоценозах суниці Броварського району

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості розвитку бронзівки волохатої в агробіоценозах суниці Броварського району

Тускавецька І.Я.

Анотації

У статті проаналізовано сезонну динаміку чисельності популяцій шкідника ягідних культур Tropinota hirta. Зазначений фітофаг є домінуючим видом в околицях Броварського району, в тому числі в агробіоценозах суниці приватного господарства смт. Калита, Бориспільського району та завдає значної шкоди веґетуючим рослинам, що істотно впливає на їх урожайність.

Зокрема, досліджено щільність заселеності, строки настання та тривалість фаз розвитку Tropinota hirta, а також зосереджено увагу на шкодочинність фітофага на приватних ділянках з насадженням суниці.

Ключові слова: Epicometis hirta, промислові насадження суниці, фітофаги, шкідники, розмноження, заходи захисту.

The article analyzes the seasonal dynamics of population size pest of berry crops Tropinota hirta in agrocenoses of strawberries. This Phytophage is a species in the agrobiocenosis of industrial plantations of a private farm in the village of Kalyta, Boryspil district and causes damage to the growing vegetation, which actually affects its yield. популяція шкідник ягідний

Key words: Epicometis hirta, industrial strawberry plantations, phytophagous, pests, reproduction, protection measures.

Суниця - найпопулярніша серед ягідних культур, займає провідне місце у світовому виробництві ягід. В насадженнях ягідників України площі суниці поступаються тільки чорній смородині. Цінність суниці визначається, передусім, її високими смаковими якостями, наявністю у ягодах значного вмісту вітаміну С - до 80%, заліза, вітаміну В 9 та органічних кислот - 1,5%, до 10% цукру і ціниться, як продукт дієтичного харчування [2, с. 56].

Проблема масового розмноження шкідників та їх дослідження є однією з актуальних проблем сьогодення, адже численні шкідники, а також хвороби спричинені ними здатні знищити до чверті всієї продукції. Одним із таких шкідників є і Бронзівка волохата (Tropinota hirta), суттєве зростання чисельності якого спостерігається останніми роками на теренах України, зокрема і в околицях Київської області.

Бронзівка волохата або Оленка - шкідник, який характерний більш для південних регіонів країни, але в останні роки, враховуючи кліматичні зміни, суттєво зросла його чисельність і в Київській області.

Учені припускають, що батьківщиною цього шкідника є Азія. У зв'язку зі зміною кліматичних умов за останній час територія проживання Бронзівки волохатої стала досить поширеною, це і Воронезька область, Казахстан, Середня Азія, південь Європи, північна Африка, Молдова, Крим, Україна та інші регіони. В Україні нашестя Оленки за останні 5 років спостерігається в степовій і лісостеповій зонах [3, с. 8].

За оцінками спеціалістів однією з причин зростання чисельності Бронзівки волохатої є те, що всі стадії її розвитку пов'язані з ґрунтом. Інтенсивна агротехніка, оранка цілинних масивів призводить до поступового зменшення чисельності виду. Однак, на сьогодні не всі інтенсивно обробляють землю в садах та на полях, ці фактори обумовлюють розширення харчової бази для жуків і сприяють збереженню запасу личинок.

На основі аналізу літературних та періодичних видань нами з'ясовано, що вивченням шкідників сільськогосподарських культур, у тому числі й ягідних, на теренах України займалися когорта видатних учених-ентомологів: С.О. Мокржецький, Й.К. Пачоський, В.П. Поспєлов, І.І. Мечников, О.О. Мігулін та ін., які впродовж своєї діяльності розробляли методи боротьби з комахами-шкідниками та створювали ентомологічні станції, де вивчали морфологію і систематику цілого ряду груп комах, приділяючи при цьому особливу увагу заходам захисту рослин від шкідників [3, с. 12].

Мета статті полягає у вивченні біологічних особливостей розвитку Бронзівки волохатої (Tropinota hirta) в агробіоценозах ягідних культур околиць Броварського району.

Тіло Бронзівки волохатої вкрите волосками з білими плямами на надкрилах. При дотику до жука з'являється неприємний запах від виділеної жовтої рідини. Жук любить "поласувати" різними частинами рослин, і виходить на поверхню в період цвітіння кульбаби та мати-й-мачухи, а відтак починає поїдати пелюстки, тичинки на тюльпанах, ірисах, нарцисах тощо, а коли починається цвітіння суниці та плодових дерев тоді перелітає на них [2, с. 121].

Дослідження проводилися впродовж 2018-2019 рр. (приватне господарство смт. Калита, Броварський р-н, Київська область). Контрольними об'єктами для вивчення біологічних особливостей Бронзівки волохатої обрано ділянки з насадженням трьох сортів суниці: ранньостиглий "Хоней", середньостиглий "Соната" та пізній "Факел", які висаджені в ряд (0,2х 0,8 м), кількість облікових рослин - 100 штук кожного сорту.

Динаміку чисельності фітофага і пошкодження ними рослин вивчали методом регулярних обліків на постійних контрольних рослинах, розташованих рівномірно в дослідних насадженнях та окремо по сортах суниці. Крім того, щорічно проводили осінні й весняні обстеження щільності шкідника в насадженнях перед зимівлею й виживанням його після зимівлі. При обліках визначали чисельність (заселеність насаджень) та визначали коефіцієнт їх пошкодження.

Загальну чисельність дорослих особин оленки волохатої визначали за формулою

P = 100 (N-n) / N

де: Р - загальна чисельність, %;

n - кількість особин в обліку, шт.;

N - кількість гілок в кущі, шт.

Жук Бронзівка волохата або Оленка з роду хрущів - злісний шкідник, який знищує на плодових деревах і кущах весь цвіт за лічені години, залишаючи садівників без майбутнього врожаю. Харчується рослинними залишками, гумусом [3, с. 28].

Оленка волохата зимує в стадії імаго в ґрунті на глибині 15-40 см, виходять з місць зимівлі ранньою весною - переважно в першій половині квітня, за середньодобової температури повітря +12°C - 15 °С, що спостерігалось в умовах Броварського району, під час цвітіння трав'янистих рослин: кульбаби лікарської, мати-й-мачухи звичайної, барвінку малого, барвінку трав'янистого та смородини чорної (табл. 1).

Таблиця 1 .

Фенологічний календар розвитку Оленки волохатої в умовах Броварського району

Вихід жука Оленки волохатої на поверхню ґрунту, а також інтенсивність і тривалість їх льоту перебуває в прямій залежності від погодних умов, зокрема температурного фактора.

Масовий літ дорослих особин Бронзівки волохатої тривав 23 - 37 діб упродовж першої декади травня - другої декади червня за середньодобової температури повітря 16 -19 °С і відносної вологості повітря (68-73 %), а з другої декади серпня жуки літають поодиноко [4, с. 133].

Активний літ спостерігається в теплі та сонячні дні з 10.00 год. ранку до 15.00 год. дня (за цей період часу в полі зору за 10 хвилин обліку кількість жуків складає 18 - 24 особини). Літ жуків призупинявся після 16.00 години дня (це мабуть пов'язано з інтенсивністю сонячного випромінювання), а вже після 18.00 год. вечора та в прохолодні ночі жуки ховалися в ґрунт на глибину 0,5 - 2,5 см. Парування особин розпочинається після виходу жуків на поверхню ґрунту і триває до закінчення льоту імаго.

За результатами спостережень активне відкладання яєць шкідником у ґрунт на глибину до 35 см. проходить впродовж першої половини травня - кінець червня. Самиця заривається в ґрунт у місцях нагромадження рослинних решток і навіть у нори мишовидних гризунів, а через деякий час з яєць відроджуються личинки, період розвитку яких триває близько 2 місяців. Кожна самка відкладає близько 15-20 яєць. Личинки живляться виключно рослинними залишками, гноєм близько двох місяців не пошкоджуючи коріння. Закінчивши живлення вони роблять у грунті печерку, в якій заляльковується. Заляльковування відбувається з кінця серпня до середини вересня, а через 14-20 днів з'являються молоді жуки, які й залишаються зимувати в грунті до наступного року. За рік розвивається одне покоління шкідника.

Упродовж 2018-2019 рр. шкідник Оленка волохата заселила близько 35 % насадження суниці в приватному господарстві смт. Калита Броварського району, а за відсутності проведення захисних заходів призводить до зменшення врожайності на 65 % [3, с.48]. Пошкодження рослин шкідником розпочинається з фази "висування квітконосів" і триває до закінчення фази "закінчення цвітіння і утворення зав'язі" (друга декада травня - друга декада червня 2018, 2019 рр). За досліджуваний період фітофаг завдав шкоди цвіту суниці на 19,8 % від насадження, з них більшість (82 %) шкідник об'їдав частково, а 12 % - знищував повністю. Крім того, нами відмічено пошкодження цим видом і молодого листя рослин (до 15 %). Така особливість пошкодження спостерігається після закінчення цвітіння рослин суниці (середина - кінець червня), що можливо пов'язано з додатковим харчуванням шкідника в період його яйцекладки. Їх чисельність у середньому за два роки була 1,4 екз./м 2. Найбільш пошкоджені виявились ранні сорти суниці Хоней, а найменше - пізні.

Сьогоднішній спалах чисельності Оленки волохатої, як і багатьох інших представників ряду жуків (Соїєорїєга), можна пояснити теорією циклічності динаміки популяції, що пов'язано з ритмом надходження на земну поверхню енергії сонця, яка визначає добову, сезонну і багаторічну зміну всього фізичного середовища, в тому числі і чисельність комах [2, с. 31].

Також, одним із вагомих факторів збільшення чисельності шкідника є безпосередній вплив діяльності людини, а саме: збільшення площ неорних земель, засмічених бур'янами, насамперед злаковими видами, особливо біля багаторічних насаджень та зменшенняя інтенсивності обробітку грунту, оскільки всі фази розвитку фітофага тісно пов'язані з грунтом. Це сприяє розширенню харчової бази для жуків та личинок оленки волохатої в другій половині вегетації.

Одними з найбільш простих заходів боротьби проти шкідника на присадибних ділянках є: осінній обробіток ґрунту, що дає можливість знищити імаго оленки; при перекопуванні грядок бажано вибирати та знищувати личинок; струшування жуків із кущів у ранкові та вечірні години, в цей період вони малоактивні і не літають, а при масовому спалаху застосовують хімічні препарати, малотоксичні для бджіл. Обприскування суниці інсектицидами та мікроелементами (В, Мп, Zn, Mg, Си) проводять з фенофазами (ріст бутонів, витягування суцвіть, формування та ріст ягід).

Бронзівка волохата (Tropinota hirta) є постійним фітофагом в околицях Київської області Броварського району, зокрема й в агроценозах промислових насаджень суниці, ступінь заселеності яких перевищує 65 %, що суттєво впливає на продуктивність рослин. Найбільшої шкоди в 2018-2019 рр. насадженню суниці фітофаг завдав у період цвітіння рослин. Ефективність екологічного прогнозування настання критичних періодів розвитку фітофага згідно з фенофазами смородини чорної, є важливим підґрунтям для своєчасного проведення необхідних заходів захисту смородини чорної інсектицидами та мікроелементами, що забезпечує підвищення технічної ефективності від 86,5 до 91,0 %.

Список використаних джерел

1. Воєводін В.В. Садівництво України, сьогодення і майбутнє // Сад, виноград і вино України. -2001.- № 12. -С. 2 - 5

2. Гадзало Я.М. Інтегрований захист ягідних насаджень від шкідників у північно - західному Лісостепу і Поліссі України: навч. посібник. - Львів: Світ.- 1999. - 184с.

3. Дементьєва М.І. Фітопатологія: монографія. - Москва: Колос, - 1997. - 372 с.

4. Коханець О.М. Боротьба з шкідниками суниці // Садівництво: темат. наук. збірник. - 1998. - № 47. -С. 133 - 137

5. Омелюта В.П. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур: монографія.

- Київ: Урожай, -1986. -296 с.

6. Яновский Ю.П. Видовий склад шкідників у промислових насадженнях суниці в центральному лісостепу України // Уманський національний університет садівництва.

- 2002. - С. 105 -114.

References

1. Voyevodin, V. V. 2001. Sadivny'cztvo Ukrayiny', s'ogodennya i majbutnye [Horticulture of Ukraine, present and future]. Garden, grapes and wine of Ukraine. N. 12, P. 2 - 5.

2. Gadzalo, Ya. M. 1999. Integrovany'j zaxy'st yagidny'x nasadzhen' vid shkidny'kiv u pivnichno - zaxidnomu Lisostepu i Polissi Ukrayiny' [Integrated protection of berry plantations from pests in the north - western Forest - steppe and Polissya of Ukraine]. L'viv. Svit, 184 p.

3. Dement'yeva, M. I. 1997. Fitopatologiya [Phytopathology]. Moscow. Kolos, 372 p.

4. Koxanecz', O. M. 1998. Borot'ba z shkidny'kamy' suny'ci [Strawberry pest control]. Gardening. N. 47, P. 133 - 137.

5. Omelyuta, V. P. 1986. Oblik shkidny'kiv i xvorob sil's 'kogospodars 'ky 'x kul'tur [Accounting for pests and diseases of crops]. Ky'yiv. Urozhaj, 296 p.

6. Yanovsky'j, Yu. P. 2002. Vy'dovy'j sklad shkidny'kiv u promy'slovy'x nasadzhennyax suny'ci v central'nomu lisostepu Ukrayiny' [Species composition of pests in industrial strawberry plantations in the central forest-steppe of Ukraine]. Umans'ky'j nacional'ny'j universy'tet sadivny'cztva, P. 105 -114.

1. Lucy'shy'n, P. V. 1991. Geografiya Voly'ns'koyi oblasti [Geography of Volyn region]. Lucz'k. LDPI, 163 p.

2. Guczulyak, V. M. 2001. Landshaftno-geoximichna ekologiya [Landscape and geochemical ecology]. Chernivci. Ruta, 247 p.

3. Dmy'truk, O. Yu. 2004. Landshaftno-urbanizovani sy'stemy': konstrukty'vno-geografichni osnovy' opty'mizaciyi ta upravlinnya [Landscape-urbanized systems: construction and geographical basis for optimization and management]. Ky'yiv. VGL Obriyi, 216 p.

4. Ivanov, V. N., Storchevus, V. K. 1983. Ekologiya i avtomobilizaciya [Ecology and auto mobilization]. Ky'yiv. Budivel'ny'k, 256 p.

5. Koval'chuk, I. 1997. Regional'ny'j ekologo-geomorfologichny'j analiz [Regional ecological and geomorphological analysis]. L'viv. Vy'davny'chy'j centr LNU im. I. Franka, 331 p.

6. Kukurudza, S. I. 2004. Landshafty' ta pry'rodni rajony' pivnichno-zaxidnogo pry'kordonnya Ukrayiny' [Landscapes and natural areas of the north-western border of Ukraine]. Geography of Ukraine (regional problems). L'viv. Vy'davny'chy'j centr LNU im. I. Franka, 239 p.

Размещено на Allbest.ru