Вітровальні форми рельєфу, поширені в межах території України
Аналіз особливостей виникнення вітровальних форм рельєфу в різних регіонах України. Характеристика генезису рельєфів, морфологічних та морфометричних особливостей, а також щільності розташування в межах територій із домінуванням деревної рослинності.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 05.10.2020 |
| Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Вітровальні форми рельєфу, поширені в межах території України
Ю. Філоненко, канд. геогр. наук, доц.
Проаналізовано особливості виникнення вітровальних форм рельєфу в різних регіонах України. Зокрема, досліджено такі форми рельєфу, як вітровальні горби, западини, мікропасма, мікропечери, імпактні "мікрократери" та кореневі блоки. Охарактеризовано їхній генезис, морфологічні та морфометричні особливості, а також щільність розташування в межах територій із домінуванням деревної рослинності.
Ключові слова: вітровальний горб, вітровальна западина, мікропасмо, мікроулоговина, мікропечера.
Ю. Филоненко, канд. геог. наук, доц.
Нежинский государственный университет имени Николая Гоголя, Нежин
Ветровальные формы рельефа, распространенные в пределах Украины
Проанализированы особенности возникновения ветровальных форм рельефа в разных регионах Украины. В частности, исследованы такие формы рельефа, как ветровальные холмы и впадины, валежные гряды, ветровальные микропещеры, импактные микрократеры. Дана характеристика их генезиса, морфологических и морфометрических особенностей, а также плотности размещения в пределах территорий с доминированием древесной растительности.
Ключевые слова: ветровальный холм; ветровальная впадина; микрокотловина; микрогряда; микропещера.
Y. Filonenko, PhD Geography, Associate Professor Nizhyn Gogol State University, Nizhyn
The distribution of windfall relief forms within the territory of Ukraine
There are rather ubiquitous relief forms on the Ukrainian territory, which are created by strong winds within the forest lands and other areas where woody vegetation is represented. This article analyzes peculiarities of the emergence of such windthrow relief forms as windthrow hills, hollows, microstrands, microcaves, percussive microcraters and root blocks. By size, they predominantly have a rank of nano- and microrelief while their surface is often complicated by picoforms of relief. According to the materials of our own field research in different regions of Ukraine and based on the analysis of available publications on the subject, morphological and morphometric features as well as the density of the location of such relief forms within the territories with domination of woody vegetation were described. On the grounds of the field research, it can be concluded that hollows, hills f'earth hills') and microstrands are the most widespread windthrow relief forms. The mechanism of their formation can be described in the following way: the root system of the tree breaks out under the influence of the wind, captures a certain amount of soil and forms a windthrow hollow on the place where the tree used to grow, a windthrow hill f'earth hill') appears on the edge of the windthrow hollow from which the windthrow microstrand branches out.
The dimensions of the windthrow hills and hollows depend mainly on the structure and condition of the root system and the composition of the soil. Meanwhile, the dimensions of microstrands depend on the length and diameter of the tree trunk and the height of the windthrow hill. As a result of falling of mature trees up to 1m deep hollows are often formed. Only occasionally, they have a rounded shape with a diameter of about 2m. In most cases, these relief forms are oval, 2-3 m in length and 1-2 m in width. Smaller windthrow forms occur when relatively small trees fall. The density of the windthrow hills, hollows and microstrands in the forest lands of different regions of Ukraine can range from several items to several dozen per 1 hectare.
In some cases, during strong winds, windthrow "microcaves" (the result of incomplete root canal deformation) and percussive "microcraters" (the result of hitting the earth's surface by broken trunks and large branches) are formed. On the slopes, as a result of the interaction of eolian activity, gravity, phytogenic factor and sometimes erosion, the formation of such a kind of windthrows as "root blocks" might take place.
The study of such relief forms enables to assess the role and extent of the influence of the eolian factor and biota on the formation of morphosculptural characteristics of the surface of particular regions of Ukraine.
Keywords: windthrow hill; windthrow hollow; microstrand; microbasin; microcave.
Вступ
На території нашої держави досить часто зустрічаються форми рельєфу, які є наслідком вияву дії сильних вітрів у межах лісових масивів та інших ділянок, на яких представлена деревна рослинність. За розміром вони переважно мають ранг нано- та мікрорельєфу, а їхня поверхня часто буває ускладнена пікоформами рельєфу. Дослідження таких форм рельєфу дає можливість оцінити роль і масштаби впливу еолового чинника та біоти на формування морфоскульптурних особливостей поверхні окремих регіонів України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Про особливості вітровального рельєфу можна отримати інформацію з публікацій Ананьєва Г. С. [1], Болисова С. І. [2], Васєнєва І. І. й Таргульяна В. О. [3], Воскресенсько- го С. С. [4], Деркач О. О. [5], Корецького А. Л. [6], Кар- пачевського Л. О. [7], Лаптєва І. П. [8], Лютцау C. B. [9; 10], Подобєдова Н. С. [11], Полуніна Г. В. [12], Скворцової О. Б., Уланової Н. Г. та Басевич В. Ф. [13], Schaetzl Randall J., Bums Scott F., Small Thomas W., Johnson Donald L. [18]. Опрацювання зазначених публікацій, а також значний обсяг матеріалів власних польових досліджень дали змогу досить детально дослідити вітровальні форми рельєфу в межах різних регіонів України.
Формування цілей. Постановка завдання. Метою даного дослідження є аналіз особливостей виникнення, а також морфологічних і морфометричних особливостей вітровальних форм рельєфу, які зустрічаються в межах України. Мета пов'язана з виконанням таких завдань: дослідження умов виникнення вітровальних форм рельєфу в лісах, лісосмугах, парках, садах, вивчення особливостей їх будови та поширення, а також морфологічних і морфометричних особливостей окремих форм вітровального рельєфу.
вітровальний рельєф деревний
Виклад основного матеріалу
На територіях із домінуванням деревної рослинності (у лісах, полезахисних лісових смугах, парках та інколи садах), незалежно від видів дерев, досить широко представлені вітровальні форми рельєфу (вивороти, виворотні). Інколи вони мають значні розміри. Виникають такі форми рельєфу (їх можна назвати еолово-фітогенними) при падінні дерев (частіше тих, що ростуть у масиві). Вириваючись, їх коренева система захоплює певний об'єм ґрунту і формує на місці, де колись росло дерево, вітровальну западину певного розміру. За глибиною виділяють 3 види западин - дрібні (менше 10 см), неглибокі (1020 см) і глибокі (понад 20 см). На краю западини виникає вітровальний горб ("земляна стіна"), від якого відходить вітровальне мікропасмо. Розміри вітровальних горбів і западин залежать, головним чином, від будови та стану кореневої системи та складу ґрунту, а мікро-пасма - від довжини й діаметра стовбура дерева і висоти вітровального горба [3].
При формуванні вітровальної западини переміщення зазнає не весь об'єм пухкої породи, пронизаний коренями дерева, а лише та його частина, що прилягає до найтовстіших, густо розгалужених, переважно поверхневих коренів. Значна частина пухкого матеріалу з підвітряного боку дерева при його падінні залишається майже не порушеною [9]. Через це вітровальні западини й горби в більшості випадків мають асиметричну форму.
Дно вітровальної западини найчастіше нерівне й ускладнене великою кількістю мікроулоговин і мікрогорбиків. Його вкриває пухкий матеріал, що осипався з коренів, з домішкою кореневих уламків, а в гірській місцевості - ще й із жорствою, щебенем та інколи брилами або валунами. На кореневій частині вітровальних горбів міститься аналогічний матеріал, але з меншою кількістю крупних уламків.
Одразу після виникнення вітровальних западин на їхньому дні майже завжди спостерігаються утворені окремими коренями мікроулоговини округлої форми. Їх глибина найчастіше становить 0,4-0,6 м. Деякі з них можуть досягати глибини 0,9 м і навіть 1 м. Діаметр таких заглиблень коливається від кількох мм до 10, а інколи й більше, см. Такі кореневі мікроулоговини є результатом виривання стрижневих коренів і мають короткий період існування (протягом року, рідше за 2-3 роки). Вони швидко заповнюються пухким матеріалом зі схилів вітровальних западин і горбів. У старих вітровальних западинах такі мікроулоговини відсутні.
При падінні зрілих дерев найчастіше формуються западини глибиною до 1 м. Лише зрідка вони мають округлу форму діаметром близько 2 м. У більшості випадків такі форми рельєфу овальні, завдовжки 2-3 і завширшки 1-2 м. Дрібніші вітровальні форми зустрічаються при падінні невеликих дерев.
Необхідно зазначити також, що морфологічні й морфометричні особливості вітровальних форм рельєфу значною мірою визначаються типом їхньої кореневої системи. Якщо дерево має стрижневу кореневу систему, то при його падінні формується вітровальна западина діаметром 2-4 м і глибиною 1,5-2,5 м (інколи понад 3 м). Ширші (3-4 м і навіть більше) вітровальні западини є результатом падіння дерев з добре розгалуженою поверхневою структурою кореневої системи (рис. 1). Для широких вітровальних западин характерна незначна глибина 0,2-0,6 м (зрідка близько 1 м).
Рис. 1. Широка вітровальна яма та горб (лісовий масив на південь від с. Журкевичі, Олевський р-н, Житомирська обл.)
Досліджені нами свіжі вітровальні горби ("земляні стіни") найчастіше мали висоту 1-1.5 м, а інколи близько 2 м і більше. Більшість із них були овальної форми, але траплялися й майже плоскі або дископодібні (рис. 2). На ранній стадії існування вони значною мірою повторюють обриси вітровальної западини. Слабо закріплений пухкий матеріал, який складає горби, досить інтенсивно осипається, і з часом вони перетворюються на покриті трав'янистою рослинністю підняття, що мають постійний об'єм і форму. Досить часто такі підняття стають "п'єдесталами" для паростків нових дерев.
Вітровальні западини з часом також міліють і заростають трав'янистою рослинністю. Глибина старих вітровальних западин рідко перевищує 10 см.
Рис. 2. Вітровальний горб дископодібної форми (лісовий масив поблизу навчально-спортивної бази "Заросляк", Івано-Франківська обл.)
Вітровальні мікропасма - це лінійно витягнуті форми рельєфу, що за довжиною відповідають довжині стовбура дерева. На перших етапах існування вони складаються тільки зі стовбура дерева, але з часом по периметру стовбура накопичується пухкий матеріал переважно пилуватого складу, який інтенсивно заростає трав'янистою рослинністю. Максимальну висоту вітровальні пасма мають у момент падіння дерева. Поблизу вітровального горба висота мікропасм може дорівнювати 2-3 діаметрам комлевої частини дерева (рис. 3).
Рис. 3. Вітровальне мікропасмо (лісовий масив поблизу с. Стодоли, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.)
Інколи вітровальні мікропасма формуються без виривання кореневої системи й утворення западини та горба. Це трапляється за умови, коли дерево під дією вітру ламається у прикореневій частині стовбура. В окремих випадках за таких умов трапляється зависання стовбура на гілках і мікропасмо утворюється за кі лька років (рис. 4).
Рис. 4. Вітровальне мікропасмо без западини та горба (лісовий масив поблизу навчально-спортивної бази "Заросляк", Івано-Франківська обл.)
Тривалість існування таких форм рельєфу залежить від періоду розкладання деревини. Вони поступово заростають і просідають, а через 80-100 років узагалі припиняють існування [2, 5] (рис. 5).
Рис. 5. Руйнування вітровального мікропасма (лісовий масив поблизу навчально-спортивної бази "Заросляк", Івано-Франківська обл.)
Під стовбурами дерев, які нещільно прилягають до земної поверхні, досить часто формуються піраміди деревоточців висотою понад 0,2 м і діаметром 0,3-0,4 м (рис. 6.). У результаті лісових пожеж вони сильно деформуються або й узагалі зникають.
Рис. 6. Піраміди деревоточців (лісовий масив поблизу с. Гришівка, Борзнянський р-н, Чернігівська обл.)
Слід зазначити також, що під час потужних снігопадів (особливо коли випадає мокрий сніг, який товстим шаром укриває гілки дерев) формування западин, горбів ("земляних стін") і пасм відбувається навіть при не значній силі вітру. За таких умов найчастіше виривається коренева система молодих хвойних дерев, які ростуть на піщаних або насипних ґрунтах (рис. 7).
Рис. 7. Вітровальна западина, горб і пасмо (територія НДУ імені Миколи Гоголя, м. Ніжин, Чернігівська обл.)
В окремих випадках під час вітровалів дерева не падають повністю, а має місце лише часткове виривання їхньої кореневої системи. За таких умов на кілька десятків сантиметрів збільшується висота пристовбурового горба та його діаметр і виникає вузька западина ("мік- опечера"), яка часто має горизонтальне розміщення (рис. 8). Такі еолово-фітогенні форми рельєфу можуть існувати як тривалий період, так і досить швидко трансформуватися (після різких поривів вітру) у вітровальні западини, горби та мікропасма.
Рис. 8. Пристовбуровий горб із мікропечерою (урочище Тодилове" неподалік с. Бурківка, Ніжинський р-н, Чернігівська обл.)
Щільність вітровальних горбів, западин і мікропасм у різних регіонах коливається від кількох до кількох десятків на 1 га і, як показали польові дослідження, не залежить від видів дерев. Досить часто кількість вітровальних горбів і западин суттєво перевищує кількість мікропасм. Це викликано тим, що після вітровалу стовбури повалених дерев у більшості випадків розпилюються й вивозяться, а вивалена коренева частина залишається.
У лісах і парках зустрічаються й такі форми рельєфу як імпактні (англ. "impact" - удар, зіткнення) мікрократе- ри [2, 5], (рис. 9). Це поодинокі наноформи рельєфу, що виникають після ударів об земну поверхню зламаних під час буреломів стовбурів та (інколи) великих гілок дерев, тому є всі підстави вважати їх біогенноеоловими за походженням. Механізм утворення імпактих мікрократерів такий: під час сильного вітру підгнилий стовбур дерева обламується на висоті кількох метрів над поверхнею землі та, падаючи, ударяється об неї й формує замкнені заглиблення. Найчастіше вони мають округлу або овальну форму.
Їх глибина та діаметр суттєво залежать від характеру поверхні. Наприклад, при падінні в м'який ґрунт, скупчення кротовин чи перезволожену після сніготанення або сильних дощів поверхню вони досягають максимальних розмірів. Загалом же глибина виявлених нами під час польових досліджень на території ключових ділянок у Чернігівській та Житомирській областях імпактних мікрократерів коливалась від 5 до 30 см, а їхній діаметр рідко перевищував 15-20 см.
Рис. 9. Імпактний мікрократер (лісовий масив поблизу с. Гришівка, Борзнянський р-н, Чернігівська обл.)
Слід зазначити також, що на крутих схилах (у гірській місцевості, на височинах, високих берегах річок) відбувається формування такого різновиду вітровалів як кореневі блоки. Найчастіше вони виникають там, де має місце своєрідний механізм переміщення матеріалу по схилах (кореневе знесення) і досить часто трапля ється падіння дерев, спровоковане бічною ерозією [9, 12]. У такому випадку можна вести мову про утворення еолово-гравітаційно-фітогенних або навіть еолово- гравітаційно-ерозійно-фітогенних форм рельєфу.
Висновки
Проведене дослідження дозволило отримати такі результати:
1. Унаслідок впливу еолової діяльності на біоту в регіонах України, де домінує деревна рослинність, і тих регіонах, де деревна рослинність поширена ареалами, часто виникають вітровальні форми рельєфу.
2. Найпоширенішими вітровальними формами рельєфу є западини, горби ("земляні стіни") і мікропас- ма, які за розміром найчастіше мають ранг нано- та мікрорельєфу.
3. Щільність вітровальних горбів, западин і мікро- пасм у лісових масивах різних регіонів нашої держави може коливатися від кількох до кількох десятків на 1 га.
4. В окремих випадках під час сильних вітрів формуються вітровальні мікропечери та імпактні мікрократери.
5. На схилах у результаті взаємодії еолової діяльності, гравітації, фітогенного чинника та інколи ерозії має місце утворення кореневих блоків.
Список використаних джерел
1. Ананьев Г. С. Биогенные процессы / Г. С. Ананьев. // Динамическая геоморфология. - М.: Изд-во мГу, 1992. - С. 372-379.
2. Болысов С.И. Биогенное рельефообразование на суше: дисс.... д-ра геогр. наук: 25.00.25 / С. І. Болысов. - М.: 2003.
3. Васенев И. И. Ветровал и таежное почвообразование / И. И. Васенев, В. О. Таргульян. - М.: Наука, 1995.
4. Воскресенский С. С. Динамическая геоморфология. Формирование склонов / С. С. Воскресенский. - М.: Изд-во МГУ, 1971.
5. Деркач А. А. Биогенный рельеф лесной зоны европейской территории России: дисс.... канд. геогр. наук: 25.00.25 / А. А. Деркач. - М.: 2005.
6. Корецкий А. Л. Об интенсивности корневого сноса на севере Си- хотэ-Алиня / А. Л. Корецкий // Экзогенное рельефообразование на Дальнем Востоке. - Владивосток, 1985. - С. 79-86.
7. Карпачевский Л. О. Микрорельеф - функция лесного биогеоценоза / Л. О. Карпачевский, М. Н. Строганова // Почвоведение. - М.: 1981. - № 5. - С. 40-49.
8. Лаптев И. П. Экология, биогеоценология и охрана природы / И. П. Лаптев, Б. Г. Иоганзен. - Томск: Изд-во Томск. ун-та, 1979.
9. Лютцау C. B. О роли корневых систем древесных растений в движении рыхлых обломочных масс на склонах и в формировании рельефа / C. B. Лютцау // Вопросы географии. Т. 46. - М.: Госиздат геогр. лит-ры, 1959. - С. 169-177.
10. Лютцау C. B. Основы геоморфологии / C. B. Лютцау. - М.: Изд-во МГУ, 1971.
11. Подобедов Н. С. Общая физическая география и геоморфология / Н. С. Подобедов. - М.: Недра, 1974.
12. Полунин Г. В. Экзогенные геодинамические процессы гумидной зоны умеренного климата / Г. В. Полунин. - М.: Наука, 1983.
13. Скворцова Е. Б. Экологическая роль ветровалов / Е. Б. Скворцова, Н. Г. Уланова, В. Ф. Басевич. - М.: Лесн. пром-ность, 1983.
14. Філоненко Ю. М. Вплив пожеж на стан та еволюцію окремих форм біогенного рельєфу на території Чернігівської області / Ю. М. Філоненко //Фізична географія та геоморфологія. - К.: ДП "Прінт-Сервіс", 2015. - Вип. 3 (79). - С. 124-128.
15. Філоненко Ю. М. Особливості фітогенного рельєфу на території басейну річки Уборть у межах України / Ю. М. Філоненко, О. С. Василь- чук //Фізична географія та геоморфологія. - К.: ДП "Прінт-Сервіс", 2014. - Вип. 4 (76). - С. 73-81.
16. Філоненко Ю. М. Особливості біогенної морфоскульптури в межах басейну річки Остер / Ю. М. Філоненко // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ВГЛ "Обрії", 2012. - Вип. 4 (68). - С. 74-84.
17. Філоненко Ю. М. Коротка характеристика основних класифікацій біогенного рельєфу / Ю. М. Філоненко // Фізична географія та геоморфологія. - К.: ДП "Прінт-Сервіс", 2015. - Вип. 1 (77). - С. 33-38.
18. Tree uprooting: review of types and patterns of soil disturbance / Randall J. Schaetzl, Scott F. Bums, Thomas W. Small, Donald L. Johnson // Phys. Geogr., 1990. - V. 11, № 3. - P. 277-291.
References
1. Ananev H.S. Byohennye protsessy / H.S. Ananev. // Dynamycheskaia heomorfolohyia. - M.: Yzd-vo MHU, 1992. - S. 372-379.
2. Bolysov S.Y. Byohennoe relefoobrazovanye na sushe: dyss. dokt. heohr. nauk: 25.00.25 / Bolysov Serhei Ivanovych. - M.: 2003. - 895s.
3. Vasenev Y.Y. Vetroval y taezhnoe pochvoobrazovanye / Y.Y. Vasenev, V.O. Tarhulian. - M.: Nauka, 1995. - 250 s.
4. Voskresenskyi S.S. Dynamycheskaia heomorfolohyia. Formyrovanye sklonov / S.S. Voskresenskyi. - M.: Yzd-vo MHU, 1971. - 230 s.
5. Derkach A.A. Byohennyi relef lesnoi zony evropeiskoi terrytoryy Rossyy: dyss. kand. heohr. nauk: 25.00.25 / Derkach Aleksandra Aleksandrovna. - M.: 2005. - 199s.
6. Koretskyi AL. Ob yntensyvnosty kornevoho snosa na severe Sykhote-Alynia / A.L. Koretskyi. // Ekzohennoe relefoobrazovanye na Dalnem Vostoke. - Vladyvostok, 1985. - S. 79-86.
7. Karpachevskyi L.O. Mykrorelef - funktsyia lesnoho byoheotsenoza / O. Karpachevskyi, M.N. Strohanova. // Poch-vovedenye. - M.: 1981, № 5. - S. 40-49.
8. LaptevY.P. Ekolohyia, byoheotsenolohyia y okhrana pryrody / Y.P. Laptev, B.H. Yohanzen. - Tomsk: Yzd-vo Tomsk. Un-ta, 1979. - 256 s.
9. Liuttsau C.B. O roly kornevykh system drevesnykh rastenyi v dvyzhenyy rykhlykh oblomochnykh mass na sklonakh y v formyrovanyy relefa / C.B. Liuttsau. // Voprosy heohrafyy. T.46. - M.: Hosyzdat heohr. lyt- ry, 1959. - S. 169-177.
10. Liuttsau C.B. Osnovy heomorfolohyy / C.B. Liuttsau. - M.: Yzd-vo MHU, 1971. - 94 s.
11. Podobedov N.S. Obshchaia fyzycheskaia heohrafyia y heomorfolohyia / N.S. Podobedov. - M.: Nedra, 1974. - 312 s.
12. Polunyn H.V. Ekzohennye heodynamycheskye protsessy humydnoi zony umerennoho klymata H.V. Polunyn. - M.: Nauka, 1983. - 249 s.
13. Skvortsova E.B. Ekolohycheskaia rol vetrovalov / E.B. Skvortsova, N.H. Ulanova, V.F. Basevych. - M.: Lesn.prom- nost, 1983. - 192 s.
14. Filonenko Y.M. Vplyv pozhezh na stan ta evoliutsiiu okremykh form biohennoho reliefu na terytorii Chernihivskoi oblasti. Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia. Vypusk 3 (79). - K.: DP "Print-Servis", 2015. - S. 124-128.
15. Filonenko Y.M., Vasylchuk O.S. Osoblyvosti fitohennoho reliefu na terytorii baseinu richky Ubort u mezhakh Ukrainy. Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia. Vypusk 4 (76). - K.: DP "Print-Servis", 2014. - S. 73-81.
16. Filonenko Y.M. Osoblyvosti biohennoi morfoskulptury v mezhakh baseinu richky Oster / Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia. Vypusk 4 (68). - K.: VHL "Obrii", 2012. - S. 74-84.
17. Filonenko Y.M. Korotka kharakterystyka osnovnykh klasyfikatsii biohennoho reliefu / Fizychna heohrafiia ta heomorfolohiia. Vypusk 1 (77). - K.: DP "Print-Servis", 2015. - S. 33-38
18. Schaetzl Randall J., Bums Scott F., Small Thomas W., Johnson Donald L. Tree uprooting: review of types and patterns of soil disturbance. // Phys. Geogr., 1990,11, № 3, p. 277-291.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013- Аналіз еколого-біологічних особливостей ехінацеї пурпурової, інтродукованої в умовах Полісся України
Вивчення біометричних показників ехінацеї пурпурової залежно від густоти посіву. Динаміка ростових процесів ехінацеї пурпурової протягом вегетації. Встановлення врожайності надземної маси та кореневищ залежно від густоти посіву в умовах Полісся України.
курсовая работа [132,3 K], добавлен 04.10.2014 Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011Загальна характеристика лісових ресурсів України. Дослідження особливостей лісів та лісового господарства країни. Вивчення ролі лісу в природному балансі азоту. Огляд проблем збереження лісів та способів їх вирішення. Аналіз основних заходів захисту лісу.
реферат [29,1 K], добавлен 17.05.2016- Проект планування території Шевченківської сільської ради Звенигородського району Черкаської області
Особливості території Шевченківської сільської ради. Розподіл земельного фонду за формами власності: для ведення фермерського, приватного підсобного господарства та колективного садівництва. Знищення недоліків в межах утворених землекористувань.
курсовая работа [70,5 K], добавлен 20.05.2010 Загальні відомості про землекористування, характеристика рельєфу. Агроекологічна типізація земель. Тваринництво: структура, напрямки. Потреба в кормах власного виробництва. Проектні пропозиції по організації угідь і сівозмін. Урожайність посівних площ.
курсовая работа [34,0 K], добавлен 16.12.2012Сутність, структура та територіальне розташування лісової та лісопереробної промисловості України. Оцінка показників функціонування вітчизняної лісової та деревообробної галузі. Упровадження зарубіжного досвіду у розвиток лісового господарства України.
курсовая работа [72,1 K], добавлен 18.02.2011Землевпорядкування території на основі показників і особливостей використання земель ТОВ "Агроінвест". Аналіз використання продуктивних земель господарства. Структура сільськогосподарських угідь. Організація системи сівозмін. Проектування полів сівозмін.
курсовая работа [76,0 K], добавлен 26.12.2011Форми господарювання у сільському господарстві. Сільське господарство і особливості його розвитку. Види форм господарювання у сільському господарстві. Типи ефективності виробництва. Аграрні аспекти вступу України до СОТ.
реферат [77,0 K], добавлен 04.09.2007Аналіз лісотипологічних та лісотаксаційних особливостей насаджень лісництва. Визначення оцінки естетичних, санітарно-гігієнічних, технологічних властивостей та стійкості лісонасаджень до рекреаційних навантажень, придатність території для відпочинку.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011Землевпорядні вишукування (підготовчі роботи) для розробки проекту. Вирахування площ за координатами, секціями, контурами. Складання експлікації земель за угіддями та землекористувачами межах плану. Складання схем чергування сільськогосподарських культур.
курсовая работа [140,3 K], добавлен 07.06.2014Земельний фон, клімат, особливості рельєфу, ґрунти, гідрографічні і гідрогеологічні умови Острозького району Рівненської області. Аналіз використання земель за цільовим, екологічним та сільськогосподарським призначенням. Порівняльна характеристика земель.
курсовая работа [27,7 K], добавлен 26.08.2013Дослідження сортів гарбуза, вирощених в умовах Західного Полісся України. Аналіз морфологічних складових, стійкості гарбузів до механічних пошкоджень, виходу соку та олії. Виявлення сортів гарбузів, найбільш ефективних для використання у харчуванні.
статья [38,0 K], добавлен 09.03.2013Клімат району Жовтневого лісгоспу та його особливості. Фактори, що негативно впливають на ріст і розвиток деревної рослинності. Особливості рослинництва, критерії відбору посадкового матеріалу. Шляхи та напрямки підвищення життєздатності рослин в місті.
контрольная работа [31,8 K], добавлен 16.02.2011Поняття сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, їх роль на ринку аграрної продукції на даному етапі розвитку України. Розгляд сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу як організаційної форми виробництва та реалізації біопалива.
реферат [111,7 K], добавлен 22.02.2015Значення та перспектива вирощування тритикале озимого в агроекосистемах України. Дослідження особливостей синергетичної взаємодії автотрофного блоку - сільськогосподарських культур та гетеротрофного - асоціативних мікроорганізмів у агроекосистемі.
дипломная работа [8,8 M], добавлен 26.12.2012Вплив антропогенного навантаження на структурний стан чорноземів. Порівняльна характеристика сухого та мокрого просіювання на різних варіантах. Загальні відомості про господарство. Вплив різних систем ведення землеробства на вміст водостійких агрегатів.
дипломная работа [848,8 K], добавлен 08.04.2015Загальні відомості про господарство. Опис ґрунтів, рельєфу полів. Характеристика кліматичних умов. Господарсько-біологічна характеристика проса. Розміщення культури в сівозміні. Програмування врожайності та економічна оцінка вирощування культури.
курсовая работа [59,9 K], добавлен 13.01.2011Роль агропромислового комплексу в народному господарстві, структура та форми територіальної організації АПК в економіці України, взаємозв'язок з іншими галузями господарства. Проблеми розвитку АПК, їх соціально-економічна сутність та шляхи вирішення.
курсовая работа [63,2 K], добавлен 09.10.2010Розташування і призначення дитячого садка "Казка" в системі озеленення населеного пункту. Природно-кліматичні умови території. Формування насадження та характеристика запроектованих дерев, кущів, асортименту декоративно-листяних і квіткових рослин.
курсовая работа [133,9 K], добавлен 02.11.2014
