Вплив року опоросу на відтворювальні якості свиноматок української м’ясної породи

Дія календарного року опоросу на рівень мінливості всіх відтворювальних якостей свиноматок української м’ясної породи. Особливість його прояву для маси гнізда та одного поросяти при відлученні. Дослідження загальної кількості поросят при народженні.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.10.2020
Размер файла 19,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Вплив року опоросу на відтворювальні якості свиноматок української м'ясної породи

О.В. Миронова, студент СВО «Магістр»

Науковий керівник - к. с.-г. н., старший викладач Крамаренко О.С.

Аннотация

Було проаналізовано вплив календарного року опоросу на відтворювальні якості свиноматок української м'ясної породи. Цей фактор мав суттєвий вплив на рівень мінливості всіх відтворювальних якостей, хоча в найбільшому ступені він проявлявся для маси гнізда та одного поросяти при відлученні.

Ключові слова: багатоплідність, свиноматки, українська м'ясна порода, відтворювальні якості

The influence of the calendar year of farrowing on the reproductive qualities of Ukrainian meat sows was analyzed. This factor had a significant effect on the level of variability of all reproductive qualities, although to a large extent it was manifested in the mass of the nest (total piglet weaning weight) and average piglet weaning weight.

Key words: sows, Ukrainian meat sows, reproductive traits, farrowing

Постановка проблеми. Одним із основних факторів інтенсифікації виробництва свинини є максимальне використання генетичного потенціалу продуктивності існуючих та нових спеціалізованих порід і типів свиней в системі технології виробництва продукції в галузі свинарства [1,2].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На відтворювальні якості свиней при чистопорідному розведенні та схрещуванні різних порід впливають різноманітні фактори та умови. Це, насамперед, якість тварин, що спаровуються, і в першу чергу, якість кнурів-плідників, а також умови годівлі і утримання свиней [3, 4].

Метою нашою роботи було проаналізувати залежність відтворювальних якостей свиней української м'ясної породи від паратипових факторів в умовах ТОВ «Таврійські свині» Херсонської області.

Постановка завдання. Завданнями дослідження було проаналізувати вплив календарного року на відтворювальні якості свиноматок.

Матеріали і методика. При виконанні роботи були використанні первинні матеріали зоотехнічного (форма 2-св) ТОВ «Таврійські свині» Херсонської області.

Об'єктом досліджень були процеси формування відтворювальної здатності свиней української м'ясної породи.

Предметом досліджень був вплив календарного року на показники відтворювальних якостей (загальну кількість поросят при народженні, багатоплідність, кількість поросят при відлученні, масу гнізда при відлученні, масу одного поросяти при відлученні, частку мертвонароджених поросят), в умовах ТОВ «Таврійські свині» Херсонської області.

При розв'язанні вище вказаних завдань були використані методи варіаційної статистики. Всі розрахунки було проведено з використанням ПЕОМ (табличний редактор MS Excel 2003) на підставі загальноприйнятих методик.

Результати досліджень. Нами встановлено, що календарний рік опоросу суттєво впливав на рівень відтворювальних якостей свиноматок української м'ясної породи (табл. 1). Так, найбільша загальна кількість поросят при народженні було зафіксовано серед свиноматок, що поросилися у 2012 році (в середньому 11,5 гол.) та 2016 році (11,4 гол.), тоді як найменша - серед тварин, що мали опороси протягом 2010 року (9,3 гол.). Рівень мінливості даної ознаки досить суттєвий - 16,5...28,5%. Встановлена нами різниця була вірогідною й досягала першого рівня значущості, про що свідчать результати однофакторного дисперсійного аналізу (Р = 2,25; df1 = 6; df2 = 450; р = 0,038).

Таблиця 1 Вплив року опоросу на загальну кількість поросят при народженні свиноматок української м'ясної породи, гол.

Рік

п

X

Як

о

СУ, %

2010

15

9,3

0,4

1,5

16,5

2011

15

10,9

0,7

2,6

24,3

2012

88

11,5

0,3

2,4

20,6

2013

95

11,2

0,3

2,8

24,9

2014

108

10,6

0,3

3,0

28,5

2015

89

11,2

0,3

2,5

22,4

2016

47

11,4

0,3

2,4

20,8

Разом

457

11,1

0,1

2,7

24,1

Р = 2,25; 4/1 = 6; / = 450; р = 0,038.

Аналогічні результати було отримано також й у відношенні багатоплідності (табл. 2).

Таблиця 2 Вплив року опоросу на багатоплідність свиноматок української м'ясної породи, гол.

Рік

п

X

Як

о

СУ, %

2010

15

9,0

0,4

1,4

15,7

2011

15

10,1

0,6

2,3

22,4

2012

88

10,4

0,2

2,3

22,0

2013

95

10,0

0,3

2,4

24,4

2014

108

9,3

0,2

2,6

27,9

2015

89

9,9

0,2

2,3

23,7

2016

47

9,6

0,3

2,2

22,3

Разом

457

9,8

0,1

2,4

24,3

Р = 2,36; / = 6; /2 = 450; р = 0,030.

Так, найбільшу багатоплідність було зафіксовано серед свиноматок, що поросилися у 2012 році (в середньому 10,4 гол.) та 2011 році (10,1 гол.), тоді як найменша - серед тварин, що мали опороси протягом 2010 року (9,0 гол.) та 2014 року (9,3 гол.). Рівень мінливості даної ознаки також досить суттєвий - 15,7...27,9%.

Встановлена нами різниця була вірогідною й досягала першого рівня значущості, про що свідчать результати однофакторного дисперсійного аналізу (Р = 2,36; б/1 = 6; #2 = 450; р = 0,030).

Значні коливання було відмічено серед тварин, що поросилися в різні календарні роки, й у відношенні частки мертвонароджених поросят. Даний показник мав тенденцію до зростання протягом 2010-2016 років. При цьому, якщо у 2010 році частка мертвонароджених була лише 3,6%, то у 2016 році вона досягала вже 15,3%. Встановлена нами різниця була вірогідною й досягала першого рівня значущості, про що свідчать результати однофакторного дисперсійного аналізу (Р = 2,25; б/1 = 6; df2 = 450; р = 0,037). календарний опорос свиноматка м'ясний

Було встановлено, що календарний рік опоросу суттєво впливав на кількість поросят при відлученні для свиноматок української м'ясної породи (табл. 3).

Таблиця З Вплив року опоросу на кількість поросят при відлученні свиноматок української м'ясної породи, гол.

Рік

п

X

Як

о

СУ, %

2010

15

8,6

0,2

0,9

10,7

2011

15

8,2

0,6

2,3

28,1

2012

88

9,6

0,2

1,7

18,0

2013

95

9,3

0,1

1,3

13,8

2014

108

9,1

0,2

2,0

21,6

2015

89

9,1

0,2

1,6

17,6

2016

47

9,8

0,2

1,3

13,1

Разом

457

9,2

0,1

1,7

18,1

Р = 2,64; б) = 6; #2 = 450; р = 0,016.

Так, найбільшу кількість поросят при відлученні було зафіксовано серед свиноматок, що поросилися у 2016 році (в середньому 9,8 гол.) та 2012 році (9,6 гол.), тоді як найменша - серед тварин, що мали опороси протягом 2011 року (8,2 гол.) та 2010 року (8,6 гол.). Рівень мінливості даної ознаки також досить суттєвий -10,7...28,1%.

Встановлена нами різниця була вірогідною й досягала першого рівня значущості, про що свідчать результати однофакторного дисперсійного аналізу (Р = 2,64; #і = 6; #2 = 450; р = 0,016).

Також значні коливання з року в рік були зафіксовані серед свиноматок української м'ясної породи у відношенні збереженості поросят до відлучення. Найнижчий рівень збереженості відмічається серед тварин, що поросилися протягом 2011 року (81,9%), тоді як найвищий - серед свиноматок із опоросами у 2016 році (93,6%) та 2010 році (95,5%).

Встановлена нами різниця була вірогідною й досягала першого рівня значущості, про що свідчать результати однофакторного дисперсійного аналізу (Р = 2,60; й/1 = 6; #2 = 450; р = 0,018).

Було встановлено, що календарний рік опоросу суттєво впливав на масу гнізда при відлученні для свиноматок української м'ясної породи (табл. 4).

Таблиця 4 Вплив року опоросу на масу гнізда при відлученні свиноматок української м'ясної породи, кг

Рік

п

X

Як

о

СУ, %

2010

15

168,4

6,0

23,1

13,7

2011

15

126,5

9,0

34,8

27,5

2012

88

126,9

2,9

27,1

21,3

2013

95

135,6

3,5

34,0

25,1

2014

108

121,5

3,0

30,9

25,4

2015

89

126,8

3,1

29,4

23,2

2016

47

145,6

4,3

26,6

18,3

Разом

457

130,5

1,5

31,6

24,2

Р = 8,04; #1 = 6; й/2 = 450; р < 0,001.

Так, найбільшу масу гнізда при відлученні було зафіксовано серед свиноматок, що поросилися у 2010 році (в середньому 168,4 кг), тоді як найменшу - серед тварин, що мали опороси протягом 2014 року (121,5 кг).

Встановлена нами різниця була високо вірогідною й досягала третього рівня значущості, про що свідчать результати однофакторного дисперсійного аналізу (Р = 8,04; й/1 = 6; й/2 = 450;р < 0,001).

Нарешті, нами було встановлено, що календарний рік опоросу суттєво впливав й на масу одного поросяти при відлученні для свиноматок української м'ясної породи (табл. 5).

Так, найбільшу масу одного поросяти при відлученні було зафіксовано серед свиноматок, що поросилися у 2010 році (в середньому 19,6 кг), тоді як найменшу - серед тварин, що мали опороси протягом 2012 року (13,2 кг).

Встановлена нами різниця також була високо вірогідною й досягала третього рівня значущості, про що свідчать результати однофакторного дисперсійного аналізу (Р = 14,66; й/1 = 6; й/2 = 450; р < 0,001).

Таким чином, такий важливий паратиповий фактор, як календарний рік опоросу, мав суттєвий вплив на рівень мінливості всіх відтворювальних якостей, хоча в найбільшому ступені він проявлявся для маси гнізда та одного поросяти при відлученні.

Таблиця 5 Вплив року опоросу на масу одного поросяти при відлученні свиноматок української м'ясної породи, кг

Рік

n

X

Sx

о

CV, %

2010

15

19,6

0,4

1,7

8,8

2011

15

15,8

0,8

3,3

20,9

2012

88

13,2

0,2

2,3

17,2

2013

95

14,5

0,3

2,9

19,8

2014

108

13,7

0,3

2,9

21,1

2015

89

13,8

0,3

2,6

18,6

2016

47

14,8

0,3

1,9

12,9

Разом

457

14,2

0,1

2,9

20,1

F = 14,66; df1 = 6; df2 = 4

50; p < 0,001.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Такий важливий паратиповий фактор, як календарний рік опоросу, мав суттєвий вплив на рівень мінливості всіх відтворювальних якостей, хоча в найбільшому ступені він проявлявся для маси гнізда та одного поросяти при відлученні.

Список використаних джерел

1. Сусол Р. Л., Москалюк Ю. А. Сучасні селекційно-технологічні аспекти підвищення відтворювальної здатності свиней. Зоотехнічна наука : історія, проблеми, перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Кам'янець-Подільський, 2011. С. 208-210.

2. Технологія виробництва продукції свинарства: Навчальний посібник / [В. С. Топіха, В. Я. Лихач, С. І .Луговий та ін.]. Миколаїв: МДАУ,2012. 486 с.

3. Біолого-господарська оцінка молодняку свиней м'ясних генотипів у системі відтворення стад / [Є. М. Агапова, Ю. А. Москалюк, І. Є. Ткаченко та ін.] // Аграрний вісник Причорномор'я : Сільськогосподарські та біологічні науки. 2011. Вип. 58 С.117-121.

4. Крамаренко С. С. Вплив генотипу та віку на відтворювальні якості свиноматок великої білої породи / С. С. Крамаренко, Є. В. Баркарь, Г. Г. Шпорталюк // Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2008. №1. С.171-176.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.