Вплив бугая-плідника на формування молочної продуктивності первісток червоної степової породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Вплив бугая-плідника на формування молочної продуктивності первісток червоної степової породи

О.В. Тимофіїнко, студент

Науковий керівник

к. с.-г. н., старший викладач

Крамаренко О.С.

Анотація

Було здійснено аналіз показників молочної продуктивності корів червоної степової породи залежно від впливу спадковості бугаїв-плідників. Було встановлено, що найбільший рівень стабільності характерний для лактаційної кривої корів, що походять від бугая-плідника Алтея, а найнижчий - для тварин, що походять від Гангеза. З іншого боку, найбільше значення піку лактаційної кривої притаманно для тварин, що походять від Нарциса.

Ключові слова: велика рогата худоба, лактаційна крива, червона степова порода, бугай-плідник

Summary

бугай плідник корова порода

An analysis was made of milk productivity indices of cows of the Red Steppe breed, depending on the influence of the heredity of the bull-sires. It was found that the highest level of stability is characteristic of the lactation curve of cows originating from Altey's broodstock, and the lowest is for animals originating from Gangaz. On the other hand, the greatest value of the peak of the lactation curve is inherent in animals originating from Narcissus.

Key words: cattle, lactation curve, Red Steppe breed, sire

Постановка проблеми. Досвід країн з розвинутим молочним скотарством (США, Канада, Данія, Німеччина та ін.) свідчить, що найбільших темпів у підвищенні продуктивності стад і порід загалом досягали за рахунок методів великомасштабної селекції, зокрема, інтенсивного використання бугаїв-поліпшувачів, так званих лідерів породи, частка яких становить 90...95% генетичного поліпшення популяцій молочної худоби.

Актуальним є питання підвищення ступеню реалізації генетичного потенціалу тварин різних порід в конкретних умовах, вивчення генотипових і паратипових факторів формування високопродуктивних і рентабельних стад молочної худоби.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У кожній породі рівень молочної продуктивності в більшому ступені залежить від індивідуальних особливостей тварин, обумовлених їх генотипом. У межах однієї породи при раціональній годівлі високопродуктивні корови перевершують за надоєм низькопродуктивних у 3-4 рази і більше. При цьому мінливість за надоєм у породі складає 20.23% [1 ].

Рівень молочної продуктивності зумовлюється породою, лінійною та родинною належністю тварини, а також материнським та батьківським походженням [1].

Генетичне розмаїття тварин у межах породи й окремих стад обумовлює можливість селекції тварин у напрямку поліпшення тих чи інших ознак молочної продуктивності. Велике значення при цьому мають бугаї - поліпшувачі. У зоотехнічній практиці відомі великі матеріали, що свідчать про те, що дочки видатних бугаїв перевершували за надоєм ровесниць на 600... 800 кг молока і більше, а за вмістом жиру і білка - на 0,3... 0,5%.

Характер лактаційної кривої у корів - це важливий технологічний і селекційний показник, за яким можна з великою вірогідністю робити висновок про вплив факторів: генотипових, паратипових, піку лактації, її сталості, характеру нарощування і спаду щомісячних надоїв. Характер лактаційної діяльності має першочерговий вплив на організацію виробництва молока, формування технологічних груп тварин.

Метою роботи було проаналізувати генотипові фактори, що впливають на формування лактаційних кривих корів червоної степової породи в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району.

Постановка завдання. Завданнями дослідження було проаналізувати вплив бугая-плідника на особливості формування лактаційних кривих корів.

Матеріали і методика. При виконанні роботи були використанні первинні матеріали зоотехнічного (форма 2-мол) та бухгалтерського обліку ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району.

Об'єктом досліджень були процеси формування лактаційних кривих корів червоної степової породи.

Предметом досліджень була молочна продуктивність для корів молочного стада, що утримувалися в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району.

При моделюванні лактаційних кривих було використано модель П. Вуда [2]. Проведено аналіз адекватності математичної моделі лактаційних кривих для опису лактаційної діяльності корів [3].

При розв'язанні вище вказаних завдань, були використані методи варіаційної статистики. Оцінка ступеня впливу віку тварин було визначено на підставі результатів однофакторного дисперсійного аналізу. При розв'язанні вищевказаних завдань, були використані методи варіаційної статистики [4] та програмне забезпечення MS Excel.

Результати досліджень. У табл. 1 наведено показники молочної продуктивності первісток червоної степової породи (за нами стандартизованими відрізками часу), що походять від бугаїв-плідників різних ліній.

Згідно даних, що наведено в табл. 1 можна відмітити, що первістки, які походять від бугая Алтея мають лактаційні криві атипового типу. Для них характерний значний підйом показника надою у перший місяць лактації та різкий спад - у другий.

Одночасно у первісток усіх інших бугаїв-плідників лактаційні криві мають типовий вигляд, з підйомом рівня продуктивності, що приходиться на другий-третій місяці лактації. Але при цьому лактаційна крива нащадків бугая- плідника Гангез мають дуже різкий спад рівня надоїв, починаючи з сьомого - восьмого місяців лактації (рис. 1). Особливості формування лактаційних кривих у тварин дослідного стада має значний вплив й на рівень молочної продуктивності, що виражається в сумарному надої за 305 діб лактацій. Найвищі показники молочної продуктивності (біля 4100 кг молока за 305 діб лактації) демонструють первістки, що походять від бугаїв-плідників: Нарцис, Гангез та Тополь (табл. 1).

Таблиця 1. Фактичні показники молочної продуктивності первісток червоної степової породи

Рис. 1. Лактаційні криві первісток червоної степової породи різних бугаїв-плідників

Як ми бачимо, найбільша сила впливу спостерігається з 2-ого по 4-й місяці, поступово знижуючись до 9 місяця лактації. Максимальний прояв спостерігається на 3-ому місяці - 12,60%.

Для оцінки динаміки молочної продуктивності протягом лактації нами використано модель П. Вуда. Коефіцієнти та показники моделі П. Вуда в наших дослідженнях були досить тісно пов'язані із рівнем молочної продуктивності тварин як за окремі місяці лактації, так й за 305 днів лактації в цілому (табл. 2).

Таблиця 2. Характеристика лактаційної кривої корів за моделлю П. Вуда

Збільшення рівня молочної продуктивності пов'язано із збільшенням коефіцієнта “а” моделі П. Вуда, що в свою чергу впливає на рівень максимально можливого прояву молочної продуктивності корів).

Необхідно зауважити, що зі збільшенням надою за 305 днів лактації коефіцієнти моделі “Ь” та “с” зменшуються. Це має прояв у збільшенні показника St, що свідчить про зменшення стабільності лактаційної кривої, та її різкого спаду після досягнення пікового значення.

У більшості випадків, коефіцієнт детермінації моделі перевищує 90,9%, що дозволяє говорити про високу точність результатів прогнозу за допомогою даної методики.

Найкращій формі лактаційних кривих відповідають більші значення показників моделі П. Вуда. Саме такі значення характерні для тварин, що походять від бугая-плідника Нарциса (табл. 9). Вони мають більш стабільну лактаційну криву після досягнення нею свого пікового значення, більш пізніший термін досягнення пікового значення (2,34 місяці, або 70 день від отелення) та найвище пікове значення (572,3 кг молока). Дуже подібну закономірність відмічено для тварин, що походять від бугая-плідника Гангеза - більш пізніший термін досягнення пікового значення (2,29 місяці, або 68 день від отелення) та високе пікове значення (571,9 кг молока) (табл. 9). А ось тварини, що походять від бугаїв-плідників Орфея та Паміра характеризуються різким спадом лактаційної кривої після досягнення піку, раннім досягненням піку та низькими значення піку продуктивності (527,6...551,8 кг молока).

Висновки і перспективи подальших досліджень. Найбільший рівень стабільності характерний для лактаційної кривої корів, що походять від бугая - плідника Алтея, а найнижчий - для тварин, що походять від Гангеза. З іншого боку, найбільше значення піку лактаційної кривої притаманно для тварин, що походять від Нарциса.

Список використаних джерел

1. Вплив генотипових та паратипових чинників на ознаки молочної продуктивності корів різних порід / Хмельничий Л.М., Салогуб А.М., Вечорка В.В. та ін. Вісник Сумського національного аграрного університету: науковий журнал. Сер. Тваринництво. 2014. Вип. 2/1 (24). С. 87-91.

2. Баркарь Є.В. Використання моделі П. Вуда для апроксимації лактаційних кривих корів різних класів розподілу. 36. наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Вінниця. 2013. Вип. 2 (72). С. 71-75.

3. Гиль М.І. Порівняльна характеристика параметрів стабільності лактаційних кривих різних генотипів. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2007. Вип. 2. С.191-203.

4. Крамаренко С.С., Сученко Н.П. Аналіз особливостей формування лактаційних кривих корів червоної степової породи на підставі моделі П. Вуда. Вісник аграрної науки Причорномор'я. Миколаїв. 2009. Вип. 4. С. 222-228.

Размещено на Allbest.ru