Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Факторіальна залежність відтворювальних якостей свиноматок української м’ясної породи

Факторіальна залежність відтворювальних якостей свиноматок української м’ясної породи

Дослідження впливу віку свиноматок української м’ясної породи на масу гнізда при відлученні із врахуванням досягнення селекції та генетики. Характеристика зв’язку між кількістю та середньою масою поросяти при відлученні серед свиноматок різного віку.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 08.10.2020
Размер файла 97,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Факторіальна залежність відтворювальних якостей свиноматок української м'ясної породи

О.Ю. Гожа, студент,

Науковий керівник - к. с.-г. н., старший викладач Крамаренко О. С.

Миколаївський національний аграрний університет

Було встановлено, що вік свиноматок української м'ясної породи має суттєвий вплив на масу гнізда при відлученні. нами не було встановлено будь-якого зв'язку між кількістю та середньою масою поросяти при відлученні серед свиноматок різного віку.

Ключові слова: свиноматки, українська м'ясна порода, відтворювальні якості, маса гнізда при відлученні, маса одного поросяти при відлученні.

O.Hozha. FACTORIAL DEPENDENCE OF THE REPRODUCTIVE TRAITS UKRAINIAN MEAT SOWS

It has been found that the age of sows of Ukrainian meat sows has a significant effect on the total piglet weaning weight. We did not establish any relationship between the number and average piglet weaning weight among sows of different ages.

Key words:, sows, Ukrainian meat sows, reproductive traits, average piglet weaning weight, total piglet weaning weight.

Постановка проблеми

Для свиней характерні скоростиглість та багатоплідність, що дають можливість за короткий період отримати від них значно більше м'яса, ніж від інших видів сільськогосподарських тварин. Тому не випадково свинарство вважають галуззю великих можливостей [1].

Із врахуванням досягнення селекції та генетики селекційну роботу слід спрямувати на прискорення темпів поліпшення генотипу тварин, широкого використання методів раннього виявлення їх продуктивних ознак.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Серед багатьох показників відтворювальної здатності маток найбільшу економічну цінність мають багатоплідність (кількість живих поросят на опорос) та жива маса одного поросяти чи гнізда поросят під час відлучення. Але саме ці ознаки мають низьку генетичну обумовленість та успадковуваність, узгоджуючи механізми свого формування із паратиповими чинниками [2].

При цьому частка впливу спадковості та чинників середовища різниться залежно від біологічного значення ознаки та її успадковуваності. Серед паратипових чинників, які впливають на відтворювальну здатність свиноматок, виділяють систему відтворення, методи розведення, умови утримання, способи й рівень годівлі, вирощування ремонтного молодняку та багато інших [3, 4, 5].

За такого підходу цілеспрямована селекція за однією чи комплексом ознак стає неефективною, що в свою чергу змушує проводити пошук факторів, які б забезпечили підвищення генетичного потенціалу відтворювальної здатності маток [6, 7].

Тому для підвищення продуктивності свиней в умовах товарних стад необхідно мати уявлення про фактичну відтворювальну здатність свиноматок у племінних господарств, які є вершиною селекційного процесу й забезпечують прибутковість галузі.

Підвищення відтворювальних ознак є одним із актуальних завдань на сучасному етапі селекційної роботи у свинарстві, оскільки вони зумовлюють обсяги вирощування та відгодівлі молодняку, а рівень цих ознак вказує на ефективність ведення свинарства як галузі.

Репродуктивні ознаки успадковуються по неадитивному типу, що ускладнює оцінку племінної цінності тварин. Але за належних умов утримання та годівлі свиней шляхом контрольованої гетерозиготності [8], виникає можливість загального підвищення материнських якостей свиноматок, багатоплідності в тому числі.

Збільшення багатоплідності, живої маси поросят і гнізда в цілому порівняно з чистопородним розведенням вказує на ефективність міжпородних поєднань. Великоплідність - середня жива маса поросяти при народженні. Змінюється в діапазоні 0,8...2,0 кг. Визначають шляхом зважування в день народження кожного поросяти або ділення загальної маси гнізда на число поросят, що народилися, звертаючи увагу на вирівняність гнізда. Цей вид продуктивності так само, як і багатоплідність маток, має порідні особливості. Нижче середнього показника великоплідність у дрібних, але багатоплідних свиней китайських і деяких інших порід свиней Південно - східної Азії. Великоплідність - важлива селекційна ознака, хоча з низькою спадковістю (п2 = 0,01-0,14), але з багатоплідністю вона знаходиться в негативному зв'язку (г від -0,28 до -0,36) [1].

Маса поросят при народженні виключно важливий фактор, по якому з великою вірогідністю можна говорити про життєздатність та подальшу інтенсивність росту тварин. І якщо про багатоплідність можна говорити як про кількісну сторону продуктивності свиноматок, то великоплідність -- це якісна ознака.

Метою нашою роботи було проаналізувати залежність відтворювальних якостей свиней української м'ясної породи від фізіологічних факторів в умовах ТОВ «Таврійські свині» Херсонської області.

Постановка завдання

Завданнями дослідження було проаналізувати вплив віку (в опоросах) свиноматок на масу гнізда при відлученні та масу одного поросяти при відлученні свиноматок української м'ясної породи.

Матеріали і методика. При виконанні роботи були використанні первинні матеріали зоотехнічного (форма 2-св) та бухгалтерського обліку ТОВ «Таврійські свині» Херсонської області.

Об'єктом досліджень були процеси формування відтворювальної здатності свиней української м'ясної породи.

Предметом досліджень був вплив віку свиноматок на показники відтворювальних якостей (маса гнізда при відлученні та маса одного поросяти при відлученні), в умовах ТОВ «Таврійські свині» Херсонської області.

При розв'язанні вище вказаних завдань були використані методи варіаційної статистики (середнє арифметичне, його похибка, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації).

Всі розрахунки було проведено з використанням ПЕОМ (табличний редактор MS Excel 2003) на підставі загальноприйнятих методик.

Результати досліджень. Нами було встановлено, що вік свиноматок української м'ясної породи має суттєвий вплив на масу гнізда при відлученні (табл. 1).

Таблиця 1 Вплив віку на масу гнізда при відлученні свиноматок української м'ясної породи, кг

Вік (у опоросах)

п

А

Як

о

СУ, %

1

91

115,9

5,1

35,7

30,8

2

86

131,3

3,7

34,6

26,3

3

74

130,0

3,0

28,0

21,5

4

70

134,8

3,4

29,3

21,7

5

56

135,2

3,6

29,7

22,0

6

49

132,1

4,5

32,7

24,7

7

17

121,1

7,0

27,9

23,0

8

10

137,9

10,7

30,2

21,9

9

4

145,8

4,9

8,6

5,9

Разом

457

130,5

1,5

31,6

24,2

А = 2,06;= 8; <2 = 448; р = 0,038.

Так, для першоопоросок маса гнізда при відлученні в середньому була найменшою (115,9 кг). З віком свиноматок вона зростає досягаючи свого максимуму серед тварин 4...5-го опоросів (134,8...135,2 кг), а надалі знову трохи зменшується, залишаючись на рівні 120.130 кг.

Рівень мінливості даної ознаки є досить значним й варіював в межах від 5,9% до 30,8% (серед першоопоросок).

Результати, що отримані за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу дозволяють стверджувати про вірогідний (на першому рівні значущості) вплив віку свиноматок на загальну масу гнізда при відлученні (А = 2,06; <ух = 8; </2 = 448; р = 0,038).

Було встановлено, що вік свиноматок української м'ясної породи має певний вплив на масу одного поросяти при відлученні (табл. 2).

Але, при цьому, не відмічається більш-менш вираженої тенденції у зміні маси одного поросяти при відлученні у свиноматок різного віку. Найменша жива маса поросяти при відлученні відмічається у свиноматок протягом 7 -го опоросу (13,4 кг), 5-го, 3-го та першого опоросів (13,7.13,8 кг). У той час як найбільша - у свиноматок протягом другого опоросу (15,1 кг).

В цілому, результати, що отримані за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу не дозволяють стверджувати про вірогідний вплив віку свиноматок на масу одного поросяти при відлученні (X = 1,95; df1 = 8; df2 = 448; р = 0,052).

Таблиця 2Вплив віку на масу одного поросяти при відлученні свиноматок української м'ясної породи, кг

Вік (у опоросах)

п

X

Як

о

СУ, %

1

91

13,8

0,5

3,3

23,8

2

86

15,1

0,4

3,4

22,2

3

74

13,8

0,3

2,7

19,6

4

70

14,4

0,3

2,7

18,7

5

56

13,7

0,3

2,2

16,2

6

49

14,0

0,4

2,8

19,7

7

17

13,4

0,6

2,3

16,9

8

10

14,0

0,7

2,1

14,8

9

4

14,4

1,6

2,8

19,5

Разом

457

14,2

0,1

2,9

20,1

X = 1,95; dfl = 8; ^2 = 448; р = 0,052.

Більш того, нами не було встановлено будь-якого зв'язку між кількістю та середньою масою поросяти при відлученні серед свиноматок різного віку (рис. 1).

Рис. 1. Вікова динаміка у відношенні кількості поросят при відлученні (КПВ) та маси одного поросяти при відлученні (МПВ) свиноматок української м'ясної породи

Висновки і перспективи подальших досліджень

Результати, що отримані за допомогою однофакторного дисперсійного аналізу дозволяють стверджувати про вірогідний (на першому рівні значущості) вплив віку свиноматок на загальну масу гнізда при відлученні (F = 2,06; df1 = 8; df2 = 448; p = 0,038) та не дозволяють стверджувати про вірогідний вплив віку свиноматок на масу одного поросяти при відлученні (F = 1,95; df1 = 8; df2 = 448; p = 0,052).

Список використаних джерел

свиноматка порося селекція

1. Рибалко В. П. Довідник з виробництва свинини. Харків : Еспада, 2001. 336 с.

2. Крамаренко С. С., Баркарь Є. В., Шпорталюк Г. Г. Вплив генотипу та віку на відтворювальні якості свиноматок великої білої породи. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2008. №1. С. 171-176.

3. Бордун О., Войтенко С. Вплив лінійної належності на відтворювальну здатність свиней великої білої породи. Тваринництво України. 2009. № 4.С.16-18.

4. Засуха Ю. В., Грищенко С. М. Відтворювальні якості свиноматок, вирощених за різних умов утримання. Свинарство. 2014. № 65. С. 43-47.

5. Стрижак Т. А., Мірошникова О. С., Мартинюк І. М. Відтворювальна здатність кнурів-плідників порід ландрас, велика біла зарубіжної та вітчизняної селекції в умовах племінного заводу промислового комплексу. Аграрний вісник Причорномор'я. 2011. Вип. 58. С. 89-92.

6. Войтенко С. Відтворювальна здатність свиней залежно від породи та племінного господарства. Тваринництво України. 2016. №. 6. С. 24-28.

7. Остапчук П. Відтворні якості м'ясних свиноматок. Тваринництво України. 2009. №5. С. 20-23.

8. Церенюк А. Н., Акимов А. В. , Череута Ю. В. Підвищення рівня відтворювальних якостей свиноматок. Вісник аграрної науки Причорномор 'я. 2015. Вип. 2(2). С. 187-192.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены