Формування м’ясної продуктивності у бугайців голштинської породи

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Формування м'ясної продуктивності у бугайців голштинської породи

Ю.С. Чупринюк, студент

О.О. Обіход, студент

Науковий керівник - д. с.-г. н.,

професор Підпала Т.В.,

Анотація

Досліджено м'ясну продуктивність бугайців голштинської породи за умов безприв'язного утримання та годівлі повнораціонною моносумішшю, виготовленої з консервованих кормів. Встановлено, що бугайці дослідної групи за живою масою у всі вікові періоди вирощування та відгодівлі не поступалися ровесникам контрольної групи і досягли реалізаційної живої маси 438,9 кг у віці 13 місяців. Визначені індекси інтенсивності формування живої маси, рівномірності та напруги росту характеризували нерівномірне і періодичне збільшення живої маси бугайців як дослідної, так і контрольної груп.

Ключові слова: порода, бугаєць, м'ясна продуктивність, жива маса, приріст, інтенсивність росту, мінливість.

J. Chuprinjuk, A. Obikhod. Formation of meat productivity of holstein breed bullocks

Meat productivity of Holstein breed bullocks under conditions of unprecedented confinement andfeeding of a complete mono-mix made from cannedfeed. It has been established that in all ages of cultivation and fattening, the experimental group of the experimental group did not inferior to the peers of the control group and reached 438.9 kg at the age of 13 months. The determined indices of the intensity of the formation of live weight, uniformity and growth voltage were characterized by an uneven and periodic increase in the live weight of bullocks both experimental and control groups.

Key words: breed, bullock, meat productivity, live weight, increase, growth intensity, variability.

Постановка проблеми

Інтенсивний селекційний процес у молочному скотарстві здійснюється із залученням генофонду голштинської породи, яка характеризується найвищим генетичним потенціалом молочної продуктивності. Оскільки від великої рогатої худоби молочних порід отримують не лише молоко, а й яловичину, то це в свою чергу зумовлює вивчення особливостей формування м'ясної продуктивності у тварин. Тим більше, що виробництво яловичини в Україні, головним чином, відбувається за рахунок худоби молочних і комбінованих порід [1, 2]. Проте не існує єдиної думки щодо м'ясної продуктивності районованих молочних та комбінованих порід [3]. Однак за даними ряду вчених [3, 4, 5, 6] велика рогата худоба різних порід за умов інтенсивного вирощування та відгодівлі може досягати високої м'ясної продуктивності. Ця здатність обумовлена біологічними закономірностями росту молодняку великої рогатої худоби, яку слід враховувати та створювати максимально сприятливі умови середовища для їх реалізації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженнями росту бугайців українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід було встановлено, що найбільші середньодобові прирости були у період 9-12 місяців - 1168,9-1210,4 г. За період вирощування від народження до 12-місячного віку середньодобові прирости тварин української червоно-рябої молочної породи становили 970,6 г, а української чорно-рябої молочної породи - 938,8 г [1]. У віці 18 місяців бугайці української чорно-рябої молочної породи досягли передзабійної живої маси 474,3 кг, а української бурої молочної - 476,3 кг [7].

У результаті досліджень формування м'ясної продуктивності у бугайців голштинської, українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід з використанням ресурсозберігаючого елементу інтенсивного вирощування та відгодівлі було встановлено високу енергію росту тварин. Середньодобовий приріст піддослідних бугайців становив 995,0-1016,2 г. Завдяки інтенсивному процесу формування м'ясної продуктивності молодняк досліджуваних порід у віці 13 місяців мав живу масу 430,3-443,3 кг [6].

Серед молочних порід найвищою передзабійною живою масою у віці 15 місяців характеризувалися бугайці українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід 389,0 кг і 397,7 кг відповідно [2]. Жива маса має велике значення при оцінці м'ясної продуктивності тварин. Зміна живої маси з віком впливає певним чином на формування м'ясних якостей. Різні породи і типи великої рогатої худоби в силу їх біологічних особливостей росту по-різному реагують на одні й ті ж умови годівлі та утримання. Достатня годівля бугайців сприяє інтенсивному росту м'язів. У молодняку чорно-рябої породи залежно від рівня годівлі були неоднаково розвинені м'язи [8].

Встановлено, що бугайці молочних порід у віці 6-, 12- і 15-місячному віці мали неоднакові проміри висоти, ширини, обхвату і довжини. В різні вікові періоди окремі проміри статей екстер'єру змінюються з різною інтенсивністю. Це по-різному характеризує бугайців в об'ємному вимірі [8].

Отже, виробництво яловичини за рахунок забою тварин молочного та молочно-м'ясного напрямів продуктивності є актуальним сьогодні [8], а тому є потреба проведення досліджень м'ясної продуктивності худоби молочних порід, що сприятиме максимальному її прояву та збільшенню виробництва яловичини.

Постановка завдання

Нашими дослідженнями передбачалося визначити прояв ознак м'ясної продуктивності великої рогатої худоби голштинської породи в умовах одного господарства, де впроваджено годівлю тварин повнораціонною моносумішшю за умов їх безприв'язного утримання.

Матеріали і методика досліджень

Дослідження проводилися у племзаводі СТОВ «Промінь» Арбузинського району Миколаївської області на бугайцях голштинської породи. Дане господарство характеризується інтенсивною технологією виробництва продукції молочного скотарства - молока і яловичини.

Для дослідження реалізації м'ясної продуктивності у тварин голштинської породи було сформовано дві групи бугайців по 25 голів кожна, з них перша - контрольна і друга - дослідна. Бугайцям контрольної групи згодовували повнораціонну моносуміш, виготовлену з консервованих кормів згідно розробленим раціонам для молодняку, а дослідної - згодовували залишки загально змішаного раціону, який було виготовлено з консервованих кормів для корів і з додаванням концентрованих кормів до цих залишків. Годівля молодняку здійснювалася за робочими раціонами, в яких передбачалося раннє згодовування концентрованих кормів. Утримання бугайців обох груп безприв'язне, групове, у приміщеннях з кормовигульними майданчиками, які обладнані тіньовими навісами над кормовим столом.

М'ясну продуктивність бугайців голштинської породи оцінювали за даними щомісячних зважувань, на підставі яких визначали живу масу, абсолютний, середньодобовий і відносний прирости згідно із загальноприйнятими методиками [9], а також індекси формування живої маси (At), рівномірності росту (Ір) і напруги росту (In), які визначали згідно методики [10]. Для порівняльного аналізу дослідні дані опрацьовані методами варіаційної статистики [11] на персональному комп'ютері з використанням модуля «Аналіз даних» табличного редактора MS Excel.

Результати досліджень

м'ясний продуктивність голштинський бугаєць

Встановлено, що після народження телят контрольної та дослідної груп утримували разом з коровами-матерями у боксах для отелення. Протягом перших 60 хвилин кожному теляті було випоєно 3-4 літри розмороженого молозива з вмістом імуноглобулінів не менше ніж 80,0 мг/мл, що сприяло формуванню колострального імунітету. Молозиво випоювали через спеціальний зонд і це забезпечувало споживання всієї порції. Потім бугайцям піддослідних груп випоювали пастеризоване молоко двічі на день у кількості 3 л за одне випоювання. З 4-денного віку бугайців привчали до поїдання рослинних кормів, зокрема концентрованих. Раннє їх споживання сприяло розвитку передшлунків і стимулювало рубцеве травлення. Особливістю вирощування бугайців у молочний період було утримання тварин в індивідуальних пластикових будиночках-вольєрах (боксах) на відкритому майданчику, що значно зменшувало їх контакт і запобігало поширенню захворюваності. Бугайців контрольної та дослідної груп у віці двох місяців переводили на дрібногрупове безприв'язне утримання у секції на глибокій підстилці. Розмір груп по 6-7 голів з фронтом годівлі 0,5-0,6 м. У період дорощування тварин утримували в групах по 25 голів, а відгодівлі - по 50 голів з фронтом годівлі 0,6-0,7 м на одного бугайця. Безприв'язне утримання і достатній фронт годівлі забезпечували вільний доступ тварин до кормового столу. На вирощуванні середньодобова кількість сухої речовини в раціоні контрольної групи становила 4,57 кг, кількість перетравного протеїну на 1 кормову одиницю - 105,7 г, а дослідної - 4,89 кг і 108,3 г, а на відгодівлі - 9,71 кг та 98,2 г і 10,22 кг та 101,2 г відповідно.

Годівля бугайців дослідної групи залишками загально змішаного раціону з додаванням концентрованого корму (табл. 1) забезпечило надходження необхідних поживних речовин і сприяло інтенсивному росту молодняку та досягнення ним реалізаційної живої маси у віці 13 місяців (табл. 2).

Порівняльним аналізом встановлено, що бугайці дослідної групи за живою масою в усі вікові періоди не поступалися ровесникам контрольної групи, а навіть переважали їх, за винятком показника живої маси у віці 4 місяці. Так, різниця за живою масою бугайців дослідної групи у віці 2, 6, 8, 10, 12 і 13 місяців становила 1,0 кг; 2,9 кг; 8,0 кг; 9,0 кг; 8,5 кг і 9,0 кг відповідно. Але різниці не вірогідні, їх значення є в межах похибки. Тварини дослідної групи також досягають у 13-місячному віці вищої реалізаційної живої маси (438,9 кг), що на 9,0 кг більше, ніж у аналогів контрольної групи.

Оцінка м'ясної продуктивності бугайців голштинської породи, що вирощувалися за різних умов годівлі за показником мінливості живої маси характеризує не лише вплив умов середовища, а й однорідність груп за даною ознакою, тобто інтенсивність формування м'ясної продуктивності у тварин. Для дослідної групи характерні коефіцієнти мінливості живої маси середнього і високого ступеня, а контрольної групи - середнього ступеня лише для живої маси при народженні.

Таблиця 1

Склад і поживність комбікорму-концентрату для молодняку різного віку

Таблиця 2

Динаміка живої маси (кг) бугайців голштинської породи

Загальновідомо, що інтенсивність росту тварин характеризує середньодобовий приріст, який у різні вікові періоди проявляється по-різному. Наведені дані свідчать про високі середньодобові прирости бугайців голштинської породи. Встановлено, що інтенсивне вирощування і відгодівля бугайців з використанням для їх годівлі залишків загально змішаного раціону корів і з додаванням концентрованих кормів для підвищення його енергетичної поживності, не викликає зниження інтенсивності росту тварин, а, навіть дещо збільшує його. За окремі вікові періоди середньодобовий приріст бугайців дослідної групи становить 744,3-1203,4 г, а контрольної - 736,7-1235,5 г (табл. 3). Бугайці дослідної групи мали вищий показник середньодобового приросту за весь період вирощування і відгодівлі, ніж ровесники контрольної групи

Таблиця 3

Динаміка середньодобового приросту (г) бугайців за період вирощування і відгодівлі

Примітка. * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.

Визначені індекси інтенсивності формування живої маси, рівномірності та напруги росту характеризували нерівномірне і періодичне збільшення живої маси бугайців як дослідної, так і контрольної груп (табл. 4).

Таблиця 4

Характеристика напруженості росту бугайців у вікові періоди х ± Дх

Значно підвищується інтенсивність росту в тварин контрольної та дослідної груп в період 2-4-6, індекс інтенсивності формування живої маси становить 0,389 і 0,503. Аналогічно виявлено вищі значення індексів рівномірності та напруженості росту, але в інші вікові періоди, зокрема 0-2-4, 6-8-10 (Ір) і 2-4-6 (Іп). Таким чином, це характеризує періодичність у формуванні м'ясної продуктивності у бугацйів голштинської породи.

Висновки і перспективи подальших досліджень. За прижиттєвою оцінкою м'ясної продуктивності бугайців голштинської породи встановлено, що бугайці дослідної групи за живою масою в усі вікові періоди вирощування та відгодівлі не поступалися аналогам контрольної групи і досягли реалізаційної живої маси 438,9 кг у віці 13 місяців.

Встановлено, що годівля бугайців голштинської породи залишками загально змішаного раціону корів, виготовленого з консервованих кормів із додаванням концентрованого корму для підвищення його енергетичної поживності, не викликає зниження інтенсивності росту молодняку, а, навіть дещо збільшує його.

Визначені індекси інтенсивності формування живої маси, рівномірності та напруги росту характеризували нерівномірне і періодичне збільшення живої маси бугайців як дослідної, так і контрольної груп.

На перспективу передбачається дослідити ознаки м'ясної продуктивності молодняку голштинської породи після забою.

Список використаних джерел

1. Димчук А.В., Любинський О.І. Динаміка росту бугайців різних порід. Розведення і генетика тварин. Київ, 2017. №53. С. 115-119.

2. Бащенко М.І. Федорович В.В., Бабік Н.П. М'ясна продуктивність бугайців молочних і комбінованих порід в умовах західного регіону України. Розведення і генетика тварин. Київ, 2015. Вип. 50. С. 16-23.

3. Козир В.С. Інноваційні прийоми підвищення ефективності скотарства у степовій зоні України: монографія / В.С. Козир. Дніпро, 2019. - 365 с.

2. Бабік Н.П., Федорович Є.І. Формування м'ясної продуктивності у великої рогатої худоби. Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. Львів, 2012. Вип. 13. №1-С. 478-484.

4. Димчук А.В., Любинський О.І. Динаміка росту бугайців різних порід. Розведення і генетика тварин. Київ, 2017. №53. С. 115-119.

5. Гребенюк Н.В. Технологія виробництва яловичини у молочному скотарстві / Т.В. Підпала, О.М. Остапенко, С.Є. Ясевін, О.В. Дровняк, О.С. Марикіна, Н.В. Гребенюк // Інтенсивні технології у молочному скотарстві: монографія; за ред. проф. Т.В. Підпалої. - Миколаїв, 2018. - С. 137-199.

6. Салогуб А.М., Бондарчук В.М., Єремейчук І.О. Особливості м'ясних та забійних властивостей бугайців українських чорно-рябої та бурої молочних порід Сумського регіону. Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2017. Вип. 5/1(31). С. 152-156.

7. Формування м'ясної продуктивності у тварин різних порід великої рогатої худоби, яких розводять в Україні: монографія / Ю.Ф. Мельник, Й.З. Сірацький, Є.І. Федорович, І.М. Гурський, В.П. Ткачук. Корсунь - Шевченківський: ФОП В.М. Гавришенко, 2010. 398 с.

8. Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії / Т.В. Засуха, М.В. Зубець, Й.З. Сірацький [та ін.]. К.: Аграрна наука, 1999. 512 с.

9. Коваленко В.П., Болелая С.Ю. Прогнозирование племенной ценности птиц по интенсивности процесов роста раннего онтогенеза // Цитология и генетика. 1998. Т. 32. №5. С. 88-92.

10. Плохинский Н.А. Руководство по биометрии для зоотехников. М.: Колос, 1969. 256 с.

Размещено на allbest.ru