Аналіз кореляції між рівнем продуктивності і вмістом жиру в молоці корів червоної степової породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

АНАЛІЗ КОРЕЛЯЦІЇ МІЖ РІВНЕМ ПРОДУКТИВНОСТІ І ВМІСТОМ ЖИРУ В МОЛОЦІ КОРІВ ЧЕРВОНОЇ СТЕПОВОЇ ПОРОДИ

К.М. Цуркан, cmyдeнm,

Науковий керівник - к. с.-г. н.,

старший викладач Крамаренко О. С.

Анотація

Було проаналізовано взаємозв'язок між рівнем надою і місяцями лактації; між вмістом жиру в молоці і місяцями лактації, а також між рівнем надою і вмістом жиру в молоці. У корів червоної степової породи дослідного стада найбільш вірогідні ознаки спостерігаються у випадку взаємодії рівня продуктивності і вміст жиру протягом різних місяців лактації, а взаємозв'язок між надоєм і вмістом жиру має в деяких випадках негативний, а в деяких випадках позитивний зв'язок.

Ключові слова: кореляційний аналіз, молочної продуктивність, корови, червона степова порода

Annotation

K. Tsurkan. CORRELATION ANALYSIS BETWEEN MILK AND FAT PRODUCTIVITY OF RED STEPPE CATTLE

The relationship between milk yield and lactation months was analyzed; between fat content in milk and lactation months, and between milk yield and fat content in milk. In the Red Steppe cows, the most probable signs are observed in the case of interaction ofproductivity level and fat content during different months of lactation, and the relationship between milk yield andfat content has in some cases a negative and in some cases a positive relationship.

Key words: correlation analysis, milk yield, fat content in milk, Red Steppe cattle

Постановка проблеми

Важливим елементом племінної роботи у молочному скотарстві, на думку багатьох вчених, є використання нових критеріїв оцінки генотипу, які ґрунтуються на дослідженні ознак молочної продуктивності - особливостей лактаційної кривої. Лактаційну діяльність доволі важко описати, оскільки ця ознака має полігенний тип обумовлення, а масовий відбір за нею не завжди дає бажаний результат [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Характер лактаційної кривої у корів - це важливий технологічний і селекційний показник, за яким можна з великою вірогідністю робити висновок про повноцінність годівлі тварин, стан обміну речовин та вплив інших факторів. Рекордна молочна продуктивність більше залежить від рівномірності надоїв, ніж величини вищого добового надою [2, 3].

Первістки, що мають за перший місяць лактації нижчі надої, до третього - четвертого місяця лактації збільшують свою продуктивність, виявляючи здатність до роздоювання, при чому ця закономірність характерна для корів всіх генотипів. Імовірність найбільшого виявлення здатності корів у досягненні вищого добового надою через місяць після отелення знаходиться на рівні 52,3% (за першу лактацію). З віком корів (до п'ятого отелення) масова частка лактацій зменшується до 29,5%. А в лактаціях з тривалим строком досягнення максимальних добових надоїв з віком корів спостерігається зворотній зв'язок [4].

Встановлено, що із збільшенням продуктивності за лактацію зростає і вищий добовий надій корів та час його настання. Перша лактація - важливий показник племінної цінності тварин. Рівень роздоювання корів за першу лактацію впливає на наступну вікову динаміку надоїв. Чим нижчими були надої за першу лактацію, тим краще корови роздоювалися у майбутньому і навпаки.

Відомо, що річний надій корів зростає до третьої лактації, потім ще дві- три лактації відбувається незначне збільшення надоїв, після чого наступає спад.

Якщо корова здорова, то спад наступає відносно повільніше. Бажано, щоб найвища продуктивність припадала на третю лактацію, оскільки у першій і другій лактаціях тварини фізіологічно не готові до повної реалізації своїх потенціальних можливостей.

В сучасних селекційних програмах важливе значення приділяють прогнозуванню основних господарсько-корисних ознак тварин. Це обумовлено необхідністю ранньої оцінки генотипу і прискорення зміни поколінь з метою підвищення ефективності селекції [3].

Серед різноманіття підходів до побудування моделей біооб'єктів виділяють два напрямки. Перший включає розрахунок рівнянь регресії під набір даних у межах одного експерименту чи серії однорідних експериментів (опис даних). Другий напрямок ґрунтується на використанні узагальнених знань про стійкі внутрішні зв'язки в об'єктах, інваріантних по відношенню до варіювання внутрішніх і зовнішніх умов і теоретичне відтворення цих зв'язків на моделі у вигляді «ланцюга» чи мережі причинно -наслідкових і функціональних співвідношень, початої від валових показників і доведеної до молекулярно-клітинних процесів [5].

Метою нашою роботи було вивчення можливостей прогнозування молочної продуктивності за допомогою генетико-математичного аналізу та ефективність його використання.

молочний лактація жир молоко

Постановка завдання

Завданням дослідження було: проаналізувати молочну продуктивність дослідного стада протягом лактації та проаналізувати рівень та характер зв'язку між рівнем продуктивності і вмістом жиру в молоці протягом 10 місяців лактації.

Об'єктом досліджень були корови червоної степової породи, які були нащадками п'яти бугаїв-плідників: Нарциса, Тополя, Гангеза, Нептуна, Орфея.

Предметом дослідження були показники молочної продуктивності протягом лактації (надої за 1...10 місяців лактації, а також вміст жиру в молоці протягом 1.10 місяців лактації).

Матеріали і методика

Дослідження проведено на базі ДП «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району Миколаївської області. Оцінку молочної продуктивності в господарстві проводять щомісяця за надоєм і вмістом жиру в молоці. Для вирішення поставленого завдання було використано матеріали обліку продуктивності тварин стада за 2003 -2018рр. (форма 2-МОЛ).

Для аналізу характеру формування лактаційних кривих для кожної тварини було розраховано кумуляти надоїв за всю лактацію та показників надою за стандартизовані відрізки часу (30 днів). Крім того, було проаналізовано особливості формування лактаційних кривих.

Весь статистичний аналіз було проведено на ПЕОМ з використанням пакету прикладних програм STATISTICA v.5.5. Обробка матеріалів досліджень було проведено з використанням ПЕОМ - табличного процесору Excel 2003.

Результати досліджень

Кореляційний аналіз є одним із методів вивчення зв'язків між ознаками за допомогою якого спрямованість і ступінь (сила) взаємозв'язку визначається у відносних величинах від -1,0 до +1,0. Такий кореляційний зв'язок властивий об'єктам і процесам, які відбуваються у живій природі.

Ми розглядали питання взаємозв'язку між рівнем надою і місяцями лактації; між вміст жиру в молоці і місяцями лактації, а також між рівнем надою і вмістом жиру в молоці.

Між величинами добових надоїв за різні місяці лактації існують кореляційні зв'язки, величина та характер яких представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Кореляційний зв'язок між надоями за місяцями лактації

Примітка. Тут і далі жирним виділені вірогідні значення коефіцієнтів кореляції (р<0,05)

Як бачимо, майже в усіх випадках спостерігається позитивний кореляційний зв'язок, що вказує на вірогідність даної ознаки (1 - 2, 1 - 3 і т. д.). Чим більший проміжок часу між місяцями лактації, тим меншою є кореляція, яка при інтервалі 1 - 4 ; 1 - 6 і т.д. набуває нульового або негативного значення. Існує високий коефіцієнт вірогідності взаємозв'язку надою за місяці лактації (г = 0,242.0,989; р <0,05).

Також розглядали взаємозв'язок між вмістом жиру в молоці за різні місяці лактації, величини представлені в таблиці 2. Проаналізувавши дані можна зробити висновок, що майже на всіх інтервалах існує значний позитивний зв'язок. Існує високий коефіцієнт вірогідності (г = 0,243...0,825; р<0,05). На інтервалі 1-7...1-9; 2-6.2-10; 3-6.3-10; 4-9 виявлено негативний зв'язок і набуває нульового значення.

Взаємозалежність надою і вмісту жиру в молоці протягом лактації та її величини представлені в таблиці 3.

Таблиця 2

Кореляційний зв'язок між вмістом жиру в молоці протягом 10 місяців лактації

Як бачимо, що в деяких інтервалах існує негативний зв'язок, тобто свідчить про невірогідність даної ознаки і що не має певного взаємозв'язку між рівнем продуктивності і вмістом жиру в молоці. Позитивна кореляція спостерігається на таких інтервалах: 1-2...1-9; 2-2...2-8; 3-3...3-8.

Спостерігається при цьому високий ступінь вірогідності (р<0,05).

Таблиця З

Кореляційний зв'язок між рівнем продуктивності та вмістом жиру в молоці

В деяких інтервалах існує від'ємна кореляція, що свідчить на проведення селекції за декількома ознаками, тому що однобічна селекція викликає погіршення іншої ознаки.

Тому найбільш вірогідні ознаки спостерігаються у випадку взаємодії рівня продуктивності і вміст жиру протягом різних місяців лактації, а взаємозв'язок між надоєм і вмістом жиру має в деяких випадках негативний, а в деяких випадках позитивний зв'язок.

Висновки і перспективи подальших досліджень

У корів червоної степової породи дослідного стада найбільш вірогідні ознаки спостерігаються у випадку взаємодії рівня продуктивності і вміст жиру протягом різних місяців лактації, а взаємозв'язок між надоєм і вмістом жиру має в деяких випадках негативний, а в деяких випадках позитивний зв'язок.

Список використаних джерел

1. Підпала Т.В. Селекція сільськогосподарських тварин: навчальний посібник. Миколаїв: МДАУ, 2006. 277 с.

2. Підпала Т.В. Генезис породного перетворення в популяції червоної степової худоби: монографія. Миколаїв: МДАУ, 2005. 312с.

3. Гиль М.І., Крамаренко С.С. Генетико - математичне моделювання кількісних ознак у тваринництві: Огляд. Вісник СНАУ. 2008. Вип. 10. С.49-55.

4. Крамаренко С.С., Галушко І.А. Використання математичної моделі Вуда для оцінки лактаційних кривих корів різних екогенотипів. Таврійський науковий вісник. Вип. 28. С.237-242.

5. Гончаренко І. Тривалість тільності та молочна продуктивність корів. Тваринництво України. 2003. № 9. С.18-20.

Размещено на Allbest.ru