Ефективність використання макухи сої у годівлі корів у перший період лактації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Ефективність використання макухи сої у годівлі корів у перший період лактації

Р.А. Капелещук, студент СВО «Магістр»

Науковий керівник - к.с.-г.н., доцент Кравченко О.О.

Анотація

У статті досліджено та проаналізовано ефективність використання макухи сої у годівлі корів у перший період лактації в умовах ДП «Племрепродуктор «Степове». Встановлено, що більш високі рівні протеїну, його фракцій, енергії, лізину і метіоніну в раціонах корів дослідних груп, за рахунок макухи соєвої, за інших однакових показників поживності підвищило середньодобові надої 3,8%-го молока на одну корову в дослідних групах на 1,62%; 3,97%; 6,26%; 9,64%, порівняно з контрольною групою.

Ключові слова: годівля корів, лактація, раціон, протеїн, продуктивність, надій, жир.

The article investigates and analyzes the effectiveness of using soybean meal in feeding cows during the first lactation period under the conditions. It was found that higher levels of protein, its fractions, energy, lysine and methionine in the diets of cows of the experimental groups, due to soybean meal, for other identical nutritional indicators increased the average daily yield of 3.8% milk per cow in the experimental groups by 1 , 62%; 3.97%; 6.26%; 9.64%, compared with the control group.

Key words: cow feeding, lactation, diet, protein, productivity, hope, fat.

Постановка проблеми. Cвітовa шуга і прaктикa з великою переконливістю cвідчaть, що молочна продуктивність корів та 60-80 % залежить від рівня годівлі. Організація рaціонaльної годівлі потребує, нacaмперед, зтання потреби твaрин в енергії, поживних і біологічно aктивних речовитах залежно від фізіологічного етану, живої мacи і рівня продуктивності [2, 5]. протеїн макуха білок амінокислотний

При цьому необхідно враховувати, що нестача одного чи кількох елементів живлення призводить не лише до зниження продуктивності, а й негативно впливає на використання організмом інших елементів живлення, призводить до порушення метаболічних процесів .

Особливості годівлі великої рогатої худоби пов'язані з особливостями будови та функціонування органів травлення. Цей вид тварин пристосований до поїдання та перетравлювання значних кількостей об'ємистих кормів. Завдяки мікроорганізмам, перетравність сухої речовини раціону у передшлунках складає 60-70 %. У цих відділах травного каналу відбувається синтез амінокислот та мікробного білка, водорозчинних вітамінів та вітаміну К за рахунок мікроорганізмів.

Тому, в раціонах великої рогатої худоби не контролюють якісний склад протеїну, рівні забезпечення водорозчинними вітамінами. Слід зазначити, що активність мікрофлори рубця, значною мірою залежить від кількості азотистих речовин, а також цукрів і крохмалю, що надходять з раціоном. Кількість легкорозчинних азотистих речовин повинна становити третину від загальної кількості протеїну [2, 6].

Нормувати годівлю дійних корів доцільно з урахуванням стадії лактації. Лактаційний період у корів триває в середньому 305 днів. Зважаючи на фізіологічний стан корів та здатність їх до найбільш ефективного використання кормів, лактацію поділяють на періоди: новотільний (10-15 днів), роздоювання (60-90 днів), розпал лактації (100-120 днів), спад лактації (60-100 днів), запуск (15-30 днів). Особливості кожного з них враховують при визначення потреб корів у поживних речовинах [3, 6].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Повноцінна, збалансована годівля тварин в значній мірі дає можливість уникнути багаточисельних захворювань, які викликаються дефіцитом основних поживних і мінеральних речовин, а також вітамінів; підвищити імунний статус організму, забезпечити необхідний рівень відтворювання і реалізацію генетично обумовленого рівня їх продуктивності. Необхідність збільшення виробництва продукції тваринництва потребує значного підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин [1, 4].

Сучасні молочні породи великої рогатої худоби, які продукують велику кількість молока, були створені на високому рівні енергетичного, протеїнового, амінокислотного, вітамінного, мінерального живлення і для реалізації генетичного потенціалу вимагають адекватних умов біологічно повноцінної годівлі, яка б відновлювала витрати організму корів на його виробництво.

Сьогодні ефективність молочного скотарства забезпечується безперервним зростанням молочної продуктивності корів на основі поліпшення їх племінних якостей та удосконаленням науково-практичних основ годівлі і утримання [1, 5, 6].

Лімітуючим фактором у синтезі молока у високопродуктивних корів, особливо у перший період лактації, залишається білок і його амінокислотний склад.

Постановка завдання. Метою наших досліджень було визначення ефективності заміни макухи сояшникової на макуху соєву у раціонах корів для підвищення білкового живлення та встановити її вплив на продуктивність.

Матеріали і методика. Дослідження проводились протягом 2016-2018 рр. в державному підприємстві «Племрепродуктор «Степове» Миколаївського району Миколаївської області на коровах червоної степової породи. Загальна кількість тварин в господарстві становить 1808 голів, з яких 300 голів - дійне стадо. Науково-господарський дослід проводили на чотирьох групах корів-аналогів червоної степової породи по 10 голів у кожній групі. Групи формували з урахуванням походження, живої маси, віку, лактації, часу розтелення, молочної продуктивності за 305 днів попередньої лактації згідно методичних рекомендацій.

В кінці зрівняльного періоду, який припадав на кінець першого місяця лактації, всім дослідним коровам згодовували загальноприйнятий раціон: 3,6 кг - дерті ячмінної, 5,6 кг - сіна люцернового, 4,5 кг - соломи ячмінної, 22 кг - силосу кукурудзяного, 1,8 кг - меляси кормової і 102 г солі кухонної.

В основний період досліду до раціону на 1 кг надоєного молока додатково згодовували 40 г макухи соняшникової (контрольна група), а коровам 2-ї дослідної групи - 20 г макухи соняшникової і 20 г макухи сої, 3-ї групи - 10 г макухи соняшникової і 30 г макухи сої і 4-ї групи - 40 г макухи сої на 1 голову на добу. Схема дослідження наведена в таблиці 1.

Таблиця 1 Схема досліду

Біометрична обробка даних продуктивності проводились за допомогою комп'ютерної техніки з використанням табличного редактора Microsoft Excel 2007.

Результати досліджень. Надходження в організм піддослідних корів в перші 100 днів лактації різних рівнів сирого протеїну, його фракцій, енергії, лізину і метіоніну забезпечило пряму залежність надоїв від цих показників (табл. 2).

У результаті досліджень встановлено, що більш високі рівні протеїну, його фракцій, енергії, лізину і метіоніну в раціонах корів дослідних груп, за рахунок макухи соєвої, за інших однакових показників поживності підвищило середньодобові надої 3,8%-го молока на одну корову в дослідних групах на 1,62%; 3,97%; 6,26%; 9,64%, порівняно з контрольною групою.

Таблиця 2 Молочна продуктивність корів залежно від кількості макухи сої у раціоні годівлі корів в перший період лактації, X ± Ј-

За 90 днів досліду середній валовий надій молока від кожної корови складав: в контрольній групі - 1620,3 кг або 100%; в 2-й дослідній групі - кг або 100,8%; в 3-й - 1644,3 кг або 101,5% і в 4-й - 1689,7 кг або 104,3% проте ця різниця була недостовірна (рис. 1).

Концентрація жиру в молоці у міру заміни макухи соняшникової соєвою, збільшилась в 2-й дослідній групі на 0,13; в 3-й - 0,19 і в 4-й - 0,17 абсолютного відсотка. Також за період досліду в молоці корів дослідних груп було відмічено збільшення вмісту білка. В 2-й і 4-й дослідних групах збільшення було незначним - 0,06-0,05%, а в 3-й - 0,11% - статистично достовірним (Р<0,01) (рис. 2).

Рис. 1. Середній надій молока за період досліду, кг

Рис. 2. Молочна продуктивність корів за вмістом жиру та білку в молоці, %

На підставі даних, отриманих під час проведення науково-господарського досліду, доведено, що найкращий вплив на продуктивність високопродуктивних корів мали раціони, до складу яких входила макуха сої.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Більш високі рівні протеїну, його фракцій, енергії, лізину і метіоніну в раціонах корів дослідних груп, за рахунок макухи соєвої, за інших однакових показників поживності підвищило середньодобові надої 3,8%-го молока на одну корову в дослідних групах на 1,62%; 3,97%; 6,26%; 9,64%, порівняно з контрольною групою.

За 90 днів досліду середній валовий надій молока від кожної корови складав: в контрольній групі - 1620,3 кг або 100%; в 2-й дослідній групі -

кг або 100,8%; в 3-й - 1644,3 кг або 101,5% і в 4-й - 1689,7 кг або 104,3% Концентрація жиру в молоці у міру заміни макухи соняшникової соєвою, збільшилась в 2-й дослідній групі на 0,13; в 3-й - 0,19 і в 4-й - 0,17 абсолютного відсотка. Також за період досліду в молоці корів дослідних груп було відмічено збільшення вмісту білка. В 2-й і 4-й дослідних групах збільшення було незначним - 0,06-0,05%, а в 3-й - 0,11%.

Для підвищення білкового живлення і середньодобового надою 3,8%-го молока на одну корову використовувати на 1 кг надоєного молока до 40 г макухи соєвої замість макухи соняшникової, що надає більш високі рівні протеїну, його фракцій, енергії, лізину і метіоніну в раціонах корів.

Список використаних джерел

1. Бондаренко Г.П., Маценко М.І. Альтернативні джерела протеїну в комбікормах для дійних корів. 36. наукових праць ПДАТУ. 2013. Вип. 21. 38-40.

2. Годівля сільськогосподарських тварин / [І. І. Ібатуллін, Д. О. Мельничук, Г. О. Богданов та ін.]. Вінниця: Нова Книга, 2007. 612 c.

3. Дурет Л., Витл^н М. Кормление cельcкохозяйcтвенных животных. под ред. И. И. Ибaтуллинa. Винник : Новa книга, 2003. 432 c.

4. Зубець М. В., Сірацький Й. З. Формування молочного стада з програмованою продуктивністю. К. : Урожай, 1994. 226 c.

5. Прaктикум з годівлі cільcькогоcподaрcьких твaрин / [І. І. Ібaтуллін, Ю. О. Пaнacенко, В. К. Кононенко тa ін.] К:. Вишд оcвітa, 2003. 432 c.

6. Теорія і практика нормованої годівлі великої рогатої худоби / [В.М. Кандиба, І. І. Ібатуллін, В.І. Костенко та ін.]. Житомир, 2012. 860 c.

Размещено на Allbest.ru