Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Зв’язок багатоплідності овець з локусом трансферину

Зв’язок багатоплідності овець з локусом трансферину

Дослідження зв'язку багатоплідності овець асканійської каракульської породи з локусом трансферину. Генотип TfAE як маркер високої багатоплідності у овець даної породи. Негативний зв'язок алелі Tf З із низькою багатоплідністю вівцематок дослідженого типу.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 11.10.2020
Размер файла 145,9 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Миколаївський національний аграрний університет

Зв'язок багатоплідності овець з локусом трансферину

Є.О. Ющик

Анотація

багатоплідність вівця трансферин генотип

Вивчено зв'язок багатоплідності овець асканійської каракульської породи з локусом трансферину. Встановлено, що маркером високої багатоплідності у овець даної породи може слугувати генотип TfAE. З низькою багатоплідністю вівцематок дослідженого типу пов «язаний алель Tf.

Ключові слова: багатоплідність, вівці, трансферин, генотип, локус.

Abstract

The relation of sheep breeding of the Askani caraculus breed with the transferrin locus was studied. It was established that the marker of high multiplicity in sheep of this breed can serve the TfAE genotype. The TfC allele is associated with low multiplicity of ewes of the investigated type.

Key words: multiplicity, sheep, transferrin, genotype, locus.

Основна частина

Постановка проблеми. В останні роки велика кількість науково - дослідних робіт була присвячена вивченню генетично обумовленого поліморфізму та пошуку корелятивних зв'язків між генами білкового поліморфізму та генами, що контролюють окремі продуктивні ознаки тварин [1]. Незважаючи на те, що кількісні продуктивні ознаки мають полігенний характер, встановлення такого зв'язку дозволяє в значній мірі підвищити ефективність добору сільськогосподарських тварин за основними селекціонованими ознаками.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Трансферин (Tf) - сидерофілін, залізозв'язуючий бета-1-глобулін, металопротеін сироватки крові. Біологічне значення трансферину - активна участь у транспортуванні іонів заліза в організмі. Трансферин регулює вміст іонів заліза і запобігає їх токсичній дії. Синтез його відбувається в печінці.

Усього в плазмі крові овець різних порід виявлено більше 30 феноваріантів трансферинового локусу, які детерміновані серією алелів [2]. У спеціальній науковій літературі зустрічаємо ряд повідомленнь про зв'язок локусу трансферину з деякими господарсько-корисними ознаками

овець [2, 3, 4].

Постановка завдання. Метою нашої роботи було виявлення зв'язків багатоплідності овець асканійської каракульскої породи з локусом трансферину.

Матеріали і методика. Дослідження проводилися в умовах племзаводу «Маркеєво» Чаплинського району Херсонської області Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» району та на кафедрі зоогігієни та ветеринарії Миколаївського НАУ на вівцях асканійської каракульскої породи.

Для встановлення кращих генотипів були використані матеріали виробничого та зоотехнічного обліку на фермі. Біометричну обробку показників було проведено за допомогою ПЕОМ у програмному забезпеченні Microsoft Excel.

Результати досліджень. У результаті аналізу багатоплідності маток, що мали різні фенотипи та алелі за білковим локусом трансферину (табл. 1, рис. 1), відмічено ряд достовірних відмінностей між групами вівцематок з альтернативними генотипами та алелями.

Таблиця 1. Багатоплідність овець (п =1711) в залежності від генотипів локусу

транс(

ерину

Г енотип

п

М ± т, гол.

Г енотип

п

М ± т, гол.

АА

6

1,15 ± 0,15

ВЕ

89

1,59 ± 0,06

АВ

41

1,57 ± 0,07

СС

126

1,37 ± 0,06

АС

72

1,58 ± 0,07

СБ

221

1,59 ± 0,03

АБ

38

1,65 ± 0,08

СЕ

74

1,50 ± 0,06

АЕ

7

2,15 ± 0,15

ББ

210

1,59 ± 0,04

ВВ

219

1,57 ± 0,03

БЕ

54

1,55 ± 0,07

ВС

226

1,55 ± 0,03

ЕЕ

7

1,39 ± 0,16

ВБ

321

1,57 ± 0,02

Всього

1711

1,59 ± 0,01

Так з наведених даних у таблиці 1 видно, що вівці з гомозиготним типом ТЈДА мали найменшу багатоплідність - 1,15 голів, що на 0,44 голови менше (р<0,01) від середнього значення по стаду, та достовірно поступалися за величиною даного показника тваринам інших груп (окрім Т1ЕЕ) на 0,35 - 1,0 голів. Іншу закономірність виявлено у маток з гетерозиготою ТЈДЕ, які відрізнялися найвищою багатоплідністю - 2,15 голів і переважали на 0,47 - 0,1 голів (р<0,05-0,001) особин з альтернативними феноваріантами та середні показники по стаду.

Рис. 1. Багатоплідність овець в залежності від генотипів локусу трансферину

Аналіз впливу окремих генів трансферинового локусу на багатоплідність вівцематок (табл. 2, рис. 2) показав, що від тварин з алелем ТҐ0 отримали значно менше ягнят на одну матку, порівняно з особинами, які не мали цього алеля. Так, якщо багатоплідність овець з алелями ТҐА, Т^, ТҐ°, Ті^ коливалась в межах 1,55 - 1,61 голів, при середньому значенні по стаду - 1,59 голів, то у маток з алелем ТҐ° цей показник становив лише 1,39 голів, що відповідно на 0,16 - 0,22 голови менше (р<0,001). Це свідчить про негативний зв'язок алеля Ті» з багатоплідністю овець.

Таблиця 2. Багатоплідність овець (п =1711) в залежності від алелів локусу трансферину

Алель

п

М ± т, гол.

А

164

1,61 ± 0,05

В

896

1,57 ± 0,03

С

719

1,39 ± 0,03

Б

844

1,56 ± 0,03

Е

231

1,56 ± 0,04

Рис. 2. Багатоплідність овець в залежності від алелів локусу трансферину

Висновки і перспективи подальших досліджень. Встановлено, що маркером високої багатоплідності у вівцематок асканійського каракулю може слугувати генотип ТҐАЕ. З низькою багатоплідністю вівцематок пов'язаний алель ТҐ\

Список використаних джерел

1. Казановский С.А., Анфиногенова Т.А. Связь генетических характеристик крови овец по полиморфным системам белков и ферментов с некоторыми показателями резистентности. Повышение продуктивности овец и коз. Ставрополь: ВНИИОК, 1990. С. 88-90.

2. Кириченко В.А. Особливості поліморфізму білків і факторів груп крові та його використання в селекції овець асканійського типу багатоплідного каракулю: Дис. канд. с.-г. наук: 06.02.01. Асканія-Нова, 2005. 152 с.

3. Алиев Г.А., Солдатенков Н.И. Сопряженность трансферринового локуса с воспроизводительной функцией у овец таджикской породы. Вопросы генетики и селекции в овцеводстве. М.: Колос, 1976. С. 154-158.

4. Іовенко В.М. Молекулярно-генетичні маркери у популяційно-генетичних дослідженнях овець. Розведення і генетика тварин. №2 30. 2002. С. 68-69.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены