Молочна продуктивність корів різних порід за безприв’язного утримання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Молочна продуктивність корів різних порід за безприв'язного утримання

О.С. Литвиненко, студент СВО «Магістр»,

Науковий керівник - д. с.-г. н., професор Підпала Т.В.

O. Litwinencko. MILK PRODUCTIVITY OF COWS OF DIFFERENT BREEDS WITH UNATTACHED CONTENT.

Investigational the dairy productivity of cows ukrainian redder pock-marked, black pockmarked and redder sucklings breeds of cattle in an economy with unattached content. The finding that the cows of the test breeds exhibit a high level of productivity. Their average milk yield is 9987-10813kg. The high milk yield for the first lactation was characterized by cows of the Ukrainian black pock-marked dairy breed. Inherited potential under industrial technology is realized at 92,5...104,3 %.

Key words: breed, breeding, cow, milk productivity, trait, milk yield, variability.

Досліджено молочну продуктивність корів українських червоно-рябої, чорно-рябої та червоної молочних порід великої рогатої худоби у господарстві з безприв 'язним утриманням тварин. Встановлено, що корови досліджуваних порід проявляють високий рівень продуктивності. Середній їх надій становить 9987...10813 кг молока. Вищим надоєм за першу лактацію характеризувалися корови української чорно-рябої молочної породи. Спадковий потенціал в умовах промислової технології реалізується на 92,5.104,3 %.

Ключові слова: порода, селекція, корова, молочна продуктивність, ознака, надій, мінливість.

молочна продуктивність корова

Постановка проблеми

Інтенсивне використання у селекційному процесі генофонду голштинської породи сприяло прискоренню виведення вітчизняних молочних порід великої рогатої худоби. У розроблених програмах [1] надається детальна характеристика походження, екстер'єрних і породних особливостей новостворених українських молочних порід великої рогатої худоби. Проте, й надалі продовжується робота з підвищення частки спадковості голштинської породи в генотипі тварин новостворених порід для поліпшення господарськи корисних ознак молочної худоби. Це в свою чергу обумовило створення стад, які неоднорідні як за генотипом тварин, так і їх продуктивними, відтворювальними та адаптивними властивостями [2]. Тому, доцільним є вивчення особливостей реалізації спадкового потенціалу українських молочних порід великої рогатої худоби.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Багатьма дослідниками [3, 4, 5, 6] встановлено різний рівень молочної продуктивності корів спеціалізованих молочних порід української селекції. Так, середній надій корів -первісток української червоної молочної в племзаводах ПОК «Зоря - 3948 кг молока [4]. української чорно-рябої молочної породи в ТОВ АФ «Глушки» і ТОВ АФ «Матюші» становив 7044 кг і 7027 кг молока відповідно [6]; ДП ДГ «Рихальське» - 4081 кг [7]; української червоно-рябої молочної у ТОВ «Старт» - 4992 кг молока [8]. Впровадження програми формування

високопродуктивного стада української чорно-рябої молочної породи за концепцією бажаного типу в племзаводі приватної агрофірми «Єрчики» сприяло підвищенню продуктивності корів-первісток до 6049 кг молока, жирністю 3,95 % [3]. Є повідомлення інших дослідників [6, 7, 8] як про високий рівень молочної продуктивності корів новостворених порід, так і низький, зокрема величина надою корів української червоної молочної породи була на рівні 3668 кг молока за першу лактацію [9].

У результаті порівняльного аналізу встановлено, що у тварин досліджуваних порід надій був на рівні 10538-11607 кг. Проте корови-первістки української чорно-рябої молочної породи мали вищий надій за всю лактацію на 555 кг (Р<0,95) і 1069 кг (Р<0,95) порівняно з ровесницями української червоної молочної та української червоно-рябої молочної порід. Разом з тим, перевагу за надоєм за 305 днів першої лактації мали корови української червоної молочної породи, різниця становила 138 кг порівняно з тваринами української чорно- рябої молочної та 107 кг - з українською червоно-рябою молочною породами [10].

Отже, наведені матеріали підтверджують наявність суперечливості щодо реалізації спадкового потенціалу вітчизняних молочних порід великої рогатої худоби, а також вказують на неоднорідність стад молочної худоби. Зважаючи на зазначене є актуальним дослідження з вивчення ознак продуктивності українських червоно-рябої, чорно-рябої та червоної молочних порід великої рогатої худоби.

Постановка завдання. Нашими дослідженнями було визначення рівня прояву селекційних ознак великої рогатої худоби української червоно -рябої молочної, української червоної молочної та української чорно-рябої молочної порід, що використовуються в умовах одного господарства, де впроваджено промислове виробництво молока за безприв'язного утримання худоби.

Матеріали і методика досліджень. Дослідження проводилися у господарстві ТОВ «Колос 2011» Очаківського району Миколаївської області на коровах-первістках української червоно-рябої молочної (УЧеРМ), української червоної молочної (УЧМ) та української чорно-рябої молочної (УЧРМ) порід.

Для порівняльної оцінки молочної продуктивності тварин різних порід було сформовано три групи: перша - корови української червоно-рябої молочної (n=50), друга - корови української червоної молочної (n=50) і третя - корови української чорно-рябої молочної (n=50) порід. Загальна кількість піддослідних тварин становила 150 голів. Тварини досліджуваних груп знаходилися в подібних технологічних умовах утримання, годівлі та доїння.

Оцінку ознак продуктивності проводили за даними зоотехнічного та племінного обліку. Матеріалом для дослідження були дані молочної продуктивності корів-первісток за 305 днів і всю лактацію. Визначали середню арифметичну та її похибку ознак: тривалість лактації (днів), надій (кг), вміст жиру в молоці (%), кількість молочного жиру (кг), надій на 1 день лактації (кг).

Дослідні дані опрацьовані з використанням методів варіаційної статистики [11], де вірогідною різницею вважалося р<0,05-р<0,001. Отримані матеріали досліджень опрацюванні на персональному комп'ютері з використанням модуля «Аналіз даних» табличного редактора MS Excel.

Результати досліджень

Спадково зумовлена продуктивність молочної худоби може реалізуватися лише за умов, що максимально задовольняють усі фізіологічні потреби тварин залежно від їх віку, живої маси та продуктивності. Зважаючи на те, що стадо укомплектовано тваринами трьох спеціалізованих молочних порід вітчизняної селекції для промислової технології виробництва молока, оцінили прояв селекційних ознак у корів-первісток. Результативність використання молочної худоби різних порід в умовах одного стада наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика корів-первісток різних молочних порід за рівнем прояву селекційних ознак, X ± 8х

Примітка: МОП - міжотельний період; * - р<0,05; ** - р<0,01.

Встановлено, що за оптимальних технологічних умов тварини проявляють високий рівень молочної продуктивності. Середній надій піддослідних корів-первісток різних порід коливається від 9987 до 10813 кг молока. Найвищим надоєм характеризувалися корови української чорно -рябої молочної породи. Їх надій за першу лактацію вищий на 826 кг порівняно з ровесницями української червоно-рябої молочної породи і на 352 кг порівняно з коровами української червоної молочної породи, але різниці не вірогідні. Це дозволяє стверджувати про випадковість виявленої переваги і прояв високого рівня надою тваринами різних молочних порід.

У результаті порівняльного аналізу величини надою за 305 діб першої лактації корів досліджуваних порід виявлено, що перевагу мали тварини української червоно-рябої молочної породи. Їх надій був вищим на 189 кг і 489 кг молока порівняно з УЧМ та УЧРМ відповідно.

Дослідженнями також встановлено, що за вмістом жиру в молоці перевагу мали первістки УЧеРМ. Різниця порівняно з коровами української червоної молочної та української чорно-рябої молочної порід становила 0,05 % і 0,08 % відповідно.

Зважаючи на високий рівень молочності від корів-первісток української чорно-рябої молочної породи отримано молочного жиру 407,6 кг, що на 23,1 кг та 10,1 кг більше, ніж у УЧМ та УЧеРМ порід. Проте, показник кількості молочного жиру за 305 днів першої лактації у тварин УЧРМ нижчий порівняно з іншими досліджуваними породами.

Найвищим надоєм на один день лактації (29,2) характеризувалися корови- первістки української червоної молочної породи. Це пояснюється меншою тривалістю лактації та достатньо високому надої, ніж у тварин української чорно-рябої молочної породи.

Аналогічно первістки цієї породи відрізняються і вищим показником кількості молочного жиру на один день лактації (1,11 кг), що на 0,02 кг і 0,06 кг більше, ніж у корів УЧеРМ і УЧРМ порід.

Щодо таких ознак як тривалість сервіс- і міжотельного періодів, то вони подовжені у тварин усіх досліджуваних порід. Це є наслідком досить тривалого лактаційного періоду в тварин українських червоно-рябої, червоної та чорно - рябої молочних порід.

Про ступінь реалізації спадкового потенціалу молочних порід вітчизняної селекції свідчать дані, що наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Ступінь реалізації генетичного потенціалу за надоєм корів-первісток різних порід, X ± Бх

На підставі отриманих даних встановлено, що у червоних порід великої рогатої худоби спадковий потенціал проявляється краще, ніж у чорно -рябих тварин. Так, величина надою у корів-первісток української червоно-рябої молочної та української червоної молочної порід проявляється на 104,3 % і 103,3 % відповідно, а в корів-первісток української чорно-рябої молочної породи лише на 92,5 %.

Отже є можливості для відбору тварин за молочністю, оскільки наведені в таблиці 3 дані мінливості селекційних ознак свідчать про високі коефіцієнти варіабельності.

Більшість господарськи корисних ознак молочної худоби досліджуваних порід відносяться до середньо- та високо мінливих (табл. 3), за винятком вмісту жиру в молоці (Су=3,5-5,2 %) і надою на один день лактації (Су=9,1-10,8 %). Отриманні дані свідчать, що такі ознаки як тривалість лактації, надій за лактацію, сервіс-період характеризувалися найвищими коефіцієнтами мінливості (Су=26,3-32,6 %; Су=26,0-29,5 % і Су=56,3-67,8 % відповідно).

Таблиця З

Мінливість селекційних ознак у корів різних порід

Таким чином, наявність високої мінливості за такою ознакою як надій і в подальшому сприятиме результативній селекції великої рогатої худоби в стаді, укомплектованому тваринами українських червоно-рябої, червоної та чорно- рябої молочних порід.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Встановлено, що за оптимальних технологічних умов тварини проявляють високий рівень молочної продуктивності. Середній надій піддослідних корів-первісток різних порід коливається від 9987 до 10813 кг молока. У червоних порід великої рогатої худоби спадковий потенціал проявляється краще (УЧеРМ - 104,3 %, УЧМ - 103,3 %) ніж у чорно-рябих тварин (92,5 %). Більшість господарськи корисних ознак молочної худоби досліджуваних порід відносяться до середньо- та високомінливих, за винятком вмісту жиру в молоці. Наявність високої мінливості за такою ознакою як надій і в подальшому сприятиме результативній селекції великої рогатої худоби в стаді, укомплектованому тваринами українських червоно-рябої, червоної та чорно-рябої молочних порід.

На перспективу передбачається продовжити вивчення породних особливостей молочної худоби вітчизняної селекції.

Список використаних джерел

1. Програми селекції порід / В. П. Буркат, Ю. Ф. Мельник, М. Я. Єфіменко [та

ін.]. Розведення і генетика тварин. К. : Аграрна наука, 2003. Вип. 37.С. 3-22.

Дідківський В. О. Характеристика господарськи-корисних ознак корів новостворених українських молочних порід різних ексткр'єрно - конституціональних типів. Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С. 3. Ґжицького. Львів, 2005. Т. 7 (№ 2). Ч. 3.

С. 232-235.

Піддубна Л. М. Молочна продуктивність та відтворна здатність корів української чорно-рябої молочної породи провідних племзаводів північно- подільського регіону. Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2014. Вип. 7 (26). С. 55-58.

Підпала Т. В., Попенко А. А. Високопродуктивне стадо корів української червоної молочної породи. Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. Біла Церква, 2010. Вип. 3 (72). С. 29-32.

Пелехатий М. С., Піддубна Л. М., Гунтік Т. О. Результати порівняльної оцінки корів українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід в умовах безприв'язного утримання. Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2017. Вип. 5/1 (31). С. 123-130.

Ставецька Р., Рудик І. Поліпшуючий вплив голштинської породи. Тваринництво України. 2011. № 5. С. 27-30.

7. Омелькович С. П. Молочна продуктивність та відтворна здатність корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів. 36. наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Вінниця, 2014. Вип. 1 (83). Т. № 2. С. 159-164.

Ліщук С. Особливості українських чорно- та червоно-рябої молочних порід Поділля. Тваринництво України. 2014. № 12. С. 21-25.

Черненко О. І. Характеристика корів української червоної молочної та голштинської порід за морфофункціональними властивостями вимені й молочною продуктивністю. Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми, 2014. Вип. 2/2 (25). С. 108-111.

Підпала Т. В., Бондар С. О. Особливості прояву селекційних ознак у молочної худоби. Таврійський науковий вісник. Херсон : Грінь Д. С., 2016. Вип. 95. С. 135-140.

Крамаренко С. С., Луговий С. І., Лихач А. В., Крамаренко О. С. Аналіз біометричних даних у розведенні та селекції тварин. Миколаїв, МНАУ. 2019. 211 с.

Размещено на Allbest.ru