Характеристика новоствореного парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва. "Будинок-музей А.П. Чехова" в м. Сумах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Характеристика новоствореного парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва. «Будинок-музей А.П. Чехова» в м. Сумах

Подано інформацію про один із новостворених у Сумській області об'єктів природно-заповідного фонду: парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Будинок-музей А. П. Чехова». Встановлено сучасний видовий склад рослин та фітокомпозицій парку. Здійснено оцінку созологічної цінності території. Визначено пріоритетні напрями функціонування та забезпечення охорони природи на теренах цього парку- пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Ключові слова: природно-заповідний фонд, екомережа, біорізноманіття, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.

Скляр Виктория. Характеристика созданного парка-памятки садово-паркового искусства «Дом- музей А.П. Чехова» в г. Сумы

Украины», а также подлежащие охране в Сумской области как регионально редкие. Осуществлена оценка со- зологической ценности территории. Определены приоритетные направления функционирования и обеспечения охраны природы в границах этого парка-памятки садово-паркового искусства. Предложена схема зонирования его територии.

Ключевые слова: природно-заповедный фонд, экосеть, биоразнообразие, парк-памятка садово-паркового искусства.

Skliar Viktoria. Characteristics of the Newly Created Park Monument of Landscape Gardening art “Museum A. P. Chekhov's” in Sumy

Постановка наукової проблеми та її значення

У державі визначено, що основними цілями національної екологічної політики є досягнення безпечного для здоров'я людини стану довкілля; покращення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки; удосконалення регіональної екологічної політики, припинення втрат біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи [3-5; 11]. «Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року» передбачено збільшення площі територій та об'єктів природно-заповідного фонду (далі - ПЗФ) до рівня 11-12 % території області [15].

Водночас збільшення кількості і площі природно-заповідних територій в сучасних умовах ускладнюється низкою соціальних та економічних проблем. Особливо складно створювати нові об'єкти ПЗФ у великих містах, де землекористувачі часто не бажають брати на себе додаткові турботи та витрати на утримання, охорону й подальше вивчення заповідних територій. Тому досить позитивним є рішення Сумської обласної ради від 24 січня 2014 року «Про зміни в мережі територій та об'єктів природно-заповідного фонду області», згідно з яким створено новий заповідний об'єкт - парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Будинок-музей А. П. Чехова» площею 2,3 га [14]. Його ефективне функціонування та розвиток безпосередньо пов'язані із розв'язанням таких ключових питань, як розробка проекту утримання та реконструкції території, а також проведенням її зонування. Це, зі свого боку, потребує ретельного вивчення стану природних комплексів, які ввійшли до складу цього об'єкта ПЗФ.

Аналіз досліджень цієї проблеми

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва - не лише ботанічні об'єкти, а й пам'ятки культури, архітектури, історії. Окрім природоохоронної ролі такі території виконують важливу рекреаційну, виховну, просвітницьку, історико-культурну функції. Дослідженням парків-пам'яток як природоохоронних об'єктів займаються науковці в багатьох областях України [1; 6; 8; 13 та ін.]. Досліджують такі об'єкти і на Сумщині [7; 9; 17 та ін.]

Територія, оголошена парком-пам'яткою садово-паркового мистецтва «Будинок-музей А. П. Чехова», розташована навкруги колишньої садиби поміщиків Линтварьових, у яких наприкінці ХІХ ст. письменник А. П. Чехов знімав під дачу одну з будівель. Як зазначають дослідники творчості А. П. Чехова, у своїх листах, описуючи цю місцевість, він вказував, що живе на березі р. Псел у флігелі старої панської садиби. Флігель цей розміщується біля підніжжя високої гори, вкритої диким садом, у якому ростуть дуби, білі акації, верби, сосни, липи [10].

Спираючись на результати досліджень, здійснених у ХІХ ст. на території, яку зараз включено до складу парку-пам'ятки, дослідники старовини краю стверджували, що раніше тут були літописні городища. А І. Бунін 1899 р. припустив, що в межах Луки (історичний район м. Суми, де росташований парк-пам'ятка «Будинок-музей А. П. Чехова») був городок Заритий [10].

Незважаючи на вивчення цієї території істориками, археологами, літературознавцями, ботанічні дослідження тут майже не проводилися.

Мета статті - аналіз стану фіторізноманіття і созологічної цінності території, що ввійшла до складу парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Будинок-музей А. П. Чехова».

Завдання дослідження - вивчити сучасний видовий склад рослин та фітокомпозицій цього об'єкта ПЗФ, виявити рослини, найбільш цінні для збереження, визначити пріоритетні напрями організації функціонування та охорони біорізноманіття.

Матеріали й методи

пам'ятка садовий парковий

Відповідно до фізико-географічного районування України територія парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Будинок-музей А. П. Чехова» лежить у межах Східноєвропейської рівнини Лісостепової природної зони Східноукраїнського краю Сумської схилово-височинної області Сумсько-Тростянецького району [18]. За геоботанічним районуванням територія належить до Європейсько-Сибірської лісостепової області Східноєвропейської провінції Середньоросійської лісостепової підпровінції Сумського округу Хотинського району [2].

Поглиблений аналіз стану фіторізноманіття як важливої складової частини природних комплексів цього парку-пам'ятки здійснювався з використанням загальноприйнятих геоботанічних та флористичних методів [12]. Дослідження супроводжувалися збором та оформленням гербарію.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Територія парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва «Будинок А. П. Чехова» складається з чотирьох частин. Три з них розташовані у заплаві та на першій надзаплавній терасі р. Псел і розділені лише неширокою проїжджою частиною вулиць Чехова та Івана Франка. Ще одна, найменша, ділянка - це частина виступу правого корінного берега р. Псел, що височіє над річковою долиною.

Перша, найбільша за площею частина проектованого парку -пам'ятки включає в себе колишній будинок родини Линтварьових зі східним флігелем. На схід і північний схід від цих будівель є фруктовий сад, що потребує реконструкції. Однак він має певне меморіальне значення: згідно з історико-літературними даними, в часи перебування тут А. П. Чехова саме на цьому місці був і фруктовий сад родини Линтварьових. Існування в ХІХ ст. саду та садово-паркових композицій підтверджує і малюнок плану садиби Линтварьових, що його зробив брат письменника М. П. Чехов у травні 1889 року (рис. 1) [16].

Рис. 1. План садиби Линтварьових, що його зробив М. П. Чехов у травні 1889 року (за П. А. Сапухіним) [16]

Тепер на північному сході саду зростає середньовікове шестистовбурне дерево Juglans mandshurica Maxim. Завдяки своїм шести стовбурам та великим перистим листкам воно має гарні декоративні властивості і прикрашає цей куточок. Частина території саду заросла декоративним північноамериканським видом - Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. Весь південний і половина західного периметра цієї ділянки оконтурюють досить значні за розмірами дерева: Ulmus laevis Pall. заввишки від 15 до 23 м, із діаметром стовбура на висоті 1,3 м від 40 до 93 см.; Betula pendula Roth. заввишки від 15 до 22 м, із діаметром стовбура від 46 до 57 см; Populus alba L. заввишки від 20 до 26 м, із діаметром від 97 до 101 см; Quercus robur L. заввишки 11 м, із діаметром 54 см.

На захід від будинку тягнеться алея з Betula pendula та Aesculus hippocastanum L. Серед трав'янистих рослин трапляються декоративні види: Sedum purpureum (L.) Schult., Rudbeckia L., Vinca major L., Aster novi-belgii L., Phytolacca americana L.

На півночі ця ділянка знижується до колишньої заплави р. Псел. У зниженні є озеро старичного походження, яке відмежоване від заплави Псла насипом дороги вул. Івана Франка. Схил та береги озера вкриті деревно-чагарниковою та трав'янистою рослинністю. Тут ростуть Ulmus laevis, Acer platanoides L., Acer negundo L., Robinia pseudoacacia L., Salix fragilis L., Salix alba L., Quercus robur L., Populus alba, Viburnum opulus L. З прибережно-водних видів виявлені Lycopus europaeus L., Bidens tripartita L., Typha latifolia L., з водних - Lemna minor L., Lemna trisulca L., Ceratophyllum demersum L.; також у водойму декілька років тому місцеві природолюби реінтродукували регіонально рідкісний вид - Nymphaea alba L. Північно-західний берег озера щільно вкритий заростями Humulus lupulus L.

Біля південно-західного кута першої ділянки розміщена друга ділянка парку-пам'ятки. Ці території відокремлені одна від одної проїжджою частиною вул. Чехова. В межах другої ділянки розта - шований будинок музею А. П. Чехова та деякі господарські будівлі. Територія має майже прямокутну форму і простягається на захід від будівлі музею, піднімаючись по схилу корінного берега р. Псел.

Частина території навколо музею обнесена парканом. Тут збудована альтанка, встановлено пам'ятний хрест, прокладено доріжки. На ній ростуть дерева місцевої флори Ulmus laevis, Tilia cordata Mill., Fraxinus excelsior L. віком понад 60 років. По периметру ділянка обсаджена чагарником Spiraea vanhouttei (Briot) Zabel. Поблизу будинку є декілька молодих дерев Рісеа abies (L.) Karst. На клумбах зростають декоративні види: Mahonia aquilifolium Nutt., Rosa canina L., Zinnia elegans Jacq., Sedum purpureum, Hosta ventricosa Steam, Hosta lancifolia Engl., Rudbeckia, Vinca major, Convallaria majalis L., Paeonia officinalis L., Chrysanthemum coronarium L., Iris florentina L., Lunaria annua L., Physalis alkekengi L. та деякі сорти троянд (Rosa L.), гортензії (Hydrangea L.), айстр (Aster L.).

Інша частина цієї ділянки, що за парканом, стрімко піднімається вгору. Територія має розріджений деревно-чагарниковий покрив. Тут ростуть середньовікові екземпляри Quercus robur, Ulmus laevis, Tilia cordata, Acer negundo, Fraxinus excelsior, Betula pendula, Cerasus vulgaris Mill., Sorbus aucuparia L. Через неї, по крутосхилу, проходить стежка, яка з'єднує її з третьою ділянкою - мисоподібним виступом корінного берега р. Псел, що є добрим оглядовим майданчиком.

Четверта ділянка розташована на північ від першої і розділяється з нею проїжджою частиною вул. Івана Франка. Ця територія є заплавою правого берега р. Псел і вкрита лісовим насадженням майже без підліску і з нещільним деревостаном, що надає їй привабливого паркового вигляду. З дерев тут наявні: Populus alba, Salix fragilis, Acer negundo, Alnus glutinosa (L.) Gaertn., Quercus robur, Betula pendula, Acer platanoides. Трав'яний ярус сформований із типових для лучних та лісових заплавних фітоценозів лісостепової зони видів рослин. Тут ростуть: Glechoma hederacea L., Lamium purpureum L., Aegopodium podagraria L., Asparagus officinalis L., Agrimonia eupatoria L., Chelidonium majus L., Leonurus quinquelobatus Gilib., Festuca gigantea (L.) Vill., Poa nemoralis L., Carex hirta L., Dactylis glomerata L., Lysimachia nummularia L., Deschampsia cespitosa (L.) P. Beauv. На цій ділянці виявлено невелику популяцію (шість особин) Epipactis helleborine (L.) Crantz - виду, занесеного до Червоної книги України [19].

Усі ділянки, що ввійшли до складу парку-пам'ятки, доповнюють одна одну. Завдяки цьому тут, на території, не значній за площею, можна ознайомитися із досить цікавими штучними та природними утвореннями.

Висновки та перспективи подальшого дослідження

Результати вивчення відомостей про місцевість, розташовану в північно-східній частині Сум на правому березі р. Псел в історичному мікрорайоні Лука біля Будинку-музею А. П. Чехова, засвідчують, що вона має велике історико- культурне значення. В її межах наявні елементи садово-паркових композицій різних часів. Крім того, наявність тут регіонально рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, представленість природних комплексів, типових для цього регіону, визначає і природоохоронну цінність території. Загалом історичний та природний складники вказують ще й на велику наукову, пізнавальну та освітньо-виховну роль цієї місцевості. Все це підкреслює важливість та обгрунтованість надання цій території природоохоронного статусу.

У подальшому для новоствореного парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва потрібно розробити проект утримання та реконструкції. Зокрема, відповідно до ст. 32, 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», провести зонування його території із визначенням природоохоронного режиму кожної із зон. Враховуючи сучасний стан та необхідність реконструкції й упорядкування території парку, пропонуємо виділити на його території три зони: 1) південно - західну частину першої, найбільшої ділянки та східну частину другої ділянки з будинком -музеєм та господарськими будівлями доцільно зарахувати до адміністративно -господарської зони; 2) південно- східну частину першої ділянки зі старим садом та клумбами - до наукової зони; 3) вся інша територія може бути чудовою експозиційною зоною. Виокремлення заповідної зони на сьогодні не до - цільне й практично неможливе, хоча в майбутньому, при активному розвитку парку -пам'ятки, налагодженні ефективної охорони території, таку зону можна буде створити в межах південної частини четвертої, заплавної ділянки парку.

Джерела та література

1. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року, № 1264-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1264=12