Оцінка кормів у продукції молока для корів різного рівня продуктивності

Потреба сирого протеїну об'ємистих кормів для корів різного рівня продуктивності нами взята 120 г на синтез 1 л молока, але з врахуванням вмісту сирої клітковини в кормі та коефіцієнту її депресивної дії, яка виражається відношенням фізіологічної норми клітковини в сухій речовині раціону відповідного рівня продуктивності тварин до вмісту клітковини на суху речовину в кожному виді корму.

Потреба в легкоферментуємих вуглеводах для синтезу 1 л молока нами взята 120 г (крохмаль + цукор) концетрованих і об'ємистих кормів для корів будь-якого рівня продуктивності. Депресивна дія клітковини в процесах ферментації крохмалю і цукру кормів як у передшлунках, так і в кишечнику не проявляється. При зменшенні к ферментації у передшлунках відповідно збільшується в кишечнику. Поряд із цим, якттто корова споживає більше кормів, то бактерії містять більше протеїну і значно швидше надходять із рубця в сичуг.

Суха речовина кормів раціону акумулює вміст енергії і корелює з періодом ферментації і знаходження кормової маси в рубці та кишечнику, а неструктурні вуглеводи і сирий протеїн як складові частини сухих речовин і обмінної енергії чи чистої енергії лактації забезпечують єдиний процес синтезу молока. Поряд із цим необхідно зазначити, що оцінка корму за обмінною енергією чи чистою енергією лактації є односторонньою, так як характеризує його одним показником, тоді як запропонована нами оцінка в молочних протеїнових, вуглеводних і енергетичних одиницях розкриває таку оцінку в 3-х вимірах.

Оцінка пасовища за молочною продуктивністю корів без підгодівлі та з підгодівлею силосом і концентратами (рис. 1)

Після закінчення першого циклу випасання корів перегонили на другі загонки пасовища, травостій на яких був підкошений у перших числах травня. Другий цикл випасання корів обох груп тривав із 23 травня по 15 червня. Третій цикл випасання корів дослідної групи не проводили, а переводили їх на загальну схему випасання і підгодівлі корів всього стада зеленими кормами польового конвеєру і концентратами.

Підгодівля корів в літньому таборі суміші зеленої маси з концкормами

Дані хімічного аналізу злаково-бобового травостою пасовища періоду першого циклу випасання корів показали, що в 1 кг натурального корму містилося 220 г сухих речовин, сирого протеїну - 34, сирої клітковини - 56, цукру - 20 г, к. од. - 0,20 і ОЕ - 2,1 МДж. Облік спасування трави при випасанні корів обох груп методом зважування до випасання і після показав, що в середньому на голову припадало по 50 кг пасовищного корму.

Оскільки корови дослідної групи були без підгодівлі силосом і концентратами, то безумовно вони більш інтенсивно спасували траву пасовища.

Корови контрольної групи, які споживали по 50 кг трави пасовища, в складі раціону, тобто, з підгодівлею кукурудзяним силосом 15 кг та 3 кг ячмінно-пшеничної дерті одержували 19 кг сухих речовин, 2485 сирого протеїну, 4,3 кг сирої клітковини і 3 кг крохмалю з цукром. Потреба корів при добовому надої 20 кг молока складала відповідно 18,9, 2,4, 4,5 і 3,4 кг.

У другому циклі випасання корів, який продовжувався з 23 травня по 15 червня, продуктивність корів дослідної групи становила в середньому на корову 13 л молока проти 19 л в контрольній групі. Облік споживання трави пасовища проводився аналогічно як і в першому циклі. Результати обліку показали, що в середньому на корову дослідної і контрольної груп та всього стада, яке випасалося припадало 47 кг трави пасовища, тобто врожайність була нижчою. Звідси висновок, що через низьку продуктивність корів дослідної групи, яка становила 13 кг молока проти 19 кг в контрольній продовження досліду не мало як наукового так і господарського сенсу.

Аналіз пасовищного корму різних строків випасання показує, що неможливо одержати 15-16 кг молока від корів середнього і високого рівня продуктивності тільки за рахунок трави пасовища без його зрошення за період протягом 3-х чи 5-ти циклів випасання.

Підгодівля корів у стійлі силосом і концентратами є обов'язковим фактором забезпечення високої продуктивності корів при утриманні їх на багаторічному пасовищі.

Проблема збільшення обсягів виробництва молока в Україні на даний час вирішується шляхом створення нових високопродуктивних порід, типів і ліній молочних тварин та розробки типових раціонів для них.

На сьогоднішній день розроблені і рекомендовані для виробництва раціони за деталізованими нормами не вирішують проблему повноцінної годівлі високопродуктивних корів. Вони є дефіцитними на 25 -30% за енергією і протеїном, тому не повною мірою реалізується генетичний потенціал продуктивності високопродуктивних корів. Нагальною потребою для високопродуктивних корів є розробка науково обґрунтованих типових раціонів та удосконалення деталізованих норм їх годівлі.

Другою важливою проблемою є виробництво конкурентоспроможної продукції, тобто, високоякісного молока. Виробництво високоякісного молока пов'язане з виробництвом високоякісних кормів та використанням найбільш перспективних кормових культур і нових енергозберігаючих технологій їх заготівлі, зберігання та використання для конкретної природно-кліматичної зони України.

Такою перспективною кормовою культурою є люцерна. Основна частина органічної речовини зеленої маси люцерни легко засвоюється і перетравлюється, краще поїдається тваринами. Протеїн зеленої маси люцерни близький до протеїну кормів тваринного походження. Тому корми, заготовленні із неї в оптимальні строки її розвитку, можуть суттєво поліпшити протеїнову і біологічну цінність раціонів високопродуктивних корів. Трава люцерни є вихідною сировиною для заготівлі таких традиційних кормів, як сіно, сінаж. Поживність сінажу і сіна залежить від фази розвитку зеленої маси люцерни, в яку були заготовленні ці корми, а також від сорту та технології заготівлі і зберігання,

Тому метою наших подальших досліджень було - вивчити вплив різних рівнів сирого протеїну з його легко- та важкорозчинною фракцією, критичними амінокислотами, які були створенні за рахунок люцернового сіна та сінажу, заготовлених у різні фази розвитку зеленої маси люцерни, дерті кукурудзяної і макухи соєвої, яка була отримана шляхом екструзії на їх продуктивність та перетравність поживних речовин в організмі високопродуктивних корів.

Як показали результати досліджень, неоднакові рівні сирого протеїну та його важкорозчинної фракції і критичних амінокислот в раціоні піддослідних корів по-різному вплинули на їх продуктивність, про що свідчать дані, наведені у таблиці 3.

Таблиця 3. Продуктивність піддослідних корів залежно від рівня сирого протеїну в раціонах, п=7