Вплив інтенсивних технологій на агроекологічний стан ґрунтів Волині

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив інтенсивних технологій на агроекологічний стан ґрунтів Волині

Неля Ясенчук, Микола Зінчук

Акцентовано увагу на господарських й агроекологічних балансах за активного впровадження інтенсивних технологій рослинництва у Волинській області. Виявлено загальні негативні тенденції стосовно показників родючості грунтів, недостатніх рівнів застосування органічних і мінеральних добрив, а також обернені до них господарські результати, що характеризуються зростанням урожаїв. Піднято проблему невідповідності реальної ситуації в агровиробництві фундаментальним науковим положенням та висловлено припущення про порушення рівноваги агроекосистем компонентами запроваджених технологій.

Ключові слова: інтенсивні технології, грунт, родючість, урожайність, мінеральні та органічні добрива, баланс гумусу й поживних речовин.

Ясенчук Неля, Зинчук Николай. Влияние интенсивных технологий на агроэкологическое состояние почв Волыни. Акцентируется внимание на хозяйственных и агроэкологических балансах за активного внедрения интенсивных технологий растениеводства в Волынской области. Выявлены общие негативные тенденции относительно показателей плодородия почв, недостаточных уровней применения органических и мине - ральных удобрений, а также обратные к ним хозяйственные результаты, характеризуемые ростом урожаев.

Поднята проблема несоответствия реальной ситуации в агропроизводстве фундаментальным научным положениям. Несмотря на то, что происходит внедрение интенсивных технологий и наращивание производства продукции, одновременно фиксируются опасные деградационные процессы истощения почв на фоне недостаточного их обеспечения агрохимическими и агробиологическими ресурсами.

Ключевые слова: интенсивные технологии, почва, плодородие, урожайность, минеральные и органические удобрения, баланс гумуса и питательных веществ.

Iasenchuk Nelia, Zinchuk Mykola. Influence of the Intensive Technologies on the Agro-ecological Condition of the Soils of Volyn. The attention has been paid to the economic and agro-ecological balances under the conditions of the active implementation of the crop intensive technologies in the Volyn region. General negative tendencies of the indicators of the soil fertility and insufficient usage of organic and mineral fertilizers were described. The economic results that are characterized by the rising harvests were pointed out too.

The problem of the discrepancy of the actual situation in the agricultural production with fundamental scientific principles was pointed out. Although the implementation is intensive technologies and production capacity, while fixed dangerous depletion of soil degradation processes against the background of insufficient provision of agrochemical and agrobiological resources.

Key words: intensive technologies, soil, fertility, yield, mineral and organic fertilizers, a balance of humus and nutrients.

Постановка наукової проблеми та її значення. Застосування інтенсивних технологій у рослинництві - один із визначальних напрямів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки держави.

Інтенсивна технологія, у класичному розумінні, передбачає найбільш ефективне використання високих доз мінеральних й органічних добрив, гібридів інтенсивного типу або сортів високих репродукцій, пестицидів, регуляторів росту, біологічних та агротехнічних методів захисту рослин, нових технічних засобів й інших виробничих можливостей на кращих агротехнічних фонах, що забезпечують найвищу віддачу високоякісної продукції [1].

Кінець 80-х років минулого століття вважається періодом найвищої інтенсифікації сільського господарства в Україні, що пов'язано зі значним ростом його хімізації. У цей час застосування мінеральних добрив складало 150 кг/га в діючій речовині, щорічне внесення органіки становило 8,7 т/га. При цьому численними дослідженнями підтверджувалася недостатність таких рівнів застосування добрив для забезпечення відтворення родючості грунтів, а досягнення оптимальних рівнів агрофону планувалося на середину ХХІ ст. Кращими виробничими показниками вважалася врожайність зернових на рівні 35-45 ц/га [2].

На Волині в цей період у лісостеповій зоні застосовували в середньому 239 кг/га мінеральних і 15,7 т/га органічних добрив. Це забезпечувало позитивні баланси гумусу та основних елементів живлення у співвідношеннях, наближених до оптимальних. Урожайність зернових тут становила 37,1 ц/га.

Однак сьогодні землеробство ведеться з повним ігноруванням закону повернення поживних речовин, порушенням їх співвідношень, а щорічні втрати гумусу сягають тонни з гектара [3]. Рівень застосування мінеральних добрив суттєво знизився. У середньому за останній п'ятирічний період вносилося до 105 кг/га поживи. Повернення органічної речовини вже 20 років тому сягнуло критичної межі й продовжує знижуватися. В обласному вимірі використання органіки втратило значення фактора впливу на процеси врожайності, оскільки їх застосування складає менше 2 т/га в рік. Така ситуація теоретично призводить до деградації грунтів агроекоситем і повинна супроводжуватися зниженням їх продуктивності [4; 5].

Водночас статистичні дані свідчать про суттєве збільшення врожайності основних сільськогосподарських культур. Переважний внесок у ці досягнення роблять великі агропідприємства та агрохолдинги, які виконують діяльність за інтенсивними мінеральними системами удобрення. Така невідповідність енергетичних балансів у рослинництві потребує детального аналізу, адже наслідки цього парадоксу можуть бути незворотними.

Тому процеси, які відбуваються під впливом упроваджених інтенсивних технологій, потребують оперативного й глибокого вивчення. Насамперед це стосується виробничих умов, оскільки їхня специфіка може суттєво відрізнятися від експериментальних даних за своїм впливом на родючість і властивості ґрунту, урожай, його якість та навколишнє природне середовище в цілому.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Аналіз публікацій (В. В. Лихочвор [1], М. В. Козлов [2], М.К. Шикула [4], В. Н. Єфимов [5], І. У. Марчук [12], О. В. Шубравська [13], В. П. Патика [14], Е. Г. Дегодюк [15], О. І. Дацій [16], В. П. Гудзь [17]) свідчить, що питання адаптації інтенсивних техно - логій ведення сільськогосподарського виробництва до вітчизняних умов господарювання не знайшло широкого висвітлення й вимагає подальших досліджень. Основним викликом є нарощування обсягів агровиробництва за рахунок використання технологій, безпечність яких досі не визначено. Ці процеси супроводжуються виникненням різноманітних загроз, уключаючи негативний вплив на здоров'я населення, занедбання природних ресурсів через посилення неконтрольованого антропогенного навантаження [13].

Мета дослідження - проаналізувати основні агроекологічні тенденції активного впровадження інтенсивних технологій у рослинництві на теренах Волинської області та розробити стратегію досліджень екологічних і господарських факторів ризику, пов'язаних із ними.

Матеріали та методи досліджень. Під час виконання дослідження використано інформацію Головного управління статистики у Волинській області за період із 2000 до 2014 р. [6; 7], проаналізовано дані Волинської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України» [10] та інші опубліковані джерела.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. На сьогодні у Волинській області, завдяки активному освоєнню господарствами інтенсивних технологій у виробництві продукції рослинництва, досягнуто значних успіхів.

Зокрема, у 2014 р. виробники всіх категорій одержали рекордний урожай зернових - 1036,8 тис. т, цукрових буряків - 650,7 тис. т, картоплі - 1132,1 тис. т. Такий валовий збір зіставний лише з успішним 1987 р. та суттєво відрізняється від показників попереднього десятиліття (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка виробництва основних сільськогосподарських культур в усіх категоріях господарств у Волинській області (2000-2014 рр.)