Особливості статевого циклу кобил

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості статевого циклу кобил

Г.Е. Мельничук, студент,

Науковий керівник - д.с.-г.н., доцент Коцюбенко Г.А.

Миколаївський національний аграрний університет

Ключові слова: коні, відтворювальні якості, статевий цикл, безпліддя, кобила. кобила вижереблення паратиповий

Key words: horses, reproductive qualities, sexual cycle, infertility, mares.

Постановка проблеми. Основним завданням відтворення коней є одержання лоша від кожної кобили щороку. За тривалості жеребності біля 11 місяців (в середньому 334 дня) це можливо лише при умові найшвидшого настання нової вагітності після пологів. Одною з особливостей відтворення кобил є можливість запліднення після вижереблення вже протягом перших 15 днів [1, 2]. Тому певну увагу слід приділяти першій після вижереблення статевій охоті. Вона у переважаючої більшості кобил настає вже на 6.. .10 після вижереблення день, але її тривалість дуже коротка (2.3 дня), а ступінь прояву дуже сильний.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На тривалість періоду між вижеребленням та настанням статевої охоти впливає багато факторів. Серед них слід відмітити перебіг пологів та післяпологові захворювання або ускладнення, умови годівлі, утримання та догляду за кобилами, індивідуальні особливості, вік, породу та ін. Середня тривалість індепенданс-періоду з великою вірогідністю може відображати стан здоров'я кобил підприємства після пологів [3, 4].

Одним з основних умов відтворення конепоголів'я та покращення його якості є правильна організація парувальної кампанії, широке використання досягнень науки та передового досвіду, що накопичено в конярстві. Кращі господарства одержують щороку по 80.90 та більше лошат в розрахунку на 100 маток. Однак, найчастіше рівень відтворення коней ще й досі знаходиться на дуже низькому рівні та складає в середньому по усіх категоріях господарств України біля 31 лошат від 100 кобил [5].

Успішному відтворенню коней, покращенню їх продуктивних якостей повинна сприяти боротьба з безпліддям, яке завдає господарствам величезних економічних збитків. Для боротьби з безпліддям коней необхідно систематично здійснювати комплекс загальногосподарських, зоотехнічних та ветеринарно - санітарних заходів, які повинні розроблятися на основі досягнень науки та практики. Це й пояснює актуальність наших досліджень.

Постановка завдання. Метою досліджень було провести аналіз показників відтворювальної функції кобил основного табуна.

Матеріали та методика. Матеріалом для досліджень були коні верхових порід Філії "Південний племконецентр" ДП "Конярство України".

Дослідження проведені у період з 2011 р. по 2018 р. за результати парувань попередніх років. Використано документи племінного та зоотехнічного обліку в конярстві: картки племінних жеребців та кобил (форми №1-к та №2-к), журнал обліку проби та парувань кобил (форма №4-к), відомості результатів парування та вижереблення кобил (форма №7 -к), а також дані власних спостережень.

Оцінку стану відтворення конепоголів'я в кінному заводі надано за динамікою абсолютних та відносних показників заводського використання кобил за вісім років дослідного періоду: відсотками холостіння та

заплідненості, абортів, мертво- та слабконароджених лошат, благополучного вижереблення від кількості жеребних та спарованих маток, виходу лошат на 100 кобил.

При проведенні досліджень щодо виявлення особливостей циклу відтворення кобил підприємства вивчено тривалість періоду між пологами та першою статевою охотою (індепенданс-період), сервіс-періоду, жеребності відносно їх фізіологічних норм.

Результати досліджень. В умовах кінного заводу за дослідний період серед тварин вибірки 78,9 % кобил мали тривалість вказаного періоду в межах фізіологічної норми - матки першої та другої груп. Порівняно із середньою величиною показника вибірки різниця склала: для кобил першої групи 14,7 днів (1Д=18,2 при Р>0,999), 11,1 днів - для кобил другої (1Д=13,5 при Р>0,999) (табл. 1).

Таблиця 1

Тривaлість періоду між поломи тa першою сетевою охотою кобил

У кобил третьої групи, чисельність яких склала 15,6 %, спостерігали затримку першої після жереблення статевої охоти в середньому на 3,6 дня. Порівняно із середньою величиною середнього показника вибірки різниця склала 3,6 дні (1гі=4,4 при Р>0,999).

Подібні фізіологічні порушення можна пояснити недостатнім рівнем годівлі кобил в умовах кінного заводу, їх незадовільними кондиціями та післяпологовими ускладненнями за надмірно високою масою плода. Особливо це стосується напівкровних та висококровних кобил ліній чистокровних верхових жеребців 2397 Гугенота та 2996 Фактотума та 1876 Рауфбольда що парували з українським верховим 199 Шаблоном, який відрізняється дуже великим калібром, вестфальським Робінзоном Гольдоні та тракененським Зампано.

Також можна припустити, що збільшення тривалості індеперданс-періоду може бути викликано недостатнім моціоном, пов'язаним з погодними умовами, коли ранні вижереблення у січні-лютому співпадають з дуже холодною температурою повітря та зимовою негодою, коли не завжди можливо здійснити належний моціон жеребних та підсисних кобил.

У 4,4 % кобил (четверта група) охота настає в середньому майже через місяць після вижереблення, що перевищує фізіологічну норму на 11,8 днів, хоча мало відрізняється від середнього показника вибірки: різниця склала 0,8 дня (їд=0,6, не достовірно). Аналіз одержаних даних дозволяє стверджувати, що подібне подовження індепенданс-періоду у маток четвертої групи відбувається за рахунок важкого перебігу пологів, недостатньо кваліфіковано проведеної акушерської допомоги та післяпологових ускладнень. В семи кобил групи, навіть при проведенні кваліфікованої, але не своєчасної акушерської допомоги, з семи лошат втрачено п'ять за рахунок надмірної маси плодів, який складав 62...64 кг при живій масі кобил в межах 510...532 кг. Серед них слід відмітити українських верхових маток: гнідих дочок 328 Морошки - 1349 Марубу від Уговора, 1996 р. н. та Мальвазію, 1995 р. н. від Зампано; ворону Мібріолу, 2000 р.н. від 3521 Барокко. Всі означені кобили походять з родини 104 Маріци та були спарованими з вестфальським Робінзоном Гольдоні. Можна припустити, що така крупноплідність є або спадково обумовленою та закріпленою як з материнського, так і з батьківського боку водночас, або наслідком ефекту гетерозису при проведенні ввідного схрещування.

Рівень мінливості тривалості індепенданс-періоду в кобил вибірки за дослідний період знаходиться на високому рівні, що свідчить про різну реакцію кобил на недоліки умов утримання та годівлі, яка певною мірою залежить від генотипу та індивідуальних особливостей тварин. Серед тварин сформованих груп найвища варіабельність вказаної ознаки виявлена в другій групі кобил, яка є найчисельнішою та складає 55,9 % тварин вибірки. Із загальної кількості кобил, які ожеребилися за дослідний період, в охоту не прийшли 1,1 % маток, що можна пояснити порушенням гормонального статусу їх організму. Можна припустити, що це є наслідком або незадовільної годівлі, або станом їх здоров'я. Однак, оскільки в тварин п'ятої групи статевої охоту не спостерігали лише до закінчення парувальної кампанії, тобто, до 1 липня, можна припустити, що кобили мали або неповноцінні статеві цикли, або в них спостерігалося тимчасове безпліддя за рахунок вище означених причин.

Важливими показниками, які характеризують відтворювальну здатність кобил, є тривалість сервіс-періоду та індекс запліднення. За останні роки на підприємстві спостерігається велика кількість конематок, яких після пологів не спаровують протягом трьох-чотирьох місяців. Віднести це за рахунок будь- яких захворювань або відхилень від норми не можна. Їх не спаровують тому, що їх вижереблення може припасти на грудень поточного та січень наступного року. Тобто має місце штучне подовження сервіс-періоду у кобил, яке використовують з метою коригування строків вижереблення. Результати проведених досліджень доводять, що кобил спаровують в середньому після другого після вижереблення місяця, що співпадає з третім статевими циклом (табл. 2).

Таблиця 2

Тривалість сервіс-періоду у кобил дослідних груп

Одержані дані свідчать про те, що в середньому по табуну тривалість сервіс-періоду та індекс заплідненості знаходяться на більш-менш задовільному рівні, враховуючи штучне подовження сервіс-періоду організаційного характеру. Більш детальний аналіз тривалості сервіс-періоду тварин вибірки доводить що лише 25,2 % тварин запліднюються у перший та другий після жереблення статевий цикл (перша та друга групи).

Різниця тривалості сервіс-періоду у тварин вказаних груп порівняно із середнім показником вибірки є достовірною та складає 48,3 та 40,5 днів відповідно (1;ді=34,2 при Р>0,999, 1гі2=27,2 при Р>0,999).

Для більшої частини тварин, яка дорівнює 49,3 % від кількості жеребних маток (третя та четверта групи), плідними були парування лише на третій- четвертий статеві цикли після вижереблення. Значення індексу заплідненості тварин вказаних груп свідчить про те, що у більшості кобил третьої та четвертої груп парували, починаючи з першої після жереблення охоти. Але плідним стало в середньому 14 парування. Для кобил третьої групи сервіс -період коротший за середню тривалість по вибірці на 12,9 днів, різниця достовірна (їд=8,2 при Р>0,999). Кобили четвертої групи мають вказаний період тривалішим за середнє значення на 15,8 дня (1гі=10,6 при Р>0,999).

Для кобил п'ятої групи властивий сервіс-період, який перевищує середню тривалість відповідного періоду вибірки на 36,4 дня (їд=20,4 при Р>0,999). Їх кількість склала 15,6 % від кількості жеребних маток.

Незначна кількість кобил вибірки (9,9 %) плідно були спарованими лише на п'ятий-шостий статевий цикли. Тривалість сервіс-періоду для тварин вказаної групи перевищує середню його величину на 49,3 дні (ї^=9,2 при Р>0,999).

Значення індексу заплідненості кобил в межах сформованих груп та його динаміка свідчать про те, що поруч із штучним подовженням тривалості сервіс- періоду в умовах кінного заводу більшою мірою спостерігають зниження заплідненості маток. Приймаючи до уваги порушення технології їх утримання та годівлі, відсутності їх спілкування з жеребцем-пробником, а також знижену запліднювальну здатність окремих плідників, таке явище є повною мірою пояснюваним та вимагає прийняття негайних заходів щодо ліквідації тимчасового безпліддя маток.

Низький рівень запліднюваності кобил також може бути наслідком недостатньо ретельного визначення оптимальних строків парування, оскільки в умовах кінного заводу бажано було б використовувати УЗД-діагностику стану яєчників, овуляції та жеребності кобил, що при наявному кількісному складі маточного табуна допоможе набагато знизити витрати праці зооветспеціалістів при проведенні ректального та вагінального досліджень ступеню зрілості фолікулів та допоможе більш точно наблизити час парування з овуляцією, знизити навантаження на жеребців-плідників, особливо приймаючи до уваги поєднання їх спортивної кар'єри тa з репродуктивним використанням, знизити індекс заплідненості та знизити холостіння кобил.

Для молодих кобил замість ректального дослідження стану яєчників можна було б запропонувати метод ректального вимірювання температури тіла, оскільки під час овуляції вона підвищується порівняно з нормальною приблизно на 0,70 С. Такий метод не є трудомістким та допоможе провести парування як можна ближче за часом до овуляції.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Отже, виявлені особливості відтворювальної функції кобил в господарстві, які полягають у затримці першого після вижереблення статевого циклу у 21,1 % маток, подовження сервіс-періоду більш 61 дня у 44,7 % маток, підвищенні індексу заплідненості в середньому по маточному табуну до 16, збільшенні тривалості жеребності в середньому на 14 днів, є наслідком впливу паратипових факторів, виявлених в ході проведення досліджень, хоча не можна не враховувати й генотипову обумовленість зниженої відтворювальної функції маток.

Список використаних джерел