Протиерозійна організація території
Ознайомлення з поширеними видами антропогенної деградації ґрунтів. Еколого-економічна ефективність комплексу протиерозійних заходів. Проектування різних видів протиерозійних насаджень: прияружних та прибалкових лісосмуг, насаджень на схилах балок і ярів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | лабораторная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.11.2020 |
| Размер файла | 33,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ АРХІТЕКТУРИ ТА БУДІВНИЦТВА
Кафедра землеустрою, геодезії та кадастру
ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ
Протиерозійна організація території
Студента Яценко В.В.
Перевірив: к. с/г наук Лавренко Н.М.
Херсон - 2020
Лабораторна робота № 1
Тема: Оцінка деградації ґрунтів.
Мета: Ознайомитись з поширеними видами антропогенної деградації ґрунтів, засвоїти критерії оцінки деградації та розробити заходи боротьби з ними.
Матеріально-технічне оснащення робочого місця:
Інструктивна карта, креслярські прилади, плани землекористувань.
Обладнання і матеріали:
1. Агрохімічні картограми вмісту гумусу, обємної маси, поживних речовин
2. Методичні вказівки
Завдання 1. Ознайомитися з основними показниками деградації ґрунтів та напрямками боротьби з ними. На основі отриманих даних, користуючись додатковою літературою і знаннями, отриманими у процесі вивчення даної дисципліни, заповнити таблицю:
|
Показник деградації ґрунтів |
Заходи боротьби |
|||
|
профілактичні |
оперативні |
регенеративні |
||
|
Водна ерозія |
провадити обробіток ґрунту і посів сільськогосподарських культур поперек схилів, контурну оранку, поглиблення орного шару, лункування, переривчасте борознування, щілювання, впроваджувати ґрунтозахисні сівозміни, смугове розміщення культур; |
залуження крутих схилів, вирощування полезахисних і водорегулюючих лісові смуги, провадити залісення ярів, балок, пісків, берегів річок і водойм; |
будівництво терас і протиерозійних гідротехнічних споруд (ступінчасті перепади, лотки швидкотоків, загати, стави, водойми, обвалування вершин і відгалужень ярів, будівництво водовідвідних і водозатримуючих валів та канав), переведення з орних земель в луги; |
|
|
Дегуміфікація |
Для компенсації значної частини біогенних елементів як результату їхнього господарського винесення на формування врожаю зазвичай рекомендують вносити органічні добрива, яким відводять особливу роль у збереженні та підвищенні ґрунтової родючості. |
застосування сидератів та багаторічних трав, внесення органічних добрив; |
проведення ре культиваційних заходів; |
|
|
Вторинне підкислення |
планування сівозмін, використання підходящих добрив; |
вапнування, застосування органомінеральних добрив комплексної дії та формування висококомфортних для розвитку кореневої системи рослин осередків у кореневмісному шарі ґрунту |
раціональність використання земель, агрохімічний аналіз ґрунту, якість внесених добрив і ЗЗР, очищення та оздоровлення ґрунту. |
|
|
Агрофізична деградація |
раціональність використання земель, агрохімічний аналіз ґрунту, якість внесених добрив і ЗЗР, очищення та оздоровлення ґрунту, тобто всі шляхи та дії, які підтримують стале сільськогосподарське виробництво.агрегатів; |
внесення підвищених норм органічних добрив і кальцієвмісних речовин, посилення адаптивних властивостей кореневої системи культурних рослин і їх фітомеліоративної ролі; |
виведення з інтенсивного сільськогосподарського використання сильно змитих земель, їх залуження та заліснення; |
|
|
Забруднення важкими металами |
застосування гною, торфу, органо-мінеральних компонентів; |
Висадка рослин, які можуть протидіяти підвищенню концентрації ВМ в грунті. |
використання цеолітів, створення нового орного горизонту, використання забруднених земельних ресурсів для вирощування технічних і лісових культур та розведення квітів. |
Лабораторна робота № 2
Тема: Еколого-економічна ефективність комплексу протиерозійних заходів
Мета: Розвивати пізнавальні можливості, самостійність, самовдосконалення, увагу, пам'ять, здібності.
Матеріально-технічне оснащення робочого місця:
Інструктивна карта, креслярські прилади, плани землекористувань.
Загальні відомості.
При виділенні технологічних груп земель в першу групу включають нееродовані і слабоеродовані ґрунти, розміщені на схилах крутістю до 3°, характер рельєфу і якісний стан яких характеризується відсутністю перезволоження, інтенсивним засоленням, солонцюватістю, каменястістю, дефляційною стійкістю тощо. Такі землі придатні для вирощування за інтенсивними технологіями сільськогосподарських культур, включаючи просапні. На землях цієї групи рекомендовано розміщувати польові сівозміни з максимальним, при необхідності, насиченням просапними культурами.
До складу другої технологічної групи входять орні землі, розміщені на схилах 3-7 ° з перевагою середньозмитих ґрунтів (при наявності також слабо- і сильнозмитих, а в деяких випадках - незмитих). На землях цієї групи проектуються ґрунтозахисні зерно-трав'яні сівозміни без просапних культур.
В третю технологічну групу об'єднують орні землі, розміщені на схилах більше 7°. Їх використовують під ґрунтозахисні травопільні сівозміни або під залуження.
На картограмах крутості схилів, еродованості та технологічних груп земель номери технологічних груп показують римськими цифрами коричневим кольором, а їх межі - пунктиром коричневого кольору.
Завдання 1. Самостійне опрацювання матеріалу відповідно та вказаної теми лабораторної роботи. Дати відповіді на запитання та тестові завдання.
|
Тестові завдання різних типів |
|
|
1. Як називається підхід до організації території, який враховує ландшафтну диференціацію території з виділенням еколого-ландшафтних зон і припускає устрій території за визначеними частинами агроландшафту? Цей підхід називається - агроландшафтний. |
|
|
2. Види сівозмін - це: Б) сівозміни різного виробничого напрямку, які різняться головним видом продукції; |
|
|
3. Розмір фермерського господарства залежить від: А)виробничої спеціалізації господарства; |
|
|
4. Продовжіть: Руйнування ґрунту і підґрунтя під впливом природних факторів, як правило, пов'язаних із господарською діяльністю людини це - ерозія грунту. |
|
|
5. Які види районування використовують у землеустрої відповідно до завдань, які вирішуються: 1. Еколого-ландшафтне 2. Еколого-господарське 4.Агрокліматичне |
|
|
1. Як називають дороги, що забезпечують зв'язок сівозмін, садів із господарськими центрами? 2. Польові дороги. |
|
|
7. Продовжіть: Найменший територіальний комплекс, на всій протяжності якого зберігається однакові літологія ґрунтоутворювальних порід, характер рельєфу і зволоження, мікроклімат, єдиний ґрунтовий різновид та один біоценоз, це - географічна або ландшафтна фація. |
|
|
8. До якого підкласу агроекологічної придатності відносять землі з обмеженням, яке можна усувати агротехнічним прийомом без додаткових витрат? Відносяться до 2 підкласу. |
|
|
9. Площі для багаторічних насаджень відводять: Г) поблизу населених пунктів, на схилах без глибоких промоїн; |
|
|
10. Яким кольором відтіняють проектні угіддя на графічних матеріалах проекту землеустрою? Світлочервоним кольором. |
|
|
11. На якій технологічній підгрупі розміщують зерно-трав'яні сівозміни? Розміщують на підгрупі 2а. |
|
|
12. Продовжіть: Розташування всередині земельного масиву і меж даного господарства ділянки іншого землекористувача, що призводить до збільшення відстаней та інших негативних наслідків при використанні земель, це - |
|
|
13. Продовжіть: Територіальний комплекс, який характеризується однорідністю походженням, однотипністю рельєфу, однаковими кліматом і гідротермальними умовами, однаковістю поєднання ґрунтів та біоценозів це - |
|
|
14. До якого підкласу агроекологічної придатності відносять землі, що мають понижуючу продуктивність, яка викликана впливом кількох факторів, усунення яких можливе спеціальнимиагротехнічними заходами і супроводжується додатковими витратами? Відносять до 3 підкласу. |
Контрольні питання для самоперевірки
протиерозійний антропогенний деградація ґрунт
1. Що таке ерозія ґрунтів?
Еромзія (від лат. erosio) -- процес руйнування ґрунту або гірських порід водним потоком (водна ерозія), вітром (вітрова ерозія, або дефляція), льодом.... Розрізняють схилову й руслову водну ерозію. В результаті водної ерозії утворюються яри, балки, річкові долини тощо.
2. Назвіть основні технологічні групи земель?
Земелі за придатністю для вирощування різних сільськогосподарських культур рекомендується виділити:
1) землі орнопридатні;
2) землі придатні для багаторічних насаджень;
3) землі сіножатно-пасовищного використання.
Орнопридатні землі можуть бути розділені на три еколого-технологічні групи:
I група - слабодеградовані ґрунти на плато та схилах до 3°, які при необхідності використовуються для розміщення зерно-паро-просапних сівозмін і вирощування культур за інтенсивними технологіями.
II група - схили 3 - 5° зі слабо- та середньодеградованими ґрунтами, які використовуються із застосуванням біологічних принципів землеробства для вирощування культур суцільного посіву і багаторічних трав, тобто, зерно-трав'яних або трав'яно-зернових сівозмін.
III група - схили від 5° до 7°.
Багаторічні плодові насадження та природні кормові угіддя також можуть бути поділені за інтенсивністю і характером використання на три еколого-технологічні групи.
I група - багаторічні насадження на схилах до 5°, в межах якої насадження розміщають прямолінійно;
II групи - на схилах 5 - 10°, де проводять контурне розміщення насаджень паралельно горизонталями;
III група - на схилах більше 10°, які, як правило, терасують під насадження.
В складі природних кормових угідь:
до I групи відносять ділянки на схилах до 7°, які інтенсивно використовуються і підлягають докорінному поліпшенню;
до II групи - схили обмеженого смугового використання із забороною випасання худоби, з ухилом 7 - 18°;
до III групи - схили з ухилом 18 - 25°, вкрай обмеженого використання із поверхневим поліпшенням або з трансформацією в лісові насадження
3. Чому землі третьої категорії використовують під кормові угіддя та лісонасадження?
Тому що землі третьої категорії мають доволі крутий схил. І як наслідок найефективніше використовувати кормові угіддя та лісонасадження, для поліпшення рельєфу.
Лабораторна робота №3
Тема: Протиерозійні насадження та агроландшафти.
Мета: Теоретичне ознайомлення проектування різних видів протиерозійних насаджень: прияружних та прибалкових лісосмуг, насаджень на схилах балок і ярів, по дну яру та на конусі виносу вибором деревно-чагарникових порід, складання схем змішування для залісення та розрахунок необхідної кількості садивного матеріалу на один гектар. Ознайомлення з поняттям агроландшафту.
Матеріально-технічне оснащення робочого місця:
Інструктивна карта, креслярські прилади, плани землекористувань.
Загальні теоретичні відомості:
Короткі відомості з теоретичної частини роботи
Створення постійних рубежів між еколого-технологічними групами орних земель може забезпечуватись як насадженням водорегулювальних лісосмуг, так і будівництвом валів-терас чи смуг залуження.
На території господарств створюють мережу полезахисних, водорегулювальних, вітроломних (навколо садів), прибалкових, прияружних лісосмуг, насаджень навколо ставків, водойм, а також на незручних угіддях. Усі ділянки території, що непридатні для сільськогосподарських угідь, підлягають залісненню і повинні використовуватись з рекреаційною метою.
Лісомеліоративні насадження проектуються з метою надійного захисту ґрунтів від ерозії в комплексі з іншими протиерозійними заходами.
Під системою захисних насаджень розуміється комплекс різного виду насаджень, взаємодіючих між собою, які б створювали меліоративний ефект на визначеній території і забезпечували захист сільськогосподарських культур від впливу шкідливих природних явищ та сприяли одержанню високих стійких врожаїв. Насадження, що входять в систему, повинні викопувати одну головну задачу -- боротьбу з засухами, суховіями, водною і вітровою ерозією.
Проектування системи лісових насаджень ведеться в два етапи: на рівні схеми -- в проекті протиорганізаційної території і на стадії робочого проекту -- після його виносу в натуру, тобто в період його здійснення. Згідно з робочими проектами проводиться створення, тобто закладка запроектованих лісозахисних насаджень.
На території землекористувачів в залежності від конкретних умов можуть проектуватися такі види захисних лісових насаджень: полезахисні, водорстулюючі, прибалочні і прияружні лісові смуги, лісові насадження в заплавах річок, а також лісові насадження на рекультивованих землях. Кожний із перерахованих видів лісових смуг має своє призначення і, будучи розміщеним на території землекористувачів, повинен забезпечити надійний захист ґрунтів від ерозії.
Завдання 1. Опрацювання загальних відомостей відповідно до теми та мети лабораторної роботи. Надати відповіді на відкриті питання та тестові завдання.
1. Що є результатом районування (зонування) території на таксони за рівноякісними територіальними виділами ?
В) Мережа районів.
2. До агротехнічних заходів, спрямованих на одержання рослинницької продукції, що відповідає радіологічним стандартом відносять:
Розміщення культур у сівозмінах та способи обробітку ґрунту.
3. Від чого залежить розмір фермерського господарства?
Виробничої спеціалізації господарства, родючості ґрунтів, забезпечення складом і рівнем кваліфікації працівників.
4. Продовжіть:
Ділянка ріллі однорідна за агроекологічними властивостями і обмежена в натурі лінійними елементами організації території або межами урочищ і призначена для обробітку і вирощування сільськогосподарських культур за однаковими технологіями - це поле.
5. Які чинники поліпшують структуру агроландшафту?
Розораність примережових схилів, які прилягають до гідрографічної мережі, природних водостоків і залужених улоговин.
6. Яка рослинність найкраще захищає грунт від ерозії?
Із сільськогосподарських культур найкраще захищають ґрунт від ерозії багаторічні трави.
7. Продовжіть:
Найменший територіальний комплекс, на всій протяжності якого зберігається однакові літологія ґрунтоутворювальних порід, характер рельєфу і зволоження, мікроклімат, єдиний ґрунтовий різновид та один біоценоз називається природний територіальний комплекс.
8. На якій технологічній підгрупі є обов'язкові обробіток та сівба впоперек схилу?
У межах першої групи земель, ще виділяють дві технологічні підгрупи:
1а - рівнинні землі (крутизна до 10, на яких можна проводити обробіток ґрунту і сівбу в будь-якому напрямку;
1б - схилові землі (крутизна 1-30), на яких обробіток ґрунту і сівбу потрібно проводити впоперек схилу чи по горизонталям або під кутом до горизонталей.
9. За розміщенням осушувальної мережі на місцевості поділяються:
Горизонтальні, вертикальні.
10. До якого підкласу агроекологічної придатності відносять землі, які мають понижуючу продуктивність, що викликано впливом кількох факторів, усунення яких можливе спеціальними агротехнічними заходами і супроводжується додатковими витратами?
Придатність ґрунтів диференціюють за п'ятьма градаціями. Перший підклас - без будь-яких обмежень; другий - середньої придатності з одним обмеженням, його можна усувати агротехнічним прийомом без додаткових витрат; тертій - обмежено придатні ґрунти з кількома негативними ознаками, усунення яких потребує додаткових витрат, але без докорінної меліорації. Четвертий - низької придатності ґрунти, поліпшення їх можливе докорінною меліорацією, п'ятий - непридатні ґрунти.
11. Продовжіть:
Територіальний комплекс, який характеризується однорідністю походженням, однотипністю рельєфу, однаковими кліматом і гідротермальними умовами, однаковістю поєднання ґрунтів та біоценозів є природний територіальний комплекс.
12. Робочі проекти класифікують на:
Типові, експериментальні, індивідуальні, еталонні.
13. Які чинники поліпшують структуру агроландшафту?
14. Що є основним графічним документом проекту землеустрою щодо організації території сільськогосподарських підприємств?
Схема організації території.
15. Продовжіть:
форма підприємництва громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією для одержання прибутку на землях, наданих їм як об'єкту господарської діяльності, майновий комплекс якого включає земельну ділянку с/г призначення, виробничі будівлі та споруди, с/г продукцію, а також с/г техніку, устаткування і матеріали, що використовуються у технологічних процесах виробництва, переробки та реалізації с/г продукції це - фермерське господарство.
Контрольні питання для самоперевірки та захисту роботи.
1)Що таке система захисних насаджень?
Агролісомеліорація -- комплекс лісівницьких заходів, спрямованих на поліпшення умов росту і розвитку сільськогосподарських культур з метою підвищення їх врожайності.
2)Назвіть основні вимоги проектування захисних насаджень?
Ширина ділянки, на якій помітно підвищується врожайність сільськогосподарських культур, становить 40-кратну висоту дерев лісової смуги. Внаслідок зменшення швидкості вітру на полях між смугами, значно слабшає непродуктивне випаровування вологи з поверхні ґрунту, у тому числі від надмірної транспірбції.
Лісосмуга полезахисна перешкоджає здуванню снігового покриву в яри та балки, а на орних схилах сприяє вбиранню ґрунтом зливових і талих вод, запобігаючи стіканню їх на поверхні. Це захищає ґрунт від ерозії.
На захищених лісосмугами полях поліпшуються фізичні властивості ґрунту, вологість приземного шару повітря тут вища, ніж у відкритому полі, а температурний режим для теплолюбних рослин сприятливіший. Врожайність зернових культур при цьому підвищується в середньому на 2-3 ц/га. Лісосмуги полезахисні корисні ще й тим, що вони дають насіння деревних порід, фрукти, а при проріджуванні -- деревину й хмиз. Медоносність багатьох деревних та кущових порід сприяє зростанню продуктивності бджільництва. Велике значення має й оздоровлювання та прикрашання місцевості лісовими смугами. Там оселяються птахи, які винищують шкідливих комах і гризунів.
3) Як проводиться розрахунок кількості садивного матеріалу на 1 га?
Потреба садивного матеріалу для закладання шкілок визначається множенням кількості садивних місць на 1 га на площу щорічної посадки в тис. шт. з точністю до 0,1.
Лабораторна робота № 4
Тема: Протиерозійна організація територій, як один із видів державного контролю над охороною земель.
Мета: Ознайомлення з теоретичними даними. Навчитись користуватись засвоєним матеріалом.
Завдання 1. Надати розгорнуту відповідь на питання стосовно загального поняття про ерозію ґрунтів.
Ерозія ґрунту -- механічне руйнування його кінетичною дією води (удари краплин чи потоки) або повітря (вітер). Назва цього процесу походить від латинського слова erodere -- роз'їдання. Руйнування і перенесення розпилених часточок ґрунту вітром ще називають дефляцією. За походженням ерозію поділяють на:
1. Геологічна (природна) - є природним процесом, який відбувається поза впливом людини, під дією вітру і води. У природі існувала завжди як нормальний геологічний процес. Швидкість її була приблизно такою самою, як і процесу ґрунтоутворення. Відбувається дуже повільно, не завдає великої шкоди, не знижує родючості ґрунту, запобігти практично неможливо.
2. Прискорена (руйнівна) - антропогенно зумовлений процес руйнування ґрунту поверхневими водами або вітром. Результат діяльності людей: неправильного ведення землеробства, лісового господарства, будівництва, промисловості, транспорту, прокладання доріг тощо, коли порушується цілісність поверхні ґрунту, її дерновий захист, виникають борозни, канави, яри. Проходить швидко. Прискорену ерозію оцінюють за наступною градацією (М.М.Заславський,1983):
слабий змив - 0.5-1.0 т/га;
середній змив - 1.0-5.0 т/га;
сильний змив - 5-10 т/га;
дуже сильний - >10 т/га.
Відповідно розрізняють ерозію ґрунту водну та вітрову. Ерозія водна - процес руйнування ґрунту водами поверхневого стоку (дощовими, талими) та іригаційними (зрошення та полив), приурочений до природних або штучно мікрорельєф них знижень (папілярів стоку) на схилах як постійних маршрутів скидання водних потоків.
Інтенсифікується водна ерозія внаслідок концентрації поверхневого стоку при перехваті (об'єднанні) водних потоків кількох папілярів штучними перешкодами на їх шляху у вигляді напашних валів, польових доріг та інших елементів господарської діяльності людини. Водна ерозія буває:
поверхнева - змивається верхній родючий горизонт ґрунту на значній території;
глибока - проявляється на крутих схилах, зумовлює утворення ярів. Водна ерозія проявляється в основному на розораних схилах, особливо там, де оранка проводиться вздовж схилу, а не впоперек. Внаслідок цього виникають поздовжні борозни, по яких стікає тала і дощова вода. Ситуація значно погіршується, якщо на цих полях засівають просапні культури. За руйнівною дією води на ґрунти розрізняють наступні види водної ерозії:
1. Краплинна ерозія - краплинами дощу розбиваються агрегати грунту, утворюються дрібні часточки ґрунту, що замулюють пори (зниження водопроникності, посилення стоку і змивання).
2. Площинною (горизонтальною) ерозією називають більш менш рівномірне змивання ґрунту по всій площині на схилі невеликими струменями талих чи дощових вод. Починається на схилах крутизною 1-2 0С і вважається незначною, якщо не перевищує 0,5 т/га; дуже сильною - понад 10 т/га.
3. Лінійною (вертикальною, яружною) ерозією називають розмивання грунту і навіть підґрунтя сконцентрованою течією води. Призводить до повного знищення грунтів. За інтенсивністю її поділяють на: незначної інтенсивності за середньорічного приросту до 0.5 м; надзвичайно високої інтенсивності - понад 5м.
4. Ірігаційна ерозія виникає і діє як різновид водної при грубих порушеннях поливних норм для зрошення с/г культур.
Окрім наведених видів водяної ерозії розрізняють ії різновиди (стадіі):
розбрискувальна
міжструмкова (площинна)
струмкове розмивання (утворення рівчаків 2-10(25)см глибиною
виникнення вимоїн (усуваються звичайними обробітками ґрунту)
ефемерно-яружна(усувається спеціальними земельними роботами)
яружна Перші три стадії ерозії становлять близько 75% середньорічної ерозії орних земель в Україні.
Процес водної ерозії відбувається за три етапи: 1. відокремлення часточок ґрунту в наслідку падіння дощових крапель з швидкістю 10 м/с 2. перенесення часточок 3. відкладання часточок ґрунту в іншому місці. Швидкість з якою відбувається ерозія залежить від:
інтенсивності і тривалості дощу,
довжини і крутизни схилу,
протиерозійної стійкості ґрунту (зумовлена гранулометричним складом та фізико-хімічними властивостями ґрунту),
від присутності рослинності на поверхні ґрунту.
Ерозія ґрунту вітрова (дефляція) - втрата ґрунтової маси поверхневим шаром освоєних варіантів ґрунту через видування під дією вітру. Відбувається спорадично переважно під час пилових бур. Спостерігається на недостатньо захищених або зовсім незахищених рослинністю землях, при відсутності належного задерніння поверхні ґрунту. Поширена в степовій, пустельно-степовій і пустельній зонах. У відкритих степових ландшафтах щорічно внаслідок вітрової ерозії пошкоджується 5-6 млн. га родючих земель. Найбільшої шкоди завдає легким ґрунтам та розпиленим за інтенсивного обробітку
Завдання 2. Описати комплекс протиерозійних заходів і його здійснення в системі землекористування
Для ефективного захисту ґрунту від ерозії в інтенсивному землеробстві необхідно запроваджувати й виконувати цілу систему організаційно-господарських, меліоративних та агротехнічних заходів.
Комплекс організаційно-господарських заходів включає протиерозійну організацію території, спеціалізацію господарства з відповідною структурою посівних площ, що встановлюється залежно від ступеня еродованості ґрунтів для забезпечення їх захисту від подальшого руйнування і для сприяння відновленню родючості.
Фактори від яких залежить виникнення та інтенсивність розвитку ерозійних процесів, поділяють на природні та соціально-економічні, що зумовлюються господарською діяльністю людей. Захист ґрунтів від ерозії передбачає проведення профілактичних заходів запобігання її розвитку і конкретних заходів щодо ліквідації ерозії там, де вона вже розвинута.
Тільки після виявлення причин і явищ, що сприяють ерозії ґрунтів, проектувальники і практики можуть конкретно здійснювати заходи щодо ліквідації усіх наслідків руйнування ґрунтів. Протиерозійна організація території господарства має передбачати створення водозбірних ділянок з метою затримання і переведення поверхневого стоку талих і дощових вод та поглинання їх ґрунтом. При цьому землеробство повинно бути ґрунтозахисним, а агротехніка -- протиерозійною. Особливу увагу треба приділяти ґрунтозахисній ролі самих рослин, снігозатриманню та регулюванню сніготанення. Для ефективного захисту ґрунту від ерозії в інтенсивному землеробстві необхідно запроваджувати й використовувати цілу систему організаційногосподарських, меліоративних та агротехнічних заходів. 1. Комплекс організаційно-господарських заходів включає:
- протиерозійну організацію території;
- спеціалізацію господарства з відповідною структурою посівних площ, що встановлюється в залежності від ступеня еродованості ґрунтів для забезпечення їх захисту від подальшого руйнування і для відновлення родючості.
Протиерозійна організація територіі включає розміщення с.-г. культур залежно від рельєфу. Ерозійно небезпечні площі не можна відводити під орні землі повністю. На них необхідно створювати якнайбільше ділянок, смуг із природною трав'янистістю, дерновою чи чагарниковою рослинністю. Польові сівозміни можна розміщувати на рівнинних площах, де крутизна схилу до 3о. При цьому через 500-600 м потрібно висаджувати впоперек схилу полезахисні смуги. На схилах від 3-5 о залежно від їх складності і можливостей використання на них інших проти ерозійних заходів можна розміщувати грунтозахистні польові сівозміни, в яких частка просапних культур невисока і під всі культури використовується протиерозійний обробіток ґрунту. На схилах 5-7 о потрібно розміщувати лише грунтозахистні сівозміни з поперечними водо регульованими лісосмугами через 300м.
Схили понад 7о не можна розорювати, а використовувати як сіножаті і пасовища або інші природні угіддя (ліси) чи розміщувати на них багаторічні насадження (сади,ягідники) при виконанні додаткових протиерозійних заходів (терасування, залуження міжрядь, відкосів). Структура посівних площ у польових та інших типах грунтозахистних сівозмінах слід розраховувати так, щоб забезпечувати при виробництві потрібноі продукціі максимальний захист ґрунту від ерозії. Насичуючи сівозміни необхідними культурами, слід враховувати їх грунтозахистну здатність (грунтозахистна здатність багаторічних трав становить 92-97%; озимих зернових колосових - 70 %; ярих зернових колосових - 50%; картоплі і буряків - 15 %).
Меліоративні заходи:
- гідротехнічні роботи (гідроспоруди у вигляді розсіювачів стоку, водозатримуючі вали у верхів'ях балок і ярів; тераси з широкою основою та канави; донні споруди по руслу стоку.), доцільно застосовувати тільки тоді, коли інші заходи запобігти ерозії не в змозі);
- грунтозахистні лісонасадження (насадження поле- та віторозахисних лісосмуг упоперек схилів для затримання поверхневого стоку, лісочагарникових насаджень на крутих схилах, днищах ярів і балок; водозахисних насаджень по берегах водойм для їх захисту від замулювання і руйнування берегів, суцільне або плямисте залісення еродованих або ерозійно небезпечних земель (пісків, виходів гірських порід на поверхню, відвалів гірських виробок тощо);
- звичайні меліоративні заходи (зрошення, вапнування, гіпсування) Гідротехнічні засоби. До них належать спеціальні споруди для регулювання стоку: Для запобігання ерозії треба виположувати пониження в ярах і видолинках, створювати водосховища тощо. Агротехнічні протиерозійні заходи - безпосередньо пов'язані з технологіями вирощування с.-г. культур на орних землях. Включають застосування добрив, особливо органічних. Органічні добрива діють безпосередньо, а мінеральні сприяють наростанню біомаси і збагачують грунт рослинними рештками.
У комплексі агротехнічних протиерозійних заходів велике значення має безполицевий обробіток ґрунту, що доповнюється іншими заходами раціональної агротехніки -- оранка впоперек схилу, оптимальні строки, норми і способи сівби; запровадження раціональних сівозмін при контурно-стрічковому способі організації території, безполицеве лущення і культивація із залишенням стерні на поверхні поля; · глибока оранка, обробіток ґрунту культиваторами, щілювання ґрунтів на схилах, мінімальний обробіток ґрунту легкого механічного складу терасування крутих схилів; внесення меліорантів і добрив. Агрофізичні заходи - сприяють оструктуренню розпилених безструктурних ґрунтів завдяки застосуванню полімерних структурантів (синтетичні полімери К-1, К6, К-4, ПАА та ін.)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз виноградарського господарства Плавнівської сільської ради, а також його картограм. Організація і впорядкування багаторічних насаджень. Технологія вирощування багаторічних насаджень першого – четвертого років вегетації, його кошторисна документація.
курсовая работа [65,2 K], добавлен 20.05.2010Відомості про ерозію ґрунтів. Боротьба з водною ерозією. Лісоутворюючі породи у протиерозійних насадженнях. Рекультивація земель та їх сільськогосподарське використання. Аналіз стану еродованості ґрунтів Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
курсовая работа [667,4 K], добавлен 21.09.2010Видовий склад, біологічні та екологічні особливості, лісівнича і господарська цінність голонасінних деревних видів у насадженнях Полицівського лісництва ДП "Камінь-Каширське лісове господарсво". Асортимент нових деревних видів для лісових насаджень.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 22.11.2013Свіжа сосново-грабова судіброва, її діагностична характеристика. Фактична та потенційна продуктивність насаджень. Лісничо-економічна ефективність типологічного аналізу свіжої сосново-грабової судіброви. Розподіл насаджень на корінні і похідні деревостани.
курсовая работа [177,2 K], добавлен 09.01.2014Розташування об’єкту та характеристика району. Програма та методика робіт. Агротехніка створення садово-паркових насаджень: посадка дерев і чагарників, влаштування газонів, створення альпінарію. ДОгляд й захист зелених насаджень від шкідників і хвороб.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 24.01.2008Екологічна роль лісових насаджень у створенні збалансованої просторової структури в степових районах. Лісомеліоративне та лісотипологічне районування Криму. Оптимізація категорій захисних лісових насаджень в агроландшафтах. Полезахисні лісові смуги.
методичка [1,3 M], добавлен 28.12.2012Організація виробничих процесів при вирощуванні сої. Організаційно-економічна характеристика підприємства, його забезпеченість основними видами ресурсів. Пропозиції по зменшенню собівартості виробництва сої на біодизель, її економічна ефективність.
курсовая работа [1,5 M], добавлен 02.01.2014Принципи озеленення дитячих навчальних закладів. Благоустрій та формування зелених насаджень на території дитячих садочків. Основні фактори, що впливають на озеленення та благоустрій територій об’єкта озеленення. Асортимент рослин, формування насаджень.
дипломная работа [875,3 K], добавлен 13.07.2014Система контурномеліоративного та стратегія адаптивного землеробства. Руйнування земель водною і вітровою ерозією. Характеристика процесів і наслідків руйнування земель. Набір протиерозійних прийомів. Доля дощового і весняного руйнування ґрунтів.
реферат [32,2 K], добавлен 21.01.2011Земельна реформа в Україні: наслідки та проблеми. Еколого-економічна оцінка сільськогосподарських земель і проблеми їх використання. Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь.
дипломная работа [5,4 M], добавлен 02.10.2011Організація території господарства. Посівні площі культур і кормових угідь, їх структура та розміщення. Розробка заходів освоєння сівозміни, системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур’янами. Агроекологічна і економічна оцінка системи землеробства.
курсовая работа [155,5 K], добавлен 24.10.2014Стадії процесу внутрішньогосподарського землеустрою, підготовчі роботи. Планування сільських населених місць, проектування доріг, кормових угідь, багаторічних насаджень. Організація сільськогосподарських угідь та сівозмін, перенесення проекту в натуру.
курсовая работа [661,8 K], добавлен 13.02.2012Мистецтво з озеленення та благоустрою території. Проектування та створення садово-паркових насаджень. Стилі ландшафтного дизайну. Регулярний стиль, англійський сад, китайський сад, стиль кантрі та японський стиль. Розташування елементів і конструкцій.
презентация [2,6 M], добавлен 01.10.2016Значення рослинних організмів, їх основні властивості. Екологічне значення декоративних насаджень. Культурно-побутове й естетичне призначення озеленення територій населених пунктів та їх інтер’єрів. Призначення, будова теплиці. Охорона зелених насаджень.
реферат [28,4 K], добавлен 21.10.2010Господарсько–економічна характеристика КООП "Мрія"; грунтові та кліматичні умови господарства. Ознайомлення із технологією вирощування сортів та гібридів сільськогосподарських культур на насінницьких посівах. Збирання, використання посівного матеріалу.
курсовая работа [143,5 K], добавлен 28.10.2014Теорія і практика світового виробництва зерна. Організаційно-економічна характеристика господарства. Склад і структура сільськогосподарських угідь. Структура товарної продукції господарства. Організація і економічна ефективність виробництва зерна.
курсовая работа [43,2 K], добавлен 12.01.2010Оцінка небезпеки розвитку ерозійних процесів на території фермерського господарства "Бескіди". Аналіз біоенергетичної ефективності заходів збалансованого землекористування. Проект заходів відтворення родючості деградованих ґрунтів сільського господарства.
курсовая работа [688,9 K], добавлен 30.03.2014Загальні положення бонітування ґрунтів - порівняльної оцінки якості ґрунтів за родючістю при порівняльних рівнях агротехніки і інтенсивності землеробства. Природно-сільськогосподарське районування території. Особливості агровиробничого групування ґрунтів.
курсовая работа [108,6 K], добавлен 21.10.2012Аналіз лісотипологічних та лісотаксаційних особливостей насаджень лісництва. Визначення оцінки естетичних, санітарно-гігієнічних, технологічних властивостей та стійкості лісонасаджень до рекреаційних навантажень, придатність території для відпочинку.
дипломная работа [2,2 M], добавлен 03.07.2011Організаційно-економічна характеристика сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос". Характеристика рівня розвитку галузей рослинництва. Організація виробничих процесів та використання техніки. Нормування, організація та оплата праці.
отчет по практике [62,5 K], добавлен 03.01.2009
