Сапроксилобіонтні твердокрилі (Coleoptera, Insecta) й мертва деревина в буковому пралісі Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника
Вплив мертвої деревини на чисельність та якісний склад сапроксилобіонтних твердокрилих вивчали методом обліку комбінованими пастками на 60 пробних площах у межах висот 650-830 метрів над рівнем моря. Видове багатство сапроксилобіонтних твердокрилих.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.11.2020 |
| Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Сапроксилобіонтні твердокрилі (Coleoptera, Insecta) й мертва деревина в буковому пралісі Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника
Максим Чумак
Вплив мертвої деревини на чисельність та якісний склад сапроксилобіонтних твердокрилих вивчали методом обліку комбінованими пастками на 60 пробних площах у межах висот 650-830 метрів над рівнем моря. Опрацьовано 40 241 особину. Видове багатство та динамічна щільність сапроксилобіонтних твердокрилих прямо корелюють з об'ємами мертвої деревини в буковому пралісі. Домінуючими індикаторними видами на першій стадії розкладу деревини є Anoplodera sexguttata (Fabr.) - 1,26 % (Cerambycidae) та Hylecoetus dermestoides (L.) - 1,02 % (Lymexylidae); домінуючі види-індикатори другої стадії - Silvanus bidentatus (Fabr.) - 1,2 % (Silvanidae); домінуючі види-індикатори третьої стадії - Taphrorychus bicolor (Herbst) - 1,59 % (Curculionidae) та Isoriphis melasoides (Laporte) - 1,01 % (Eucnemidae); домінуючі види-індикатори четвертої й п'ятої стадій - Osphya bipunctata (Fabr.) - 1,1-1,2 % (Melandryiidae) та Mycetophagus ater (Reitter) - 1,01 % (Mycetophagidae).
Ключові слова: сапроксилобіонтні твердокрилі, мертва деревина, буковий праліс.
Сапроксилобионтные жесткокрылые (Coleoptera, Insecta) и мертвая древесина в буковом пралесе Угольского массива Карпатского биосферного заповедника
Чумак Максим
Влияние мертвой древесины на численность и качественный состав сапроксилобионтных жесткокрылых изучали методом учета комбинированными ловушками на 60 пробных площадках на высотах 650-830 м над уровнем моря. Изучено 40 241 особь. Видовое богатство и динамическая плотность сапроксилобионтных жесткокрылых прямо коррелируют с объемами мертвой древесины в буковом пралесе. Доминирующими индикаторными видами на первой стадии деструкции древесины являются Anoplodera sexguttata (Fabr.) - 1,26 % (Cerambycidae) и Hylecoetus dermestoides (L.) - 1,02 % (Lymexylidae); доминирующие виды-индикаторы второй стадии - Silvanus bidentatus (Fabr.) - 1,02 % (Silvanidae); доминирующие виды-индикаторы третьей стадии - Taphrorychus bicolor (Herbst) - 1,59 % (Curculionidae) и Isoriphis melasoides (Laporte) - 1,01 % (Eucnemidae); доминирующие виды-индикаторы четвертой и пятой стадий - Osphya bipunctata (Fabr.) - 1,1-1,2 % (Melandryiidae) и Mycetophagus ater (Reitter) - 1,01 % (Mycetophagidae).
Ключевые слова: сапроксилобионтные жесткокрылые, мертвая древесина, буковый пралес.
Saproxylic Beetles (Coleoptera, Insecta) and Dead Wood in Beech Virgin Forests Uholka Massif Carpathian Biosphere Reserve
Chumak Maksym
Effect of dead wood on number and quality of the saproxylic beetles studied accounting method by combined traps on 60 sampling plots at altitudes of 650-830 meters above sea level. 40 241 individuals studied.
Species richness and dynamic density of saproxylic beetles directly correlated with the volume of dead wood in beech virgin forests. The dominant indicator species in the first stage of destruction of wood are Anoplodera sexguttata (Fabr.) - 1,26 % (Cerambycidae) and Hylecoetus dermestoides (L.) - 1,02 % (Lymexylidae); dominant indicator species of the second stage - Silvanus bidentatus (Fabr.) - 1,02 % (Silvanidae); dominant indicator species of the third stage - Taphrorychus bicolor (Herbst) - 1,59 % (Curculionidae) and Isoriphis melasoides (Laporte) - 1,01 % (Eucnemidae); the dominant species-indicators of the fourth and fifth stages - Osphya bipunctata (Fabr.) - 1,1-1,2 % (Melandryidae) and Mycetophagus ater (Reitter) - 1,01 % (Mycetophagidae).
Key words: saproxylic Coleoptera, dead wood, beech virgin forests.
сапроксилобіонтні твердокрилі деревина буковий
Постановка наукової проблеми та її значення
Букові праліси є осередками багатьох видів тварин, розвиток яких відбувається у відмерлій деревині. Вік дерев першого ярусу лісової екосистеми Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника оцінюють у 270-350 років. Упродовж цього періоду деревостан зазнає перманентних змін, оскільки простежено постійний відпад дерев, на місці яких відбувається його відновлення. У буковому пралісі виділяють шість стадій розвитку: нового покоління (тривалість - 20-40 років), молодняку (40-60 років), жердняку (60-80 років), пристигання (6080 років), стиглості (40-60 років) і розпаду (40-60 років) [4; 5]. Процес розкладу деревини відбувається в часових межах розвитку нового покоління [1]. Упродовж цього періоду закономірно змінюються сукцесії комах - сапроксилобіонтів.
Стадія нового покоління формується, зазвичай, на місці вивалів старих дерев, які випадають із першого ярусу деревостану в результаті вітровалу або сніголому. Таке накопичення великої кількості мертвої деревини утворює передумови для розвитку сапроксилобіонтних видів комах, у тому числі жуків. Зокрема, для букових пралісів Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника відомо 335 видів сапроксилобіонтних твердокрилих (Coleoptera) [3].
Мета дослідження - пошук відповіді на питання щодо того, як корелює кількість та якість відмерлої деревини в буковому пралісі з видовим багатством і динамічною щільністю сапроксилобіонтних твердокрилих на стадії розвитку нового покоління; які види домінують в угрупованнях сапроксилобіонтних твердокрилих на різних стадіях розкладу деревини.
Матеріал та методика досліджень
Вплив мертвої деревини на чисельність і якісний склад сапроксилобіонтних твердокрилих вивчали методом обліку на 60 пробних площах (І II І), просторово об'єднаних у 20 пробних ділянок у межах висот 650-830 м над рівнем моря Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника. Центром пробної ділянки був центр галявини. що утворилася в результаті вивалу дерев першого ярусу. На кожній пробній ділянці виділено по три пробні площі. на яких установлено по одній комбінованій пастці для відлову комах. Комбіновані пастки - лійки жовтого кольору діаметром 40 см із встановленими над ними прозорими пластинами з оргскла. Детально будову комбінованих пасток описано в роботі [3]. тому схему будови пасток тут не наводимо. Пастки функціонували протягом вегетаційних періодів із 01 травня по 30 вересня у 2011 та 2012 рр. (двохрічні збори). Аналіз ґрунтується на опрацюванні 40 241 особини твердокрилих.
Облік мертвої деревини проводили за методикою J. Bцhl, U.-B. Brдndli [2; 6].
Ступінь розкладу мертвої деревини для стоячих і лежачих деревних стовбурів установлювали за відносною твердістю деревини з допомогою кишенькогового ножа за методикою [2]. За нею можна приблизно встановити час відмирання дерева. При цьому. згідно з методикою. виділяли п'ять категорій (цит. за [2]): «1. Свіжа деревина (ніж майже не проникає в деревину); 2. Тверда мертва деревина (деревина тверда; ніж важко проникає у напрямку волокон деревини); 3. Прогнила мертва деревина (менш тверда. ніж 2; ніж легко проникає у напрямку волокон (більше 1 см в глибину дерева). але не проникає перпендикулярно (впоперек) напрямку волокон деревини); 4. Трухлява мертва деревина (м'яка; ніж легко проникає також перпендикулярно до напрямку волокон на глибину більше 1 см); 5. Порохнява мертва деревина (дуже м'яка або порохнява деревина; ледве тримається разом)».
Ураховуючи. що в чистих букових пралісах деревина товстих буків розкладається впродовж 1030 років і більше [1. с. 285]. перша стадія для лежачої мертвої деревини (стовбурів бука). на нашу думку. може тривати 1-2 роки. друга - 3-5 років. третя - 3-5 років. четверта - 5-10 років. п'ята - понад 20 років. Для стоячих стовбурів тривалість стадій більша.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Середні значення показників об'ємів мертвої деревини. кількість облікованих особин та видів. розраховані для кожної пробної площі (ПП). наведено в табл. 1. Середнє значення для мертвої деревини на одну пробну площу становить 152.9 м3/га. мінімальне - 2.0. максимальне - 636 м3/га (рис. 1). Середня кількість особин у перерахунку на одну пробну площу - 681.18. максимум - 1739.0. мінімум - 212.0 (рис. 2). Видове багатство: середнє значення - 80.17 видів. максимум - 118.0 видів. мінімум - 63.0 (рис. 3).
Таблиця 1
Результати обліків об'ємів мертвої деревини, кількості особин та видів твердокрилих у перерахунку на одну пробну площу (п=60)
|
№ з/п |
Об'єм мертвої деревини, м3/га на ПП |
Кількість особин на ПП (динамічна щільність) |
Кількість видів на ПП (видове багатство) |
|
|
x+ mx |
152.85+122.89 |
681.18+254.52 |
80.16+8.33 |
|
|
Xmin |
2.0 |
212.0 |
63.0 |
|
|
“X X+ mx - середнє значення й стандартне відхилення; min-max - ліміти параметра. лтах |
636.0 |
1739.0 |
118.0 |
Оскільки мертва деревина - оселище для сапроксилобіонтних видів комах, зокрема жуків, то логічно було б припустити, що її об'м корелюватиме як із видовим багатством, так і з кількістю видів (динамічною щільністю). Аналіз отриманих даних підтвердив цю тезу. Кількість особин і видів свідчить про позитивну кореляцію з об'ємами мертвої деревини на пробних площах: із динамічною щільністю (кількість особин) кореляція помірна й пряма (г=0,4; коефіцієнт кореляції статистично значущий), із видовим багатством (кількістю видів) кореляція слабка та пряма (г=0,051; коефіцієнт кореляції статистично не значущий) (рис. 4-7).
Рис. 1. Розмах показників запасів
Рис. 2. Розмах показників кількості мертвої деревини на одну пробну особин на одну пробну площу площу
Рис. 3. Розмах показників кількості видів на одну пробну площу
Рис. 4. Кореляція між кількістю мертвої деревини й динамічною щільністю (г=0,4; р<0,05)
Рис. 5. Графік зміни щільності особин сапроксилобіонтних твердокрилих при зростанні об 'єму мертвої деревини
Рис. 6. Кореляція між кількістю мертвої деревини й видовим багатством (г=0,051; р>0,05)
Рис. 7. Графік зміни видового багатства сапроксилобіонтних твердокрилих при зростанні об 'єму мертвої деревини
Стадії розкладу деревини. Важливою для фауністичного різноманіття комах, пов'язаних у своєму розвитку з мертвою деревиною, є і її якість, тобто ступінь її розкладу. На пробних площах нами виділено всі п'ять стадій розкладу (див. методику, табл. 2).
Таблиця 2
Об'єми мертвої деревини та показники різноманіття на пробних площах із різними стадіями розкладу мертвої деревини
|
Стадія розкладу деревини |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
|
Кількість ПП |
9 |
11 |
12 |
14 |
14 |
|
|
Об'єм мертвої деревини (на 1 ПП) (Х+ т) |
191,33+ 206,77 |
106,56+77,47 |
178,75+206,03 |
154,86+ 167,81 |
143,85+ 106,77 |
|
|
Кількість видів (на 1 ПП) (Х+ т,) |
80,56+16,85 |
79,45+10,47 |
83,75+11,46 |
79,43+8,69 |
78,14+7,12 |
|
|
Кількість особин (на 1 ПП) (Х+ тх) |
968,0+311,25 |
614,18+257,41 |
597,33+218,69 |
695,07+ 435,04 |
1108,5+ 265,75 |
Оскільки різні стадії розкладу деревини виявлено на різних за кількістю площах, усі розрахунки проводимо в перерахунку на одну пробну площу (ПП).
Розрахунки свідчать, що між кількістю мертвої деревини й динамічною щільністю особин або видовим багатством кореляція слабка, хоча й позитивна (рис. 8; 9).
Рис. 8. Кореляція між кількістю мертвої деревини й динамічною щільністю (кількістю особин) на різних стадіях розкладу (гху = 0,0282) (р>0,05). Зв'язок між ознакою У і фактором X слабкий і прямий. Коефіцієнт кореляції статистично не значущий
Рис. 9. Кореляція між кількістю мертвої деревини й кількістю видів (видовим багатством) на різних стадіях розкладу мертвої деревини (г„ = 0,558) (р>0,05). Зв 'язок між ознакою У і фактором X помітний і прямий. Коефіцієнт кореляції статистично не значущий
Табл. 3 презентує домінуючі види на ділянках різних стадій розкладу деревини. Оцінку проведено для видів, частка яких у вибірках становила понад 1 % (еудомінанти, домінанти, субдомінанти). Із таблиці видно, що таких видів 12-17 на ділянку при загальній їх кількості 23. При цьому загальна кількість особин цих видів у сумі становить 75-80 % від усієї кількості особин. У цьому випадку ігноруються види-субрецеденти (Pi<0,1).
Таблиця 3
Домінуючі види твердокрилих на різних стадіях розкладу деревини
|
№ з/п |
Домінуючі види (Pi>1 %) |
Частка видів в угрупованнях на різних стадіях розкладу (Pi) (%) |
|||||
|
1 стадія |
2 стадія |
3 стадія |
4 стадія |
5 стадія |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
1 |
Dasytes plumbeus (Mьller, 1776) |
25,71 |
18,24 |
16,69 |
20,66 |
22,80 |
|
|
2 |
Cychramus luteus (Fabricius, 1787) |
21,77 |
8,52 |
11,81 |
12,96 |
||
|
3 |
Judolia cerambyciformis (Schrank, 1781) |
13,69 |
13,53 |
17,56 |
16,43 |
15,16 |
|
|
4 |
Pediacus dermestoides (Fabricius, 1792) |
4,29 |
4,71 |
4,52 |
3,25 |
3,95 |
|
|
5 |
Alosterna tabacicolor (De Geer, 1775) |
4,03 |
3,74 |
3,10 |
4,83 |
2,61 |
|
|
6 |
Anaspis pulicaria Costa, 1854 |
3,39 |
4,50 |
3,07 |
4,61 |
3,20 |
|
|
7 |
Xyleborinus saxesenii (Ratzeburg, 1837) |
1,71 |
4,38 |
2,66 |
1,89 |
1,70 |
|
|
8 |
Epuraea rufomarginata (Stephens, 1832) |
1,33 |
8,94 |
6,56 |
5,09 |
5,58 |
|
|
9 |
Anaspis thoracica (Linnaeus, 1758) |
1,02 |
1,12 |
1,90 |
1,58 |
1,56 |
|
|
10 |
Anoplodera sexguttata (Fabrieius, 1775) |
1,26 |
|||||
|
11 |
Epuraea silacea (Herbst, 1784) |
1,13 |
1,75 |
1,16 |
1,57 |
||
|
12 |
Cychramus variegatus (Herbst, 1792) |
9,71 |
1,44 |
1,76 |
|||
|
13 |
Hylecoetus dermestoides (Linnaeus, 1861) |
1,02 |
|||||
|
14 |
Denticollis linearis (Linnaeus, 1758) |
1,095 |
1,15 |
1,37 |
|||
|
15 |
Silvanus bidentatus (Fabrieius, 1792) |
1,02 |
|||||
|
16 |
Anaspis flava (Linnaeus, 1758) |
1,51 |
1,10 |
1,11 |
|||
|
17 |
Anaspis frontalis (Linnaeus, 1758) |
1,51 |
1,18 |
1,12 |
|||
|
18 |
Mycetophagus quadripustulatus (Linnaeus, 1761) |
1,23 |
2,05 |
1,62 |
1,28 |
||
|
19 |
Osphya bipunctata (Fabrieius, 1775) |
1,10 |
1,21 |
||||
|
20 |
Ptilinus pectinicornis (Linnaeus, 1758) |
1,49 |
1,83 |
1,31 |
1,44 |
||
|
21 |
Taphrorychus bicolor (Herbst, 1793) |
1,59 |
|||||
|
22 |
Isoriphis melasoides (Laporte de Castelnau, 1835) |
1,01 |
|||||
|
23 |
Mycetophagus ater (Reitter, 1879) |
1,01 |
|||||
|
Кількість видів: |
12 |
14 |
17 |
17 |
16 |
||
|
Усього, % |
80,35 |
75,46 |
76,67 |
80,95 |
78,06 |
Численними (фоновими) на всіх стадіях розкладу є дев'ять видів: Dasytesplumbeus (Mьll.) (Dasytidae), Judolia cerambyciformis (Sehr.) (Cerambycidae), Alosterna tabacicolor (DeG.) (Cerambycidae), Anaspis pulicaria Costa (Seraptiidae), Anaspis thoracica (L.) (Seraptiidae), Pediacus dermestoides (Fabr.) (Cueujiidae), Xyleborinus saxesenii (Ratz.) (Cureulionidae), Epuraea rufomarginata (Steph.) (Nitidulidae), Cychramus luteus (Fabr.) (Nitidulidae). Ці види беруть участь у розкладі деревини на різних стадіях.
З інших 12 видів, які входять до списку, Anoplodera sexguttata (Fabr.) - 1,26 % (Cerambyeidae) та Hylecoetus dermestoides (L.) - 1,02 % (Lymexylidae) можна вважати індикаторами першої стадії розкладу; Silvanus bidentatus (Fabr.) - 1,02 % (Silvanidae) - індикатором другої стадії; Taphrorychus bicolor (Herbst) - 1,59 % (Cureulionidae) та Isoriphis melasoides (Laporte) - 1,01 % (Euenemidae) - третьої стадії. Індикатори четвертої й п'ятої стадій - Osphya bipunctata (Fabr.) - 1,1-1,2 % (Melandryiidae) і Mycetophagus ater (Reitter) - 1,01 % (Myeetophagidae).
За своїм місцем у сукцесіях угруповань комах - деструкторів деревини - Hylecoetus dermestoides (L.) входить до угруповання на лімексилоїдній стадії розкладу деревини, Anoplodera sexguttata (Fabr.) та Isoriphis melasoides (Laporte) - на церамбіцидній стадії, Osphya bipunctata (Fabr.) і Mycetophagus ater (Reitter) - на луканідній; Silvanus bidentatus (Fabr.) - пірохроїдній, Taphrorychus bicolor (Herbst) - сколітидній стадії розкладу кори.
Висновки й перспективи подальшого дослідження. Видове багатство сапроксилобіонтних твердокрилих засвідчує позитивну слабку й пряму кореляцію з об'ємами мертвої деревини в буковому пралісі Угольського масиву (r=0,051; коефіцієнт кореляції статистично не значущий).
Динамічна щільність сапроксилобіонтних твердокрилих Угольського масиву позитивно корелює з об'ємами мертвої деревини: кореляція помірна та пряма (r=0,4; коефіцієнт кореляції статистично значущий).
Домінуючими (фоновими) видами сапроксилобіонтних видів твердокрилих Угольського масиву Карпатського біосферного заповідника на всіх стадіях розкладу деревини є дев'ять видів: Dasytes plumbeus (Mьll.) (Dasytidae) (рясність Pi = 16,69-25,71 %); Judolia cerambyciformis (Sehr.) (Cerambyeidae) (Pi =13,69-17,56 %), Alosterna tabacicolor (DeG.) (Cerambyeidae) (Pi =3,1-4,83 %), Anaspis pulicaria Costa (Seraptiidae) (Pi =3,07-4,61%), Anaspis thoracica (L.) (Seraptiidae) (Pi =1,02-1,9 %), Pediacus dermestoides (Fabr.) (Cueujiidae) (Pi = 3,25-4,71 %), Xyleborinus saxesenii (Ratz.) (Cureulionidae) (Pi =1,70-4,38 %), Epuraea rufomarginata (Steph.) (Nitidulidae) (Pi =1,33-8,94%), Cychramus luteus (Fabr.) (Nitidulidae) (Pi =8,52-21,77 %). Ці види беруть участь у розкладі деревини на різних стадіях.
Домінуючими індикаторними видами на першій стадії розкладу деревини є Anoplodera sexguttata (Fabr.) - 1,26 % (Cerambycidae) та ^Hylecoetus der^mestoides (L.) 1,02 /% (L/y^nexylidae); Домінуючими види-індикатори другої стадії - Silvanus bidentatus (Fabr.) - 1,02 % (Silvanidae), домінуючі види-інди- катори третьої стадії - Taphrorychus bicolor (Herbst) - 1,59 % (Curculionidae) та Isoriphis melasoides (Laporte) - 1,01 % (Eucnemidae), домінуючі види-індикатори четвертої та п'ятої стадій - Osphya bipunctata (Fabr.) - 1,1-1,2 % (Melandryiidae) і Mycetophagus ater (Reitter) - 1,01 % (Mycetophagidae).
За своїм місцем у сукцесіях угруповань комах - деструкторів деревини Hylecoetus dermestoides (L.) входить до угруповання на лімексилоїдній стадії розкладу деревини, Anoplodera sexguttata (Fabr.) і Isoriphis melasoides (Laporte) - на церамбіцидній стадії, Osphya bipunctata (Fabr.) та Mycetophagus ater (Reitter) - на луканідній стадії розкладу деревини, Taphrorychus bicolor (Herbst) - на сколітидній, Silvanus bidentatus (Fabr.) - пірохроїдній стадії розкладу кори.
Джерела та література
1. Екологія грибів / Г. Л. Антоняк, З. І. Калинець- Мамчур, І. О. Дудка, Н. О. Бабич, Н. Є. Панас. - Львів : [б. в.], 2013. - 628 с.
2. Методичні вказівки зі статистичної інвентаризації Угольсько-Широколужанського букового пралісу / Рафаела Тшнер, Бріґітте Коммармот, Петер Бранґ, Урс-Беат Брендлі; Швейцарський федеральний ін-т дослідж. лісу, снігу і ландшафтів WSL. - Бірменсдорф, 2010. - 65 с.
3. Таксономічний склад сапроксилобіонтних твердокрилих (Insecta, Coleoptera) Угольського масиву фауни Карпатського біосферного заповідника / М. В. Чумак, О. Ю. Мателешко, В. О. Чумак [та ін.] // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія «Біологія». - Вип. 38-39. - 2015. - С. 5-11.
4. Шпарик Ю. С. Структура букових пралісів Українських Карпат на основних стадіях їх сукцесії / Ю. С. Шпарик // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість. - № 31. - Львів, 2006.- С. 144-150.
5. Шпарик Ю. С. Структура букового пралісу Українських Карпат / Ю. С. Шпарик, Б. Коммармот, Ю. Ю. Беркела. - Снятин : Вид-во «Прут-принт», 2010. - 143 с.
6. Bцhl J. Deadwood volume assessment in the third Swiss National Forest Inventory: methods and first results / J. Bцhl, U.-B. Brдndli // Eur. J. Forest Res. - № 126. - 2007. - Р. 449-457.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Породи деревини, її властивості та вплив вологи на зберігання та якість. Вади деревини, їх обмір та облік. Основні види і властивості лісоматеріалів: стругані пиломатеріали, фанера, шпон, деревостружкові плити. Застосування різних видів лісоматеріалів.
курсовая работа [4,4 M], добавлен 22.10.2010Лісові ресурси та їхнє значення для людства. Деревина як паливо, як матеріал для будівельної та хімічної індустрії. Площа лісового покриву. Обсяг приросту деревини. Південний лісовий пояс. Країни з найбільшими площами лісів. Найбільший штучний ліс.
презентация [987,2 K], добавлен 05.05.2016Аналіз діяльності ДП "Красноградський Лісгосп". Особливості пиляння деревини стрічковими пилками. Характеристика стрічкопилкових верстатів. Аналіз і класифікація дебаркерів, необхідність їх використання. Розрахунок параметрів та продуктивності дебаркеру.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.05.2011Основні типи лісорослинних умов. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи. Лісовідновлення та лісорозведення. Характеристика насаджень на пробних площах. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи.
курсовая работа [113,8 K], добавлен 30.05.2019Природні та економічні умови району діяльності лісогосподарського підприємства. Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність лісгоспу. Обсяги заготівлі деревини. Розрахунок вартості послуг механізмів і кінного транспорту.
курсовая работа [109,7 K], добавлен 19.04.2012Виробництво продукції зернових культур. Організація бухгалтерської обробки облікової інформації з обліку виробництва зернових культур. Склад та розмежування виробничих витрат за їх економічним змістом, місцем прикладення, елементами, статтями обліку.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 21.03.2013Видовий склад шкідників цукрових буряків. Вивчення ґрунтово-кліматичних особливостей лісостепу України. Розробка системи захисту цукрових буряків від бурякових блішок, листкової бурякової попелиці. Аналіз впливу інсектицидів на чисельність шкідників.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 19.10.2013Економічний зміст і об’єкт бухгалтерського обліку. Завдання обліку тварин на вирощуванні і відгодівлі. Організація первинного обліку по рахунку 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі". Організація синтетичного і аналітичного обліку тварин. Особливості
курсовая работа [104,2 K], добавлен 17.11.2005Характеристика та класифікація обліку готової продукції рослинництва. Аналіз обліку готової продукції рослинництва на прикладі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Петровський", загальні рекомендації щодо його вдосконалення.
курсовая работа [116,0 K], добавлен 04.12.2010Коротка зоотехнічна характеристика основних кормів. Визначення потреби в кормах на одну голову. Складання раціонів на літній та зимовий періоди. Оцінка річної потреби у кормових добавках. Розрахунок потреби у земельних площах для вирощування кормів.
курсовая работа [48,2 K], добавлен 24.11.2010Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009Фізико-географічні особливості досліджуваної території, аналіз біоценозів. Методика збору та обліку комах. Лісофонд Борисівського лісництва, склад та видова різноманітність шкідників, їх фенологічні особливості. Методи і засоби боротьби з шкідниками лісу.
дипломная работа [80,6 K], добавлен 29.11.2011Морфологічні ознаки, хімічний склад, біологічні особливості картоплі. Вплив екологічних, агротехнічних, ентомологічних факторів на її збереженість. Типи сховищ для зберігання плодово-овочевої продукції, вимоги до них. Підготовка сховищ до прийому урожаю.
курсовая работа [86,5 K], добавлен 08.05.2012Властивості і основні види мінеральних добрив та їх вплив на довкілля. Хімічний склад та умови зберігання органічних добрив. Технологія підготовки і система машин для внесення добрив у ґрунт та екологічні наслідки навантаження природнього середовища.
дипломная работа [493,1 K], добавлен 20.09.2010Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.
статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017Екологічний облік як основна складова екоконтролінгу та його вдосконалення. Сутність, завдання та принципи розвитку екоконтролінгу в сучасних ринкових умовах. Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво.
дипломная работа [233,7 K], добавлен 08.12.2008Економічна характеристика підприємства ТОВ "За мир" Сумської області. Нормативне регулювання обліку та аналізу витрат при виробництві та реалізації молока. Організація первинного, аналітичного і синтетичного управлінського обліку на підприємстві.
дипломная работа [146,4 K], добавлен 27.07.2012Впровадження заходів з використання новітніх досягнень науки та техніки в агропромисловому комплексі. Створення умов для переходу економіки на інноваційну модель розвитку та впровадження механізму диференційованого пільгового оподаткування підприємств.
контрольная работа [156,4 K], добавлен 03.03.2011Хімічний склад кормів для риб та фізіологічне значення поживних речовин. Раціональне використання кормів при годівлі риб. Досліди з однорічними коропами в садках, гідрохімічні показники вирощування. Нормування кормів в умовах садків на теплих водах.
курсовая работа [82,6 K], добавлен 05.07.2011Основні чинники, що впливають на стан ґрунтової родючості. Добрива, їх вплив на родючість ґрунту. Зміни показників родючості ґрунтів за останні роки в Миколаївській області. Система обробітку ґрунту. Методи аналізу вмісту гумусу за методом Тюріна.
курсовая работа [595,5 K], добавлен 12.02.2016
