Особливості відбору коней для прикладного конярства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ВІДБОРУ КОНЕЙ ДЛЯ ПРИКЛАДНОГО КОНЯРСТВА

Д.М. Крикуненко, студент,

Науковий керівник - д.с.-г.н., доцент Коцюбенко Г.А.

Миколаївський національний аграрний університет

Коні, яких залучають до використання у прикладному конярстві, повинні мати добрий розвиток статей, відповідати стандарту породи та бути оцінені не нижче першого класу за бонітуванням. Тип вищої нервової діяльності суттєво впливає на формування спортивної роботоздатності коней та їх поведінку. При розподілі за типами ВНД більшість поголів'я була віднесена до сильного врівноваженого рухливого типу (25 %). Цей тип є найбільш бажаним для навчання верхової їзди та виступів у кінно-спортивних змаганнях. Для лікувальної верхової їзди найбільш пригодні коні, віднесені до сильного врівноваженого інертного типу.

Ключові слова: коні, тип нервової діяльності, прикладне конярство, іпотерапія, кінний спорт.

D. Krykunenko

FEATURES OF HORSE SELECTION FOR APPLIED HORSE

Horses that are involved in applied horse breeding must have good breeding status, be of breed standard and be rated no less than first-class. The type of higher nervous activity significantly influences the formation of athletic performance of horses and their behavior. In the distribution by GNI types, most of the population was attributed to a highly balanced mobile type (25%). This type is the most desirable training for riding and performance in equestrian sports. For horseback riding, the most suitable horses are classified as highly balanced inert type.

Key words: horses, type of nervous activity, applied horse breeding, hippotherapy, equestrian sport.

конярство прикладний відбір технологія

Постановка проблеми. Останнім часом в Україні, як і у багатьох розвинених європейських країнах, відмічається підвищена зацікавленість різними напрямками прикладного конярства, таких як кінний туризм, іпотерапія та лікувальна верхова їзда, екіпажний прокат, кінна охота, кінні шоу і вистави, верхова їзда і дитячий спорт.

Взаємодія з конем, як спосіб релаксації добре себе зарекомендував. Проходять втомленість і головна біль, зникає агресія і відчуття страху, відступає депресія. А при верховій їзді в роботу включаються всі основні групи м'язів тіла. Це відбувається на рефлекторному рівні, оскільки дитина-вершник, рухаючись разом з конем, інстинктивно прагне зберегти рівновагу, аби не впасти, тим самим спонукаючи до активної роботи як здорові, так і уражені м'язи, не помічаючи цього. Іпотерапія при хворобах з нервовими та розумовими розладами вважається однією з перспективних та ефективних методик лікування, які благотворно впливають на маленьких пацієнтів. Завдяки лікувальній верховій їзді та спілкуванню з твариною усуваються більшість рухових і психологічних розладів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. В останні десятиріччя швидко набирає темп попит на спеціалістів різного профілю до розширення методів і засобів реабілітації, які включені до медичних, психологічних та педагогічних технологій. Не дивно, що верхова їзда як засіб лікування по праву починає займати своє природне та достойне місце у реабілітаційному просторі.

Іпотерапія - фізіотерапевтичне лікування, яке засноване на нейрофізіології та використовує коня і верхову їзду. Призначається терапевтами, виконується за сприяння фізіотерапевтів, що здобули спеціальну освіту. Даний метод лікування був визнаний Німецькою фізіотерапевтичною асоціацією.

В Україні, за даними фахівців, зараз майже 30 тисяч дітей хворі на церебральний параліч [1]. Лише у Києві таких приблизно півтори тисячі. І ці цифри з кожним роком зростають. Але на даний час Міністерство охорони здоров'я нашої країни відносить цей вид лікування до нетрадиційних.

Центри іпотерапії відкриваються по всій Україні - в Києві, Харкові, Донбасі, Одесі. Але ці центри стикаються з труднощами, які перешкоджають розвитку іпотерапії та ЛВЇ в Україні [2].

Великою перевагою іпотерапії є надзвичайно широкий діапазон показань до її застосування, коли відбувається швидше і успішніше, чим при традиційному лікуванні, одужання і стійкі поліпшення. Кінна терапія є дуже цінною при лікуванні і профілактиці сколіозу, неврозів, при багатьох шлунково-кишкових захворюваннях, остеохондрозі, окремих сенсорних розладах, психічних недугах і ін. У комплексі з іпотерапією та ЛВЇ традиційне лікування у всіх випадках дає незрівнянно більший ефект. Регулярні заняття лікувальною верховою їздою сприятливо впливають на весь організм в цілому, нормалізують діяльність серцево-судинної, нервової і травної систем, знижують судорожні явища, рівень цукру в крові у діабетиків та ін. [3].

В нашій країні найбільш поширеною є Європейська, або класична школа верхової їзди. Вона включає в себе елементи підготовки коня та вершника як до різноманітних змагань у класичних видах кінного спорту, таких як конкур, виїздка та триборство, так і до підготовки коней «хобі-класу», тобто для прогулянок верхи та навчання бажаючих основам верхової їзди та проведення аматорських змагань [4, 5].

Актуальність досліджень полягає в більш глибокому вивченні методики відбору і підготовки коней для іпотерапії, запровадження її для залучення більш широкого кола пацієнтів, а також створення сприятливих умов для активного відпочинку населення за допомогою кінного туризму та верхової їзди.

Постановка завдання. Метою досліджень було вивчити технологію відбору коней для прикладного напрямку конярства та розробити заходи щодо її покращення, а також з'ясувати вплив типу вищої нервової діяльності при відборі коней для прикладного конярства.

Матеріали та методика. Матеріалом для досліджень були коні верхових порід Філії «Південний племконецентр» ДП «Конярство України».

Для розподілу коней за типами ВНД користувалися методикою, розробленою у ВНДІ конярства. Дослідженння проводились впродовж 5 днів в манежі шириною 10 м та довжиною 13 м. Годівниці в манежі ставили на відстані 5 м одна від одної, 2,5 м від бокових стін та 3 м від фронтальної стіни. Щоденно хронометрували та заносили в протокол досліду 10 -метровий вільний підхід коня від стартової смуги до годівниці.

У перший день експерименту коня знайомлять з обладнанням манежу та місцезнаходженнями у ньому годівниць. У правій годівниці знаходиться корм, ліва - пуста. Коновод водить коня у поводі по периметру манежу, підводить до годівниць (не даючи можливості взяти корм), після чого займає вихідну позицію. Далі коня ведуть посеред манежу до правої (повної) годівниці та дають йому можливість взяти корм. Таких підводів роблять, як мінімум, два, а у випадках, коли кінь боїться, три і більше. Потім коня пускають до годівниці на вільному поводі. При нормальній поведінці коня, яка свідчить, що умовний рефлекс вже утворився, його пускають самостійно.

На другий день дослід починається з одноразового підведення коня до правої годівниці для харчового підкріплення рефлексу, після чого його пускають самостійно. Для другого дня достатньо трьох самостійних підходів до правої годівниці. Третій день досліду, починається з трьох самостійних підходів до правої годівниці, після чого міняють місцями повну годівницю з порожньою.

Експеримент третього дня закінчується, якщо це можливо, триразовим самостійним підходом коня до лівої годівниці. На четвертий день досліду перед першим пуском кормом наповнюють обидві годівниці, після чого коневі пропонують «вільний вибір». Ту, до якої кінь підійшов одразу, залишають повною, а іншу ставлять порожньою. Після трьох послідовних підходів до повної годівниці, їх знову міняють місцями, пропонуючи тварині вибирати місцезнаходження корму. Якщо кінь після цього зробить три послідовних підходи до повної годівниці, їх міняють місцями ще раз. Більша кількість підходів цього дня збільшує вимоги до достатній врівноваженості нервових процесів.

На п'ятий день стійкість умовно-рефлекторної діяльності коня випробують несподіваним використанням сильних зовнішніх подразників, таких як звуковий подразник (у нашому випадку - динамік радіоприймача, налаштований на частоту 200-400 Гц), новий предмет, який знаходиться у манежі (використовували диск, пофарбований у білий та чорний кольори) та предмет, який рухається (обертання диску). Опір їх гальмівній дії є найбільш характерною ознакою сили нервової системи.

Протягом кожного дня результати експериментів реєстрували в протоколі, після чого, згідно методики, коней розподіляли за типами ВНД.

Частоту пульсу та дихання під час досліду з іпотерапевтичними кіньми вимірювали у стані спокою. Частоту рухів лічили по одній кінцівці (права чи ліва передня нога). Отримані дані статистично оброблені з використанням пакету програм.

Результати досліджень. За основними властивостями нервової системи коні можуть бути віднесені до одного з чотирьох типів:

- Сильний врівноважений рухливий тип - коні цього типу активні, енергійні і спокійні, їм властиві висока продуктивність при всіх використаннях і швидке відновлення роботоздатності.

- Сильний врівноважений інертний тип - коні мають врівноважену нервову систему, інертність проявляється у більш повільному засвоєнні нової обстановки і створенню умовних рефлексів. Коні цього типу зазвичай спокійні, у новому оточенню полохливі, роботоздатність відновлюється повільно.

- Сильний неврівноважений тип - у коней процес збудження переважає процес гальмування, вони проявляють високу роботоздатність на рисі з пониженою силою тяги і на кроці з нормальною силою тяги, але при підвищеному навантаженні коні цього типу менш роботоздатні.

- Слабкий тип - коні цього типу відрізняються пониженою роботоздатністю, що пов'язано із слабою силою не тільки збудженого, але і гальмівного процесів їх нервової діяльності. Вони малопридатні для любого виду використання, часто відмовляються від роботи, бувають неслухняними.

Розподіл коней за типами вищої нервової діяльності, які використовуються в кінному спорті та іпотерапії, наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Кількісний склад коней залежно від типів ВНД, гол.

Дані табл. 1 свідчать, що більшість коней, які використовуються у кінному спорті мають сильний врівноважений рухливий тип вищої нервової діяльності, у групі виїздки їх 10 голів, конкурі - 17, триборстві - 14. Слід зазначити, що коні, які використовуються для іпотерапії та кінного туризму мають у своєї більшості вильний врівноважений інертний тип вищої нервової діяльності. У коней цієї групи зовсім відсутні таки типи ВНЗ, як сильний неврівноважений та слабкий.

Розподіл коней з різними типами вищої нервової діяльності, які належать до різних верхових порід, наведено в табл. 2.

Таблиця 2

Кількісний склад коней залежно від типів ВНД в розрізі порід

Серед коней чистокровної верхової породи 14 голів (або 42,4 %) відносяться до сильного врівноваженого рухливого типу вищої нервової діяльності, 10 (або 30,3 %) - до сильного неврівноваженого, 8 коней відноситься до слабого типу і тільки одна голова - сильного врівноваженого інертного типу. Серед представників української верхової породи, яких була більшість, 26 коней (або 59,1 %) відносяться до сильного врівноваженого рухливого типу, 12 коней мають сильний врівноважений інертний тип вищої нервової діяльності і 6 голів - сильний неврівноважений тип.

Коні ж тракененської породи у своєї більшості мають сильний врівноважений інертний тип вищої нервової діяльності. Тракененські коні та коні української верхової породи мають всі типи крім слабкого.

Про середньотехнічні результати коней з різними типами вищої нервової діяльності, які використовуються у виїздці, конкурі та триборстві свідчать дані табл. 3.

Таблиця З

Середньотехнічні результати змагань, (X ± Б х)

Аналіз результатів змагань з виїздки свідчить про те, що кращі результати показали коні, які мали сильний врівноважений тип вищої нервової діяльності, їх результат становив 65,7 балів, непогано виступали коні з сильним врівноваженим інертним типом, середній результат яких був 64,3 балів. Гірші результати 72,5 та 77,6 балів показали коні з сильним неврівноваженим і слабким типом нервової діяльності.

Що стосується виступів конкурних коней, то слід відзначити, що кращими результатами відзначилися коні сильного врівноваженого рухливого типу, із середнім результатом 4,4 штрафних очок. Непогано виступили коні з сильним неврівноваженим типом, їх результат становив 5,6 штрафних очок. Гірші результати одержані по групі коней із слабким типом нервової діяльності, їх результат був 16,2 штрафних очок.

У триборстві кращими були коні з сильним врівноваженим рухливим та сильним неврівноваженим типами нервової діяльності, їх результати відповідно становили 72,6 та 72,8 штрафних балів. Погано виступали коні, які мали сильний врівноважений інертний тип. У даній групі зовсім не було коней із слабким типом ВНД.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Таким чином, слід зазначити, що для всіх видів змагань краще всього підходять коні з сильним врівноваженим рухливим типом нервової діяльності. У конкурі та триборстві достатньо успішно виступали представники сильного неврівноваженого типу, а у виїздці - сильного врівноваженого інертного типу. Зовсім недоцільно використовувати коней із слабким типом нервової діяльності. Для іпотерапії краще підбирати коней з сильним врівноваженим інертним типом вищої нервової діяльності.

Список використаних джерел

1. Цверава Д. М. Профилактика и лечение сколиоза конным спортом. М.: Геронт. 2002. 78 с.

2. Орлова Г.Г., Роберт Н.С., Денисенков А.И. Организационные аспекты комплексной реабилитации детей-инвалидов на основе лечебной верховой езды и инвалидного конного спорта Москва. ГУ ЦНИИОИЗ. 2004. 58 с.

3. Гуревич Д.А. Лечебная верховая езда. Коневодство и конный спорт. 1997. № 5. С.27-28.

4. Денисенков А., Роберт Н., Шпицберг И. Иппотерапия: возможности и перспективы. Москва : Геронт. 2002. 153 с.

5. Максимова М., Денисенков А., Роберт Н. Иппотерапия: эффективный метод реабилитации лиц с умственной отсталостью. М.: НФ ЛВЕ ИКС, «Наш Солнечный мир», 2005. 82 с.

Размещено на Allbest.ru