Програмування урожайності соняшнику, вт умовах ПрАТ "Агро-Союз", с. Майське, Синельниківського р-ну., Дніпропетровської обл.

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА

На тему: «Програмування урожайності соняшнику, вт умовах ПрАТ «Агро-Союз»,, с. Майське, Синельниківського р-ну., Дніпропетровської обл.»

Виконав: Студентк 1 року

ОКР ``Магістр'' 2 групи

Місюра О.І.

Викладач: Гарбар Л.А.

Київ 2014

Вступ

Серед базової сільськогосподарської продукції, яка гарантує продовольчу безпеку України, особливе місце займає зерно, а в більшій мірі зерно озимої пшениці. Виробництво зерна та розвиток його ринку відображають стан економіки всього аграрного сектора. В ньому відбивається вся сукупність нерозв'язаних проблем.

Інтенсифікація землеробства і всі задачі пов'язані із збільшенням виробництва його продукції ставлять підвищені вимоги до сільськогосподарської науки з розробки нових методів і технологій вирощування сільськогосподарських культур, які забезпечували б повне і ефективне використання матеріально-технічних ресурсів і наукового потенціалу для отримання високих і стабільних врожаїв.

Увага до проблеми підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому та вирощування озимої пшениці зокрема, за рахунок удосконалення технологій вирощування та застосування методів програмування врожаїв, обумовлена насамперед тим, що від успішного її розв'язання залежить зростання дохідності підприємств, підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому та світовому ринках, забезпечення сталого розвитку агропромислового комплексу. До розгляду цих проблем зверталися багато науковців, серед них БондаренкоМ.Ф., ІвановО.Ф., Каюмов М.К., Лисогоров С.Д., ЛистопадГ.Є., МакаренкоП.М., Мушкін І.С., Нерпін С.В., ПолуектовР.О., Саблук П.Т., Томінг Х.Г., Чудновський О.Ф., Шатилов І.С. та інші.

Незважаючи на велику кількість досліджень і численні публікації, питання програмування урожайності та удосконалення технології вирощування озимої пшениці не втрачають актуальності за сучасних умов господарювання. Адже, впровадження в науку і практику сільськогосподарського виробництва сучасних методів планування і управління урожайністю на базі широкого використання точних кількісних оцінок виробничих ситуацій є одним з основних шляхів зростання ефективності сільськогосподарського виробництва.

Для того щоб реалізувати передовий досвід, нагромаджений практиками у рільництві, і поставити впровадження на масову основу, розробляються науково обґрунтовані технологічні карти по вирощуванню сільськогосподарських культур. Це може забезпечити економніше використання наявних у господарствах матеріальних і трудових ресурсів для одержання запланованих високих урожаїв. Розв'язанню цих завдань і присвячена наукова проблема, широко відома під назвою програмування урожаїв. Вчені-аграрники розуміють її по-різному.

Академік ВАСГНІЛ І.С. Шатилов формулює програмування урожаїв як зумовлений науково-технічним прогресом новий напрям у землеробстві, як розроблення комплексу взаємозв'язаних агротехнічних заходів, своєчасне й якісне виконання яких забезпечить одержання розрахункового урожаю при одночасному підвищенні родючості землі і задоволенні потреб охорони навколишнього середовища.

Слід розрізняти поняття програмування, планування і прогнозування урожаїв (або врожайності).

Під програмуванням урожаїв розуміють не тільки планування їх, а й оперативне управління технологічними процесами вирощування сільськогосподарських культур у процесі їх розвитку, тобто оперативне управління процесом одержання урожаю (скорочено: «управління урожаєм» або, частіше, «управління урожайністю»).

Процес оперативного управління технологією вирощування сільськогосподарських культур включає в себе оперативне прогнозування урожаїв і методи прийняття необхідних управлінських рішень з метою одержання запланованого урожаю, тобто наперед обчисленого (виходячи з наявних ресурсів і природнокліматичних умов) рівня врожайності на певних полях із заздалегідь визначеною площею. Отже, прогнозування урожаїв є необхідною складовою частиною оперативного управління технологічними процесами вирощування культур.

Нині розроблено порівняно багато методичних матеріалів з програмування урожаїв як загальнотеоретичного плану, так і для конкретних регіонів країни. Всі вони ґрунтуються на вихідних положеннях, сформульованих І.С. Шатиловим.

Основою одержання високих урожаїв є додержання вимог основних законів і закономірностей землеробства і рослинництва. На цьому будується вся агротехнічна наука, розробляються науково-обґрунтовані технологічні процеси вирощування конкретних сільськогосподарських культур, визначаються теоретичні основи інтенсифікації землеробства, включаючи і сучасні методи програмування високих урожаїв.

1. Програмування врожайності за ґрунтово-кліматичними умовами

1.1 Характеристика клімату

Територія ПрАТ “Агро - Союз” розміщена на рівнинному водорозділі з загальним нахилом місцевості на північ. Характер рельєфу рівнинний, слабо хвилястий. Зволоження ґрунтів залежить від кількості атмосферних опадів, так як ґрунтові води залягають на глибину 16 - 20 м, на умови зволоження не впливають.

На основі даної характеристики ґрунтово-кліматичних умов господарства ми бачимо що вплив природи на технологію вирощування сільськогосподарських культур дуже великий. Адже головним лімітуючим фактором ведення землеробства в степових районах України є недостатня кількість вологи. Тому головним завданням обробітку ґрунту являється накопичення та зберігання вологи, а світова практика та досвід господарства свідчить, що завданню збереження вологи найбільше відповідає нульовий обробіток ґрунту зі зберіганням пожнивних решток на поверхні ґрунту.

Господарство розташоване в зоні ризикованого землеробства. Основним лімітуючим фактором є волога. За останні 10 років сума опадів коливається в межах від 321 мм до 746,6 мм.

Клімат на території господарства континентальний, помірно посушливий з середньорічною температурою повітря 8,2 С (+6-10,3). Середньорічна кількість опадів 440 - 510 мм. Тривалість вегетаційного періоду ( перехід температури повітря через +5 С) становить з 1.04. по 31.10. та дорівнює 213 днів. Перші осінні заморозки - перша декада жовтня, останні весняні - третя декада квітня.

За середніми багаторічними даними: посушливими періодами весною є перша декада травня, а основна доля посушливого періоду припадає на літо. Липень і серпень є найбільш важливим в рослинництві. Восени також важким періодом з вологозабезпеченості є вересень і жовтень. Посушливий період складає 56,5% вегетаційного сезону.

Таблиця 1

Характеристики кліматичних умов

1.2 Агрохімічна характеристика ґрунтів

За геологічною будовою територія Дніпропетровської області відноситься до докембрійської та кайнозойської ер. Через територію області проходить. Докембрійська залізорудна провінція України, що відноситься до архейського періоду (4000-2600 млн років тому). Більша частина території області утворена у кайнозой, а саме у середній й пізній палеоген (45-25 млн років тому) та неогені (25-1.8 млн років тому). Лише частково західна частина території області утворена у палеозой під час карбону (350-285 млн років тому).

Територія Дніпропетровської області знаходиться на Східно-Європейській платформі. Більшу її частину займає Український щит зі схилами. Лише північно-східна частина області розташована на Дніпровсько-Донецькій западині. Східні кордони області щільно прилягають до Донецької складчастої споруди.

Дніпропетровська область відноситься до чорноземного району. Переважну більшість чорноземів складають прості. Також є південні на південному заході області. У басейнах Самари, Орілі та Вовчої знаходяться лучні, лучно-чорноземні та лучно-болотні ґрунти. Загалом в області добрі за родючістю ґрунти.

Таблиця 2

Характеристики грунтів господарства

Розрахунок дійсно можливої урожайності за елементами живлення , ц/га;, кг/га;

Таблиця 3

Результати обрахунків

Розрахунок дійсно можливої урожайності за природною родючістю ґрунту (ДМУ) , ц/га;, ц/га;, ц/га

Таблиця 4

Результати обрахунків

2. Стан та перспективи виробництва культури

2.1 Аналіз виробництва культури

Таблиця 5

Аналіз виробництва проектованої культури

вирощування соняшник врожайність живлення

Вирощування соняшнику виявилося найбільш прибутковою діяльністю у сільському господарстві України. За даними Держкомстату, доходи сільськогосподарських підприємств від реалізації цієї олійної культури досягли майже 15 млрд грн, що дало можливість покрити понесені виробничі витрати та отримати 5,9 млрд грн прибутку. При цьому рівень рентабельності становив 64,5%.

Переважна більшість вирощеного насіння перероблялася на вітчизняних олійно-жирових комбінатах із подальшою реалізацією на зовнішніх ринках. Торік було вироблено 3,1 млн т олії, з яких соняшникової - 3 млн т. Експорт її становив 2,7 млн т, або 90% від загального виробництва. Проте незважаючи на розвинену промислову інфраструктуру щорічно до 10% врожаю соняшнику експортується без попередньої переробки. Тому світовий ринок має великий вплив на вітчизняну галузь.

На відміну від України у світовому сільському господарстві насіння соняшнику не належить до основних олійних культур, хоча й посідає вагоме місце в олійному балансі. Обсяги виробництва соняшнику поступаються таким олійним культурам, як соєві боби та ріпак. Світове виробництво олійних культур у 2010-2011 маркетингового року (МР) становило 452,1 млн т. При цьому із загального врожаю частка соєвих бобів сягала 57%, ріпаку - 13%, соняшнику - 8%.

За прогнозами Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2011-2012 МР очікується виробництво 34,8 млн т насіння соняшнику, що більше попереднього сезону на 12%. Зростання виробництва буде наслідком підвищення урожайності та розширення посівних площ. Так, урожайність очікується близько 1,4 т/га, що на 2% більше попередньої. Посівна площа цієї культури становитиме 24,6 млн га, що на 2,2 млн га, або 10% більше попереднього показника. До того ж вона перевищить площі соняшнику за всі періоди його вирощування у світі, що свідчить про високий рівень її привабливості у провідних країнах-виробниках.

3. Прогнозування і програмування врожаю соняшника

3.1 Принципи програмування

Кожний з етапів програмування включає досить конкретні його елементи. Акад І. С. Шатілов виділив 10 рядів елементів програмування, які назвав принципами. Основна суть їх така:

1) розрахувати потенційну врожайність (ПУ) за використанням ФАР посівами; 2) розрахувати дійсно можливу, або кліматично забезпечену, врожайність (ДМУ, КУ) за природними ресурсами вологи і тепла; 3) спланувати реальну господарську врожайність (РПУ) за ресурсами, які є в господарстві; 4) розрахувати для спрогнозованої врожайності площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал (ФП) та інші фітометричні показники; 5) всебічно проаналізувати закони землеробства й рослинництва і правильно використати їх в конкретних умовах програмування; 6) розрахувати норми добрив і розробити систему найефективнішого їх використання; 7) скласти баланс води і для умов зрошення розробити систему повного забезпечення посівів водою по періодах вегетації; 8) розробити систему агротехнічних заходів виходячи з вимог вирощуваного сорту; 9) розробити систему захисту посівів від шкідників, хвороб та бур'янів; 10) скласти картку вихідних даних та використати ЕОМ для визначення оптимального варіанта агротехнічного комплексу по досягненні запрограмованої врожайності за величиною і якістю.

Для правильного обґрунтування запрограмованої врожайності треба врахувати господарські можливості та всебічно проаналізувати ресурси природних факторів урожайності, які в польових умовах суттєво майже не змінюються. Це насамперед сонячна радіація, тепло, волога, мінеральні сполуки ґрунту і добрив, вуглекислота повітря. Тому в процесі програмування розраховують потенційну врожайність за використанням ФАР на рівні доброго посіву (за А. А. Ничи-поровичем 1,5 -- 3 %), повного використання природних ресурсів вологи і тепла -- дійсно можливу, або кліматично забезпечену, врожайність (ДМУ, КУ) та ефективного використання господарських ресурсів урожайності -- реальну програмовану господарську врожайність (РПУ).

3.2 Прогнозування урожайності кукурудзи методом вирівнювання динамічного ряду за результатами вирощування у господарстві

Прогнозовану врожайність розраховують за рівнянням лінійної регресії:

Таблиця 6

Визначення тренду врожайності культури

1. Середнє значення x та у:

2. Коефіцієнт регресії В:

3. Програмована врожайність виводиться з рівняння лінійної регресії:

=5,5-0,77*15,1=10,87 ц/га,

4. Отримані результати підставляємо у рівняння регресії:

, де

у- прогнозована врожайність у 2015 році, ц/га,

х- порядковий номер року.

3.3 Розрахунок ефективності використання кліматичних ресурсів

3.3.1 Ефективність використання ФАР

3.3.2 Ефективність використання ресурсів тепла

Біокліматичний потенціал продуктивності:

Коефіцієнт зволоження території:

==0,55

Ресурси доступної вологи для рослин:

Дійсно можлива урожайність за біокліматичним потенціалом:

3.3.3 Ефективність використання ресурсів вологи

Дійсно можлива урожайність абсолютно сухої біомаси:

ДМУо=3 т/га

Коефіцієнт водоспоживання дійсно можливої урожайності:

Фактичний коефіцієнт водоспоживання:

Ефективність використання вологи:

3.3.4 Ефективність використання ресурсів живлення рослин

1)Програмована врожайність за рахунок даного рівня живлення:

Упр=(Dnpk*Ом)+(Б*Уб+Do*Oo)=(0.9*20)+(78*0.21)=34,4 ц/га

2)Ефективність використання посівами ресурсів живлення:

3)Фактична урожайність за бонітетом ґрунту:

Фактична урожайність за рахунок внесених добрив:

4)Фактична ціна 1 бала бонітету:

5)Фактичний коефіцієнт окупності добрив:

Висновок

На основі проведених розрахунків ми можна зробити висновок щодо рівня програмування врожаю в даних ґрунтово-кліматичних умовах з урахуванням лімітуючих факторів росту і розвитку рослин та величини програмованого врожаю на наступні 10 років.

Враховуючи тенденцію врожайності видно, що врожайність протягом 10 років (з 2005 по 201 4роки) поступово зростала, якщо незважаючи на деякий незначний спад.

Виходячи з проведених розрахунків видно, що:

- коефіцієнт використання ФАР становить 0,23, що дає змогу говорити про недостатнє використання ФАР посівами;

- ефективність використання тепла становить 85,3 %;

- ефективність використання ресурсів вологи 60%

- ефективність використання ресурсів живлення становлять 52 %:

Фактично культура не використовує у повній мірі всього обсягу ресурсів і тому має потенціал для збільшення урожайності у даному регіоні.

Використана література

1. Орлов О. «Подсолнечник», К.: Зерно 2013;

2. Мельник І.І., Гречкосій В.Д., Марченко В.В. та ін. Оптимізація комплексів машин і структури машинного парку та планування технічного сервісу. Навчальний посібник. К.: Видавничий центр НАУ, 2001 - 106 с.

3. Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови: ДСТУ 4138-2002. К.: Держстандарт України, 2002. 74 с. (Національний стандарт України).

4. Пат. 38459 України на корисну модель. Маточний колоїдний розчин металів / Лопатько К.Г., Афтанділянц Є.Г., Тонха О.Л., Каленська С.М.; заявник і власник Національний університет біоресурсів і природокористування України. Зареєстр. в Держ. реєстрі патентів України 12.01.2009.

5. Рыбалкина М. Нанотехнологии для всех. М.: Nanotechnology News Network, 2005. 444 с. [Електронний ресурс]. Режим доступу:

6. Таланчук П., Малишев В. Становлення й розвиток нанотехнологій у світі і в Україні: використання інтелектуального капіталу, тенденції розвитку [Електронний ресурс]: Газета «Університет «Україна». 2009;

7. http://www.agroscop.com.ua/en/article/33.htm;

8. http://ziveleos.com.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=5&Itemid=12;

9. http://novasoya.jimdo.com;

10. http://www.mnagor.com/

Размещено на Allbest.ru