Оцінка та аналіз динаміки зміни ефективності виробництва зерна в Україні методом DEA

Аналіз динаміки зміни ефективності виявлення тенденцій розвитку регіонів, оцінка ресурсного потенціалу. Аналіз ефективності виробництва пшениці за методом Data Envelopment Analysis. Удосконалення управління виробництвом сільськогосподарської продукції.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 04.08.2021
Размер файла 78,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОЦІНКА ТА АНАЛІЗ ДИНАМІКИ ЗМІНИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА В УКРАЇНІ МЕТОДОМ DEA

Яна Долгіх

Сумський національний аграрний університет Україна

Мета статті - оцінка та аналіз динаміки зміни чистої технічної ефективності виробництва зерна та зернобобових культур в Україні методом Data Envelopment Analysis (DEA).

Методологія / методика / підхід. Ми використали економетричний метод (щодо перевірки якості вхідних та вихідних параметрів об'єктів дослідження), метод DEA (щодо оцінки рівня чистої технічної ефективності сільськогосподарських підприємств та аналізу динаміки її зміни). У розрахунках ми використовували модель VRS, що орієнтована на вхід. Вхідні параметри моделі: 1) площа, з якої зібрано зернові та зернобобові культури; 2) обсяг мінеральних та органічних добрив (у поживних речовинах) на 1 га; 3) кількість тракторів, зернозбиральних машин на 1 тис. га. Вихідні параметри: 1) виробництво зернових і зернобобових культур; 2) виробництво зернових і зернобобових культур на 1 особу.

Результати. Виявлені особливості застосування методу DEA для оцінки та аналізу динаміки зміни ефективності сільськогосподарських підприємств. На основі статистичної інформації за 2017-2018 рр. методом DEA здійснено оцінку чистої технічної ефективності роботи сільськогосподарських підприємств регіонів України в галузі виробництва зернових і зернобобових культур. Проведено аналіз оціненої ефективності, який виявив наявність потенціалу щодо її підвищення. Розраховано показники, що характеризують зміну чистої технічної ефективності сільськогосподарських підприємств регіонів України протягом 2017-2018 рр., а саме: коефіцієнти зростання чистої технічної ефективності без урахування зсуву ефективної межі, коефіцієнти технічного прогресу, індекси Малмквісту. Проведено аналіз динаміки зміни ефективності, який виявив тенденції розвитку регіонів.

Оригінальність /наукова новизна. У статті наведено результати дослідження, які обґрунтовують можливість і доцільність застосування методу DEA для оцінки та аналізу динаміки зміни ефективності роботи сільськогосподарських підприємств в Україні. Удосконалено процедуру оцінки та аналізу динаміки зміни ефективності роботи сільськогосподарських підприємств в Україні.

Практична цінність /значущість. Результати дослідження можуть бути використані для ранжування регіонів за ефективністю виробництва сільськогосподарської продукції, аналізу динаміки зміни ефективності з метою виявлення тенденцій розвитку регіонів, оцінки їхнього ресурсного потенціалу та розробки рекомендацій щодо виведення регіонів на ефективний рівень розвитку.

Ключові слова: чиста технічна ефективність, метод DEA, модель VRS-input, індекс Малмквіста, сільськогосподарські підприємства, зернові та зернобобові культури.

Yana Dolgikh

Sumy National Agrarian University

Ukraine

EVALUATION AND ANALYSIS OF DYNAMICS OF CHANGE OFEFFICIENCY OF GRAIN PRODUCTION IN UKRAINE BY DEA METHOD

Purpose. The purpose of the article is to evaluate and analyze the dynamics of changes in the net technical efficiency of grain and leguminous crops production in Ukraine using the DEA method.

Methodology / approach. There were used the econometric method (to check the quality of input and output parameters of the objects of study) and the DEA method (to assess the level of net technical efficiency of agricultural enterprises and to analyze the dynamics of its change). We used the input-oriented VRS model for the calculations. Input parameters of the model: 1) the area from which cereals and legumes were collected; 2) volume of mineral and organic fertilizers (in nutrients) per 1 ha; 3) the number of tractors and grain harvesting machines per 1 thousand ha. Output parameters: 1) production of grain and leguminous crops; 2) the production of grain and leguminous crops per 1 person.

Results. The peculiarities of application of the DEA method for assessing and analyzing the dynamics of changes in the efficiency of agricultural enterprises were revealed. Based on the statistical information for 2017-2018, with a help of the DEA method it was assessed the net technical efficiency of the work of agricultural enterprises in the regions of Ukraine in the production of grain and leguminous crops. An analysis of the estimated effectiveness was carried out, which revealed the presence of potential for its improvement. We calculated indicators characterizing the change in the net technical efficiency of agricultural enterprises in the regions of Ukraine during 2017-2018, namely, the growth coefficients of net technical efficiency without taking into account the shift of the effective border, the coefficients of technical progress, and the Malmquist indices. It was analyzed the dynamics of change in efficiency, which revealed trends in the development of regions.

Originality / scientific novelty. The article presents the results of the study that substantiate the possibility and expediency of application of the DEA method to evaluate and analyze the dynamics of changes in the performance of agricultural enterprises in Ukraine. The procedure of evaluation and analysis of the dynamics of changes in the efficiency of agricultural enterprises in Ukraine has been improved.

Practical value / implications. The research results can be used to rank the regions by the efficiency of agricultural production, analyze the dynamics of changes in efficiency in order to identify trends in the development of regions, assess their resource potential and develop recommendations for bringing regions to an effective level of development.

Key words: pure technical efficiency, DEA method, VRS-input model, Malmquist index, agricultural enterprises, cereals and leguminous crops.

Яна Долгих

Сумский национальный аграрный университет Украина

ОЦЕНКА И АНАЛИЗ ДИНАМИКИ ИЗМЕНЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИПРОИЗВОДСТВА ЗЕРНА В УКРАИНЕ МЕТОДОМ DEA

Цель статьи - оценка и анализ динамики изменения чистой технической эффективности производства зерна и зернобобовых культур в Украине методом DEA.

Методология /методика / подход. Мы использовали эконометрический метод (для проверки качества входных и выходных параметров объектов исследования), метод DEA (для оценки чистой технической эффективности сельскохозяйственных предприятий и анализа динамики её изменения). В расчетах использовалась модель VRS, ориентированная на вход. Входные параметры модели: 1) площадь, с которой собраны зерновые и зернобобовые культуры; 2) объем минеральных и органических удобрений (в питательных веществах) на 1 га; 3) количество тракторов, зерноуборочных машин на 1 тыс. га. Выходные параметры: 1) производство зерновых и зернобобовых культур; 2) производство зерновых и зернобобовых культур на 1 человека.

Результаты. Выявлены особенности применения метода DEA для оценки и анализа динамики изменения эффективности сельскохозяйственных предприятий. На основе статистической информации за 2017-2018 гг., методом DEA оценена чистая техническая эффективность работы сельскохозяйственных предприятий регионов Украины в сфере производства зерновых и зернобобовых культур. Проведен анализ оцененной эффективности, который показал наличие потенциала для её повышения. Рассчитаны показатели, которые характеризуют изменение чистой технической эффективности сельскохозяйственных предприятий регионов Украины на протяжении 2017-2018 гг., а именно: коэффициенты роста чистой технической эффективности без учета смещения эффективной границы, коэффициенты технического прогресса, индексы Малмквиста. Проведен анализ динамики изменения эффективности, который показал тенденции развития регионов.

Оригинальность /научная новизна. В статье приведены результаты исследования, обосновывающие возможность и целесообразность применения метода DEA для оценки и анализа динамики изменения эффективности работы сельскохозяйственных предприятий в Украине. Усовершенствована процедура оценки и анализа динамики изменения эффективности работы сельскохозяйственных предприятий в Украине.

Практическая ценность /значимость. Результаты исследований могут быть использованы для ранжирования регионов по эффективности производства сельскохозяйственной продукции, анализа динамики изменения эффективности с целью выявления тенденций развития регионов, оценки их ресурсного потенциала и разработки рекомендаций по выведению регионов на эффективный уровень развития.

Ключевые слова: чистая техническая эффективность, метод DEA, модель VRS-input, индекс Малмквиста, сельскохозяйственные предприятия, зерновые и зернобобовые культуры.

Постановка проблеми

Об'єктивна оцінка ефективності виробництва та аналіз динаміки її зміни для виявлення тенденцій розвитку є важливими напрямами удосконалення управління виробництвом сільськогосподарської продукції в Україні.

У зарубіжної практиці широкого поширення здобув DEA-метод оцінки відносної ефективності. Метод DEA базується на теорії фронтів американського вченого М. Дж. Фаррелла [1]. Згідно з теорією фронтів, суб'єкти господарювання, що мають 100-відсоткову ефективність діяльності, перебувають на лінії фронту, яка називається ефективною межею. Суб'єкти господарювання, що здійснюють неефективну діяльність, перебувають усередині фронту. Чим ближче суб'єкт розташований до лінії фронту, - тим вище значення ефективності його діяльності. Для того, щоб оцінити значення відносної ефективності підприємства, потрібно знайти значення відстані між суб'єктом господарювання та ефективною межею. А. Чарнс, В. Купер, Е. Роудс [2] звели задачу оцінювання ефективності до розв'язання задачі лінійного програмування. Запропонований метод отримав назву Data Envelopment Analysis (DEA).

Метод DEA дозволяє знайти інтегрований показник, що характеризує ефективність діяльності суб'єкта господарювання відносно інших та враховує влив множини факторів виробництва на результати діяльності. Аналіз оціненої ефективності в динаміці дозволяє дослідити тенденцію розвитку об'єктів (галузі в цілому) та зробити висновок стосовно характеристики розвитку: прогресивний або регресивний. Тому використання методу DEA для оцінки та аналізу динаміки зміни ефективності виробництва сільськогосподарської продукції регіонів Україні є актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Є великий перелік монографій, періодичних видань, що присвячені теорії та практиці застосування методу DEA. Так, у роботі [3] наведено аналіз публікацій щодо застосування методу DEA за останні 40 років. Серед сучасних наукових робіт зарубіжних учених, що привчені теорії та практиці застосування методу DEA в сільському господарстві, можна відмітити публікації [4-11]. Нажаль, сучасні методи рідко застосовують для аналізу ефективності українських сільськогосподарських підприємств. Серед наукових робіт вітчизняних учених, що присвячені оцінці ефективності сільськогосподарських підприємств методом DEA, можна відмітити роботи В. Г. Андрійчука, Р. В. Андрійчука [12], С. І. Дем'яненка, О. В. Нів'євського [13], А. Ліссітси, Т. Бабічєвої [14], А. В. Скрипника, О. В. Жемойди, Е. К. Букіна [15]. Таким чином, питання застосування методу DEA для оцінювання ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в Україні, аналізу динаміки її зміни потребують дальшого удосконалення.

Мета статті - оцінка та аналіз динаміки зміни чистої технічної ефективності виробництва зерна та зернобобових культур в Україні методом DEA.

Виклад основного матеріалу дослідження

Розрізняють такі критерії класифікації моделей DEA:

1) припущення щодо ефекту від масштабу;

2) цільовий орієнтир управління ефективністю.

Згідно з критерієм припущення щодо ефекту від масштабу розрізняють моделі DEA з постійною віддачею від масштабу (CRS-моделі) та зі змінною віддачею від масштабу (VRS-моделі). У CRS-моделях зміна вхідних параметрів призводить до пропорційної зміни вихідних параметрів, у VRS -моделях зміна вхідних параметрів призводить до непропорційної зміни вихідних параметрів. Ефективність, визначену за моделлю CRS, називають технічною ефективністю, а за моделлю VRS - чистою технічною ефективністю.

Згідно з концепцією спадної граничної продуктивності збільшення витрачених ресурсів призводить до зниження граничного продукту. Практичний досвід також показує, що такі показники, як рентабельність, продуктивність та інші питомі показники, мають тенденцію зменшуватися зі збільшенням масштабу виробництва. Тому для оцінки ефективності сільськогосподарських підприємств методом DEA доцільно використовувати VRS-модель, яка враховує вплив масштабу на ефективність виробництва.

Згідно з критерієм обрання цільового орієнтира управління ефективністю моделі DEA поділяють на моделі, які орієнтовані на вхід (input-oriented), і моделі, які орієнтовані на вихід (outnput-oriented). У моделях, орієнтованих на вхід, мінімізують вхідні параметри за фіксованих вихідних параметрів, а в моделях, орієнтованих на вихід, - максимізують вихідні параметри за фіксованих вхідних параметрів.

Для сільськогосподарських підприємств, які працюють в умовах відомого попиту на сільськогосподарську продукцію (обмеженого договорами, контрактами та ін.), більш доцільним є використання моделі, яка мінімізує витрати ресурсів за фіксованого обсягу виробництва (input-oriented model). Використання моделі, яка максимізує обсяг виробництва за наявного обсягу ресурсів (output-oriented model), може потребувати пошуку додаткових каналів збуту продукції, збільшення витрат на її зберігання.

Вимір ефективності в CRS-input моделі відбувається за результатами розв'язку такої задачі лінійного програмування:

де E - вхідна технічна ефективність;

Лк - коефіцієнти лінійної комбінації, що підлягають визначенню;

K - кількість суб'єктів господарювання, які порівнюють;

Х0 - вектор вхідних параметрів суб'єкта господарювання, що аналізують;

Y - вектор вихідних параметрів суб'єкта господарювання, що аналізують; Хк - вектор вхідних параметрів к -го суб'єкта господарювання;

Y - вектор вихідних параметрів к -го суб'єкта господарювання.

Для моделі VRS у систему (1) - (4) додається обмеження:

У результаті розв'язку задач математичного програмування (1) - (4), (1) - (5) визначають коефіцієнти вхідних та вихідних параметрів таким чином, щоб значення ефективності господарства, що аналізують, перебувало в інтервалі від 0 (мінімальна ефективність) до 1 (максимальна ефективність) та приймало за можливості найбільше значення.

Умова невиродженості розв'язку задач (1) - (4), (1) - (5) [16]:

де n - кількість вихідних параметрів; m - кількість вхідних параметрів.

Під час аналізу зміни ефективності суб'єктів господарювання, визначеної методом DEA, потрібно враховувати, що зміна ефективності може бути зумовлена як зміною вхідних і вихідних параметрів господарств, які аналізують, так і зміною «еталонних» підприємств, що утворюють межу ефективності. Проводячи аналіз зміни ефективності господарств відносно попереднього періоду, використовуєть індекс Малмквіста [17], який ураховує зсув межі ефективності:

Де - технічний зсув межі, що утворюється еталонними

господарствами;

El - ефективність господарства, що аналізують у період Т0 ;

El - ефективність господарства в період Т ;

Eі - ефективність господарства з показниками в період Т0 відносно межі ефективних господарств у період Т ;

E 0 - ефективність господарства з показниками в період Т відносно межі ефективних господарств у період Т0.

Таким чином, індекс Малмквіста може бути розкладений на два співмножника:

1) ТСщ є показником зміни технічного прогресу;

2) E\lEl є показником зміни ефективності суб'єкта господарювання.

У запропонованій праці на основі статистичної інформації за 20172018 рр. [18-22] методом DEA оцінено чисту технічну ефективність роботи сільськогосподарських підприємств регіонів України в галузі виробництва зернових і зернобобових культур. У розрахунках використовували модель VRS, що орієнтована на вхід. Вхідні параметри моделі:

1) Хк - площа, з якої зібрані зернові та зернобобові культури, тис. га;

2) х - обсяг мінеральних і органічних добрив (у перерахунку на поживні речовини) на 1 га, кг;

3) Хк - кількість тракторів, зернозбиральних машин на 1 тис. га, шт. Вихідні параметри моделі:

1) y і k - виробництво зернових і зернобобових культур, тис. т;

2) У 2k - виробництво зернових і зернобобових культур на 1 особу, кг.

У табл. 1 наведено значення вхідних і вихідних параметрів моделі за 2017 р., а в табл. 2 - за 2018 р.

Під час практичного використання методу DEA необхідно перевіряти якість вхідних і вихідних даних моделі. Особливістю методу DEA є його залежність від наявності так званих «викидів» у вхідних та вихідних даних. Перевірку даних табл. 1 і табл. 2 на наявність «викидів» здійснювали за критерієм Діксона [23].

Таким чином, кількість досліджуваних об'єктів K = 24, кількість вхідних параметрів m = 3, вихідних - n = 2. Умова (6) виконується.

Таблиця 1 Вхідні та вихідні параметри моделі за 2017 р.

Регіони

Вхідні та вихідні па

раметри

Площа, з якої зібрано зернові та зернобобові

культури, тис. га

Внесення мінеральних

та органічних добрив

(у поживних речовинах)

на 1 га, кг

Наявність тракторів

та зернозбиральних

комбайнів на 1 тис. га,

шт.

Виробництво зернових

і зернобобових

культур, тис. т

Виробництво зернових і

зернобобових культур

на 1 особу, кг

1.

Вінницький

853,3

145

13

4888,9

3088

2.

Волинський

290,7

183

10

1165,2

1121

3.

Дніпропетровський

1120,1

100

10

3578,4

1108

4.

Донецький

549,5

87

9

1908,0

452

5.

Житомирський

421,6

103

9

1993,7

1613

6.

Закарпатський

88,0

125

6

390,1

310

7.

Запорізький

951,2

101

11

2907,1

1679

8.

Івано-Франківський

145,2

199

9

753,7

547

9.

Київський

579,9

130

16

2646,9

566

10.

Кіровоградський

812,9

98

14

2858

2974

11.

Луганський

387,6

91

14

1276,2

585

12.

Львівський

296,0

157

10

1417,0

560

13.

Миколаївський

874,9

103

9

2674,6

2334

14.

Одеський

1188,5

128

9

4264,9

1788

15.

Полтавський

939,8

123

13

4241,4

2986

16.

Рівненський

264,6

163

7

1208,7

1040

17.

Сумський

613,6

124

10

3686,2

3353

18.

Тернопільський

456,4

190

8

2622,3

2484

19.

Харківський

987,6

125

11

3859,2

1431

20.

Херсонський

738,6

72

9

2545,4

2421

21.

Хмельницький

549,8

154

10

3421,4

2673

22.

Черкаський

632,3

128

12

2926,5

2387

23.

Чернівецький

124,3

122

10

603,9

666

24.

Чернігівський

693,9

126

9

4079,0

3973

Джерело: складено й розраховано за даними Державної служби статистики України [19; 20].

Таблиця 2 Вхідні та вихідні параметри моделі за 2018 р.

Регіони

Вхідні та вихідні параметри

Площа, з якої зібрано

зернові та зернобобові

культури, тис. га

Внесення мінеральних

та органічних добрив

(у поживних речовинах)

на 1 га, кг

Наявність тракторів

та зернозбиральних

комбайнів на 1 тис. га,

шт.

Виробництво зернових

і зернобобових

культур, тис. т

Виробництво зернових

і зернобобових

культур на 1 особу, кг

1.

Вінницький

856,3

161

13

5911,1

3770

2.

Волинський

293,3

272

10

1237,2

1193

3.

Дніпропетровський

1121,9

115

10

3487,5

1084

4.

Донецький

569,2

112

9

1344,4

321

5.

Житомирський

445,3

128

9

2424,1

1978

6.

Закарпатський

87,5

161

7

375,9

299

7.

Запорізький

956,2

120

11

2233,3

1303

8.

Івано-Франківський

160,8

222

9

804,5

585

9.

Київський

596,2

156

16

4081,5

868

10.

Кіровоградський

830,2

123

14

3763,2

3958

11.

Луганський

406,3

120

13

1159,4

537

12.

Львівський

293,9

228

10

1440,0

570

13.

Миколаївський

867,8

122

9

2673,4

2353

14.

Одеський

1190,4

144

9

4319,9

1814

15.

Полтавський

965,4

127

12

6341,8

4507

16.

Рівненський

261,6

191

7

1259,5

1087

17.

Сумський

640,0

158

10

4470,1

4109

18.

Тернопільський

462,2

180

8

2631,9

2509

19.

Харківський

1015,5

121

10

3829,2

1426

20.

Херсонський

710,2

90

10

2267,7

2176

21.

Хмельницький

574,8

160

10

3861,0

3041

22.

Черкаський

653,8

161

12

4644,0

3827

23.

Чернівецький

120,6

117

11

586,4

648

24.

Чернігівський

713,8

168

9

4909,5

4847

Джерело: складено й розраховано за даними Державної служби статистики України [18; 20-22].

У табл. 3 та 4 наведено розраховані коефіцієнти Діксона для визначення наявності «викидів» у вхідних та вихідних даних досліджуваних об'єктів.

Таблиця 3 Визначення «викидів» у параметрах моделі за 2017 р.

Коефіцієнти Діксона ( г22 )

Вхідні параметри

Вихідні параметри

xik

Х2к

x3k

Уїк

У 2к

Для визначення найменших «викидів»

0,06

0,17

0,27

0,09

0,09

Для визначення найбільших «викидів»

0,19

0,15

0,33

0,16

0,26

Джерело: власні розрахунки.

Таблиця 4 Визначення «викидів» у параметрах моделі за 2018 р.

Коефіцієнти Діксона ( r22 )

Вхідні параметри

Вихідні

параметри

xik

Х2к

x3k

Уїк

У 2к

Для визначення найменших «викидів»

0,08

0,19

0,22

0,09

0,06

Для визначення найбільших «викидів»

0,17

0,32

0,35

0,26

0,17

Джерело: власні розрахунки.

Табличне значення коефіцієнта Діксона для K = 24, довірчої ймовірності P = 0,9: ттабл = 0,367. Оскільки Г22 < ттабл - у досліджуваних вибірках відсутні «викиди».

Для кореляційного аналізу даних табл. 1 та 2 розраховані частинні коефіцієнти кореляції. Значення частинних коефіцієнтів кореляції для вхідних параметрів табл. 1: г123 =-0,12, г132 = 0,07, г231 = 0,43. Значення частинних коефіцієнтів кореляції для вхідних параметрів табл. 2: г123 =-0,5, г132 = 0,23, г231 = 0,37. Перевірка частинних коефіцієнтів кореляції на статистичну значущість виявила відсутність лінійної кореляційної залежності між вхідними параметрами. Перевірка якості вхідних і вихідних параметрів виявила можливість їх використання для оцінки чистої технічної ефективності сільськогосподарських підприємств регіонів України за 2017 і 2018 роки.

У табл. 5 наведено розраховані за моделлю VRS-input оцінки чистої технічної ефективності сільськогосподарських підприємств регіонів України в галузі виробництва зернових і зернобобових культур за 2017, 2018 роки, а також показники, що характеризують її зміну протягом 2017-2018 рр.

За результатами розрахунків з'ясовано, що у 2017 р. мінімальну чисту технічну ефективність (0,751) мали сільськогосподарські підприємства Волинського регіону. Максимальну чисту технічну ефективність (1) мали підприємства Вінницького, Дніпропетровського, Житомирського, Закарпатського, Луганського, Одеського, Полтавського, Сумського, Херсонського, Хмельницького, Чернівецького та Чернігівського регіонів. У 2018 р. мінімальну чисту технічну ефективність (0,734) мали також сільськогосподарські підприємства Волинського регіону. Максимальну (1) - підприємства Вінницького, Донецького, Житомирського, Закарпатського, Кіровоградського, Одеського, Полтавського, Рівненського, Сумського, Херсонського, Черкаського, Чернівецького та Чернігівського регіонів.

Питома вага ефективних регіонів за моделлю VRS-input у 2017 р. становила 50 %, у 2018 р. - 54 %. Розраховане значення відсотку ефективних регіонів у 2018 р. означає, що 46 % регіонів можуть збільшити обсяг виробництва, використовуючи той самий обсяг ресурсів. Середня чиста технічна ефективність у 2017 р. становила 0,955, у 2018 р. - 0,960. Це означає, що в середньому сільськогосподарські підприємства реалізували свій ресурсний потенціал на 95,5 % у 2017 р., на 96,0 % у 2018 р.

Таблиця 5 Оцінка чистої технічної ефективності ( PTE ) за моделлю VRS-input сільськогосподарських підприємств регіонів України в галузі виробництва зернових і зернобобових культур у 2017, 2018 роках, показники зміни чистої технічної ^ ефективності протягом 2017-2018 рр.

Регіони

2017 р.

2018 р.

Е,7 Е0

TCng

Mind

PTE

1.

Вінницький

1,000

1,000

1,000

1,064

1,064

2.

Волинський

0,751

0,734

0,977

0,993

0,970

3.

Дніпропетровський

1,000

0,987

0,987

1,069

1,055

4.

Донецький

0,996

1,000

1,004

0,926

0,929

5.

Житомирський

1,000

1,000

1,000

0,977

0,977

6.

Закарпатський

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

7.

Запорізький

0,860

0,874

1,016

0,890

0,904

8.

Івано-Франківський

0,988

0,898

0,909

1,044

0,949

9.

Київський

0,853

0,978

1,146

0,792

0,907

10.

Кіровоградський

0,927

1,000

1,079

0,963

1,039

11.

Луганський

1,000

0,884

0,884

0,988

0,873

12.

Львівський

0,835

0,784

0,940

1,016

0,954

13.

Миколаївський

0,969

0,991

1,022

0,951

0,972

14.

Одеський

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

15.

Полтавський

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

16.

Рівненський

0,961

1,000

1,040

0,966

1,005

17.

Сумський

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

18.

Тернопільський

0,995

0,971

0,976

1,012

0,988

19.

Харківський

0,913

0,967

1,059

0,977

1,035

20.

Херсонський

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

21.

Хмельницький

1,000

0,969

0,969

1,046

1,014

22.

Черкаський

0,868

1,000

1,153

0,986

1,136

23.

Чернівецький

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

24.

Чернігівський

1,000

1,000

1,000

1,000

1,000

Середнє значення

0,955

0,960

1,007

0,986

0,990

Кількість ефективних, од.

12

13

-

-

-

Відсоток ефективних, %

50

54

-

-

-

Мінімальна ефективність

0,751

0,734

-

-

-

Джерело: власні розрахунки.

У табл. 5 наведено результати розрахунків показників, що характеризують зміну чистої технічної ефективності сільськогосподарських підприємств регіонів України протягом 2017-2018 рр., а саме коефіцієнти зростання чистої технічної ефективності без урахування зсуву ефективної межі ( Е\/Е° ), технічного прогресу ( TCng ), індекси Малмквіста ( Mind ). Результати розрахунків указаних показників за період 2017-2018 рр. свідчать про таке:

1) у середньому чиста технічна ефективність сільськогосподарських підприємств регіонів України в галузі виробництва зерна і зернобобових культур зменшилася на 1,0 % (середнє значення Mind =0,990). Це свідчить про регресивний характер розвитку галузі виробництва зернових і зернобобових культур. Розраховане середнє значення коефіцієнта технічного прогресу TCng =0,986 свідчить про наявність потенціалу щодо підвищення інноваційності галузі;

2) чиста технічна ефективність Вінницького, Волинського, Луганського, Львівського, Одеського, Сумського, Тернопільського, Херсонського, Чернігівського регіонів не змінилася (значення індексу Малмквісту вказаних регіонів Mind =1);

3) чиста технічна ефективність сільськогосподарських підприємств Вінницького, Дніпропетровського, Кіровоградського, Рівненського, Харківського, Хмельницького, Черкаського регіонів збільшилася. Розраховані значення індексів Малмквісту для вказаних регіонів означають, що витрати ресурсів на виробництво того ж самого обсягу сільськогосподарської продукції зменшилися на 6,4 % у Вінницькому (Mind =1,064), на 5,5 % у Дніпропетровському (Mind =1,055), на 3,9 % у Кіровоградському (Mind =1,039), на 0,5 % у Рівненському (Mind =1,005), на 3,5 % у Харківському (Mind =1,035), на 1,4 % у Хмельницькому (Mind =1,014), на 13,6 % у Черкаському регіонах (Mind =1,136). Аналіз коефіцієнтів зростання чистої технічної ефективності без урахування зсуву ефективної межі вказаних регіонів виявив, що в Кіровоградському, Рівненському, Харківському та Черкаському регіонах зростання чистої технічної ефективності було зумовлено підвищенням ефективності використання ресурсів сільськогосподарськими підприємствами без урахування зсуву ефективної межі. Рівень інноваційності вказаних регіонів зменшився. У Вінницькому, Дніпропетровському та Хмельницькому регіонах зростання чистої технічної ефективності було зумовлено технологічним прогресом;

4) чиста технічна ефективність сільськогосподарських підприємств

Волинського, Донецького, Житомирського, Запорізького, Івано-Франківського, Київського, Луганського, Львівського, Миколаївського, Тернопільського регіонів зменшилася. Розраховані значення індексів Малмквісту для вказаних регіонів означають, що витрати ресурсів на виробництво того ж самого обсягу сільськогосподарської продукції збільшилися на 3,0 % для Волинського регіону (Mind =0,970), на 7,1 % - для Донецького регіону (Mind =0,929), на 2,3 % - для Житомирського регіону (Mind =0,977), на 9,6 % - для Запорізького регіону (Mind =0,904), на 5,1 % - для Івано-Франківського регіону (Mind =0,949), на 9,3 % - для Київського регіону (Mind =0,907), на 12,7 % - для Луганського регіону (Mind =0,873), на 4,6 % - для Львівського регіону (Mind =0,954), на 2,8 % для Миколаївського регіону (Mind =0,972), на 1,2 %- для Тернопільського регіону (Mind =0,988). Зменшення ефективності Волинського, Луганського регіонів спричинено як зниженням ефективності використання ресурсів сільськогосподарськими підприємствами без урахування зсуву ефективної межі, так і зменшенням інноваційності технологічних процесів. Зменшення ефективності Івано-Франківського, Львівського, Тернопільського регіонів зумовлено зниженням ефективності використання ресурсів, а Донецького, Житомирського, Запорізького, Київського, Миколаївського регіонів - зменшенням технологічності виробництва.

Висновки

управління сільськогосподарський пшениця

За допомогою методу DEA здійснено оцінку та аналіз динаміки зміни чистої технічної ефективності сільськогосподарських підприємств регіонів України в галузі виробництва зернових і зернобобових культур. Як вхідні параметри для оцінки чистої технічної ефективності використовували: 1) площа, з якої зібрані зернові та зернобобові культури; 2) обсяг мінеральних та органічних добрив (у перерахунку на поживні речовини) на 1 га; 3) кількість тракторів, зернозбиральних машин на 1 тис. га. Як вихідні: 1) виробництво зернових і зернобобових культур; 2) виробництво зернових і зернобобових культур на 1 особу. Результати дослідження свідчать про регресивну тенденцію розвитку галузі виробництва зерна та зернобобових культур в Україні та наявність потенціалу поліпшення ефективності сільськогосподарських підприємств України в досліджуваній галузі. Визначені джерела неефективності, серед яких зменшення інноваційності технологічних процесів та ефективності використання ресурсів.

Оцінка та аналіз динаміки зміни чистої технічної ефективності виробництва зерна в Україні методом DEA дозволяє встановлювати характер розвитку досліджуваної галузі (прогресивний або регресивний), об'єктивно визначати рівень зміни ефективності, виявляти джерела неефективності, що сприяє розробці обґрунтованих прогнозів щодо підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств. Таким чином, метод DEA може бути рекомендований як доповнення до традиційних методів аналізу ефективності сільськогосподарських підприємств.

Особливістю методу DEA є визначення відносної ефективності. Сільськогосподарські підприємства, що отримали за методом DEA 100- відсоткову ефективність, мають також можливість її підвищити. Тому в майбутніх дослідженнях планується розробити рекомендації щодо підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств, які отримали за методом DEA 100-відсоткову ефективність.

Список використаних джерел

1. Farrell M. J. The Measurement of Productive Efficiency. Journal of the Royal Statistical Society. SeriesA.1957. Vol. 120. No. 3. Pp. 253-290.

2. Charnes A., Cooper W. W., Rhodes E. Measuring the efficiency of decision making units. European Journal of Operational Research. 1978. Vol. 2. No. 6. Pp. 429-444.

3. Emrouznejad A., Yang G. L. A survey and analysis of the first 40 years of scholarly literature in DEA: 1978-2016. Journal of Socio-Economic Planning Science. 2018. Vol. 61. Pp. 4-8.

4. Bagchi M., Rahman S., Shunbo Y. Growth in Agricultural Productivity and Its Components in Bangladeshi Regions (1987-2009): An Application of Bootstrapped Data Envelopment Analysis (DEA). Economies. 2019. Vol. 7(2). 37.

5. Balezentis T., Balezentis A. Dynamics of the total factor productivity in Lithuanian family farms with a statistical inference: the bootstrapped Malmquist indices and Multiple Correspondence Analysis. Economic Research-Ekonomska Istrazivanja.2016.Vol. 29.Is. 1.Pp. 643-664.

6. Blazejczyk-Majka L., Kala R. Concentration and productivity of livestock and mixed farms in new and old EU member states. A regional level approach. Journal of Central European Agriculture.2015. Vol. 16. Is. 1. Pp. 159-176.

7. Dakpo K. H., Jeanneaux Ph., Latruffe L. Greenhouse gas emissions and efficiency in French sheep meat farming: A non-parametric framework of pollution- adjusted technologies. European Review of Agricultural Economics. 2017. Vol. 44. Is. 1. Pp. 33-65.

8. Le T. L., Lee P.-P., Peng K. Ch., Chung R. H. Evaluation of total factor productivity and environmental efficiency of agriculture in nine East Asian countries. Agricultural Economics - Czech.2019. Vol. 65. Pp. 249-258.

9. Li N., Jiang Y., Yu Zh., Shang L. Analysis of Agriculture Total-Factor Energy Efficiency in China Based on DEA and Malmquist indices. Energy Procedia. 2017. Vol. 142. Pp. 2397-2402.

10. Liu Sh., Zhang P., He X., Li J. Efficiency change in North-East China agricultural sector: A DEA approach. Agricultural Economics - Czech. 2015. Vol. 61. Pp. 522-532.

11. Pongpanich R., Peng K.-C., Wongchai A. The performance measurement and productivity change of agro and food industry in the stock exchange of Thailand. Agricultural Economics - Czech.2018. Vol. 64. Pp. 89-99.

12. Андрійчук В. Г., Андрійчук Р. В. Метод аналізу оболонки даних (DEA) у вимірі та оцінці ефективності діяльності підприємств. Економіка АПК. 2011. № 7. С. 81-88.

13. Дем'яненко С. І., Нів'євський О. В. Непараметричний аналіз в АПК. Київ: КНЕУ, 2009. 195 с.

14. Лисситса А., Бабичева Т. Анализ оболочки данных (DEA). Современная методика определения эффективности производства. Halle:Institute of agricultural development of Central and Eastern Europe, Germany, 2003. 32 p.

15. Скрипник А. В., Жемойда О. В., Букін Е. К. Аналіз ефективності виробництва пшениці за методом Data Envelopment Analysis (DEA). Економіка АПК. 2017. № 1. С. 15-23.

16. Emrouznejad A., Tavares B., Tavares G. Evaluation of research in efficiency and productivity: A survey an analysis of the first 30 years of scholarly literature in DEA. Journal of Socio-Economic Planning Science. 2008. Vol. 42. No. 3. Pp. 151157.

17. Cooper W. W., Seiford L. M., Tone K. Data envelopment analysis. A Comprehensive Text with Models, Applications, References and DEA-Solver Software. Second Edition. New York: Springer Science&Business Media, LLC, 2007. 490 p.

18. Рослинництво України за 2018 рік: статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України, 2019. 220 с.

19. Внесення мінеральних та органічних добрив у сільськогосподарських підприємствах під урожай сільськогосподарських культур 2017 року. URL:

20. Сільське господарство України у 2017 році: статистичний збірник. Київ: Державна служба статистики України, 2018. 242 с.

21. Використання добрив і пестицидів під урожай сільськогосподарських культур 2018 року. URL:

22. Придбання підприємствами матеріально-технічних ресурсів для виробничих потреб у 2018 році. URL:

23. Бабенко В. В. Основи теорії ймовірностей і статистичні методи аналізу даних у психологічних і педагогічних експериментах. Львів, 2009. 184 с.

References

1. Farrell, M. (1957), The Measurement of Productive Efficiency. Journal of the Royal Statistical Society. Series A, vol. 120, no. 3, pp. 253-290.

2. Charnes, A., Cooper, W. and Rhodes, E. (1978), Measuring the efficiency of decision making units. European Journal of Operational Research, vol. 2, no. 6, pp. 429-444.

3. Emrouznejad, A. and Yang, G. (2018), A survey and analysis of the first 40 years of scholarly literature in DEA: 1978-2016. Journal of Socio-Economic Planning Science, vol. 61, pp. 4-8.

4. Bagchi, M., Rahman, S. and Shunbo, Y. (2019), Growth in Agricultural Productivity and Its Components in Bangladeshi Regions (1987-2009): An Application of Bootstrapped Data Envelopment Analysis (DEA). Economies, vol. 7(2), 37.

5. Balezentis, T. and Balezentis, A. (2016), Dynamics of the total factor productivity in Lithuanian family farms with a statistical inference: the bootstrapped Malmquist indices and Multiple Correspondence Analysis. Economic Research- EkonomskaIstrazivanja,vol. 29,is. 1,pp. 643-664.

6. Blazejczyk-Majka, L. and Kala, R. (2015), Concentration and productivity of livestock and mixed farms in new and old EU member states. A regional level approach. Journal of Central European Agriculture, vol. 16, is. 1, pp. 159-176.

7. Dakpo, K. H., Jeanneaux, Ph. and Latruffe, L. (2017), Greenhouse gas emissions and efficiency in French sheep meat farming: A non-parametric framework of pollution-adjusted technologies. European Review of Agricultural Economics, vol. 44, is. 1, pp. 33-65.

8. Le, T. L., Lee, P.-P., Peng, K. Ch. and Chung, R. H. (2019), Evaluation of total factor productivity and environmental efficiency of agriculture in nine East Asian countries. Agricultural Economics - Czech, vol. 65, pp. 249-258.

9. Li, N., Jiang, Y., Yu, Zh. and Shang, L. (2017), Analysis of Agriculture Total-Factor Energy Efficiency in China Based on DEA and Malmquist indices. EnergyProcedia,vol.142,pp.2397-2402.

10. Liu, Sh., Zhang, P., He, X. and Li, J. (2015), Efficiency change in NorthEast China agricultural sector: A DEA approach. Agricultural Economics - Czech, vol. 61, pp. 522-532.

11. Pongpanich, R., Peng, K.-C. and Wongchai, A. (2018), The performance measurement and productivity change of agro and food industry in the stock exchange of Thailand. Agricultural Economics - Czech, vol. 64, pp. 89-99.

12. Andriichuk, V. H., and Andriichuk, R. V. (2011), Data Envelopment Analysis (DEA) method for measuring and evaluating enterprise performance. Ekonomika APK, no. 7, pp. 81 -88.

13. Demianenko, S. I. and Nivievskyi, O. V. (2009), Neparametrychnyi analiz v APK [Nonparametric analysis in agroindustrial complex], KNEU, Kyiv, Ukraine.

14. Lyssytsa, A. and Babycheva, T. (2003), Analyz obolochky dannuikh (DEA). Sovremennaia metodyka opredelenyia эffektyvnosty proyzvodstva [Data Envelopment Analysis (DEA). Modern methodology for determining production efficiency], Institute of agricultural development of Central and Eastern Europe, Halle, Germany.

15. Skrypnyk, A. V., Zhemoida, O. V. and Bukin, E. K. (2017), Analysis of wheat production efficiency by Data Envelopment Analysis (DEA). Ekonomika APK, no. 1, pp. 15-23.

16. Emrouznejad, A., Tavares, B. and Tavares, G. (2008), Evaluation of research in efficiency and productivity: A survey an analysis of the first 30 years of scholarly literature in DEA. Journal of Socio-Economic Planning Science, vol. 42, no. 3, pp. 151-157.

17. Cooper, W., Seiford, L. and Tone, K. (2007), Data envelopment analysis. A Comprehensive Text with Models, Applications, References and DEA-Solver Software, Second Edition, New York, USA.

18. State Statistics Service of Ukraine (2019), Roslynnytstvo Ukrayiny za 2018 rik. Statystychnyj zbirnyk [Plant Growing of Ukraine in 2018. Statistical yearbook], State Statistics Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

19. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2018), Use of fertilizers and pesticides in the 2017 crop, available

20. State Statistics Service of Ukraine (2018), Sil's'ke hospodarstvo Ukrayiny za 2017 rik. Statystychnyi zbirnyk [Agriculture of Ukraine for 2017. Statistical yearbook], State Statistics Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

21. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2019), Use of fertilizers and pesticides in the 2018 crop, available

22. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2019), Buying enterprises of material and technical resources for production needs in 2018

23. Babenko, V. V. (2009), Osnovy teoriyi ymovirnostey i statystychni metody analizu danykh u psykholohichnykh i pedahohichnykh eksperymentakh: [Fundamentals of Probability Theory and Statistical Methods for Data Analysis in Psychological and Pedagogical Experiments], Lviv, Ukraine.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.