Перспективи виробництва кукурудзи в Україні та підвищення її експортного потенціалу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перспективи виробництва кукурудзи в Україні та підвищення її експортного потенціалу

Збарський В.К., д.е.н., професор кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі Національний університет біоресурсів і природокористування України

Буряк Р.І., д.е.н., професор, зав. кафедри маркетингу та міжнародної торгівлі Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Розкрито сутність перспектив нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України, які спеціалізуються на вирощуванні кукурудзи на зерно. Виходячи з цих позицій, досить актуальним завданням є дослідження проблеми формування експортного потенціалу підприємств зернової галузі з метою поліпшення конкурентних позицій України на світовому ринку зернових та розроблення національної політики щодо участі України в забезпеченні світової продовольчої безпеки. Це зумовило вибір теми статті та вказує на її актуальність.

Ключові слова: експорт, потенціал, формування, продовольча безпека, конкуренція, насінництво.

Abstract

Zbarsky V.K., Doctor of Economics, Professor

Buriak R.I., Doctor of Economics, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

PROSPECTS OF MAIZE PRODUCTION IN UKRAINE AND INCREASING OF ITS EXPORT POTENTIAL

The essence ofprospects for increasing the export potential of cereal crops of Ukraine, which specialize in growing maize for grain, is revealed. Following these positions, a very important task is to study the problem of forming the export potential of cereal industry in order to improve Ukraine's competitive position in the world grain market and developing a national policy on Ukraine's participation in global food security. This led to the choice of the topic of the article and indicates its relevance. It can be argued that Ukraine's production potential is significant. It is proved that stimulating the development of the export potential of the grain industry is possible on the basis of modern structural and transformational conversion in the agricultural sector in order to stabilize and increase the production of competitive products. It is substantiated that the domestic branch of selection and seed production is not experiencing the best of times: the efficiency of the state program of formation and implementation of seed policy is very low, and control in seed production due to constant reform of relevant bodies is extremely insufficient. As a result, there is illicit circulation in seeds of varieties of dubious origin, unrecognized varieties or low-quality seeds. However, large international companies consider Ukraine as a center for the production of maize seeds and a country with significant export potential. Therefore, it is crucial to finalize agreements with the European Union on the recognition of Ukrainian certificates and the opening of the EU market for seeds produced in Ukraine. At the same time, growing seeds is first of all a business where the speed of reaction to consumer requests is important. Thus, the main task is to invent a "compromise" between high quality and competitive price. It is proved that due to the introduction of high-yielding hybrids of maize and the intensification of innovative activities in the technology of growing this crop in 2011 for the first time in Ukraine received a record gross harvest of its grain - more than 22 million tons. In particular, in 2013 this index was 30.9 million tons, in 2018 it was more than 35.8 million tons. Such data confirm the real possibilities of increasing the production of this important forage crop in the country. It is noted that in industrial practice in the cultivation of this crop, farmers face a significant number ofproblems, both agro-technological, organizational and economic nature. The dynamics of development of maize production is characterized by significant variation in sown areas, and as a consequence, in gross yield.

Key words: export, potential, formation, food security, competition, seed production.

Актуальність статті

Важливою складовою зернового господарства України є виробництво зерна кукурудзи. Виробництво кукурудзи має не тільки значний вплив на розвиток та стан тваринництва, а й визначає розвиток зернової галузі в цілому. Її народногосподарське значення та зокрема, забезпечення зернофуражного балансу не має альтернативи. Так, як зерно даної культури є високоенергетичною сировиною для промислового виробництва біоетанолу та інших матеріалів, тому в її виробництві також зацікавлені галузі переробної, харчової та інші.

Стан вивчення досліджуваної проблеми. Проблему формування експортного потенціалу зернових досліджували у своїх працях такі відомі вітчизняні вчені: П. Антонюк, С. Бойко, В. Власов, А. Дем'янченко, Л. Діброва,С. Кваша, О. Кириченко, М. Коденська та ін. Питання розвитку експортного потенціалу також досліджували такі провідні зарубіжні вчені: М. Десай, У. Карлін, М. Котабе, М. Матанда, М. Росу, Р. Саломон, С. Солберт та інші.

Мета статті. Метою дослідження є наукове обґрунтування сутності експортного потенціалу як системи, розробка і реалізація головних напрямків забезпечення експертного потенціалу зернових на прикладі аграрних формувань України.

Власні дослідження

Останніми роками кукурудза на світовому ринку зерна займає все більш стійку позицію. Природно- економічні умови України дозволяють не тільки забезпечити внутрішні потреби в зерні кукурудзи, а й значно наростити її експортний потенціал. Проте, у виробничій практиці при вирощуванні даної культури аграрії стикаються із значною кількістю проблем, як агротехнологічного, так і організаційно- економічного характеру. Динаміка розвитку виробництва кукурудзи характеризується значними коливаннями посівних площ, і як наслідок, валових зборів.

Завдяки запровадженню у виробництво високопродуктивних гібридів кукурудзи та активізації інноваційної діяльності в технологіях вирощування цієї культури в 2011 р. вперше в Україні одержано рекордний валовий збір її зерна - понад 22 млн т. Зокрема, в 2013 р. цей показник становив 30,9 млн т, у 2018 рр. - понад 35,8 млн т. Такі дані підтверджують реальні можливості нарощування обсягів виробництва цієї важливої зернофуражної культури в країні.

Аналізуючи внутрішню пропозицію на ринку кукурудзи України, для дослідження було взято 4573 господарства, які займаються виробництвом кукурудзи. Для більш детального дослідження дані господарства було поділено за площею посіву на 7 груп (табл. 1).

В першу групу з площею посіву до 250 га ввійшла найбільша кількість господарств - 2532, в другу групу, з площею посіву від 251 до 500 га ввійшло - 1057 господарств, в третю, з площею посіву від 501-750 га - 447 господарств, в четверту, з площею посіву від 751-1000га - 213 господарств, в п'яту, з площею посіву від 1001-2000га - 306 господарств, в шосту, з площею посіву від 20015000га - 145 господарств, і в сьому групу з площею посіву від більше 5000га - 53 господарства.

Таблиця 1

Баланс виробництва кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах України, 2018 р.

Джерело: Розраховано автором за даними Головного управління статистики України

Отже, тільки 53 господарства, які займаються вирощуванням кукурудзи мають середню площу на одне господарство - 13325 га. Тобто, в Україні переважають господарства з невеликою площею посіву, до того ж значна кількість, а саме 2532 господарств мають площу посіву під дану культуру лише 116 га.

Розподіл сільськогосподарських підприємств України за площею кукурудзи підтверджує той факт, що зі збільшенням площі підвищується економічна ефективність виробництва продукції, тобто концентрація поголів'я позитивно впливає на ефективність виробництва (рис. 2).

Таблиця 2Групування господарств України за площею кукурудзи, га

Джерело: Розраховано автором за даними Головного управління статистики України

Отже, в першій групі господарств з площею посіву дo 250 га рівень рентабельності складає 36,9%, що на 8,9% нижче ніж в середньому по Україні, підприємства даної групи мають найнижчу урожайність та найвищу частку витрат на насіння. Із зростанням площі посіву кукурудзи відбувається зростання її урожайності та ефективності виробництва. Так, у господарствах які мають понад 5000 га посіву урожайність зросла на 51,2% і склала 85,9ц/га, відбулося зниження собівартості та підвищення ціни реалізації на 4% і 7,2% відповідно. Отже, рівень рентабельності в цій групі господарств є найвищим - 50,0%, що більше середнього показника по Україні на 4,2%. Варто відмітити, що в даній групі господарств частка витрат на насіння є найнижчою і становить 13,2%. Це безумовно ще раз підтверджує той факт, що збільшення посівних площ позитивно впливає на зменшення витрат на насіння [4].

Зазначимо, що в умовах інтенсивного розвитку насіннєвої галузі відбувається збільшення виробничих витрат на виробництво продукції. При цьому темпи зростання урожайності повинні випереджати темпи збільшення виробничих витрат на 1 га посівної площі.

Неоднозначні результати дає аналіз частки витрат на насіння у загальних виробничих витратах, пpoведений шляхом групування сільськогосподарських підприємств України за відповідним показником.

Аналіз господарств за часткою витрат на насіння у загальних виробничих витратах (табл. 3) свідчить, що збільшення частки витрат на насіння у загальних витратах призводить до зростання прибутку від реалізації зерна на 1ц і як наслідок до зростання рівня рентабельності кукурудзи. Так, найвищий прибуток на 1ц зерна мають господарства, в яких частка витрат на насіння в загальних витратах займає більше 40% - 168 грн, відповідно рівень рентабельності - 64,8%. Дослідження свідчать, що ті господарства, які мають незначну частку витрат на насіння, а саме господарства першої, третьої та четвертої груп мають відповідно нижчий прибуток в розрахунку на 1ц, та нижчий рівень рентабельності - 41,2%, 43,5% та 35, 6% відповідно. Варто також зазначити, що зі збільшенням частки витрат на насіння, зменшуються витрати на 1га посіву, так у підприємствах першої групи з часткою витрат на насіння лише - 3,0%, витрати на 1га посіву складають - 13791грн, а у підприємствах сьомої групи з часткою витрат на насіння - 46,9% виробничі витрати на 1га посіву становлять лише - 11216 грн.

Таблиця 3

Групування господарств за часткою витрат на насіння кукурудзи у загальних виробничих витратах, %

Джерело: розраховано автором за даними Головного управління статистики України

Слід також відмітити, що відбувалося також і збільшення ціни реалізації, що є цілком логічним і пов'язано з тим, що при більш інтенсивному виробництві, як правило, якість продукції (клас кукурудзи) є більш високим. Так, ціна реалізації є найвищою в господарствах 7 групи, що є свідченням того, що дані господарства витрачаючи значні кошти на насіннєвий матеріал вирощують якіснішу продукцію, що ї дає їм змогу продавати свою продукцію за вищою ціною. В загальному можна констатувати той факт, що серед досліджуваної сукупності господарств в середньому по району частка витрат на насіння займає - 14,5%. Також найбільше господарств району мають витрати на насіння в середньому від 10 до 20%, це господарства, які ввійшли до третьої та четвертої груп - їх кількість становить 1110 та 1012 відповідно.

Залежність урожайності кукурудзи від виробничих витрат здійснено з використанням методу регресійного аналізу, який є свого роду логічним продовженням методу статистичних групувань та його поглибленням. У процесі дослідження встановлюється факт наявності зв'язку між факторами, вимірюється ступінь щільності зв'язку та кількісно оцінюється ефект впливу фактору на результативну ознаку.

За допомогою однофакторного коре- ляційного-регресійного аналізу встановлені коефіцієнти взаємозв'язку між урожайністю кукурудзи (Y) та факторами (по елементними витратами на 1 га за статтями витрат):

Хі - насіння та посадковий матеріал

Х2 - мінеральні добрива

Хз - нафтопродукти

Х4 - оплата послуг і робіт сторонніх організацій

Х5 - решта матеріальних витрат

Хб - прямі витрати на оплату праці

Х7 - амортизація необоротних активів

Х8 - відрахування на соціальні заходи

Х9 - решта ін. прямих та загальновироб- ничих витрат

До решти матеріальних витрат відносяться всі витрати, за виключенням витрат на оплату, мінеральні добрива, нафтопродукти, оплату послуг і робіт сторонніх організацій, а саме: вартість послуг внутрішньогосподарських допоміжних підрозділів, вартість пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин, вартість внесених власних і придбаних органічних добрив і т.д.

Кореляційна матриця розраховувалась методами статистичного аналізу, а саме „Кореляція” в середовищі Microsoft Excel. Кореляційна матриця залежності між факторами має наступний вигляд.

Таблиця 4 Матриця кореляційного зв'язку між показниками урожайності кукурудзи та по елементними витратами на 1 га .

Джерело: власні дослідження

Аналіз кореляційної матриці (табл. 4) сві- дчить, що найтіснішим є зв'язок між урожайністю кукурудзи та витратами на насіння (Хі), мінеральні добрива (Х2), та решту матеріальних витрат (Х5).

Тому для подальшого дослідження ми залишили лише ті фактори, які мають найбільший вплив. За допомогою ре- гресійного аналізу ми визначили вплив зазначених факторів на результативну ознаку та оцінили їх значимість за відповідними критеріями. Параметри рівняння та їх оцінки розраховувались методами статистичного аналізу, а саме «Регресія» в середовищі Microsoft Excel. У розрахунках вірогідних границь використовуються значення таблиць розподілу Фішера і Ст'юдента з вірогідною ймовірністю Р = 0,95.

Результатами аналізу дають змогу зробити наступні висновки. Так, за критерієм Фішера, рівняння залежності урожайності кукурудзи від сукупності досліджуваних статей витрат є статистично значимими: розрахункові значення коефіцієнта Фішера F=931,5739 перевищує табличне значення, яке становить 2,65.

З-поміж включених у модель факторів, які безпосередньо впливають на урожайність кукурудзи, найвагоміший вплив мають витрати на насіння та мінеральні добрива.

Враховуючи, що найвагомішими факторами впливу на урожайність кукурудзи є витрати на насіння, мінеральні добрива та інші матеріальні витрати, подальші дослідження полягають у визначенні окупності витрат даних статей (табл.5). За розрахованими коефіцієнтами рівняння обчислимо приріст урожайності та окупність додаткових витрат на виробництво кукурудзи для сільськогосподарських підприємств України.

Таблиця 5

Окупність додаткових витрат при вирощуванні кукурудзи в сільськогос- подарських підприємствах України, 2018р.

Джерело: Розраховано автором за даними Головного управління статистики України

Аналіз додаткових витрат при вирощуванні кукурудзи в сільськогосподарських підприємствах України (табл. 5) свідчить, що найбільшу окупність мають витрати на насіння. Так, при збільшенні витрат на 1 тис. грн урожайність зростає на 5,3 ц, що у вартісному виразі дає збільшення прибутку на 1864,4 тис. грн.

Великі міжнародні компанії розглядають Україну як осередок виробництва насіння кукурудзи та країну зі значним експортним потенціалом. Тому надважливою є фіналізація домовленостей з Євросоюзом щодо визнання українських сертифікатів та відкриття ринку ЄС для насіння, виробленого в Україні. При цьому, вирощування насіння - це передусім бізнес, де важлива швидкість реакції на запити споживача. Отже, головна задача - винайти «компроміс» між гідною якістю та конкурентоспроможною ціною [7].

Дослідження свідчать, що за окремими насіннєвими напрямками Україна є імпорто- залежною. Так, наприклад, по насінню соняшника внутрішня потреба оцінюється на рівні 25-26 тис. т, а в 2018 р. імпортовано вже 25 тис. т, що на 0,2 тис. т більше ніж в 2017 р. По озимому ріпаку імпортні поставки насіння з Іспанії, Франції, ФРН і Португалії в 2017 р. склали 6,5 тис. т, а за неповний 2018 р. майже 6 тис. т (табл.6).

Таблиця 6 Імпорт насіннєвої кукурудзи

Джерело: Розраховано автором за даними Головного управління статистики України

Аналіз імпорту насіннєвої кукурудзи (табл. 6) свідчить, що протягом 2010-2014 років відбулося суттєве зростання імпорту насіннєвої кукурудзи на 84% і в 2014 році склав 54,1 тис. т. Починаючи з 2015 року ситуація кардинально змінилася, відбулося суттєве зменшення імпорту даного виду продукції.

Так, за останні три роки імпорт насіннєвої кукурудзи знаходився практично на одному рівні і в 2018 склав 35,9 тис. т, що менше на 33,7% від показника 2014 р.

Зниження даного показника пов'язано з тим, що великі міжнародні компанії (Euralis, Ma'i'sadour, Monsanto) відкрили в Україні насіннєві заводи, які націлені в основному на випуск насіння кукурудзи.

Аналіз географічної структури імпорту свідчить, що основними країнами з яких імпортують кукурудзу є Румунія - 35% та Угорщина - 24%. Зазначимо, що в 2001 році більше 50% Україна імпортувала насіння кукурудзи із Франції, в 2018р. частка даної країни в загальному імпорті становить лише 19%, що ще раз підтверджує попередньо зроблені висновки. Найменшу питому вагу в структурі імпорту займають такі країни, як Туреччина, Австрія та США, питома вага яких становить 2%, 1% та 1% відповідно.

Рис. 1. Структура імпорту насіннєвої кукурудзи, 2018р.

Джерело: побудовано автором за даними Головного управління статистики України

Як зазначають експерти, якщо у країнах ЄС щорічно виробляється більше 200 млн тон зернових, з яких 3,5%, або близько 6-7 млн т використовується як посівний матеріал, то в Україні, в результаті нижчого врожаю та вищих норм висіву, кількість насіння зернових, що використовується для посіву, майже двічі вища, ніж в ЄС, і становить близько 2,5-3,0 млн тон, або 5%. Тому теоретично можна припустити, що розмір ринку насіння зернових в Україні відповідає 1/2 ринку ЄС. Потенційно Україна може щорічно експортувати більше мільйона тонн насіння лише зернових культур на сотні мільйонів доларів [5].

У структурі українського експорту насіння домінує кукурудза, яку поставляють на ринок СНД. У 2018р. обсяги поставок зерна кукурудзи на зарубіжні ринки у вартісному вимірі становив 9,4 млн дол., а частка насіння кукурудзи у вітчизняному експорті склала близько 85%. В той же час на зовнішніх ринках по відношенню до українського насіння зберігається цінова дискримінація. Зокрема, вітчизняна кукурудза йде на експорт по 2113 дол. за 1 тонну, тоді як імпортна закуповується по вдвічі вищій ціні у 3950 дол. Пшеницю Україна продає у 2,5 разу дешевше (450 дол. за 1 т), ніж купує, а ячмінь - у 1,8 рази дешевше (570 дол. за 1 т) [6] (табл.6).

Таблиця 7 Експорт насіннєвої кукурудзи

Джерело: Розраховано автором за даними Головного управління статистики України

Дані табл. 6 свідчить про незначний експорт насіння з України. Так, з 2015 року показники експорту насіння кукурудзи в порівнянні з 2018 роком значно скоротилися - в 2,3 рази, що пов'язано із закриттям російського ринок та тих ринків, які були з ним пов'язані. В 2018 тувала насіння кукурудзи в основному до Білорусі - 58%, Румунії - 17% та Грузії - 8% (рис.2). Вважаємо, що експортний потенціал може суттєво збільшитися після визнання Євросоюзом системи сертифікації насіння України.

Рис.2. Структура експорту насіння кукурудзи, 2018 р.

Джерело: побудовано автором за даними Державної служби статистики України

Вважаємо, що вітчизняним товаровиробникам потрібно орієнтуватися не лише на європейські ринки, а й на ринки інших країн світу, зокрема Єгипту, Індонезії, Саудівської Аравії та Китаю, та намагатися набути прав на поширення сортів в цих країнах.

Забезпеченість вітчизняних аграріїв насінням українського походження є досить високою. Україна могла б щорічно експортувати близько 1,0 млн т насіння зернових культур для сівби. За прогнозами експертів, задовільнивши внутрішню потребу в насінні і садивному матеріалі по всіх сільськогосподарських культурах, крім кукурудзи, соняшника та зернобобових, Україна має потенціал нарощування експорту цього виду продукції до 1,5 млрд дол. За кордон щорічно поставляється насіння на суму лише від 10 до 20 млн дол. [6].

Вітчизняна галузь селекції й насінництва нині переживає не найкращі часи: ефективність державної програми формування і здійснення насіннєвої політики дуже низька, а контроль у насінництві через постійне реформування відповідних органів вкрай недостатній. Як наслідок, має місце незаконний обіг насіння сортів сумнівного походження, сортів невизнаних або насіння низької якості. Офіційна статистика сортових насіннєвих та товарних посівів відсутня, через що неможливо простежити за використанням інтелектуальної власності та виплатою роялті, а відповідно й податків до державної скарбниці (остання статистична інформація по сортових посівах була у 2006 році) [5].

Отже, подальший розвиток вітчизняної селекції та насінництва, просування українських сортів на світові ринки, створення сприятливого інвестиційного клімату для розвитку інфраструктури насінництва, яка б за якісними параметрам відповідала світовим вимогам, можливе лише при запровадженні сортової сертифікації насіння та членства України в Міжнародній організації економічного співробітництва й розвитку.

Подальший розвиток насіннєвої має бути пов'язаний з впровадженням інноваційних заходів на ринку насіння України, зокрема удосконаленням та оновленням системи сертифікації і стандартизації адаптованої до світових стандартів у сфері насінництва та селекційних досягнень.

Зазначимо, що незважаючи на суттєве збільшення виробництва кукурудзи, частка її експорту зменшилася, внаслідок нижчої ціни реалізації в порівнянні з попередніми роками (рис. 3).

Рис. 3. Рейтинг країн за часткою експорту зернових з України, 2019 р.

Найбільше зернових культур Україна експортує до таких країн, як Єгипет, Китай, Іспанія і Туреччина - 13,6; 8,9; 7,9; та 7,5% відповідно. Найменшу питому вагу в обсязі експорту займають такі країни як: Іран, Філіппіни, Таїланд та Португалія частка яких менше 2% (рис. 3).

Висновок

Таким чином, можна стверджувати, що виробничий потенціал України є значним. Отже, стимулювання розвитку експортного потенціалу зернової галузі можливе на засадах сучасних структурно- трансформаційних перетворень у аграрному секторі з метою стабілізації та нарощування виробництва конкурентоспроможної продукції. Здійснення зовнішньоекономічної діяльності потребує дотримання насамперед національних інтересів. Домогтися обмеження конкуренції з боку зарубіжних фірм та інших партнерів на внутрішньому і зовнішньому ринках можливе за умови становлення власного виробництва та відповідного державного регулювання. Важливим є формування інфраструктури ринку, інформатизація галузі, стимулювання інтеграційних процесів між суб'єктами господарювання, ефективне використання маркетингового інструментарію, розробка довгострокової стратегії розвитку галузі.

Список літератури

кукурудза зернова галузь експортний потенціал

1. Буряк Р.І., Чернявський І.Ю. Аналіз наукових підходів до обґрунтування сутності експортного потенціалу підприємств зернової галузі / Вісник Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Серія: Економіка. Том 22. Випуск 10(63). 2017. С. 76-80.

2. Вирощування кукурудзи в Україні, яка перспектива? Агробізнес сьогодні. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/11994-vyroshchuvannia-kukurudzy-v-ukraini-yaka-perspektyva.html)

3. Галузь насінництва в Україні має великі перспективи. [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://agronews.ua/node/81528

4. Галунка С. С. Ринок кукурудзи в Україні: сучасний стан та основні проблеми розвитку. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2013. Вип. 181(6). С. 274-281.

5. Захарчук О.В. Стан та перспективи розвитку галузі насінництва в Україні [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://infoindustria.com.ua/stan-ta-perspektivi-rozvitku-galuzi-nasinnitstva-v-ukrayini-dumka-eksperta/

6. Захарчук О.В. Ринок насіння України у 2018 році [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://infoindustria.com.ua/rinok-nasinnya-ukrayini-u-2018-rotsi/

7. Кернасюк Ю. Ринок кукурудзи: основні тренди. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://agro- business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/11796-rynok-kukurudzy-osnovni-trendy.html

8. Найчастіше Україна експортує насіння кукурудзи [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.unn.com.ua/uk/news/1786312-naychastishe-ukrayina-eksportuye-nasinnya-kukurudzi

9. Чернявський І.Ю. Маркетингові дослідження кон'юнктури ринку зернових / Маркетингова освіта в Україні: Тези IV Міжнар. наук. - практ. конф., 29-30 березня 2018 р. Київ.: КНЕУ, 2018. С. 59-61.

References

1. Buriak R.I., Cherniavs'kyj I.Yu. (2017) «Analysis of scientific approaches to substantiating the essence of the export potential of grain enterprises». Analiz naukovykh pidkhodiv do obgruntuvannia sutnosti eksportnoho potentsialu pidpryiemstv zernovoi haluzi. Visnyk Odes'koho natsional'noho universytetu imeni I.I. Mechnykova. Seriia: Ekonomika, vol. 22, issue 10, pp. 76-80.

2. «Growing corn in Ukraine, what are the prospects?» Vyroschuvannia kukurudzy v Ukraini, iaka perspektyva? Ahrobiznes s'ohodni. Website. Available at: http://agro-business.com.ua/agro/ahronomiia-sohodni/item/11994-vyroshchuvannia-kukurudzy-v- ukraini-yaka-perspektyva.html)

3. «The seed industry in Ukraine has great prospects». Haluz' nasinnytstva v Ukraini maie velyki perspektyvy. Website. Available at: https://agronews.ua/node/81528.

4. Halunka, S.S. (2013). «The corn market in Ukraine: current status and main development problems». Rynok kukurudzy v Ukraini: suchasnyj stan ta osnovni problemy rozvytku. Naukovyj visnyk Natsional'noho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Issue 181(6), pp. 274-281.

5. Zakharchuk, O.V. «Status and perspectives of seed production development in Ukraine». Stan ta perspektyvy rozvytku haluzi nasinnytstva v Ukraini. Available at: http://infoindustria.com.ua/stan-ta-perspektivi-rozvitku-galuzi-nasinnitstva-v-ukrayini- dumka-eksperta/

6. Zakharchuk, O.V. (2018). «Seed market of Ukraine in 2018». Rynok nasinnia Ukrainy u 2018 rotsi. Available at: https://infoindustria.com.ua/rinok-nasinnya-ukrayini-u-2018-rotsi/

7. Kernasiuk, Yu. «Corn market: main trends». Rynok kukurudzy: osnovni trendy. Available at: http://agro-

business.com.ua/agro/ekonomichnyi-hektar/item/11796-rynok-kukurudzy-osnovni-trendy.html

8. «Ukraine most often exports corn seeds». Najchastishe Ukraina eksportuie nasinnia kukurudzy. Website. Available at: https://www.unn.com.ua/uk/news/1786312-naychastishe-ukrayina-eksportuye-nasinnya-kukurudzi.

9. Cherniavs'kyj, I.Yu. (2018). «Marketing research of grain market conditions». Marketynhovi doslidzhennia kon'iunktury rynku zernovykh. Marketynhova osvita v Ukraini: Tezy IV Mizhnar. nauk. - prakt. konf. 29-30 bereznia 2018 r. Kyiv.: KNEU, pp. 5961.

Размещено на Allbest.ru