Біологічна активність чорнозему опідзоленого після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Біологічна активність чорнозему опідзоленого після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні

Трус О. М., канд. с.-г. наук

Уманськийнаціональнийуніверситетсадівництва



Биологическая активность чернозема оподзоленного после длительного применения удобрений в полевом севообороте

А. Н. Трус добриво чорнозем нітрифікаційний ґрунт

Биологическая активность является одним из показателей плодородия почвы, которая выявляет закономерности в процессах преобразования органического вещества и определяет интенсивность биохимической деятельности почвенных микроорганизмов. Исследования направлены на изучение влияния длительного (45 лет) применения различных доз удобрений и систем удобрения в полевом севообороте на интенсивность выделения углекислого газа, целлюлозолитическую активность и нитрификационную способность почвы. Исследования проводили в длительном стационарном опыте, основой которого является 10-польный севооборот. Удобрения вносятся за минеральной (N₄₅P₄₅K4₅; N₉₀P₉₀K₉₀; N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅), органической (Навоз 9 т; 13,5 т, 18 т) и органоминеральной (Навоз 4,5 т + N₂₂P₃₄K₁₈; Навоз 9 т + N₄₅P₆₈K₃₆; Навоз 13,5 т + N₆₈P₁₀₁K₅₄) систем удобрения. Почва опытного поля - чернозем оподзоленный тяжелосуглинистый.

По результатам проведенных исследований установлено, что при длительном применении органоминеральной системы удобрения в полевом севообороте обеспечивалась наибольшая интенсивность выделения углекислого газа (С0₂) - 222-279 мг/м² в час в зависимости от удобрения, что больше по сравнению с участками без удобрения в 1,31,7 раза. Из всех вариантов опыта, при применении различного удобрения в полевом севообороте, наибольшая интенсивность разложения льняного полотна за 30 дней наблюдалась за применения минеральной системы удобрения - 51-66 % в зависимости от доз удобрений. Нитрификационную способность чернозема оподзоленного удается поддержать на уровне целины и лесополосы только при длительном применении органоминеральной системы удобрения в полевом севообороте. Тогда как высокие дозы удобрений при применении минеральной и органической систем удобрения поддерживают интенсивность процесса нитрификации на низком уровне.

Ключевые слова: биологическая активность почвы, минеральные удобрения, навоз, полевой севооборот, чернозем оподзоленный, плодородие почвы.



Biological activity of podzolized chernozem after prolonged application of fertilizers in the field crop rotation

O.Trus

Biological activity is one of the indicators of soil fertility which shows regularities in processes of organic matter transformation and determines intensity of biochemical activity of soil microorganisms. The research aims at studying the effect of long-term application (45 years) of different doses of fertilizers and fertilizer systems in the field crop rotation on the intensity of carbon dioxide emissions, cellulosolytic activity and nitrification capacity of the soil. The research was conducted in a long-term, stationary experiment, based on the ten-course crop rotation. Fertilizers are applied using the mineral system (N₄₅P₄₅K₄₅; N₉₀P₉₀K₉₀; N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅), the organic system (Manure 9 t; 13.5 t; 18 t) and the organic-mineral fertilizer system (Manure 4.5 t + N₂₂P₃₄K₁₈; Manure 9 t + N₄₅P₆₈K₃₆; Manure 13.5 t + N₆₈P₁₀₁K₅₄). Doses of fertilizers are given for 1 hectare of the crop rotation. The soil of the experimental field is loamy podzolized chernozem.

According to the results of studies, it is found out that prolonged use of mineral fertilizers in the field crop rotation provided the intensity of carbon dioxide emissions from the soil surface at the level of 181-217 mg/m² per hour. The use of a double dose of mineral fertilizers (N₉₀P₉₀K₉₀) increased the biological activity of the soil compared to non-fertilized areas by 23 %. Regarding the corresponding doses of organic fertilizer system (applying 18 tons of manure for 1 hectare) and organic- mineral one (application of 9 t/ha of manure + N₄₅P₆₈K₃₆), when N₉₀P₉₀K₉₀ is applied the intensity of CO₂ emissions from the soil surface was less than 20 % and 22 %, respectively. Regarding the influence of organic fertilizers in the field crop rotation on the biological activity of the soil, it should be noted that carbon dioxide emissions were more intensive and varied within the limits of 209-256 mg/m² per hour that is more compared to non-fertilized areas by 1.3-1.5 times depending on the dose of fertilizer. The highest intensity of CO₂ emissions from the soil surface was observed in the variant with the application of 18 tons of manure for 1 hectare that is more by 25 % than in N₉₀P₉₀K₉₀ variant.

Combined application of organic and mineral fertilizers in the field crop rotation provided the highest intensity of carbon dioxide emissions (222-279 mg/m² per hour) depending on the fertilization and was close to CO₂ emissions from the grassland. Application of 9 tons of manure + N₄₅P₆₈K₃₆ for 1 hectare increased the intensity of CO₂ emissions from the soil by 28 % compared to N₉₀P₉₀K₉₀ variant and by 2 % in the variant of manure of 18 tons.

The largest amount of carbon dioxide was from the grassland and amounted to 286 mg/m² per hour. A slightly lower intensity of CO₂ emission was from the soil under the tree belt area (268 mg/m² per hour). The least carbon dioxide emissions were from the soil surface of unfertilized areas (166 mg/m² per hour).

The greatest intensity of flax decomposition in 30 days was observed using mineral and organic and mineral fertilizer systems among all experimental variants after prolonged use of different doses of fertilizers and fertilizer systems in the field crop rotation. Application of the mineral fertilizer system in the field crop rotation provided cellulosolytic activity of the soil at the level of 54-68 % which is more than in the variant without fertilizers, respectively, by 29-62 %.

Combined application of organic and mineral fertilizers in the field crop rotation provided the intensity of flax decomposition in the range of 51-66 % depending on fertilizer doses which is more compared with the organic fertilizer system, respectively, by 4-35 %. A slightly lower soil cellulosolytic activity was observed in the organic fertilizer system (49-62 %) which is explained by lower nitrogen yield due to organic fertilizers.

Due to the low humus content in the soil, the intensity of flax decomposition dramatically slows down. As a result, the low value of cellulosolytic activity in the soil without fertilizer is 42 % which is less compared with the variant in which the application is 13.5 tons of manure + N₆₈P₁₀₁K₅₄ by 36 %, respectively.

Accumulation of nitrates in the soil during composting without impurities depends on the doses of fertilizers and fertilizer systems. Thus, there was 17.7 mg of N-NO₃/kg of soil after composting soil from unfertilized areas in 14 days. The highest accumulation of nitrate nitrogen was observed at high doses of fertilizers: in the mineral fertilizer system it was 1.5 times more, in the organic fertilizer system it was by 1.7 times and in the organic and mineral one it was 2.1 times compared with the check variant.

More accumulation of nitrates was during composting soil with the addition of ammonium sulfate. Thus, in the soil without fertilization, the content of nitrate nitrogen increased 3.6 times and its value was 63.9 mg of N-NO₃/kg. After composting soil with the addition of (NH₄)₂SO₄, the accumulation of nitrates was directly proportional to the level of fertilization. In variants with application of N₄₅P₄₅K₄₅, 9t of manure and 4.5 tons of manure + N₂₃P₃₄K₁₈ there was 72.4 mg of N-NO₃/kg, 79.8 and 81.5 mg of N-NO₃/kg of soil. After high doses of fertilizers its amount increased to 85.7 mg N-NO₃/kg, 99.9 and 115.7 mg N-NO₃/kg in accordance with the experimental variant.

Composting soil with the addition of ammonium sulfate in combination with lime is the best way to discover the potential of the nitrification process. The obtained data testify that calcium application into the soil positively affects the activity of microbiological processes. At the same time, lime neutralizes the physiologically acidic action of the fertilizer, as well as nitrates formed during the composting process which thereby enhances the activity of nitrifying agents. In the soil of unfertilized areas, after composting with (NH₄)₂SO₄ + CaCO₃, the nitrate content increased from 17.7 mg of N-NO₃/kg to 89.3 mg of N-NO₃/kg. In variants with the use of fertilizers their accumulation also increased in accordance with the level of fertilization. Thus, in variants with application of N₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅, 18 t of manure and 13.5 t of manure + N₆₈Pi₀iK₅₄, there were 148.2 mg of N-NO₃/kg, 176.0 and 196.3 mg of N-NO₃/kg of soil, respectively.

Key words: biological activity of the soil, mineral fertilizers, manure, field crop rotation, podzolized chernozem, soil fertility.



Біологічна активність є одним із показників родючості ґрунту, яка виявляє закономірності у процесах перетворення органічної речовини та визначає інтенсивність біохімічної діяльності ґрунтових мікроорганізмів. Дослідження спрямовані на вивчення впливу тривалого (45 років) застосування різних доз добрив та систем удобрення у польовій сівозміні на інтенсивність виділення вуглекислого газу, целюлозолітичну активність та нітрифікаційну здатність ґрунту. Дослідження проводили у тривалому стаціонарному досліді, основою якого є 10-пільна сівозміна. Добрива вносили за мінеральної (Н₄₅Р₄₅К₄₅; Н₉₀Р₉₀К₉₀; Н₁₃₅Р₁₃₅К₁₃₅), органічної (Гній 9 т; 13,5 т; 18 т) та органо-мінеральної (Гній 4,5 т + Н₂₂Р₃₄К₁₈; Гній 9 т + Н₄₅Р₆₈К₃₆; Гній 13,5 т + Н₆₈Р₁₀₁К₅₄) систем удобрення. Ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий.

За результатами проведених досліджень встановлено, що за тривалого застосування органо-мінеральної системи удобрення в польовій сівозміні забезпечувалася найбільша інтенсивність виділення вуглекислого газу (С0₂) - 222279 мг/м² за годину залежно від удобрення, що більше порівняно з неудобреними ділянками у 1,3-1,7 рази. З усіх варіантів досліду, при застосуванні різного удобрення в польовій сівозміні, найбільша інтенсивність розкладу лляного полотна за 30 днів спостерігалася за мінеральної системи удобрення - 51-66 % залежно від доз добрив. Нітрифі- каційну здатність чорнозему опідзоленого вдається підтримати на рівні перелогу і лісосмуги лише після тривалого застосування органо-мінеральної системи удобрення в польовій сівозміні. Тоді як застосування високих доз добрив за мінеральної і органічної систем удобрення підтримують інтенсивність процесу нітрифікації на нижчому рівні.

Ключові слова: біологічна активність ґрунту, мінеральні добрива, гній, польова сівозміна, чорнозем опідзоле- ний, родючість ґрунту.



Постановка проблеми

Біологічна активність є одним із показників родючості ґрунту, яка визначається інтенсивністю біохімічної діяльності ґрунтових мікроорганізмів. З нею пов'язані процеси синтезу та розкладу гумусу, мінералізація внесених у ґрунт органічних добрив та післяжнивних решток [1-3].

Надмірна активність ґрунтових мікроорганізмів може спричинити швидку мінералізацію гумусу та зростання непродуктивних втрат газоподібного азоту в процесах денітрифікації та нітрифікації, накопичення нітратів у ґрунті та подальше їх вимивання з ґрунтовими водами. При цьомутакожзнижуєтьсякоефіцієнтвикористанняпольовими культурами азоту з добрив, умістякого в ґрунті не є доситьвисоким [4, 5].

Ґрунтовімікроорганізмимаютьпотужнийферментнийапарат, якийдаєможливістьмікрофлорівиконувати в ґрунтірізноманітніфункції. Рослини в достатнійкількостізабезпечуютьсяпоживнимиречовинами за рахуноквнесення як мінеральних, так і органічних добрив. Однак вони можуть не тількипосилювати, але й пригнічуватимікробіологічніпроцеси [6].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Господарськевикористанняґрунтупорушуєприродніпроцеси в агроценозах, щопризводить до зниженнярівняродючості і зміни в ґрунтімікробіологічнихпроцесів. Встановленнязакономірностейфункціонуваннямікробногоценозу є основнимкритеріємоцінкидоцільностізастосуванняагротехнологій. Мікроорганізмиґрунтунайбільшчутливісередпредставниківбіоти до удобрення, обробіткуґрунтутощо [7]. Зміни в ґрунтімікробіологічних умов живленнярослинзнаходяться у тісномузв'язку з їхпродуктивністю і від того, як відбуваєтьсяперегрупуванняокремихекологічнихпопуляціймікроорганізмів, залежитьрівеньродючостіґрунту та урожайність культур [8].

Рівеньбіологічноїактивності є одним з інтегральнихпоказниківекологічного стану ґрунту. Вінвідображаєнапруженість і направленістьбіохімічнихпроцесів, а такожпроявляє перспективу застосуваннявідповіднихагрозаходів [9]. Тому будь-якіагротехнічні заходи, щоспрямовані на підвищенняврожаюрослин і відтворенняродючостіґрунту, повинніматиґрунтово- мікробіологічнеобґрунтування [10].

Інтенсивністьбіологічноїактивностіґрунту за показникомвиділеннявуглекислого газу залежитьвід типу ґрунту, вологості, температури, а такожнаявностіорганічноїречовини, співвідношеннявуглецюдо азоту та інших [11-13]. Кількіснаоцінкашвидкостівиділеннявуглекислого газу з поверхніґрунту, якийутворюєтьсявнаслідокжиттєдіяльностімікроорганізмів, дозволяєоб'єктивнооцінюватиінтенсивністьпроцесумінералізаціїорганічнихречовин. Такожважливимпоказникомбіологічноїактивностіґрунту є інтенсивністьрозкладуорганічнихречовин, якіпотрапляють у ґрунт разом з органічнимидобривами, рослинними й твариннимирештками та іншимиречовинами [14].

Тривалезастосуваннямінеральних добрив у польовійсівозмінісповільнюємікробіологічні та целюлозолітичніпроцесимінералізаціїорганічнихрешток та розвитокґрунтовоїбіотипорівняно з використаннямґрунту без внесення добрив [15, 16]. Дослідженнями П. В. Лиховида і С. О. Лавренка [17] встановлено, щозастосуваннямінеральних добрив знизиловиділеннявуглекислого газу в атмосферу до 178,3 мг/м² за годину. Максимальна інтенсивністьрозкладулляного полотна, яке використовується для характеристики активностімікрофлори, щорозкладаєцелюлозу, становила 58,3 %. Застосуваннямінеральних добрив у дозі К₁₂₀Р₁₂₀зменшувалоце- люлозолітичнуактивністьбіотиґрунту в 1,7 рази порівняно з неудобренимваріантом. Проте, результатидосліджень А. Бхаттачаріїізспівавт. [18] показали, щозастосуваннямінеральних добрив в рекомендованих дозах покращуєпроцесидиханняґрунту. Подібнітенденціїспостерігаються в дослідженнях й іншихучених [19-21].

Зазвичай, органічнідобрива і рослиннізалишки є джереламиживлення для мікроорганізмів у ґрунті та енергією для біохімічнихпроцесів, якіпроходять у ньому. Встановлено [22, 23], що за органічноїсистемиудобрення, яка включаєвнесення гною, соломизернових культур та сидератів, мікробіологічніпроцеси в ґрунті (виділеннявуглекислого газу, розкладулляного полотна) проходятьзначноінтенсивніше, ніж за органо-мінеральноїсистемиудобрення. Подібнийвпливорганічних добрив на біологічнуактивністьґрунтубулоотриманоученими з Китаю [24].

Дослідження І. М. Малиновськоїізспівав. [25] показують, щозастосуванняорганічних добрив (гній ВРХ) приводить до зростаннясумарноїбіологічноїактивностісіроголісовогоґрунту на 8,24 %. Застосуванняорганічнихсубстратівактивізуєперебіг у ґрунтімікробіологічних і біохімічнихпроцесів, підвищуючитакийпоказникбіологічноїактивності як інтенсивністьвиділеннявуглекислого газу в 1,7-2,5 рази [26]. Результатидослідженьіншихучених [27-29] підтверджуютькориснийвпливзастосовуванняорганічних добрив на хімічнівластивостіґрунтів та їхбіологічнуактивність.

Застосування органо-мінеральноїсистемиудобрення на дерново-підзолистомуґрунтіістотнозмінилойогобіологічний стан. Загальнакількістьмікроорганізмівзросла в 5,5 рази відповідно до неудобреногоґрунту. Нітрифікаційназдатністьґрунту, виділеннявуглекислого газу та інтенсивністьрозкладулляного полотна досяглимаксимальнихзначень [30, 31].

Результатипроведенихдосліджень [32] у триваломустаціонарномудослідісвідчать про те, що на інтенсивністьбіологічнихпроцесів у ясно-сіромулісовомуґрунтівирішальнийвпливмаютьзниженняреакціїґрунтовогорозчину шляхом хімічноїмеліорації та внесення добрив. За систематичного поєднаноговнесення гною і мінеральних добрив на тлівапнуваннянайбільшезростаєзагальнабіологічнаактивністьґрунту.

Мета статті - встановитивпливтривалого (45 років) застосуваннярізних доз добрив і систем удобрення на біологічнуактивністьчорноземуопідзоленоговажкосуглинкового Правобережного ЛісостепуУкраїни.

Матеріал і методика дослідження

Дослідження з вивченнявпливутривалогозастосуваннярізних доз і систем удобрення в польовійсівозміні на біологічнуактивністьчорноземуопідзоленого проводились у тривалому (з 1964 року) стаціонарномудослідікафедриагрохімії і ґрунтознавстваУманськогонаціональногоуніверситетусадівництва, основою якого є 10-пільна сівозміна з типовим для регіону набором сільськогосподарських культур. Добрива в дослідівносяться за мінеральної (К₄₅Р₄₅К₄₅; К₉₀Р₉₀К₉₀; К₁з₅Р₁з₅К₁₃₅), органічної (Гній 9 т; 13,5 т; 18 т) та органо-мінеральної (Гній 4,5 т + К₂₂Рз₄К₁₈; Гній 9 т + К₄₅Р₆₈К₃₆; Гній 13,5 т + К₆₈Р₁₀₁К₅₄) систем удобрення. Дози добрив вказано з розрахунку на 1 га площісівозміни. Для характеристики варіантівдослідувикористовували метод порівняння з ключами-аналогами - переліг і ґрунтпідлісосмугою, закладених разом з дослідом.

У зразкахґрунтувизначалиінтенсивністьвиділеннявуглекислого газу з поверхніґрунту за методом Штатнова [33], інтенсивністьрозкладанняцелюлози за аплікаційним методом Мишус- тіна [34] та нітрифікаційнуздатністьґрунту за методом Ваксмана [35].

Основні результати дослідження

Одним ізважливихпоказниківбіологічноїактивностіґрунту є виділеннявуглекислого газу, щовідображаєособливості газового режиму ґрунту, а такожхарактеризуєінтенсивністьтрансформаціїорганічнихречовин.

З одержанихданих (рис. 1) видно, щотривалезастосуваннямінеральних добрив у польовійсівозмінізабезпечувалоінтенсивністьвиділеннявуглекислого газу з поверхніґрунту на рівні 181-217 мг/м² за годину. Застосуванняподвійноїдозимінеральних добрив (К₉₀Р₉₀К₉₀) посилювалобіологічнуактивністьґрунтупорівняно з неудобренимиділянками на 23 %. Щодовідповідних доз органічної (внесення на 1 га площісівозміни 18 т гною) та органо-мінеральної (на тлівнесення 9 т/га гною + К₄₅Р₆₈К₃₆) систем удобрення в польовійсівозміні, то за внесення К₉₀Р₉₀К₉₀інтенсивністьвиділення СО₂ з поверхніґрунтубуламеншоювідповідно на 20 і 22 %.

Стосовновпливуорганічних добрив у польовійсівозміні на біологічнуактивністьґрунту, то слідзазначити, щовиділеннявуглекислого газу проходило більшінтенсивно та змінювалося в межах 209-256 мг/м² за годину, щобільшепорівняно з неудобренимиділянками у 1,3--1,5 рази залежновід доз на тлівнесення добрив. Найбільшаінтенсивністьвиділення СО₂ з поверхніґрунтуспостерігалася у варіанті з внесенням на 1 га сівозмінноїплощі 18 т гною, щобільше на 25 %, ніж у варіанті К₉₀Р₉₀К₉₀ та менше на 2 % порівняно з варіантом на тлівнесення 9 т/га гною + К45Р68К₃6.

Поєднанезастосуванняорганічних і мінеральних добрив у польовійсівозмінізабезпечувалонайбільшуінтенсивністьвиділеннявуглекислого газу - 222-279 мг/м² за годину залежновідудобрення і булаблизькою до виділення СО₂ з ґрунтупід перелогом. Цеможнапояснитизбільшеннямнадходження в ґрунтенергетичногоматеріалу, внаслідокчогозростаєчисельністьмікроорганізмів. На тлівнесення на 1 га сівозмінноїплощі 9 т гною + К₄₅Р₆₈К₃₆інтенсивністьвиділення С0₂ з ґрунтузбільшується на 28 %, порівняно з варіантом N₉₀P₉₀K₉₀ та на 2 % - з варіантом на тлівнесення 18 т/га гною.

Рис. 1. Інтенсивність виділення С0₂ з ґрунту після тривалого (45 років) застосування добрив у польовій сівозміні, мг/м² за годину.

Стосовновпливуорганічних добрив у польовійсівозміні на біологічнуактивністьґрунту, то слідзазначити, щовиділеннявуглекислого газу проходило більшінтенсивно та змінювалося в межах 209-256 мг/м² за годину, щобільшепорівняно з неудобренимиділянками у 1,3--1,5 рази залежновід доз на тлівнесення добрив. Найбільшаінтенсивністьвиділення С0₂ з поверхніґрунтуспостерігалася у варіанті з внесенням на 1 га сівозмінноїплощі 18 т гною, щобільше на 25 %, ніж у варіанті К₉оР₉оК₉₀ та менше на 2 % порівняно з варіантом на тлівнесення 9 т/га гною + ^5Рб8К36.

Поєднанезастосуванняорганічних і мінеральних добрив у польовійсівозмінізабезпечувалонайбільшуінтенсивністьвиділеннявуглекислого газу - 222-279 мг/м² за годину залежновідудобрення і булаблизькою до виділення С0₂ з ґрунтупід перелогом. Цеможнапояснитизбільшеннямнадходження в ґрунтенергетичногоматеріалу, внаслідокчогозростаєчисельністьмікроорганізмів. На тлівнесення на 1 га сівозмінноїплощі 9 т гною + К₄₅Р₆₈К₃₆інтенсивністьвиділення С0₂ з ґрунтузбільшується на 28 %, порівняно з варіантомКздР^К^ та на 2 % - з варіантом на тлівнесення 18 т/га гною.

Найбільшевиділеннявуглекислого газу з поверхніґрунтубулопід перелогом - 286 мг/м² за годину. Дещоменшаінтенсивністьвиділення С0₂була в ґрунтіпідлісосмугою і становила 268 мг/м² за годину. Цесвідчить про високуінтенсивністьпроцесумінералізації в чорноземіопідзоленому. Найменшевиділилосявуглекислого газу з поверхніґрунтунеудобренихділянок - 166 мг/м² за годину, щоменшепорівняно з перелогом і лісосмугоювідповідно на 42 і 38 %.

Важливимпоказникомбіологічноїактивностіґрунтутакож є йогоцелюлозолітичнаактивність. Вона можехарактеризувативключенняважкодоступних форм вуглецю в біологічних ко- лообіг, трансформаціюорганічнихречовин і визначитирівеньґрунтовоїродючості та продуктивностіґрунтовоїбіоти.

Дослідженнямивстановлено (рис. 2), щоінтенсивністьрозкладуцелюлозизначнозалежалавідудобренняґрунту в польовійсівозміні. Так, післятривалогозастосуваннярізних доз добрив і систем удобрення в польовійсівозміні, з усіхваріантівдослідунайбільшаінтенсивністьрозкладулляного полотна за 30 днівспостерігалася за мінеральної і органо-мінеральної систем удобрення. За тривалогозастосуваннямінеральноїсистемиудобрення в польовійсівозміні целю- лозолітичнаактивністьґрунту становила 54-68 %, щобільше, ніж у варіанті без добрив відповідно на 29-62 %.



Рис. 2. Целюлозолітична активність ґрунту після тривалого (45 років)
застосування добрив у польовій сівозміні, % від вихідної маси.

Поєднанезастосуванняорганічних і мінеральних добрив у польовійсівозмінізабезпечувалоінтенсивністьрозкладулляного полотна в межах 51-66 % залежновідвмісту гумусу в ґрунті, щобільшепорівняно з органічною системою удобреннявідповідно на 4-35 %. Цеможнапояснититим, щомікроорганізми, якірозкладаютьцелюлозу, швидшерозмножуються за наявностівеликоїкількості азоту, щонадходить в ґрунт з органічними і мінеральнимидобривами. Дещонижчацелюлозолітичнаактивністьґрунтуспостерігалася за органічноїсистемиудобрення - 49-62 %, щопояснюєтьсяменшимнадходженням азоту за рахуноклишеорганічних добрив.

За низькоговмісту гумусу в ґрунтіінтенсивністьрозкладулляного полотна різкосповільнюється. Як наслідок, низькезначенняцелюлозолітичноїактивності в ґрунтіваріанта без удобрення - 42 %, щоменшепорівняно з варіантом на тлівнесення на 1 га площісівозміни 13,5 т гною + N₆₈Pl₀lK5₄відповідно на 36 %.

Одним ізвагомихпоказниківбіологічноїактивності та ступенязабезпеченостіґрунтурухомимисполуками азоту є такожйогонітрифікаційназдатність (табл. 1).

Таблиця 1 - Нітрифікаційназдатністьґрунтупіслятривалого (45 років) застосування добрив у польовійсівозміні, мг N-N0^^

Варіант досліду	Вид компостування
	без домішок	горохове борошно	(N44)2804	^И4)2804 + СаС03
Переліг	29,7	49,0	85,7	148,2
Лісосмуга	37,4	54,6	114,5	198,4
Без добрив (контроль)	17,7	33,1	63,9	89,3
^5Р45К45	18,7	36,9	72,4	114,5
^0Р90К90	21,4	45,8	81,4	140,2
^35Р135К135	26,5	48,6	85,7	148,2
Гній 9 т	19,6	41,0	79,8	125,2
Гній 13,5 т	26,4	47,8	89,3	157,1
Гній 18 т	29,7	54,1	99,9	176,0
Гній 4,5 т + ^3Р34К18	28,5	45,5	81,5	149,5
Гній 9 т + ^5Р68К36	31,2	51,6	102,3	175,2
Гній 13,5 т + N«^101^4	36,9	61,3	115,7	196,3
НІР05	2,0	4,0	7,1	9,3

Як видно з данихтаблиці 1, накопиченнянітратів у ґрунтіпід час компостування без домішокзалежитьвід доз добрив і систем удобрення. Так, за компостуванняґрунту з неудобренихділянок за 14 днівутворювалося 17,7 мг N-N0^^ ґрунту. Найбільшенакопиченнянітратного азоту спостерігалося за високих доз добрив: за мінеральноїсистемиудобрення - у 1,5 рази більше, за органічної - у 1,7 рази та за органо-мінеральноїсистемиудобрення - у 2,1 рази порівняно з контрольнимваріантом.

Більшенагромадженнянітратіввідбувалося при компостуванніґрунту з додаванням сульфату амонію. У ґрунтіваріанта без удобреннявмістнітратного азоту зростав у 3,6 рази, і його величина становила 63,9 мг К-И0₃/кг. За компостуванняґрунту з додаванням(NH₄)₂S0₄, накопиченнянітратіввідбулося прямо пропорційно до рівняудобрення. Якщо у варіантахізвнесенням на 1 га площісівозміниN₄₅P₄₅K₄₅, 9 т гною і на тлівнесення 4,5 т гною + N₂₃P₃₄K₁₈нагромаджувалосявідповідно 72,4 мг N-N0₃/m\79,8 і 81,5 мг N-N0₃/m"ґрунту, то за високих доз внесення добрив йогокількістьзросла до 85,7 мг N-N0₃/m\99,9 і 115,7 мг N-N0₃/otвідповідно до варіантадосліду.

Найкращим для розкриттяпотенційнихможливостейпроцесунітрифікації є компостуванняґрунту з додаванням сульфату амонію у поєднанні з вапном. Отриманіданісвідчать про те, щовнесення в ґрунткальцію позитивно впливає на активністьмікробіологічнихпроцесів. Вапно при цьомунейтралізуєдіюфізіологічно кислого добрива, а такожнітратів, щоутворилися в процесікомпостування, і цим самим посилюєактивністьнітрифікаторів. У ґрунтінеудобренихділянок за компостуванняіз(NH₄)₂S0₄+ CaC0₃вмістнітратівзбільшився з 17,7 мг N-N0^^ до 89,3 мг N-N0^^, у варіантахіззастосуванням добрив їхнагромадженнятакожзросталовідповідно до рівняудобрення. Так, у варіантахізвнесенням на 1 га площісівозміниN₁₃₅P₁₃₅K₁₃₅, 18 т гною і на тлівнесення 13,5 т гною + N₆₈P₁₀₁K₅₄їхутворювалосявідповідно

148,2 мг N-N0^^, 176,0 і 196,3 мг N-N0^^ ґрунту. Цесвідчить про низькупотенційнуздатністьґрунту до амоніфікації.



Висновки

1. За тривалогопоєднаногозастосуванняорганічних і мінеральних добрив у польовійсівозмініпорівняно з мінеральнимипідвищуєтьсябіологічнаактивністьґрунту: виділеннявуглекислого газу збільшується на 41-62 мг/м² за годину залежновідудобрення, а такожбільшепорівняно з неудобренимиділянками у 1,3--1,7 рази.

2. З усіхваріантівдосліду, при застосуваннірізногоудобрення в польовійсівозміні, найбільшаінтенсивністьрозкладулляного полотна за 30 днівспостерігається за мінеральноїсистемиудобрення - 51-66 % залежновід доз добрив.

3. Нітрифікаційнуздатністьчорноземуопідзоленогопіслятривалогозастосування добрив у польовійсівозмінівдаєтьсяпідтримати на рівні перелогу і лісосмугилише за органо- мінеральноїсистемиудобрення, тоді як застосуваннявисоких доз добрив за мінеральної і органічної систем удобренняпідтримуєінтенсивністьпроцесунітрифікації на нижчомурівні.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Фурдичко О. І. Агроекологія : монографія. К. : Аграрна наука, 2014. 400 с.

2. Павліченко А. А., Бондаренко О. М., Вахній С. П. Зміна біологічної активності ґрунту під вико-вівсяною сумішкою за різних систем обробітку ґрунту та рівнів удобрення. Агробіологія. 2015. № 1. С. 31-34.

3. Мікробіологічні аспекти продукційного процесу сільськогосподарських культур за органічної системи землеробства : науково-практичні рекомендації / В. В. Волкогон та ін. Чернігів, 2015. 39 с.

4. Цилюрик О. І., Кулік А. Ф., Гончар Н. В. Біологічна активність ґрунту за різних способів його обробітку та удобрення в посівах соняшнику. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2017. № 2 (44). С. 42-48.

5. Обґрунтування екологічної доцільності систем удобрення сільськогосподарських культур за показниками біологічної трансформації азоту в ґрунті / В. В. Волкогон та ін. Київ, 2015. 39 с.

6. Zinchenko M. K., BibikT. S., Stoyanova L. G. Infl uence of systems of fertilizers on structure and change of separate physiological groups of microorganisms in grey forest pochveVladimirskyopolya. Fundamental research. 2014. № 12. P. 552-557.

7. Russell E. J. Soil conditions and plant growth. Forgotten Books. London, 2013. 406 p.

8. Natywa M., Selwet M., Maciejewski T. Wplywwybranychczynnikowagrotechnicznychnaliczebnosciaktywnoscdrobnoustrojowglebowych. Fragmenta Agronomica. 2014. № 31. P. 56-63.

9. Дубицька А. О., Качмар О. И., Дубицький О. Л., Щерба М. М. Вплив систем удобрення на біологічну активність сірого лісового ґрунту під озимою пшеницею в ланках сівозмін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2014. Вип. 56 (1). С. 38-42.

10. Павліченко А. А., Бондаренко О. М., Вахній С. П. Вплив систем обробітку та рівнів удобрення на його біологічну активність під озимою пшеницею. Агробіологія. 2014. № 2. С. 131-134.

11. Л. Н. ПуртоваЛ. Н., Костенков Н. М., Семаль В. А., КомачковаИ. В. Эмиссия углекислого газа из почв природных и антропогенных ландшафтов юга Приморья. Фундаментальные исследования. 2013. Вып. 3, № 1. С. 585-589.

12. Патика М. В., МоскалевськаЮ. П. Мікробіологічні процеси трансформації вуглецю в ризосфері буряка цукрового чорнозему типового. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2014. №. 2. С. 34-39.

13. Волкогон В. В., Журба М. А. Активність азотфіксації, емісія N₂O та CO₂в агроценозах гороху за дії добрив і передпосівної бактеризації. Сільськогосподарська мікробіологія. 2013. Вип. 18. С. 16-29.

14. Zhurba M. A., Volkogon K. I. Biological denitrification in the soils of agrocenoses upon combination of microbial preparations whith nitrogen fertilizers. Microbiological aspects of optimizing the production process of cultured crops (Chernihiv, June 16-18, 2015). Chernihiv, 2015. P. 23-24.

15. Коваленко А. М., Куц Г. М. Зрошення і сівозміни як фактор впливу на мікрофлору Грунту. Еволюція Грунтів України під впливом антропогенної діяльності : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Херсон, 19-20 лютого 2015 р.). Херсон, 2015. Вип. 9. С. 29-34.

16. Rybacki M., Polkowska M., Piotrowska-Dlugosz A. Przydatnosctestowenzymatycznych do ocenywplywunawozenianaturalno-mineralnegonaaktywnoscbiologicznqgleby. EkologiaiTechnika. 2014. № 22. P. 248-255.

17. Lykhovyd P. V., Lavrenko S. O. Influence of tillage and mineral fertilizers on soil biological activity under sweet corn crops. Ukrainian Journal of Ecology. 2017. № 7 (4). P. 18-24.

18. Bhattacharya A., Sahu S. K., Hundet A., Sarkar P. Effect of urea, superphosphate, potash and npk on soil respiration (carbon dioxide evolution from soil). Indian Streams Research Journal Available. 2013. № 3 (10). P. 1-10.

19. Geisseler D., Scow K. M. Long-term effects of mineral fertilizers on soil microorganisms - A review. Soil Biology and Biochemistry. 2014. Vol. 75. P. 54-63.

20. Naher U. A., Radziah O., Panhwar Q. A. Culturable total and beneficial microbial occurrences in long-term nutrient deficit wetland rice soil. Australian Journal of Crop Science. 2013. № 7 (12). P. 1848-1853.

21. Павліченко А. А., ВахнійС. П. Вплив систем обробітку та рівнів удобрення на біологічну активність Грунту під ячменем. Агробіологія. 2013. № 11 (104). С. 136-138.

22. Ковальов В. Б., Трембіцька О. І., Pадько Т. В. Біологічна активність Грунту за органічної системи вирощування культур у короткоротаційній сівозміні. Агропромислове виробництво Полісся. 2015. Вип. 8. С. 15-20.

23. PусаковаИ. В. Биологические свойства дерново-подзолистой супесчаной почвы при длительном использовании соломы на удобрение. Почвоведение. 2013. № 12. С. 1485-1493.

24. Effects of biological organic fertilizer on microbial community's metabolic activity in a soil planted with chestnut (Castaneamollissima) / Chen Ll. et al. Ying Yong Sheng Tai Xue Bao. 2013. № 24 (6). P. 1627-32.

25. Малиновська І. М., ДегодюкС. Е., ЛстремськаЛ. С. Вплив органічного і мінерального удобрення на чисельність та фізіолого-біохімічну активність мікроорганізмів сірого лісового Грунту. Проблеми екологічної біотехнології : електрон. версія журн. 2017. № 2. URL: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/12194/16294.

26. Дем'янюк О. С., ШерстобоєваО. В., Демидов О. А. Біологічна активність чорнозему типового залежно від виду органічного субстрату органо-мінеральної системи удобрення. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2016. № 2 (1). С. 17-25.

27. Piaszczyk W., Blonska E., Lasota Ja. Study on the effect of organic fertilizers on soil organic matter and enzyme activities of soil in forest nursery. Soil science annual. 2017. Vol. 68, № 3. P. 125-131.

28. Blonska E., Januszek K., Malek S., Wanic T. Effects of serpentinite fertilizer on the chemical properties and enzyme activity of young spruce soils. International Agophysics. 2016. № 30 (4). P. 401-414.

29. D^bska B., Dlugosz J., Piotrowska-Dlugosz A., Banach-Szott M. The impact of a bio-fertilizer on the soil organic matter status and carbon sequestration-results from a field-scale study. Journal of Soils and Sediments. 2016. № 16. P. 2335-2343.

30. Biological activity of soil depending on fertilizer systems / A. Kosolapova et al. Bulg. J. Agric. Sci. 2016. № 22 (6). P. 921-926.

31. Lazcano C., Gomez-Brandon M., Revilla P., Dominguez J. Short-term effects of organic and inorganic fertilizers on soil microbial community structure and function. Biol. Fertil. Soils. 2013. № 49 (6). P. 723-733.

32. Снітинський В. В., ГабриєльА. И., ГермановичО. М., ОліфірЮ. М. Біологічна активність ясно-сірого лісового пове- рхнево-оглеєногоГрунту залежно від антропогенного впливу. Сільськогосподарська мікробіологія. 2014. Вип. 19. С. 47-52.

33. Штатнов В. И. К методикеопределениябиологическойактивностипочвы. Доклады ВАСХНИЛ. 1952. Вып. 6.

С.27-33.

34. МишустинЕ. Н., Петрова А. И. Определение биологической активности почвы. Микробиология. 1963. Т. 22, Вып. 3. С. 473-483.

35. ЛісовалА. П., Давиденко У. М., Мойсеєнко Б. М. Агрохімія :лабораторний практикум. К. :Вища школа, 1994. 335 с.

References

1. Furdychko, O.I. (2014). Ahroekolohiya [Agroecology]. Kyiv, Agrarian science, 400 р.

2. Pavlichenko, A.A., Bondarenko, O.M., Vakhniy, S.P. (2015). Zminabiolohichnoyiaktyvnostigruntupidvyko-vivsyanoyusumishkoyu za riznykh system obrobitkugruntu ta rivnivudobrennya [Changing biological activity of the soil using the vetch and oat mixture after different soil tillage systems and fertilization levels]. Ahrobiolohiya [Agrobiology], no. 1, pp. 31-34.

3. Volkohon, V.V., Tokmakova, L.M., Volkohon, K.I., Dehodyuk, S.E., Kovpak, P.V., Trepach, A.O., Larchenko, I.V., Ty- moshenko, O.P., Lepekha, O.P., Zhurba, M.A., Lytvynova, N.V. (2015). Mikrobiolohichniaspektyproduktsiynohoprotsesusil's'kohospodars'kykhkul'tur za orhanichnoyisystemyzemlerobstva: naukovo-praktychnirekomendatsiyi [Microbiological aspects of the production process of agricultural crops in the organic system: scientific and practical recommendations]. Chernihiv, 39 p.

4. Tsylyuryk, O.I., Kulik, A.F., Honchar, N.V. (2017). Biolohichnaaktyvnist' gruntu za riznykhsposobivyohoobrobitku ta udobrennya v posivakhsonyashnyku [Biological activity of soil after different methods of its cultivation and fertilization in sunflower crops]. VisnykDnipropetrovs'kohoderzhavnohoahrarno-ekonomichnohouniversytetu: naukovo- teoretychnyy, naukovo-praktychnyyzhurnal [Bulletin of Dnipropetrovsk State Agrarian and Economic University: Scientific- Theoretical, Scientific-Practical Journal], no. 2 (44), pp. 42-48.

5. Volkohon, V.V., Zaryshnyak, A.S., Pylypenko, L.A., Dimova, S.B., Volkohon, K.I., Zhurba, M.A., Shtan'ko, N.P., Lutsenko, N.V. (2015). Obgruntuvannyaekolohichnoyidotsil'nosti system udobrennyasil's'kohospodars'kykhkul'tur za pokaznykamybiolohichnoyitransformatsiyiazotu v grunti [Substantiation of ecological expediency of fertilizer systems of agricultural crops by indicators of biological transformation of nitrogen in the soil]. Kyiv, 39 p.

6. Zinchenko, M.K., Bibik, T.S., Stoyanova, L.G. Influence of systems of fertilizers on structure and change of separate physiological groups of microorganisms in grey forest pochveVladimirskyopolya. Fundamental research. 2014, no. 12, pp. 552-557.

7. Russell, E.J. Soil conditions and plant growth. Forgotten Books. London, 2013, 406 p.

8. Natywa, M., Selwet, M., Maciejewski, T. Wplywwybranychczynnikowagrotechnicznychnaliczebnosciaktywnoscdrobnoustrojowglebowych. FragmentaAgronomica. 2014, no. 31, pp. 56-63.

9. Dubyts'ka, A.O., Kachmar, O.Y., Dubyts'kyy, O.L., Shcherba, M.M. (2014). Vplyv system udobrennyanabiolohichnuaktyvnist' siroholisovohogruntupidozymoyupshenytseyu v lankakhsivozmin [Influence of fertilizer systems on the biological activity of gray forest soil under winter wheat in crop rotations]. Peredhirne ta hirs'kezemlerobstvoitvarynnytstvo [Foothill and mountain farming and livestock production], Issue 56 (1), pp. 38-42.

10. Pavlichenko, A.A., Bondarenko, O.M., Vakhniy, S.P. (2014). Vplyv system obrobitku ta rivnivudobrennyanayohobiolohichnuaktyvnist' pidozymoyupshenytseyu [Influence of cultivating systems and fertilization levels on the soil biological activity for winter wheat]. Ahrobiolohiya [Agrobiology], no. 2, pp. 131-134.

11. Purtova, L.N., Kostenkov, N.M., Semal', V.A., Komachkova, I.V. (2013). EmissiyauglekislogogazaizpochvprirodnykhiantropogennykhlandshaftovyugaPrimor'ya [Carbon dioxide emission from soils of natural and anthropogenic landscapes of the Seaside south]. Fundamental'nyyeissledovaniya [Fundamental research], Issue 3, no. 1, pp. 585-589.

12. Patyka, M.V., Moskalevs'ka, Yu.P. (2014). Mikrobiolohichniprotsesytransformatsiyivuhletsyu v ryzosferiburyakatsukrovohochornozemutypovoho [Microbiological processes of carbon transformation in rhizosphere of sugar beets in the typical chernozem]. VisnykPoltavs'koyiderzhavnoyiahrarnoyiakademiyi [Bulletin of Poltava State Agrarian Academy], no. 2, pp. 34-39.

13. Volkohon, V.V., Zhurba, M.A. (2013). Aktyvnist' azotfiksatsiyi, emisiya N₂O ta CO₂ v ahrotsenozakhhorokhu za diyidobryviperedposivnoyibakteryzatsiyi [Nitrogen fixation activity, emissions of N₂O and CO₂ in peas agrocenoses under the influence of fertilizers and pre-sowing bacteritization]. Sil's'kohospodars'kamikrobiolohiya [Agricultural microbiology], Issue 18, pp. 16-29.

14. Zhurba, M.A., Volkogon, K.I. (2015). Biological denitrification in the soils of agrocenoses upon combination of microbial preparations whith nitrogen fertilizers. Microbiological aspects of optimizing the production process of cultured crops. Chernihiv, 2015, pp. 23-24.

15. Kovalenko, A.M., Kuts, H.M. (2015). Zroshennyaisivozminy yak faktorvplyvunamikroflorugruntu [Irrigation and crop rotations as a factor of influence on the soil microflora]. MaterialyVseukrayins'koyinaukovo-praktychnoyikonferentsiyi «EvolyutsiyagruntivUkrayinypidvplyvomantropohennoyidiyal'nosti» [Materials of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference «Evolution of soils of Ukraine under the influence of anthropogenic activity»]. Kherson, Issue 9, pp. 29-34.

16. Rybacki, M., Polkowska, M., Piotrowska-Dlugosz, A. Przydatnosctestowenzymatycznych do ocenywplywunawozenianaturalno-mineralnegonaaktywnoscbiologiczn^ gleby. EkologiaiTechnika. 2014, no. 22, pp. 248-255.

17. Lykhovyd, P.V., Lavrenko, S.O. Influence of tillage and mineral fertilizers on soil biological activity under sweet corn crops. Ukrainian Journal of Ecology. 2017, no. 7 (4), pp. 18-24.

18. Bhattacharya, A., Sahu, S.K., Hundet, A., Sarkar, P. Effect of urea, superphosphate, potash and npk on soil respiration (carbon dioxide evolution from soil). Indian Streams Research Journal Available. 2013, no. 3 (10), pp. 1-10.

19. Geisseler, D., Scow, K.M. Long-term effects of mineral fertilizers on soil microorganisms - A review. Soil Biology and Biochemistry. 2014, Vol. 75, pp. 54-63.

20. Naher, U.A., Radziah, O., Panhwar, Q.A. Culturable total and beneficial microbial occurrences in long-term nutrient deficit wetland rice soil. Australian Journal of Crop Science. 2013, no. 7 (12), pp. 1848-1853.

21. Pavlichenko, A.A., Vakhniy, S.P. (2013). Vplyv system obrobitku ta rivnivudobrennyanabiolohichnuaktyvnist' gruntupidyachmenem [Influence of cultivating systems and fertilization levels on the soil biological activity for barley]. Ahrobiolohiya [Agrobiology], no. 11 (104), pp. 136-138.

22. Koval'ov, V.B., Trembits'ka, O.I., Rad'ko, T.V. (2015). Biolohichnaaktyvnist' gruntu za orhanichnoyisystemyvyroshchuvannyakul'tur u korotkorotatsiyniysivozmini [The soil biological activity in the organic system of growing crops in short crop rotation]. AhropromyslovevyrobnytstvoPolissya [Agricultural and industrial production of Polissia], Issue 8, pp. 15-20.

23. Rusakova, I.V. (2013). Biologicheskiyesvoystvadernovo-podzolistoysupeschanoypochvypridlitel'nomispol'zovaniisolomynaudobreniye [Biological properties of sod-podzolic sandy loam soil with long-term use of straw as a fertilizer]. Pochvovedeniye [Soil Science], no. 12, pp. 1485-1493.

24. Chen, Ll., Gu, J., Hu, T., Gao, H., Chen, Z.X., Qin, Q.J., Wang, X.J. Effects of biological organic fertilizer on microbial community's metabolic activity in a soil planted with chestnut (Castaneamollissima). Ying Yong Sheng Tai Xue Bao. 2013, no. 24 (6), pp. 1627-32.

25. Malynovs'ka, I.M., Dehodyuk, S.E., Yastrems'ka, L.S. Vplyvorhanichnohoimineral'nohoudobrennyanachysel'nist' ta fizioloho-biokhimichnuaktyvnist' mikroorhanizmivsiroholisovohogruntu [Influence of organic and mineral fertilizers on number and physiological-biochemical activity of microorganisms of the gray forest soil]. Prob- lemyekolohichnoyibiotekhnolohiyi [Problems of environmental biotechnology], 2017, no. 2. Retrieved from: http://ecobio.nau.edu.ua/index.php/ecobiotech/article/view/12194/16294.

26. Dem'yanyuk, O.S., Sherstoboyeva, O.V., Demydov, O.A. (2016). Biolohichnaaktyvnist' chornozemutypovohozalezhno vid vyduorhanichnohosubstratuorhano-mineral'noyisystemyudobrennya [Biological activity of typical chernozem depending on the type of organic substrate of the organic and mineral fertilizer system]. VisnykZhytomyrs'kohonatsional'nohoahroekolohichnohouniversytetu [Bulletin of Zhytomyr National Agroecological University], no. 2 (1), pp. 17-25.

27. Piaszczyk, W., Blonska, E., Lasota, Ja. Study on the effect of organic fertilizers on soil organic matter and enzyme activities of soil in forest nursery. Soil science annual. 2017, Vol. 68, no. 3, pp. 125-131.

28. Blonska, E., Januszek, K., Malek, S., Wanic, T. Effects of serpentinite fertilizer on the chemical properties and enzyme activity of young spruce soils. International Agophysics. 2016, no. 30 (4), pp. 401-414.

29. D^bska, B., Dlugosz, J., Piotrowska-Dlugosz, A., Banach-Szott, M. The impact of a bio-fertilizer on the soil organic matter status and carbon sequestration-results from a field-scale study. Journal of Soils and Sediments. 2016, no. 16, pp. 2335-2343.

30. Kosolapova, A., Yamaltdinova, V., Mitrofanova, E., Fomin, D. Biological activity of soil depending on fertilizer systems. Bulg. J. Agric. Sci. 2016, no. 22 (6), pp. 921-926.

31. Lazcano, C., Gomez-Brandon, M., Revilla, P., Dominguez, J. Short-term effects of organic and inorganic fertilizers on soil microbial community structure and function. Biol. Fertil. Soils. 2013, no. 49 (6), pp. 723-733.

32. Snityns'kyy, V.V., Habryyel', A.Y., Hermanovych, O.M., Olifir, Yu.M. (2014). Biolohichnaaktyvnist' yasno-siroholisovohopoverkhnevo-ohleyenohogruntuzalezhno vid antropohennohovplyvu [Biological activity of gray forest gleyed soil depending on anthropogenic impact]. Sil's'kohospodars'kamikrobiolohiya [Agricultural microbiology], Issue 19, pp. 47-52.

33. Shtatnov, V.I. (1952). K metodikeopredeleniyabiologicheskoyaktivnostipochvy [Methods for determining the biological activity of soil]. Doklady VASKHNIL [Reports by the A-UAASNL], Issue 6, pp. 27-33.

34. Mishustin, Ye.N., Petrova, A.I. (1963). Opredeleniyebiologicheskoyaktivnostipochvy [Determination of the soil biological activity]. Mikrobiologiya [Microbiology], Vol. 22, Issue 3, pp. 473-483.

35. Lisoval, A.P., Davydenko, U.M., Moyseyenko, B.M. (1994). Ahrokhimiya [Agrochemistry]. Kyiv, High school, 335 p.

Размещено на Allbest.ru

...