Ефективність форм і строків внесення цинку на посівах пшениці озимої

Размещено на http://www.allbest.ru/

Эффективность форм и сроков внесения цинка на посевах озимой пшеницы

А.И. Кривенко

С.И. Бурыкина



Аннотация

В статье освещено влияние форм, способов внесения цинка на формирование урожая и качества зерна пшеницы озимой мягкой. Использованы полевые, лабораторные и статистические методы.

При внесениие N90P60K40, в составе которого суперфосфат модифицировано коплексонатом цинка на основе ОЭДФ, прирост урожая составил 20,2 % против варианта без удобрений, в том числе 6,4 % - за счет цинка. Целесообразно вносить микроэлемент цинк в виде его комплексоната с ОЭДФ, прирост урожая по сравнению с сульфатом цинка - 0,16 т/га, а общая доля влияния этого фактора - 14,0 %. Внесение комплексоната цинка под предпосевную культивацию в дозе 2,0 кг/га не имело преимущества перед одноразовой обработкой растений в фазу кущения дозой 250 г/га, но перенос этого мероприятия на фазу стеблевания обеспечил существенный прирост урожая (0,20 т/га при НСРй95 = 0, 18).

Внекорневая подкормка раствором комплексоната цинка (250 г/га) повышает урожай зерна озимой пшеницы с наибольшим эффектом от двукратной обработки в фазы кущения и стеблевания; прирост составляет от 0,20 до 0,54 т/га. Эффективность использования Zn в засушливых условиях Юга Украины на 75,7-96,0 % определяется гидротермическими условиями весенней вегетации, но при этом микроэлемент способствует развитию устойчивости растений озимой пшеницы к температурному стрессу. Концентрация цинка в зерне опытных вариантов колебалась в пределах от 18,4 до 22,1 мг/кг (на контроле - 14,5 мг/кг).

Ключевые слова: цинк, пшеница озимая, фазы вегетации, качество, чернозем южный.



Efficiency of forms and terms of zinc application in the winter wheat fields

Kryvenko, S. Burykina

Annotation

To improve the technology of winter wheat cultivation it becomes more relevant to discuss the issue of enhancing crop microelement nutrition, which is very important when mineral fertilizers are applied at a higher rate than the one accepted in the zone. Chornozem (black) soils in general, and southern ones in particular, have a neutral or slight alkaline response, i.e. most of the microelements are slow movable and in fact are not available for the plants.

The efficiency of the microelement application uppermost affected by the form they are in. Recent experiments prove that the most efficient form of microelement transportation to the plants is complex compounds of metals with organic ligands - chelates. The most common chelators are organic acids with carboxyl groups: ethylendiamintetraacetic (EDTA), diethylentryaminpentaacetic (DTPA), dihydroxybutylendiamintetraacetic (DBTA), ethylendiamindisuccinic (EDDA); phosphonic acids - oxyethylendendiphos- phonic (OEDF) and nitryltrymethylenphosphonic (NTF).

The research aims to study the effect of forms and ways of zinc application on the yield formation and grain quality of soft winter wheat on the southern chornozems (black soils).

The experiments were carried out on southern chornozems, low-humus heavy loamy well-cultivated.

The size of a sown plot is 120 m2, that of a record one is 50 m2, replication is fourfold. Fertilizers were applied in a form of ammonium nitrate, granulated superphosphate and potassium salt, and also superphosphate with zinc complexonate (0.75 %). Vegetative winter wheat fields were treated with the solutions of zinc salts with help of a manual sprayer. An experiment scheme was given when the results were presented. Black fallow was the predecessor of winter wheat, cv. Knopa.

The efficiency of microelement was studied when it was applied in the form of zinc sulfate, chelate form, where oxyeth- ylendendiphosphonic (OEDF) oxyethylendendiphosphonic (OEDF), superphosphate with zinc chelate on OEDF basis were used as ligand (0.75 %)

Monitoring and analyzing were done according to the conventional methods in compliance with a standard technique. Statistical processing of the received results was done using a package of applied software Excel and Statistika, the methods of dispersive, correlative and regressive analyses.

When N90P60K40, which contained superphosphate modified with zinc complexonate based on OEDF, was applied, the yield increase was 20.2 % as compared with the variant without fertilizers, including 6.4 % - due to zinc. It is advisable to apply zinc in the form of its complexonate with OEDF, the yield increase is 0.15 cwt/ha, as compared with zinc sulfate, and a share of the effect of this factor is 14.0 %. The application of zinc complexonate under pre-sowing cultivation at a rate of 2.0 kg/ha had no benefit over one-time treatment of the plants at the phase of tillering at a rate 250 g/ha, but doing this treatment at a phase of shooting resulted in a serious yield increase (0.20 t/ha at SSD 0.95 = 0.18).

Foliar application with the solution of zinc complexonate (250 g/ha) increases the grain yield of winter wheat with the highest effect from a two-time treatment at tillering and shooting phases; the increase ranges from 0.20 to 0.54 t/ha. The efficiency of Zn application by 75.7-96.0% in arid conditions of the south of Ukraine is defined by hydrothermal conditions of spring vegetation, and a microelement helps winter wheat plants develop resistance to a temperature stress. A grain zinc concentration in the experimental variants ranged from 18.4 to 22.1 mg/kg (in the control it was 14.5 mg/kg).

Key words: zinc, winter wheat, vegetation phases, quality, southern chornozem.



Кривенко А.І., Бурикіна С.І.

Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН

Ефективність форм і строків внесення цинку на посівах пшениці озимої

Анотація

цинк врожай зерно пшениця

У статті висвітлено вплив форм, способів внесення цинку на формування врожаю та якості зерна пшениці озимої м'якої. Використано польові, лабораторні та статистичні методи.

За внесення N90P60K40> у складі якого суперфосфат модифіковано коплексонатом цинку на основі ОЕДФ, приріст урожаю склав 20,2 % проти варіанту без добрив, у тому числі 6,4 % - за рахунок цинку. Доцільно вносити мікроелемент цинк у вигляді його комплексонату з ОЕДФ, приріст урожаю у порівнянні з сульфатом цинку - 0,16 т/га, а загальна частка впливу цього фактора - 14,0 %. Внесення комплексонату цинку під передпосівну культивацію в дозі 2,0 кг/га не мало переваги перед одноразовим обробітком рослин у фазу кущіння дозою 250 г/га, але перенесення цього заходу на фазу стеблування забезпечило суттєвий приріст урожаю (0,20 т/га при НГР0і95 = 0, 18).

Позакореневе підживлення розчином комплексонату цинку (250 г/га) підвищує урожай зерна пшениці озимої з найбільшим ефектом від двократного обробітку у фази кущіння та стеблування; приріст складає від 0,20 до 0,54 т/га. Ефективність використання Zn в посушливих умовах Півдня України на 75,7-96,0 % визначається гідротермічними умовами весняної вегетації, але при цьому мікроелемент сприяє розвитку стійкості рослин пшениці озимої до температурного стресу. Концентрація цинку в зерні дослідних варіантів коливалася в межах від 18,4 до 22,1 мг/кг ( на контролі - 14,5 мг/кг).

Ключові слова: цинк, пшениця озима, фази вегетації, якість, чорнозем південний.

Постановка проблеми

На порядок денний удосконалення технологій вирощування пшениці озимої виходить питання поліпшення мікроелементного живлення рослин, що особливо актуально при внесенні мінеральних добрив дозою, вищою за зонально прийняту. Чорноземи загалом, зокрема чорноземи південні, мають нейтральну чи слабо лужну реакцію, при якій більшість мікроелементів малорухомі і тому практично недоступні рослинам [1-4].

На ефективність застосування мікроелементів, у першу чергу, впливає форма, в якій вони знаходяться. Дослідами останніх років показано, що найбільш ефективною формою транспортування мікроелементів до рослин є комплексні сполуки металів з органічними лігандами - хелати [1, 2].

Найбільш поширеними хелаторами є органічні кислоти з карбоксильними групами: етилендіамінтетраоцтова (ЕДТА), діетилентриамінпентаоцтова (ДТПА), дігідроксібутілендіамінтетраоцтова (ДБТА), етилендіаміндіянтарна (ЕДДЯ); фосфонові кислоти - оксіетилендендіфосфонова (ОЕДФ) та нітрилтриметіленфосфонова (НТФ).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Відомо [3], що більша частина ґрунтів Степу характеризуються дуже низьким (0,2-0,3 мг/кг) вмістом рухомого цинку. У той же час цинк, який є компонентом 800 ферментів, впливає на білковий, вуглеводний і фосфорний обмін рослин. Він входить до складу таких ферментів як протеази, амінопептидази, карбоксипептидази, дегідрогенази, ізомерази, альдолази, РНК- та ДНК-полімерази.

Численні дослідження, проведені в ґрунтово-кліматичних зонах різних країн, свідчать про негативний вплив дефіциту цинку на процеси росту і врожай рослин та про пріоритетність використання комплексонатів цинку або добрив, модифікованих ними [4-10]. Але щодо термінів внесення, думки авторів неоднозначні.

Так, на дерново-підзолистих середньоокультурених ґрунтах комплексне використання (NPK+Zn) на посівах ярої пшениці забезпечило, у порівнянні з фоном NPK, приріст урожайності від цинку 0,59-0,75 т/га, причому комплексонат цинку на основі ЕДТА дав більші прирости за сульфат цинку. Найбільший ефект від обох форм цинку отримано при їх внесенні в ґрунт у дозі 3-5 кг/га, різниця між приростами складала 0,35 т/га - по комплексонату цинку і 0,28 т/га - сульфату цинку [5].

У дослідах М.М. Богдана [11] на чорноземах типових і сірих лісових ґрунтах Лісостепової зони України, найбільш ефективним було дворазове підживлення озимої пшениці у фази початок виходу в трубку і колосіння комплексними добривами, до складу яких входив і цинк: зростання урожайності коливалося за роками досліджень від 10,9 до 25,0 % при збільшенні концентрації білка в зерні від 0,9 до 1,13 %. Цієї ж думки дотримується О.М. Генгало зі співавторами [7].

Інші дослідники відмічають перевагу допосівного обробітку насіння цинком та іншими мікроелементами, оскільки активуються початкові етапи проростання, що впливає на подальший ріст і розвиток рослин [8-10].

При всій кількості досліджень, не можна дати однозначної відповіді про ефективність впливу форм і термінів внесення цинку на продуктивність рослин та якість продукції, яка залежить як від складу хелатних речовин, ґрунтово-кліматичних умов, рівня родючості ґрунту, погодних умов конкретного року [12-28].

Мета дослідження - вивчити вплив форм, способів внесення цинку на формування врожаю та якості зерна пшениці озимої м'якої на чорноземах південних.



Матеріал і методика дослідження

Дослідження проводили на чорноземах південних ма- логумусних важкосуглинистих добре окультурених. Вихідна агрохімічна характеристика орного (0-20 см) та підорного (20-40 см) шарів ґрунту наведена в таблиці 1.

Таблиця 1. Агрохімічна характеристика ґрунту

Показник	Одиниця виміру	Шар ґрунту, см
		0-20	20-40
Гумус за Тюріним	%	3,11	3,06
Валові	азот	%	0,21	0,20
	Р2О5		0,14	0,12
	К20		1,11	1,11
Сума вібраних основ	мг на 100 г ґрунту	32,0	31,2
рн	водне	одиниць pH	6,8	6,7
	сольове		6,1	6,1
N-NO3 за Кравковим	мг на 100 г ґрунту	0,62	0,55
Р2О5	за Чириковим		17,5	17,0
К2О			10,0	9,5
Zn, амонійно-ацетатний буфер	мг на 1кг ґрунту	0,57	0,47

Розмір посівної ділянки 120 м2, облікової - 50 м2, повторність - 4- разова. Добрива вносили у вигляді аміачної селітри, гранульованого суперфосфату та калійної солі, а також суперфосфату з включенням комплексонату цинку (0,75 %). Розчинами солей цинку обробляли вегетуючі посіви пшениці озимої ручним оприскувачем. Схема досліду наведена при викладанні результатів. Попередник пшениці озимої сорту Кнопа - пар чорний.

Вивчали ефективність мікроелементу при його внесенні у вигляді сульфату цинку, хелатної форми, де в якості ліганду використана оксіетилендендіфосфонова (ОЕДФ), суперфосфат з хелатом цинку на основі ОЕДФ (0,75 %).

Супутні спостереження та аналізу виконували загальноприйнятими методами відповідно до стандартних методик. Статистичну обробку отриманих результатів виконували з використанням пакета прикладних програм Excel та Statistika, методами дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізів.

Основні результати дослідження

Результати досліджень (табл. 2, рис. 1, 2) показали, що при внесенні цинку в ґрунт прирости зерна відносно абсолютного контролю (фон 1) досягали, залежно від форми внесення, 0,21 т/га (4,9 %) при використанні сульфату цинку, 0,41 т/га (9,5 %) - комплексонату цинку і 0,87 т/га (20,2 %) при використанні хелатованого суперфосфату у складі повного мінерального добрива, різниця склала 0,20 та 0,66 т/га на користь хелату цинку.

При позакореневому використанні спостерігалася перевага комплексонату цинку над мінеральною сіллю: рівень приростів урожаю зерна при одноразовому використанні коливався в інтервалі 7,9-9,3 % залежно від фази розвитку рослин пшениці озимої, дворазовому - 12,4 %, якщо використовували звичайну сіль цинку та 11,9-14,9 % і 17,5 %, відповідно, при використанні комплексонату цинку.

Якщо порівняти підвищення урожайності проти фону 1 за роками досліджень, то максимальними вони були у 2014, а мінімальними - у 2013 році (рис. 1 а, б). Так, при внесенні N90P60K40 з хелатованим суперфосфатом приріст урожаю зерна у 2014 році склав 28,6 %, а у 2013 - 13,6, при використанні звичайного суперфосфату у складі N90P60K40 - 17,0 та 8,4 % відповідно. Порівняння варіантів із внесенням сульфату цинку та його комплексонату також показало більші прирости у 2014 (від 6,5 до 31,5 %) проти 2013 року (4,2-8,%).



Таблиця 2. Урожай зерна пшениці озимої за різних форм і термінів внесення цинку, т/га

№ вар	Зміст варіанта	Доза	Термін та спосіб внесення	Роки досліджень	Середнє	± до фону 1
				2013	2014	2015		т/га	%
і.	Без добрив	Фон 1	5,00	3,71	4,18	4,30	-	-
2.	^90Р60К40	Фон 2	5,42	4,34	4,82	4,86	0,56	13,0
3.	N90P60K40	суперфосфат з хелатом	5,68	4,77	5,06	5,17	0,87	20,2
Фон 1
4.	7пБ04	2 кг/га	ґрунт	5,21	3,95	4,37	4,51	0,21	4,9
5.		250 г/га	кущіння	5,30	4,13	4,49	4,64	0,34	7,9
6.		250 г/га	стеблування	5,25	4,22	4,62	4,70	0,40	9,3
7.		250 г/га	кущіння +стеблування	5,34	4,45	4,70	4,83	0,53	12,4
8.	Хелат	2 кг/га	ґрунт	5,30	4,18	4,65	4,71	0,41	9,5
9.		250 г/га	кущіння	5,40	4,31	4,72	4,81	0,51	11,9
10.		250 г/га	стеблування	5,28	4,79	4,75	4,94	0,64	14,9
11.		250 г/га	кущіння +стеблування	5,40	4,88	5,07	5,05	0,75	17,5
Фон 2
12.	7пБ04	2 кг/га	ґрунт	5,51	4,48	4,77	4,92	0,62	14,4
13.		250 г/га	кущіння	5,44	4,62	5,01	5,02	0,72	16,7
14.		250 г/га	стеблування	5,47	4,79	5,25	5,17	0,87	20,2
15.		250 г/га	кущіння +стеблування	5,47	4,94	5,37	5,26	0,96	22,3
16.	Хелат	2 кг/га	ґрунт	5,59	4,94	5,01	5,18	0,88	20,5
17.		250 г/га	кущіння	5,47	5,12	5,17	5,25	0,95	22,1
18.		250 г/га	стеблування	5,50	5,08	5,33	5,30	1,00	23,2
19.		250 г/га	кущіння +стеблування	5,65	5,15	5,40	5,40	1,10	25,6
НСР0 95	0,22	0,30	0,25	-



б - залежно від форми і строку внесення цинку

Рис. 1. Прирости врожаю у відсотках до контролю без внесення добрив

Аналогічна тенденція спостерігається і при порівнянні врожайності за варіантами з фоном 2 (рис. 2). Прибавки 2014 року: при внесенні 7пБ04 - 3,2-13,8 %, хелату цинку - 13,8-18,7 % та К90Р60К40 з хелатованим суперфосфатом 9,9 %; прирости 2013 року: 1,7-0,9 %, 0,9-4,2 % та 4,8 % відповідно вказаним формам внесення цинку.



Рис. 2. Прирости врожаю зерна пшениці озимої, залежно від форми і терміну внесення цинку, % до фону 2 ^90Р60К4С1)

На наш погляд, різна ефективність цинку за роками досліджень пояснюється гідротермічними умовами періоду весняно-літньої вегетації років дослідження: ГТК 2013 року --1,5б; 2014 - 0,0 та 2015 року - 0,63.

За результатами кореляційно-регресійного аналізу ефективність цинку на 75,7-96,0 % залежала від гідротермічних умов: коефіцієнт кореляції коливався в інтервалі від (-0,87) до (-0,98), тобто чим більш посушливі умови весняно-літньої вегетації рослин озимої пшениці, тим вище ефективність мікроелемента цинк. При внесенні цинку в ґрунт його ефективність обумовлена запасами продуктивної вологи в шарі 0-20 см при сівбі та відновленні вегетації весною: г = 0,99-0,92 (дуже сильний зв'язок) при використанні сульфату цинку, г = 0,67-0,50 (середній зв'язок) при внесенні хелату цинку та г = 0,87-0,69 (сильний зв'язок) - хелатованого суперфосфату. Таким чином очевидно, що ступінь впливу вологості ґрунту ранніх стадій вегетації на ефективність цинку при внесенні в ґрунт визначалася формою внесення мікроелемента: максимальна залежність (на 98,0-84,6 %) спостерігалася при використанні простої солі, мінімальна (44,9-25,0 %) - комплексонату цинку, а хелатований суперфосфат займав проміжне місце: його ефективність залежала від запасів вологи при сівбі на 75,7 %, а ранньою весною - на 47,6 %.

Результати трирічних досліджень були піддані математичному обробітку за схемою трифакторного досліду, де фактор А - фони живлення: перший без внесення добрив і другий - К90Р60К40; фактор В - форми внесення мікроелемента: звичайна сіль і хелатована та фактор С - строки внесення мікроелемента. З обробітку виключено варіант К90Р60К40 з хелатованим суперфосфатом, оскільки по цьому фону живлення не вносили додатково цинк. Отримані результати наведені в таблиці 3.

Середній урожай на неудобреному фоні склав 4,68 т/га, що суттєво менше за удобрений фон, різниця складає 0,44 т/га при НСР0,95 = 0,12; порівняння різниці складових фактора В (0,16 т/га) з величиною найменшої суттєвої різниці по ньому (0,12 т/га) також свідчить про достовірність впливу форм внесення мікроелемента цинк на користь комплексонату при формуванні врожаю озимої пшениці. Між строками внесення математично істотну перевагу має внесення мікроелемента цинк у фазу стеблування та дворазове обприскування посіву у порівнянні з внесенням у ґрунт. Обробіток вегетуючих рослин у фазу кущіння не має переваги перед внесенням цинку в ґрунт під передпосівну культивацію та обробітком у фазу стеблування, оскільки різниця у врожайності дорівнює 0,09 і 0,11 т/га при НСР0,95 по фактору С 0,18. При одноразовому обприскуванні рослин у фазу кущіння формується суттєво менший урожай ( на 0,23 т/га при НСР0,95 = 0,18), ніж при дворазовому.

Таблиця 3. Результати дисперсійного аналізу трифакторного досліду

Се	редній урожай по факторам, т/га
Фактор А	Фактор В	Фактор С
Контроль без добрив	4,68	ZnS04	4,82	ґрунт	4,83
^90Р60К40	5,12	хелат Zn	4,98	кущіння	4,92
	стеблування	5,03
	кущіння + стеблування	5,15
НСР0 95	0,12	0,12	0,18
Р факт.	57,3	8,0	11,4
Сила впливу фактору, %	20,0	14,0	16,0
Точність досліду,%	2,6
Загальна варіація даних, %	10,1

Результати вивчення структури колосу представлені в таблиці 4.

Таблиця 4. Структура колосу за варіантами і формами внесення цинку (середнє за три роки)

Варіант	Довжина колоса, см	Кількість у колосі, шт	Маса зерна з 1 колоса, мг
		колосків	зерен
Х90Р60К40 суперфосфат з хелатом	7,65	17,4	49,1	1,73
Без добрив - фон 1	7,50	16,7	44,5	1,61
7п804 кущіння	7,75	16,9	45,6	1,64
7п804 кущіння + стеблування	7,80	17,1	48,2	1,66
Хелат, кущіння	7,80	17,0	50,1	1,68
Хелат, кущіння + стеблування	7,80	17,1	52,3	1,70
^90Р60К40 - фон 2	7,75	17,3	47,2	1,72
7п804, кущіння	7,80	16,9	49,3	1,74
7п804, кущіння + стеблування	7,82	17,3	54,2	1,77
Хелат, кущіння	7,85	17,2	54,9	1,79
Хелат, кущіння + стеблування	7,87	17,3	56,2	1,82

Кількість колосків у колосі головного стебла, в середньому за роками досліджень, на чистому контролі була мінімальна і дорівнювала 16,7 шт. та збільшувалася на 0,1-0,7 шт., залежно від форми і строку внесення мікроелемента. Водночас найбільше підвищення цього показника було у випадку внесення К90Р60К40 , де суперфосфат модифіковано хелатом цинку, - на 0,7 шт./колоса.

Більша озерненість (52,3 зерен) забезпечувалася на неудобреному фоні дворазовим обробітком посівів пшениці озимої комплексонатом цинку, а по фону повного мінерального добрива - при використанні сульфату цинку двічі по вегетації (54,2 шт.) і на варіантах обробітку хелатом у кущіння (54,9 зерен) і кущіння + стеблування (56,2 зерен, або 26,3 % до чистого контролю і 19,1 % - до фону 2).

Варіанти використання мікроелемента цинк закономірно вплинули на вагу зерна з одного колосу, яка разом зі щільністю стеблостою визначає рівень урожайності колосової культури. Так, за варіантами форм і строків використання цинку по фону без внесення добрив, маса зерна з одного колосу головного стебла коливалася в інтервалі 1,64-1,70 мг, що на 1,9--5,6 % вище контролю. На фоні внесення мінеральних добрив маса зерна з 1 колосу перевищувала фон 2 на 1,2-5,8 %, а фон 1 - на 6,8-13,0 %, причому при використанні комплексонату цинку вихід зерна з 1 колосу суттєво (на 11,1-13,0 %) перевищував чистий контроль.

Використання цинку в технології вирощування озимої пшениці вплинуло на якісні показники зерна (табл. 5) і, якщо параметри фізичних показників перевищували фони живлення в межах достовірності, то концентрація білка та клейковини в зерні суттєво збільшувалася на всіх варіантах фону 2 по відношенню до чистого контролю, а у порівнянні з удобреним фоном - спостерігали тенденцію до збільшення.

Таблиця 5. Якість зерна пшениці озимої в дослідах з цинком, середнє за три роки

№ вар	Зміст варіанта	Доза	Термін та спосіб внесення	Маса, грам	%	Zn
				1 л	1000 зерен	білок	клей-ковина	мг/кг
і.	Без добрив	Фон 1	773,7	39,47	11,68	19,9	14,5
2.	^90Р60К40	Фон 2	772,4	40,43	13,46	23,8	17,7
3.	N90P60K40	супер	фосфат з хелатом	779,3	40,53	13,57	24,2	19,3
Фон 1
4.	7пБО4	2 кг/га	грунт	778,5	40,05	11,96	20,8	20,2
5.		250 г/га	кущіння	789,3	41,23	12,02	21,0	18,4
6.		250 г/га	стеблування	780,3	41,31	12,45	22,6*	18,6
7.		250 г/га	кущіння +стеблування	779,0	42,02	12,38	22,3*	18,6
8.	Хелат	2 кг/га	грунт	779,3	40,22	12,26	21,4	21,8
9.		250 г/га	кущіння	792,1	42,25	12,24	22,0*	19,3
10.		250 г/га	стеблування	785,2	42,15	13,02*	23,5*	19,8
11.		250 г/га	кущіння +стеблування	783,4	43,01	12,95*	23,0*	19,5
Фон 2
12.	7пБО4	2 кг/га	грунт	774,7	39,92	12,90	23,1	22,1
13.		250 г/га	кущіння	781,9	40,45	13,79	24,0	20,3
14.		250 г/га	стеблування	789,4	40,38	13,62	25,3	20,5
15.		250 г/га	кущіння +стеблування	789,0	41,21	13,28	23,8	20,5
16	Хелат	2 кг/га	грунт	779,1	40,52	13,45	24,4	22,6
17		250 г/га	кущіння	784,1	41,77	13,95	25,0	21,8
18		250 г/га	стеблування	783,2	41,16	13,74	25,7	22,0
19		250 г/га	кущіння +стеблування	784,3	42,03	13,61	24,5	21,5

Примітка: *- збільшення показника суттєве по відношенню до фону 1.

Одноразове внесення цинку у формі його комплексної солі з ОЕДФ у фазу стеблування та двократний обробіток посівів пшениці озимої по неудобреному фону привели до суттєвого зростання вмісту білка на 1,34-1,27 і вмісту клейковини на 3,1--3,6 абсолютних відсотка. Використання сульфату цинку у ці фази достовірно позначилося лише на вмісті клейковини (+2,4--2,7 %).

Концентрація цинку в зерні пшениці озимої значно зросла у порівнянні з неудобреним фоном на 22,1--55,9 %, та з фоном внесення повного мінерального фону -- на 14,7--27,7 %, але не перевищувала ГДК для зерна.



Висновки

Встановлено, що позакореневе підживлення розчином комплексонату цинку (250 г/га) підвищує урожай зерна пшениці озимої з найбільшим ефектом від двократного обробітку у фази кущіння та стеблування. Приріст складає від 0,20 до 0,54 т/га, залежно від фону основного живлення.

Ефективність використання Zn в посушливих умовах Півдня України на 75,7--96,0 % визначається гідротермічними умовами весняної вегетації, але при цьому мікроелемент сприяє розвитку стійкості рослин пшениці озимої до температурного стресу.

Концентрація цинку в зерні дослідних варіантів коливалася в межах від 18,4 до 22,1 мг/кг (на контролі -- 14,5 мг/кг) при ГДК = 50 мг/кг.

З метою підвищення урожайності пшениці озимої м'якої в умовах Причорноморського Степу України на чорноземах південних, на фоні внесення К90Р60К40, доцільно проводити двократне позакореневе підживлення рослин мікроелементом цинк у вигляді комплексонату Zn з ОЕДФ у нормі 250 г/га.



Список літератури

1. Микроэлементы в сельском хозяйстве; 3-є изд., перераб. и доп. / под ред. докт. с.-х. наук, проф., чл.-кор. УААН С.Ю. Булыгина. Дніпропетровськ: «Січ», 2007. 100 с.

2. Вильдфлауш И.Р. Применение микроудобрений и регуляторов роста в интенсивном земледелии: рекомендации. Горки: БГСХА, 2015. 48 с.

3. Фатеев А.И., Захарова М.А Основы применения микроудобрений. Харьков: Изд-во КП «Типография № 13», 2015. 134 с.

4. Фатеев А.И., Полянчиков С.П. Значение микроэлементов в ферментативних процесах в растении. URL: https://reacom.kiev.ua/a192494-znachenie-mikroelementov-fermentativnyh.htmI.

5. Волков А.В. Эффективность применения различных способов, форм и доз цинковых удобрений под яровую пшеницу на дерново-подзолистых почвах: автореф. дис. ... канд. биол. наук: 06.01.04-агрохимия. М., 2015. 24 с.

6. Аристархов А.Н., Бушуев Н.Н., Сафонова К.Г. Приоритеты применения различных видов, способов и доз микроудобрений под озимые и яровые сорта пшеницы в основных природно-сельскохозяйственных зонах России. Агрохимия, 2012, № 9. С. 26-40.

7. Генгало О.М., Павлюк С.Д., Чумак А.А., Кіщак В.М. Позакореневе підживлення водорозчинними добривами з мікроелементами як спосіб оптимізації умов живлення пшениці озимої. Науковий вісник Нац. ун-ту біоресурсів і природокористування України. 2010. № 149. С. 65-73.

8. Genc Y., McDonald G.K., Graham R.D. Critical deficiency concentration of zinc in barley genotypes differing in zinc efficiency and its relation to growth responses. J. Plant Nutr. 2002. 25, № 3. P. 545-560.

9. Kenbaev B., Sade B. Response of field-grown baley cultivars grown on zinc-deficient soil to zinc application. Commun. Soil Sci. and Plant Anal. 2002. 33, № 3-4. P. 533-544.

10. Vazquez M.D., Barcelo J., Poschenrieder Ch. Localization of zinc and cadmium: Thlaspi cearulescens (Brassicaceae), a metallophyte that can hyperaccumulate both metals. J. Plant Physiol. 1992. 140, № 3. P. 350-355.

11. Богдан М.М. Фізіологічне обґрунтування використання комплексних добрив у посівах пшениці озимої: дис. ... канд. с.-г. наук: 03.00.12- фізіологія рослин. К., 2016. 191 с.

12. Корсунская В.М. Великий натуралист Чарлз Дарвин. Л.: «Гоз. Изд-во детской литературы», 1959. С. 121.

13. Кочубей С.М., Шевченко В.В., Бондаренко О.Ю., Панас И.Д. Динамика изменений функциональной активности фотосинтетического аппарата растений гороха, вызываемых высокотемпературным стрессом. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2013. № 6. С. 152-156.

14. Лебедева Т.С., Сытник К.М. Пигменты растительного мира. Киев: Наук. думка, 1986. 87 с.

15. Рожков А.О. Вміст пігментів фотосинтезу в листках рослин пшениці твердої ярої за дії підживлень посівів сечовиною та мікродобривами. URL: http://joumals.nubip.edu.ua/index.php/Agronomija/article/viewFile/1131/1085.

16. Мальцева Н.М., Гаєвський А.П., Дерев'янко К.П. Вплив біологічно активних речовин та їх композицій на вміст фотосинтетичних пігментів в листках озимої пшениці в умовах дефіциту фосфору. Физиология и биохимия культ. растений. 2011. Т. 43. № 5. С. 403-411.

17. Казнина Н.М., Батова Ю.В., Лайдинен Г.Ф., Титов А.Ф. Влияние цинка на рост и фотосинтетический апарат растений пшеницы в условиях оптимума и гипотермии. Тр. Карельского научного центра РАН. 2017. № 12. С. 118-124.

18. Шадчина Т.М., Гуляєв Б.І., Кірізій Д.А. Регуляція фотосинтезу і продуктивність рослин: фізіологічні та екологічні аспекти. Фітосоціоцентр, 2006. 384 с.

19. Минайчев В.В., Сиголаева Т.Е., Кузнецов Д.А., Иванищев В.В. Влияние инов цинка и никеля на водообеспечен- ность проростков гороха и образование пигментов фотосинтеза. Известия ТулГУ. Естественные науки. 2016. Вып. 1. С. 77-89.

20. Sairam R.K., Srivastavag C. Induction of oxidative stress and antioxidant activity by hydrogen peroxide treatment in tolerant and susceptible wheat genotypes. Biol. Plant. 2000. Vol. 43. No 3. P. 381-386.

21. Vijayarengan P. Growth and biochemical variations in radish under zinc application. International Journal of Research in Plant Science. 2012. V. 2 (3). P. 43-49.

22. Rastgoo R., Alemzadeh A., Tale A.M. Effects of copper, nickel and zinc on biochemical parameters and metal accumulation in gouan, Aeluropus littoralis. Plant Knowledge Journal. 2014. V. 3 (1). P. 31-38.

23. Kosesakal T., Unal M. Effects of zinc toxicity on seed germination and plant growth in tomato. Fresenius Environmental Bulletin. 2012. V. 21. No 2. P. 315-324.

24. Ничипорович А.А., Строганова Л.Е., Власова М.П. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах. М.: АН СССР, 1969. С. 37-53.

25. Подпрятов Г.І., Войцехівський В.І., Мацейко Д.М. Основи стандартизації, управління якістю та сертифікація продукції рослинництва: посібник. К.: Арістей, 2004. 552 с.

26. Семина С.А., Мачнева В.В. Урожай и качество зерна яровой мягкой пшеницы в зависимости от сорта. Зерновое хазяйство. 2005. № 3. С. 23-24.

27. Уваров Г.И., Смирнова В.В., Смуров С.И. Роль сорта и предшественника в повышении урожая и качества зерна озимой пшеницы. Зерновое хазяйство. 2006. № 6. С. 15-17.

28. Кір'ян В.М. Оцінка вихідного матеріалу пшениці озимої м'якої за ознаками якості зерна. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2010. № 2. С. 35-40.



References

1. Bulygina, S.Ju. (2007). Mikrojelementy v sel'skom hozjajstve (Izdanie tret'e, pererabotannoe i dopolnennoe) [Trace elements in agriculture (Third Edition, revised and enlarged)]. Dnipropetrovs'k, Sich, 2007, 100 p.

2. ViTdflaush, I.R. Primenenie mikroudobrenij i reguljatorov rosta v intensivnom zemledelii [Application of microfertilizers and growth regulators in intensive agriculture]. Gorki, BSASA, 2015, 48 p.

3. Fateev, A.I., Zaharova, M.A Osnovy primenenija mikroudobrenij [Basics of the application of micronutrients]. Kharkov, Publishing house No 13, 2015, 134 p.

4. Fateev, A.I., Poljanchikov, S.P. Znachenie mikrojelementov v fermentativnih procesah v rastenii [The Significance of trace elements in fermentating processes in the plant]. Available at: https://reacom.kiev.ua/a192494-znachenie-mikroelementov-fermentativnyh.html.

5. Volkov, A.V. (2015). Jeffektivnost' primenenija razlichnyh sposobov, form i doz cinkovyh udobrenij pod jarovuju pshenicu na dernovo-podzolistyh pochvah: avtoref. dis. ... kand. biol. nauk: 06.01.04-agrohimija [Efficiency of application of various methods, forms and doses of zinc fertilizers for spring wheat on sod-podzolic soils: Avtoref. disser. ... cand. biol sciences: 06.01.04-Agrochemistry]. Moscow, 24 p.

6. Aristarhov, A.N., Bushuev, N.N., Safonova, K.G. Prioritety primenenija razlichnyh vidov, sposobov i doz mikroudobrenij pod ozimye i jarovye sorta pshenicy v osnovnyh prirodno-sel'skohozjajstvennyh zonah Rossii [Priorities of application of different types, methods and doses of micronutrients for winter and spring wheat varieties in the main natural and agricultural areas of Russia]. Agrohimija [Agrochemistry], 2012, no. 9, pp. 26-40.

7. Gengalo, O.M., Pavljuk, S.D., Chumak, A.A., Kishhak, V.M. Pozakoreneve pidzhyvlennja vodorozchynnymy do- bryvamy z mikroelementamy jak sposib optymizacii' umov zhyvlennja pshenyci ozymoi' [Foliar feeding with water soluble fertilizers with micronutrients as a way of optimizing nutritional conditions, winter wheat]. Naukovyj visnyk Nac. un-tu bio-resursiv i pryrodokorystuvannja Ukrai'ny [Scientific Bulletin of the NAT. University of life and environmental Sciences of Ukraine], 2010, no. 149, pp. 65-73.

8. Genc, Y., McDonald, G.K., Graham, R.D. Critical deficiency concentration of zinc in barley genotypes differing in zinc efficiency and its relation to growth responses. J. Plant Nutr. 2002, 25, no. 3, pp. 545-560.

9. Kenbaev, B., Sade, B. Response of field- grown baley cultivars grown on zinc-deficient soil to zinc application. Commun. Soil Sci. and Plant Anal. 2002. 33, no. 3-4, pp. 533-544.

10. Vazquez, M.D., Barcelo, J., Poschenrieder, Ch. Localization of zinc and cadmium: Thlaspi cearulescens (Brassicaceae), a metallophyte that can hyperaccumulate both metals. J. Plant Physiol. 1992, 140, no. 3, pp. 350-355.

11. Bogdan, M.M. (2016). Fiziologichne obg'runtuvannja vykorystannja kompleksnyh dobryv u posivah pshenyci ozymoi': dys. ... kand. s.-g. nauk: 03.00.12 - fiziologija Roslyn [Physiological substantiation of the use of complex fertilizers in winter wheat crops: dis. ... Candidate of Agricultural Sciences: 03.00.12 - plant physiology]. Kyiv, 191 p.

12. Korsunskaja, V.M. Velikij naturalist Charlz Damn [The great naturalist Charles Darwin]. Leningrad, Publishing House of Children's Literature, 1959, 121 p.

13. Kochubej, S.M., Shevchenko, V.V., Bondarenko, O.Ju., Panas, I.D. Dinamika izmenenij funkcional'noj aktivnosti fotosinteticheskogo apparata rastenij goroha, vyzyvaemyh vysokotemperaturnym stressom [Dynamics of changes in the functional activity of the photosynthetic apparatus of pea plants, caused by high temperature stress]. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2013, no. 6, pp. 152-156.

14. Lebedeva, T.S., Sytnik, K.M. Pigmenty rastitel'nogo mira [Pigments of the plant world]. Kyiv, Scientific thought, 1986, 87 p.

15. Rozhkov, A.O. Vmist pigmentiv fotosyntezu v lystkah roslyn pshenyci tverdoi' jaroi' za dii' pidzhyvlen' posiviv sechovynoju ta mikrodobryvamy [Content of photosynthesis pigments in leaves of hard wheat plants under the influence of crops of urea and micronutrient fertilizers]. Available at: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Agronomija/ article/viewFile/1131/1085.

16. Mal'ceva, N.M., Gajevs'kyj, A.P., Derev'janko, K.P. Vplyv biologichno aktyvnyh rechovyn ta i'h kompozycij na vmist fotosyntetychnyh pigmentiv v lystkah ozymoi' pshenyci v umovah deficytu fosforu [Effect of biologically active substances and their compositions on the content of photosynthetic pigments in leaves of winter wheat under conditions of phosphorus deficiency]. Fyzyologyja y byohymyja kul't. rastenyj [Physiology and biochemistry of the cult. plants], 2011, Vol. 43, no. 5, pp. 403-411.

17. Kaznina, N.M., Batova, Ju.V., Lajdinen, G.F., Titov, A.F. Vlijanie cinka na rost i fotosinteticheskij aparat rastenij pshenicy v uslovijah optimuma i gipotermii [Influence of zinc on growth and photosynthetic apparatus of wheat plants under conditions of optimum and hypothermia]. Tr. Karel'skogo nauchnogo centra RAN [Works Karelian Scientific Center of the Russian Academy of Sciences], 2017, no. 12, pp. 118-124.

18. Shadchyna, T.M., Guljajev, B.I., Kirizij, D.A. (2006). Reguljacija fotosyntezu i produktyvnist' roslyn: fiziologichni ta ekologichni aspekty [Regulation of photosynthesis and plant productivity: physiological and environmental aspects]. Fitosociocentr, 384 p.

19. Minajchev, V.V., Sigolaeva, T.E., Kuznecov, D.A., Ivanishhev, V.V. Vlijanie inov cinka i nikelja na vodoobespechennost' prorostkov goroha i obrazovanie pigmentov fotosinteza [The influence of zinc and nickel on the water availability of pea seedlings and the formation of photosynthesis pigments]. Izvestija TulGU. Estestvennye nauki [News of TSU. Natural Sciences], 2016, Issue 1, pp. 77-89.

20. Sairam, R.K., Srivastavag, C. Induction of oxidative stress and antioxidant activity by hydrogen peroxide treatment in tolerant and susceptible wheat genotypes. Biol. Plant. 2000, Vol. 43, no. 3, pp. 381-386.

21. Vijayarengan, P. Growth and biochemical variations in radish under zinc application. International Journal of Research in Plant Science. 2012, V. 2 (3), pp. 43-49.

22. Rastgoo, R., Alemzadeh, A., Tale, A.M. Effects of copper, nickel and zinc on biochemical parameters and metal accumulation in gouan, Aeluropus littoralis. Plant Knowledge Journal. 2014, V. 3 (1), pp. 31-38.

23. Kosesakal, T., Unal, M. Effects of zinc toxicity on seed germination and plant growth in tomato. Fresenius Environmental Bulletin. 2012, V. 21, no. 2, pp. 315-324.

24. Nichiporovich, A.A., Stroganova, L.E., Vlasova, M.P. Fotosinteticheskaja dejatel'nost' rastenij v posevah [Photosynthetic activity of plants in crops]. Moscow, AN SSSR, 1969, pp. 37-53.

25. Podprjatov, G.I., Vojcehivs'kyj, V.I., Macejko, D.M. (2004). Osnovy standartyzacii', upravlinnja jakistju ta sertyfikacija produkcii' roslynnyctva [Basics of standardization, quality management and certification of crop production]. Kyiv, Aristej, 552 p.

26. Semina, S.A., Machneva, V.V. Urozhaj i kachestvo zerna jarovoj mjagkoj pshenicy v zavisimosti ot sorta [Harvest and grain quality of spring soft wheat depending on the variety]. Zernovoe hazjajstvo [Grain farm], 2005, no. 3, pp. 23-24.

27. Uvarov, G.I., Smirnova, V.V., Smurov, S.I. Rol' sorta i predshestvennika v povyshenii urozhaja i kachestva zema ozimoj pshenicy [The role of the variety and its predecessor in increasing the yield and grain quality of winter wheat]. Zernovoe hazjajstvo [Grain farm], 2006, no. 6, pp. 15-17.

28. Kir'jan, V.M. Ocinka vyhidnogo materialu pshenyci ozymoi' m'jakoi' za oznakamy jakosti zerna [Estimation of the source material of wheat of winter soft on the basis of grain quality]. Visnyk Poltavs'koi' derzhavnoi' agrarnoi' akademii' [Herald Poltava State Agrarian Academy], 2010, no. 2, pp. 35-40.

Размещено на Allbest.ru

...