Міграція 137Cs и 90Sr на чорноземах типових в овочеву продукцію Центрального Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міграція ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr на чорноземах типових в овочеву продукцію Центрального Лісостепу України

Розпутній О.І., Герасименко В.Ю., Перцьовий І.В., Скиба В.В., Савеко М.Є.; Білоцерківський національний аграрний університет

Для виконання встановленої мети було здійснено відбір зразків продукції рослинництва та ґрунту на приватних ділянках жителів сіл Йосипівка та Тарасівка. Досліджувані території Білоцерківського району розташовані у північно-східній частині правобережного Лісостепу України і представлені переважно чорноземами типовими малогумусними на лесах в межах межирічних рівнин. Встановлено забруднення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr овочевої продукції, яка була вирощена на присадибних ділянках жителів сіл Йосипівка та Тарасівка Білоцерківського району, що зазнали радіоактивного забруднення та знаходяться у південній частині Київської області, Центрального Лісостепу України. З'ясовано вміст ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у ґрунтах та встановлена щільність забруднення присадибних ділянок даних сіл. Обчислено та встановлено коефіцієнти переходу надходження радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із ґрунту чорнозему типового в рослини, зокрема огірки, картоплю, цибулю ріпчасту, буряк столовий, моркву, помідори, капусту білокачанну, що дає можливість на основі розрахованих коефіцієнтів переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr спрогнозувати забруднення даними радіонуклідами продукції рослинництва, яка буде вирощуватися на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу України. Зменшення переходу радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із ґрунту в продукцію рослинництва - одне з основних завдань ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами землях. Дослідження дають змогу більш детально вияснити сучасний стан міграції даних радіонуклідів у ланці “грунт - рослина” в агроекосистемах Центрального Лісостепу України з подальшим прогнозуванням.

Ключові слова: радіонукліди ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, щільність забруднення, коефіцієнти переходу.

Миграция ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr на черноземах типичных в овощную продукцию Центральной Лесостепи Украины

А.И. Распутний, В.Ю. Герасименко, И.В. Перцевой, В.В. Скиба, М.Е. Савеко

Для выполнения поставленной цели был осуществлен отбор образцов продукции растениеводства и почвы на частных участках жителей сел Осиповка и Тарасовка. Исследуемые территории Белоцерковского района расположены в северо-восточной части правобережной Лесостепи Украины и представлены преимущественно черноземами типичными малогумусными на лесах в пределах межречных равнин. Установлено загрязнение ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr овощной продукции, выращенной на приусадебных участках жителей сел Осиповка и Тарасовка Белоцерковского района, которые подверглись радиоактивному загрязнению и находятся в южной части Киевской области, Центральной Лесостепи Украины. Выяснено содержание ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr в почвах и установлена плотность загрязнения приусадебных участков данных сел.

Вычислено и установлено коэффициенты перехода поступления радионуклидов ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr из почвы чернозема типичного в растения, в частности огурцы, картофель, лук репчатый, свеклу столовую, морковь, помидоры, капусту белокочанную, что дает возможность на основе выясненных коэффициентов перехода ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr спрогнозировать загрязнения данными радионуклидами продукции растениеводства, которая будет выращиваться на радиоактивно загрязненных территориях Центральной Лесостепи Украины. Уменьшение перехода радионуклидов ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr из почвы в продукцию растениеводства - одна из основных задач ведения сельскохозяйственного производства на загрязненных радионуклидами землях. Исследования позволяют более подробно выяснить современное состояние миграции данных радионуклидов в звене "почва - растение" в агроэкосистемах Центральной Лесостепи Украины с последующим прогнозированием.

Ключевые слова: радионуклиды ¹³⁷Cs и ⁹⁰Sr, плотность загрязнения, коэффициент перехода.

Migration of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr from black soil into vegetable of the Central part of the Forest-steppe zone of Ukraine

O. Rozputnyi, V. Herasymenko, I. Pertsovyi, V. Skyba, M. Saveko

Regardless of the time after the Chernobyl disaster, the problem of radioactive contamination is very urgent. At present, 6.7 million hectares of our country remain contaminated, of which 1.2 million hectares of land are contaminated with ¹³⁷Cs with a density of 42 to 589 kBq/m² (1-15 Ci/km²). There are 2,161 settlements in the radioactively contaminated territories, where there are about 3 million inhabitants. For the inhabitants of rural areas of these settlements, the main part of food products belongs to the products obtained from the land, so the definition of plant contamination by artificial radionuclides ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr on the lands affected by radioactive contamination. The Chernobyl accident is relevant, since the internal dose of radiation is formed due to consumed products, grown in private plots. Reducing the transition of radionuclides ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr from soil to crop production is one of the main tasks of agricultural production on contaminated radionuclide lands. The realization of these researchers will clarify the current state of migration of data of radionuclides in the soil-vegetation link in the agro eco systems of the Central Forest-steppe of Ukraine.

From the moment of the Chernobyl accident, leading scientists conducted a sufficiently large number of scientific studies on the migration of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr in agricultural production facilities, their accumulation in food products and the assessment of human exposure doses. The focus of the scholars focused on the territory of Polissya. Preferably migration of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr in separate links and systems of the trophic chain. In addition, somewhat more attention is paid to ¹³⁷Cs, which is the main dose-forming radionuclide. In addition, in forest-steppe areas that are radioactively contaminated, a significant proportion of pollution occurs at ⁹⁰Sr, whose migration rate, according to scientists, will gradually increase. All these data led to the need for a detailed study of the state of migration of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr in the soil-vegetation chain of agro eco systems of agricultural enterprises and private parts of the central forest-steppe affected by radioactive contamination because of the Chornobyl accident in the remote period.

The purpose of these studies was to study the migration of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr in the chain of soil plants in the villages Yosypivka and Tarasivka of the Kyiv region of the central forest-steppe of Ukraine, as well as the determination of the coefficients of transition of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr from typical black soil to vegetable products for the next prognostication.

The investigated areas of the Bila Tserkva district are located in the north-eastern part of the right-bank forest-steppe region of Ukraine and are represented mainly by typical low-humus black soil in the forests within the boundary plains. In order to achieve this goal, selection of samples of crop production and soil was carried out on private plots of peasants of Yosypivska and Tarasivska villages of the Bila Tserkva district of Kyiv region according to generally accepted methods. The territory of these settlements fell into the zone of the "southern trace of radioactive contamination" and is associated with the third and fourth zones of radioactive contamination. After preparation of samples, the activity of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr was determined in the life safety department of the Bila Tserkva National Agrarian University at the USK Gamma Plus spectrometric complex according to the methodology for this device. To determine ⁹⁰Sr, selective radiochemical separation was performed by precipitation of oxalates. The ⁹⁰Sr determination was performed on the USC Gamma Plus beta spectrometric path. These studies were processed using the statistical method using the Microsoft Excel program.

The main vegetable crops grown on private plots were carrots, cucumbers, potatoes, cabbage, tomatoes, zucchini, onions, peppers and radish. These studies were conducted during 2016-2018. From the data of the research it is clear that the least activity of ¹³⁷Cs was in potatoes, onions and cucumbers. In zucchini and pepper, it appeared twice, carrots and tomatoes - almost four times, beets and radish - almost in 8, and beans - 11 times higher.

Our studies show that there is a direct proportional relationship between the activity of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr in the yield of vegetable crops and the level of the soil contamination. The research results make it possible, on the basis of the explained coefficient of transfer of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr, to predict the contamination by plant radionuclides that will be grown in radioactive contaminated territories of the Central Forest-steppe of Ukraine. The coefficients of transition of ¹³⁷Cs from soil (typical black soil) to vegetable crops grown in the III zone of radioactive contamination accumulate from 0.01 to 0.09 and ⁹⁰Sr - from 0.01 to 0.30. The lowest coefficient of transition of ¹³⁷Cs in potatoes, onions and cucumbers (0.01). In cabbage, squash and pepper, the transition factor is twice as high (0.03), and in carrots and tomatoes it is three times higher (0.04), in beets - 5 times, radish - 6 and beans - in 9 times higher. The lowest transfer coefficient of 90Sr in onions (0.01), in tomatoes and cucumbers it is 2 times higher (0.02), in pepper - 4 times higher (0.04), potatoes and cabbage - nine times higher (0.09), and in beets, radishes, carrots and beans in 27-30 times higher. The research conducted by us proves that the studied vegetable production, obtained in the settlements of Yosypivka and Tarasivka, does not exceed DR-2006, that is, it is quite suitable for use. The coefficients of the transition of radionuclides ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr from the soil (in this case, this typical black soil) to crop production grown on peasants' plots have been determined, which will allow to predict in the future the contamination of ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr of vegetable products on the radically contaminated territories of the Central Forest-Steppe data. The content of radionuclide contamination of vegetable products after 33 years of the Chernobyl disaster proves that the problem of monitoring, studying and forecasting of products is still very relevant.

Key words: ¹³⁷Cs and ⁹⁰Sr radionuclides, pollution density, transition coefficient.

Постановка проблеми

Незалежно від часу, який минув із моменту Чорнобильської катастрофи, проблема радіоактивного забруднення є актуальною. На даний час залишаються забрудненими 6,7 млн га території нашої держави, серед яких 1,2 млн га земель забруднені ¹³⁷Cs зі щільністю від 42 до 589 кБк/м² (1-15 Кі/км²). На радіоактивно забруднених територіях знаходяться 2161 населені пункти, у яких проживають близько 3 млн жителів (20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє: Національна доповідь України). Для жителів сільської місцевості даних населених пунктів головна частка продуктів харчування припадає на продукти, що одержані з присадибних ділянок. Саме тому визначення забрудненості продукції рослинництва штучними радіонуклідами ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr на угіддях, які потрапили під дію радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, є актуальним, адже внутрішня доза опромінення формується за рахунок спожитої продукції, яка вирощена на приватних ділянках [1-17, 20-30]. Зменшення переходу радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із ґрунту в продукцію рослинництва - одне з основних завдань ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами землях [1-10]. Здійснення цих досліджень дасть змогу більш детально вияснити сучасний стан міграції даних радіонуклідів у ланці “грунт - рослина” в агроекосистемах Центрального Лісостепу України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Від моменту Чорнобильської аварії провідними вченими (Б.С. Прістер, 2011; О.І. Фурдичко, М.Д. Кучма, Г.М. Чоботько, 2011; В.А. Кашпаров, М.М. Лазарєв, 2011; Д.М. Гродзинський, 2011; І.М. Гудков, 2009; І.А. Ліхтарьов, 2012 та ін.) було проведено значну кількість наукових досліджень із вивчення міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в об'єктах сільськогосподарського виробництва, акумуляції їх у продовольчій продукції та оцінки доз опромінення людини. Головну увагу вчених було зосереджено на зоні Полісся. До того ж, більше уваги приділяється ¹³⁷Cs, що є основним дозоутворюючим радіонуклідом [1-18, 30]. Окрім того, на територіях Лісостепу, які радіоактивно забруднені, значна частка забруднення припадає на ⁹⁰Sr, інтенсивність міграції якого, на думку вчених, буде зростати [4, 5, 15, 26-30]. Усі ці дані зумовили необхідність детального вивчення стану міграції ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в ланцюзі «ґрунт - рослина» агроекосистем сільськогосподарських підприємств і приватних ділянок Центрального Лісостепу, які потрапили під вплив радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської аварії у віддалений період.

Вміст забруднення радіонуклідами овочевої продукції через 33 роки після Чорнобильської катастрофи доводить, що проблема моніторингу, вивчення та прогнозування в продукцію є актуальною донині.

Метою дослідження було дослідити міграцію ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в ланцюзі «ґрунт - рослина» в селах Йосипівка та Тарасівка Київської області Центрального Лісостепу України та встановити коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із чорнозему типового в овочеву продукцію для наступного прогнозування.

Матеріал і методика дослідження

Досліджувані території Білоцерківського району розташовані у північно-східній частині правобережного Лісостепу України і представлені переважно чорноземами типовими малогумусними на лесах у межах межирічних рівнин. Для виконання встановленої мети було здійснено відбір зразків продукції рослинництва та ґрунту на приватних ділянках жителів сіл Йосипівка і Тарасівка Білоцерківського району Київської області згідно із загальноприйнятими методиками [31-34]. Територія даних населених пунктів потрапила під зону південного сліду радіоактивного забруднення. Після підготовки проб, у зразках визначили активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr на кафедрі безпеки життєдіяльності Білоцерківського національного аграрного університету на спектрометричному комплексі “УСК Гамма Плюс” згідно з методикою для даного приладу [31, 32]. Для визначення ⁹⁰Sr проводили селективне радіохімічне виділення осадженням оксалатів. Визначення ⁹⁰Sr проводили на бета-спектрометричному тракті УСК “Гамма Плюс” [31]. Дані досліджень обробляли статистичним методом із використанням програми Microsoft Excel.

Основні результати дослідження

Головними овочевими культурами, які вирощувалися на присадибних ділянках, були морква, огірки, картопля, капуста, помідори, кабачки, столові буряки, цибуля, перець та редька. Дані досліджень були проведені протягом 2015-2018 рр. Досліджено активності ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в овочевих культурах та розраховано коефіцієнти їхнього переходу на присадибних ділянках. Відповідно до даних, наведених на рисунках 1, 2, видно, що найменша активність ¹³⁷Cs була в картоплі, цибулі й огірках. У кабачках та солодкому перці вона виявилася у 2 рази вищою, моркві й помідорах - майже в 4, буряках і редьці - майже у 8, а квасолі - в 11 разів вищою.

Рис. 1 Залежність між активністю ¹³⁷Cs і щільністю забруднення ґрунту

Так, у середньому активність ¹³⁷Cs у картоплі складала 2,83 Бк/кг, капусті - 5,67, буряках столових - 13,93, моркві - 8,45, цибулі - 2,84, помідорах - 8,36, огірках - 2,85, кабачках - 5,65, солодкому перці - 5,65, редьці - 16,75 та квасолі - 26,54 Бк/кг.

Рис. 2 Залежність між активністю ⁹⁰Sr і щільністю забруднення ґрунту

Активність ⁹⁰Sr у картоплі була 2,70 Бк/кг, капусті - 2,53, столових буряках - 9,0, моркві - 7,98, цибулі - 0,34, помідорах - 0,60, огірках - 0,62, кабачках - 4,67, солодкому перці - 1,10, редьці - 7,45 та квасолі - 7,87 Бк/кг. З отриманих даних дослідження активності ⁹⁰Sr в овочевих культурах ми спостерігаємо, що найменша його активність була в цибулі, у 2 рази вищою - у помідорах та огірках, у 4 - у перці солодкому, майже в 10 - у картоплі та капусті, у 20 - у кабачках та у 30 разів була вищою в столових буряках, моркві й квасолі.

Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs із ґрунту в овочеві культури, які вирощені в III зоні радіоактивного забруднення, накопичують від 0,01 до 0,09, а ⁹⁰Sr - від 0,01 до 0,30 (рис. 3). Найнижчий коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs у картоплі, цибулі та огірках (0,01). У капусті, кабачках та перці солодкому коефіцієнт переходу у 2 рази вищий (0,03), у моркві та помідорах - у 3 (0,04), у буряках - у 5, у редьці - в 6 та квасолі - у 9 разів вищий.

Найменший коефіцієнт переходу ⁹⁰Sr у цибулі (0,01), у помідорах та огірках він у 2 рази вищий (0,02), у перці - у 4 (0,04), картоплі та капусті - у 9 (0,09), а в буряків столових, редьці, моркві та квасолі - у 27-30 разів вищий.

Згідно з ГН 6.6.1.1-130-2006 «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в продуктах харчування і питній воді», активність ¹³⁷Cs в картоплі не має переважати 60 Бкг/кг, у свіжих овочевих і бобових культурах - 20 Бк/кг, а ⁹⁰Sr - 40 Бк/кг у картоплі та 20 Бк/кг у свіжих овочевих і бобових культурах. Відповідно, овочева продукція відповідає критеріям радіаційної безпеки.[35]

Із даних ми бачимо, що в середньому найменша активність ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в овочевих культурах, які були вирощені в селі Тарасівка вдвічі нижча, у порівнянні з продукцією із села Йосипівка. Таким чином, у середньому активність ¹³⁷Cs у картоплі становила 1,10 Бк/кг, капусті - 3,10, буряках столових - 5,45, моркві - 3,67, цибулі - 1,23, помідорах - 3,45, огірках - 1,33, кабачках - 2,56, солодкому перці - 2,32, редьці - 6,44 та квасолі - 9,58 Бк/кг. Активність ⁹⁰Sr у картоплі була 1,51 Бк/кг, капусті - 1,52, столових буряках - 5,05, моркві - 4,71, цибулі - 0,17, помідорах - 0,35, огірках - 0,34, кабачках - 2,86, солодкому перці - 0,67, редьці - 4,37 та квасолі - 5,4 Бк/кг. Найменша активність ¹³⁷Cs була в огірках, картоплі, цибулі, у кабачках і солодкому перці вона була у 2 рази, моркві й помідорах - майже в 4, буряках і редьці - майже у 8, а квасолі - у 10 разів вищою. Найнижча активність ⁹⁰Sr була в цибулі, у 2 рази вищою - в помідорах та огірках, у 4 - в солодкому перці, майже в 10 - у картоплі й капусті, у 20 - в кабачках і у 30 разів вищою - в буряках столових, моркві і квасолі.

Як зазначалося вище, накопичення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr овочевими культурами залежить від властивостей їх мінерального живлення. Таким чином, рослини, які містять чимало калію, накопичують більше радіоактивного цезію, а культури, які містять багато кальцію, вміщують у себе більше радіоактивного стронцію. Згідно з даними літературних джерел, вміст калію в білокачанній капусті становить 190 мг/100 гр, буряках столових - 278, моркві - 195, помідорах - 304, огірках - 157/100 гр, перці солодкому - 145, редьці - 265 мг/100 гр. Кальцію в капусті міститься 53 мг/100 г, буряках столових - 42, моркві - 49, помідорах - 15, огірках - 24, перці солодкому - 19, цибулі - 27, редьці - 37 мг/100 г. Коефіцієнти переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із ґрунту в овочеві культури, які були вирощені на приватних ділянках, майже однакові та складають ¹³⁷Cs - від 0,01 до 0,09 і ⁹⁰Sr - від 0,01 до 030 (рис. 3).

Рис. 3. Коефіцієнти переходу Cs і Sr в овочеву продукцію.

Це можна пояснити тим, що ґрунти на присадибних ділянках даних населених пунктів - це чорноземи типові легко- та середньосуглинкові із середнім вмістом гумусу (3,3 - 3,6 %), із нейтральною реакцією середовища водної витяжки (6,80 - 7,72) та щільністю ґрунту 1,18 - 1,25 г/см³, та середнім вмістом обмінного калію (82 - 120 мг/кг) і кальцію (15 - 20 мг-екв/100 г). Ми з'ясували, що найменший коефіцієнт переходу ¹³⁷Cs у картоплі, цибулі й огірках (0,01). У білокачанній капусті, кабачках і перці солодкому коефіцієнт переходу у 2 рази вищий (0,02), у моркві й помідорах - у 3 (0,03), у буряках - у 5, редьці - в 6, а квасолі - у 9 разів вищий. Найнижчий коефіцієнт переходу ⁹⁰Sr спостерігається в цибулі (0,01), у помідорах та огірках він у 2 рази вищий (0,02), у перці - в 4 (0,04), картоплі та капусті - у 9 (0,09), а в буряках столових, моркві, білій редьці та квасолі - у 28-30 разів вищий. Дані досліджень, що були здійснені протягом 2016-2018 рр., свідчать про те що, між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в овочевих культурах й щільністю забруднення ґрунту є пряма пропорційна залежність.

Дані проведених досліджень свідчать, що між активністю ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr в урожаях овочевих культурах і щільністю забруднення ґрунту є пряма пропорційна залежність. Результати досліджень дають можливість на основі вияснених коефіцієнтів переходу ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr спрогнозувати забруднення даними радіонуклідами продукції рослинництва, що буде вирощуватися на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу України.

радіонуклід ґрунт чорнозем рослина

Висновки

1. Проведені нами дослідження доводять, що овочева продукція, яка була отримана в населених пунктах Йосипівка та Тарасівка, не перевищує ДР - 2006, тобто вона цілком придатна для використання. Але, незважаючи на це, варто зауважити, що дані досліджень свідчать про вміст штучних радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr, які раніше в природі самостійно не існували, тому потрібно проводити постійний контроль за їх вмістом в агроекосистемах.

2. Визначено коефіцієнти переходу радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr із ґрунту (чорнозем типовий) у продукцію рослинництва, що вирощувалася на присадибних ділянках. Це дозволить у подальшому спрогнозувати забруднення ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr овочевої продукції на радіоактивно забруднених територіях Центрального Лісостепу.

Список літератури

1. Atlas of Cesium deposition on Europe after the Chernobyl accident. Luxembourg, European Commission, 1998, ISBN 92-828-3140-X. 63 p.

2. Kashparov Valerii. Report Chernobyl: 30 Years of Radioactive Contamination Legacy. Report. Lead writer and coordination of report professor Valerii Kashparov. Kyiv: UIAR, 2016. DOI: 10.13140/RG.2.1.3810.9682. 60 p.

3. Beresford N.A., Fesenko S., Konoplev A., Skuterud L., Smith J.T., Voigt G. Thirty years after the Chernobyl accident: what lessons have we learnt? Journal of Environmental Radioactivity. 2016. V. 157. P. 77-89.

4. Гудков I.M., Кашпаров В.О. Актуальні завдання і проблеми сільськогосподарської радіоекології через чверть століття після аварії на Чорнобильській АЕС. Вісник ЖНАЕУ. 2012. № 1. Т. 1. С. 27-36.

5. Гудков I.M., Лазарев M.M. Особливості ведення сільськогосподарського виробництва на забруднених радіонуклідами територіях Лісостепу. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Лісостепу України. К., 2003. Вид-во ТОВ “Алефа”. Т. 1. С. 747-775.

6. Зубець М.В., Прістер Б.С., Алексахін P.M., Богдевіч I.M., Кашпаров В.А. Актуальні проблеми і завдання наукового супроводу виробництва сільськогосподарської продукції в зоні радіоактивного забруднення Чорнобильської АЕС. Агроекологічний журнал. 2011. № 1. С. 3-20.

7. Кашпаров В.А., Поліщук С.В., Отрешко Л.M. Радіологічні проблеми ведення сільськогосподарського виробництва на забрудненій в результаті Чорнобильської катастрофи території України. Чорнобильський науковий вісник. Бюлетень екологічного стану зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення. 2011. № 2 (38). С. 13-30.

8. Прістер Б.С. Проблеми радіаційного захисту населення на територіях, забруднених у наслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вісник НАН України. 2011. № 4. С. 3-11.

9. Романчук Л.Д. Радіоекологічна оцінка формування дозового навантаження у мешканців сільських територій Полісся України: монографія. Житомир: Полісся, 2015. 300 с.

10. Фещенко В.П., Гуреля В.В. Прогностичний аналіз екологічної безпеки сільськогосподарського виробництва на радіоактивно забруднених агроландшафтах Полісся. Збалансоване природокористування. 2016. № 3. С. 25-30.

11. Якименко І.M., Швиденко І.К., Райчук Л.А., Паньковська Г.П. Визначення рівня радіаційного забруднення бульб картоплі, вирощеної в умовах Українського Полісся. Науковий вісник НЛТУ України. 2013. Вип. 23.4. С. 105-110.

12. Gerasimenko V., Rоzputny O., Pertsovyi I., Skyba V., Saveko M. Migration and prognosis of radionuclides ¹³^ and ⁹⁰Sr in vegetable produce: the case of villages of the Central Forest-Steppe of Ukraine in the remote period after Chernobyl Disaster. Ukrainian Journal of Ecology. 2017. № 7(3). С. 246-250.

13. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). Державні гігієнічні нормативи.

14. Schuller P., Handl I., Tramper R. Dependence of the 137Cs soil - to - plant transfer factor on soil parameters. Health Physics. 1988. Vol. 55, № 3. P. 575-577.

15. Herasymenko V., Pertsovyi I., Rozputnyi O. Assessment of the radiation safety of the rural population of the Central forest-steppe of Ukraine in the remote period after the Chernobyl catastrophe. Proceedings of the 2nd Annual Conference «Technology transfer: fundamental principles and innovative technical solutions». Tallinn, Estonia, DKLex Academy OU and «Scientific Route» OU, November 23, 2018. P. 30-33.

16. Дутов О.І., Ландін В.П., Mельничук А.О., Гриник О.І. Радіаційно-екологічні аспекти використання забруднених земель у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС. Агроекологічний журнал. 2015. № 1. С. 115-121.

17. Чоботько Г/M., Ландін В.П., Райчук Л.А. Основні чинники формування доз внутрішнього опромінення населення радіоактивно забруднених регіонів у віддалений період після аварії на Чорнобильській АЕС. Радіоекологія- 2014: Mат. наук.-практ. конф. з міжнародною участю (Київ, 24-26 квітня 2014 р.). Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка. С. 355-358.

18. Дутов О.І., Єрмолаєв M.M. Радіаційно-екологічні аспекти використання ґрунтів, забруднених радіонуклідами. Вісник аграрної науки. 2013. № 2. С. 51-54.

19. Raichuk L.A. The elements of the technique for evaluating the population internal irradiation doses ormation to the remote stage of consequences of the Chernobyl NPP accident overcoming. Scientific Bulletin of UNFU. 2014. 24.07.

20. Chobotko G., Raychuk L., Shvidenko I., McDonald I., The issue of radioactive contamination in context of ecosystem services development. Agricultural science and practice. 2016. № 3. Р. 48-53.

21. Чоботько DM., Ландін В.П., Райчук Л.А., Швиденко І.К., Уманський M.D Оцінювання формування дози внутрішнього опромінення населення на віддаленому етапі подолання наслідків аварії на ЧАЕС. Вісник аграрної науки. 2015. № 7. С. 54-58.

22. Tsubokura M., Nomura S., Sakaihara K., Kato S., Leppold C., Furutani T. Estimated association between dwelling soil contamination and internal radiation contamination levels after the 2011 Fukushima Daiichi nuclear accident in Japan. BMJ Open. 2016. 6. e010970.

23. Чоботько Д.M., Ландін В.П., Райчук Л.А., Швиденко І.К., Уманський M.D До питання оцінювання формування дози внутрішнього опромінення населення на віддаленому етапі подолання наслідків аварії на Чорнобильській AEC. Збірник матеріалів XXIII щорічної наукової конференції Інституту ядерних досліджень НАН України. 2016. Випуск 4. C. 233-234.

24. Compendium of Dose Coefficients based on ICRP Publication 60. ICRP PUBLICATION 119. 2012. ICRP, Published by Elsevier Ltd. 130 р.

25. Загальнодозиметрична паспортизація та результати ЛВЛ-моніторингу в населених пунктах України, які зазнали радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи. Дані за 2011 р. Збірка 14. К.: МОЗ України, НАМН України, МНС України, Держагенство України з управління зоною відчуження, ДУ «ННЦРМ НАМН України», НДІ радіаційного захисту АТН України 2012.

26. Jelin B.A., Sun W., Kravets A., Naboka M., Stepanova E.I., Vdovenko V.Y. Quantifying annual internal effective 137Cesium dose utilizing direct body burden measurement and ecological dose modeling. J. of Exp. Sci. and Environ. Epidemiol. 2016, 26(6),

27. Kimura Y., Okubo Y., Hayashida N., Takahashi J., Gutevich A., Chorniy S. Evaluation of the relationship between current internal 137Cs exposure in residents and soil contamination west of Chernobyl in Northern Ukraine. PLoS One. 2015, 10(9). e0139007.

28. Uematsu S., Vandenhove H., Sweeck L., Van Hees M., Wannijn J., Smolders E. Variability of the soil-to-plant radiocaesium transfer factor for Japanese soils predicted with soil and plant properties J. Environ. Radioact., 153, 2016. P. 51-60.

29. Skuterud H., Thprring M.A., Ytre-Eide. Use of total 137Cs deposition to predict contamination in feed vegetation and reindeer 25 years after Chernobyl. ICRER 2014 - Third International Conference on Radioecology and Environmental Radioactivity, 7-12 September 2014 (Barcelona, Spain).

30. Beresford N.A., Fesenko S., Konoplev A., Smith J.T., Skuterud L., Voigt G. Thirty years after the Chernobyl accident: What lessons have we learnt? J. Environ. Radioact., 157. 2016. P. 77-89.

31. Методика измерения активности бета-излучающих радионуклидов в счетных образцах с использованием программного обеспечения «Прогресс». М., 1996. 27 с.

32. Методика измерения активности радионуклидов в счетных образцах на сцинтилляционном гамма-спектрометре с использованием программного обеспечения «Прогресс». М., 1996. 38 с.

33. Методичні рекомендації з відбору зразків ґрунту для радіоізотопного аналізу при обстеженні сільгоспугідь. Довідник для радіологічних служб Мінсільгосппроду України. К. 1997. С. 14-15.

34. Инструктивно-методические указания: Реконструкция и прогноз доз облучения населения, проживающего на территориях Украины, подвергшихся радиоактивному загрязнению в результате аварии ЧАЭС: Методика-97. МЗ Украины, АМН Украины, МНС Украины, НЦРМ АМН Украины, НИИ Рз АтН Украины. К., 1998. 76 с.

35. ГН 6.6.1.1-130-2006. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів ¹³⁷Cs і ⁹⁰Sr у продуктах харчування та питній воді. Державні гігієнічні нормативи.

Размещено на Allbest.ru