Трансформація кислотно-основних показників ґрунту та баланс кальцію за різного удобрення і вапнування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформація кислотно-основних показників ґрунту та баланс кальцію за різного удобрення і вапнування

Господаренко Г. М., д-р с.-г. наук ПРОКОПЧУК І. В., канд. с.-г. наук Уманський національний університет садівництва

Трансформация кислотно-основных показателей почвы и баланс кальция при различном удобрении и известковании

Г. Н. Г осподаренко, И. В. Прокопчук

Рассмотрены вопросы влияния минеральных удобрений и совместного их применения с дефекатом на смену кислотно-основных показателей чернозема оподзоленного тяжелосуглинистого. Показано, что внесение одних только минеральных удобрений способствует подкислению чернозема оподзоленного, уменьшению содержания кальция и магния, суммы поглощенных оснований и снижению степени насыщености почвы на основания. Обменная кислотность вариантов без применения дефеката, только на фоне минеральных удобрений составляет от 5,1 до 5,3 от pH, гидролитическая кислотность 3,25-3,68 смоль/кг, содержание обменного кальция и магния уменьшилось до 17,9-19,6 и 2,20-2,36 смоль/кг соответственно, сумма поглощенных оснований снизилась до 26,1-27,5 смоль/кг, а степень насыщения почвы на основы до 8889 %. Внесение дефеката совместно с различными дозами минеральных удобрений значительно улучшало кислотноосновные показатели почвы, происходило устранения избыточной кислотности, соответственно рН._ол 5,3-6,2 от рН, содержание обменного кальция на четвертый год действия дефеката увеличился до 19,1-20,6 мг/кг в зависимости от варианта удобрения, одновременно выросли показатели суммы поглощенных оснований - 28,1-30,3 смоль/кг. Расчеты баланса кальция в короткоротационном полевом севообороте при условии внесения минеральных удобрений на фоне действия различных доз дефеката от 4,5 до 13,5 т/га показали, что в вариантах опыта с внесением только минеральных удобрений формируется резко отрицательный баланс кальция. Внесение различных доз минеральных удобрений на фоне действия от половинной до полутора дозы дефеката способствует тому, что баланс кальция формируется положительным. Установлено, что внесенный кальций с дозой дефеката 4 т/га в сочетании с высокими дозами минеральных удобрений за четыре года более чем на половину расходуется, тогда как за одинарной дозы его внесения (9 т/га) запасов кальция может хватить еще на одну ротацию четырёхпольного севооборота. мінеральне добриво дефекат чорнозем

Ключевые слова: чернозем оподзоленный, минеральные удобрения, дефекат, известкование, кислотноосновные показатели, баланс кальция.

Transformation of acid-base soil indices and calcium balance for different fertilizers and liming

H. Hospodarenko, I. Prokopchuk

The article deals with the issues of the influence of mineral fertilizers and their combined use with defecate on change the acid-basic parameters of podzolized loamchernozem. It is proved that the application of mineral fertilizers alone contributes to the acidification of podzolized chernozem, the reduction of calcium and magnesium content, the amount of absorbed bases and the decrease of the degree of soil saturation on the base. Thus, the exchange acidity of the soil of the experimental variants without the defecate introducing had pH of 5.2-5.3.

In variants with the combined application of mineral fertilizers and different doses of defecate for the fourth year of its action is 5.3-5.5 pH under introducing the half dose, 5.7-5.7 pH of the single dose and pH 5.8-6.1 under introducing one and half dose of defecate. Hydrolytic acidity variation ranged from 3.25-3.68 mole/kg in the variants without defecate to 2.052.68 mole/kg in the variants with different doses of it with the simultaneous increase in the content of calcium and magnesium soils. The amount of absorbed bases in the variants with various doses of mineral fertilizers was - 26.1-27.5 mole/kg and gradually increased with the increase in the dose of defecate to 28.1-29.0 mole/kg at the half dose, to 28.8-29.6 for a single and up to 29.4-30.3 mole/kg for one and a half dose.

It was established that liming contributed to an increase in the degree of soil saturation on the base to 92-94 % versus 88-89 % in non-liming variants. Consequently, the introduction of defecate with different doses of mineral fertilizers significantly improved the acid-basic characteristics of podzolized loam chernozem. The balance of calcium in short- rotational field crop rotation is calculated, provided that the defecate is applied in the amount of 4.5-13.5 t/ha. Calculations have shown that calcium balance is sharply negative - from - 359 to - 868 kg/ha in the variants where calcium-containing compounds are not added. In our opinion, this is due to its large loss caused by erosion. Introducing a half dose of defecate was only sufficient for four years of agricultural use of the soil, while for a single dose as well as one and a half doses of its introduction, the balance is positive even in the variants with higher doses of mineral fertilizers.

Consequently, the use of defecate is one of the agrotechnological methods for preventing acidification and decalcification of podzolized loam chernozem in the field crop rotation. It was also found out that when applying higher doses of mineral fertilizers, the dose of defecate should be not less than a single one in terms of exchange acidity, since the effect of the half dose of the defecate can be calculated for no more than four years.

Key words: podzolized chernozem, mineral fertilizers, defecate, liming, acid-base indicators, calcium balance.

Розглянуто питання впливу мінеральних добрив і сумісного їх застосування з дефекатом на зміну кислотно-основних показників чорнозему опідзоленого важкосуглинкового. Показано, що внесення одних лише мінеральних добрив сприяє підкисленню чорнозему опідзоленого, зменшенню вмісту кальцію та магнію, суми увібраних основ та зниженню ступеня насичення ґрунту на основи. Обмінна кислотність варіантів без застосування дефекату, лише на фоні мінеральних добрив становить від 5,1 до 5,3 од рН, гідролітична кислотність 3,25-3,68 смоль/кг, вміст обмінного кальцію та магнію зменшився до 19,3-20,9 і 2,20-2,36 смоль/кг відповідно, сума увібраних основ знизилась до 22,3-24,3 смоль/кг, а ступінь насичення ґрунту на основи до 86-88 %. Внесення дефекату сумісно з різними дозами мінеральних добрив значно покращувало кислотно-основні показники ґрунту, відбувалось усунення надлишкової кислотності, відповідно рН;_ол 5,3-6,2 од рН, вміст обмінного кальцію на четвертий рік дії дефекату збільшився до 22,1-24,7 мг/кг залежно від варіанта удобрення, одночасно зросли показники суми увібраних основ до 25,5-28,3 смоль/кг. Розрахунки балансу кальцію в короткоротаційній польовій сівозміні за умови внесення мінеральних добрив на тлі дії різних доз дефекату від 4,5 до 13,5 т/га показали, що у варіантах досліду з внесенням лише мінеральних добрив складається різко від'ємний баланс кальцію. Внесення різних доз мінеральних добрив на тлі дії від половинної до півтори дози дефекату сприяє тому, що баланс кальцію формується додатним. Встановлено, що внесений кальцій з дозою дефекату 4 т/га у поєднанні з високими дозами мінеральних добрив за чотири роки більше ніж на половину витрачається, тоді як за одинарної дози його внесення (9 т/га) запасів кальцію може вистачити ще на одну ротацію чотирипільної сівозміни.

Ключові слова: чорнозем опідзолений, мінеральні добрива, дефекат, вапнування, кислотно-основні показники, баланс кальцію.

Постановка проблеми

Ниніпосилюєтьсяфізико-хімічнадеградаціяґрунтівЛісостеповоїзони, яка здебільшогопроявляється в підкисленнінавітьнейтральних за своєю природою чорноземів. Цепояснюєтьсязміноюфункціонуваннясільськогогосподарства, значноскоротилисьроботи з проведеннявапнування, а в більшостігосподарств за відсутностікоштіввнесеннявапнувальнихматеріалівзовсім не проводиться. Все цепризводить до зростаннякислотностіґрунтів, зменшеннявмістукальцію та магнію і, як наслідок, від'ємногоїх балансу. Тому одержанняоб'єктивнихданихщодофункціонуванняагроекосистем, їхагроекологічного стану, а такожмоделюванняпроцесуполіпшенняродючостіґрунтуможливе за умовинаявностівсебічноїінформації, включаючи і характеристику кислотно-основнихвластивостей, особливо в умовахстаціонарногопольовогодосліду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тривалезастосуванняфізіологічнокислихмінеральних добрив, особливо в підвищених дозах, зумовлюєзростаннякислотностіґрунту, а такожвилужен- ня з верхніхйогогоризонтівкальцію та магніюякіформуютьродючість [1-7]. Водночас на кислихґрунтахрізкознижуєтьсяефективністьмінеральних добрив, якістьсільськогосподарськоїпродукції, а такожкоефіцієнтивикористання азоту добрив [8-11]. Вапнуваннякислихґрунтів є одним з основнихагрономічнихзаходівспрямованих на покращенняйогородючості, якийсприяєствореннюсприятливихагрохімічних і біологічних умов для росту та розвиткурослин [12-18]. Кальцій, внесений у ґрунт, завдякикоагуляціїколоїдівзначнопокращує структуру ґрунту, підвищує при цьомуйоговодопроникність [19, 20]. У ґрунтахякімаютьнизькийвмісткальцію, гумус не утримуєтьсямінеральноючастиною і досить легко вимивається за межікореневмісного шару [21-23].

Мета дослідження - встановитивпливмінеральних добрив і сумісногоїхвнесення з дефекатом на змінуосновнихпоказників кислотно-основного стану чорноземуопідзоленоговажко- суглинкового та розрахувати баланс кальцію в польовійсівозміні.

Матеріал і методика дослідження

Дослідження проведено в умовахстаціонарногопольовогодосліду (атестат УААН № 86), закладеному у 2012 році на дослідномуполіУманського НУС розміщеному в Маньківському природно-сільськогосподарськомурайоніСередньо-Дніпровсько- Бузького округу ЛісостеповоїПравобережноїпровінції з географічними координатами за Гринвічем 48° 46' північноїшироти і 30° 14' східноїдовготи. Повну дозу внесення дефекату розраховано з врахуваннямрівняобмінноїкислотності на час закладаннядосліду. В іншихваріантахдосліду вносили половину (0,5) абопівторидози дефекату (1,5 СаС0₃). Дефекат маввміст: СаС0₃ - 60 %, азоту - 0,7 %, фосфору - 0,8 %, калію - 0,7 %, цукру - 2,0 %, пектиновихречовин - 1,7 %, безазотистихорганічнихречовин - 9,5 %, азотистихорганічнихречовин - 5,9 %, солірізних кислот - 2,8 %, іншімінеральніречовини - 3,9 %. Розрахунок балансу кальцію в ґрунті проводили з врахуваннямнадходженняйого з мінеральнимидобривами, а саме з суперфосфатом гранульованим, вмісткальцію в якому становить 12 % [24], надходженнякальцію з розрахунковою дозою дефекату, а також з насіннєвимматеріалом і з атмосфернимиопадами, вмісткальцію в яких становив 7,4 мг/л [25]. У витратнійчастинівраховуваликількістькальцію, щовилучається з основною та нетоварною частинамиврожаю культур сівозміни та безпосередньозалежитьвідйоговеличини і вмістукальцію в продукції. Найбільшсуттєвоюстаттеювтраткальцію з ґрунту є вилуження, кількістьцихвитратможесягати 60-85 % відзагальнихвитрат [26].

Розміщенняваріантів у дослідіпослідовне. Дослідодночаснорозгорнутий на трьох полях, щодаєзмогущорічноотримуватиданітрьох культур чотирипільноїпольовоїсівозміни (горох, пшеницяозима, бурякцукровий, кукурудза) і виявлятивпливагрометеорологічнихчинників на їхпродуктивність та ефективність добрив. Повтореннядослідутриразове. Загальнаплощадослідноїділянки 36 м², облікова - 30 м². На тлівапнуванняпідкультурисівозмінимінеральнідобрива вносили у виглядіаміачноїселітри, суперфосфату гранульованого та калію хлористого.

Основні результати дослідження

Встановлено, щовапнуваннязавдякинасиченнюґрунтово-вбирного комплексу кальціємсуттєвозменшуєкислотністьґрунту. Так, на четвертийрікдіїдози дефекату 4,5 т/га показникобмінноїкислотності становив відрН_сол 5,3 до 5,5, за внесення 9 т/га - 5,5-5,7, у варіантах де було внесено 13,5 т/га дефекату показникиобмінноїкислотностібулинайменшими і відповідно становили 5,8--6,1 од. рН залежновідваріантаудобрення (табл. 1). Разом зізменшеннямпоказниківобмінноїкислотності, на тлівнесення дефекату, зменшується і показникгідролітичноїкислотності. Так, у варіантахдосліду без внесення дефекату показникгідролітичноїкислотності становить від 3,25 до 3,68 смоль/кг, тобто за такого йогорівняспостерігаєтьсяпершочергова потреба у вапнуванні для ґрунтівЛісостепу [24].

Таблиця 1 - Зміна кислотно-основнихпоказниківчорноземуопідзоленогопідвпливоммінеральних добрив і дефекату

За половинноїдозивнесення дефекату її величина зменшується до 2,47-2,68 смоль/кг, за повноїдози - до 2,30-2,46 смоль/кг і за півторидозивнесення дефекату до 2,05-2,30 смоль/кг.

0дним ізважливихпоказників, щовпливає на стабілізацію та накопичення гумусу в ґрунті є вміст у ньомуобмінних основ кальцію та магнію. Дослідженнямивстановлено, що за половинноїдозивнесення дефекату (4,5 т/га) вмістобмінногокальцію на четвертийрікйогодії становить 22,1-23,1 мг/кг, а за одинарноїдозизбільшився до 23,0-23,8 мг/кг залежновідваріантаудобрення. Тобтовапнуванняґрунтустворюєоптимальніумовиґрунтового стану і живленнярослин, оскількивмісткальцію становить понад 60 % ємностікатіонногообмінуґрунту.

За внесення в ґрунт дефекату відбуваютьсязміни у структуріобміннихкатіонів у бікзбільшеннячасткикальцію та магнію, в той час як на тлівнесення одних лишемінеральних добрив і особливо зростаючихїх доз кількістьобмінногокальцію та магніюзменшується, щозумовленопідкислювальноюдієюмінеральних добрив. Ученими [27-28] встановленопрямузалежністьміж дозою внесеннямінеральних добрив і втратамикальцію.

Дослідженнямивстановлено, щопоєднаннямінеральних добрив з дефекатом сприяєуповільненнюпроцесівпідкисленняґрунту та зменшеннявтраткальцію, про щосвідчатьданісумиувібраних основ та ступенянасиченняґрунту на основи. Так, підвпливомвнесеного в ґрунт дефекату показниксумиувібраних основ за поєднаннямінеральних добрив і половинноїдози дефекату зріс до 25,5-26,5 смоль/кг, і до 27,2-28,3 смоль/кг за поєднаннявнесеннямінеральних добрив на тліпіслядії 13,5 т/га дефекату проти 22,3-24,3 смоль/кг у контрольному варіанті без застосуваннямінеральних добрив і дефекату.

Баланс кальцію в ґрунтіпольовоїсівозміни є важливимпоказникомефективностізаходів з нейтралізаціїпідвищеноїкислотностіґрунтів і об'єктивнопоказує причину їхпідкислення [29, 30]. Розрахунки балансу кальцію показали, щонадходженняйого у варіантахдосліду без внесення дефекату становило 47-104 кг/га залежновід доз добрив, тобтомінеральнідобривасприялинезначномунадходженнюкальцію в ґрунт. У варіантахдосліду з внесенням дефекату надходженнякальцію у ґрунт за чотири роки становило 272-781 кг/га залежновідваріантадосліду (табл. 2).

Розрахункивитраткальцію показали, що за умови коли нетоварначастинаврожаю буде залишена на полі, величина йоговилучення буде становитивід 4 до 6 кг/га, оскільки у різнихчастинах і органах рослинмістятьсярізнікількостікальцію: в листках і стеблахйогозначнобільше, ніж в основнійпродукції (зерно, коренеплоди), в якійвмісткальціюнезначний.

За умовивидаленнянетоварноїчастиниврожаювтратикальціюзначнозростають і становлять 29-50 кг/га залежновідваріантадосліду. Підвищеннядозивнесення дефекату сприялозростаннювтраткальцію. Так, у результатівимивання у варіантах з внесенням дефекату втрати становили 163-231 кг/га і зростализізростаннямдозийоговнесення. Отже, застосуваннявисоких доз дефекату сприяєзростаннювтраткальцію, а тому при розрахункахпідтримувальноїдозийоговнесенняцюособливістьслідвраховувати.

Таблиця 2 - Баланс кальцію у ґрунті в середньомуза першуротацію 4-пільної польовоїсівозмінизалежновідвапнування та удобрення, кг/га за рік

Примітка. Над рискою - при залишеннінетоварноїчастини урожаю на полі, підрискою - за видаленнянетоварноїчастиниврожаю.

У варіантахдосліду з внесеннямлишемінеральних добрив складаєтьсярізковід'ємний баланс кальцію. У контрольному варіантідосліду без застосуваннямінеральних добрив і дефекату втратикальцію становили 109 кг/га за умови, щонетоварначастинаврожаю буде залишена на полі і 134 кг/га за їївидалення. У варіантахдосліду з внесенняммінеральних добрив ця величина становить відповідно 90-104 кг/га і 124-142 кг/га. В досліді у варіантах на тлідіїполовинноїдози дефекату баланс кальціюформувавсядодатним (+99-117 кг/га) при залишеннінетоварноїчастиниврожаю на полі. Також за умовиїївидалення у варіантах з високими дозами внесеннямінеральних добрив баланс кальціюскладавсядодатним, хоча величина йогобулазначнонижча (+61-81 кг/га). Отже, половинна доза дефекату за умовивнесенняневисоких доз мінеральних добрив ще буде діяти і на п' ятийрік, однакякщовносятьсяпідвищені та високіїхдози, то терміндії дефекату зменшується. За одинарноїдозивнесення дефекату величина балансу кальцію становила 315-345 кг/га за умовизалишеннявсього нетоварного врожаю на полі і зменшувалась до 281-307 кг/га за йоговидалення. Отже, навіть за умовивидаленнянетоварноїчастиниврожаю на тліодинарноїдозивнесення дефекату впродовжнаступнихчотирьохроківзабезпечуєтьсябездефіцитний баланс кальцію. Півторидози дефекату значнозбільшуютьпіслядіювапнування.

Висновки

1. Застосуваннявапнувальнихматеріалів є одним іззасобівпопередженнядеградації і декальцинаціїґрунтів, в тому числі і найбільшродючихчорноземів. При цьому за внесенняпідвищених доз мінеральних добрив слідзастосовуватиповну дозу дефекату, розраховану за показникамиобмінноїкислотності. Половинну дозу дефекату доцільнозастосовувати за умови повторного вапнування через 4-5 років.

2. Поєднаннямінеральних добрив та дефекату значнополіпшує кислотно-основнівластивостічорноземуопідзоленоговажкосуглинкового за рахунокзменшенняобмінної і гідролітичноїкислотності та підвищеннясумиувібраних основ і ступенянасичення ними ґрунту.

3. Розрахунок балансу кальцію в польовійсівозміні показав, що внесений кальцій з дозою дефекату 4 т/га у поєднанні з високими дозами мінеральних добрив за чотири роки більшеніж наполовину витрачається, тоді як за одинарноїдозийоговнесення (9 т/га) запасівкальціюможевистачитище на одну ротаціючотирипільноїсівозміни. За перевищеннярозрахунковоїдози дефекату відбуваютьсязначнінепродуктивнівтратикальцію.

4. Для підтриманняоптимальних кислотно-основнихпоказниківчорноземуопідзоленоговажкосуглинковогонеобхіднопоєднувативнесеннямінеральних добрив з вапнувальнимиматеріалами. При цьомуслідврахувати, щополовинна доза їхвнесенняможе бути розрахована на чотири роки дії, а потімслідпроводитиперіодичнопідтримувальневапнування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. ГосподаренкоГ. М., Прокопчук І. В. Трансформація кислотно-основних властивостей грунту за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2014. №1. С. 8-12.

2. Прокопчук І. В., Надточій П. П. Вплив вапнування на фоні тривалого застосування добрив на азотний режим чорнозему опідзоленого в ланках польової сівозміни: збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. 2003. Вип. 57. С. 97-102 .

3. ГосподаренкоГ. М. Система застосування добрив. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2018. 332 с.

4. Сортоваяреакция яровой пшеницы на известкование при различных уровнях азотного питания / Литвинович А. В. и др. Агрохимия. 2017. №5. С. 78-85.

5. Лукманов А. А., Миннуллин Р. М. Известкование кислых почв в Республике Татарстан местными известковыми удобрениями. Агрохимический Вестник. 2017. № 5. Т. 5. С. 37-41.

6. Мазур Г. А., Ткаченко М. А., Шкляр В. М. Вплив вапнування за різних систем удобрення в сівозміні на баланс гумусу в сірому лісовому ґрунті. Вісник аграрної науки. 2016. № 10. С. 5-11.

7. Сипко А. О., Стрілець О. П., Зацкрковна Н. С., Костащук М. В. Оптимізація фізико-хімічних властивостей чорнозему типового вилугованогослабокислого при застосуванні дефекату, отриманого за новою технологією. Цукрові буряки. 2017. №1. С. 11-13.

8. Биккинина Л. М.-Х., Ломако Е. И., Алиев Ш. А., Ильясов М. М. Эффективность местной доломитовой муки различного гранулометрического состава в условиях ресурсосберегающих технологий. Достижения науки и техники АПК. 2014. №3. С. 20-22.

9. Long-term effect of lime application on the chemical composition of soil organic carbon in acid soils varying in texture and liming history / Wang X. et al. Biology and Fertility of Soils. 2016. Vol. 52. P. 295-306.

10. Baldock J. A., Hawke B., Sanderman J., Macdonald L.M. Predicting contents of carbon and its component fractions in Australian soils from diffuse reflectance mid-infrared spectra. Soil Res 2013. no. 51. P. 577-595.

11. Factors affecting the measurement of soil pH buffer capacity: approaches to optimize the methods / Wang X. et al. Eur J Soil Sci. 2015. no. 66. P. 53-64.

12. Прокопчук І. В. Ефективність вапнування чорнозему опідзоленого Правобережного Лісостепу України за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.04. Харків, 2003. 20 с.

13. Nang Seng Aye, Peter W. G. Sale, Caixian Tang. The impact of long-term liming on soil organic carbon and aggregate stability in low-input acid soils. Biology and Fertility of Soils. 2016. Vol. 52. P. 697-709.

14. Paradelo R., Virto I., Chenu C. Net effect of liming on soil organic carbon stocks: a review. Agric Ecosyst Environ. 2015. no. 202. P. 98-107.

15. Organic anion-to-acid ratio influences pH change of soils differing in initial pH / Rukshana F. et al. J Soils Sediments. 2014. no. 14. P. 407-414.

17. Haddad S. A., Tabatabai M. A. Loynachan T. E. Effects of liming and selected heavy metals on ammonium release in waterlogged agricultural soils. Biology and Fertility of Soils 2017. Vol. 53. Issue 2. P. 153-158.

18. Pools and solubility of soil phosphorus as affected by liming in long-term agricultural field experiments / Simons- son M. et al. Geoderma. 2018. Vol. 315. P. 208-219.

19. Ломако Е. И., Алиев Ш. А. Известкование почв Республики Татарстан. Казань, 2004. 271 с.

20. МазурГ. А. Відтворення і регулювання родючості легких грунтів: монографія. Київ: Аграрна наука, 2008. 308 с.

21. ГосподаренкоГ. М., Трус О. М., Прокопчук І. В. Умови збереження вмісту гумусу в грунті польової сівозміни. Біологічні системи. 2012. Т. 4, Вип. 1. С. 31-34.

22. ГосподаренкоГ. Н., Прокопчук И. В. Содержание гумуса в черноземе оподзоленномпоследлительного применения удобрений в полевом севообороте. Почвоведение и агрохимия. 2015. № 2 (55). С. 102-107.

23. Трус О. М., Господаренко Г. М., ПрокопчукІ. В. Гумус чорнозему опідзоленого та його відтворення. Умань : ВПЦ «Візаві», 2016. 228 с.

24. ГосподаренкоГ. М. Агрохімія. Київ : ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2018. 570 с.

25. Прокопчук І. В. Хімічний склад сучасних атмосферних опадів. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих вчених присвяченої 110-річчю з дня народження М. М. Шкварука. Умань, 2008. С. 50-51.

26. Прокопчук І. В. Баланс кальцію в чорноземі опідзоленому після тривалого застосування добрив у польовій сівозміні: збірник наукових праць Уманської державної аграрної академії. 2002. Вип. 54. С. 41-48.

27. Окороков В. В. Вынос двухвалентных катионов при сельскохозяйственном использовании кислых почв. Сборник докладов Всероссийского научно-практической конференции «Адаптивно-ландшафтные системы земледелия - основа оптимизации агроландшафтов». Курск, 14-16 сентября 2016. С. 205-213.

28. Потери обменных катионов и подкисление почв при длительном применении удобрений. В сб.: Научные основы предотвращения деградации почв (земель) сельскохозяйственных угодий России и формирования систем воспроизводства их плодородия в адаптивно-ландшафтном земледелии / Шильников И. А. и др. Москва, 2013. С. 351-386.

29. Long-Term Effects of Forest Liming on Soil, Soil Leachate, and Foliage Chemistry in Northern Pennsylvania / Long R. P. et al. Soil Science Society of America Journal Abstract - Forest, Range & Wildland Soils. 2015. Vol. 79. №4. P. 1223-1236.

30. Paradelo R., Virto I., Chenu C. Net effect of liming on soil organic carbon stocks: A review. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2015. Vol. 202. P. 98-107.

REFERENCES

1. Gospodarenko, G. M., Prokopchuk, I. V. Transformacijakyslotno-osnovnyhvlastyvostejgruntu za tryvalogozastosuvannjadobryv u pol'ovijsivozmini [Transformation of acid-base properties of soil for long-term application of fertilizers in field crop rotation]. VisnykUmans'kogonacional'nogouniversytetusadivnyctva. [Bulletin of the Uman National University of Horticulture], 2014, no. 1, pp. 8-12.

2. Prokopchuk, I. V., Nadtochij, P. P. Vplyvvapnuvannjanafonitryvalogozastosuvannjadobryvnaazotnyjrezhymchornozemuopidzolenogo v lankahpol'ovoi' sivozminy [Influence of liming on the background of prolonged use of fertilizers on the nitrogen regime of chernozem podzoleny in the parts of field crop rotation]. Zbirnyknaukovyhprac' Umans'kogoderzhavnogoagrarnogouniversytetu [Collection of scientific works of Uman State Agrarian University], 2003, Issue 57, pp. 97-102 .

3. Gospodarenko, G. M. Sy'stemazastosuvannyadobry'v [Fertilizer application system]. Kyiv, TOV «SIK GRUP UKRAYINA», 2018, 332 p.

4. Litvinovich, A. V., Kovleva, A. O., Homyakov, Yu. V., Pavlova, O.Yu., Lavrischev, A.V. Sortovayareaktsiyayarovoypshenitsyinaizvestkovanieprirazlichnyihurovnyahazotnogopitaniya [Varietal reaction of spring wheat to liming at different levels of nitrogen nutrition]. Agrohimiya. [Agrochemistry], 2017, no. 5, pp. 78-85.

5. Lukmanov, A. A., Minnullin, R. M. Izvestkovaniekislyihpochv v Respublike Tatarstan mestnyimiizvestkovyimiudobreniyami [Liming of acidic soils in the Republic of Tatarstan with local calcareous fertilizers]. AgrohimicheskiyVestnik [Agrochemical Herald], 2017, no. 5, Vol. 5, pp. 37-41.

6. Mazur, G. A., Tkachenko, M. A., Shklyar, V. M. Vplivvapnuvannya za riznihsistemudobrennya v sivozmininabalansgumusu v siromulisovomugrunti [Influence of liming on different fertilizer systems in crop rotation on humus balance in gray forest soil]. Visnikagrarnoyinauki [Bulletin of Agrarian Science], 2016, no. 10, pp. 5-11.

7. Sipko, A. O., Strilets, O. P., Zatskrkovna, N. S., Kostaschuk, M. V. Optimizatsiyafiziko-himichnihvlastivosteychornozemutipovogovilugovanogoslabokislogoprizastosuvannidefekatu, otrimanogo za novoyutehnologieyu [Optimization of physical and chemical properties of chernozem of a typical exhaust weak acid in the application of defecate obtained by the new technology]. Tsukroviburyaki [Sugar beets], 2017, no. 1, pp. 11-13.

8. Bikkinina, L. M.-H., Lomako, E. I., Aliev, Sh. A., Il'jasov, M. M. Jeffektivnost' mestnojdolomitovojmukirazlichnogogranulometricheskogosostava v uslovijahresursosberegajushhihtehnologij [Efficiency of local dolomite flour of various granulometric composition in conditions of resource-saving technologies]. Dostizhenijanaukiitehniki APK [Achievements of science and technology of agroindustrial complex], 2014, no. 3, pp. 20-22.

9. Wang, X., Tang, C., Baldock, J. A., Butterly, C. R., Gazey C. Long-term effect of lime application on the chemical composition of soil organic carbon in acid soils varying in texture and liming history. Biology and Fertility of Soils. 2016, Vol. 52, pp. 295-306.

10. Baldock, J. A., Hawke, B., Sanderman, J., Macdonald, L.M. Predicting contents of carbon and its component fractions in Australian soils from diffuse reflectance mid-infrared spectra. Soil Res. 2013, no. 51, pp. 577-595.

11. Wang, X., Tang, C., Mahony, S., Baldock, J.A., Butterly, C.R. Factors affecting the measurement of soil pH buffer capacity: approaches to optimize the methods. Eur J Soil Sci. 2015, no. 66, pp. 53-64.

12. Prokopchuk, I.V. (2003). Efektyvnist' vapnuvannjachornozemuopidzolenogoPravoberezhnogoLisostepuUkrai'ny za tryvalogozastosuvannjadobryv u pol'ovijsivozmini :avtoref. dys. ... kand. s.-g. nauk : 06.01.04 [Efficiency of liming of chernozem of podzolenogoPravoberezhnogo Forest-steppe of Ukraine for the long-term application of fertilizers in field crop rotation: avtoref. dis. ... kand. s.-g. nauk. 06.01.04]. Kharkiv, 20 p.

13. Nang Seng, Aye, Peter, W. G. Sale, Caixian, Tang. The impact of long-term liming on soil organic carbon and aggregate stability in low-input acid soils. Biology and Fertility of Soils. 2016, Vol. 52, pp. 697-709.

14. Paradelo, R., Virto, I., Chenu, C. Net effect of liming on soil organic carbon stocks: a review. Agric Ecosyst Environ. 2015, no. 202, pp. 98-107.

15. Rukshana, F., Butterly, C.R., Xu, J.-M., Baldock, J.A., Tang, C. Organic anion-to-acid ratio influences pH change of soils differing in initial pH. J Soils Sediments. 2014, no. 14, pp. 407-414.

17. Haddad, S. A., Tabatabai, M. A., Loynachan, T. E. Effects of liming and selected heavy metals on ammonium release in waterlogged agricultural soils. Biology and Fertility of Soils 2017. Vol. 53, Issue 2, pp. 153-158.

18. Simonsson, M., Ostlund, A., Renfjall, L., Sigtryggsson, C., Borjesson, G., Katterer, T. Pools and solubility of soil phosphorus as affected by liming in long-term agricultural field experiments. Geoderma. 2018, Vol. 315, pp. 208-219.

19. Lomako, E. I., Aliev, Sh. A. (2004). IzvestkovaniepochvRespubliki Tatarstan. [Liming of soils of the Republic of Tatarstan]. Kazan', 271 p.

20. Mazur, G.A. (2008). Vidtvorennjaireguljuvannjarodjuchostilegkihgruntiv. [Reproduction and regulation of the fertility of light soils]. Kyiv, Agrarian science, 308 p.

21. Gospodarenko, G.M., Trus, O.M., Prokopchuk, I.V. Umovizberezhennjavmistugumusu v gruntipol'ovoi' sivozmini [Conditions for maintaining humus content in the field of field crop rotation]. Biologichnisistemi [Biological systems], 2012, Vol. 4, Issue 1, pp. 31-34.

22. Gospodarenko, G.N., Prokopchuk, I. V. Coderzhaniegumusa v chernozemeopodzolennomposledlitel'nogoprimenenijaudobrenij v polevomsevooborote [Content of humus in chernozem podzolized after long-term application of fertilizers in field crop rotation]. Pochvovedenieiagrohimimja [Soil science and agrochemicals], 2015, no. 2 (55), pp. 102-107.

23. Trus, O. M., Gospodarenko, G. M., Prokopchuk, I. V. (2016). Gumuschornozemuopidzolenogo ta jogovidtvorennja [Humus chernozem podzolenogo and its reproduction]. Uman', VPC «Vizavi», 228 p.

24. Gospodarenko, G. M. (2018). Agroximiya [Agrochemicals]. Kyiv, TOV «SIK GRUP UKRAYINA», 570 p.

25. Prokopchuk, I.V. (2008). Himichnijskladsuchasnihatmosfernihopadiv [The chemical composition of modern atmospheric precipitation]. MaterialiVseukrai'ns'koi' naukovoi' konferencii' molodihvchenihprisvjachenoi' 110-richchju z dnjanarodzhennja M.M. Shkvaruka [Proceedings of the All-Ukrainian scientific conference of young scientists dedicated to the 110-th anniversary of MM Shkvaruka]. Uman', 2008, pp. 50-51.

26. Prokopchuk, I.V. (2002). Balanskal'ciju v chornozemiopidzolenomupisljatrivalogozastosuvannjadobriv u pol'ovijsivozmini[Balance of calcium in chernozem podzolenyom after prolonged use of fertilizers in the field crop rotation]. Zbirniknaukovihprac' Umans'koi' derzhavnoi' agrarnoi' akademii'. [Collection of scientific works of the Uman State Agrarian Academy], Vol. 54, pp. 41-48.

27. Okorokov, V. V. (2016). Vyinosdvuhvalentnyihkationovpriselskohozyaystvennomispolzovaniikislyihpochv [Removal of divalent cations during agricultural use of acidic soils]. SborikdokladovVserossiyskogonauchno-prakticheskoykonferentsii «Adaptivno-landshaftnyiesistemyizemledeliya - osnovaoptimizatsiiagrolandshaftov» [Collection of reports of the All-Russian scientific-practical conference "Adaptive landscape systems of agriculture - the basis for optimizing agrolandscapes"]. Kursk, pp. 205-213.

28. Shilnikov, I. A., Akanova, N. I., Marenkova, M. G., Okorkov, V. V., Okorkova, L.A., Fenova, O.A. (2013). Poteriobmennyihkationovipodkisleniepochvpridlitelnomprimeneniiudobreniy [Removal of divalent cations during agricultural use of acidic soils]. Nauchnyieosnovyipredotvrascheniyadegradatsiipochv (zemel) selskohozyaystvennyihugodiyRossiiiformirovaniyasistemvosproizvodstvaihplodorodiya v adaptivno - landshaftnomzemledelii [Scientific basis to prevent degradation of the soils of agricultural lands of Russia and the formation of systems of reproduction of fertility in adaptive - landscape farming]. Moscow, pp. 351-386.

29. Long, R. P., Baileyb, S. W., Horsleyc, S. B., Halld, T. J., Swistocke, B. R., DeWallef, D. (2015). Long-Term Effects of Forest Liming on Soil, Soil Leachate, and Foliage Chemistry in Northern Pennsylvania. Soil Science Society of America Journal Abstract - Forest, Range & Wildland Soils. Vol. 79, no. 4, pp. 1223-1236.

30. Paradelo, R., Virto, I., Chenu, C. Net effect of liming on soil organic carbon stocks: A review. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2015, Vol. 202, pp. 98-107.

Размещено на Allbest.ru