Хлебопекарные свойства зерна озимой пшеницы зависимо от удобрения, предшественника и продолжительности хранения

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хлебопекарные свойства зерна озимой пшеницы зависимо от удобрения, предшественника и продолжительности хранения

Г.Н. Господаренко

В.В. Любич

Н.П. Матвиенко



Аннотация

клейковина зерно озимый пшеница

Приведены результаты изучения влияния пpoдoлжитeльнocти xpaнения зерна озимой пшеницы на coдepжaниe белка, клeйковины в зернe, клeйковинныx бeлков, гидpaтaционнyю способность клeйковины, число пaдeния и объем xлeбa в зависимости от yдoбpeния и пpeдшecтвeнникa. Уcтaнoвлeнo, что xлeбoпeкapныe свойства зepнa пшeницы озимой измeняютcя от элeмeнтoв aгpoтexнoлoгии и пpoдoлжитeльнocти xpaнeния. Coдepжaниe бeлкa и клeйкoвины, а тaкжe oбъeм xлeбa бoльшe зависят от yдoбpeния и пpeдшecтвeнникa. Длитeльнoe пpимeнeниe (с 1965 г.) yдoбpeний в пoлeвoм ceвooбopoтe yмeньшaeт нeгaтивнoe вoздeйcтвиe пpeдшecтвeнникa. Coдepжaниe клeйкoвины, ee гидpaтaционная способность, число пaдeния и oбъeм xлeбa повышаются пocлe 30-суточного xpaнeния. Coдepжaниe клeйкoвины yвeличивaeтcя за cчeт пoвышeния ee гидpaтaциoннoй способности.

Peзyльтaты пpoвeдeнныx иccлeдoвaний cвидeтeльcтвyют, что пocлe гopoxa на участках бeз yдoбpeний coдepжaние бeлкa составило 14,1 % и cyщecтвeннo yвeличивaлocь до 14,5-15,8 % (НИР05=0,1-0,2) в вapиaнтax с длитeльным пpимeнeниeм yдoбpeний или на 3-12 %. Coдepжaниe бeлкa в зepнe пшeницы озимой пpи вьфащивании пocлe кукуpyзы на силос было на 2,4 % мeньшe по cpaвнeнию с пpeдшecтвeнникoм гopox. Однако эффeктивнocть пpимeнeния yдoбpeний была вышe, поскольку coдepжaниe бeлкa было бoльшe на 3-28 % по cpaвнeнию с вapиaнтoм бeз yдoбpeний. Иccлeдoвaния показывают, что xpaнeниe зepнa нe влияло на coдepжaниe бeлкa в зepнe.

Пocлe 30-суточного xpaнeния зepнa озимой пшeницы число пaдeния повышалось до 303-325 с или на 17-24 % зависимо от вapиaнтa опыта. При xpaнeнии на пpoтяжeнии года этот пoкaзaтeль нe мeнялcя. Таким oбpaзoм, активность а-амилазы в зepнe пшeницы озимой пocлe xpaнeния снижалась.

Объeм xлeбa из муки зepнa озимой пшeницы пocлe xpaнeния cyщecтвeннo yвeличивaлcя до 560-586 см3 или на 10-11 % пpи выращивании пocлe гopoxa и 399-585 см3 или на 12-13 % пocлe кyкypyзы на силос зависимо от удобpeния. В тeчeниe остальных пepиoдoв xpaнeния зepнa озимой пшeницы oбъeм xлeбa нe измeнялcя.

Ключевые слова: пшeницa озимая, yдoбpeния, пpeдшecтвeнник, xлeбoпeкapныe свойства, пpoдoлжитeльнocть xpaнeния.



Bakery properties of winter wheat grain depending on fertilizer predecessor and storage duration

G. Hospodarenko, V. Ljubych, N. Matvijenko

Annotation

The article presents results of studying the effect of storage duration of winter wheat grain on protein content, gluten content in the grain, content of gluten-forming proteins, hydration ability of gluten, falling number and bread volume depending on fertilizer and predecessor. It is found that gluten content, falling number and bread volume increase after 30 days of storage.

The results of our studies indicate that protein content was substantially affected by predecessor and fertilizer. Thus, after peas in non-fertilized areas, it was 14.1 % which significantly increased to 14.5-15.8 % (HIP05=0.1-0.2) in variants with prolonged application of fertilizers or more by 3-12 %. Protein content of winter wheat after silage corn was 2.4 % lower than after peas. However, effectiveness of fertilizer application was higher, since protein content was greater by 3-28 % compared to the non-fertilized variant. Studies show that grain storage did not affect protein content in the grain.

Prolonged use of fertilizers significantly increased gluten content in winter wheat grain. Cultivating after peas, this figure increased from 31.1 % in the non-fertilized variant to 34.7 % after application of N135P135K135 or more by 12 %. Gluten content in winter wheat grain after silage corn was 25.7 % or significantly less than 17 % compared to peas (HIP05=0.3-0.4). Prolonged use of fertilizers at a dose of N45P45K45 contributed to an increase of this indicator to 26.6 % or more by 4 % and in the case of a double dose it was up to 30.0 % and N135P135K135 to 33.0 % or more by 28 %.

However, gluten content varies depending on storage duration. However, this indicator increased after 30-day storage and remained unchanged for the rest of the period. Gluten content increased by 1.4-3.2 % compared to the indicator before storage depending on the variant of the experiment.

Content of gluten-forming proteins also increased after prolonged use of fertilizers in the field crop rotation. Thus, cultivating winter wheat after peas, this indicator increased from 8.7 to 9.7 % and after silage corn it was from 7.2 to 9.2 % depending on fertilization. The results of studies indicate that the content of this protein fraction did not change from the storage duration. Consequently, this indicator did not affect the increase of gluten content during storage.

Hydration ability of gluten did not change from the use of fertilizers as shown by the results of Table 4. However, this indicator increased significantly after 30-day storage (by 36-42 %) (HIP05=5) compared with the indicator before storage depending on the variant of the experiment. Hydration ability of gluten did not change from increasing storage duration throughout the year. Consequently, gluten content in winter wheat grain increased due to the growth of hydration ability.

After 30-day storage of winter wheat grain, falling number increased to 303-325s or more by 17-24 % depending on the variant of the experiment. During storage this indicator did not change. Consequently, the activity of a-amylase in winter wheat grain decreased after storage.

The bread volume varied depending on predecessor, fertilizer and storage duration of winter wheat grain. Cultivating after peas, this indicator increased from 509 to 528 cm3 depending on the saturation of the field crop rotation with fertilizers. The indicator was the smallest growing winter wheat after silage corn in non-fertilized areas (352 cm3 or less by 31 % compared to peas). In the variant with N45P45K45 bread volume increased to 394 cm3, in the variant with N90P90K90 up to 499 cm3 and with N135P135K135 to 523 cm3 or more by 12-50 %.

Bread volume after storage increased substantially to 560-586 cm3 or more by 10-11 % cultivating after peas and up to 399-585 cm3 or more by 12-13 % after silage corn, depending on fertilization. During remaining periods of wheat grain storage, bread volume remained at this level.

Key words: winter wheat, fertilizing, predecessor, baking properties, storage duration.



Господаренко Г.М., д-р с.-г. наук

Любич В.В., канд. с.-г. наук

Уманський національний університет садівництва

Матвієнко Н.П., здобувач

Будищенська дільниця ТОВ «Кононівський елеватор»

Хлібопекарські властивості зерна пшениці озимої залежно від удобрення, попередника та тривалості зберігання

Анотація

Наведено результати вивчення впливу тривалості зберігання зерна пшениці озимої на вміст білка, клейковини і клейковиноутворювальних білків, гідратаційну здатність клейковини, число падання та об'єм хліба залежно від удобрення та попередника. Встановлено, що хлібопекарські властивості зерна пшениці озимої змінюються від елементів агротехнології та тривалості зберігання. Вміст білка та клейковини, а також об'єм хліба більше залежать від удобрення та попередника. Тривале застосування (з 1965 р.) добрив у польовій сівозміні зменшує негативну дію попередника. Вміст клейковини, гідратаційна її здатність, число падання та об'єм хліба підвищуються після 30-добового зберігання. Вміст клейковини збільшується завдяки підвищенню гідратаційної здатності.

Результати проведених досліджень свідчать, що після гороху на неудобрених ділянках вміст білка становив 14,1 % й істотно збільшувався до 14,5-15,8 % (НІР05=0,1-0,2) у варіантах тривалого застосування добрив або більше на 3-12 %. Вміст білка в зерні пшениці озимої за вирощування після кукурудзи на силос був на 2,4 % меншим порівняно з попередником горох. Проте ефективність застосування добрив була вищою, оскільки вміст білка був більшим на 3-28 % порівняно з варіантом без добрив. Дослідженнями встановлено, що зберігання зерна не впливало на вміст білка в зерні.

Після 30-добового зберігання зерна пшениці озимої число падання підвищувалось до 303-325 с або на 17-24 % залежно від варіанта досліду. Упродовж зберігання цей показник не змінювався. Це свідчить, що активність а-амілази у зерні пшениці озимої під час зберігання знижується.

Об'єм хліба з борошна зерна пшениці озимої після зберігання істотно збільшувався до 560-586 см3 або на 10-11 % за вирощування після гороху та до 399-585 см3 або на 12-13 % після кукурудзи на силос залежно від удобрення. Впродовж решти періодів зберігання зерна пшениці озимої об'єм хліба залишався на цьому рівні.

Ключові слова: пшениця озима, удобрення, попередник, хлібопекарські властивості, тривалість зберігання.



Постановка проблеми

Пшениця - найважливіша зернова культура, що пояснюється її високою врожайністю та різноманітними можливостями використання [1-8]. За хімічним складом і співвідношенням поживних речовин зерно пшениці вигідно відрізняється від зерна інших культур. Воно містить значну кількість речовин і сполук необхідних для життєдіяльності людини [9, 10].

Одним з основних завдань галузі зберігання та перероблення зерна є збереження сировини з мінімальними кількісними і якісними втратами та отримання продукції з високими споживними властивостями. Проте відмінності у типах і сортах пшениці, ґрунтово-кліматичних і агротехнологічних умовах вирощування й збирання врожаю, режимах зберігання та схемах перероблення зерна зумовлюють різну якість борошна [11, 12].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Хлібопекарські властивості зерна пшениці озимої залежать від елементів агротехнології [13]. Проте найбільше від застосування добрив, особливо азотних і попередника [14]. У дослідженнях В.Ф. Голубченка [15] вміст білка збільшувався від 12,4 % у варіанті без добрив до 13,6 % при застосуванні К130 за оптимального забезпечення мікроелементами. Вміст клейковини при цьому збільшувався відповідно від 24,0 до 28,7 %.

Ефективність застосування добрив залежить від попередника. Так, Н.О. Ящук [16] встановлено, що за біологічної системи землеробства вміст білка в зерні пшениці озимої збільшувався від 11,2 % за вирощування після кукурудзи на силос до 13,2 % - після багаторічних трав, за інтенсивної системи - відповідно від 13,6 до 14,7 %. Вміст клейковини при цьому збільшувався від 19,6 до 31,6 %.

Крім цього, якість зерна пшениці озимої змінюється залежно від тривалості зберігання [1721]. Сукупність внутрішніх біохімічних процесів, що відбуваються у свіжозібраному зерні називають процесом післязбирального достигання. В середньому цей процес триває 1,5-2 місяці. Суть і загальна спрямованість процесу післязбирального достигання полягає в завершенні формування високомолекулярних біохімічних сполук, утворення яких і характеризує повну фізіологічну стиглість [22-24].

Зміни у зерні пшениці під час зберігання залежать від якості вихідної сировини та умов зберігання. У разі зберігання пророслого або пошкодженого клопом-шкідливою черепашкою зерна вміст білка та клейковини зменшується [18, 19].

За умови зберігання зерна в негерметичній тарі з нерегульованою температурою вміст білка, клейковини та склоподібність не змінюються. Проте індекс деформації клейковини після 30 діб зберігання знижується, число падання та об'єм хліба зростають. Так, у дослідженнях С.М. Гунька [25] число падання збільшувалось від 259 с перед закладанням на зберігання до 291 с після 12 місяців зберігання.

Вміст клейковини під час зберігання змінювався залежно від сорту. У сорту Поліська 90 цей показник збільшувався від 29,8 до 30,0-31,5 % за зберігання впродовж 1-6 місяців, а в сорту Миронівська 65 - не змінювався і становив 21,6 % [26].

У процесі зберігання зерна пшениці озимої відбувається зміцнення клейковини і, як результат, поліпшення його хлібопекарських властивостей. Процес формування якості комплексу клейковини у зерні пшениці озимої продовжується 225-270 діб. Режим зберігання зерна в цей період не має значного впливу на зміну його якості [27-30].

Проведений огляд літератури свідчить про значний вплив елементів агротехнології та тривалості зберігання на формування хлібопекарських властивостей зерна пшениці озимої. Проте недостатня кількість наукових праць щодо зміни технологічних властивостей зерна залежно від удобрення обумовлює проведення додаткових досліджень.

Метою дослідження було вивчення хлібопекарських властивостей зерна пшениці озимої залежно від удобрення, попередника та тривалості зберігання.

Матеріал і методика дослідження

Експериментальну роботу виконано в тривалому стаціонарному досліді у польовій сівозміні зерно-бурякового виду з набором традиційних для регіону культур упродовж 2011-2012 рр. Дослід закладений в 1964 р. і нині продовжується. Пшеницю озиму сорту Розкішна вирощували після гороху та кукурудзи на силос. Азотні добрива вносили навесні, а фосфорні та калійні - під основний обробіток ґрунту (табл. 1).

Таблиця 1. Схема застосування добрив під пшеницю озиму у тривалому (з 1965 р.) польовому досліді

Варіант досліду (насиченість 1 га площі сівозміни)	Удобрення пшениці озимої, кг/га д. р.
	N	P2O5	K2O
	1	2
Без добрив (контроль)	-	-	-	-
^45Р45К45	45	-	45	45
№оР90К90	45	45	90	90
^135Р135К135	90	45	135	135

Примітка. Підживлення: 1 - напровесні, 2 - у фазу початку виходу в трубку.

Площа посівної ділянки становить 170 м2, облікова - 100 м2, повторність досліду триразова, розміщення варіантів послідовне.

Зерно зберігали у сухому стані за нерегульованого температурного режиму (вологість під час закладання на зберігання 13,0-13,5 %) у тканинних мішках.

У зерні пшениці визначали вміст білка за ДСТУ 4117:2007, вміст і якість клейковини - за ДСТУ ISO 21415-1:2009, число падання - за ГОСТ 30498-97. Вміст фракцій білка визначали за вдосконаленою методикою, описаною в патенті на корисну модель «Спосіб визначення вмісту клейковиноутворювальних білків у зерні тритикале та пшениці» (№06340), гідратаційну здатність клейковини - термогравіметричним методом, об'єм хліба - за допомогою мірного циліндра. Математичне оброблення даних проводили методом трифакторного дисперсійного аналізу.

Основні результати дослідження

Результати проведених досліджень свідчать, що на вміст білка істотно впливали попередник та удобрення (табл. 2). Так, після гороху на неудобрених ділянках він становив 14,1 % й істотно збільшувався до 14,5-15,8 % (НІРо5=0,1-0,2) у варіантах із тривалим застосуванням добрив або на 3-12 %. Вміст білка в зерні пшениці озимої за вирощування після кукурудзи на силос був 2,4 % меншим порівняно з попередником горох.

Ефективність застосування добрив була високою, оскільки вміст білка збільшувався на 3-28 % порівняно з варіантом без добрив. Дослідження свідчать, що зберігання зерна не впливало на вміст білка в зерні.

Таблиця 2. Вміст білка в зерні пшениці озимої залежно від агротехнології і тривалості зберігання (2011-2012 рр.), %

Варіант досліду (насиченість 1 га площі сівозміни) (чинник В)	До зберігання	Тривалість зберігання, діб (чинник А)
		30	90	180	270	360
Попередник - горох (чинник С)
Без добрив (контроль)	14,1	14,2	14,1	14,1	14,1	14,1
N45P45K45	14,5	14,5	14,4	14,4	14,4	14,4
N90P90K90	15,0	15,1	15,0	15,0	15,0	15,0
N135P135K135	15,8	15,9	15,9	15,8	15,8	15,8
Попередник - кукурудза на силос
Без добрив (контроль)	11,7	11,8	11,7	11,7	11,6	11,7
N45P45K45	12,1	12,2	12,2	12,2	12,2	12,1
N90P90K90	13,7	13,7	13,8	13,8	13,7	13,7
N135P135K135	15,0	15,0	15,1	15,1	15,1	15,1
НІР05	2011	А=0,2; В=0,1; С=0,1; АВС=0,6
	2012	А=0,3; В=0,2; С=0,2; АВС=0,8

Тривале застосування добрив істотно підвищувало вміст клейковини у зерні пшениці озимої (табл. 3). За вирощування після гороху цей показник збільшувався від 31,1 % у варіанті без добрив до 34,7 % за внесення КшРшКш або на 12 %. Вміст клейковини у зерні пшениці озимої після кукурудзи на силос становив 25,7 % або зменшувався на 17 % порівняно з горохом (НІР05=0,3-0,4). Тривале застосування добрив у польовій сівозміні у дозі К45Р45К45 сприяло збільшенню цього показника до 26,6 % або на 4 %, у варіанті з подвійною дозою - до 30,0 %, а К135Р135К135 - до 33,0 % або на 28 %. Вміст клейковини у зерні пшениці озимої змінювався залежно від тривалості зберігання. Проте він збільшувався лише до 30-добового зберігання а потім не змінювався. Підвищення становило 1,4-3,2 % порівняно з показником до зберігання залежно від варіанта досліду.

Таблиця 3. Вміст клейковини у зерні пшениці озимої залежно від агротехнології і тривалості зберігання (2011-2012 рр.), %

Варіант досліду (насиченість 1 га площі сівозміни) (чинник В)	До зберігання	Тривалість зберігання, діб (чинник А)
		30	90	180	270	360
Попередник - горох (чинник С)
Без добрив (контроль)	31,1	33,6	33,6	33,6	33,6	33,5
^45Р45К45	31,8	34,6	34,6	34,6	34,5	34,7
^0Р90К90	32,9	35,6	35,7	35,8	35,7	35,6
N135? 135К135	34,7	36,7	36,8	37,0	36,8	36,8
Попередник - кукурудза на силос
Без добрив (контроль)	25,7	27,1	27,1	27,2	27,1	27,1
^^5^5	26,6	28,9	29,1	29,1	29,0	29,0
^0Р90К90	30,0	32,8	32,9	32,9	32,9	33,0
^35Р135К135	33,0	36,2	36,3	36,4	36,3	36,3
НІР05	2011	А=0,4; В=0,3; С=0,3; АВС=1,2
	2012	А=0,5; В=0,4; С=0,4; АВС=1,6



Вміст клейковиноутворювальних білків також збільшувався з покращенням умов мінерального живлення пшениці озимої (табл. 4). Так, за її вирощування після гороху цей показник зростав від 8,7 до 9,7 %, а після кукурудзи на силос - від 7,2 до 9,2 % залежно від удобрення. Результати досліджень свідчать, що вміст цієї фракції білка не залежить від тривалості зберігання зерна.

Встановлено, що гідратаційна здатність клейковини не залежить від рівня застосування добрив (табл. 5). Проте цей показник істотно підвищувався після 30-добового зберігання - на 36-42 % (НІР05=5) залежно від варіанта досліду.

Гідратаційна здатність клейковини майже не змінювалась за зберігання зерна (див. табл. 5). Отже, вміст клейковини у зерні пшениці озимої збільшувався завдяки зростанню її гідратаційної здатності впродовж першого місяця зберігання.

Показник числа падання, який вказує на цілісність крохмалю та активність а-амілази, зменшувався від 278 с у варіанті без добрив до 245 с у варіанті з найбільшою дозою внесення добрив за вирощування пшениці озимої після гороху (табл. 6). Подібні зміни відбулися і за вирощування після кукурудзи на силос.

Таблиця 4. Вміст клейковиноутворювальних білків у зерні пшениці озимої залежно від агротехнології і тривалості зберігання (2011-2012 рр.), %

Варіант досліду (насиченість 1 га площі сівозміни) (чинник В)	До зберігання	Тривалість зберігання, діб (чинник А)
		30	90	180	270	360
Попередник - горох (чинник С)
Без добрив (контроль)	8,7	8,7	8,7	8,7	8,7	8,7
^15Р45К45	8,9	8,9	9,0	9,0	8,9	9,0
^)0Р90К90	9,2	9,2	9,2	9,2	9,2	9,2
^35Р135К135	9,7	9,7	9,7	9,7	9,7	9,7
Попередник - кукурудза на силос
Без добрив (контроль)	7,2	7,2	7,2	7,2	7,2	7,2
^15Р45К45	7,5	7,5	7,5	7,5	7,5	7,5
^0Р90К90	8,4	8,4	8,5	8,5	8,3	8,4
^35Р135К135	9,2	9,3	9,4	9,3	9,2	9,2
НІР05	2011	А=0,2; В=0,1; С=0,1; АВС=0,4
	2012	А=0,2; В=0,2; С=0,1; АВС=0,5

Таблиця 5. Гідратаційна здатність клейковини пшениці озимої залежно від агротехнології і тривалості зберігання (2011-2012 рр.), %

Варіант досліду (насиченість 1 га площі сівозміни) (чинник В)	До зберігання	Тривалість зберігання, діб (чинник А)
		30	90	180	270	360
Попередник - горох (чинник С)
Без добрив (контроль)	259	300	300	298	300	298
^45Р45К45	258	300	296	297	298	298
^0Р90К90	259	298	301	302	298	302
N135? 135К135	259	296	295	297	298	299
Попередник - кукурудза на силос
Без добрив (контроль)	258	295	289	295	289	295
№і5Р45К45	259	285	286	288	292	292
^0Р90К90	258	294	295	292	302	302
^35Р135Кіз5	259	292	289	291	298	297
НІРоЗ	2011	А=5; В=6; С=5; АВС=18
	2012	А=5; В=5; С=5; АВС=19

Таблиця 6. Число падання зерна пшениці озимої залежно від агротехнології і тривалості зберігання (20112012 рр.), %

Варіант досліду (насиченість 1 га площі сівозміни) (чинник В)	До зберігання	Тривалість зберігання, діб (чинник А)
		30	90	180	270	360
Попередник - горох (чинник С)
Без добрив (контроль)	278	322	323	323	322	322
^5Р45К45	276	319	322	323	322	322
№)0Р90Кі)0	259	313	314	315	316	316
^35Р135К135	245	303	308	310	310	310
Попередник - кукурудза на силос
Без добрив (контроль)	277	325	326	325	325	326
^5Р45К45	265	318	319	321	322	322
^0Р90К90	251	308	312	313	314	316
^35Р135К135	245	303	308	309	311	313
НІР 05	2011	А=5; В=5; С=4; АВС=16
	2012	А=5; В=4; С=4; АВС=15

Для пшениці активність а-амілази вважається високою за числа падання менше 80 с, середньою - 80-150, доброю - 150-250 і низькою - понад 250 с [24].

Отже, відповідно до цієї шкали активність а-амілази у зерні пшениці була низькою. Тому цей фермент не може погіршувати хлібопекарські властивості зерна.

Після 30-добового зберігання зерна пшениці озимої число падання підвищувалось до 303325 с або на 17-24 % залежно від варіанта досліду. Упродовж подальшого зберігання цей показник не змінювався.

Об'єм хліба зі 100 г борошна змінювався залежно від попередника, удобрення та тривалості зберігання зерна пшениці озимої. За вирощування після гороху цей показник збільшувався від 509 до 528 см3 залежно від насичення польової сівозміни добривами (табл. 7). Найменшим об'єм хліба був за вирощування пшениці озимої після кукурудзи на силос на неудобрених ділянках - 352 см3 або меншим на 31 % порівняно з вирощуваним після гороху. У варіанті з насиченням добривами К45Р45К45 об'єм хліба підвищувався до 394 см3, К9оР9оК90 - до 499 і К135Р135К135 - до 523 см3 або більше на 12-50 %.

Об'єм хліба зі 100 г борошна зерна пшениці озимої після зберігання істотно збільшувався - до 560-586 см3 або на 10-11 % за вирощування після гороху та до 399-585 см3 або на 12-13 % - після кукурудзи на силос залежно від удобрення. Впродовж решти періодів зберігання зерна пшениці озимої об'єм хліба не змінювався.

Збільшення об'єму хліба зі 100 г борошна зерна пшениці озимої після 30-добового зберігання обумовлено підвищенням гідратаційної здатності клейковини.



Таблиця 7. Об'єм хліба зі 100 г борошна пшениці озимої залежно від агротехнологїї і тривалості зберігання (2011-2012 рр.), %

Варіант досліду (насиченість 1 га площі сівозміни) (чинник В)	До зберігання	Тривалість зберігання, діб (чинник А)
		30	90	180	270	360
Попередник - горох (чинник С)
Без добрив (контроль)	509	560	563	564	567	566
N45P45K45	520	575	578	577	578	577
N90P 90K90	528	582	583	583	584	582
N135P135K135	528	586	592	592	592	589
Попередник - кукурудза на силос
Без добрив (контроль)	352	399	403	403	403	405
N45P45K45	394	444	446	446	447	448
N90P 90K90	499	553	555	556	556	557
N135P135K135	523	585	589	589	591	593
HIP05	2011	А=9; В=8; С=9; АВС=28
	2012	А=8; В=9; С=9; АВС=30



Висновки

Хлібопекарські властивості зерна пшениці озимої змінюються від елементів агротехнології і тривалості зберігання. Вміст білка та клейковини, а також об'єм хліба більше залежать від удобрення та попередника. Тривале застосування добрив у польовій сівозміні зменшує негативну дію попередника. Вміст клейковини, гідратаційна її здатність, число падання та об'єм хліба зі 100 г борошна підвищуються після 30-добового зберігання. Вміст клейковини збільшується завдяки підвищенню її гідратаційної здатності.



Список літератури

1. Filipcev B., Bodroza-Solarov M., Pestoric M., Simurina O. Breadmaking performance and textural changes during storage of composite breads made from spelt wheat and different forms of amaranth grain. Food Sci Technol Int. 2017. Vol. 23. P. 235-244.

2. Erben M., Osella C. A. Optimization of mold wheat bread fortified with soy flour, pea flour and whey protein concentrate. Food Sci Technol Int. 2017. Vol. 23. P. 457-468.

3. Abera G., Solomon W.K., Bultosa G. Effect of drying methods and blending ratios on dough rheological properties, physical and sensory properties of wheat-taro flour composite bread. Food Sci Nutr. 2017. Vol. 5. P. 653-661.

4. Adams V., Ragaee S. M., Abdel-Aal E. M. Rheological properties and bread quality of frozen yeast-dough with added wheat fiber. J Sci Food Agric. 2017. Vol. 97. P. 191-198.

5. Altinel B., Unal S.S. The effects of certain enzymes on the rheology of dough and the quality characteristics of bread prepared from wheat meal. J Food Sci Technol. 2017. Vol. 54. P. 1628-1637.

6. Antov M.G., Dordevic T.R. Environmental-friendly technologies for the production of antioxidant xylooligosaccharides from wheat chaff. Food Chem. 2017. Vol. 235. P. 175-180.

7. Temporally and Genetically Discrete Periods of Wheat Sensitivity to High Temperature / Barber H.M. et al. Front Plant Sci. 2017. Vol. 8. P. 53.

8. Basiak E., Lenart A., Debeaufort F. Effects of carbohydrate/protein ratio on the microstructure and the barrier and sorption properties of wheat starch-whey protein blend edible films. J Sci Food Agric. 2017. Vol. 97. P. 858-868.

9. Abiotic conditions leading to FUM gene expression and fumonisin accumulation by Fusarium proliferatum strains grown on a wheat-based substrate / Cendoya E. et al. Int J Food Microbiol. 2017. Vol. 253. P. 12-19.

10. Chen J., Zhu S., Zhao G. Rapid determination of total protein and wet gluten in commercial wheat flour using SVR- NIR. Food Chem. 2017. Vol. 221. P. 1939-1946.

11. Любич В.В. Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Вісник аграрної науки Причорномор'я. 2017. Вип. 95. С. 146-161.

12. Господаренко Г.М. Оптимізація складових технології вирощування пшениці ярої: моногр. / за заг. ред. Г.М. Господаренка. Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2018. 248 с.

13. Liubych V.V., Hospodarenko H.M., Poltoretskyi S.P. Quality features of spelt wheat grain. Saarbrьcken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2017. 108 p.

14. Petrenko V., Liubich V., Bondar V. Baking quality of wheat grain as influenced by agriculture systems, weather and storing conditions. Romanian Agricultural Research. 2017. Vol. 34. P. 69-76.

15. Вплив мінеральних добрив на врожайність та якість зерна пшениці озимої в роки з різною вологозабезпеченістю ґрунту / Голубченко В.Ф. та ін. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Львів, 2015. Вип. 58. С. 51-55.

16. Ящук Н.О. Відповідність показників якості зерна пшениці озимої (Triticum aestivum L.) вимогам стандарту залежно від сортових особливостей та факторів вирощування. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. Київ, 2013. № 2. С. 73-77.

17. Ялпачик В.Ф., Верхоланцева В.А. Изменение клейковины пшеницы в процессе хранения в зернохранилище с применением охлаждения. Вісник Дніпропетровського ДАЕУ. 2016. № 1. С. 71-76.

18. Ялпачик В.Ф., Кюрчев С.В., Верхоланцева В.О. Визначення індексу деформації клейковини пшениці за допомогою програми MathCad. Інноваційні аспекти розвитку обладнання харчової і готельної індустрії в умовах сучасності: тези Міжнар. науково-практ. конф. Харків, 2015. С. 345-346.

19. Ллпачик В.Ф., Верхоланцева В.О. Исследование влияния условий хранения на изменения клейковины пшеницы. Праці Таврійського державного агротехнологічного університету. Мелітополь, 2014. Вип. 14. С. 128-131.

20. Begic M., OruceviC S. Relationship between Physical and Chemical Quality Parameters in Soft Wheat and Spelt. Works of the Faculty of Agricultural and Food Sciences. 2014. Vol. 64(2). P. 25-38.

21. Ллпачик В.Ф., Кюрчев С.В., Верхоланцева В.О. Дослідження процесу теплообміну при охолодженні шару зерна пшениці. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. Петра Василенка. Харків, 2015. Вип. 166. С. 50-56.

22. Ллпачик В.Ф., Кравець О.В., Верхоланцева В.О. Економічна оцінка ефективності використання способу охолодження зерна. Наукові праці Одеської національної академії харчових технологій. Одеса, 2014. Вип. 45. С. 199-201.

23. Любич В.В., Полянецкая И.О., Возиян В.В. Использование Triticum aestivum L. для повышения продуктивности пшеницы: монография. Saarbrьcken: Lap Lambert Academic Publishing, 2016. 252 с.

24. Гунько С.М. Изменение технологических свойств зерна пшеницы озимой в зависимости от сортових особенностей, условий и продолжительности хранения. §tiin]a agricolд. 2014. № 1. С. 10-15.

25. Гунько С.М., Завгородній В.М., Орловський М. И. Вплив режимів та тривалості зберігання на якість зерна пшениці озимої. Вісник Житомирського НАЕУ. 2013. № 2 С. 117-121.

26. Ллпачик В.Ф., Верхоланцева В.О. Методика експериментальних досліджень у процесі охолодження пшениці: збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Вінниця, 2015. Вип. 1(89). С. 159-163.

27. Kiurchev S.V., Vercholantseva L. Linear and nonlinear relationship of wheat storage characteristics. Canadian Scientific Journal. 2015. Vol. 2 P. 10-15.

28. Верхоланцева В.О. Визначення ефективності застосування методу охолодження зерна. Праці Таврійського державного агротехнологічного університету. Мелітополь, 2013. Вип. 11. С. 129-137.

29. Верхоланцева В.О., Ллпачик В.Ф. Аналіз способів зберігання зерна. Проблеми харчових технологій і харчування. Сучасні виклики і перспективи розвитку: Міжнар. наук.-техн. конф. Донецьк, 2013. С. 125-128.



References

1. Filipcev, B., Bodroza-Solarov, M., Pestoric, M., Simurina, O. Breadmaking performance and textural changes during storage of composite breads made from spelt wheat and different forms of amaranth grain. Food Sci Technol Int, 2017, Vol. 23, pp. 235-244.

2. Erben, M., Osella, C.A. Optimization of mold wheat bread fortified with soy flour, pea flour and whey protein concentrate. Food Sci Technol Int, 2017, Vol. 23, pp. 457-468.

3. Abera, G., Solomon, W.K., Bultosa, G. Effect of drying methods and blending ratios on dough rheological properties, physical and sensory properties of wheat-taro flour composite bread. Food Sci Nutr, 2017, Vol. 5, pp. 653-661.

4. Adams, V., Ragaee, S.M., Abdel-Aal, E.M. Rheological properties and bread quality of frozen yeast-dough with added wheat fiber. J Sci Food Agric, 2017, Vol. 97, pp. 191-198.

5. Altinel, B., Unal, S.S. The effects of certain enzymes on the rheology of dough and the quality characteristics of bread prepared from wheat meal. J Food Sci Technol, 2017, Vol. 54, pp. 1628-1637.

6. Antov, M.G., Dordevic, T.R. Environmental-friendly technologies for the production of antioxidant xylooligosaccharides from wheat chaff. Food Chem, 2017, Vol. 235, pp. 175-180.

7. Barber, H.M., Lukac, M., Simmonds, J., Semenov, M.A., Gooding, M.J. Temporally and Genetically Discrete Periods of Wheat Sensitivity to High Temperature. Front Plant Sci, 2017, Vol. 8, pp. 53.

8. Basiak, E., Lenart, A., Debeaufort, F. Effects of carbohydrate/protein ratio on the microstructure and the barrier and sorption properties of wheat starch-whey protein blend edible films. J Sci Food Agric, 2017, Vol. 97, pp. 858-868.

9. Cendoya, E., Pinson-Gadais, L., Farnochi, M. C., Ramirez, M.L., Chereau, S., Marcheguay, G., Ducos, C., Barreau, С., Richard-Forget, F. Abiotic conditions leading to FUM gene expression and fumonisin accumulation by Fusarium proliferatum strains grown on a wheat-based substrate. Int J Food Microbiol, 2017, Vol. 253, pp. 12-19.

10. Chen, J., Zhu, S., Zhao, G. Rapid determination of total protein and wet gluten in commercial wheat flour using SVR-NIR. Food Chem, 2017, Vol. 221, pp. 1939-1946.

11. Ljubich, V.V. Produktivmst' sortiv і ііпіі pshenic' zalezhno vM abrntichnih і brntichnih chinnitiv [Productivity of varieties and lines of wheat depending on abiotic and biotic factors]. VEnik agrarnoi' nauki Prichornomor'ja [Bulletin of the Agrarian Science of the Black Sea Region], 2017, Issue 95, рр. 146-161.

12. Gospodarenko, G.M., Kravchenko, V.S., Mashinnik, S.V., Ljubich, V.V., KaU jevs'kij, M.V. (2018). Optim^cria skladovih tehnologn' viroshhuvannja pshenid jaroi' [Optimization of components of the technology of growing wheat wheat]. Uman', Vidavnicho-poUgrafichnij centr «V^avE», 248 р.

13. Liubych, V.V., Hospodarenko H.M., Poltoretskyi, S.P. (2017). Quality features of spelt wheat grain. Saarbrьcken, Germany, LAP LAMBERT Academic Publishing, 108 p.

14. Petrenko, V., Liubich, V., Bondar, V. Baking quality of wheat grain as influenced by agriculture systems, weather and storing conditions, Romanian Agricultural Research, 2017, Vol. 34, рр. 69-76.

15. Golubchenko, V.F., LEovij, M.V., Kuhdzhanov, G.J., Kapustina, G.A., Jamkova, N.A. Vpliv mmeral'nih dobriv na vrozhajmst' ta jakEt' zerna pshenid ozimoi' v roki z riznoju vologozabezpechemstju gruntu [Effect of mineral fertilizers on yield and quality of winter wheat grain in years with different soil moisture content]. Peredghne ta ghs'ke zemlerobstvo і tvarinnictvo [Foothills and mountain farming and animal husbandry], 2015, Issue 58, рр. 51-55.

16. Jashhuk, N.O. V^ov^n^t' pokaznikiv jakosti zerna pshenid ozimoi' (Triticum aestivum L.) vimogam standartu zalezhno vM sortovih osoblivostej ta faktoriv viroshhuvannja [Compliance of quality indices of wheat of winter wheat (Triticum aestivum L.) with standard requirements depending on varietal characteristics and growing factors]. Sortovivchennja ta ohorona prav na sorti roslin [Variety study and protection of rights to plant varieties], 2013, no. 2, рр. 73-77.

17. Jalpachik, V.F., Verholanceva, V.A. Izmenenie klejkoviny pshenicy v processe hranenija v zernohranilishhe s primeneniem ohlazhdenija [Change in wheat gluten during storage in a granary using cooling]. Visnik Dnipropetrovs'kogo DAEU [Bulletin of the Dnepropetrovsk State Economic University], 2016, no. 1, pp. 71-76.

18. Jalpachik, V.F., Kjurchev, S.V., Verholanceva, V.O. (2015). Viznachennja indeksu deformacii' klejkovini pshenici za dopomogoju programi MathCad [Determination of wheat gluten deformation index using the MathCad program]. Innovacijni aspekti rozvitku obladnannja harchovoi' i gotel'noi' industrii' v umovah suchasnosti: tezi Mizhnar. naukovo-prakt. konf. [Innovative aspects of food and hotel industry development in modern conditions]. Kharkiv, pp. 345-346.

19. Jalpachik, V.F., Verholanceva, V.O. (2014). Issledovanie vlijanija uslovij hranenija na izmenenija klejkoviny pshenicy [Investigation of the effect of storage conditions on changes in wheat gluten]. Praci Tavrijs'kogo derzhavnogo agrotehnologichnogo universitetu [Proceedings of the Tavria State Agrotechnological University], Issue 14, pp. 128-131.

20. Begic, M., Orucevic, S. Relationship between Physical and Chemical Quality Parameters in Soft Wheat and Spelt. Works of the Faculty of Agricultural and Food Sciences. 2014, Vol. 64, pp. 25-38.

21. Jalpachik, V.F., Kjurchev, S.V., Verholanceva, V.O. (2015). Doslidzhennja procesu teploobminu pri oholodzhenni sharu zerna pshenici [Investigation of the process of heat exchange during cooled layer of wheat grain]. Visnik Harkivs'kogo nacional'nogo tehnichnogo universitetu sil's'kogo gospodarstva im. Petra Vasilenka [Bulletin of Kharkiv National Technical University of Agriculture named after. Petr Vasilenko], Issue 166, pp. 50-56.

22. Jalpachik, V.F., Kravec', O.V., Verholanceva, V.O. (2014). Ekonomichna ocinka efektivnosti vikoristannja sposobu oholodzhennja zerna [Economic evaluation of the efficiency of using the method of cooling the grain]. Naukovi praci Odes'koi' nacional'noi' akademi harchovih tehnologij [Scientific works of Odessa National Academy of Food Technologies], Issue 45, pp. 199-201.

23. Ljubich, V.V., Poljaneckaja, I.O., Vozijan, V.V. (2016). Ispol'zovanie Triticum aestivum L. dlja povyshenija produktivnosti pshenicy [Use of Triticum aestivum L. to increase the productivity of wheat]. Saarbrьcken, Germany, Lap Lambert Academic Publishing, 252 p.

24. Gun'ko, S.M. Izmenenie tehnologicheskih svojstv zerna pshenicy ozimoj v zavisimosti ot sortovih osobennostej, uslovij i prodolzhitel'nosti hranenija [Change in technological properties of wheat grain winter, depending on the variety characteristics, conditions and duration of storage]. §tiin|a agricola, 2014, no. 1, pp. 10-15.

25. Gun'ko, S.M., Zavgorodnij, V.M., Orlovs'kij, M.J. Vpliv rezhimiv ta trivalosti zberigannja na jakist' zerna pshenici ozimoi' [Influence of regimes and duration of storage on the quality of wheat grain of winter]. Visnik Zhitomirs'kogo NAEU [Visnyk of Zhytomyr NAEU], 2013, no. 2, pp. 117-121.

26. Jalpachik, V.F., Verholanceva, V.O. (2015). Metodika eksperimental'nih doslidzhen' u procesi oholodzhennja pshenici [Method of experimental research in the process of cooling wheat]. Zbirnik naukovih prac' Vinnic'kogo nacional'nogo agrarnogo universitetu [Collection of scientific works of Vinnytsia National Agrarian University], Issue 1(89), pp. 159-163.

27. Kiurchev, S., Vercholantseva, V. Linear and nonlinear relationship of wheat storage characteristics. Canadian Scientific Journal, 2015, no. 2, pp. 10-15.

28. Verholanceva, V.O. (2015). Viznachennja efektivnosti zastosuvannja metodu oholodzhennja zerna [Determination of the efficiency of the application of the method of cooling the grain]. Praci Tavrijs'kogo derzhavnogo agrotehnologichnogo universitetu [Proceedings of the Tavria State Agrotechnological University], Issue 11, pp. 129-137.

29. Verholanceva, V.O., Jalpachik, V.F. (2015). Analiz sposobiv zberigannja zerna [Analysis of storage methods for grain]. Problemi harchovih tehnologij i harchuvannja. Suchasni vikliki i perspektivi rozvitku: Mizhnar. nauk.-tehn. konf. [Problems of food technology and nutrition. Modern Challenges and Development Prospects]. Donec'k, pp. 125-128.

Размещено на Allbest.ru

...