Забур’яненість посівів пшениці озимої залежновід різних систем основного обробітку ґрунту у короткоротаційній сівозміні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Забур'яненість посівів пшениці озимої залежновід різних систем основного обробітку ґрунту у короткоротаційній сівозміні

Кривенко А.І., канд. с.-г. наук

Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція НААН

Встановлено, що за полицевої і безполицевої систем основного обробітку ґрунту показники забур'янененості посівів мають майже однакові значення. За мінімізованої системи обробітку ґрунту забур'яненість має вище значення, порівняно з полицевим обробітком.

Найменше значення загальної забур'яненості посівів у польовій сівозміні спостерігається на 1-й культурі одразу після пару чорного.

Усереднені показники забур'яненості після попередників показують зростання кількості бур'янів на 2-й та 4-й культурі після пару чорного, порівняно з 1-ю культурою (пшениця озима), у 3-й культурі, де висівали овес, спостерігається певне зниження кількості бур'янів: чорний пар має найкращі результати у регулюванні кількості бур'янів в посівах пшениці озимої (43,4 і 51,8 шт./м²); післядія чорного пару зберігається також і на другий рік, але тут ще більше зростає забур'яненість, яка складає вже 19,8 % порівняно з минулим роком; на посівах вівса 3-ї культури після чорного пару зменшується забур'яненість посівів на 4,9 і 13,3 шт./м2, порівняно з 1-ю та 2-ю культурами відповідно; на 4-й культурі (пшениця озима) кількість бур'янів після чорного пару зростає до рівня 2-ї культури (відповідно 50,1 і 51,8 шт./м2).

Ключові слова: сівозміна, обробіток ґрунту, бур'яни, озима пшениця.

Засоренность посевов пшеницы озимой на фоне разных систем основной обработки почвы в короткоротационном севообороте

А.И. Кривенко

Weed infestation of winter wheat fields depending on different tillage systems in short crop rotation

А. Kryvenko

In recent years the culture of arable farming has worsened seriously and soil fertility is decreasing considerably. In fact, classical crop rotations, introduced in a pre-reform period, were lost. Depending on the market condition, the damage of the sown area structure and the alternation of crops in crop rotations, as well as a system of tillage in them, are observed. All this explains field weed infestation and leads to other negative things. Which is why, the problem of weed infestation of all agricultural crops has always been urgent.

Weeds do great damages to agriculture, facilitate the spread of diseases and pests, worsen produce quality, make the work of machines and soil-cultivating devices more difficult, increase energy consumption to produce agricultural output.

Over 1500 kinds of weeds are found in our country, including 300 kinds of those which are the most widely-spread, massive and harmful.

Farm practices, which envisage scientifically-grounded alternation of agricultural crops in crop rotations in compliance with the diversification law, high quality tillage, rational use of fertilizers, timely performance of field work, play a very important role in the efficient control over weeds.

The purpose of the research is to study the regularities of weed infestation in crop rotation fields depending on different tillage systems in short crop rotation.

The research was carried out in the fields of Odesa state agricultural experimental research station of NAAS in 2017. The main method of the research was a field one which was supplemented with analytical studying, measurements, calculations and observations according to the conventional methodology and methodological recommendations in arable farming and crop production.

Pattern of a tillage system in short crop rotation

The analysis of the generalized data about the weed infestation of winter wheat fields which were received in the field of crop rotation with different tillage systems showed the tendency towards the increase of weed number.

As the systematized statistics confirmed, the total number of weeds under various tillage systems did not differ much, except for the tillage under pattern MShShMSh. The best results were observed under moldboard system of tillage (MShShMSh).

When analyzing weed infestation of the 2ndcrop of winter wheat, another effect of forecrops and tillage systems was recorded, as compared with the 1stcrop. Thus, almost the same weed infestation was recorded on black fallow under two tillage patterns - MShShMSh (49.8 pcs./m2) and WMShShWMShMMBM (50.2 pcs./m2). The worst indicator was received under tillage pattern ShShShMSh (54.5 pcs./m2). ґрунт бур'ян культура обробітка

Average indicators of weed infestation after forecrops show the increase of weed number on the 2^ndand 4^thcrop after black fallow, if compared with the 1^stcrop (winter wheat), and in the 3^rdcrop, where oats were sown, some decrease of weed number was found: black fallow has the best results in regulating weed number in winter wheat fields (43.4 and 51.8 pcs./m2); after-effect of black fallow remains in the second year, but weed infestation increases, which amounts to 19.8 % as compared with the previous year; in oats fields after black fallow weed infestation decreases by 4.9 pcs./m2 and by 13.3 pcs./m2, respectively, as compared with the 1^stand 2^ndcrop; on the 4^thcrop (winter wheat) after black fallow weed number increases to the level of the 2^ndcrop (50.1 and 51.8 pcs.W, respectively).

Key words: crop rotation, tillage, weeds, winter wheat.

Постановка проблеми

В останні роки значно погіршилась культура землеробства та суттєво знижується родючість ґрунтів. Запроваджені в дореформений період класичні сівозміни практично втрачені. Залежно від кон'юнктури ринку спостерігається порушення структури посівних площ і чергування культур у сівозмінах, а також систем обробітку ґрунту у них. Все це зумовлює збільшення забур'яненості посівів і призводить до інших негативних явищ. Тому, проблема забур'яненості посівів усіх сільськогосподарських культур завжди є актуальною.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Забур'яненість посівів є однією з найбільш важливих причин втрат врожаю всіх сільськогосподарських культур. За існуючої системи заходів захисту від бур'янів господарства щорічно втрачають у середньому 15-20 % врожаю зернових колосових [1], зернобобових культур, соняшнику і просапних (кукурудза, сорго, соя) - 2530 %, овочевих культур та багаторічних трав - 35-40 % і більше [2].

За даними Інституту зернового господарства НААН, через пригнічення надземної біомаси сільськогосподарських культур бур'янами втрачалося від 2,1 до 7,4 ц/га зерна пшениці озимої, 3,6-8,2 ц/га ячменю ярого і 5,5-12,3 ц/га кукурудзи [3]. На захист від сегетальної рослинності припадає близько третини витрат, які йдуть на вирощування сільськогосподарських культур.

Бур'яни завдають землеробству значних збитків, сприяють поширенню хвороб і шкідників, погіршують якість продукції, ускладнюють роботу машин і ґрунтообробних знарядь, збільшують енергетичні витрати на виробництво сільськогосподарської продукції [4].

В Україні зустрічається понад 1500 видів бур'янів, із них 300 видів належить до найбільш розповсюджених, найбільш масових і шкодочинних [5].

Агротехнічні заходи, які передбачають науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах відповідно до закону плодозміни, високоякісний обробіток ґрунту, раціональне використання добрив, своєчасне виконання польових робіт, відіграють дуже важливу роль в ефективному захисті від бур'янів [6]. Суттєвий вплив на видовий склад забур'яненості має технологія окремих систем основного обробітку ґрунту [7]. На думку багатьох вчених, причиною високої забур'яненості є заміна полицевого обробітку ґрунту безполицевим. Частка насіння, яке було сконцентроване у верхньому шарі ґрунту за безполицевого обробітку, за даними С.П. Танчика, складала 58-61 % [8], а у дослідах Д. Цедева і М. Батмунха - 70 % [9].

На основі багаторічних досліджень, проведених вченими в Інституті зернового господарства НААН, було зроблено висновок, що в умовах Південного Степу безальтернативним основним обробітком ґрунту на полях, засмічених кореневищними і коренепаростковими бур'янами, залишається оранка [10].

Мета досліджень - вивчити закономірності забур'яненості в полях сівозмін залежно від різних систем обробітку ґрунту у короткоротаційній сівозміні.

Методика досліджень

Дослідження проводили у 2017 році на полях Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН. Основний метод досліджень - польовий, який доповнювали аналітичними дослідженнями, вимірами, підрахунками і спостереженнями відповідно до загальноприйнятих методик та методичних рекомендацій у землеробстві і рослинництві.

Облік бур'янів здійснювали у 40-кратній повторності з використанням облікової ділянки 0,25 м2, яка визначалась накладанням лінійки довжиною 83,3 см у 2-х міжряддях по 15 см (30 см х 83,3 см = 0,25 м2).

Схема систем основного обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні

Основні результати дослідження

Аналіз узагальнених даних за забур'яненістю посівів пшениці озимої, які були отримані на полях сівозміни за різних систем обробітку ґрунту, показав, що простежуються закономірності зростання чисельності бур'янів.

Як свідчать систематизовані дані (табл. 1), загальна кількість бур'янів за різних систем основного обробітку ґрунту істотно не відрізнялась, крім обробітку за схемою ПММПМ. Найкращі результати спостерігали за полицевої системи основного обробітку ґрунту (ПММПМ).

Таблиця 1 - Кількість бур'янів у посівах пшениці озимої залежно від системи основного обробітку ґрунту і попередників, шт./м², 04.04.2017 р. (1-а культура після парів і гороху, поле №3)

Стосовно попередників, якщо не враховувати обробіток ґрунту, в полі 1 -ї культури пшениці озимої після парів, найменша кількість бур'янів спостерігалася після чорного пару. Тут середня кількість бур'янів за всіма варіантами обробітку ґрунту склала 43,4 шт./м². Найбільша кількість бур'янів утворилася після гороху на зерно.

Слід відмітити, що системи основного обробітку ґрунту достатньо суттєво впливають на забур'яненість за різних попередників. Так, за висіву 1-ї культури по чорному пару ефективніше знищуються бур'яни за схеми обробітку ПММПМ (33,6 шт./м2). Гірший результат у варіантах зі схемою МММПМ (47,8 шт./м) і МММММ (48,2 шт./м2).

За сидерального пару з викою озимою кращий результат також був за схеми ПММПМ, де кількість бур'янів була найменшою і склала 42,4 шт./М. А найгірший результат був отриманий після обробітку ґрунту за схемою МММПМ - 55,2 шт./м2.

По пару із сумішшю гірший обробіток виявився за схеми МММММ, де утворилося

71,2 шт./м2 бур'янів. Найкращою тут також була схема ПММПМ, за якої спостерігалась найменша кількість бур'янів - 54,8 шт./М.

Після гороху на зерно обробіток зі схемою ПММПМ також був найкращим (76,2 шт./м), гірші результати мав обробіток за схеми МММММ (91,0 шт./М).

Узагальнюючи результати досліду, бачимо, що полицева система основного обробітку ґрунту має найкращі результати у регулюванні кількості бур'янів.

За аналізу забур'яненості 2-ї культури пшениці озимої (табл. 2) простежується інший вплив попередників і систем обробітку ґрунту, який відмічався на 1-й культурі. Так, по пару чорному виявилася приблизно однакова забур'яненість за 2-х схем обробітку ґрунту - ПММПМ (49,8 шт./м2) і БММБМ (50,2 шт./м). Найгірший показник був за схеми з обробітком ґрунту МММПМ (54,5 шт./м²).

Стосовно сидеральних парів простежується також інша закономірність, яка відмічалась на 1-й культурі. Після вики озимої і гороху на зерно краще себе зарекомендував обробіток ґрунту зі схемою БММБМ (64,0 і 89,6 шт./м² відповідно). А після суміші гороху з гірчицею найкраще себе проявив варіант зі схемою обробітку МММПМ (98,8 шт./м).

Післядія чорного пару зберігається також і на другий рік, але тут ще більше зростає забур'яненість, яка складає вже 19,8 % порівняно з минулим роком. Серед сидеральних парів найкращим за результатами дослідів був пар з озимою викою, тут кількість бур'янів була меншою ніж після суміші і гороху на зерно. В цих варіантах кількість бур'янів зросла майже в 2,0 рази порівняно з чорним паром на 2-й культурі і в 2,3 рази, порівняно з чорним паром на 1-й культурі.

Таблиця 2 - Кількість бур'янів у повторних посівах пшениці озимої залежно від різних систем основного обробітку ґрунту і попередників, шт./м²,04.04.2017р. (2-а культура після парів і гороху на зерно поле №2).

Примітка. Обробіток ґрунту: П - полицевий, Б - безполицевий, М - мілкий.

У 2017 році спостерігається зворотна закономірність за засміченістю на посівах вівса. На 3-й культурі забур'яненість спостерігалася в 1,2-1,3 рази менше, ніж на 1-й та 2-й культурах (табл. 3). Це можна пояснити тим, що 3-я культура є ярою, 1-а і 2-а - озимими, а біологічні цикли розвитку зимуючих та озимих бур'янів пристосовані до засмічення посівів пшениці озимої, а ярі - ранніх зернових. Хоча, в наших дослідах ярі бур'яни були розповсюджені на всіх культурах незалежно від належності до біологічної форми культури. Зміна культур обумовлює контроль бур'янів біологічним методом.

Таблиця 3 - Кількість бур'янів у посівах вівса, шт./м², 04.04.2017 р. (3-я культура після парів і гороху на зерно, поле №1)

Примітка. Обробіток ґрунту: П - полицевий, Б - безполицевий, М - мілкий.

Дані таблиці ще раз підтверджують, що після чорного пару залишається найменша кількість бур'янів. Кількість бур'янів після озимої вики, суміші та гороху на зерно зростає на 14,3; 52,0 і

90,9 % відповідно.

За аналізу забур'яненості вплив різних систем обробітку ґрунту найбільше простежується за схем ПММПМ по чорному пару (36,3 шт./м2) і гороху на зерно (71,8 шт./м2), а за схеми БММБМ - після озимої вики (42,5 шт./м2) і суміші гороху з гірчицею білою (55,8 шт./м2). Найгірше за кількістю бур'янів за усіх попередників, крім озимої вики, виглядав варіант зі схемою обробки МММММ.

У 4-й культурі (табл. 4) найменше бур'янів було за схеми обробітку ПММПМ після чорного пару (47,2 шт./м2) і гороху на зерно (93,3 шт./м2) та за системи обробітку БММБМ після озимої вики (55,3 шт./м2) і суміші гороху з гірчицею (67,3 шт./м2).

За схеми МММММ після усіх попередників була зафіксована найбільша кількість бур'янів (71,9 шт./м2) порівняно з іншими схемами основного обробітку ґрунту.

Таблиця 4 - Кількість бур'янів у посівах пшениці озимої після вівса, шг./м², 04.04.2017 р. (4-а культура після парів і гороху на зерно, поле №5)

Висновки

Усереднені показники забур'яненості після попередників показують зростання кількості бур'янів на 2-й та 4-й культурі після пару чорного, порівняно з 1-ю культурою (пшениця озима), у 3-й культурі, де висівали овес, спостерігається певне зниження кількості бур'янів: чорний пар має найкращі результати у регулюванні кількості бур'янів в посівах пшениці озимої (43,4 і 51,8 шт./м2); післядія чорного пару зберігається також і на другий рік, але тут ще більше зростає забур'яненість, яка складає вже 19,8 % порівняно з минулим роком; на посівах вівса 3-ї культури після чорного пару зменшується забур'яненість посівів на

4,9 і 13,3 шт./м², порівняно з 1-ю та 2-ю культурами відповідно; на 4-й культурі (пшениця озима) кількість бур'янів після чорного пару зростає до рівня 2-ї культури (відповідно 50,1 і 51,8 шт./м2).

Встановлено, що за полицевої і безполицевої систем основного обробітку ґрунту показники забур'янененості посівів мають майже однакові значення. За мінімізованої системи обробітку ґрунту забур'яненість має вище значення, порівняно з полицевим обробітком.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Науково обґрунтована система ведення агропромислового виробництва Донеччини / Ольховський Р.В., Шепі- на В.П., Бондарева О.Б. та ін. - Донецьк: видавництво КП «Регіон», 2007. - 511 с.

2. Циков В. С. Бур'яни: шкодочинність і система захисту / В.С. Циков, Л.П. Матюха. - Дніпропетровськ: ТОВ Енем, 2006. - 86 с.

3. Матюха Л.П. Бур'яни в зерновиробництві Степу / Л.П. Матюха, С.Й. Хейлик, В.Л. Матюха // Карантин і захист рослин. - 2005. - № 1. - С. 26-27.

4. Халімоник П.М. Захист рослин: проблеми і перспективи / П. М. Халімоник // Карантин і захист рослин. - 2005. - № 1. - С. 4-6.

5. Потьомкін В.О. Небезпечні конкуренти / В.О. Потьомкін // Захист рослин. - 2002. - №12. - С. 4-5.

6. Нарцисов В.П. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України / В.П. Нарцисов. - К.: Аграрна наука, 2004. - С. 100-118.

7. Ресурсозберігаючі технології механічного обробітку ґрунту в сучасному землеробстві України / І.Д. Примак,

B. О. Єщенко, Ю.П. Манько та ін.; За ред. І.Д. Примака. - К.:КВІЦ, 2007. - 272 с.

8. Танчик С.П. Основний обробіток ґрунту під кукурудзу / С.П. Танчик // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 1. -

C. 28-32.

9. Цэдэв Д. Почвозащитная обработка в земледелии Монголии / Д. Цэдэв, М. Батмунх // Земледелие, 1990. - №10. - С. 74-75.

10. Циков В.С. Удосконалення системи контролю забур'яненості в Степу / В.С. Циков, Л.П. Матюха // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 7. - С. 20-24.

11. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). - М.: Агропромиздат, 1985. - 351 с.

12. Циков В.С. Методические рекомендации по проведению полевых опытов с зерновыми, зернобобовыми и кормовыми культурами / Циков В.С., Пикуш Г.Р. - Днепропетровск, 1983. - 46 с.

REFERENCES

1. Ol'hovs'kyj, R.V., Shepina, V.P., Bondareva, O.B., Dergachov, D.M., Ruban, O.G., Topalov, F.G., Aleksandrov,

S.M. (2007). Naukovo-obg'runtovana systema vedennja agropromyslovogo vyrobnyctva Donechchyny [Scientific and reasonable system of agricultural production in Donetsk region]. Donec'k, Vyd-vo KP «Region», 511 p.

2. Cykov, V.S., Matjuha, L.P. (2006). Bur'jany: shkodochynnist' i systemy zahystu [Weeds: harmfulness and protection systems]. Dnipropetrovs'k, Vyd-vo «Enem», 86 p.

3. Matjuha, L.P., Hejlyk, S.J., Matjuha, V.L. (2005). Bur'jany v zernovyrobnyctvi Stepu [Weeds in Grain Farming of Steppe.]. Karantyn i zahyst roslyn [Quarantine and Plant Protection], no. 1, pp. 26-27.

4. Halymonyk, P.M. (2005). Zahyst roslyn: problemy, perspektyvy [Plant protection: problems, perspectives]. Karantyn i zahyst Roslyn [Quarantine and Plant Protection], no. 1, pp. 4-6.

5. Pot'omkin, V.O. (2002). Nebezpechni konkurenty [Dangerous competitors]. Zahyst Roslyn [Plant Protection], no. 12, pp. 4-5.

6. Narcysov, V.P. (2004). Naukovi osnovy agropromyslovogo vyrobnyctva v zoni Stepu Ukrai'ny [Scientific fundamentals of agro-industrial production in the steppe of Ukraine]. Kyiv, Agrarna nauka [Agrarian science], pp. 100-118.

7. Prymak, I.D., Jeshhenko, V.O., Man'ko, Ju. P. (2007). Resursozberigajuchi tehnologii' mehanichnogo obrobitku g'runtu v suchasnomu zemlerobstvi Ukrai'ny [Resource-saving technologies of mechanical cultivation of soil in modern agriculture of Ukraine]. Kyiv, KVIC, 272 p.

8. Tanchyk, S.P. (2003). Osnovnyj obrobitok g'runtu pid kukurudzu [Main cultivation of soil under corn]. Visnyk agrar- noi' nauky [Bulletin of Agrarian Science], no. 1, pp. 28-32.

9. Cedev, D., Batmunh, M. (1990). Pochvozashhitnaja obrabotka v zemledelii Mongolii [Conservation tillage farming in Mongolia]. Zemledelie [Agriculture], no. 10, pp. 74-75.

10. Cykov, V.S., Matjuha, L.P. (2003). Udoskonalennja systemy kontrolju zabur'janenosti v Stepu [Improvement of the control system of weeds in the Steppe]. Visnyk agrarnoi' nauky [Bulletin of Agrarian Science], no. 7, pp. 20-24.

11. Dospehov, B.A. (1985). Metodika polevogo opyta (s osnovami statisticheskoj obrabotki rezul'tatov issledovanija [Methodology of field experience (with the basics of statistical processing of the results of the research)]. Moscow, Ag- ropromizdat, 351 p.

12. Cikov, V.S., Pikusha, G.R. (1983). Metodicheskie rekomendacii po provedeniju polevyh opytov s zernovymi, zernobobovymi i kormovymi kul'turami [Methodical recommendations for carrying out field experiments with grain, legumes and fodder crops]. Dnepropetrovsk, 46 p.

Размещено на Allbest.ru