Вплив біостимуляторів Стимпо та Регоплант на продуктивність ячменю ярого
Дослідження впливу біостимуляторів на формування врожайності ячменю ярого в умовах Південного Степу України. Підвищення польової схожесті, стимулювання накопичення біомаси та формування бічних пагонів. Формування фотоасиміляційної поверхні посівів ячменю.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.02.2022 |
| Размер файла | 24,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вплив біостимуляторів Стимпо та Регоплант на продуктивність ячменю ярого
Колесніков М.О., канд. с.-г. наук, Таврійський державний агротехнологічний університет; Пономаренко С.П., д-р біол. наук, Державне підприємство «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» НАН України та МОН України
Досліджено вплив біостимуляторів Стимпо та Регоплант на формування врожайності ячменю ярого в умовах Південного Степу України. Показано, що біостимулятори підвищували польову схожість, стимулювали накопичення біомаси та формування бічних пагонів. Водночас сприяли формуванню фотоасиміляційної поверхні посівів ячменю, на що вказує зростання індексу листової поверхні протягом вегетації. Застосування біостимуляторів в технології вирощування ячменю ярого збільшувало біологічну врожайність на 10-13 %.
Ключові слова: біостимулятори, Регоплант, Стимпо, ячмінь ярий, врожайність, фотоасиміляційний апарат.
Влияние биостимуляторов Стимпо и Регоплант на продуктивность ячменя ярового
М.А. Колесников, С.П. Пономаренко
Исследовано влияние биостимуляторов Стимпо и Регоплант на формирование урожайности ячменя ярового в условиях Южной Степи Украины. Показано, что биостимуляторы повышали полевую всхожесть, стимулировали накопление биомассы и формирование боковых стеблей. Биостимуляторы способствовали формированию фотоассимиляционной поверхности посевов ячменя, на что указывает возрастание индекса листовой поверхности на протяжении вегетации. Использование биостимуляторов в технологии выращивания ячменя ярового увеличивало биологическую урожайность на 10-13 %.
Ключевые слова: биостимуляторы, Регоплант, Стимпо, ячмень яровой, урожайность, фотоассимиляционный аппарат.
The effect of Stympo and Rehoplant biostimulators on spring barley productivity
M. Kolesnykov, S. Ponomarenko
Barley relates to the leading grain-forage crops in Ukraine and occupies the second place after winter wheat by sown area. Notwithstanding the potentially high productivity of its modem varieties, the average barley yield is low and unstable due to the influence of various factors.
The complex of abiotic factors negatively affects the growth of root system, photoassimilation area formation, and decreases the plant productivity. The effective methods to solve this problem are to improve the existing technology of barley cultivation, particularly via the preparations for metabolic regulation of growth and production processes. The efficacy of the application of the bio-stimulants Rehoplant and Stympo in wheat, barley, lupin, soybeans production has been proved.
The aim of the study was to determine the influence of plant growth bioregulators Stimpo and Regoplant on the growth of the barley variety Adapt, its photoassimilation apparatus formation and biological productivity under the conditions of South Steppe in Ukraine.
The studies were conducted using spaing barley seeds and plants (Hordeum vulgare L.) of the variety Adapt in the small plot experiment (Tavria State Agrotechnological University, Melitopol). The experimental area was located on the areas with southern alluvial black soil with humus content (by Turin) - 2.6 % N (by Komfild) - 111.3 mg/kg mobile phosphorus (by Chyrykov) - 153.7 mg/kg exchangeable potassium (by Chyrykov) - 255 mg/kg, pH of the water/salt - 7.0/7.3.
The stimulators Stympo and Rehoplant produced by Interdepartmental Science and Technology Centre "Agrobiotech" NAS and MES have been applied. The presowing and leaf treatment with the biopreparations were performed in doses recommended by the producer. These stimulators are multifunctional preparations which contain amino acids, carbohydrates, fatty acids, polysaccharides, plant hormones, minerals and aversectynes.
Barley seeds of the experimental variants were treated with Stympo, 25 ml/t (v.2) and Rehoplant, 250 ml/t (v. 3) prepared on Liposam solution, 5 ml/1. The sowing rate was 4.0 million pcs seeds/ha. Folia treatment was performed in the phases of tillering and earing according to the recommended standards for Stympo - 20 ml/ha, Rehoplant - 50 ml/ha. The germination rate, leaf area index (LAI), chlorophyll content and biological yield elements were under control.
The study has shown that barley seed pre-treatment with Stympo and Rehoplant stimulators significantly increased germination by 7.8 % and 4.3 % respectively. Stympo and Rehoplant positively affected the formation of side shoots which pjroved the total bushing factor increase by 29.5 % and 20.7 respectively, compared to the control variants of spring barley. The biostimulators contributed the dry biomass accumulation in spring barley significantly.
It is known that the crop yield depends on the crop assimilation surface. In the study, the barley LAI exceeded the control variant by 36.7 % and 53.0 % when the seeds were treated with Stympx) and Rehoplant during the tillering stage. LAI was by 9.4 % and 13.1 % more compared to the control when folia treatment with Stympo and Rehoplant was performed during the stem elongation. The LAI of the treated barley crops exceeded the control by 9.3 % and 6.6 % respectively during the heading and flowering periods.
The total chlorophyll content measured with the help of N-testers showed that Stympo and Rehoplant induced synthesis activation and photosynthetic pigment accumulation in barley leaves. In case of stimulator application in the periods of barley vegetation this index increased by 2.3-3.9 %.
The data shows that the use of Stympo and Rehoplant treatment increased the number of productive stems up to 619 and 627 units/m2, respectively. It should be noted that the productive bushing factor grew by 2.3 % and 12.2 % in case of Stympo and Rehoplant use respectively.
The analysis of yield structural elements showed that these stimulators did not affect the length of the spikelet, which ranged between 8.3 and 8.9 cm, and the number of grains in the spikelet, which varied in from 22.6 to 23.2 pieces. It was determined that Stympo stimulator significantly increased the weight of 1000 grains of barley by 6.2 % compared to the control variant.
The calculated biological yield of control barley crops was 56.5 t/ha. The biological yield increased by 12.8 % and was 63.4 t/ha in case of Stympo application. The biological yield was 61.9 t/ha in case of Rehoplant treatment, which exceeded the control by 9.6 %.
Thus, Stympo and Rehoplant biostimulators increased the field germination, stimulated the biomass accumulation and formation of lateral shoots in case of pre-sowing barley seed treatment at the recommended concentrations. Stympo and Rehoplant contributed the barley photoassimilation surface formation. It was shown that Stympo and Rehoplant increased the number of productive stems in spring barley and the 1000 grain weight. The use of biostimulants in barley production increased the biological yield by 10-13 %.
Key words: biostimulators, Stympo, Rehoplant, spring barley, photoassimilation surface, yield productivity.
Постановка проблеми
Ячмінь ярий належить до провідних зернофуражних культур в Україні і за посівною площею та валовим збором займає друге місце після озимої пшениці. За високої потенційної зернової продуктивності сучасних сортів (близько 90 ц/га), середній рівень врожайності ячменю залишається низьким, нестабільним з коливанням в межах років під впливом різноманітних факторів - до 40 % і більше.
Південний Степ України характеризується нестійким і недостатнім зволоженням, високими літніми температурами, засоленістю частини грунтів. Постійно діючий комплекс абіотичних факторів негативно впливає на ріст і розвиток кореневої системи, формування фотосинтетичного апарату рослин, а також на тривалість і ефективність його функціонування, суттєво знижує продуктивність культур та погіршує якість продукції [1]. Вирішення цієї проблеми можливе шляхом розробки нових та удосконалення існуючих елементів технології вирощування ячменю, в тому числі і за рахунок застосування метаболічних препаратів для регуляції ростових і продукційних процесів. Так, згідно з державною Програмою “Зерно України - 2015” збільшення валового виробництва зерна ячменю ярого до майже 8 млн т стає можливим при застосуванні регуляторів росту, які посилюють стійкість рослин до дії абіотичних факторів [2, 3].
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Результати досліджень у культурі in vitro вказують на позитивний вплив стимуляторів росту рослин Регоплант та Стимпо на формування кореневої системи хмелю [4]. Представлена сортова специфічність пшениці озимої та ячменю ярого на дію біостимуляторів, використання яких збільшувало врожайність культур відповідно на 4-5 та 6-10 % [5]. Досліджено вплив передпосівної обробки насіння регуляторами росту рослин Стимпо, Регоплант на накопичення олії у насінні Lupinus albus L. [6], та вуглеводів у листках [7]. Встановлено, що Стимпо та Регоплант виявляли біозахисні властивості, посилювали ростові процеси, активували утворення бобово-ризобіального симбіозу [8].
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було з'ясувати вплив біостимуляторів Стимпо та Регоплант на ростові процеси, формування фотоасиміляційного апарату та біологічну врожайність ячменю ярого сорту Адапт в умовах Південного Степу України.
Матеріал і методика досліджень
Дослід проводили з використанням насіння та рослин ячменю ярого (Hordeum sativum J.) сорту Адапт в умовах дослідного поля ТДАТУ (м. Мелітополь) в 2015 році. Дрібноділянкові досліди закладали на чорноземах південних наносних з вмістом гумусу (за Тюріним) - 2,6 %, азоту (за Корнфілдом) - 111,3 мг/кг, рухомого фосфору (за Чириковим) - 153,7 мг/кг, обмінного калію (за Чириковим) - 255 мг/кг. Розміщення варіантів систематичне у 4-разовій повторності.
Насіння ячменю перед сівбою обробляли за схемою: варіант 1 - контроль, насіння інкрустоване розчином Ліпосаму (5 мл/л); 2 - насіння перед сівбою інкрустували біостимулятором Стимпо (25 мл/т), а варіант 3 - біостимулятором Регоплант (250 мл/т) на розчинах Ліпосаму.
Біостимулятори Стимпо та Регоплант виробництва ДП МНТЦ «Агробіотех» являють собою композиційні поліфункціональні препарати, біозахисні властивості яких обумовлені синергійним ефектом взаємодії продуктів життєдіяльності в культурі in vitro гриба-мікроміцета Cylindrocarpon obtisiucuilum 680, виділеного з кореневої системи женьшеню (суміш амінокислот, вуглеводів, жирних кислот, полісахаридів, фітогормонів, мікроелементів) та аверсектинів - антипаразитарних макролідних антибіотиків, продуктів метаболізму ґрунтового стрептоміцету Streptomyces avermitilis [9].
Сівбу проводили у добре підготований грунт з нормою висіву 4 млн шт. схожих насінин/га. Попередник - кукурудза. Позакореневі обробки проводили у міжфазний період кінець кущіння - початку трубкування та у фазу колосіння з використанням рекомендованих норм для біостимулятора Стимпо - 20 мл/га та Регоплант - 50 мл/га. Обприскування посівів проводили у вечірній час з використанням ранцевого обприскувача з нормою використання робочого розчину 300 л/га (0,03 л/м2). Збирання ячменю ярого проведено ручним способом.
У фазу повних сходів визначали польову схожість насіння ячменю. Площу листкового апарату визначали методом висічок та розраховували індекс листової поверхні (ІЛП). Вміст хлорофілу визначали флуорометрично за допомогою N-тестеру (виробництво Японія, Yara). Облік біологічної врожайності посівів ячменю проводили відповідно до загальноприйнятих в агробіології методик. Визначали елементи біологічної врожайності, а саме: кількість продуктивних стебел на 1 м2, коефіцієнт продуктивного кущення, кількість зерен у колосі, масу 1000 насінин, вологість насіння, біологічну урожайність, розраховували господарський коефіцієнт як відношення маси зерна до загальної маси надземної частини посіву певної площі [10].
Результати дослідів опрацьовано статистично з розрахунком t-критерію Ст'юдента та найменшої істотної різниці (НІРо5). Статистичну обробку проведено із застосуванням панелі Microsoft Office Excel 2010.
Результати дослідження та їх обговорення. Вітчизняні поліфункціональні препарати Стимпо та Регоплант інтенсифікують фізіологічні процеси росту та поділу клітин, що виражається у інтегральному рості та розвитку рослин, підвищенні стійкості до хвороб та стресів, збільшенні врожайності, покращенні якості продукції. Дослідження показали, що за умов передпосівної обробки насіння ячменю біосгимуляторами Стимпо та Регоплант вірогідно зростала польова схожість на 7,8 та 4,3 % відповідно (табл. 1).
Таблиця 1 - Польова схожість, коефіцієнт загального кущіння та суха біомаса ячменю ярого сорту Адапт у фазу кущіння за умов інкрустації насіння біостимуляторами Стимпо та Регоплант
|
Показник |
Варіант |
|||
|
контроль |
Стимпо |
Регоплант |
||
|
Польова схожість, % |
83,5+4,3 |
91,3+4,0* |
87,8+3,6* |
|
|
Коефіцієнт кущення |
2,61+0,17 |
3,38+0,25* |
3,15±0,22* |
|
|
Суха маса 100 рослин, г |
104,1+6,6 |
171,3+9,7* |
221,0+14,4* |
Примітка. Тут та далі: * - різниця істотна порівняно з контролем за р < 0,05.
Стимпо та Регоплант в рекомендованих концентраціях позитивно вплинули на формування бічних пагонів, що підтверджує зростання коефіцієнта загального кущіння на 29,5 та 20,7 % відповідно та порівняно з контрольними рослинами ячменю ярого. Слід відзначити, що досліджувані біостимулятори сприяли суттєвому накопиченню сухої біомаси ячменю. Так, за дії Стимпо суха маса надземної частини рослин ячменю у фазу кущіння зросла в 1,64 рази, а за дії препарату Регоплант відмічено майже дворазове зростання сухої маси порівняно з рослинами контрольних посівів.
Відомо, що урожайність сільськогосподарських культур залежить від асиміляційної поверхні посівів, величини їх фотосинтетичного потенціалу та інтенсивності фотосинтезу. Вже у фазу кущіння, в результаті активного формування біомаси рослин, відмічено зростання площі листкової поверхні посівів ячменю під впливом досліджуваних біосгимуляторів (табл. 2).
Таблиця 2 - Вплив препаратів Стимпо та Регоплант на індекс листової поверхні посівів (м2\м2) та вміст хлорофілу (ум. од.) в листках ячменю ярого
|
Фаза розвитку |
контроль |
Стимпо |
Регоплант |
|
|
Кущення |
0,49+0,06 |
0,67+0,06 |
0,75+0,07* |
|
|
509+3 |
519+3 |
529+3* |
||
|
Вихід в трубку |
2,13+0,11 |
2,33+0,18 |
2,41+0,15* |
|
|
573+8 |
582+6 |
586+5 |
||
|
Колосіння-цвітіння |
4,08+0,20 |
4,46+0,25* |
4,35+0,19 |
|
|
610+13 |
634+11* |
629±12 |
Так, ЦІП посівів ячменю у фазу кущіння, насіння якого було оброблено Стимпо та Регоплант, перевищував контрольні значення на 36,7 та 53,0 %. За позакореневого обробітку рослин препаратами Стимпо та Регоплант у фазу виходу в трубку ІЛП посівів ячменю зростав на 9,4 та 13,1 % порівняно з ІЛП контрольного варіанта. У період формування колосу та у фазу цвітіння, ІЛП посівів ячменю, що обробляли препаратами Стимпо та Регоплант, перевищував значення контрольного варіанта на 9,3 та 6,6 % відповідно.
Визначення загального вмісту хлорофілу за допомогою ІЧ-тестеру показало, що препарати Стимпо та Регоплант сприяли активації процесів синтезу та нагромадження фотосинтетичних пігментів у листках ячменю. Впродовж досліджуваних періодів вегетації ячменю ярого вміст хлорофілу в листках зростав на 2,3-3,9 % за умов обробки посівів біостимуляторами.
Продуктивність рослин є комплексним показником дії та взаємодії фізіологічних, морфологічних та інших ознак і властивостей. Рівень врожайності ячменю визначався індивідуальною продуктивністю рослин, яка, в свою чергу, залежить від амплітуди коливань кількості продуктивних пагонів, виповненості колоса, маси 1000 насінин. Із даних наведених у таблиці 3 видно, що використання препаратів Стимпо та Регоплант сприяло збільшенню чисельності продуктивного стеблостою в посівах ячменю до 627 та 619 шт./м2 відповідно, що на 12,7 та 11,4 % перевищувало показник контрольного варіанта досліду.
Таблиця 3 - Біологічна продуктивність ячменю ярого сорту Адапт за умов обробки посівів біостимуляторами Стимпо та Регоплант
|
Показник |
Варіант |
НІР05 |
|||
|
контроль |
Стимпо |
Регоплант |
|||
|
Кількість продуктивних Стебел, шт./м2 |
555,7 |
626,5 |
619,2 |
57,6 |
|
|
Коефіцієнт продуктивної кущистості |
2,13 |
2,18 |
2,39 |
0,63 |
|
|
Довжина колоса, см |
8,3 |
8,6 |
8,9 |
1,0 |
|
|
Кількість зерен в КОЛОСІ, шт. |
22,7 |
22,6 |
23,2 |
ІД |
|
|
Маса 1000 насінин, г |
58,1 |
61,7 |
58,7 |
2,7 |
|
|
Господарський коефіцієнт |
0,450 |
0,453 |
0,451 |
0,008 |
|
|
Біологічна врожайність, ц/га |
56,5 |
63,4 |
61,9 |
5,2 |
Вважається, що показник продуктивної кущистості ячменю слід розглядати як один із важливих показників адаптивності та біологічної стійкості у зв'язку з тим, що за дії лімітуючих факторів зменшення елементів продуктивності відбувається в такій послідовності: продуктивна кущистість, загальна кількість листків, ріст, площа листкової поверхні [11]. Слід відмітити, що за дії препаратів Стимпо та Регоплант коефіцієнт продуктивної кущистості зростав на 2,3 та 12,2 % відповідно та порівняно з контролем.
Зерно є головною складовою біологічної та господарської врожайності зернових колосових культур. Аналіз довжини колосу та елементів структури врожайності показав, що досліджувані біостимулятори не викликали вірогідних змін у довжині колоса, яка коливалася в межах 8,3-8,9 см, кількості зерен в колосі, яка змінювалася в інтервалі 22,6-23,2 шт. Слід відзначити, що інтенсифікація ростових процесів в посівах ячменю ярого за умов використання біостимуляторів дозволила підвищити вихід товарної частини продукції. Встановлено, що за застосування біостимулятора Стимпо вірогідно зростала маса 1000 зерен ячменю на 6,2 % порівняно з контрольним варіантом. Ефективність використання вегетативної маси рослин на побудову зерна можна оцінити за господарським коефіцієнтом. Препарат Стимпо найбільш ефективно збільшував Кгосп, який становив 0,453 в досліджуваних посівах ячменю ярого. Біологічна урожайність ячменю на контрольному варіанті склала 56,5 ц/га. За вирощування ячменю з використанням біостимулятора Стимпо біологічна врожайність зросла на 12,8 % і склала 63,4 ц/га, а Регоплант підвищив врожайність до 61,9 ц/га, що на 9,6 % перевищує біологічну врожайність контрольного варіанта.
Висновки
Біостимулятори Стимпо та Регоплант за умов передпосівної обробки насіння ячменю ярого в рекомендованих концентраціях підвищували польову схожість, стимулювали зростання накопичення біомаси та формування бічних пагонів. Стимпо та Регоплант сприяли формуванню фотоасиміляційної поверхні посівів ячменю, що підтверджується зростанням ІЛП у різних фазах вегетації рослин від 9,3 до 53,0 % порівняно з контрольним варіантом. За умов обробки посівів ячменю біостимуляторами відмічено збільшення вмісту хлорофілу на 2,3-3,9 %.
Встановлено, що Стимпо та Регоплант збільшували продуктивний стеблостій в посівах ячменю та масу 1000 зерен. Застосування біостимуляторів в технології вирощування ячменю ярого дозволило збільшити біологічну врожайність на 10-13 %.
Отримані дані підтверджують перспективність подальшого дослідження біопрепаратів та розкриття механізмів їх адаптогенних ефектів, особливо в посушливих умовах Південного Степу України.
біостимулятор врожайність ячмень фотоасиміляційний
Список літератури
1. Єремєєв В.Н. Регіональні аспекти глобальної зміни клімату / В.Н. Єремєєв, В.В. Єфімов // Вісник НАН України. - 2003. - № 2. - С. 14-19.
2. Програма “Зерно України - 2015”. - К.: ДІА, 2011. - 48 с.
3. Біологічно активні речовини в рослинництві / З.М. Грицаєнко, С.П. Пономаренко, В.П. Карпенко, І.Б. Леонтюк. - К.: Нічлава, 2008. - 352 с.
4. Формування кореневої системи хмелю in vitro залежно від біостимуляторів та їх концентрації / В.Б. Ковальов, Т.І. Козлик, І.П. Штанько, О.В.Черненко // Збірник наукових праць Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. - 2012. - №. 14. - С. 446-449.
5. Огурцов Ю.Є. Урожайність рослин пшениці озимої та ячменю ярого залежно від застосування регуляторів росту рослин і мікродобрива на різних фонах живлення / Ю.Є. Огурцов // Наукові доповіді НУБіП України. - 2015. - №. 2(51).
6. Тригуба О.В. Накопичення олії у насінні рослин Lupinus albus L. за дії регуляторів росту та мікробних препаратів / О.В. Тригуба // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. - 2014. - №. 56 (2). - С. 87-92.
7. Пида С.В. Накопичення вуглеводів в онтогенезі люпину білого за застосування Ризобофіту і рістрегуляторів / С.В. Пида, О.В. Тригуба // Агробіологія. 36. наук, праць БЦНАУ. - 2013. - Вип.11(104). - С. 145-149.
8. Конончук О.Б. Ростові процеси та бобово-ризобіальний симбіоз сої культурної за передпосівної обробки насіння рістрегуляторами Регоплант і Стімпо / О.Б. Конончук, С.В. Пида, С.П. Пономаренко // Агробіологія. 36. наук, праць БЦНАУ. - 2012. - Вип. 9 (96). - С. 103-107.
9. Анішин Л.А. Регулятори росту рослин. Рекомендації по застосуванню / Л.А. Анішин, С.П. Пономаренко, З.М. Грицаєнко. - К: МНТЦ «Агробіотех», 2011. - 54 с.
10. Основи наукових досліджень в агрономії / В.О. Єщенко, П.Г. Копитко, П.В. Костогриз, В.П. Опришко. - Вінниця: ПП «ТД Едельвейс і К», 2014. - 332 с.
11. Васильківський С.П. Оцінка адаптивного потенціалу ячменю ярого за продуктивною кущистістю / С.П. Васильківський, В.М. Гудзенко // Агробіологія. 36. наук, праць БЦНАУ. - 2011. - Вип. 6 (86). - С. 138-144.
References
1. Jeremieiev V.N. Resional'ni aspekty global'noi1 zminy klimatu / V.N. Jeremjeiev, V.Y. Jefimov // Visnyk NAN Ukrai'ny. - 2003. - № 2. - S. 14-19.
2. Programa “Zerno Ukrai'ny - 2015”. - К.: DIA, 2011. - 48 s.
3. Biologichno aktyvni rechovyny v roslynnyctvi / Z.M. Grycajenko, S.P. Ponomarenko, V.P. Karpenko, I.B. Leontjuk. - K.: Nichlava, 2008. - 352 s.
4. Formuvannja korenevoi' systemy hmelju in vitro zalezhno vid biostymuljatoriv ta i'h koncentracii / Y.B. Koval'ov, T.I. Kozlyk, I.P. Shtan'ko, O.V.Chemenko // Zbimyk naukovyh prac'Instytutu bioenergetychnyh kul'tur i cukrovyh buijakiv. - 2012. - №. 14. - S. 446-449.
5. Ogurcov Ju.Je. Urozhajnist1 roslyn pshenyci ozymoi' ta jachmenju jarogo zalezhno vid zastosuvannja reguljatoriv rostu roslyn i mikrodobryva na riznyh fonah zhyvlennja [Elektronnyj resurs] / Ju.Je. Ogurcov // Naukovi dopovidi NUBiP Ukrai'ny. - 2015. - №. 2(51).
6. Tryguba O.V. Nakopychennja olii u nasinni roslyn Lupinus albus L. za dii reguljatoriv rostu ta mikrobnyh preparativ / O.V. Tryguba // Peredgime ta girske zemlerobstvo i tvarynnyctvo. - 2014. - №. 56 (2). - S. 87-92.
7. Pyda S.V. Nakopychennja vuglevodiv v ontogenezi ljupynu bilogo za zastosuvannja Ryzobofitu i ristreguljatoriv / S.V. Pyda, O.V. Tryguba // Agrobiologija. Zb. nauk. prac BCNAU. - 2013. - Vyp.l 1(104). - S. 145-149.
8. Kononchuk O.B. Rostovi procesy ta bobovo-ryzobial'nyj symbioz soi' kul'tumoi' za peredposivnoi1 obrobky nasinnja ristreguliatoramy Regoplant i Stimpo / O.B. Kononchuk, S.V. Pyda, S.P. Ponomarenko // Agrobiologija. Zb. nauk. prac1 BCNAU. - 2012. - Vyp. 9 (96). - S. 103-107.
9. Anishyn L.A. Reguljatory rostu roslyn. Rekomendacii1 po zastosuvannju / L.A. Anishyn, S.P. Ponomarenko, Z.M. Grycajenko. - K.: MNTC «Agrobioteh», 2011. - 54 s.
10. Osnovy naukovyh doslidzhen' v agronomii' / V.O. Jeshhenko, P.G. Kopytko, P.V. Kostogryz, V.P. Opryshko. - Vinnycja: PP «TD Edel'vejs i К», 2014. - 332 s.
11. Vasyl'kivs'kyj S.P. Ocinka adaptyvnogo potencialu jachmenju jarogo za produktyvnoju kushhystistju / S.P. Vasyl'kivskyj, V.M. Gudzenko // Agrobiologija. Zb. nauk. prac BCNAU. - 2011. - Vyp. 6 (86). - S. 138-144.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Продуктивність ячменю ярого. Селекційна робота в Миронівському інституті пшениці. Короткостебловість та стійкість сортів ячменю до вилягання. Стійкість сортів ячменю проти збудників хвороб. Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого.
дипломная работа [107,5 K], добавлен 16.07.2015Ботанічна характеристика та біологічні особливості ячменю ярого, історія селекції та сучасний стан в Україні. Вивчення сортів ячменю, що вирощуються в господарстві. Дослідження росту і розвитку рослин селекції МІП. Оцінка ґрунтово-кліматичних умов.
курсовая работа [131,4 K], добавлен 16.07.2015Господарське значення та ботаніко–біологічна характеристика ярого ячменю. Відношення до потреб рослини в поживних речовинах, особливості живлення. Технологія вирощування ярого ячменю, місце в сівозміні, обробка ґрунту, основний і передпосівний обробіток.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 11.10.2011Господарське значення і біологічні особливості розвитку ярого ячменю. Поширеність, шкодочинність, симптоми проявлення і таксономія збудника темно-бурої плямистості листя ячменю. Біологічні особливості збудника хвороби, обґрунтування захисних заходiв.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 02.10.2014Морфо-біологічні особливості озимого ячменю. Аналіз фітосанітарного стану озимого ячменю та природоохоронної роботи в СВК "__" Саратського району Одеської області. Шкодочинні хвороби озимого ячменю. Рекомендації щодо вирощування озимого ячменю в СВК.
дипломная работа [487,9 K], добавлен 30.06.2012Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010Агротехнічні вимоги до посіву ячменю. Підготовка поля, визначення складу тягового агрегату та режиму його роботи. Визначення продуктивності агрегату та витрати палива на одиницю операції. Біологічні особливості, попередники та районовані сорти ячменю.
курсовая работа [207,4 K], добавлен 23.05.2017Види селекційних посівів. Етапи гібридизації ячменю. Операції основного обробітку грунту. Гібридний, селекційний та спеціальні розсадники, їх призначення. Види сортовипробування: конкурсне, міжстанційне. Оцінка сортів зерна на стійкість проти вилягання.
отчет по практике [22,3 K], добавлен 16.07.2015Вплив азотних добрив на врожайність, білковість та інші показники якості зерна ячменю. Усунення надлишкової кислотності грунту та оптимальні норми, форми, терміни і способи внесення фосфорно-калійних добрив. Дослідження агрохімічних показників родючості.
научная работа [26,1 K], добавлен 11.03.2011Динаміка посівних площ та урожайності сільськогосподарських культур. Наявність поголів’я тварин та їх продуктивність. Виробничий напрямок та спеціалізація виробництва. Аналіз ефективності виробництва продукції рослинництва. Організація реалізації ячменю.
курсовая работа [140,6 K], добавлен 29.03.2014Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009Походження, поширення і сільськогосподарське значення озимого ячменю. Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства. Аналіз рільництва та стану вирощування культури в господарстві. Посівна площа, врожайність і валові збори культури.
курсовая работа [77,9 K], добавлен 16.01.2014Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008Характеристика СТОВ АФ "Зоря" і його механізованого підрозділу. Планування роботи з вирощування ячменю. Розрахунок експлуатаційних показників МТА, потреби в техніці і в паливі. Розробка технологічної операції культивації поля, її економічне обґрунтування.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 13.10.2010Історія, господарське значення ріпаку ярого. Ботанічні і біологічні основи формування продуктивності цієї культури і технологія вирощування. Характеристика ґрунту дослідних ділянок. Погодні умови за період досліджень. Екологічна експертиза, охорона праці.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 16.04.2011Біологічні особливості льону олійного, його селекція. Дослідження прояву морфологічних ознак у льоні: висота рослини, кількість бічних пагонів і стебел, кількість коробочок на рослині. Порівняльна характеристика врожайності при різних схемах посіву.
дипломная работа [106,2 K], добавлен 23.07.2011Сутність і показники економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Структура земельного фонду підприємства, технологічні вимоги до вирощування ріпаку. Шляхи підвищення урожайності ріпаку ярого з метою зниження його собівартості.
курсовая работа [94,6 K], добавлен 23.10.2011Досліди з вивченням впливу ширини міжрядь та густоти посіву на продуктивність кукурудзи на зерно у віддалених грунтово-кліматичних умовах, ріст, розвиток і формування продуктивності рослин кукурудзи. Фенологічні спостереження за ходом росту кукурудзи.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 17.01.2008Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017
