Клініко-лабораторні прогностичні показники щодо заплідненості в овець

Размещено на http://www.allbest.ru/

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНІ ПРОГНОСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ЩОДО ЗАПЛІДНЕНОСТІ В ОВЕЦЬ

ВЛАСЕНКО С.А.

Білоцерківський національний аграрний університет

ЖУЛІНСЬКА О.С.

Інститут тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова «Асканія-Нова»

ЄРОШЕНКО О.В.

Білоцерківський національний аграрний університет

За використання технології штучного осіменіння у вівчарстві досі не визначені критерії оцінки повноцінності підготовки самок до осіменіння, а звідси - можливості прогнозування і корекції їх заплідненості, що не дозволяє раціонально використовувати кріоконсервовану сперму та забезпечувати максимальне отримання приплоду. Обґрунтовано прогностичне значення щодо заплідненості морфофункціонального стану вульви і піхви та якості слизу у вівцематок під час статевої охоти. Матеріалом дослідження були 327 овець асканійської селекції, у яких під час статевої охоти перед осіменінням проводили огляд вульви, піхви та оцінювали естральний слиз (кількість, колір, консистенція, наявність домішок, еластичність, електроопірність, тип кристалізації, уміст протеїну). За результатами ультразвукової діагностики вагітності визначали заплідненість овець з різними інтегральними композиціями клінічних та лабораторних показників.

Встановлено, що в овець, у яких заплідненість у перший статевий цикл досягала 65,1 % найчастіше виявляли рожеву, помірно набряклу вульву з прозорим слизом. У самок з блідою слизовою та незначною кількістю слизу результативність осіменінь знижувалася до 53,3-58,0 %. За значної кількості естрального слизу частка неплідних тварин зростала вдвічі. Водночас виділення рідкого, але мутного, або густого слизу є ознакою несприятливого прогнозу, за якого заплідненість знижується в 1,8-2,1 рази (р<0,001). Густі, білі, пастоподібні виділення спостерігалися у незначної кількості овець, переважно ярок на початку анестрального сезону. Низька заплідненість у першу статеву охоту (35,5 %) та велика кратність повторних осіменінь (29,0 %) свідчить, що вівці з густим естральним слизом лише починають входити у парувальний сезон, а така якість секрету свідчить про недостатню естрогенізацію організму.

Також встановлено, що у неплідних овець під час статевої охоти вміст протеїну в цервікальному слизу був більшим в 4,8 рази, а еластичність слизу знижувалася у 2,9 рази. Найбільшу поширеність мав прогноз середньої заплідненості (53,3-58,0 %), який реєстрували у 62,9 % дослідних овець. Прогноз високої заплідненості, за якого результативними стали 62,5-65,1 % осіменінь, виявляли у 27,8 % самок. Водночас, кількість самок з прогнозу заплідненості на рівні 40 % складала лише 3,1 %, а поширеність несприятливого прогнозу, за якого заплідненість була найменшою (30,0-35,5 %), досягала 6,2 %.

Ключові слова: вівці, асканійська селекція, статева охота, прогноз заплідненості, естральний слиз, вульва, піхва, штучне осіменіння.

Клинико-лабораторные прогностические показатели относительно оплодотворяемости овец

Власенко С.А., Жулинская О.С., Ерошенко О.В.

При использовании технологии искусственного осеменения в овцеводстве до сих пор не определены критерии оценки полноценности подготовки самок до осеменения, а отсюда - возможности прогнозирования и коррекции их оплодотворяемости, что не позволяет рационально использовать криоконсервированную сперму и обеспечивать максимальное получение приплода. Обосновано прогностическое значение для оплодотворенности морфофункционального состояния вульвы и влагалища и качества слизи в овцематок во время половой охоты. Материалом исследования были 327 овец асканийской селекции, в которых во время половой охоты перед осеменением проводили осмотр вульвы, влагалища и оценивали астральную слизь (количество, цвет, консистенцию, наличие примесей, эластичность, електроопорность, тип кристаллизации, содержимое протеина). По результатам ультразвуковой диагностики беременности определяли оплодотворенность овец с различными интегральными композициями клинических и лабораторных показателей.

Установлено, что у овец, в которых оплодотворенность в первый половой цикл достигала 65,1 % чаще проявляли розовую, умеренно набухшую вульву с прозрачной слизью. У самок с бледной слизистой и незначительным ко- личеством слизи результативность осеменения снижалась до 53,3-58,0 %. При значительном количестве астральной слизи доля бесплодных животных возрастала вдвое. В то же время выделение жидкой, но мутной или густой слизи является признаком неблагоприятного прогноза, при котором оплодотворенность снижается в 1,8-2,1 раза (р <0,001). Густые, белые, пастообразные выделения наблюдались у небольшого числа овец, преимущественно ярок в начале анестрального сезона. Низкая оплодотворяемость в первую половую охоту (35,5 %) и большая кратность повторных осеменений (29,0 %) свидетельствует, что овцы с густой астральной слизью только начинают входить в сезон спаривания, а такое качество секрета свидетельствует о недостаточной астрогенизации организма.

Также установлено, что в бесплодных овец во время половой охоты содержание протеина в цервикальной слизи было больше в 4,8 раза, а аластичность слизи снижалась в 2,9 раза. Наибольшую распространенность имел прогноз средней оплодотворенности (53,3-58,0 %), который регистрировали в 62,9 % исследовательских овец. Прогноз высокой оплодот- воряемости, при котором результативными стали 62,5-65,1 % осеменений, проявляли в 27,8 % самок. В то же время, количество самок из прогноза оплодотворяемости на уровне 40 % составляло лишь 3,1 %, а распространенность неблагоприятного прогноза, при котором оплодотворенность была наименьшей (30,0-35,5 %), достигала 6,2 %.

Ключевые слова: овцы, асканийская селекция, половая охота, прогноз оплодотворенности, астральная слизь, вульва, влагалище, искусственное осеменение.

Clinical and laboratory prognostic indicators for fertility in sheep

Vlasenko S., Zhulinska O., Yeroshenko O.

With the use of technology of artificial insemination in sheep farms are not yet defined criteria for assessing the full value of the preparation of females for insemination, and hence - the possibility of prediction and correction of their fertilization, which prevents the rational use of cryopreserved semen and ensuring the maximum reception of the offspring. We have proved the prognostic importance of fertilization of the morphofunctional state of the vulva and the vagina and the quality of mucus in sheep breeds during estrus. The material of the study was 327 sheep of ascanian breeding, which during the sexual intercourse before insemination examined the vulva, vagina and evaluated the estrus slime (number, color, consistency, presence of impurities, elasticity, electrical resistance, type of crystallization, protein content). The results of ultrasound diagnosis of pregnancy were determined by the fertility of sheep with different integral compositions of clinical and laboratory parameters.

It has been established that in sheep, in which fertility in the first sexual cycle reached 65.1%, most often found a pink, moderately edematous vulva with clear mucus. In females with pale mucous membrane and insignificant amount of mucus, the effectiveness of inseminates declined to 53.3-58.0%. In a significant amount of estral mucus, the proportion of infertile animals increased twofold. At the same time, the selection of liquid, but cloudy, or thick mucus is a sign of an unfavorable prognosis, in which fertility decreases by 1.8-2.1 times (p <0.001). Dense, white, paste-like isolates were observed in a small number of sheep, mostly bright at the beginning of the anestral season. Low fertility in the first sexual hunting (35.5%) and a high multiplicity of repeated inseminations (29.0%) indicate that sheep with thick estral slime are only beginning to enter the sexual season, and this quality of secrecy indicates an inadequate estrogenization of the body.

It was also found that in the infertile sheep during sexual hunting, the protein content of cervical mucus was 4.8 times higher, and the elasticity of mucus was reduced by 2.9 times. The most prevalent was the prognosis of average fertilization (53.3-58.0%), which was recorded in 62.9% of experimental sheep. The prognosis of high fertilization, which resulted in 62.5-65.1% of oseminins, was found in 27.8% of females. At the same time, the number of females with a fertility forecast at 40% was only 3.1%, and the prevalence of an unfavorable prognosis, in which fertility was the smallest (30.0-35.5%), reached 6.2%.

Key words: sheep, askanian breeding, estrus, fertility prognosis, estral mucus, vulva, vagina, artificial insemination.

Постановка проблеми

Вівці, порівняно з іншими жуйними тваринами, мають певні особливості фізіології репродуктивної системи, які необхідно враховувати у технологічному менеджменті. Штучне осіменіння у вівчарстві, на відміну від молочного скотарства, не має широкого впровадження, що значно обмежує селекційне удосконалення як за продуктивністю, так і підвищенням відтворного потенціалу тварин. Головні аспекти, що ускладнюють його застосування є обмежений сезон прояву статевої циклічності, короткий термін стадії збудження та невиразні клінічні ознаки феноменів тічки і загального збудження, необхідність специфічної кваліфікації техніків штучного осіменіння.

Проте, за результатами попередніх власних досліджень [1] встановлено, що за штучного осіменіння заплідненість вівцематок може досягати 77,9-89,6 %. Ці дані свідчать, що зазначена технологія є ефективним методом репродукції поголів'я овець. Також виявлене достовірне зниження результативності осіменінь у другий, а особливо в третій і четвертий статеві цикли. Різниця між загальною річною заплідненістю після першого і другого та першого і третього- четвертого осіменінь сягала в овець асканійської тонкорунної породи 8,0 та 14,7 рази; асканійської м'ясо-вовнової - 6,7 та 9,5 рази; асканійської каракульської породи - 7,6 та 14,1 рази. На нашу думку, низька результативність повторних осіменінь пов'язана з тим, що чергові статеві цикли проявляють, переважно, самки з нормально функціонуючими яєчниками, але з порушеннями динаміки перебігу феноменів стадії збудження або патологіями матки та інших статевих органів, що значно зменшує ймовірність їх запліднення за штучного введення сперми. Тому для вирішення цієї проблеми існує необхідність розробки методів оцінки морфофункціонального стану геніталій овець перед осіменінням та прогнозування і корекції їх заплідненості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Максимальне отримання приплоду - основа ведення тваринництва. У вівчарстві існує кілька індексів, які характеризують як відтворну функцію овець певного генотипу, так і визначають економічну ефективність господарювання. Такими показниками є: кількість новонароджених ягнят на одну вівцю, потенційна багатоплідність, кількість новонароджених на одну осімінену вівцю тощо [2]. Звичайно, ці показники підлягають корекції численними факторами. Зокрема плодючість залежить від породної належності самок, віку, кількості окотів у рік, сезону парування-ягніння, годівлі у перехідний до парувального період [3-7], якості сперми, кратності осіменіння тощо [8-10]. Показник плодючості в овець, залежно від породи, коливається у межах: від 105-110 (породи: каракульська, окремі курдючні, Kelantan) до 230-270 % (у таких порід як Huyang, Garole, D'man, Blackbelly) [11, 12]. Максимальну плодючість демонструють породи романівська і фінський ландрас - до 270320 % [13]. Плодючість вітчизняних порід овець в середньому становить у межах 120-130 %.

Більшість порід овець - це поліциклічні самки з вираженим парувальним сезоном та статевим циклом, тривалістю 14-19 діб (10-23) [8]. Сезонність прояву статевої активності є вираженою у більшості порід овець, у тому числі і вітчизняних. Переважно вона припадає на осінні місяці року, хоча лімітний період може тривати із серпня до грудня, залежно від кліматичної зони (широти), регіону і породи [13, 14]. У овець вітчизняних порід півдня України, зокрема асканійських тонкорунних, прояв статевої циклічності відбувається впродовж осінньо-зимових місяців з масовістю її прояву у вересні-жовтні. Відповідно весняно-літній (травень-червень) період для них вважається періодом відносного статевого спокою [15]. У овець асканійської каракульської породи сезон статевої активності починається з другої половини вересня і продовжується до кінця лютого. При цьому максимальні показники плодючості (182,5-187,5 %) відмічають за осіменіння самок, проведеного у період з середини жовтня до середини листопада.

Прояв статевої циклічності зумовлений комплексом морфологічних змін в геніталіях самки, які відбуваються періодично та знаходяться під контролем гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниково- маткової системи регуляції [16]. А.Г. Нежданов [17] відзначив, що основу нормального статевого циклу у тварин складає, насамперед, періодичне повторення циклічних змін у функціональній діяльності системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники, котрі пов'язані з ростом, дозріванням фолікулів, овуляцією і подальшим формуванням та функціонуванням жовтого тіла.

Ріст і розвиток фолікулів у яєчниках стимулюється ФСГ [17, 18]. Фолікулярні клітини зернистого шару виробляють естрогени. Підвищення їх концентрації в крові до максимального рівня на тлі мінімального умісту прогестерону стимулює циклічний центр, результатом чого є виділення з гіпофіза значної кількості ЛГ, що індукує процеси овуляції. В овець розрив стінки фолікула відбувається через 24-27 годин після пікового викиду ЛГ [19]. На місці овуляції утворюється жовте тіло - тимчасова ендокринна залоза яєчника, яка синтезує прогестерон. У овець і кіз його рівень у крові починає дещо підвищуватися на 4-5-ту добу статевого циклу, але максимально - на 8-12-ту [20, 21]. Під дією прогестерону відбуваються передгравідарні зміни в слизовій оболонці матки, які забезпечують живлення та імплантацію ембріонів і подальший перебіг вагітності. Загалом, в овець у циклічному прояві статевої активності прогестерон відіграє одну із ключових ролей. У період діеструсу він пригнічує секрецію Гн-РГ гіпоталамусом, що унеможливлює пікове виділення ЛГ та овуляцію, але, водночас, не перешкоджає секреції ФСГ, а отже, і розвитку фолікулів [22]. Якщо запліднення не відбулося, то через певний час, внаслідок низького рівня в крові ЛГ і дії лютеолітичного фактору матки (ПГФ2-а), жовті тіла починають розсмоктуватися. Подальше падіння рівня прогестерону розгальмовує тонічний центр гіпоталамуса, в результаті чого посилюється виділення в кров гонадотропних гормонів, які стимулюють ріст і дозрівання фолікулів та забезпечують прояв стадії збудження нового статевого циклу [23, 24]. Методом лапароскопії було встановлено [25], що у більшості вівцематок перед парувальним сезоном відбувається декілька алібідних статевих циклів. Вони є, переважно, непродуктивними, а сформовані жовті тіла - неповноцінними.

Еструс характеризується настанням овуляції та значними морфологічними передгравідар- ними змінами, як в ендометрію, так і інших репродуктивних органах. Стінка матки в кілька разів потовщується за рахунок слизової оболонки, збільшується кількість та активність секреторних клітин, певна частина з яких інтенсивно злущується. Спостерігається підвищення кровопостачання та гіперплазія маткових залоз. У овець встановлено вікові особливості у макроструктурах та гістометричних показниках внутрішніх статевих органів з настанням статевої охоти [26]. Через частково відкриту шийку матки у піхву та іноді назовні в овець виділяється незначна кількість естрального слизу, який містить феромони [27]. Слизова ендоцервіксу продукує більшу частину слизу. Під час статевої охоти естральний слиз рясний та рідкий і за його якістю окремі дослідники проводять вибір оптимального часу для введення сперми візоцервікальним методом [28]. У молочному скотарстві розроблений та широко використовується метод прогнозування заплідненості корів за клінічними ознаками, що характеризують перебіг феноменів стадії збудження, та дозволяє, у випадку порушень, проводити фармакологічну корекцію і підвищувати результативність осіменінь [29, 30]. У вівчарстві на сьогодні не визначені критерії оцінки повноцінності підготовки самок до осіменіння, а звідси - можливості прогнозування і корекції їх заплідненості, що не дозволяє за використання технології штучного осіменіння раціонально використовувати кріоконсервовану сперму та забезпечувати максимальне отримання приплоду.

Метою роботи було встановити заплідненість овець за різних клініко-лабораторних показників стану вульви, піхви і слизу під час статевої охоти.

Матеріал і методи дослідження

Матеріалом дослідження були вівці асканійської селекції Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова “Асканія-Нова”. Їх гінекологічне дослідження проводили під час статевої охоти, перед осіменінням. Статеву охоту в овець виявляли за допомогою барана-пробника з фартухом. Для оцінки морфофункціональних змін застосовували зовнішній огляд вульви (колір шкіри та слизової оболонки, наявність набряку), внутрішній огляд піхви (колір, набряк слизової, наявність естрального слизу) та органолептично оцінювали естральний слиз (кількість, колір, консистенцію, наявність домішок). Кількість слизу умовно позначали в балах: 1 бал - дзеркало з невеликим зусиллям входить у піхву, слиз виблискує на стінках піхви біля отвору шийки матки; 2 бали - дзеркало легко входить у піхву, слиз блистить на стінках піхви або тягнеться у вигляді поворозку між браншами вагінального дзеркала, під час вилучення піхвового дзеркала з внутрішньої сторони браншів виявляють трохи прозорого або мутного слизу; 3 бали - дзеркало легко входить у піхву, слиз виділяється з шийки матки, може виливатись назовні за розкриття браншів введеного вагінального дзеркала та нахилу його донизу, при вилученні піхвового дзеркала слиз звисає тяжем з браншів. Колір та консистенцію слизу позначали: РП - рідкий прозорий, РМ - рідкий мутний. У овець інколи під час статевої охоти виявляли густі білі масткі пастоподібні виділення (Г), які за вагінального огляду не завжди помітні через розміщення на бокових стінках піхви. Такий секрет було краще видно зверху на браншах вилученого вагінального дзеркала. Показник його розтягування визначали за допомогою модифікованого віскозометра Хагінса, (сконструйованого ГТСР «Асканія-Нова»), електричну опірність вимірювали омметром DT9208A, визначення типу кристалізації здійснювали методом «папороті».

Діагностику вагітності проводили ультразвуковим методом, сканером «KAIXIN», трансабдомінально.

Результати дослідження. За результатами клінічного огляду вульви і піхви овець під час статевої охоти усі самки були поділені на групи з певними комплексами ознак і результатами їх осіменіння (табл. 1).

Найчастіше у овець виявляли рожеву, помірно набряклу вульву (РВ) з прозорим слизом (рис. 1), при цьому заплідненість після штучного осіменіння у першу фіксовану охоту складала 55,9 %, за першу і другу - 73,8 % (144 гол.). Із них 84,0 % (121 гол.) мали прозорий рідкий слиз - 1 і 2 бали. У овець з рожевою вульвою порушення відтворної функції (запліднились після кількох осіменінь) фіксували лише у 6,1 %, а неплідність складала 15,4%.

Таблиця 1 - Заплідненість овець з різним морфофункціональним станом вульви та слизу під час статевої охоти,%, n=327

Примітка. *-р<0,05; **-р<0,01; ***-р<0,001 порівняно з максимальною (65,1 %).

Із збільшенням кількості слизу від 1 до 3 балів за помірної гіперемії (рожевий колір вульви) кількість неплідних тварин зростала: частка овець з кількома непродуктивними осіменіннями - у 1,3 рази, частка неплідних овець - у 1,9 рази (рис. 2).

Рис. 1. Рожева набрякла вульва, слиз прозорий 1 бал.