Особливості реакції гострої фази та її корекція за хірургічної патології у свиней

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості реакції гострої фази та її корекція за хірургічної патології у свиней

Мельніков В.В.

Рубленко М.В.

Сторожук В.А.

Дудка В.Б.

Білоцерківський національний аграрний університет

Анотація

Встановлено, що за гриж розвивається помірна цитокінемія флогогенного характеру, яка стає надзвичайно вираженою за гнійних артритів. При цьому продукція протизапальних цитокінів є недостатньо адекватною, що потребує фармакологічної корекції запальної реакції за хірургічної патології у свиней. Гострофазна реакція після герніотомії у свиней, переважно, проявляється збільшенням концентрації в крові фібриногену та гаптоглобіну, але не церулоплазміну. За гриж відмічено зростання в 4,9 раза умісту в сироватці крові ФНП-а, ІЛ-ір - лише в 2,1 раза, а також підвищення концентрації в 1,3 раза ІЛ-10, що супроводжується адгезивно-запальним асептичним процесом. Надзвичайним рівнем зростання в крові ФНП-а -у 18,3 раза, та помірним підвищенням концентрації ІЛ-1 і ІЛ-10 характеризується динаміка розвитку гнійних артритів. ФНП-а набув критичного значення, і його кількість перевищувала рівень ІЛ-1р більш ніж у 5 разів. Показники фібриногену за фізіологічної норми коливалися в межах 2-4 г/л. Його концентрація за використання тіотриазоліну пікового значення досягла після першої доби і була в 2,3 раза вищою, ніж за ін'єкцій імуном-депо. Через добу після операції рівень гаптоглобіну в 1-й групі був у 2 рази більшим, ніж у 2-й (р<0,01). На 3-тю добу відмічалося пікове зростання цього показника з двічі нижчим значенням у 2-й дослідній групі. Концентрація церулоплазміну найвищого рівня досягла на 6-ту годину після оперативного втручання у свиней 1-ї групи і становила 421,9±39,69 мг/л. Тобто механізми її корекції тіотриазоліном та імуном-депо різняться, що потребує подальших досліджень. грижа цитокінемія гнійний

Ключові слова: свині, цитокіни, білки гострої фази, герніотомія, імуном-депо, тіотриазолін.

Особенности реакции острой фазы и ее коррекция при хирургической патологии у свиней

Мельников В.В., Рубленко М.В., Сторожук В.А., Дудка В.Б.

При появлении грыж развивается умеренная цитокинемия флогогенного характера, которая выражена при гнойных артритах. При этом продукция противовоспалительных цитокинов является недостаточно адекватной, что требует фармакологической коррекции воспалительной реакции при хирургической патологии у свиней. Острофазная реакция после герниотомии у свиней, преимущественно, проявляется увеличением концентрации в крови фибриногена и гаптоглобина, но не церулоплазмина. При этом механизмы ее коррекции тиотриазолином и имуном-депо отличаются, что требует дальнейших исследований. Отмечено возрастание при грыжах в 4,9 раза содержания в сыворотке крови ФНО-а, ИЛ-1р - только в 2,1 раза, а также увеличение концентрации в 1,3 раза ИЛ-10, что сопровождается адгезивно-воспалительным асептическим процессом. Наибольшим уровнем увеличения в крови ФНО-а - в 18,3 раза, и умеренным увеличением концентрации ИЛ-1 и ИЛ-10 характеризуется динамика развития гнойных артритов. ФНО-а приобретает критическое значение, и его количество превышает уровень ИЛ-1 в более чем в 5 раз. Показатели фибриногена при физиологической норме колеблются в пределах 2-4 г/л. Его концентрация при использовании тиотриазолина пикового уровня достигла после первых суток и была в 2,3 раза выше, нежели при инъекции имуном- депо. Через сутки после операции уровень гаптоглобина в 1-й группе был в 2 раза больше чем во 2-й (р<0,01). На 3-е сутки отмечалось пиковое увеличение показателя с дважды сниженным значением во 2-й опытной группе. Концентрация церулоплазмина наибольшего уровня достигла на 6-й час после оперативного вмешательства у свиней 1-й групы и составляла 421,9±39,69 мг/л.

Ключевые слова: свиньи, цитокины, белки острой фазы, герниотомия, имуном-депо, тиотриазолин.

Peculiarities of acute phase reaction and its correction in surgical pathology in pigs

Mel'nikov V., Rublenko M., Storozhuk V., Dudka V.

Surgical pathology in animals is quite broad and has various forms of manifestation. It covers various anatomic- topographic areas and organs, in particular in pigs quite often presented with abdominal pathology. There have been published reports of an incidence of hernias in 0.8-3.5% of the pig population, which is 50% of all surgical pathology of the whole animal species.

In the group of clinically healthy pigs (n = 10), a significant level of anti-inflammatory IL-10 is noticeable. At the same time, rather high cytokine indices of the ratio of anti-inflammatory to proinflammatory cytokines in healthy animals - 13.9: 1 - 19.4: 1, with the index between the latter - 0.7: 1. That is, in general, IL-10, under physiological norms, exercises a powerful control over the phylogenic cytokine systems of the pig body.

At the same time, animals with surgical pathology show a sharp increase in the levels of proinflammatory cytokines. For hernias accompanied by an adhesive-inflammatory aseptic process, serum TNF-а content is increased 4.9-fold and IL-1p is slightly less - only 2.1-fold, with a moderate increase in the concentration of 1.3-fold anti-inflammatory IL- 10. In this case, cytokine indices are significantly reduced, which indicates a decrease in the activity of antiflogogenic mechanisms.

The dynamics of the development of purulent arthritis is characterized by a remarkable increase in blood levels of TNF-а - 18.3 times, and a moderate increase in the concentrations of IL-1 and IL-10. In this case, the cytokine index of IL-10: TNF-а acquired a critical value of 1.5: 1, and the number of the latter exceeded the level of IL-1p by more than 5 times. At the same time, elevation of IL-1p and IL-10 levels did not lead to a significant difference with the indigenous animals. Most likely, the powerful synthesis of TNF-а is associated with the appearance of a large number of cells of its producers in the area of destruction of the joints. In this case, insufficient increase in the level of IL-10 triggers the process of cascading production of inflammatory mediators and the development of systemic inflammatory syndrome.

Fibrinogen, as one of the acute phase reaction proteins, fluctuates within 2-4 g / L by physiological norms. In the early postoperative period, its level increases significantly, however, the peaks of increasing plasma fibrinogen concentration in control animals are recorded on day 1 and day 7. By using the immune depot, on the contrary, it is dynamically normalized to the 7 th day after the hernia. The dynamics of fibrinogen concentration with the use of thiotriazoline were somewhat different. It peaked after the first day and was 2.3 times higher than immuno depot injections. In the following, only after the 3rd day the level of fibrinogenemia began to normalize dynamically, which can be explained by the pronounced hepatoprotective effect of thiotriazoline with increased synthesis of fibrinogen by the liver.

The level of haptoglobin, like fibrinogen, remained virtually unchanged in the first hours after herniotomy. However, its concentration increased substantially 24 hours after surgery in the first and second study groups, compared to the preoperative period. Moreover, the level of haptoglobin in the 1st group was 2 times higher than in the 2nd (p <0.01), which indicates a more pronounced anti-inflammatory effect of thiotriazoline. On the 3rd day of the postoperative period there was a peak increase of this indicator, but again in the 2nd experimental group it was twice lower. A further dynamic decrease in serum haptoglobin concentration was more pronounced with the use of thiotriazoline. With regard to ceruloplasmin, it reached its highest level by the 6th hour after surgical intervention in pigs of group 1 and amounted to 421.9 ± 39.69 mg / l. The rather rapid increase in serum ceruloplasmin is due, most likely, to the inhibition of prooxidant enzymes by the components of the immune depot, in particular selenium and copper. However, given the established dynamics of the concentration of ceruloplasmin in groups, it is not possible to attest to its specificity for aseptic inflammation in pigs.

The cytokine profile in pigs with surgical pathology depends on its complexity. Moderate cytokinemia of phlogenic character develops over hernia, which becomes extremely pronounced with purulent arthritis. However, the production of anti-inflammatory cytokines is not adequate enough to require pharmacological correction of the inflammatory response in surgical pathology in pigs. The acute-phase reaction after herniotomy in pigs is mainly manifested by an increase in the concentration of fibrinogen and haptoglobin in the blood, but not ceruloplasmin. The mechanisms of its correction with thiotriazoline and immune depot differ, which needs further research.

Key words: pigs, cytokines, acute phase proteins, herniotomy, immune depot, thioriazoline.

Постановка проблеми. Хірургічна патологія у тварин представлена достатньо широко і має різноманітні форми прояву. Вона охоплює різні анатомо-топографічні ділянки та органи, зокрема у свиней досить часто представлена абдомінальною патологією [1]. Також у свиней достатньо розповсюдженими є артрити, абсцеси, флегмони [2]. Хірургічна патологія за даними [3] становить близько 11,1-29,9 від загального поголів'я свиней. Хоча існують інші статистичні дані, де частка її значно більша за попередній показник і становить 55-80 %, відповідно [1]. У її структурі основне місце займають післяопераційні ускладнення -2,7-21,5 %, артрити - 0,33,4 %, абсцеси і флегмони - 0,2-4,8 %, рани - 0,3-3,9 % а також грижі - 0,9-2,4 % [3]. Згідно з даними [4], найбільш поширені грижі у свиней віком від 6-ти до 12-ти тижнів, а частота їх розвитку коливається в межах від 0,8 до 71,7 % [5]. Опубліковані повідомлення [6], про поширеність гриж у 0,8-3,5 % поголів'я свиней, що становить 50 % усієї хірургічної патології цього виду тварин. При цьому пупкові становлять 62,2 % [5], а пахово-мошонкові - 60-70 % всього поголів'я [7]. Основою зазначеної патології є запальна реакція, яка має свої видові особливості. При цьому в ряді робіт [8-10] було показано істотну роль різних ланок системи гемостазу. Проте молекулярні основи індукції і розвитку запального процесу в свиней залишаються маловідомими, що гальмує подальше удосконалення його фармакологічної корекції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Хоча свині як біологічна модель досить широко використовуються в наукових дослідженнях, однак дані щодо різних ланок запальної реакції у них досить розрізнені. Зокрема, встановлено [10], що судинно-тромбоцитарний гемостаз у свиней має більшу природну здатність до адгезивно-агрегаційних та фібринозних процесів. Одним із регуляторів цієї ланки гемостазу є оксид азоту, який регулює рівень кровообігу в тканинах, розширює судини та впливає на реологічні властивості крові. При цьому він проявляє виражений антиагрегаційний вплив на тромбоцити та інші клітини периферичної крові [11-14]. Незначний його рівень разом із високим коагуляційним потенціалом тромбоцитів у свиней може бути природним фактором до посиленої гемокоагуляції за травм і запальних процесів. У післяопераційний період у свиней за герніотомії спостерігається розвиток ендотеліальної дисфункції, яка характеризується низьким рівнем оксиду азоту і тканинного активатора плазміногену, що є на слідком негативного впливу на ендотелій продуктів запалення, а це підтверджується високим рівнем десквамації клітин останнього [10].

Тромбоцити у клінічно здорових свиней мають прокоагулянтні та антифібринолітичні властивості. Зокрема, доведено [9], що коливання кількості фібриногену в плазмі крові свиней з грижами було несуттєвим, але за порівняння з клінічно здоровими тваринами тромбоцитарна плазма цієї групи тварин за його рівнем вірогідно не відрізнялася від безтромбоцитарної. В плазмі крові грижоносіїв наявна значна кількість розчинного фібрину, як непряме свідчення тромбінемії та активації системи гемостазу. При цьому зниження активності тромбоцитарної фракції фібринази вказує на її інтенсивне споживання у коагуляційно-каскадному процесі, переважно на мембранах тромбоцитів, що є особливістю активації судинно-тромбоцитарного гемостазу у свиней з грижами.

Також встановлено [8], що за хірургічної патології у свиней, залежно від її складності, наростає протеолітично-інгібіторний дисбаланс з активацією інгібітора тканинного активатора плазміногена, що зумовлює посилену фібринозну ексудацію саме у цього виду тварин. При цьому застосування метаболітотропного препарату тіотриазолін сприяло усуненню цих явищ як після герніотомії, так і за лікування гнійних артритів у свиней.

Основним способом лікування гриж у свиней є герніотомія, результати якої значною мірою залежать від локалізації та об'єму гриж, інтенсивності адгезивних процесів, що суттєво впливає на перебіг запальної реакції в післяопераційний період [4].

У випадку гостро-гнійних запальних процесів у суглобах свиней поряд з хірургічним лікуванням використовується комплекс фармакологічних заходів: новокаїнові блокади [8]; антибіотикоте- рапія і місцево розчини антисептиків; імуностимулюючі препарати. Зокрема, нещодавно було запропоновано [10] використання для фармакологічної корекції продукції оксиду азоту за хірургічної патології у різних видів тварин, у тому числі свиней, імуномоделюючого препарату "Імуном-Депо".

Водночас вплив тіотриазоліну та "Імуном-Депо" на молекулярні механізми розвитку запальної реакції у свиней залишається маловивченим.

Мета дослідження - встановлення особливостей реакції гострої фази та обґрунтування її корекції після герніотомії у свиней.

Матеріал та методи дослідження. Робота виконана на свинях (n=39), які надходили до стаціонару клініки Білоцерківського національного аграрного університету з господарств СТОВ "Сухоліське", БЦДСС Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН (с. Селекційне Білоцерківського району) та навчально-наукового дослідного центру університету. Тварин утримували в індивідуальних клітках з примусовою вентиляцією, комбінованим освітленням і щоденним прибиранням. Годівля складалася із спеціалізованого комбікорму для свиней, напування здійснювали автоматизованим способом.

Дослідження проводили відповідно до закону України "Про захист тварин від жорсткого поводження" від 28.03.2006 р. та правил Європейської конвенції захисту хребетних тварин, які використовуються в експериментальних та інших наукових цілях від 13.11.1987 р.

У тварин був проведений загальний клінічний і хірургічний огляд та відібрана кров із орбітального венозного синуса для подальших досліджень.

Вміст фібриногену визначали в плазмі крові за В.О. Беліцером зі співавт. [15], а рівень гап- тоглобіну та церулоплазміну - в сироватці крові в реакції з риванолом і за методом Равіна [16], відповідно, наборами "Реагент" (м. Дніпро). Концентрацію в сироватці крові цитокінів ФНП-а, IL-Рта IL-10 визначали наборами фірми "Вектор бест" (м. Новосибірськ, РФ).

При цьому провели дві серії дослідження. В першій, вивчали цитокіновий профіль свиней, для чого сформували групу клінічно здорових тварин (n=10), групу з гнійними артритами (n=8) та групу свиней з грижами (n=15). У другій серії дослідження вивчали реакцію гострої фази в динаміці загоєння операційних ран після герніотомії. Для цього було сформовано групи сви- ней-грижоносіїв: контрольну, в якій проводили лише герніотомію; 1-шу дослідну, в якій після операції свиням ін'єктували препарат Імуном-Депо, та 2-у дослідну, де у післяопераційний період застосовували тіотриазолін.

У кожної тварини проводили клінічний огляд з метою виявлення локалізації і розміру грижі. До операції свиней витримували на голодній дієті близько 12 год. Герніотомію виконували в умовах хірургічної клініки БНАУ під загальною ацепромазин-тіопенатовою та місцевою анестезією, використовуючи один з традиційних способів, залежно від анатомо-топографічних особливостей грижі. Свиням за 20 хв до початку оперативного втручання внутрішньом'язово ін'єктували 1 % розчин ацепромазину в дозі 8,0 мг/кг маси тіла, а тіопенат - внутрішньовенно у дозі 10 мг/кг маси тіла вже перед операцією. По лінії розрізу тканин виконували інфільтраційну анестезію 0,5 % розчином новокаїну. На м'язи черевної стінки та шкіру накладали в два поверхи вузлові шви з капрону, які обробляли один раз на добу 5 % розчином йоддицерину.

Результати дослідження. Для встановлення цитокінового профілю у сироватці крові свиней було обрано низку головних представників трьох сімейств цитокінів: фактора некрозу пух- лин-а; інтерлейкіна-1; інтерлейкіна-10. Зокрема, фактор некрозу пухлин-а (ФНП-а), належить до групи прозапальних цитокінів, які продукуються макрофагами і моноцитами. Він забезпечує регулювання імунних процесів, антиінфекційний і протипухлинний захист, бере участь у процесах запальної альтерації та індукції проліферації тканин. До ключових прозапальних цитокінів також належить ІЛ-1р, який зумовлює посилення продукції печінкою гострофазних білків і простагландинів. Водночас ІЛ-10, як протизапальний цитокін, виконує функцію гальмування продукції зазначених вище цитокінів [17-21] .

У групі клінічно здорових свиней (n=10), спостерігається значний рівень протизапального ІЛ-10 (табл. 1). При цьому встановлені досить високі цитокінові індекси співвідношення протизапальних до прозапальних цитокінів у здорових тварин - 13,9:1-19,4:1, за індексу між останніми -0,7:1. Тобто, у цілому ІЛ-10 за фізіологічної норми здійснює потужний контроль над системами флогогенних цитокінів організму свиней.

Таблиця 1 - Цитокіновий профіль у свиней

Динаміка концентрації фібриногену за використання тіотриазоліну виявилась дещо іншою. Найвищого піку вона досягла після першої доби і була вищою в 2,3 раза, ніж за ін'єкцій іму- ном-депо. В наступному, лише після 3-ї доби рівень фібриногенемії динамічно починав нормалізуватися, що можливо пояснити вираженою гепатопротекторною дією тіотриазоліну з посиленням синтезу фібриногену печінкою.

Рівень гаптоглобіну(табл. 2), як і фібриногену, в перші години після герніотомії практично не змінювався. Проте його концентрація через 24 год після операції в першій і другій дослідних групах суттєво зросла, порівняно з доопераційним періодом. При чому рівень гаптоглобіну в 1-й групі був у 2 рази більшим, ніж у 2-й (р<0,01), що свідчить про більш виражену протизапальну дію тіотриазоліну. На 3-тю добу післяопераційного періоду відмічали пікове зростання цього показника, але знову ж у 2-й дослідній групі він був удвічі нижчим. Подальше динамічне зменшення концентрації в сироватці крові гаптоглобіну було більш виражене за використання тіотриазоліну.

Таблиця 2 - Динаміка білків гострої фази після герніотомії у свиней

Список літератури

1. Алексеева И.В. Новые разработки для лечения животных при гнойно-воспалительных процессах. Ветеринария. 2006. №5. С. 52-56.

2. Ханєєв В.В. Гемостаз та його корекція при хірургічній інфекції у собак: автореф. дис. канд. вет. наук: 16.00.05. Біла Церква, 2004. 23 с.

3. Мастыко Г.С. Асептические и септические воспаления у с.-х. животных. Минск: Урожай, 1985. 40 с.

4. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Розповсюдження хірургічної патології у свиней при утриманні на різних підлогах. Не- інфекційна патологія тварин: наук. практ. конф., 7-8 червня 1995 р. : тези доп. Біла Церква, 1995. С. 188-190.

5. Тихонюк Л.А., Нагорний В.В., Чорнозуб М.П. Застосування одноповерхового вісімкоподібного шва для закриття грижового кільця при герніотомії у поросят. Вісник Білоцерків. держ. аграрн. ун-ту: зб. наук. праць. Біла Церква, 2006. Вип. 41. С. 246-250

6. Масліков С. Лікування вправних гриж у свійських тварин. Вет. медицина України. 2007. №10. С. 18-19.

7. Шнякина Т.Н., Щербаков Н.П. Грыжесечение пахово-мошоночных грыж у хрячков с оставлением семенника в полости мошонки. Актуальные проблемы ветеринарной медицины, посвящ. 75-летию УГАВМ: междунар. науч.- практ. конф.: тезисы докл. Троицк. 2004. С. 177-179.

8. Рубленко М.В. Патогенетичні особливості запальної реакції у свиней при хірургічних хворобах та методи їх лікування: автореф. дис. ... докт. вет. наук: спец. 16.00.05. Біла Церква, 2000. 36 с.

9. Андрієць В.Г. Судинно-тромбоцитарний гемостаз та його корекція при абдомінальній хірургічній патології у собак і свиней: дис. ... канд. вет. наук: спец. 16.00.05. Біла Церква, 2009. 33 с.

10. Шаганенко В.С. Клініко-патогенетична роль оксиду азоту та корекція його рівня за хірургічної патології запального ґенезу в тварин різних видів: автореф. дис. ... канд. вет. наук: спец. 16.00.05 "Ветеринарна хірургія". Біла Церква, 2012. 23 с.

11. Hobbs A. Nitric oxide metabolism linked to sepsis. J. Biol. Chemistry. 2005. Vol. 18. №3. P. 721-729.

12. Fukumura D., Kashiwagi S., Jain R. The role of nitric oxide in tumour progression. Nat. Rev. Cancer. 2006. T. 6. P.521-534

13. Ying L., Hofseth L. An emerging role for endothelial nitric oxide synthase in chronic inflammation and cancer. Cancer Res. 2007. T. 67. P. 1407-1410.

14. Nitric oxide is a key component in inflammation-accelerated tumorigenesis/ S. Hussain et al. Cancer Res. 2008. T. 68. P. 7130-7136.

15. Кількісне визначення фібриногену в плазмі крові людини/ В.О. Беліцер та ін. Лабор. діагностика. 1997. №2. С. 53-55.

16. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике. Москва: "Медпресс-информ". 2004.

17. Opal S.M., DePalo V.A. Anti-inflammatorycytokines. Chest 111. 2000. P.1162-1172.

18. Bradley J.R. TNF-mediated inflammatory disease. J Pathol. 2008. Vol. 214. P. 149-160.

19. Christodoulou C., Choy E.H. Joint inflammation and cytokine inhibition in rheumatoid arthritis. Clin Exp Med. 2006. Vol. 6. P. 13-19.

20. NHE3 modulates the severity of colitis in IL-10-deficient mice/ C.B. Larmonier et al. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 2011. Vol. 300. P. 998-1009.

21. Paeoniflorin improves survival in LPS-challenged mice through the suppression of TNF-alpha and IL-1beta release and augmentation of IL-10 production/ W. Cao et al. Int Immunopharmacol. 2011. Vol. 11. P. 172-178.

22. Цитокіновий статус, реакція гострої фази та її корекція за акушерської та хірургічної патології у продуктивних та дрібних домашніх тварин / М.В. Рубленко та ін. Біла Церква, 2012. 21 с.

23. Nathan C. Points of control in inflammation. Nature. 2002. 420. 846 p.

24. NOD1 and NOD2: signaling, host defense, and inflammatory disease/ R. Caruso et al. Immunity. 2014. Vol. 41. P. 898-908.

25. Piccinini A.M., Midwood K.S. DAMPening inflammation by modulating TLR signalling. Mediat Inflamm, 2010.

26. Henry G., Garner W. Inflammatory mediators inwound healing. Surg. Clin. North Am. 2003. Vol. 83. 483 p.

27. Рубленко М.В., Мельніков В.В. Цитокіновий статус свиней з хірургічною патологією. Х міжнародний конгрес спеціалістів ветеринарної медицини: матеріали конгресу. 2012. С. 153-154.

28. Рубленко М.В, Мельніков В.В. Особливості лейкоцитарної реакції у свиней після грижорозтину та за умов корекції запально-регенеративного процесу імуностимуляторами різних груп. Науково-теоретичний журнал Біологія тварин. Львів, 2012. Т. 14. №1-2. С. 557-562.

29. Андрієць В.Г., Мельніков В.В. Вміст у плазмі крові корів з ортопедичною патологією низки гострофазних білків. Науковий вісник ветеринарної медицини: зб. наук праць. Біла Церква, 2010. Вип. 4(67).172 с.

30. Petersen H.H., Nielsen J.P., Heegaard P.M. Application of acute phase protein measurements in veterinary clinical chemistry. Vet. Res. 2004. Vol. 35. P. 163-187.

31. REFERENCES

32. Alekseeva, I.V. (2006). Novye razrabotki dlja lechenija zhivotnyh pri gnojno-vospalitel'nyh processah [New developments for the treatment of animals with purulent-inflammatory processes]. Veterinarija [Veterinary Medicine]. no. 5, pp. 52-56.

33. Hanjejev, V.V. (2004). Gemostaz ta jogo korekcija pry hirurgichnij infekcii' u sobak: avtoref. dys. kand. vet. nauk: 16.00.05. [Hemostasis and its correction in surgical infection in dogs: abstract of dissertation of the candidate of veterinary sciences: 16.00.05.]. Bila Tserkva, 23 p.

34. Mastyko, G.S. (1985). Asepticheskie i septicheskie vospalenija u s.-h. zhivotnyh [Aseptic and septic inflammations in the village animals]. Minsk: Harvest, 40 p.

35. Rublenko M.V., n'mckij, M.G. (1995). Rozpovsjudzhennja hіrurgіchnoї patologn u svinej pri utrimanm na riznih pіdlogah [Dissemination of surgical pathology in pigs when kept on different floors]. Nemfekcyna patologrja tvarin : nauk.- prakt. konf., 7-8 chervnja 1995 r.: tezi dop. [Non-communicable animal pathology: scientific-practical. Conf., June 7-8, 1995: these suppl.]. Bila Tserkva, pp. 188-190.

36. Tykhoniuk, L.A., Nahornyi, V.V., Chornozub, M.P. (2006). Zastosuvannia odnopoverkhovoho visimkopodibnoho shva dlia zakryttia hryzhovoho kiltsia pry herniotomii u porosiat [The use of single-storey visimkopodibnoho suture to close the hernia ring at herniotomiyi in pigs]. Visnyk Bilocerkiv. derzh. agrarn. un-tu: zb. nauk. prac'. [Bulletin of the Bilotserkiv State Agrarian University: a collection of scientific papers]. Vol. 41, pp. 246-250.

37. Maslikov, S. (2007). Likuvannya vpravnih grizh u svijskih tvarin [Treatment of skilled hernias in domestic animals]. Vet. medicina Ukrayini [Vet. medicine of Ukraine]. no.10. pp. 18-19.

38. Shnjakina, T.N., Shherbakov, N.P. (2004). Gryzhesechenie pahovo-moshonochnyh gryzh u hrjachkov s ostavleniem semennika v polosti moshonki [Hernia repair of inguinal-scrotal hernias in boars, leaving the testis in the scrotum cavity]. Aktual'nye problemy veterinarnoj mediciny, posvjashh. 75-letiju UGAVM : mezhdunar. nauch.-prakt. konf. : tezisy dokl. [Actual problems of veterinary medicine, dedicated. 75th anniversary of the UGAVM: int. scientific-practical Conf .: abstracts ]. Troitsk, pp. 177-179.

39. Rublenko, M.V. (2000). Patogenetychni osoblyvosti zapal'noi' reakcii' u svynej pry hirurgichnyh hvorobah ta metody i'h likuvannja : avtoref. dys. ... dokt. vet. nauk: spec. 16.00.05 [Pathogenetic features of inflammatory response in pigs in surgical diseases and methods of their treatment: author's abstract the dissertation of Doctor of Veterinary Sciences: specialization 16.00.05.]. Bila Tserkva, 36 p.

40. Andrijec', V.G. (2009). Sudynno-trombocytarnyj gemostaz ta jogo korekcija pry abdominal'nij hirurgichnij patologii' u sobak i svynej: dys. ... kand. vet. nauk: spec. 16.00.05 [Vascular-platelet hemostasis and its correction in abdominal surgical pathology in dogs and pigs: dissertation of the candidate of veterinary sciences: specialization 16.00.05.]. Bila Tserkva, 33 p.

41. Shaganenko, V.S. (2012). Kliniko-patogenetychna rol' oksydu azotu ta korekcija jogo rivnja za hirurgichnoi' patologii' zapal'nogo g'enezu v tvaryn riznyh vydiv: avtoref. dys. ... kand. vet. nauk: spec. 16.00.05. [Clinico-pathogenetic role of nitric oxide and correction of its level in surgical pathology of inflammatory genesis in animals of different species: abstract the dissertation of the candidate of veterinary sciences: specialization 16.00.05.]. Bila Tserkva, 23 p.

42. Hobbs, A. (2005). Nitric oxide metabolism linked to sepsis. J. Biol. Chemistry. Vol. 18, no. 3, pp. 721-729.

43. Fukumura, D., Kashiwagi, S., Jain, R. (2006). The role of nitric oxide in tumour progression. Nat. Rev. Cancer. Vol. 6, pp. 521-534.

44. Ying, L., Hofseth, L. (2007). An emerging role for endothelial nitric oxide synthase in chronic inflammation and cancer. Cancer Res. Vol. 67, pp. 1407-1410.

45. Hussain, S., Subleski, J., Hofseth, L. (2008). Nitric oxide is a key component in inflammation-accelerated tumorigenesis. Cancer Res. Vol. 68, pp. 7130-7136.

46. Belicer, V.O., Varec'ka, T.V., Veremjejenko, K.M. (1997). Kil'kisne vyznachennja fibrynogenu v plazmi krovi ljudyny [Quantitative determination of fibrinogen in human blood plasma.]. Labor. Diagnostyka [Laboratory diagnostics]. no. 2, pp. 53-55.

47. Kamyshnikov, V.S. (2004). Spravochnik po kliniko-biohimicheskim issledovanijam i laboratornoj diagnostike [Handbook of clinical and biochemical studies and laboratory diagnostics]. Moscow "Medpress-inform".

48. Opal, S.M., DePalo, V.A. (2000). Anti-inflammatory cytokines, Chest 111. pp. 1162-1172.

49. Bradley, J.R. (2008). TNF-mediated inflammatory disease. J Pathol. Vol. 214, рр. 149-160.

50. Christodoulou, C., Choy, E.H. (2006). Joint inflammation and cytokine inhibition in rheumatoid arthritis. Clin Exp Med. Vol. 6, pp. 13-19.

51. Larmonier, C.B., Laubitz, D., Thurston, R.D. (2011). NHE3 modulates the severity of colitis in IL-10-deficient mice. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 300, pp. 998-1009.

52. Cao, W., Zhang, W., Liu, J. (2011). Paeoniflorin improves survival in LPS-challenged mice through the suppression of TNF-alpha and IL-1beta release and augmentation of IL-10 production. Int Immunopharmacol. Vol. 11, pp. 172-178.

53. Rublenko, M.V., Vlasenko, S.A., Andrijec', V.G., Jeroshenko, O.V., Mel'nikov, V.V. (2012). Cytokinovyj status, reakcija gostroi' fazy ta i'i' korekcija za akushers'koi' ta hirurgichnoi' patologii' u produktyvnyh ta dribnyh domashnih tvaryn [Cytokine status, acute phase response and its correction in obstetric and surgical pathology in productive and small animals]. Bila Tserkva, 21 p.

54. Nathan, C. (2002). Points of control in inflammation. Nature. Vol. 420, 846 p.

55. Caruso, R., Warner, N., Inohara, N., Nunez, G. (2014). NOD1 and NOD2: signaling, host defense, and inflammatory disease. Immunity. Vol. 41, pp. 898-908.

56. Piccinini, A.M., Midwood, K.S. DAMPening inflammation by mod-ulating TLR signalling. Mediat Inflamm, 2010.

57. Henry, G., Garner, W. (2003). Inflammatory mediators in wound healing. Surg. Clin. North Am. Vol. 83, 483 p.

58. Rublenko, M.V., Mel'nikov, V.V. (2012). Cytokinovyj status svynej z hirurgichnoju patologijeju [Cytokine status of pigs with surgical pathology]. Х mizhnarodnyj kongres specialistiv veterynarnoi' medycyny: materialy kongresu [X International Congress of Veterinary Specialists: Congress materials]. pp. 153-154.

59. Rublenko, M.V, Mel'nikov, V.V. (2012). Osoblivosti lejkocitarnoyi reakciyi u svinej pislja grizhoroztinu ta za umov korekciyi zapal'no-regenerativnogo procesu imunostimuljatorami riznih grup [Peculiarities of leukocyte reaction in pigs after herniation and under the conditions of correction of inflammatory-regenerative process by immunostimulators of different groups]. Naukovo-teoretichnij zhurnal Biologija tvarin - L'viv [Theoretical Journal of Animal Biology - Lviv]. Vol. 14, no.1-2, pp. 557-562.

60. Andrijec', V.G., Mel'nikov, V.V. (2010). Vmist u plazmi krovi koriv z ortopedychnoju patologijeju nyzky gostrofaznyh bilkiv [Content in the blood plasma of cows with orthopedic pathology of a number of acute-phase proteins]. Naukovyj visnyk veterynarnoi' medycyny: zb. nauk prac' [Scientific Bulletin of Veterinary Medicine: Collection of Scientific Papers]. Bila Tserkva, Issue 4(67), 172 p.

61. Petersen H.H., Nielsen J.P., Heegaard P.M. Application of acute phase protein measurements in veterinary clinical chemistry. Vet. Res. 2004. Vol. 35. pp. 163-187.

Размещено на Allbest.ru