Заходи механічного захисту посівів міскантусу гігантського від бур'янів
Використання для посівів міскантусу гігантського як біоенергетичної культури маргінальних земель. Метою дослідження автора статті - вивчення можливостей використання механічних прийомів захисту посівів міскантусу першого року вегетації від бур'янів.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.02.2022 |
| Размер файла | 29,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Заходи механічного захисту посівів міскантусу гігантського від бур'янів
Макух Я.П., канд. с.-г. наук
Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків
Анотація
Величина накопичення маси бур'янів у посівах міскантусу гігантського в результаті проведення різних систем механічного захисту була знижена неоднаково. Застосування системи міжрядних культивацій знижувало величину формування маси бур'янів у 4 рази, система міжрядних боронувань сітчастими боронами - у 4,5 разів, система послідовних зрізувань сходів у міжряддях знижувала масу у 6,2 рази порівняно з величиною максимального накопичення - 2636 г/м 2. Застосування механічних прийомів контролювання сходів бур'янів у посівах міскантусу гігантського першого року вегетації за своєчасного і системного їх застосування є достатньо ефективним. З урахуванням збереження сходів бур'янів у захисних зонах рядків, зниження чисельності дикої рослинності становило від 77,8 % (система послідовних міжрядних культивацій) до 83,5 % (система послідовних міжрядних зрізувань).
Ключові слова: бур'яни, механічний захист, міскантус, міжрядний обробіток.
Меры механической защиты посевов мискантуса гигантского от сорняков
Я.П. Макух
Величина накопления массы сорняков в посевах мискантуса гигантского в результате проведения различных систем механической защиты была снижена по разному. Применение системы междурядных культиваций снижало величину формирования массы сорняков в 4 раза, система междурядных боронований сетчатыми боронами - в 4,5 раз, система последовательных срезываний всходов в междурядьях снижала массу в 6,2 раза по сравнению с величиной максимального накопления - 2636 г/м 2. Применение механических приемов контроля всходов сорняков в посевах мискантуса гигантского первого года вегетации при своевременном и системном их применении есть достаточно эффективным. С учетом сохранения всходов сорняков в защитных зонах рядков, снижение численности дикой растительности составляло от 77,8 % (система последовательных междурядных культиваций) до 83,5 % (система последовательных междурядных срезаний).
Ключевые слова: сорняки, механическая защита, мискантус, междурядная обработка.
Mechanical weed control practices for Miscanthus x giganteus
Ya. Makukh
The goal of the research was to investigate the possibilities of mechanical weed control practices in one-year-old mis- canthus plantations. For this purpose, a system of consecutive cultivations using cultivator KPH-4.2 to a depth of 6-8 cm (treatment 2), chain harrow (treatment 3), and manual cutting of aerial parts of the weeds at the surface (treatment 4) were carried out. Cultivation between rows was carried consecutively three times at intervals of 15 days. The first cultivation was carried out after 10th May at the stage of weeds development cotyledon to the four-leaf stage and had a height of 1 to 5 cm.
On the average of the years of research, the number of weeds in the control treatment was 103.1 per m2 and weight 2636 g per m2. Of these, the largest share in the structure of weed mass had goosefoot (382 g/m2, 14.6 %), green amaranth (273 g/m2, 10.4 %, black nightshade (316 g/m2, 12.1 %), sow thistle (261 g/m2, 10 %), and barnyard grass (210 g/m2, 8 %).
Cultivator razors (treatment 2) provided intensive displacement and mixing of the soil. The decrease in the number of weeds taking into account emergence of their new sprouts during the cultivation period over the years of research averaged 77.8 %. Of the weed species emerged in the miscanthus sowings, the highest level of killing was recorded in following weeds: catchweed 89 % field pennycress 86 %, green amaranth 85 %, field violet 85 %, goosefoot 83 %, and other species.
Chain harrows are the most efficient when applied in the cotyledon stage to four-leaf stage. The average level of weedkilling efficiency action after three consecutive harrowing with chain harrow had high repeatability. Decrease in the number of weeds over the years of research reached an average of 79.7 %. The most susceptible to the harrowing with chain harrow were sprouts of black nightshade (92 % killed), green amaranth (90 %), field violets (88 %), goosefoot (87 %), persicaria maculosa, field pennycress, catchweed (86 %), and others.
Of the applied mechanical weed control practices, the most efficient was consecutive cutting without mixing of the surface layer of soil and the stimulating emergence of new sprouts. The number of weeds decreased on the average by 83.6 %.
The value of the weed mass in miscanthus sowings as affected by various mechanical practices was not the same. Interrow cultivation decreased weed mass of weeds 4 fold, chane harrow 4.5 fold, and consecutive cutting 6.2 fold as compared with the maximum value of 2636 g/m2.
Thus, the system of successive soil treatments in miscanthus sowings ensured reliable weed control over a long period (from early May to the mid-June). In the following periods, there were available ecological niches occupied by new sprouts of weeds. The intensity of germination of new weeds varied greatly by year of research and depended primarily on the available moisture in the upper soil layer and intensity of mixing topsoil during the previous tillage operations.
Key words: Weeds, mechanical weed control, miscanthus, inter-row tillage.
Постановка проблеми. Використання для посівів міскантусу гігантського як біоенергетичної культури маргінальних земель не завжди дозволяє застосовувати гербіциди для успішного захисту від бур'янів. Такі посіви можуть бути розміщені на селітебних територіях, близько до водойм і т.д., де застосування гербіцидів обмежене або повністю заборонене.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Біологічною особливістю рослин міскантусу є довгий період появи сходів (25-30 діб) та повільний ріст і розвиток у першій половині вегетації. Відповідно повільний початковий ріст міскантусу суттєво знижує його здатність до конкуренції з бур'янами. Крім того, низька щільність садіння залишає велику кількість незаповнених просторів, на яких можуть рости бур'яни [7]. В процесі посадки ризом міскантусу ми порушуємо шари ґрунту, тим самим сприяючи проростанню насіння бур'янів. Також низька щільність садіння рослин залишає велику площу для активного росту бур'янів. Цілком зрозуміло, що на ранніх етапах молоді паростки міскантусу легко пригнічуються бур'янами [1, 2, 3, 6]. Найбільшу конкуренцію бур'янів відмічають протягом першого року і частково на другий рік [3, 4, 5, 9].
Тому, метою дослідження було вивчення можливостей використання механічних прийомів захисту посівів міскантусу першого року вегетації від бур'янів. міскантус бур'ян посів
Матеріал та методика досліджень. З метою зменшення негативного антропного тиску на довкілля у процесі вирощування посівів біоенергетичних культур, у тому числі і міскантусу гігантського, у 2012-2016 рр. була проведена система польових досліджень щодо можливостей використання механічних прийомів захисту посівів першого року вегетації від бур'янів. На всіх варіантах досліду у другу декаду квітня проводили передпосівну культивацію. Ризоми висаджували рядками з міжряддями шириною 70 см.
Для здійснення захисту посівів міскантусу гігантського від бур'янів було передбачено проведення системи послідовних обробітків міжрядь ґрунтообробними знаряддями: лапами культиватора (вар. 2), сітчастими боронами (вар. 3), проведення зрізування надземних частин сходів бур'янів біля поверхні ґрунту вручну (вар. 4). Обробітки міжрядь проводили послідовно три рази з інтервалами 15 діб. Перший обробіток виконували на початку другої декади травня, коли сходи більшості видів бур'янів формували від сім'ядоль до 4-х листків і мали висоту від 1 до 5 см. Застосовували навісний культиватор КРН-4,2 глибина роботи лапи 6-8 см, навісні гнучкі гряділі сітчастих борін.
Величина захисних зон рядка була встановлена з урахуванням специфіки біології рослин культури і становила по 12 см з кожного боку осі рядка. Загальна ширина захисної зони рядків становила 24 см, або 17 % площі поля. Обліки бур'янів в посівах міскантусу гігантського здійснювали перед початком проведення міжрядних обробітків і після виконання останнього проходу на постійно зафіксованих рамках розміром 1,25х 0,20=0,25 м 2, які накладали у 4-х місцях по діагоналі кожного варіанта. Видовий склад бур'янів визначали за допомогою довідників [8].
Основні результати дослідження. Сходи зимуючих і ранніх ярих бур'янів, що традиційно присутні на площі, успішно були знищені передпосівною культивацією. Водночас від другої декади квітня до другої декади травня проросло в середньому від 51,3 до 53,6 шт./м 2 бур'янів (табл. 1).
Таблиця 1 - Ефективність застосування систем механічного захисту посівів міскантусу гігантського від бур'янів у 2012-2016 рр.
|
Види бур'янів |
Варіанти досліду |
|||||||||||
|
1(контроль) |
2 |
3 |
4 |
|||||||||
|
до обробітку, шт./м 2 |
після обробітку, шт./м 2 |
до обробітку, шт./м 2 |
після обробітку, шт./м 2 |
% загибелі |
до обробітку, шт./м 2 |
після обробітку, шт./м 2 |
% загибелі |
до обробітку, шт./м 2 |
після обробітку, шт./м 2 |
% загибелі |
||
|
Лобода біла |
5,2 |
6,1 |
4,6 |
0,8 |
83 |
6,1 |
0,8 |
87 |
5,3 |
0,3 |
94 |
|
|
Щириця звичайна |
3,8 |
7,4 |
4,1 |
0,6 |
85 |
2,9 |
0,3 |
90 |
6,1 |
0,3 |
95 |
|
|
Півняче просо |
5,3 |
6,6 |
6,3 |
1,8 |
71 |
5,0 |
0,9 |
82 |
4,6 |
0,5 |
89 |
|
|
Мишій сизий |
4,2 |
18,9 |
3,1 |
0,7 |
77 |
4,2 |
0,8 |
81 |
3,9 |
0,6 |
85 |
|
|
Гірчак березковид. |
3,1 |
6,2 |
4,6 |
0,9 |
80 |
3,0 |
0,5 |
83 |
2,7 |
0,4 |
85 |
|
|
Гірчак почечуйний |
4,5 |
7,3 |
5,0 |
0,9 |
82 |
4,2 |
0,6 |
86 |
4,8 |
0,5 |
90 |
|
|
Талабан польовий |
3,8 |
4,1 |
2,2 |
0,3 |
86 |
3,5 |
0,5 |
86 |
4,3 |
0,4 |
91 |
|
|
Фіалка польова |
1,1 |
3,8 |
1,3 |
0,2 |
85 |
0,8 |
0,1 |
88 |
1,4 |
0,1 |
93 |
|
|
Рутка лікарська |
3,2 |
4,7 |
3,5 |
0,7 |
80 |
3,3 |
0,6 |
82 |
2,6 |
0,4 |
85 |
|
|
Підмаренник чіпкий |
2,1 |
3,1 |
1,9 |
0,2 |
89 |
2,8 |
0,4 |
86 |
2,0 |
0,2 |
90 |
|
|
Гірчиця польова |
3,4 |
5,9 |
4,3 |
0,8 |
81 |
2,7 |
0,5 |
82 |
4,0 |
0,6 |
85 |
|
|
Паслін чорний |
1,3 |
5,6 |
2,4 |
0,5 |
79 |
1,8 |
0,1 |
92 |
0,9 |
0,1 |
89 |
|
|
Спориш звичайний |
1,2 |
5,1 |
1,1 |
0,2 |
82 |
2,1 |
0,4 |
81 |
1,6 |
0,2 |
87 |
|
|
Куколиця біла |
1,1 |
2,2 |
0,7 |
0,2 |
71 |
1,3 |
0,3 |
77 |
1,4 |
0,3 |
79 |
|
|
Осот жовтий |
1,5 |
3,6 |
1,1 |
0,5 |
54 |
2,0 |
1,0 |
50 |
0,8 |
0,4 |
50 |
|
|
Осот рожевий |
2,2 |
4,4 |
0,9 |
0,4 |
56 |
1,6 |
0,9 |
44 |
1,2 |
0,6 |
50 |
|
|
Інші види |
6,6 |
8,1 |
4,2 |
0,8 |
81 |
5,3 |
1,1 |
79 |
5,6 |
0,9 |
84 |
|
|
Всього |
53,6 |
103,1 |
51,3 |
10,5 |
77,8 |
52,6 |
9,8 |
79,7 |
53,2 |
6,8 |
83,6 |
У структурі бур'янів найбільшу питому частку на контрольному варіанті мали такі види: лобода біла - 9,7 %, півняче просо - 9,9 %, гірчак почечуйний - 8,4 % та інші.
Прохід культиваторних лап (вар. 2) забезпечував інтенсивне переміщення часток ґрунту і його перемішування. Механічна дія стріловидних лап здійснювала часткове зрізування, часткове виривання молодих рослин бур'янів у міжряддях. Обліки рівня ефективності захисної дії в результаті проведення міжрядних культивацій посівів міскантусу гігантського виявили високу результативність такого агротехнічного прийому. Зниження кількості бур'янів з урахуванням появи нових їх сходів протягом періоду культивацій становило в середньому за роки проведення досліджень 77,8 %. Серед видів бур'янів, що були присутні на посівах культури, найбільший рівень зниження чисельності був зафіксований: у рослин підмаренника чіпкого - 89 %, талабану польового - 86 %, щириці звичайної - 85 %, фіалки польової - 85 %, лободи білої - 83 % та інших видів.
Застосування системи міжрядних культивацій у посівах міскантусу гігантського крім переваг щодо захисту посівів від бур'янів виявило і певні негативні якості. Прохід лап культиватора, особливо під час виконання останніх обробітків ґрунту, призводить до часткового пошкодження нових придаткових коренів рослин культури. Такі пошкодження як правило не були критичними для виживання молодих рослин культури, проте індукували у них небажані дис- стреси, що проявлялись у затримці процесів росту і розвитку надземних частин порівняно із посівами де таких обробітків не проводили. Для повної реабілітації рослин від механічних пошкоджень необхідно було від 6-7 до 12-14 діб вегетації. Наступним негативним ефектом виконання міжрядних культивацій у посівах міскантусу гігантського за умов нормального зволоження верхнього шару ґрунту було сприяння появі нової хвилі сходів бур'янів в результаті виносу на поверхню більш глибоких шарів ґрунту з насінням. Якщо після виконання перших двох послідовних міжрядних культивацій нові сходи бур'янів попадали під наступні механічні обробітки верхнього шару ґрунту і були знищені, то більш пізні їх сходи (після третього міжрядного обробітку) залишались успішно вегетувати до кінця теплого періоду року.
На посівах першого року вегетації міскантусу гігантського (на ділянках варіанта 3) захист від бур'янів здійснювали за допомогою навісних сітчастих борін. Як відомо, гнучкі, з набірних елементів гряділі сітчастих борін дозволяють найбільш повно копіювати мікрорельєф поверхні поля, а ґрунтообробні елементи дуже якісно розпушують, переміщують і прочісують частки ґрунту з мінімальним їх вертикальним перемішуванням. Сітчасті борони найбільш ефективно діють на рослини бур'янів від фази їх проростків до формування 4-х листків. Рослини, що вийшли з ювенільного етапу онтогенезу в іматурний набувають істотної стійкості до дії ґрунтообробних елементів сітчастих борін.
Середній рівень ефективності дії після трьох послідовних боронувань міжрядь сітчастими боронами був стабільно високим. Зниження чисельності бур'янів за роки досліджень досягало в середньому 79,7 %, або проявляло тенденцію перевищення рівня роботи культиватора на 1,9 %. Найбільш чутливими до впливу ґрунтообробних елементів сітчастих борін у міжряддях виявились сходи: пасліну чорного, зниження їх чисельності було 92 %, щириці загнутої (звичайної) - 90 %, фіалки польової - 88 %, лободи білої - 87 %, гірчака почечуйного, талабану польового, підмаренника чіпкого - 86 % та інших.
В результаті виконання трьох послідовних зрізувань рослин бур'янів у фазах 2-4-х листків сумарне зниження їх чисельності у роки проведення досліджень досягало 83,6 %. Серед систем механічного захисту посівів від бур'янів система послідовних зрізувань (можливо і зривань) без перемішування поверхневого шару ґрунту і стимулювання появи нових сходів виявилась найбільш ефективною.
Таким чином, проведення системи послідовних обробітків міжрядь у посівах міскантусу гігантського забезпечувало надійний захист від бур'янів протягом тривалого періоду (від першої декади травня до другої декади червня). В наступні періоди вегетації на посівах залишалось достатньо неосвоєних рослинами культури вільних екологічних ніш, які займали нові сходи бур'янів. Інтенсивність появи нових сходів бур'янів у міжряддях за роками проведення досліджень істотно коливалась і залежала у першу чергу від наявності вологи у верхньому шарі ґрунту та інтенсивності перемішування верхнього шару ґрунту під час проведення систем попередніх міжрядних обробітків.
Недоліком всіх систем механічного захисту посівів міскатусу гігантського від бур'янів є неможливість забезпечення контролювання небажаних сходів у зоні рядків. Вибрана для проведення досліджень ширина захисної зони у практичній роботі не може бути зменшена через небезпеку реального пошкодження молодих рослин культури. Сходи бур'янів у захисній зоні рядків, що становить близько 17 % площі посівів практично залишаються неконтрольовані. На сходи бур'янів, у першу чергу однорічних ярих видів: лободи білої, щириці загнутої, проса півнячого, мишію сизого, гірчака березкоподібного та інших вже на ювенільному етапі їх онтогенезу починають проявляти вплив рослини-сусіди, у першу чергу міскантусу гігантського. Навіть на початку першого року вегетації, після посадки кореневищ культури, такі рослини мають ряд переваг над рослинами однорічних видів бур'янів. Процеси росту і розвитку рослин міскантусу гігантського, як багаторічного виду, базуються на наявності на старті вегетації істотних запасів пластичних речовин, системи бруньок на багаторічних кореневищах, які здатні швидко рости і розвиватись у придаткові корені, надземні пагони і потужні листки. Такі рослини швидко і надійно освоюють життєвий простір на полі і заповнюють наявні вільні екологічні ніші, у першу чергу безпосередньо біля себе, тобто у захисній зоні рядків. Сходи названих вище однорічних типових бур'янів різних видів здатні до інтенсивного росту і розвитку, проте успішно конкурувати за фактори життя з багаторічними формами трав'янистих рослин їм складно. На початку вегетації ювенільні рослини бур'янів ще не мають значних запасів пластичних речовин (запаси ендосперму насінини використані на формування первинних коренів і перших листків), тому ростові процеси на ювенільному та іматурному етапах онтогенезу у них поступаються за інтенсивністю рослинам-багаторічникам. Відповідно навіть молоді рослини культури, що розвиваються із посаджених кореневищ, є потужними конкурентами для однорічних видів бур'янів у захисних зонах рядків.
Умови вегетації рослин бур'янів найбільш повно проявлялись у такому інтегрованому показнику як здатність формувати масу. На ділянках посівів міскантусу гігантського (вар. 1), де заходів захисту рослин культури не проводили і бур'яни могли вільно вегетувати до часу проведення обліків маси, вони формували максимальні її показники. В середньому за роки проведення досліджень кількість бур'янів становила 103,1 шт./м 2 (див. табл. 1), маса - 2636 г/м 2 відповідно. З них найбільшу частку у структурі маси бур'янів формували: лобода біла - 382 г/м 2, або 14,6 %, паслін чорний - 316 г/м 2, або 12,1 %, щириця загнута (звичайна) - 273 г/м 2, або 10,4 %, осот рожевий - 261 г/м 2, або 10 %, просо півняче - 210 г/м 2, або 8 %, та інші види (табл. 2).
Таблиця 2 - Вплив систем механічного захисту посівів міскантусу гігантського на величину накопичення маси бур'янів, г/м 2 у 2012-2016 рр.
|
Види бур'янів |
Варіанти досліду |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
|
Лобода біла |
382 |
76 |
47 |
46 |
|
|
Щириця загнута |
273 |
56 |
39 |
52 |
|
|
Півняче просо |
210 |
52 |
38 |
38 |
|
|
Мишій сизий |
164 |
96 |
42 |
41 |
|
|
Гірчак березковидний |
136 |
37 |
35 |
15 |
|
|
Гірчак почечуйний |
111 |
38 |
28 |
9 |
|
|
Талабан польовий |
35 |
14 |
21 |
3 |
|
|
Фіалка польова |
36 |
10 |
8 |
2 |
|
|
Рутка лікарська |
42 |
9 |
5 |
4 |
|
|
Підмаренник чіпкий |
78 |
11 |
6 |
2 |
|
|
Гірчиця польова |
141 |
35 |
30 |
11 |
|
|
Паслін чорний |
316 |
95 |
94 |
125 |
|
|
Спориш звичайний |
64 |
10 |
9 |
12 |
|
|
Куколиця біла |
74 |
13 |
11 |
7 |
|
|
Осот жовтий |
113 |
34 |
76 |
21 |
|
|
Осот рожевий |
261 |
42 |
83 |
18 |
|
|
Інші види |
180 |
23 |
12 |
16 |
|
|
Всього |
2616 |
651 |
584 |
422 |
На ділянках варіанта 2, до здійснювали системи послідовних міжрядних культивацій, навіть з урахуванням бур'янів у захисних зонах рядків, їх маса за роки проведення досліджень становила в середньому 651 г/м 2, або була меншою за величину маси на ділянках забур'яненого контролю у 4 рази. Найбільшу частку у формуванні маси бур'янів у міжряддях і захисних зонах рядків формували рослини: мишію сизого -14,7 %, пасльону чорного - 14,6 %, лободи білої - 11,7 %, щириці загнутої - 8,6 %, проса півнячого - 8,0 %. Інші види бур'янів складали менші частки загальної маси надземних частин диких рослин у посівах.
Застосування для захисту посівів міскантусу гігантського системи послідовних міжрядних боронувань навісними сітчастими боронами проявляло свій влив як на наявність рослин бур'янів, так і на їх здатність формувати свою масу протягом вегетаційного періоду. Величина накопичення маси бур'янів на ділянках посівів варіанта 3 становила в середньому 584 г/м 2, тобто була близькою до показників на попередньому варіанті дослідів. Серед видів бур'янів найбільшу частку маси крім згаданих вище у варіанті 2 становили коренепаросткові види: осот рожевий - 83 г/м 2, або 14,2 %, осот жовтий - 76 г/м 2, або 13,0 %, що вказує на низьку ефективність дії сітчастих борін на розетки названих видів бур'янів.
Вагома частка рослин пасльону чорного може бути пояснена не скільки стійкістю його сходів до дії боронування, скільки особливостями біології і здатності розпочинати вегетацію навіть у другій половині вегетаційного періоду, коли проведення боронувань вже закінчилось.
На ділянках посівів міскантусу гігантського, де проводили системи послідовних зрізувань сходів бур'янів (варіант 4), величина накопичення маси бур'янів становила 422 г/м 2, або була найменшою в дослідах. Серед видів бур'янів найбільша частка маси належала дводольним видам: щириці загнутої, лободи білої, пасльону чорного. У переважній більшості це рослини що розпочали свою вегетацію після завершення періоду нанесення сходам бур'янів послідовних механічних стресів в результаті зрізувань їх надземних частин. Більшість рослин бур'янів, що втратили в результаті послідовних зрізувань свої надземні частини відмирали. Невелика їх частина після тривалих дисстресів виживала, проте залишались за формою габітусу відновлених надземних частин неотенічними (карликовими). Поява нових сходів бур'янів на ділянках посівів, де проводили системи послідовних зрізувань і не перемішували верхній шар ґрунту, була найменшою порівняно з іншими варіантами. Саме така особливість процесів забур'янення є одною з причин формування найменшої величини накопичення маси бур'янів на посівах міскантусу гігантського варіанта 4.
Висновки
Застосування механічних прийомів контролювання сходів бур'янів у посівах міскантусу гігантського першого року вегетації за своєчасного і системного їх застосування є достатньо ефективним. З урахуванням збереження сходів бур'янів у захисних зонах рядків, зниження чисельності дикої рослинності становило від 77,8 % (система послідовних міжрядних культивацій) до 83,5 % (система послідовних міжрядних зрізувань).
Список літератури
1. Chemical Control of Chinese Silvergrass (Miscanthus sinensis Anderss.) SS [Електронний ресурс] // Industrial Vegetation Management. University of Kentucky, 2007. - Режим доступу до журн.: http://weedscience.ca.uky.edu/files/ chemical_control_of_chinese_silvergrass_2006.pdf. - Назва з екрану.
2. Isebrands J.G. Poplars and willows: trees for society and the environment / J.G. Isebrands and J. Richardson. - Rome: The Food and Agriculture Organization of the United Nations and CABI, 2014. - 699 р.
3. Caslin B. Miscanthus best practice guidelines / B. Caslin, J. Finnan, L. Easson // Agri-Food and Bioscience Institute. - 2011. - 52 р.
4. Christian D.G. Quantifying the yield of perennial grasses grown as a biofuel for energy generation / D.G. Christian // Renewable Energy. - 1994. - Vol. 5 (5). - P. 762-766.
5. External and Internal Factors Influencing the Growth and Biomass Production of Short Rotation Woods Genus Salix and Perennial Grass Miscanthus [Elektronski izvor] / [authors Jelena Milovanovic ... et al.] Editors: Zuzana Jurekova, Gordana Drazic - Beograd: Fakultet za primenjenu ekologiju Futura. - Beograd: Damnjanovic i sinovi. - 2011. - 179 s.
6. Smeets E.M.W. The economical and environmental performance of miscanthus and switchgrass production and supply chains in a European setting / E.M.W. Smeets, I.M. Lewandowski, A.P.C. Faaij // Renewable and Sustainable Energy Reviews. - 2009. - Vol. 13 (6-7). - P. 1230-1245.
7. Impact of herbaceous competition and drainage conditions on the early productivity of willows under short-rotation intensive culture / M. Labrecque, T.I. Teodorescu [et al.] // Canadian Journal of Forest Research. - 1994. - Vol. 24, Issue 4. - P. 493-501.
8. Helby P. Retreat from Salix - Swedish experience with energy crops in the 1990s / P. Helby, H. Rosenqvist, A. Roos // Biomass and Bioenergy. - 2006. - № 30(5). - P. 422-427.
9. Наукові назви польових бур'янів: довідник / Р. І. Бурда, Н.Л. Власова, Н.В. Мироська, Є. Д. Ткач. - К.: Інститут агроекології та біотехнології УААН, 2004. - 95 с.
10. Курило В.Л. Динаміка росту енергетичної верби в перший рік вирощування в ґрунтово-кліматичних умовах Полісся України / В.Л. Курило, Г.І. Журба // Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. праць / Ін-т біоенергет. культур і цукр. буряків, Нац. акад. аграр. наук України. - К.: ФОП Корзун Д.Ю., 2013. - Вип. 19. - С. 74-79.
11. REFERENCES
12. Chemical Control of Chinese Silvergrass (Miscanthus sinensis Anderss.) SS [Elektronnyj resurs] // Industrial Vegetation Management. University of Kentucky, 2007. - Rezhym dostupu do zhurn.: http://weedscience.ca.uky.edu/files/ chemi- cal_control_of_chinese_silvergrass_2006.pdf. - Nazva z ekranu.
13. Isebrands J.G. Poplars and willows: trees for society and the environment / J.G. Isebrands and J. Richardson. - Rome: The Food and Agriculture Organization of the United Nations and CABI, 2014. - 699 р.
14. Caslin B. Miscanthus best practice guidelines / B. Caslin, J. Finnan, L. Easson // Agri-Food and Bioscience Institute. - 2011. - 52 р.
15. Christian D.G. Quantifying the yield of perennial grasses grown as a biofuel for energy generation / D.G. Christian // Renewable Energy. - 1994. - Vol. 5 (5). - P. 762-766.
16. External and Internal Factors Influencing the Growth and Biomass Production of Short Rotation Woods Genus Salix and Perennial Grass Miscanthus [Elektronski izvor] / [authors Jelena Milovanovic ... et al.] Editors: Zuzana Jurekova, Gorda- na Drazic - Beograd: Fakultet za primenjenu ekologiju Futura. - Beograd: Damnjanovic i sinovi. - 2011. - 179 s.
17. Smeets E.M.W. The economical and environmental performance of miscanthus and switchgrass production and supply chains in a European setting / E.M.W. Smeets, I.M. Lewandowski, A.P.C. Faaij // Renewable and Sustainable Energy Reviews. - 2009. - Vol. 13 (6-7). - P. 1230-1245.
18. Impact of herbaceous competition and drainage conditions on the early productivity of willows under short-rotation intensive culture / M. Labrecque, T.I. Teodorescu [et al.] // Canadian Journal of Forest Research. - 1994. - Vol. 24, Issue 4. - P. 493-501.
19. Helby P. Retreat from Salix - Swedish experience with energy crops in the 1990s / P. Helby, H. Rosenqvist, A. Roos // Biomass and Bioenergy. - 2006. - № 30(5). - P. 422-427.
20. Naukovi nazvy pol'ovyh bur'janiv: dovidnyk / R. I. Burda, N. L. Vlasova, N. V. Myros'ka, Je. D. Tkach. - K.: Instytut agroekologii' ta biotehnologii' UAAN, 2004. - 95 s.
21. Kurylo V.L. Dynamika rostu energetychnoi' verby v pershyj rik vyroshhuvannja v g'runtovo-klimatychnyh umovah Polissja Ukrai'ny / V.L. Kurylo, G.I. Zhurba // Naukovi praci Instytutu bioenergetychnyh kul'tur i cukrovyh burjakiv : zb. nauk. prac' / In-t bioenerget. kul'tur i cukr. burjakiv, Nac. akad. agrar. nauk Ukrai'ny. - K.: FOP Korzun D. Ju., 2013. - Vyp. 19. - S. 74-79.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Господарське значення, ботанічна характеристика та біологічні особливості буряка цукрового; особливості вирощування: технологія, селекція, живлення, система захисту посівів від бур'янів, хвороб та шкідників. Особливості насінництва гібридів буряка.
контрольная работа [56,5 K], добавлен 25.03.2013Продуктивність рослин та фітосанітарний стан посівів кукурудзи за різного розміщення її в сівозміні. Біологічна характеристика кукурудзи. Забур’яненість посівів кукурудзи залежно від попередників. Урожайність кукурудзи після різних попередників.
дипломная работа [47,5 K], добавлен 17.01.2008Природно-кліматичні умови формування, росту і розвитку компонентів агрофітоценозу. Застосування механічних винищувальних заходів контролю бур'янів. Розробка системи механічних заходів контролю рівня присутності бур'янів у польових агрофітоценозах.
курсовая работа [98,5 K], добавлен 06.06.2021Система обробітку ґрунту під овочеві культури. Вирівнювання і очищення верхнього шару ґрунту від бур’янів. Боронування і коткування. Монтаж та використання холодного розсадника. Прийоми догляду за рослинами в період їх вегетації. Сутність мульчування.
реферат [199,8 K], добавлен 19.01.2013Використання геоінформаційних технологій в сільському господарстві на прикладі СТОВ "Авіатор" та НДГ "Лан" Городенківського району Івано-Франківської області. Використання супутникових даних. Системи спостереження, супутниковий моніторинг посівів.
курсовая работа [648,4 K], добавлен 18.04.2015Характеристика шкідливих організмів та графічне зображення їх розвитку. Методика обстеження культури та економічний поріг шкодочинності. Строки хімічних обробок, вибір фітофармзасобів. Розрахунок кількості необхідних пестицидів, машин і апаратури.
курсовая работа [63,1 K], добавлен 16.11.2012Оцінка товарного асортименту засобів захисту рослин та методів їх продажу на ринку України. Підвищення ефективності використання засобів захисту рослин з урахуванням позиціонування та маркетингу. Вивчення рекомендованих норм внесення кожного пестициду.
дипломная работа [962,2 K], добавлен 18.01.2013Сучасний стан та перспективи вирощування ріпаку озимого в Україні. Ботанічна та морфо-біологічна характеристика культури; вплив природних умов та добрив на її урожайність. Проведення дослідження продуктивності посівів на прикладі ПСГП "Савинецьке".
магистерская работа [487,5 K], добавлен 15.05.2014Розрахунок потенціальної врожайності за вологозабезпеченістю посівів. Агробіологічний контроль за посівами. виробництво баштанної продукції в Україні. Аналіз еколого-гігієнічних вимог до сучасної технології вирощування гарбуза в умовах півдня країни.
курсовая работа [90,6 K], добавлен 06.12.2014Науково обґрунтована система сівозмін для господарства. Характеристика ґрунтового покриву. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін. Загальні відомості про господарство та кліматичні умови. Система захисту рослин від бур’янів у сівозміні.
курсовая работа [50,9 K], добавлен 25.02.2015Вивчення сучасних світових тенденцій розвитку сільськогосподарського землекористування. Раціоналізація структури посівів з врахуванням геоморфологічних, ґрунтових та господарських умов регіонів. Огляд рівню економічної ефективності галузі рослинництва.
реферат [29,2 K], добавлен 20.09.2013Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.
контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013Строки цвітіння рослин та їх медпродуктивність. Медовий запас місцевості. Конвеєр цвітіння медоносних рослин. Спеціальні медоносні культури. Обробка рослин пестицидами. Прогнозування строків і величини медозбору, планування розміщення пасік біля посівів.
контрольная работа [50,0 K], добавлен 10.12.2014Стан галузі рослинництва в господарстві і грунтово-кліматичні умови. Аналіз науково-виробничої інформації по біології та технології вирощування культури. Застосування елементів програмування врожайності. Агробіологічний контроль посівів, збирання врожаю.
курсовая работа [88,8 K], добавлен 19.03.2015Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009Еколого-біологічні характеристики родів, які використовуються для газону. Технології створення газону різними шляхами. Міри захисту від шкідників, бур’янів і хвороб. Розрахунок витрат на створення партерного, спортивного і мавританського газонів.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.05.2015Наукове обґрунтування сівозміни. Основні принципи і порядок побудови сівозмін. Агрокліматичні умови зони. Раціональна структура посівних площ. Агробіологічне і агротехнічне обґрунтування сівозміни. Система запобіжних заходів захисту культур від бур'янів.
курсовая работа [63,8 K], добавлен 19.06.2019Історія вивчення трояндової попелиці. Біологічна характеристика виду, особливості його екології. Огляд прийомів і методів щодо обмеження чисельності шкідника та їх ефективність. Вирощуванням чайно-гібридних троянд на продаж в компанії УЦЛМ "Флорахаус".
курсовая работа [871,5 K], добавлен 09.02.2011
