Біологічна активність чорнозему типового за різних систем основного обробітку та удобрення культур короткоротаційної сівозміни
Дослідження впливу системи обробітку й удобрення на біологічну активність орного шару чорнозему. Спостереження за активністю целюлозорозкладаючих мікроорганізмів при короткоротаційних сівозмінах. Оцінка гуміфікації та мінералізації органічної речовини.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.03.2022 |
| Размер файла | 58,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
1Білоцерківський національний аграрний університет
2ННЦ «Інститут землеробства НААН»
Біологічна активність чорнозему типового за різних систем основного обробітку та удобрення культур короткоротаційної сівозміни
1Примак І.Д., 1Левандовська С.М., 1Панченко О.Б.
1Панченко І.А., 1Войтовик М.В., 1Карпенко В.Г.
2Мартинюк І.В.
Анотація
Чотирирічними (2016-2019 рр.) дослідженнями у стаціонарній польовій зернопросапній сівозміні вивчено вплив чотирьох систем основного обробітку і чотирьох систем удобрення на біологічну активність орного шару чорнозему типового під агрофітоценозами п'яти культур. Убуток маси лляного полотна в орному шарі грунту за два місяці спостережень, що характеризує інтенсивність целюлозорозкладаючих мікроорганізмів, за полицевого, безполицевого, диференційованого і дискового обробітку становив відповідно 24,5; 22,7; 23,4 і 23,3 % - під соєю, 16,3; 15,7; 15,9 і 16,2 % - під пшеницею озимою, 24,1; 22,8; 24,7 і 22,6 % - під соняшником, 27,7; 24,1; 25,1 і 23,7 % - під ячменем ярим, 21,9; 19,9; 22,4 і 19,0 % - під кукурудзою.
Постійний мілкий і безполицевий обробітки посилюють, а полицевий - зменшує диференціацію орного шару за показником інтенсивності розкладання лляного полотна. Найбільш гетерогенний орний шар за безполицевого, дещо менше - за дискового обробітку в сівозміні. Інтенсивність розкладання лляного полотна у верхній (0-10 см) частині орного шару грунту найвища за безполицевого, найнижча - за полицевого обробітку, а у нижній (20-30 см) частині спостерігається зворотня залежність. Інтенсивність продукування грунтом діоксиду вуглецю під соєю, пшеницею озимою і ячменем ярим найвища за полицевого обробітку, а найнижча: під соєю - за безполицевого і диференційованого обробітку, під пшеницею озимою, соняшником, ячменем ярим - за безполицевого, під кукурудзою - за дискового обробітку. Під соняшником і кукурудзою цей показник вищий за диференційованого, ніж полицевого обробітку в сівозміні. З підвищенням норм внесення добрив біологічна активність орного шару чорнозему типового зростає. Продуктивність сівозміни практично на одному рівні за полицевого і полицево-безполицевого обробітку в сівозміні. Систематичний безполицевий і мілкий дисковий обробіток істотно знижують цей показник.
Ключові слова: грунт, культура, сівозміна, обробіток, добрива, лляне полотно, діоксид вуглецю, орний шар, гетерогенність.
Аннотация
Биологическая активность чернозема типичного при разных системах основной обработки и удобрения культур короткоротационных севооборотов
Прымак И.Д., Левандовская С.Н., Панченко А.Б., Панченко И.А., Войтовык М.В., Карпенко В.Г., Мар- тынюк И.В.
Четырехлетними (2016-2019 гг.) исследованиями в стационарном полевом зернопропашном севообороте изучено влияние четырех систем основной обработки и четырех систем удобрения на биологическую активность пахотного слоя чернозема типичного под агрофитоценозами пяти культур. Убыль массы льняного полотна в пахотном слое почвы за два месяца наблюдений, которая характеризирует интенсивность целюлозоразлагающих микроорганизмов, при отвальной, безотвальной, дифференцированной и дисковой обработке составляла соответственно 24,5; 22,7; 23,4 и 23,3 % - под соей, 16,3; 15,7; 15,9 и 16,2 % - под пшеницей озимой, 24,1; 22,8; 24,7 и 22,6 % - под подсолнчником; 27,7; 24,1; 25,1 и 23,7 % - под ячменем ярым, 21,9; 19,9; 22,4 и 19,0 % - под кукурузой.
Постоянная мелкая и безотвальная обработки усиливают, а отвальная - уменьшает дифференциацию пахотного слоя по показателю интенсивности разложения льняного полотна. Наиболее гетерогенный пахотный слой при безотвальной, несколько меньше - при дисковой обработке в севообороте.
Интенсивность разложения льняного полотна в верхней (0-10 см) части пахотного слоя почвы наиболее высокая при безотвальной, самая низкая - при отвальной обработке, а в нижней (20-30 см) части наблюдается обратная зависимость. Интенсивность продуцирования почвой диоксида углерода под соей, пшеницей озимой и ячменем ярым наиболее высокая при отвальной обработке, а самая низкая: под соей - при безотвальной и дифференцированной обработке, под пшеницей озимой, подсолнечником, ячменем ярым - при безотвальной, под кукурузой - при дисковой обработке. Под подсолнухом и кукурузой этот показатель более высокий при дифференцированной, чем отвальной обработке в севообороте. С повышением норм внесения удобрений биологическая активность пахотного слоя чернозема типичного возрастает. Продуктивность севооборота практически на одном уровне пи отвальной и отвально-безотвалной обработке в севообороте. Систематическая отвальная и мелкая дисковая обработка существенно снижают этот показатель.
Ключевые слова: почва, культура, севооборот, обработка, удобрения, льняное полотно, диоксид углерода, пахотный слой, гетерогенность.
Abstract
Biological activity of typical chernozemic soil under different systems of main tillage and crops fertilisation of a short crop rotation
Prymak I., Levandovska S., Panchenko O., Panchenko I., Voitovyk М., Karpenko V., Martyniuk I.
The influence of four main tillage systems and four fertilization systems on biological reactivity of a plow layer of typical chernozemic soil under agrophytocenosis of five crops was investigated during four year research (2016-2019) of thestationary field grain row crop rotation. Loss of mass of flax linen in a plow layer of soil during two months of the study characterizing the intensity of cellulose-decomposing microorganisms under beard, beardless, differential and disc tillage made correspondingly 24.5; 22.7; 23.4 and 23.3 % - for soybeans; 16.3; 15.7; 15.9 and 16.2 % for winter wheat, 24.1; 22.8; 24.7 and 22.6 % - for sunflowers, 27.7; 24.1; 25.1 and 23.7 % - for spring barley, 21.9; 19.9; 22.4 and 19.0 % - for corn.
Steady surface and beardless tillage strengthen the differentiation of a plow layer according to the intensity indices of flax linen decomposing while the beard one tillage decreases. The most heterogenic plow layer was observed under beardless tillage; it was a bit lower under disk tillage in a crop rotation. The intensity of flax linen decomposing on the top of a plow layer (0-10 cm) is the highest under beardless tillage and the lowest under beard tillage, while in the bottom (20-30 cm) of a plow layer an inverse relation can be observed.
The intensity of carbon dioxide production by the soil under soybeans, winter wheat and spring barley is the highest under beard tillage and the lowest it is for soybeans under beardless and differential tillage, for winter wheat, sunflowers and spring barley under beardless tillage and for corn under disc tillage. For sunflowers and corn this index is higher under differential rather than under beard tillage in a crop rotation. The biological reactivity of a plow layer of a typical chornozemic soil increases as the fertilizers application rates increase. Crop rotation productivity is almost at the same level under beard and beard-beardless tillage in a crop rotation. Systematic beardless and surface disc tillage decreases this index significantly.
Key words: soil, crop, crop rotation, tillage, fertilizers, flax linen, carbon dioxide, plow layer, heterogeneity.
Вступ
Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Важливим показником біологічної активності ґрунтового середовища є інтенсивність розкладання клітковини, яка щорічно надходить до нього з рослинними рештками й органічними добривами. Кінцевим продуктом мінералізації органічної речовини є діоксид вуглецю, інтенсивність виділення якого слугує біологічним показником родючості ґрунту. Кількість виділеного С02 з грунту залежить від продукування ним діоксиду вуглецю, його фізико-хімічних властивостей, гідротермічних умов і в підсумку - від швидкості дифузії цього газу. Тому інтенсивність виділення діоксиду вуглецю з грунту, як вказує ряд дослідників, об'єктивніше називати «диханням грунту» , яке характеризує газообмін між грунтовим і атмосферним повітрям.
Домінуюче значення в продукуванні грунтом діоксиду вуглецю відводиться біологічним показникам родючості. Активність мікробіоти в грунтовому середовищі тісно пов'язана з окисленням вуглецю органічної речовини до діоксиду вуглецю. Маса продукованого діоксиду вуглецю за мінералізації органічної речовини грунту залежить від кількості і структури мікробного ценозу. Тому за інтенсивністю виділення діоксиду вуглецю з грунту або вмістом його в грунті можна оцінювати біологічну активність останнього. Експериментальними дослідженнями переконливо доведено, що інтенсивність виділення діоксиду вуглецю з грунту характеризує швидкість мінералізації його органічної речовини [1].
Біологічна активність грунту значною мірою залежить від систем обробітку, які істотно змінюють його будову. Зазначимо, що механічний обробіток, на відміну від зрошення, удобрення тощо, не поповнює грунт тією чи іншою речовиною або енергетичним матеріалом. Він лише змінює відсоткове співвідношення між твердою фазою, капілярною і некапілярною пористістю, тим самим прискорюючи чи уповільнюючи активність грунтової мікробіоти, а, отже, і темпи гуміфікації та мінералізації органічної речовини. У досліді Білоцерківського НАУ вища біологічна активність орного шару неудобрених ділянок чорнозему типового за полицевого, ніж диференційованого і тривалого мілкого обробітку у п'ятипільній плодозмінній сівозміні. Щодобове виділення діоксиду вуглецю в полі пшениці озимої нижче за безполицевого обробітку на 499,4 мг/м2, диференційованого - 105, тривалого мілкого - 137,2 мг/м2, ніж за полицевого. А весною (15.04 - 15.05) ця різниця була ще істотнішою і становила відповідно 745,3; 117,8 і 165, 4 мг/м2 на користь оранки [2].
На чорноземі типовому Лівобережного Лісостепу України заміна плуга безполицевими знаряддями та періодична оранка на тлі мілкого дискування мали незначний вплив на зміну целюлозолітичної активності грунту [3].
У типовій десятипільній зернопросапній сівозміні на дослідному полі НУБіП України виділялось діоксиду вуглецю з поверхні чорнозему типового на 8-12 % більше за полицево-безполицевого, ніж диференційованого обробітку [4].
Зниження целюлозоруйнівної активності орного шару чорнозему типового за безполицевого обробітку Сальніков С.М. пояснює диференціацією різних частин його за вмістом органічної речовини та умовами аерації [5].
У досліді Уманського національного університету садівництва обробіток культиватором КПЗ - 3,8 на 6-8 см під усі культури поліпшив умови для грунтової біоти та дещо підвищив інтенсивність дихання чорнозему опідзоленого внаслідок локалізації добрив і рослинних решток у верхньому (0-10 см) шарі грунту.
Щогодинне виділення діоксиду вуглецю за такого обробітку на 21-24 мг/м2 більше, ніж за оранки [6].
Найбільша інтенсивність продукування діоксиду вуглецю чорноземом південним у п'ятипільній сівозміні зафіксована за диференційованого обробітку, що передбачав оранку глибоку (25-27 см ) у двох полях, а на решті полів - безполицевий мілкий (8-10 см) обробіток. Найбільшою біологічною активністю за показником розкладу лляного полотна за безполицевого, диференційованого і полицево-безполицевого різноглибинних обробітків у чотирьох п'ятипільних сівозмінах характеризувався шар грунту 10-20 см. Найменш активною за всіх систем обробітку виявилася нижня частина (20-30 см) орного шару грунту [7].
У дослідах Інституту сільського господарства степової зони НААН України спостерігалася тенденція до зростання на 3-11 % інтенсивності розкладу лляного полотна за полицевого обробітку чорнозему звичайного важкосуглинкового під ярими культурами і пшеницею озимою, що обумовлено кращими умовами аерації і більш глибоким загортанням післязбиральних решток рослин у краще зволожені шари грунту [8].
У польовому досліді Панфильської дослідної станції Інституту землеробства НААН інтенсивність розкладання лляного полотна і виділення діоксиду вуглецю з осушуваного торфового грунту вища за оранки плугом на глибину 25-27 см, ніж за дискування на 10-12 см і нульового обробітку [9].
Під посівами ячменю ярого інтенсивність виділення діоксиду вуглецю з чорнозему опідзоленого вища за оранки, ніж поверхневого обробітку на 8 % [10].
У тривалому стаціонарному досліді Інституту землеробства НААН за задовільного і доброго зволоження орного шару сірого лісового грунту (20-40 мм продуктивної вологи у шарі 0-20 см) біологічна активність грунту під кукурудзою вища за безполицевого обробітку, ніж за оранки. У посушливі роки спостерігалася зворотна тенденція [11].
Підсумовуючи викладене вище, можна зробити висновок, що у вітчизняних науковців відсутня одностайна думка щодо впливу різних способів, глибини і систем обробітку грунту на його біологічну активність.
Однак у більшості публікацій вчені надають перевагу диференційованій системі обробітку у сівозмінах, за якої оранка виконується один раз у три - п'ять років, а в решту років - безполицеві, мілкі, поверхневі, а в окремих випадках навіть нульові обробітки.
Мета дослідження - шляхом польового експерименту встановити вплив чотирьох систем основного обробітку грунту в поєднанні з різними нормами добрив на біологічну активність орного шару чорнозему типового і продуктивність польової зернопросапної п'ятипільної сівозміни.
Матеріал і методи досліджен ня
Досліди проведені впродовж 2016-2019 рр. на дослідному полі Білоцерківського НАУ у стаціонарній польовій сівозміні. Вивчали чотири варіанти основного обробітку грунту (табл.1) і чотири рівні добрив : нульовий - без внесення добрив, перший - 8 т/га гною + ^6Р64К57; другий - 12 т/га гною + ^5Р82К72; третій - 16 т/га гною + К112Р100К86.
Таблиця 1 - Системи основного обробітку грунту в сівозміні
|
№ поля |
Культура сівозміни |
Варіанти основного обробітку грунту* |
||||
|
1 полицевий (контроль) |
2 безполицевий (чизельний) |
3 полицево-безполицевий (диференційований) |
4 мілкий (дискування) |
|||
|
Глибина (см) і засоби обробітку |
||||||
|
1 |
Соя |
16-18 (о.) |
16-18 (г.) |
16-18 (г.) |
10-12 (д.б) |
|
|
2 |
Пшениця озима + гірчиця біла на сидерат |
10-12 (д.б.) |
10-12 (г.) |
10-12 (д.б) |
10-12 (д.б) |
|
|
3 |
Соняшник |
25-27 (о.) |
25-27 (г.) |
25-27 (о.) |
10-12 (д.б) |
|
|
4 |
Ячмінь ярий + гірчиця біла на сидерат |
10-12 (д.б) |
10-12 (г.) |
10-12 (д.б) |
10-12 (д.б) |
|
|
5 |
Кукурудза |
25-27 (о.) |
25-27 (г.) |
25-27 (г.) |
10-12 (д.б) |
^Примітка: о - оранка, д.б. - дискова борона, г. - глибокорозпушувач.
Грунт - чорнозем типовий середньосуглинковий. Повторність у досліді триразова. Площа посівних ділянок становить 171 м2, а облікових - 112 м2. Оранку виконували плугом ПЛН-3-35, безполицевий (чизельний) обробіток - глибокорозпушувачем ГР-3,4, мілкий (дисковий) - бороною БДВ - 3,0. Інтенсивність целюлозорозкладаючих мікроорганізмів визначали методом аплікації лляного полотна, а інтенсивність дихання грунту (виділення діоксиду вуглецю) - методом В.І. Штатно- ва [12].
Результати дослідження
Під агрофітоценозом сої з 1 по 30 травня за полицевого обробітку найвища біологічна активність чорнозему типового зафіксована в шарі грунту 0-10 см, а в шарах 10-20 і 20-30 см вона знижувалася. За полицево-безполицевого і дискового обробітку простежувалась аналогічна закономірність (табл. 2).
Таблиця 2 - Біологічна активність грунту під агрофітоценозом сої за різних систем обробітку й удобрення
|
Система основного обробітку (фактор А) |
Рівні удобрення (фактор В) |
Шар грунту, CM |
Убуток маси лляного полотна, % |
Щодобове виділення С02, мг/м2 |
|||
|
1.05-30.05 |
1.05-30.06 |
травень |
червень |
||||
|
Полицева |
0 |
0-10 |
13,8 |
22,9 |
2682,7 |
3591,8 |
|
|
10-20 |
12,8 |
21,9 |
|||||
|
20-30 |
11,6 |
18,8 |
|||||
|
1 |
0-10 |
16,2 |
26,5 |
2937,5 |
3934,3 |
||
|
10-20 |
14,6 |
25,6 |
|||||
|
20-30 |
13,3 |
21,3 |
|||||
|
2 |
0-10 |
17,3 |
27,6 |
3165,1 |
4196,2 |
||
|
10-20 |
15,6 |
27,1 |
|||||
|
20-30 |
14,0 |
22,4 |
|||||
|
3 |
0-10 |
17,5 |
28,9 |
3366,0 |
4443,4 |
||
|
10-20 |
16,4 |
27,3 |
|||||
|
20-30 |
15,1 |
23,1 |
|||||
|
Безполицева (чизельна) |
0 |
0-10 |
16,7 |
26,4 |
2511,4 |
3433,4 |
|
|
10-20 |
10,2 |
19,3 |
|||||
|
20-30 |
8,0 |
14,2 |
|||||
|
1 |
0-10 |
20,0 |
31,6 |
2740,5 |
3785,6 |
||
|
10-20 |
10,5 |
20,3 |
|||||
|
20-30 |
8,7 |
15,1 |
|||||
|
2 |
0-10 |
21,9 |
33,1 |
2991,8 |
4046,2 |
||
|
10-20 |
12,5 |
21,8 |
|||||
|
20-30 |
9,2 |
15,6 |
|||||
|
3 |
0-10 |
22,6 |
35,3 |
3195,2 |
4308,5 |
||
|
10-20 |
13,6 |
22,9 |
|||||
|
20-30 |
10,5 |
16,3 |
|||||
|
Диференційована (полицево- безполицева) |
0 |
0-10 |
15,2 |
24,3 |
2538,6 |
3441,2 |
|
|
10-20 |
10,9 |
20,4 |
|||||
|
20-30 |
8,9 |
15,7 |
|||||
|
1 |
0-10 |
18,2 |
28,8 |
2745,5 |
3797,5 |
||
|
10-20 |
11,9 |
24,4 |
|||||
|
20-30 |
10,3 |
16,6 |
|||||
|
2 |
0-10 |
19,1 |
29,8 |
2996,2 |
4053,9 |
||
|
10-20 |
14,0 |
26,0 |
|||||
|
20-30 |
10,6 |
17,9 |
|||||
|
3 |
0-10 |
19,7 |
30,9 |
3195,8 |
4311,6 |
||
|
10-20 |
15,0 |
26,5 |
|||||
|
20-30 |
11,8 |
19,7 |
|||||
|
Систематична мілка (дискування) |
0 |
0-10 |
15,5 |
24,3 |
2601,3 |
3528,7 |
|
|
10-20 |
10,7 |
20,1 |
|||||
|
20-30 |
8,5 |
15,8 |
|||||
|
1 |
0-10 |
18,6 |
28,7 |
2831,6 |
3896,1 |
||
|
10-20 |
11,6 |
24,2 |
|||||
|
20-30 |
9,9 |
16,6 |
|||||
|
2 |
0-10 |
19,8 |
30,0 |
3092,3 |
4148,4 |
||
|
10-20 |
13,9 |
25,9 |
|||||
|
20-30 |
10,4 |
17,9 |
|||||
|
3 |
0-10 |
20,1 |
31,0 |
3275,2 |
4405,4 |
||
|
10-20 |
14,6 |
26,3 |
|||||
|
20-30 |
11,3 |
19,6 |
|||||
|
НІРо,05 |
А |
0-10 |
2,6 |
2,0 |
50,4 |
76,2 |
|
|
10-20 |
2,4 |
2,2 |
|||||
|
20-30 |
2,1 |
2,6 |
|||||
|
В |
0-10 |
1,9 |
1,6 |
66,3 |
91,7 |
||
|
10-20 |
1,5 |
1,3 |
|||||
|
20-30 |
2,0 |
1,6 |
|||||
|
В |
0-10 |
2,5 |
1,9 |
65,7 |
86,3 |
||
|
10-20 |
2,3 |
2,2 |
|||||
|
20-30 |
2,0 |
2,0 |
Максимальне значення цього показника в шарі грунту 0-10 см зафіксоване за безполицевого розпушування. Так, за травень убуток маси лляної тканини в шарах чорнозему 0-10, 10-20 і 20-30 см становив відповідно: за полицевого обробітку - 16,2; 14,9 і 13,5 % , чизельного - 20,3;11,7 і 9,1 % , полицево-безполицевого - 18,1; 13,0 і 10,4 % , дискового - 18,4; 12,7 і 10,0 %.
За чизельного, полицево-безполицевого і дискового обробітку цей показник за вказаний період у шарі грунту 0-10 см підвищився відповідно на 4,1; 1,9 і 2,3 %, а у шарі 20-30 см зменшився на 4,1; 3,1 і 3,5 %, порівняно з контролем. Диференціація орного шару найбільш виражена за безполицевого обробітку, а найменша вона на контролі. Так, різниця в показниках убутку маси лляного полотна у верхній і нижній частинах орного шару чорнозему типового становила 2,7 % за полицевого обробітку, 11,2 - безполицевого, 7,7 - диференційованого і 8,5 % - за мілкого обробітку в сівозміні.
З 1 травня по 30 червня біологічна активність орного шару під агрофітоценозом сої за полицевого обробітку грунту підвищується внаслідок поширення мікробіоти по всьому його профілю. Убуток маси лляного полотна впродовж двох місяців вегетації зернобобової культури в шарах 0-10, 10-20 і 20-30 см відповідно становив: за контрольного обробітку - 26,5; 25,5 і 21,4 %, чизельного - 31,6; 21,1 і 15,3, полицево-безполицевого - 28,5 ; 24,3 і 17,5, дискового - 28,4; 24,1 і 17,4 %.У нижній частині (20-30 см) орного шару грунту цей показник зменшився на 6,1 % за чизельного і на 3,9 % за полицево-безполицевого та дискового обробітку, порівняно з контролем. Убуток маси лляного полотна у верхній (0-10 см) і нижній (20-30 см ) частинах орного шару за два місяці був практично на одному рівні за полицево-безполицевого і мілкого обробітку. Під агрофітоценозом сої в орному шарі за місяць (травень) і два місяці (травень- червень) різниця в убутку маси лляного полотна відповідно становила: за чизельного обробітку - 1,2 і 1,8 %, полицево-безполицевого - 1,1 і 1,1 %, дискового - 1,2 і 1,1 % на користь контролю. Щодобова маса виділеного з грунту діоксиду вуглецю в травні становила: за полицевого обробітку - 3037,8 мг/м2, чизельного - 2859,7, полицево-безполицевого - 2869,0, дискового -2895,1 мг/м2, а в червні - 4041,4; 3893,3; 3901,0 і 3939,6 мг/м2 відповідно. Таким чином, за вказані строки спостережень цей показник відповідно менший на 5,9 і 3,7 % за безполицевого обробітку, 5,6 і 3,5 - диференційованого, 4,7 і 2,5 % - за мілкого обробітку, ніж на контролі.
Під пшеницею озимою убуток в орному шарі чорнозему типового маси лляного полотна за місяць (5.04-5.05) становив за полицевого обробітку 8,7 %, безполицевого - 8,1, полицево-безполицевого - 8,2, дискового - 8,5 %, а за два місяці (5.04 - 5.06) відповідно - 16,3; 15,7; 15,9 і 16,2 %. Інтенсивність розкладання в орному шарі лляного полотна практично на одному рівні за безполицевого і полицево-безполицевого обробітку в сівозміні (табл. 3).
Таблиця 3 - Біологічна активність грунту під агрофітоценозом пшениці озимої за різних систем обробітку й удобрення
|
Системи основного обробітку грунту |
Рівні удобрення (фактор В) |
Шар грунту, СМ |
Убуток маси лляного полотна % |
Щодобове виділення С02, мг/м2 |
|||
|
1.05-30.05 |
1.05-30.06 |
травень |
червень |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Полицева |
0 |
0-10 |
8,1 |
17,0 |
1999,8 |
2154,9 |
|
|
10-20 |
7,0 |
15,0 |
|||||
|
20-30 |
6,3 |
12,3 |
|||||
|
1 |
0-10 |
9,2 |
18,4 |
2131,6 |
2217,1 |
||
|
10-20 |
8,0 |
16,5 |
|||||
|
20-30 |
7,5 |
13,3 |
|||||
|
2 |
0-10 |
10,3 |
19,1 |
2240,5 |
2266,4 |
||
|
10-20 |
9,5 |
16,1 |
|||||
|
20-30 |
8,1 |
14,8 |
|||||
|
3 |
0-10 |
11,0 |
20,3 |
2345,5 |
2364,9 |
||
|
10-20 |
10,0 |
17,1 |
|||||
|
20-30 |
9,3 |
15,2 |
|||||
|
Безполицева (чизельна) |
0 |
0-10 |
10,2 |
19,8 |
1789,0 |
1917,6 |
|
|
10-20 |
5,0 |
11,4 |
|||||
|
20-30 |
4,2 |
8,3 |
|||||
|
1 |
0-10 |
12,9 |
23,4 |
1903,7 |
2010,5 |
||
|
10-20 |
6,2 |
12,3 |
|||||
|
20-30 |
4,7 |
10,4 |
|||||
|
2 |
0-10 |
14,4 |
25,7 |
2041,3 |
2082,6 |
||
|
10-20 |
6,8 |
13,5 |
|||||
|
20-30 |
5,1 |
10,8 |
|||||
|
3 |
0-10 |
15,0 |
26,6 |
2129,1 |
2235,5 |
||
|
10-20 |
6,7 |
14,1 |
|||||
|
20-30 |
6,2 |
11,9 |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
0-10 |
9,2 |
18,4 |
|||||
|
0 |
10-20 |
6,0 |
14,5 |
1915,1 |
2060,6 |
||
|
20-30 |
4,7 |
9,7 |
|||||
|
0-10 |
10,2 |
20,5 |
|||||
|
1 |
10-20 |
7,5 |
15,0 |
2064,5 |
2153,6 |
||
|
Диференційована |
20-30 |
5,4 |
11,5 |
||||
|
0-10 |
11,5 |
20,8 |
|||||
|
2 |
10-20 |
7,7 |
15,2 |
2177,55 |
2207,7 |
||
|
20-30 |
6,3 |
11,9 |
|||||
|
0-10 |
13,3 |
22,9 |
|||||
|
3 |
10-20 |
8,4 |
15,4 |
277,55 |
2301,4 |
||
|
20-30 |
7,0 |
13,8 |
|||||
|
Систематична |
0-10 |
9,5 |
19 |
||||
|
мілка (дискування) |
0 |
10-20 |
6,2 |
15,2 |
1941,2 |
2093,6 |
|
|
20-30 |
4,9 |
10,1 |
|||||
|
0-10 |
10,5 |
20,1 |
|||||
|
1 |
10-20 |
7,8 |
15,5 |
2086,7 |
2186,7 |
||
|
20-30 |
5,6 |
12 |
|||||
|
0-10 |
11,9 |
20,9 |
|||||
|
2 |
10-20 |
8,0 |
15,8 |
2203,8 |
2238,9 |
||
|
20-30 |
6,5 |
12,4 |
|||||
|
0-10 |
13,7 |
23,3 |
|||||
|
3 |
10-20 |
8,7 |
15,9 |
2308,9 |
2343,1 |
||
|
20-30 |
7,2 |
14,0 |
|||||
|
НІР0і05 |
0-10 |
1,7 |
1,6 |
||||
|
А |
10-20 |
1,6 |
1,5 |
100,6 |
105,1 |
||
|
20-30 |
1,5 |
1,4 |
|||||
|
В |
0-10 |
1,8 |
1,4 |
||||
|
В |
10-20 |
1,9 |
1,6 |
160,4 |
170,5 |
||
|
20-30 |
1,7 |
1,5 |
|||||
|
АВ |
0-10 |
1,7 |
1,5 |
||||
|
10-20 |
1,8 |
1,6 |
155,3 |
160,2 |
|||
|
20-30 |
1,6 |
1,4 |
Інтенсивність розкладання лляного полотна у верхній частині (0-10 см) орного шару грунту найвища за безполицевого (за місяць - 13,1, два місяці - 23,9 %), найнижча - за полицевого (відповідно 9,7 і 18,7 %) обробітку. А у нижній (20-30 см) частині спостерігалася зворотна закономірність (за полицевого обробітку відповідно 7,8 і 13,9 %, безполицевого - 5,1 і 10,4 %). Цей показник у зазначених частинах орного шару дещо вищий (на 0,2-0,4 %) за дискового, ніж диференційованого обробітку.
Різниця в убутку маси лляного полотна між верхньою і нижньою частинами орного шару впродовж одного і двох місяців спостережень становила відповідно 1,9 і 4,8 % за полицевого обробітку, 8,0 і 13,5 % - безполицевого, 5,2 і 9,0 % - полицево-безполицевого, 5,3 і 8,7 % - за тривалого мілкого обробітку. Таким чином, диференціація орного шару за цим показником найвища за чизельного, найнижча - за полицевого обробітку, а за диференційованого і дискового вона практично на одному рівні.
Щодобова маса виділеного з грунту діоксиду вуглецю за безполицевого обробітку на 213,6 мг/м2 у квітні і на 189,2 мг/м2 у травні, за диференційованого відповідно на 70,7 і 70,0, дискового - на 44,3 і 35,3 мг/м2 менша, ніж на контролі. мінералізація органічний чорнозем мікроорганізм
Під агрофітоценозом соняшнику найвища біологічна активність чорнозему типового зафіксована за полицевого і полицево-безполицевого обробітку, найнижча - за чизельного розпушування. Зокрема, впродовж травня і травня-червня убуток маси лляної тканини в шарі чорнозему типовому 0-30 см становив відповідно: за полицевого обробітку - 15,1 і 24,1 %, постійного безполицевого - 13,7 і 22,8, полицево-безполицевого - 15,6 і 24,7 і за систематичного дискування - 13,4 і 22,6 % (табл. 4).
Очевидно, оранка під соняшник за полицевого і диференційованого обробітку в сівозміні забезпечила майже однакові значення цього показника. І навіть більше: за полицево-безполицевого обробітку він на 0,5-0,6 % вищий за контроль.
Таблиця 4 - Біологічна активність грунту під агрофітоценозом соняшнику за різних систем обробітку й удобрення
|
Система обробітку ґрунту (фактор А) |
Рівні удобрення |
Шар ґрунту, |
Убуток маси лляного полотна, % |
Щодобове виділення С02 , мг/м2 |
|||
|
(фактор В) |
СМ |
1.05-30.05 |
1.05-30.06 |
травень |
червень |
||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Полицева |
0-10 |
15,1 |
24,0 |
||||
|
0 |
10-20 |
14,2 |
22,9 |
2371,3 |
3370,0 |
||
|
20-30 |
11,8 |
21,5 |
|||||
|
0-10 |
16,5 |
24,4 |
|||||
|
1 |
10-20 |
15,1 |
24,0 |
2576,5 |
3536,6 |
||
|
20-30 |
12,3 |
22,0 |
|||||
|
0-10 |
17,1 |
25,6 |
|||||
|
2 |
10-20 |
16,3 |
25,1 |
2741,5 |
3700,5 |
||
|
20-30 |
13,5 |
23,2 |
|||||
|
0-10 |
18,2 |
26,9 |
|||||
|
3 |
10-20 |
17,1 |
25,9 |
2839,1 |
3867,3 |
||
|
20-30 |
14,3 |
23,9 |
|||||
|
Безполицева |
0-10 |
16,8 |
26,1 |
||||
|
(чизель) |
0 |
10-20 |
9,9 |
19,0 |
2144,2 |
3022,1 |
|
|
20-30 |
7,6 |
16,9 |
|||||
|
0-10 |
20,3 |
29,0 |
|||||
|
1 |
10-20 |
10,2 |
19,4 |
2333,5 |
3174,2 |
||
|
20-30 |
8,3 |
17,7 |
|||||
|
0-10 |
22,3 |
30,8 |
|||||
|
2 |
10-20 |
12,3 |
21,6 |
2483,1 |
3319,0 |
||
|
20-30 |
8,8 |
18,0 |
|||||
|
0-10 |
24,1 |
32,7 |
|||||
|
3 |
10-20 |
13,5 |
22,4 |
2569,0 |
3468,6 |
||
|
20-30 |
10,2 |
19,6 |
|||||
|
Диференційована |
0-10 |
16,4 |
25,6 |
||||
|
0 |
10-20 |
14,0 |
23,1 |
2450,6 |
3420,5 |
||
|
20-30 |
11,5 |
21,3 |
|||||
|
0-10 |
17,9 |
26,4 |
|||||
|
1 |
10-20 |
15,2 |
24,5 |
2625,6 |
3562,7 |
||
|
20-30 |
12,1 |
21,7 |
|||||
|
0-10 |
18,7 |
27,3 |
|||||
|
2 |
10-20 |
16,5 |
25,6 |
2754,1 |
3745,5 |
||
|
20-30 |
13,1 |
22,7 |
|||||
|
0-10 |
19,6 |
28,7 |
|||||
|
3 |
10-20 |
17,2 |
26,2 |
2887,4 |
3910,2 |
||
|
20-30 |
14,1 |
23,8 |
|||||
|
Систематична мілка (дискування) |
0 |
0-10 |
14,4 |
23,5 |
2345,0 |
3298,8 |
|
|
10-20 |
11,9 |
20,9 |
|||||
|
20-30 |
9,2 |
18,9 |
|||||
|
1 |
0-10 |
15,6 |
24,5 |
2505,0 |
3436,2 |
||
|
10-20 |
13,0 |
22,6 |
|||||
|
20-30 |
10,0 |
19,5 |
|||||
|
2 |
0-10 |
16,6 |
25,2 |
2642,5 |
3620,4 |
||
|
10-20 |
14,4 |
23,4 |
|||||
|
20-30 |
11,1 |
20,4 |
|||||
|
3 |
0-10 |
17,4 |
26,6 |
2761,5 |
3788,4 |
||
|
10-20 |
15,0 |
24,2 |
|||||
|
20-30 |
12,1 |
21,7 |
|||||
|
HIP0.05 |
А |
0-10 |
1,6 |
1,5 |
93,8 |
100,7 |
|
|
10-20 |
2,0 |
2,3 |
|||||
|
20-30 |
2,9 |
2,6 |
|||||
|
В В |
0-10 |
1,8 |
2,4 |
108,2 |
115,7 |
||
|
10-20 |
2,5 |
2,5 |
|||||
|
20-30 |
1,9 |
2,2 |
|||||
|
АВ |
0-10 |
1,8 |
1,9 |
107,9 |
114,6 |
||
|
10-20 |
1,9 |
2,4 |
|||||
|
20-30 |
2,7 |
1,6 |
Убуток маси лляного полотна у верхній частині орного шару грунту за один і два місяці спостережень відповідно вищий на 4,2 і 4,3 % за безполицевого обробітку, 1,5 і 1,8 % - диференційованого, порівняно з контролем. За дискового і полицевого обробітку цей показник істотно не відрізнявся.
У нижній частині орного шару інтенсивність розкладу лляного полотна найвища за полицевого (відповідно 13,0 і 22,7 %) і диференційованого обробітку (12,7 і 22,4 %), найнижча - за розпушування грунту чизелем (8,7 і 18,1 %).
Проміжне положення зайняв дисковий обробіток (10,6 і 20,1 % ).
Різниця в показниках інтенсивності розкладання лляного полотна у верхній і нижній частинах орного шару грунту становила відповідно до строків спостережень 3,7 і 2,5 % за полицевого, 12,2 і 11,6 - безполицевого, 5,5 і 4,6 - диференційованого та 5,4 і 4,9 % - за дискового обробітку.
Різниця в масі щодобового виділення діоксиду вуглецю становила за безполицевого обробітку відповідно 249,6 і 372,5 мг/м2 на користь полицевого обробітку чорнозему типового в сівозміні. Цей показник за час спостережень підвищився відповідно на 1,8 і 1,1 % за диференційованого обробітку та зменшився на 2,6 і 2,3 % за постійного дискування, порівняно з контролем.
Під ячменем ярим у травні найвищий убуток маси лляного полотна в орному шарі чорнозему типового зафіксований за полицевого обробітку - 15,8 %, за безполицевого, диференційованого і дискового обробітку він нижчий відповідно на 1,2; 0,9 і 2,0 % (табл.5).
Таблиця 5 - Біологічна активність грунту під агрофітоценозом ячменю ярого за різних систем обробітку й удобрення
|
Система обробітку ґрунту (фактор А) |
Рівні удобрення (фактор В) |
Шар ґрунту, см |
У буток маси лляного полотна, % |
Щодобове виділення С02 , мг/м2 |
|||
|
1.05-30.05 |
15.05-15.07 |
травень |
червень |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
0-10 |
14,7 |
25,9 |
|||||
|
0 |
10-20 |
13,6 |
24 |
3142,3 |
4204,1 |
||
|
20-30 |
12,3 |
21,8 |
|||||
|
0-10 |
17,2 |
30,1 |
|||||
|
1 |
10-20 |
15,5 |
27,3 |
3440,2 |
4604,1 |
||
|
Полицева |
20-30 |
14,1 |
24,9 |
||||
|
0-10 |
18,4 |
32,1 |
|||||
|
2 |
10-20 |
16,6 |
29,1 |
3705,9 |
4910,1 |
||
|
20-30 |
14,9 |
26,2 |
|||||
|
0-10 |
18,6 |
32,5 |
|||||
|
3 |
10-20 |
17,4 |
30,5 |
3940,9 |
5199,2 |
||
|
20-30 |
16,0 |
28,1 |
|||||
|
0-10 |
17,9 |
28,4 |
|||||
|
0 |
10-20 |
11,0 |
20,8 |
2966,6 |
4020,3 |
||
|
20-30 |
8,7 |
15,3 |
|||||
|
0-10 |
20,5 |
33 |
|||||
|
1 |
10-20 |
11,3 |
22 |
3248,3 |
4398,4 |
||
|
Безполицева |
20-30 |
9,4 |
15,9 |
||||
|
(чизель) |
0-10 |
23,5 |
33,6 |
||||
|
2 |
10-20 |
13,5 |
23,8 |
3499,7 |
4687,6 |
||
|
20-30 |
9,9 |
17,1 |
|||||
|
0-10 |
24,2 |
36 |
|||||
|
3 |
10-20 |
14,6 |
24,6 |
3721,8 |
4960,8 |
||
|
20-30 |
11,3 |
18,8 |
|||||
|
0-10 |
13,9 |
23,8 |
|||||
|
0 |
<...
Подобные документы
Дослідження біологічних особливостей культури, можливостей рекомендованих сортів, системи сівби та обробітку ґрунту. Огляд сучасних систем удобрення сільськогосподарських культур у сівозмінах з різною за основними ґрунтово-кліматичними зонами України.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 22.11.2011Надходження та виробництво добрив у господарстві. Ґрунтово-кліматичні умови та врожайність сільськогосподарських культур. Виробництво і використання органічних добрив. Розробка системи удобрення в сівозміні господарства та річного плану удобрення культур.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 08.04.2014Грунтово-екологічне обгрунтування краплинного зрошення. Вплив різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого. Стан поверхні поля за краплинного зрошення. Урожайність огірка за різних способів зрошення та удобрення.
доклад [7,1 M], добавлен 27.02.2009Структура посівних площ господарства. Системи насінництва, удобрення, основного і передпосівного обробітку ґрунту. Розміщення сільськогосподарських культур в сівозміні, найкращі попередники. Технологічні карти вирощування сої, озимої пшениці, соняшнику.
отчет по практике [120,0 K], добавлен 24.11.2014Характеристика біокліматичних ресурсів, ґрунтових умов господарства. Структура посівних площ та врожайність за останні роки. Система сівозмін та стан їх освоєння. Система обробітку ґрунту, удобрення культур. Кормовиробництво, насінництво, овочівництво.
отчет по практике [99,0 K], добавлен 26.03.2012Організація території господарства. Посівні площі культур і кормових угідь, їх структура та розміщення. Розробка заходів освоєння сівозміни, системи обробітку ґрунту та заходів боротьби з бур’янами. Агроекологічна і економічна оцінка системи землеробства.
курсовая работа [155,5 K], добавлен 24.10.2014Загальні відомості про господарство ТОВ "Агро-Альянс", його кліматичні умови. Структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур. Ротаційна таблиця освоєної сівозміни. Система обробітку ґрунту та заходи боротьби з бур'янами в сівозміні.
курсовая работа [371,0 K], добавлен 10.04.2014Ґрунтово-кліматичні умови господарства. План виробництва та врожайність овочевих рослин. Система обробітку ґрунту та удобрення в сівозміні. Сорти і гібриди овочевих рослин. Потреба в насінні та садівному матеріалі. Підготовка й обробка насіння до сівби.
курсовая работа [44,8 K], добавлен 25.04.2012Характеристика грунтів господарства. Структура посівних площ та урожайність. Система обробітку ґрунту. Розробка удосконалених сівозмін, їх характеристика та агротехнічне обґрунтування. План переходу до нової сівозміни. Заходи боротьби з бур’янами.
курсовая работа [107,1 K], добавлен 03.03.2015Призначення, виробнича потужність та організація території декоративного розсадника. Схеми прийнятих сівозмін та їх обґрунтування, системи основного обробітку ґрунту та удобрення. Технологія та виробнича собівартість вирощування посадкового матеріалу.
курсовая работа [95,9 K], добавлен 02.04.2013Агробіологічні особливості росту, розвитку, формування врожайності рослин олійних культур. Вплив способів основного обробітку ґрунту на агрофізичні властивості орного шару, способів сівби на забур’яненість посівів, ріст, розвиток й врожайність соняшнику.
автореферат [82,3 K], добавлен 10.04.2009Умови вирощування сільськогосподарських культур залежно від основного обробітку ґрунту. Ботанічна характеристика ріпаку ярого. Ріст рослин і формування врожаю ярого ріпаку. Ефективність вирощування ріпаку залежно від глибин плоскорізного обробітку.
дипломная работа [48,8 K], добавлен 17.01.2008Схема досліду основного обробітку ґрунту. Ранньовесняна культивація з боронуванням. Визначення площі листкової поверхні. Екологічні фактори та періодичність росту і розвитку льону-довгунця. Удосконалення системи обробітку ґрунту і періодичність росту.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 26.03.2012Обробіток грунту, умови вирощування та врожайність ячменю ярового, його ботанічна і біологічна характеристика. Особливості сорту "Соборний". Економічна ефективність різних способів обробітку грунту під ячмінь. Охорона праці при сівбі і збиранні урожаю.
дипломная работа [73,2 K], добавлен 16.12.2010Розробка і освоєння удосконалених сівозмін в господарстві ТОВ "Надія" Дніпропетровської області. Характеристика ґрунту ріллі, засміченість полів; обґрунтування запроектованої сівозміни для зернових культур, ротаційна таблиця. Заходи боротьби з бур’янами.
курсовая работа [74,0 K], добавлен 21.04.2012Структури земельних угідь, характеристика ґрунтів та кліматичних умов. Перспективний план площ посіву та урожайність сільськогосподарських культур. Розміщення посіяних площ культур по сівозмінам. План обробітку ґрунту та хімічної боротьби з бур’янами.
курсовая работа [80,4 K], добавлен 21.11.2014Система обробітку ґрунту під овочеві культури. Вирівнювання і очищення верхнього шару ґрунту від бур’янів. Боронування і коткування. Монтаж та використання холодного розсадника. Прийоми догляду за рослинами в період їх вегетації. Сутність мульчування.
реферат [199,8 K], добавлен 19.01.2013Природні умови степу як ґрунтово-кліматичної зони: клімат, рельєф, рослинність, процес ґрунтоутворення. Генетико-морфологічна будова чорнозему звичайного, його гранулометричний склад та фізико-хімічні властивості. Методи підвищення родючості ґрунту.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 28.05.2014Вимоги до підготовки, удобрення та обробки ґрунту для вирощування цибулі ріпчастої із насіння, сіянки та розсади; розміщення рослини на ділянці. Особливості вузькополосного способу сівби. Представлення списку сортів цибулі згідно Держреєстру Росії.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 04.03.2011Характеристика природних умов та виробничої діяльності. Розрахунок структури посівних площ та розробка варіантів сівозмін. Розробка системи обробітку ґрунту та комплексу заходів боротьби із бур’янами. Агрономічна оцінка сівозмін та чергування культур.
курсовая работа [102,3 K], добавлен 30.10.2014
