Угруповання підстилкових нематод лісів Мезинського національного природного парку
Стаття присвячена вивченню таксономічної структури угруповань нематод та рівня їх чисельності в підстилці лісів Мезинського національного природного парку. Виявлено 46 видів нематод, які належать до 36 родів. Переважність видового багатства родів.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 09.04.2022 |
Размер файла | 26,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Угруповання підстилкових нематод лісів Мезинського національного природного парку
Т.М. Жиліна,
В.Л. Шевченко
Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка
Анотація
Стаття присвячена вивченню таксономічної структури угруповань нематод та рівня їх чисельності в підстилці лісів Мезинського національного природного парку. Виявлено 46 видів нематод, які належать до 36 родів, 21 родин та 10 рядів. За видовим багатством переважають ряди: Tylenchida (21,74% від загальної кількості видів), Plectida (19,57%), Rhabditida (19,57%), Dorylaimida (17,39%); за чисельністю - представники ряду Plectida (43,15% від загального числа виявлених особин).
Ключові слова: угруповання нематод, лісова підстилка, таксономічна структура, Мезинський національний природний парк.
T. M. Zhylina, V. L. Shevchenko
Taras Shevchenko National University "Chernihiv Colehium", Ukraine
LITTER NEMATODE COMMUNITIES IN THE FOREST OF MEZIN NATIONAL NATURE PARK
The taxonomic structure of the nematodes and the thickness in the forest litter of the Mezin National Nature Park were studied. Samples were collected during 2008-2010 and 2014 (June - July) in 21 forest ecosystems. Nematodes were extracted by a modified Baermann's method from the sample of 5 g. The exposition time was 48 h. Extracted nematodes were fixed in the triethanolamine-formalin (TAF, 2 % triethanolamine, 7 % formaldehyde solution, 91 % water), and mounted on the temporary hydroglyceric slides.
To describe the taxonomic structure of nematode communities we calculated the proportion of each order (family) in the community as the ratio (in %) of the individuals of each order (family) to the total number of nematodes.
46 nematode species belonging to 36 genera, 21 families and 10 orders were identified. The average number of nematodes was 4256 per 100 g of substrate. The number of nematodes varied from 220 to 11920 specimens per 100 g in separate samples. нематода ліс таксономічний
Most of the identified species (78.26 %) belong to the four orders: Tylenchida (10 species), Plectida (9 species), Rhabditida (9 species), Dorylaimida (8 species) or 21.74 %, 19.57 %, 19.57 % and 17.39 % of the species composition, respectively. The orders of Enoplida, Triplonchida, Araeolaimida, Mononchida, Monhysterida and Teratocephalida are represented by 1 to 2 species (4.35 - 2.17 % of the total number of identified species).
In terms of quantitative representation, species of Plectida are dominant (proportion in the community 43.15 %). This proportion was 2.5 times higher than the number of representatives of Tylenchida (17.07 %), Dorylaimida (17.01 %) and Rhabditida (16.44 %).
Comparatively, the largest number of species found belong to the families Plectidae (9 species), Cephalobidae (6 species), and Tylenchidae (5 species).
Only six nematode families were represented in the forest litter samples, namely: Plectidae (with proportion in the community 43.15 %), Dorylaimidae (with proportion in the community 13.74 %), Aphelenchoididae (with 8.99 %), Panagrolaimidae (with 8.17 %), Tylenchidae (with 5.90 %), Mesorhabditidae (with 5.48 %).
Key words: nematode communities, forest litter, taxonomic structure, Mezynskyi National Nature Park.
Серед ґрунтових безхребетних традиційно виділяють групу підстилкових видів. Це пов'язано з тим, що підстилка розглядається вченими як окремий біогеогоризонт, який характеризується власним тваринним населенням, зокрема і фауною нематод. Дослідники підкреслюють, що нематоди спричиняють лише опосередкований вплив на руйнування рослинної мортмаси, оскільки не здатні до травлення клітинних стінок. Але вони досить ефективно контролюють видовий склад мікрофлори та змінюють співвідношення чисельності окремих популяцій мікроорганізмів і найпростіших [5, 7].
У нашій країні нематоди лісової підстилки вивчені недостатньо. Є лише окремі публікації з фауни нематод підстилки грабових дібров верхів'я Дністра, соснових лісів РЛП "Міжрічинський" та лісів природно-заповідних територій у Новгород-Сіверському Поліссі [2, 3, 4, 8].
Метою дослідження було проаналізувати таксономічну структуру комплексу нематод підстилки та рівень їхньої чисельності в лісових екосистемах Мезинського національного природного парку.
Матеріал і методи досліджень
Територія Мезинського національного природного парку відноситься до Новгород-Сіверського Полісся, Новгород-Сіверського фізико-географічного району та простягається вздовж правого берега р. Десна. Переважаючим типом рослинності є лісовий (лісистість становить 43%), у лісах добре розвинуті яруси підліску та травостою.
Зразки підстилки зібрані у 2008-2010 та 2014 роках (червень - липень) у 21 лісовій екосистемі МНПП.
Виділення нематод проводили загальновизнаним лійковим методом Бермана з наважки 5 г. Експозиція становила 48 год., після чого нематод фіксували ТАФом (триетаноламін+формалін+вода у співвідношенні 2:7:91). Тимчасові мікропрепарати виготовляли за методикою Кир'янової [1]. Визначення видового складу нематод проводили за допомогою вітчизняних та іноземних визначників, використовували біологічний мікроскоп Delta Optical Genetic Pro. Таксономічна структура нематод наведена у відповідності до "Freshwater nematodes: ecology and taxonomy" [9], але в ранзі ряду залишили таксон Tylenchida.
Для характеристики структури нематодофауни визначали частку участі кожного ряду (родини) в складі фауни як відношення (%) кількості особин даного ряду (родини) до загальної кількості нематод [6].
Результати досліджень та їх обговорення
Загальний список нематод, виявлених у підстилці лісових екосистем Мезинського національного природного парку, нараховує 46 видів. Це представники 36 родів, 21 родини та 10 рядів (таблиця 1).
Таблиця 1 Таксономічна структура комплексу нематод підстилки у лісових екосистемах Мезинського національного природного парку
№ з/п |
Назва таксону |
Кількість особин у 100 г |
Частка участі, % |
|
Ряд Enoplida Filipjev, 1929 |
||||
Родина Alaimidae Micoletzky, 1922 |
2 |
0,05 |
||
1 |
Alaimus primitivus de Man, 1880 |
2 |
0,05 |
|
Ряд Triplonchida Cobb, 1920 |
||||
Родина Prismatolaimidae Micoletzky, 1922 |
46 |
1,09 |
||
2 |
Prismatolaimus intermedius Bьtschli, 1873 |
46 |
1,09 |
|
Ряд Dorylaimida Pearse, 1942 |
||||
Родина Belondiridae Thorne, 1939 |
6 |
0,13 |
||
3 |
Dorylaimellus sp. |
6 |
0,13 |
|
Родина Aporcelaimidae Heyns, 1965 |
51 |
1,2 |
||
4 |
Aporcelaimellus obtusicaudatus (Bastian, 1865) Heyns, 1965 |
51 |
1,2 |
|
Родина Dorylaimidae de Man, 1876 |
585 |
13,74 |
||
5 |
Mesodorylaimus bastiani Bьtschli, 1873 |
585 |
13,74 |
|
Родина Qudsianematidae (Jairajpuri, 1965) Siddiqi, 1969 |
62 |
1,46 |
||
6 |
Eudorylaimus arcus (Thorne et Swanger, 1936) Andrassy, 1959 |
3 |
0,07 |
|
7 |
Eudorylaimus carteri (Bastian, 1865) Andrassy, 1959 |
53 |
1,25 |
|
8 |
Eudorylaimus pratensis (de Man. 1880) Andrassy, 1959 |
6 |
0,14 |
|
Родина Tylencholaimidae Filipjev, 1934 |
20 |
0,48 |
||
9 |
Tylencholaimus mirabilis (Bьtschli, 1873) de Man, 1876 |
11 |
0,27 |
|
10 |
Tylencholaimus teres Thorne, 1939 |
9 |
0,21 |
|
Ряд Araeolaimida De Coninck et Sch. Stekhoven, 1933 |
||||
Родина Rhabdolaimidae, Chitwood, 1951 |
10 |
0,25 |
||
11 |
Rhabdolaimus terrestris de Man, 1880 |
10 |
0,25 |
|
Родина Diplopeltidae Filipjev, 1918 |
2 |
0,04 |
||
12 |
Cylindrolaimus communis de Man, 1880 |
2 |
0,04 |
|
Ряд Mononchida Jairajpuri, 1969 |
||||
Родина Mononchidae Chitwood, 1937 |
84 |
1,97 |
||
13 |
Prionchulus muscorum Dujardin, 1845 |
13 |
0,3 |
|
14 |
Clarcus papillatus (Bastian, 1865) Jairajpuri, 1970 |
71 |
1,67 |
|
Ряд Monhysterida De Coninck et Sch. Stekhoven, 1933 |
||||
Родина Monhysteridae de Man, 1876 |
115 |
2,69 |
||
15 |
Geomonhystera villosa Bьtschli, 1873 |
96 |
2,25 |
|
16 |
Eumonhystera vulgaris de Man, 1880 |
19 |
0,44 |
|
Ряд Plectida Malakhov, 1982 |
||||
Родина Plectidae Цrley, 1880 |
1837 |
43,16 |
||
17 |
Anaplectus granulosus (Bastian, 1865) De Coninck et Sch. Stekhoven, 1933 |
35 |
0,83 |
|
Продовження таблиці |
||||
18 |
Plectus parietinus Bastian, 1865 |
411 |
9,65 |
|
19 |
Plectus rhizophilus (De Man. 1880) Paramonov, 1964 |
73 |
1,71 |
|
20 |
Plectus cirratus Bastian, 1865 |
1028 |
24,13 |
|
21 |
Proteroplectus parvus (Bastian, 1865) Paramonov, 1964 |
169 |
3,97 |
|
22 |
Plectus assimilis Bьtschli, 1873 |
11 |
0,27 |
|
23 |
Plectus armatus Bьtschli, 1873 |
7 |
0,17 |
|
24 |
Wilsonema otophorum (de Man, 1880) Cobb, 1913 |
9 |
0,22 |
|
25 |
Tylocephalus auriculatus (Bьtschli, 1873) Anderson, 1966 |
94 |
2,21 |
|
Ряд Rhabditida Chitwood, 1933 |
||||
Родина Cephalobidae Filipjev, 1934 |
118 |
2,79 |
||
26 |
Cephalobus persegnis Bastian, 1865 |
70 |
1,64 |
|
27 |
Eucephalobus oxyuroides (de Man, 1880) Steiner, 1936 |
12 |
0,28 |
|
28 |
Eucephalobus mucronatus (Kozlowska et Roguska-Wasilewska, 1963) Andrassy, 1967 |
23 |
0,55 |
|
29 |
Acrobeloides bьtschlii (de Man, 1884) Steiner et Buhrer, 1933 |
4 |
0,1 |
|
30 |
Cervidellus cervus Thorne, 1925 |
7 |
0,17 |
|
31 |
Chiloplacus symmetricus (Thorne, 1925) Thorne, 1937 |
2 |
0,05 |
|
Родина Panagrolaimidae Thorne, 1937 |
348 |
8,17 |
||
32 |
Panagrolaimus rigidus (Schneider, 1866) Thorne, 1937 |
348 |
8,17 |
|
Родина Mesorhabditidae Andrassy, 1976 |
233 |
5,48 |
||
33 |
Mesorhabditis monhystera (Bьtschli, 1873) Dougherty, 1955 |
164 |
3,85 |
|
34 |
Mesorhabditis sp. |
69 |
1,63 |
|
Ряд Teratocephalida (Andrassy, 1958) Goodey,1963 |
||||
Родина Teratocephalidae Andrassy, 1958 |
10 |
0,24 |
||
35 |
Euteratocephalus crassidens (de Man, 1880) Andrassy, 1958 |
8 |
0,2 |
|
36 |
Teratocephalus terrestris (Bьtschli, 1873) de Man, 1876 |
2 |
0,04 |
|
Ряд Tylenchida Thorne, 1949 |
||||
Родина Paraphelenchidae Goodey, 1961 |
35 |
0,83 |
||
37 |
Paraphelenchus pseudoparietinus (Micoletzky, 1922) Micoletzky, 1925 |
35 |
0,83 |
|
Родина Aphelenchoididae Skarbilovich, 1947 |
383 |
8,99 |
||
38 |
Aphelenchoides composticola Franklin, 1957 |
383 |
8,99 |
|
Родина Tylenchidae Oerley, 1880 |
252 |
5,91 |
||
39 |
Aglenchus agricola (de Man, 1921) Andrassy, 1954 |
58 |
1,37 |
|
40 |
Filenchus filiformis (Butschli, 1873) Andrassy, 1954 |
12 |
0,28 |
|
41 |
Lelenchus cynodontus Husain & Khan, 1967 |
9 |
0,2 |
|
42 |
Tylenchus davainei Bastian, 1865 |
21 |
0,5 |
|
43 |
Tylenchus spp. |
152 |
3,56 |
|
Родина Paratylenchidae Thorne, 1949 |
8 |
0,2 |
||
44 |
Gracilacus audriellus Brown, 1959 |
5 |
0,12 |
|
45 |
Paratylenchus nanus Cobb, 1923 |
3 |
0,08 |
|
Родина Anguinidae Nicoll, 1935 |
49 |
1,15 |
||
46 |
Ditylenchus sp. |
49 |
1,15 |
|
Разом |
4256 |
100 |
Щільність нематод становила 4256 особин у 100 г субстрату. У різних зразках цей показник був дуже варіабельним: від 220 до 11920 особин.
Ядро фауни становлять чотири ряди: Tylenchida (10 видів), Plectida (9 видів), Rhabditida (9 видів), Dorylaimida (8 видів), що становить 21,74%, 19,57%, 19,57% та 17,39% відповідно. Ряди Enoplida, Triplonchida, Araeolaimida, Mononchida, Monhysterida та Teratocephalida нараховують від 2 до 1 видів (4,35-2,17% від загальної кількості виявлених видів).
Чисельна участь кожного з цих чотирьох рядів у складі фауни інша. За кількістю особин переважають представники ряду Plectida, їхня частка участі суттєва і становить 43,15%. Представництво інших трьох рядів в угрупованнях приблизно у 2,5 рази менше, а саме: Tylenchida - 17,07%, Dorylaimida - 17,01% та Rhabditida - 16,44%.
Частка участі рядів Monhysterida, Mononchida та Triplonchida в загальній чисельності нематод у пробах лісової підстилки коливається від 2,69 до 1,09%. Чисельність Enoplida, Araeolaimida та Teratocephalida не перевищує 1%.
Отже, як за чисельністю, так і за видовим складом переважають представники чотирьох рядів нематод, а саме: Tylenchida, Plectida, Rhabditida, Dorylaimida.
До провідних родин за видовою різноманітністю належать три: Plectidae (9 видів), Cephalobidae (6 видів), Tylenchidae (5 видів) (таблиця 1). Більшість родин (11) містять по 1 виду; шість родини - по 2 види, родина Qudsianematidae - 3 види.
Родина Plectidae не тільки виділяється за різноманітністю, але і є найбільш чисельною (43,15%). Це збігається з результатами інших дослідників, які вказують на переважання за чисельністю видів роду Plectus в угрупованнях нематод з підстилки [2].
Родина Dorylaimidae за чисельністю представників знаходиться на другому місці (13,74%), хоча репрезентована тільки одним видом. На третьому місці - родини Aphelenchoididae та Panagrolaimidae з часткою участі в загальній чисельності 8,99% та 8,17% відповідно. Дещо менша чисельність представників родин Tylenchidae та Mesorhabditidae (5,90% та 5,48% відповідно). Ще сім родин мають представництво від 2,79% до 1,09%, а вісім родин - до 1%.
Тобто тільки 6 родин є достатньо чисельними у пробах лісової підстилки, тоді як інші 15 родин мають незначну чисельність.
Висновки
1. Нематодофауна підстилки лісових екосистем Мезинського національного природного парку нараховує 46 видів, які належать до 10 рядів, 21 родин, 36 родів.
2. Ядро угруповань підстилкових нематод складають 4 ряди: Tylenchida (21,74% від загальної кількості видів), Plectida (19,57%), Rhabditida (19,57%), Dorylaimida (17,39%), до яких належить більше половини всіх виявлених видів - 36 або 78,26%.
3. Середня щільність нематод становила 4256 особин/100 г підстилки. Суттєвою є частка участі в угрупованнях підстилкових нематод представників ряду Plectida - 43,15%. Представництво інших трьох рядів приблизно в 2,5 рази нижче.
4. У підстилці лісових екосистем МНПП представники родини Plectidae домінують як за видовим багатством, так і за кількістю особин.
5. Кирьянова Е.С. Паразитические нематоды растений и меры борьбы с ними: в 2 т. Л.: Наука, 1969. Т. 1. 443 с.
6. Козловский Н.П. Нематодные комплексы грабовых дубрав верховья бассейна Днестра: автореф. дис. ... канд. биол. наук: Днепропетровск, 1988. 16 с.
7. Козловский Н.П. Экологические группировки почвенных нематод в широколиственных лесах. Экология и фауна почвенных беспозвоночных Западного Волыно-Подолья. К.: Наукова думка, 2003. С. 318-354.
8. Лукаш О.В., Шевченко В.Л. Характеристика фауни ґрунтових нематод лісових екосистем Новгород-Сіверського Полісся. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 20, Біологія. Київ, 2011. Вип. 3. С. 119-125.
9. Рагустис А.Д. Микроорганизмы подстилок хвойных и лиственных насаждений Литвы. Роль подстилки в лесных биогеоценозах. М.: Наука, 1983. С. 169-170.
10. Соловьева Г.И. Экология почвенных нематод. Л.: Наука, 1986. 247 с.
11. Чорнобай Ю.М. Трансформація рослинного детриту в природних екосистемах. Львів: ДПМ НАН України, 2000. С. 110-118.
12. Шевченко В.Л. Нематоди підстилки соснових лісів регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський". Зоологічна наука у сучасному суспільстві : матеріали всеукр. наук. конф., присвяч. 175-річчю заснування каф. зоології (Київ, 15-18 вересня 2009 р.). Київ, 2009. С. 504-506.
13. Freshwater nematodes: ecology and taxonomy / Eds. E. Abebe, I. Andrassy, W. Truanspurger. Wallingford, Oxfordshire, UK ; Cambridge, MA, USA : CABI Pub., 2006. P. 13-30.
14. References
15. Kir'ianova E. S. Paraziticheskie nematody rasteniy i mery bor'by s nimi: v 2 t. L.: Nauka, 1969. T. 1. 443 s (in Russian).
16. Kozlovskiy N. P. Nematodnye kompleksy grabovykh dubrav verkhov'ia basseyna Dnestra : avtoref. dis. ... kand. biol. nauk : Dnepropetrovsk, 1988. 16 s (in Russian).
17. Kozlovskiy N. P. Ekologicheskie gruppirovki pochvennykh nematod v shirokolistvennykh lesakh. Ekologiia i fauna pochvennykh bespozvonochnykh Zapadnogo Volyno-Podol'ia. K.: Naukova dumka, 2003. S. 318-354 (in Russian).
18. Lukash O. V., Shevchenko V. L. Kharakterystyka fauny gruntovykh nematod lisovykh ekosystem Novhorod- Sivers'koho Polissia. Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 20, Biolohiia. Kyiv, 2011. Vyp. 3. S. 119-125 (in Ukrainian).
19. Ragustis A. D. Mikroorganizmy podstilok khvoynykh i listvennykh nasazhdeniy Litvy. Rol' podstilki v lesnykh biogeotsenozakh. M.: Nauka, 1983. S. 169-170 (in Russian).
20. Colov'eva G. I. Ekologiia pochvennykh nematod. L.: Nauka, 1986. 247 s (in Russian).
21. Chornobay Yu. M. Transformatsiia roslynnoho detrytu v pryrodnykh ekosystemakh. L'viv: DPM NAN Ukrainy, 2000. S. 110-118 (in Ukrainian).
22. Shevchenko V. L. Nematody pidstylky sosnovykh lisiv rehional'noho landshaftnoho parku "Mizhrichyns'kyy". Zoolohichna nauka u suchasnomu suspil'stvi : materialy vseukr. nauk. konf., prysviach. 175-richchiu zasnuvannia kaf. zoolohii (Kyiv, 15-18 veresnia 2009 r.). Kyiv, 2009. S. 504-506 (in Ukrainian).
23. Freshwater nematodes: ecology and taxonomy / Eds. E. Abebe, I. Andrassy, W. Truanspurger. Wallingford, Oxfordshire, UK ; Cambridge, MA, USA : CABI Pub., 2006. P. 13-30.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Состав и численность нематод. Увеличение численности клещей. Влияние удобрения навозом на численность клещей в почве. Влияние агротехнических мероприятий на плотность популяций ногохвосток. Качественные особенности комплексов почвенных микроартропод.
реферат [279,6 K], добавлен 03.07.2011Теоретичні основи оптимізації структури і використання машино-транспортного парку в сільськогосподарському підприємстві. Організаційно-економічна характеристика об`єкту дослідження. Рівень і ефективність використання машино-транспортного парку.
курсовая работа [44,1 K], добавлен 28.08.2008Обследование территории обитании зайцев. Видовой и количественный состав животных для паразитологического исследования. Исследование животных на гельминты методами Фюллеборна и Шульмана. Описание методики выявления яиц цепня карликового и всех нематод.
практическая работа [464,7 K], добавлен 18.03.2015Строение и развитие основных вредителей растений: насекомых, клещей, нематод, моллюсков, грызунов. Причины грибных, бактериальных и вирусных болезней сельскохозяйственных растений, возможность заражения микоплазменными организмами, пути распространения.
реферат [27,2 K], добавлен 26.01.2010Загальна характеристика лісових ресурсів України. Дослідження особливостей лісів та лісового господарства країни. Вивчення ролі лісу в природному балансі азоту. Огляд проблем збереження лісів та способів їх вирішення. Аналіз основних заходів захисту лісу.
реферат [29,1 K], добавлен 17.05.2016Изучение роли вредителей и болезней растений в производстве растениеводческой продукции. Характеристика вредителей, их классификации и типов повреждения растений. Строение и развитие вредителей (насекомых, клещей, нематод). Биология вредителей клевера.
курсовая работа [261,4 K], добавлен 11.06.2010Природничо-історичні умови та аналіз лісогосподарської діяльності ДП "Балаклійське лісове господарство". Значення лісового господарства в економіці району і охороні навколишнього середовища. Рубки головного користування, формування та оздоровлення лісів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 08.09.2011Поняття про види продуктивності лісу, аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів. Система заходів по підвищенню продуктивності лісів. Заходи щодо підвищення продуктивності лісів, які впливають на деревостан. Доцільний напрямок коридорів цінних порід.
лекция [20,8 K], добавлен 22.09.2011Основні типи лісорослинних умов. Проведення рубок формування і оздоровлення лісів. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи. Лісовідновлення та лісорозведення. Характеристика насаджень на пробних площах. Охорона лісу від пожеж та лісозахисні роботи.
курсовая работа [113,8 K], добавлен 30.05.2019Розроблення методичних підходів до впровадження національних схем лісової сертифікації. Основні вимоги щодо процедури сертифікації лісів. Національні програми сертифікації лісів, що базуються на стандартах Міжнародної організації зі стандартизації (ISO).
магистерская работа [125,9 K], добавлен 11.01.2011Клімат та лісомисливське районування. Рельєф території розміщення мисливського господарства Державного підприємства "Овруцьке спеціалізоване лісове господарство". Представники ряду парнокопитних в біоценозах. Господарське використання парнокопитних.
курсовая работа [769,2 K], добавлен 22.02.2013Дослідження формованих живоплотів та рослин в Дарницькому районі та парку "Слави" м. Києва. Характеристика основних видів рослин, які використовують для живих стін. Вивчення методів формувальної обрізки, посадки, розмноження та догляду за рослинами.
реферат [17,6 K], добавлен 12.10.2011Еколого-біологічні характеристики родів, які використовуються для газону. Технології створення газону різними шляхами. Міри захисту від шкідників, бур’янів і хвороб. Розрахунок витрат на створення партерного, спортивного і мавританського газонів.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.05.2015Характеристика статевого розмноження і основні напрямки його еволюції. Фактори навколишнього середовища і статева циклічність. Визначення запліднення і його біологічне призначення. Визначення, термінологія і види вагітності. Періоди і біомеханізм родів.
курс лекций [1,2 M], добавлен 17.11.2011Класифікація газонів, еколого-біологічна характеристика родів (костриця, мітлиця, тонконіг, пажитниця, житняк). Створення газонів за допомогою висіву насіння рослин, розбризкування розчину з насінням і добривами, висадки вегетативних частин рослин.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 21.04.2012Місцезнаходження і природно-кліматичні умови території розміщення лісництва. Етапи природного поновлення лісу. Ріст і розвиток самосіву та підросту. Насіннєношення дерев у лісових насадженнях. Природне поновлення під наметом материнських деревостанів.
дипломная работа [1,4 M], добавлен 07.10.2013Условия произрастания кедровых лесов, распространение и проблемы кедровых лесов Западной Сибири. Изучение биологии и экологии сосны сибирской. Особенности кедровых лесов природного парка "Самаровский чугас". Методика оценки орехопродуктивности сосны.
дипломная работа [377,5 K], добавлен 26.03.2010Лісові ресурси та їхнє значення для людства. Деревина як паливо, як матеріал для будівельної та хімічної індустрії. Площа лісового покриву. Обсяг приросту деревини. Південний лісовий пояс. Країни з найбільшими площами лісів. Найбільший штучний ліс.
презентация [987,2 K], добавлен 05.05.2016Краткая характеристика государственного лесного природного резервата "Семей орманы", анализ охраны труда и техники безопасности в нем. Сосна как биоиндикатор, ее строение, особенности роста, народнохозяйственное значение и экономическая эффективность.
дипломная работа [504,5 K], добавлен 23.07.2010Вивчення лісових ландшафтів та зміни лісистості досліджуваної території. Лісові ландшафти і їх динаміка. Шляхи оптимізації використання функціональних можливостей лісових ландшафтів. Сучасний стан лісів Волинської області та їх функціональні особливості.
аттестационная работа [88,9 K], добавлен 19.03.2011