Ефективність вирощування перспективних сортів яблуні селекції інституту садівництва НААН в інтенсивних насадженнях

Размещено на http://www.allbest.ru

Ефективність вирощування перспективних сортів яблуні селекції інституту садівництва НААН в інтенсивних насадженнях

В.М. Жук, Л.О. Барабаш, В.А. Кривошапка, Л.Д. Болдижева

1-3*4 кандидати сільськогосподарських наук

2 кандидат економічних наук

Інститут садівництва НААН

Abstract

Goal. To determine the efficiency of growing the best apple varieties, immune to scab, selected in the Institute of Horticulture NAAS, in intensive plantations on vegetative rootstocks. Methods. Field -- to observe plant growth and development, measuring and weighing -- to determine biometric indicators and yield, analytical -- to determine qualitative indicators, statistical -- to determine the reliability of experimental data, calculation, and comparison -- to determine economic efficiency.

Results. The strength of growth, features of productivity formation, and yield of apple varieties in different structures of intensive gardening were studied. The creation of the most efficient plantations in the rainy conditions of the Forest-Steppe was economically justified. According to the set of indicators, the lowest growth force was characterized for trees in high-density plantations (4x0.5 m) with a columnar crown on rootstocks M.9 and M.26, and the highest -- on MM.106 when planting 4x2 m, and with the formation of a spindle-shaped crown. In apple cultivars on rootstocks M.9 and M.26 in comparison with MM.106 there was a tendency to increase the specific surface density and chlorophyll concen-tration in the leaf. The yield of the Skifske Zoloto variety on rootstocks M.9 and M.26 was 16.8 - 25.4 and 20.7 - 21.7 t/ha, respectively, while in the variety Dmiana it was 6.2 - 11.9 and 5,3 - 26.7% higher. In gardens with unsupported structures on the rootstock MM.106 the yield of varieties varied between 16.1- 19.3 and 14.2 - 22.8 t/ha, and for the placement of trees 4x1 m, it was maximum. Investments in the creation of unsupported plantations on MM.106 amounted to UAH 225800-322500, which is 44.1-49% less than that of trellis-dwarf ones. Depending on the yield of Skifske Zoloto and Dmiana varieties in different garden designs on this rootstock, the profit from 1 hectare was 65.7 -79.5 and 48.8 - 105.2 thousand UAH, respectively, the level of profitability -- 62.5 -76.1 and 52.4 - 85.7%, and the payback period of investments -- 6.2 - 7.3 and 6.1- 7.6 years. Conclusions. Improving the efficiency of fruit growing is possible due to the reduction of capital intensity by creating plantations of high-yielding immune varieties on rootstock MM.106 with placement on 1 hectare of 1667 -2500 trees (planting scheme 4x1.5 and 4x1 m). In the most efficient plantations on this rootstock, the Dmiana variety provided a yield of 22.8 t/ha and profitability of 85.7%, which is 32.3 and 9.6% more, respectively, than the Skifske Zoloto variety.

Key words: intensification of production, con-structions, force of growth, productivity, productivity and capital intensity of plantings.

Анотація

Визначити ефективність вирощування кращих сортів яблуні, імунних до парші, селекції Інституту садівництва НААН в інтенсивних насадженнях на вегетативних підщепах. Методи. Польовий (спостереження за ростом і розвитком рослин), вимірювально-ваговий (визначення біометричних показників та врожайності), аналітичний (визначення якісних показників), статистичний (визначення достовірності експериментальних даних), розра-хунково-порівняльний (визначення економічної ефективності). Результати. Досліджено силу росту, особливості формування продуктивності та врожайність сортів яблуні в різних конструкціях інтенсивного саду. Економічно обґрунтовано створення найефективніших насаджень у богарних умовах Лісостепу.

За комплексом показників найменшою силою росту характеризувалися дерева у високощільних насадженнях (4x0,5 м) з колоноподібною кроною на підщепах М.9 і М.26, а найбільшою -- на ММ.106 при садінні 4x2 м та з формуванням веретеноподібної крони. У сортів яблуні на підщепах М.9 і М.26 порівняно з ММ.106 спостерігається тенденція до підвищення показників питомої поверхневої щільності і концентрації хлорофілу в листі. Врожайність сорту Скіфське золото на підщепах М.9 і М.26 становила відповідно 16,8 - 25,4 і 20,7- 21,7 т/га, водночас у сорту Дміана вона була на 6,2- 11,9 і 5,3-26,7% вище. У садах з безопорними конструкціями на підщепі ММ.106 урожайність сортів варіювала в межах 16,1 - 19,3 та 14,2 - 22,8 т/га і за розміщення дерев 4x1 м була максимальною. Інвес-тиції на створення безопорних насаджень на ММ.106 становили 225,8 - 322,5 тис. грн, що на 44,1 -49% менше, ніж у шпалерно-карликових. Залежно від урожайності сортів Скіфське золото і Дміана у різних конструкціях саду на цій підщепі прибуток з 1 га становив відповідно 65,7- 79,5 і 48,8 - 105,2 тис. грн, рівень рентабельності -- 62,5 - 76,1 і 52,4 - 85,7%, а строк окупності інвестицій -- 6,2- 7,3 і 6,1 - 7,6 року. Висновки. Підвищення ефективності вирощування плодів можливе завдяки зменшенню капіталомісткості створенням насаджень високопродуктивних імунних сортів на підщепі ММ.106 при розміщенні на 1 га 1667-2500 дерев (схема садіння 4х 1,5 і 4х 1 м). У найефективніших насадженнях на цій підщепі сорт Дміана забезпечував урожайність 22,8 т/га та рентабельність 85,7%, що відповідно більше на 32,3 і 9,6%, ніж у сорту Скіфське золото.

Ключові слова: інтенсифікація виробництва, конструкції, сила росту, продуктивність, урожайність і капіталомісткість насаджень.

ягідний культура селекція

Серед плодових і ягідних культур в Україні найпоширеніша яблуня. Така тенденція зумовлена її високою адаптивністю до різних ґрунтово-кліматичних умов. Цінність її плодів полягає в їхньому багатому біохімічному складі. За відповідного добору сортів такі яблука у свіжому вигляді можна споживати впродовж року.

У світі та Україні зусилля садоводів спрямовані на підвищення ефективності вирощування яблуні із застосуванням високо-інтенсивних типів насаджень, які завдяки швидкоплідності і високій урожайності забезпечують скорочення терміну повернення капітальних вкладень на їх створення. Найкраще вимогам інтенсифікації виробництва плодів цієї культури відповідають шпалерно-карликові насадження, як найбільш швидкоплідні [1 - 4].

В інтенсивних садах уже на 2 - 3-й рік від садіння можна досягти врожайності висо-коякісних плодів 8 - 15, а в 7-річному віці -- 60 - 80 т/га. Такі насадження оцінюються як техногенно-інтенсивні агроекосистеми, під час створення яких використовують велику кількість енергоресурсів. Серед них обов'язково є зрошення, а також внесення великих доз мінеральних добрив і багато-разові обробки пестицидами. Останні нега-тивно впливають не тільки на довкілля, а й на здоров'я людини [4].

Отже, на сучасному етапі розвитку сус-пільства існує протиріччя між інтенсифі-кацією виробництва та раціональним ви-користанням природних ресурсів з метою зменшення негативного техногенного впливу на навколишнє середовище та постачання населенню безпечних для здоров'я продуктів харчування. Таке протиріччя вирі-шується пошуком безпечних технологій ви-робництва рослинницької продукції, зокрема садівничої. До таких належать органічні, органо-біологічні, біодинамічні, адаптивні та ін. [5 - 9].

У сучасних енергоощадних технологіях вагоме місце займає сорт. Як засіб вироб-ництва він стає все більш значущим, оскільки за правильного вибору здатний істотно знизити затрати на догляд за садами. Поряд із високою продуктивністю сорт має рано вступати у плодоношення, давати стабільні врожаї та швидко повертати витрати на створення насадження.

Для сортів яблуні, поширених нині в ін-тенсивному садівництві, вагомою проблемою є боротьба з паршею. Під час захисту саду від цієї хвороби доводиться виконувати до 13 фунгіцидних обробок, що впливає на собівартість продукції, адже проходи техніки, а значить, машинний парк, пальне, захисні препарати, заробітна плата -- потребують додаткових затрат. Через значну кількість хімічних обробок зростає вірогідність накопичення залишків пестицидів у плодах і відчутнішим є додатковий негативний вплив на довкілля [10].

Сучасний цивілізований світ дедалі біль-ше тяжіє до споживання плодів без залишків пестицидів. Таким вимогам відповідають сорти яблуні, імунні до парші, культура яких не потребує надмірної кількості фунгіцидних обробок. Вважається, що створення таких сортів (Аріва, Афродіта, Білоруське солодке, Гермінда, Голдраш, Ліберті, Моді, Оріон, Луна, Пріма, Примула, Ревена, Рено, Рішельє, Рождєствєнскоє, Топаз, Флоріна, Фрідом та ін.) у різних країнах є однією з найбільш результативних робіт ХХ ст., спрямованих на отримання рослин з най-вищим біологічним потенціалом за однією з основних господарсько-цінних ознак [11]. Відповідні селекційні дослідження проводи-ли і в Україні. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, у 2006 р. були занесені такі сорти Інституту садівництва НААН: Едера, Гарант, Амулет, Скіфське золото, Перлина Києва. Одержані нові сорти, крім імунітету до парші, майже всі стійкі до борошнистої роси, вирізняються поєднанням гармонійного смаку та аромату, привабливим зовнішнім виглядом плодів. Серед цих сортів літні -- Малуша, Па- ланка, Настя та зимові -- Тодес, Берегиня, Соломія, Дожниця і Дміана [12].

Для підвищення ефективності вирощування плодів яблуні важливий не тільки добір кращих імунних до парші сортів. Актуальним є також питання зниження капіталомісткості насаджень. В адаптивних технологіях цього можна досягти завдяки створенню високощільних безопорних конструкцій саду цих сортів на середньорослих підщепах. Взаємодія таких сортів і підщеп зумовлює силу росту дерев, відповідно до якої в різних ґрунтово-кліматичних умовах потрібно здійснювати оптимізацію схем розміщення та формування крон для досягнення рівня врожайності, що забезпечить показники економічної ефективності, вищі, ніж у шпа-лерно-карликових насадженнях [13, 14].

Мета досліджень -- оцінити за продук-тивністю та ефективністю вирощування кращі імунні до парші сорти яблуні селекції Інституту садівництва НААН у період ство-рення інтенсивних насаджень на вегетатив-них підщепах різної сили росту.

Методика досліджень. Досліди вико-нували на ділянках Інституту садівництва НААН у насадженнях 2017 р. Схема вклю-чала конструкції саду імунних до парші сор-тів Скіфське золото і Дміана на підщепах М.9 та М.26 з розміщенням дерев 4x1 м і формуванням веретеноподібної та 4x0,5 м колоноподібної крон. У дерев на підщепі ММ.106 при розміщенні 4x2 і 4x1,5 м форму-вали веретеноподібну, а за схеми 4x1 м -- колоноподібну крони. Контролем були ді-лянки сорту Скіфське золото на М.9 з розмі-щенням дерев 4x1 м. Повторність варіантів 3-разова. Кількість облікових дерев у пов-торенні -- 10. Ґрунт дослідних ділянок тем-но-сірий опідзолений, з агрохімічними по-казниками, характерними для цього типу. За відсутності зрошування міжряддя утри-мувалися під чорним паром. Для знищення бур'янів у межах стрічки ряду використову-вали гербіциди.

Рекомендована загальноприйнята схема захисту плодових насаджень обмежується лише захистом від поширення і розвитку основних хвороб, таких як борошниста роса та плодова гниль, а також шкідників. Отже, кількість обробок пестицидами скорочується більш ніж на 30%.

Застосовували загальноприйняті методи проведення польових дослідів [15]. Економічну ефективність на різних ділянках саду визначали відповідно до методики [16]. Розрахунки здійснювали на основі тех-нологічних карт і методичних рекомендацій за нормативами і розцінками, що є чинними в сільськогосподарських підприємствах пів-нічного Лісостепу України.

Результати досліджень. Сила росту дерев у 4-річному саду залежала від вза-ємовпливу підщепи та схеми садіння дерев. На різних ділянках у сортів Скіфське золото і Дміана висота дерев становила

2,2 - 3 м, площа проєкції та об'єм крон -- 0,87 - 4,52 м2 та 1,23 - 6,15 м3, окружність штамба -- 11,1- 20,8 см. За комплексом показників найменшою силою росту ха-рактеризувалися дерева у високощільних насадженнях (4x0,5 м) з колоноподібною кроною на підщепах М.9 і М.26, а найбіль-шою -- на ММ.106 за садіння 4x2 м з вере-теноподібною кроною (табл. 1).

Таблиця 1

2. Фізичні параметри, оводненість і концентрація хлорофілу в листі сортів яблуні залежно від підщепи (схема садіння 4х 1 м)

Таблиця 2

У дерев сорту Скіфське золото на підщепі М.9 середня площа листкової пластинки становила 28,4 см2, а на М.26 і ММ.106 -- відповідно на 20,7 і 15,3% більше (33,9 та 32,4 см2). У Дміани на підщепі М.9 площа листка становила 35,8 см2, а на М.26 і ММ.106 зменшилася до 30,5 і 30,7 см2 від-повідно. Залежно від підщепи і сорту в дос-ліді питома поверхнева щільність листків становила 9,4 - 12,5 мг/см2, концентрація хлорофілів -- 3,37 - 3,63 мг/дм2, оводне- ність -- 42,9 - 60%.

У сортів яблуні на підщепах М.9 і М.26 порівняно з ММ.106 спостерігається тен-денція до підвищення показників питомої поверхневої щільності та концентрації хло-рофілу в листі (ППЩЛ) за зменшення його оводненості (табл. 2). Така особливість може бути за умов кращого розвитку тканин стовпчастого мезофілу (тканини, найкраще пристосованої до фотосинтезу) [17].

Відомо, що інтенсивність фотосинтезу корелює зі швидкістю відтоку асимілянтів з листків-донорів [18 - 20]. Важливу роль у цьому процесі відіграє гормональна система рослин. Біосинтез відповідних гормонів від-бувається в точках росту пагонів і насінні плодів, які розвиваються. Найсильнішими ак-цепторами є плоди, до яких і спрямована більша кількість асимілянтів. Біологічні особ-ливості слаборослих дерев і високопродук-тивних сортів дають змогу ефективніше ви-користовувати продукти фотосинтезу саме під час формування врожаю. Завдяки цьому показник індексу продуктивності росту рос-лин сорту Скіфське золото в садах різних конструкцій на підщепі ММ.106 коливався в межах 0,3 - 0,5, М.26 -- 0,48 - 0,65, а на М.9 -- 0,52 - 0,53 кг/см2. На відповідних ділянках новий сорт Дміана забезпечив зростання цього показника до 0,41- 0,48; 0,56 - 0,6 і 0,64 - 0,68 кг/см2 (табл. 3).

3. Сила росту і продуктивність сортів яблуні залежно від конструкції саду (середнє за

Таблиця 3

У насадженнях дерева почали плодо-носити вже на 2-й рік після садіння. В цей період урожайність сорту Скіфське золото на підщепі М.9 за розміщення дерев 4x1 м становила 3,3, а за 4x0,5 м збільшилася до 9,2 т/га. За різної щільності садіння на М.26 початкова врожайність цього сорту становила відповідно 4,4 і 5,7, а на ММ.106 не перевищувала 1,8 - 3,4 т/га. У нового сорту Дміана відповідний показник варіював від 2,6 до 21,3 т/га, а максимальним був у карликових насадженнях на підщепі М.9 за схеми садіння дерев 4x0,5, а найнижчим -- на ММ.106 (4x2 м).

У наступні 2 роки темпи росту врожай-ності досліджуваних сортів істотно підви-щилися. За такої тенденції цей показник у шпалерно-карликових насадженнях сорту Скіфське золото на М.9 і М.26 становив у середньому відповідно 16,8 - 25,4 і 20,7 - 21,7 т/га, а у Дміани -- на 6,2 - 11,9 і 5,3 - 26,7% вище.

У садах з безопорними конструкціями на підщепі ММ.106 урожайність сорту Скіфське золото варіювала в межах 16,119,3, а Дміани -- 14,2 - 22,8 т/га і в обох сортів за розміщення дерев 4x1 м була мак-симальною. На кращих ділянках цей показ-ник у Дміани щодо сорту Скіфське золото був на 18,1% вищим (рисунок).

Дослідження економічної ефективності вирощування плодів у молодих насадженнях різних конструкцій яблуні свідчать, що інвестиції на створення насаджень на під-щепах М.9 (карликова) і М.26 (напівкарлико- ва), залежно від густоти садіння становили

404,2 - 634,2 тис. грн на 1 га, з яких 18,7 - 20,2% припадало на влаштування опорно-шпалерної конструкції (табл. 4). Амор-тизаційні відрахування для відшкодування вартості шпалери становили 5,9 - 6,3%.

3. Економічна оцінка сортів яблуні в різних конструкціях інтенсивного саду на клонових підщепах (садіння 2017р., середнє за 2018-2020 рр.), т/га

Під час створення шпалерно-карликових садів на придбання садивного матеріалу залежно від схеми садіння витрачалося 50 - 100 тис. грн на 1 га. Питома вага цих витрат -- 12,4 - 15,8%. За середньої врожайності у високощільних слаборослих насадженнях сорту Скіфське золото собівартість 1 т плодів -- 6,2 - 7,9, а Дміани -- 5,9 - 6,7 тис. грн, прибуток на 1 га становив -- відповідно 44,5- 79,2 і 62,3 - 96,1 тис. грн, рівень рентабельності -- 25,9 - 61,9 і 49,5 - 68,8%, а строк окупності інвестицій -- 8,1 - 17,2 і 7,5 - 9,9 року.

У безопорних насадженнях на ММ.106 інвестиції на їх створення становили 225,8 - 322,5 тис. грн, що на 44,1- 49% менше, ніж у шпалерно-карликових на підщепах

М.9 і М.26. Залежно від урожайності в насадженнях різних конструкцій на підщепі ММ.106 собівартість 1 т яблук сорту Скіфське золото становила 5,7 - 6,2, а Дміани -- 5,4 - 6,6 тис. грн, відповідно, прибуток на 1 га -- 65,7 - 79,5 і 48,8 - 105,2 тис. грн, рівень рентабельності -- 62,5- 76,1 і 52,4 - 85,7%, а строк окупності інвестицій -- 6,2 - 7,3 і 6,1 - 7,6 року.

Найвищі показники економічної ефектив-ності виробництва плодів обох сортів забез-печували ділянки на ММ.106 за розміщення на 1 га 1667 - 2500 дерев (4x1,5 і 4x1 м).

Прибуток і рівень рентабельності ви-рощування плодів на цих ділянках сорту Дміана були на 32,3 і 9,6% вищі, ніж у сорту Скіфське золото.

Висновки

За вирощування сортів яблуні, імунних до парші, можна знизити енергомісткість виробництва плодів. Тому для створення інтенсивних насаджень важливо використовувати ті сорти, що в комплексі матимуть найвищу ефективність вирощування. Для визначення ефективності, крім даних про врожайність, потрібна комплексна економічна оцінка, що врахо-вує облік коштів і праці на закладання та продуктивне використання насаджень.

Підвищення показників ефективності виробництва плодів можливе завдяки зниженню капіталомісткості способом створення безопорних конструкцій саду кращих імунних сортів на ММ.106 при розміщенні на 1 га 1667-2500 дерев (схема садіння 4x1,5 і 4x1 м). У найефективніших насадженнях на цій підщепі сорт Дміана забезпечував урожайність 22,8 т/га, рентабельність -- 85,7%, Скіфське золото -- відповідно 18,4 т/га і 76,1%.

Бібліографія

1. Макош Э. Польское садоводство с эконо-мической точки зрения. Люблин: Prognosfruit, 2004. 71 с.

2. Hricovsky I., Vargova H. Development of fruit planting in the Slovak republic after its accession to the European Union. Acta Horticalturae: International Conference of Perspectives in European Fruit Growing, Lednice, Czech Republic, October 18 - 20, 2006. P. 13 - 15.

3. Мельник О.В. Інтенсивний яблуневий сад: закладання і догляд. Новини садівництва. 2017. № 3. 40 с.

4. Кондратенко П.В., Кондратенко Т.Є. Ево-люція технології вирощування яблуні. Садів-ництво. 2018. Вип. 73. С. 66 -74.

5. Жук В.М., Кривошапка В.А., Барабаш Л.О. та ін. Адаптивна система вирощування яблуні. Аграрна наука -- виробництву. Наук.-інформ. бюл. завершених наукових розробок. 2019. № 1 (87). С. 13.

6. Жук В.М., Кривошапка В.А. Впровадження ресурсоощадної технології вирощування яблуні (Malus domestica borkh.) в інтенсивних насадженнях. Стан і перспективи розробки та впровадження ресурсоощадних, енергозберігаючих технологій вирощування культур: матер. IV Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпро. 20.11.2019. С. 42 -44.

7. Жук В.М., Барабаш Л.О., Кривошапка В.А. Ресурсоощадні технології в промисловому вирощуванні яблуні. Збалансований розвиток агро- екосистем України: сучасний погляд та інновації: матер. ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Полтава, 21 листопада 2019 р.). Полтава: ПДАА, 2019. С. 55 - 57.

8. Жук В.М., Кривошапка В.А., Барабаш Л.О. та ін. Енергоощадні технології вирощування яблуні. Праці Таврійського державного агро-технологічного університету імені Дмитра Моторного. Мелітополь: ТДАТУ, 2020. Вип. 20. Т. 3. С. 150 - 165. doi: 10.31388/2078-0877-202020-3-150-165

9. Гриник І.В., Жук В.М., Бублик М.О. та ін. Основи адаптивних технологій вирощування яблуні в Україні: монографія; за ред. І.В. Гриника.

Київ: ПП «Санспарель», 2020. 240 с.

10. Болдижева Л.Д., Жук В.М. Стійке й смач-не. Садівництво по-українськи. 2020. № 2 (38). С. 44 - 45.

11. Кондратенко Т.Є., Кондратенко П.П., Гончарук Ю.Д. Адаптивні властивості поширених сортів та зональні особливості у формуванні споживчих якостей плодів. Основи адаптивних технологій вирощування яблуні в Україні: монографія; за ред. І.В. Гриника. Київ: ПП «Санспарель», 2020. С. 22 -44.

12. Болдижева Л.Д., Гончарук Ю.Д. Перс-пективні вітчизняні та поширені інтродуковані сорти яблуні. Основи адаптивних технологій вирощування яблуні в Україні: монографія; за ред. І.В. Гриника. Київ: ПП «Санспарель», 2020. С. 45 - 57.

13. Егоров Е.А., Шадрина Ж.А., Косьян Г.А. Экономическая сущность ресурсосбережения в интенсивном плодоводстве. Садоводство и виноградарство. 2014. № 5. С. 7 - 12.

14. Жук В.М., Барабаш Л.О. Продуктивність і економічна ефективність вирощування плодів яблуні в різних конструкціях саду на вегетатив-них підщепах. Вісник аграрної науки. 2017. № 2. С. 23 - 27. doi: 10.31073/agrovisnyk201702-04

15. Кондратенко П.В., Бублик М.О. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами. Київ: Аграрна наука, 1996. 96 с.

16. Методика економічної та енергетичної оцінки типів насаджень, сортів, інвестицій в ос-новний капітал, інновацій та результатів технологічних досліджень у садівництві; за ред. О.М. Шес- топаля. Київ: ННЦ «Інститут аграрної економіки», 2006. 140 с.

17. Кудрявец Р.П. Продуктивность яблони. Москва: Агропромиздат, 1987. 303 с.

18. Шишкану Г.В., Титов Н.В. Фотосинтез клоновых растений. Кишинев: Штиинца, 1985. 235 с.

19. Даффус К., Даффус Дж. Углеводный об-мен растений; пер. с англ. Москва: Агропром- издат, 1987. 176 с.

20. Чиков В.И. Фотосинтез и транспорт асси- милятов. Москва: Наука, 1987. 185 с.

Размещено на Allbest