Вплив інституційного середовища на розвиток інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки

Надзвичайно важливу, постійно зростаючу роль у міжнародному бізнесі грають саме прямі іноземні інвестиції (ПІІ). Вперше визначення ПІІ було надане Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Вони розглядають ПІІ як категорію міжнародних інвестицій, що відображає мету отримання резидентом однієї країни (прямим інвестором) стійкого інтересу в підприємстві, яке є резидентом іншої країни (підприємства прямого інвестування). Стійкий інтерес передбачає існування довгострокових відносин між інвестором і підприємством прямого інвестування і значну міру впливу інвестора на управління підприємством. Відносини прямого інвестування встановлюється тоді, коли прямий інвестор придбав 10 або більше відсотків акцій підприємства за кордоном.

Зазвичай економісти виділяються прямі та непрямі шляхи (ефекти) впливу ПІІ на економіку країни. Прямі ефекти стосуються безпосередньо підприємств, які стають об'єктами інвестування, або тих, що створені за кошти іноземного надходження. Непрямі ефекти впливу ПІІ називають в економічній літературі екстерналіями. Вони відображають вплив на інші місцеві підприємства, які не є об'єктами ПІІ. Екстерналії можуть бути як горизонтальними, так і вертикальними. Вертикальні екстерналії - грошові, а горизонтальні - негрошові.

Вертикальні екстерналії присутні тоді, коли між підприємствами-реципієнтами та місцевими підприємствами без інвестицій встановлюються вертикальні зв'язки, що забезпечуються угодами щодо купівлі-продажу, отримання ліценції, підпорядкування тощо. Дослідження вказують на те, що зазвичай непрямі ефекти від вертикальних екстерналій є найвідчутнішими, особливо, коли підприємство з іноземним капіталом замовляє проміжний продукт у місцевого підприємства.

Щодо горизонтальних екстерналій, що відомі також як «технологічні зовнішні ефекти» відображають поділ знаннями, вміннями та навичками між підприємством з іноземними вкладеннями та місцевими підприємствами.

Як прямі, так і непрямі ефекти впливу ПІІ на економіку можуть бути як позитивними, так і негативними.

Вплив зовнішнього і внутрішнього інституційного середовища на активізацію інвестиційної діяльності в трансформаційній економічній системі досліджувалися вітчизняними і зарубіжними вченими. Зокрема, А. Бикова та О. Івашина вважають, що фінансовий бік інвестиційного процесу є лише частиною економічної проблеми. Автори розглядають інвестиційну діяльність з позицій єдності функціонування фінансових, трудових, матеріально-технічних та інноваційних ресурсів, яка здійснюється лише за умови формування сприятливого інституціонального середовища для такого виду діяльності [1]. Тому, важливим залишається питання не тільки ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності, але і умов здійснення такого процесу. Відповідно, розгляд наукової проблеми вимагає системного підходу до комплексного дослідження соціально-економічних явищ і процесів в умовах трансформації. Крім того, в національній економічній системі поглиблюється інтеграційні процеси, зокрема євроінтеграційні. Тому, як зауважує Т. Косова, посилення євроінтеграційного процесу в Україні дозволить сформувати ефективне внутрішнє інституціонального середовища, яке б відповідало запитам суб'єктів інвестиційного процесу та буде здатне активізувати і стимулювати надходження інвестиційних ресурсів як загалом в національну економіку, так і в окремі її галузі [12].

В умовах поглиблення трансформаційних та інтеграційних процесів залишається актуальним формування сприятливого інвестиційного клімату в державі. Адже, на внутрішньому і міжнародному ринку інвестиційного капіталу має місце висока конкуренція, подібна до конкуренції на товарних чи ресурсних ринках. Тому, формування сприятливого інституціонального середовища для ведення бізнесу усіх форм власності залишається важливим завданням національних інститутів управління, регулювання і стимулювання такого виду діяльності. В умовах трансформації соціально-економічної системи залишається важливим пошук необхідних інвестиційних ресурсів, які виступають в якості каталізатора і забезпечення сталого розвитку країни. Тому, як зазначає М. Колісник, ефективна інвестиційна діяльність можлива за умови тісної взаємодії організаційно-правових, фінансових, природних, техніко-технологічних, інформаційно- інтелектуальних, інноваційних та інших суспільних ресурсів [9].

Погоджуємося з підходом В. Федоренко [22], який пропонує розглядати інвестиційну діяльність як єдину економічну систему із властивою їй сукупністю взаємодіючих підсистем і елементів. На думку Н. Маренкова [13], інвестиційний процес має всі ознаки системи із властивою їй сукупністю елементів. Звідси, така система має властивий тільки її суб'єкт (інвестор), об'єкт (об'єкт інвестицій), а також постійно діючі взаємозв'язки і взаємодії між ними її стуктурними елементами (отримання і вільне розпорядження інвестиційним доходом). Такі взаємодії і взаємовідносини відбуваються в сформованому інвестиційному середовищі. Автор вважає, що в інвестиційному середовищі усі процеси є двосторонніми.

Галузь застосування результатів. Напрями подальшого розвитку аграрного сектору національної економіки залежить від інвестиційної політики, яка формує інвестиційний клімат в країні та здатності державних інститутів її ефективно реалізувати. Інвестиційний процес, як засвідчує світовий досвід, здатний забезпечити масштабне технічне і технологічне оновлення аграрної сфери, результатом чого стане підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва і забезпечення сталого соціально- економічного розвитку країни. Слід зауважити, що державна в особі інститутів з одного боку формує інституційне середовища цієї діяльності та контролює сам процес, а з іншого - є суб'єктом інвестиційного процесу. Національні інститути також забезпечують концентрацію інвестиційних ресурсів для структурної трансформації аграрної сфери й соціального розвитку сільської території тощо. Тому, при розробці стратегії інвестиційної політики в країні необхідно використовувати системний підхід, що дозволить досягнути раціонального використання інвестиційного капіталу для інституційно-структурної трансформації сільськогосподарського виробництва та реалізації інших соціально - економічних цілей і завдань сталого розвитку, а також виявити особливості та специфіку організації інвестиційної діяльності в аграрному секторі економіки умовах переходу до ринкових відносин та участі в євроінтеграційних процесах [14].

При цьому, на нашу думку, інвестиційний процес і інвестиційну діяльність доцільно досліджувати і розглядати в динаміці, оскільки, будь-яка система постійно змінюється під впливом як внутрішніх так і зовнішніх чинників.

Висновки відповідно до статті

Необхідно зазначити, що за методологією системного підходу, інвестиційна діяльність носить всі ознаки системи, яка розвивається динамічно і піддана впливу зовнішнього і внутрішнього інституційного середовища. Розвиток економіки України в умовах поглиблення трансформаційних та інтеграційних процесів характеризується посиленням впливу факторів невизначеності та ризиків сучасного інституційного середовища, в якому здійснюється інвестиційна діяльність не тільки національних, але і іноземних інвесторів. Посилення ступеня невизначеності інвестиційного процесу в умовах трансформації національної соціально - економічної системи обумовлене, насамперед тим, що в умовах переходу до ринкових відносин зберігаються інститути та інституції, успадковані від попередньої економічної системи, а інститути ринку ще не сформовані або слабо функціонують. Також, на розвиток інвестиційного процесу впливає постійна зміна економічної ситуації та кон'юнктура і конкуренція на ринку інвестиційного капіталу, впровадження у виробництво нових технологій і методів організації виробничого процесу тощо. Отже, інституціоналізм виступає продуктивним напрямком у розвитку інвестиційної діяльності.

Список використаних джерел

1. Бикова А. Л., Івашина О. Ф. Нагромадження капіталу в процесі економічного розвитку (історія, форми, інститути): монографія. Дніпропетровськ: Наука та освіта, 2007. 167 с.

2. Бланк И. А. Основы инвестиционного менеджмента. Киев: Эльга, Ника-центр, 2004. 440 с.

3. Блауг М. Шпитгоф. 100 великих экономистов до Кейнса. СПб.: Экономикус, 2008. 352 с.

4. Бреннан Дж., Бьюкенен Дж. Причина правил. Конституционная политическая экономия. СПб.: Экономическая школа, 2005. 272 с.

5. Дж. Коммонс. Економіка колективних дій. Нью Йорк, Макмілан, 1951.

6. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. Київ: Видавничий центр «Академія», 2001. 847 с.

7. Эклунд К. Эффективная экономика - шведская модель: (Экономика для начинающих и не только для них...): Пер. со швед. /Авт. предисл. В. В. Попов, Н. П. Шмелев; Науч. ред. А. М. Волков. М.: Экономика, 1991. 349 с.

8. Історія економічних учень: підручник /Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін. Київ: КНЕУ, 1999. 564 с.

9. Колісник М. М. Механізми управління регіонального управління інвестиційною діяльністю: авторефер. дис. к. держ. упр.: 25.00.02. Харків, 2008. 20 с.

10. Косова Т. Д. Становлення інституціональних інвесторів в Україні: проблеми теорії та практики: монографія. НАГ України. Донецьк: Ін-т економіки промисловості, 2004. 269 с.

11. Коуз Р. Фирма, рынок и право / пер. с англ. Б. Пинскера. М.: Дело ЛТД, 1993. 192 с.

12. Мазурок, Петро Петрович. Історія економічних учень у запитаннях і відповідях: навчальний посібник. 2-е вид., стереотип. Київ: Знання, 2006. 477 с.

13. Маренков Н. Л. Основы управления инвестициями: учеб. М.: Едиториал, 2003. 440 с.

14. Михайлов А. П. Методичні підходи та система показників визначення інвестиційного клімату в аграрному секторі економіки. URL: https://cutt.ly/jo92TyI

15. Митчелл У. Экономические циклы: проблема и ее постановка. М. Л., 1930.

16. Політична економія. Економічна енциклопедія, Т. 2, М., 1975. С. 28.

17. Портер М. Міжнародна конкуренція: конкурентні переваги країн. пер. з англ. М.: Міжнародні відносини, 1993. 896 с.

18. Реймон Арон. Вступ до філософії історії: Есе про межі історичної об'єктивності: пер. з фр. Оксана Йосипенко, Сергій Йосипенко. Київ: Український центр духовної культури, 2005. 580 с.

19. Самотоєнкова О. В. Інвестиційна діяльність в Україні: тенденції та перспективи. Ефективна економіка. 2019. № 5. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7052.

20. Туган-Барановский М. И. Основы политической экономии. СПб.: Т-во О. Н. Поповой, 1909. 385 с.

21. Фаворо О. Внутренние и внешние рынки. Вопросы экономики. 1997. №10. С.90-103.

22. Федоренко В. Г., Гойко А. Ф. Інвестознавство: підруч. Київ: МАУП, 2000. 408 с

23. Шумпетер Й. А. Теория экономического развития: исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла кон юнктуры; пер. с нем. М.: Прогресс, 1982. 455 с.

24. Chamberlin Е. Н. The Theory of Monopolistic Competition. ARe - Orientation of the Theory of Value. Cambridge, 1949.

25. Dicken P. Global shift: the internationalization of economic activity. 2th ed., Paul Chapman Publishing Ltd., 1992.

26. Drucher P. Americans Next Twenty years, N.-Y., 1957. p. 36.

27. Ellul Jacques. The Technological Society. N-Y. 1964.

28. Hakanson L. Towards а the ory of location and corporategrowth / Spatialanalysis: industry and industri alenvironment. London, Wiley, 1979.

29. Hymer S., Rowthom R. Multinational Corporations and International Oligopoly: the Non - American Challenge. Cambridge. London, 1970.

30. Galbraith, John, The New Industrial State, 1967.

31. Kindleberger Ch.International Economics. Homewood, 1968.

32. Laulajainen R., Stafford H,A. Corporate Geography: Business location principles and cases. London: Kluwer Academic Publisher, 1995.

33.Ozawa T. Foreign direct investment and economic development. Transnational Corporation. 1992. N°1,1 (February).

34. W. Rostow. The Stages of Economic Growth: A Non-Communist. Manifesto, 1960.

35. Wever Е. Friesland: Spatial dynamics within a dynamic company. The Corporate Firm in a Changing World Economy: case studies in the geography. 1984.

36. World Investment Report 1993: Transnational Corporationsand Integrated International Production.UN, NewYork, 1993. P.91.

References

1. Bykova, A. L. & Ivashyna, O. F. (2007). Nahromadzhennia kapitalu v protsesi ekonomichnoho rozvytku (istoriia, formy, instytuty), monohrafiia [Accumulation of capital in the process of economic development (history, forms, institutions): monograph]. Nauka ta osvita, Dnipropetrovsk, p. 167.

2. Blank, I. A. (2004). Osnovy investitsionnogo menedzhmenta [Fundamentals of investment management], El'ga, Nika-tsentr, K., p. 440.

3. Blaug, M. & Shpitgof, A. (2008). 100 velikikh ekonomistov do Keynsa [100 great economists before Keynes]. SPb.: Ekonomikus, 352 p.

4. Brennan Dzh. & B'yukenen, Dzh. (2005). Prichina pravil. Konstitutsionnaya politicheskaya ekonomiya [Reason for the rules. Constitutional political economy]. SPb.: Ekonomicheskaya shkola, 272 p.

5. Kommons, Dzh. (1951). Ekonomika kolektivnikh diy [Economics of collective action]. N'yu York, Makmilan.

6. Ekonomichna entsyklopediia [Economic Encyclopedia] (2001): U trokh tomakh. T. 2. / Redkol.:...S. V. Mochernyi (ed) ta in. Vydavnychyi tsentr «Akademiia», K., 847 p.

7. Eklund, K. (1991). Effektivnaya ekonomika - shvedskaya model': (Ekonomika dlya nachinayushchikh i ne tol'ko dlya nikh...) [Efficient economy - the Swedish model: (Economics for beginners and not only for them...)], translated V. V. Popov, N. P. Shmelev; Nauch., A. M. Volkov (Ed.), M.: Ekonomika, 349 p.

8. Istoriia ekonomichnykh uchen: pidruchnyk [History of economics: fellow] (1999). / L. Ya. Korniichuk, N. O. Tatarenko, A. M. Poruchnyk ta in. K.: KNEU, 564 p.

9. Kolisnyk, M. M. (2008). Mekhanizmy upravlinnia rehionalnoho upravlinnia investytsiinoiu diialnistiu [Mechanisms of management of regional management of investment management]: avtorefer. dys. k. derzh. upr.: 25.00.02. Kharkiv, 20 p.

10. Kosova, T. D. (2004). Stanovlennia instytutsionalnykh investoriv v Ukraini: problemy teorii ta praktyky: monohrafiia [The Establishment of Institutional Investors in Ukraine: Problems and Theory of Practice: Monograph], NAH Ukrainy, In-t ekonomiky promyslovosti, Donetsk, 269 p.

11. Kouz, R. (1993). Firma, rynok i pravo [Firm, market and law], translated by B. Pinskera, M.: Delo LTD, 192 p.

12. Mazurok, Petro Petrovych (2006). Istoriia ekonomichnykh uchen u zapytanniakh i vidpovidiakh: navchalnyi posibnyk [History of economics in questions and answers: a textbook]. 2 (ed)., stereotyp, Kyiv: Znannia, 477 p.

13. Marenkov, N. L. (2003). Osnovy upravleniya investitsiyami: ucheb. [Fundamentals of investment management: textbook]. M.: Editorial, 440 p.

14. Mykhailov, A. P. Metodychni pidkhody ta systema pokaznykiv vyznachennia investytsiinoho klimatu v ahrarnomu sektori ekonomiky [Methodical approaches and the system of indicators for identifying the investment climate in the agricultural sector of the economy]. URL: https://cutt.ly/jo92TyI.

15. Mitchell, U. (1930). Ekonomicheskie tsikly: problema i ee postanovka [Economic cycles: the problem and its formulation], L., M.

16. Politychna ekonomiia (1975). Ekonomichna entsyklopediia [Political economy. Economic Encyclopedia], Vol. 2, M, p. 28.

17. Porter, M. (1993). Mizhnarodna konkurentsiia: konkurentni perevahy krain [International competition: competitive advantages of countries], translated, M.: Mizhnarodni vidnosyny, 896 p.

18. Aron, Reimon. (2005). Vstup do filosofii istorii: Ese pro mezhi istorychnoi obiektyvnosti [Introduction to the philosophy of history: Essays on the limits of historical objectivity]: translated by Oksana Yosypenko, Serhii Yosypenko, Kyiv: Ukrainskyi tsentr dukhovnoi kultury, 580 p.

19.Samotoienkova, O. V. (2019). Investytsiina diialnist v Ukraini: tendentsii ta perspektyvy [Investment activity in Ukraine: trends and prospects]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, 5. URL:

http://www. economy. nayka. com. ua/?op=1&z=7052.

20. Tugan-Baranovskiy, M. I. (1909). Osnovy politicheskoy ekonomii [Fundamentals of political economy]. SPb.: T-vo O. N. Popovoy, 385 p.

21. Favoro, O. (1997). Vnutrennie i vneshnie rynki [Domestic and foreign markets]. Voprosy ekonomiki - Economic issues, 10, 90-103.

22. Fedorenko, V. H. & Hoiko, A. F. (2000). Investoznavstvo [Investment Studies: textbook]. K.: MAUP, 408 p.

23.Shumpeter, Y. A. (1982). Teoriya ekonomicheskogo razvitiya: issledovanie predprinimatel'skoy pribyli,

kapitala, kredita, protsenta i tsikla konyunktury [Theory of economic development: a study of entrepreneurial profit, capital, credit, interest and the cycle of business], translated by Y. A. Shumpeter, M.: Progress, 455 p.

24. Chamberlin, E. H. (1949). The Theory ofMonopolistic Competition. ARe - Orientation of the Theory of Value, Cambridge.

25. Dicken, P. (1992). Global shift: the internationalization of economic activity. 2th ed., Paul Chapman Publishing Ltd.

26. Drucher, P. (1957). Americans Next Twenty years, N.-Y., p. 36.

27. Ellul, Jacques. (1964). The Technological Society. N-Y.

28. Hakanson, L. (1979). Towards a the ory of location and corporategrowth, Spatialanalysis: industry and industri alenvironment. London, Wiley.

29. Hymer, S., Rowthom, R. (1970). Multinational Corporations and International Oligopoly: the Non - American Challenge. Cambridge. London.

30. Galbraith, John (1967). The New Industrial State.

31. Kindleberger, Ch. (1968). International Economics. Homewood.

32. Laulajainen, R., Stafford, H. A. (1995). Corporate Geography: Business location principles and cases. London: Kluwer Academic Publisher.

33.Ozawa, T. (1992). Foreign direct investment and economic development, Transnational Corporation, Vol.°1 No. 1 (February).

34. Rostow, W. (1960). The Stages of Economic Growth: A Non-Communist, Manifesto.

35. Wever, Е. (1984). Friesland: Spatial dynamics within a dynamic company. The Corporate Firm in a Changing World Economy: case studies in the geography.

36. World Investment Report (1993). Transnational Corporationsand Integrated International Production. UN, NewYork, P. 91.

Размещено на Allbest.ru